Курсовая работа: Проект ковальського відділку МПЗ ТОВ "Біо-Лан" з розробкою технології ремонту рейки шатуна жатки ЖВН-6

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

РОМЕНСЬКИЙ КОЛЕДЖ СУМСЬКОГО НАУ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

ТЕМА:

Проект ковальського відділку МПЗ ТОВ «Біо-Лан» з розробкою технології ремонту рейки шатуна жатки ЖВН-6

Розробив проект Левшин Т.Ю.

Керівник проекту Сорока М.В.

2009


Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Характеристика господарства

2. Розрахунковий розділ

2.1 Розрахунок кількості ТО і ремонтів тракторів

2.2 Розрахунок кількості ТО і ремонтів автомобілів

2.3 Розрахунок кількості ТО і ремонтів с.г. машин

2.4 Визначення кількості робітників та площ відділку

2.5 Визначення штату майстерні

2.6 Визначення кількості робітників відділку

2.7 Визначення такту виробництва і фронту ремонту машин

2.8 Визначення площі відділу

3. Технологічна частина

3.1 Характеристика деталі

3.2 Карта технологічного процесу дефектації

3.3 Маршрутна карта

3.4 Операційна карта

4. Конструктивна частина

4.1 Призначення і принцип роботи пристрою

5. Охорона праці і навколишнього середовища

5.1 Розробка міроприємств, що забезпечують нормальні умови праці

5.2 Охорона праці в заданій дільниці

6. Економічна частина

6.1 Визначення собівартості відновлення деталі

6.2 Економічна доцільність відновлення деталі

6.3 Річний економічний ефект від розробленої технології

7. Висновки і пропозиції

Список використаної літератури


Вступ

Високо продуктивне і ефективне використання сучасних тракторів та сільськогосподарських машин можливе тільки при умові підтримки техніки в дієздатному стані,тобто при своєчасному технічному обслуговуванні та ремонті.

За останні роки спільними зусиллями наукових робітників та механізаторів в сільському господарстві проведено велику роботу щодо підвищення рівня технічного обслуговування сільськогосподарської техніки.

Широко використовується прогресивний метод технічного обслуговування та ремонту сільськогосподарських машин і автомобілів. Враховуючи конкретні умови сільського господарства в різних зонах України. Основою технічного обслуговування стали стаціонарні пересувні механізовані засоби.

Пересувні засоби забезпечують якісне технічне обслуговування машин в польових умовах, що особливо важливе для підтримання працездатності машин, уборно-тракторних комплектів та комбайнів.

Розроблені нові типові проекти і пристрої матеріально-технічної бази технічного обслуговування і ремонту машинно-тракторного парку для сільськогосподарських підприємств.


1. Загальна частина

1.1 Характеристика господарства

ТОВ «Біо-Лат» -це господарство, яке спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва. Це пшениця, ячмінь, кукурудза та рапс. Також Мається поголів’я ВРХ та свиней.

ТОВ «Біо-Лат» розташоване в Сумській області Конотопському районі і охоплює землі сіл Шаповалівка та Дубов’язівка. Відстань до районного центру становить 11 кілометрів, а до обласного центру -150 кілометрів. До залізничної станції Конотоп 15 кілометрів.

Зернову продукцію відправляють на Дубов’язівський КХП, молочну продукцію відправляють на Конотопський молочний комбінат. М’ясна продукція іде на переробку на Конотопський м’ясо комбінат.

Сільська рада включає в себе такі села як: Шаповалівка та Привокзальне. Земельних угідь всього 3000 га, з них рілля становить 2800.Пасовища та сінокоси займають 185 га. 15 гектарів знаходяться під ставками.

Рельєф місцевості здебільшого рівнинний подекуди порізаних невеликою кількістю ярів та балок. Маються окремі лісові насадження. Середня температура влітку + 23, взимку – 7. Кількість опадів коливається від 430 до 700 міліметрів, з них 35-40 відсотків припадає на літні місяці. Без морозний період становить близько 250 днів на рік. В господарстві є одна тракторна бригада, ремонтна майстерня, кузня, склад паливно-мастильних матеріалів, склад запасних частин, три зерносклади, четвертий не добудований, склад ядохімікатів, кухня, склад продуктів, (бухгалтерія), гуртожиток.

В тракторній бригаді знаходяться токарний, слюсарний і зварювальний відділи, кран-балка.


2. Розрахунковий розділ

2.1 Розрахунок кількості Т О і ремонтів тракторів.

Кількість капітальних ремонтів тракторів проводимо за формулою :

N = Wp × n \ M к (1.1) [ 2 ст. 93 ]

де, W p - планове річне навантаження ;

n - кількість машин даної марки,шт ;

Mк - міжремонтний наробіток машини даної марки для капітального ремонту

N кТ-150 К= 32 *14\ 115,2 = 3,88 Приймаємо: 3

По іншим маркам тракторів розрахунок проводимо аналогічно. Результати обчислення заносимо в таблицю 2.1

Розрахунок кількості поточних ремонтів визначаємо по формулі :

Nп = W p × n \ M п - N к ;       (1.2) [ 2 ст. 93 ]

Мп - міжремонтне напрацювання до поточного ремонту

N пТ-150К = 32 *14 \ 38,4 -3 = 8,66 Приймаємо: 8

Розрахунок кількості Т О – 3 розраховуємо за формулою :

N ТО-3 = W р × n \ M ТО-3 – (N к + N п);         (1.3) [ 2 ст. 93 ]


М ТО-3 - міжремонтне напрацювання машин даної марки до ТО3

N ТО-3 (Т-150К) =32 *14 \ 19,2 – (3+8) = 12,33 Приймаємо: 12

Розрахунок кількості Т О – 2 проводимо за формулою:

N ТО-2 = Wр × п \ M ТО-2 - (N к + N п+ N ТО-3) ;   (1.4) [ 2 ст. 93 ]

М ТО-2 - міжремонтне напрацювання до ТО2

N ТО-2 (Т-150К) = 32 * 14 \ 4,8 – (3+8+12) =70,33 Приймаємо: 70

Розрахунок кількості Т О -1 проводимо за формулою:

N ТО-1 = Wр × п \ M ТО-1 - (N к + N пр+ N ТО-3 + N ТО-2)      

М ТО-1 – міжремонтне напрацювання машин до ТО1 (1.5) [ 2 ст. 93 ]

N ТО-1 (Т-150) = 32 * 14 \1,2 –(3+8+12+70) = 280,33 Приймаємо: 280

2.2 Розрахунок кількості ремонтів і Т О автомобілів

Розрахунок кількості капітальних ремонтів автомобілів визначаємо за формулою:

N к = Wр × п \ Mк,         (1.6) [ 1 ст. 97 ]

Wр - плановий річний пробіг автомобіля тис.км;

п - кількість машин даної марки шт;

Mк – міжремонтний пробіг автомобіля до капітального ремонту, тис. ки;

N к ГАЗ 53 = 31,9 *4 \ 140000 = 0,91 Приймаємо: 0

Кількості поточних ремонтів для автомобілів не розраховують, а розраховується зразу їх працемісткість залежно від пробігу і нормативних затрат в людино/годинах на тисячу км. пробігу.

Т пр. = Wр × п × Т н,  (1.7) [ 1 ст. 97 ]

де W р - плановий річний пробіг автомобіля, тис.км;

п - кількість машин даної марки, шт;

Т н - питома трудомісткість поточного ремонту на тис. км пробігу,л-год.;

Тпр ГАЗ-53 = 31,9 * 4 * 6,8 = 867,68 Приймаємо: 867,6

По автомобілю ЗІЛ -130 розрахунок проводимо аналогічно і результати заносимо в таблицю 2.1.

Розрахунок кількості ТО –2 визначаємо за формулою :

NТО-2 = W р × п \ М ТО-2 - N к; (1.8) [ 1 ст. 97 ]

де М ТО-2 - плановий пробіг автомобіля до ТО2,тис.км;

NТО-2(ГАЗ-53) = 31,9 * 4 \ 10 = 12,76 Приймаємо: 12

Розрахунок кількості ТО –1 визначаємо за формулою :

NТО-1 = W р × п \ М ТО-1 -(N к + NТО-2) (1.9) [ 1 ст. 97 ]


де М ТО-1 - плановий пробіг автомобіля до ТО1,тис.км;

NТО-1 (ГАЗ-53) = 31,9 * 4 \ 2,5 – (0 + 12) = 39,04 Приймаємо: 39

2.3 Розрахунок кількості ТО і ремонтів с.г. машин

Кількість ремонтів с\г машин розраховуємо за коефіцієнтом охоплення по формулі :

N п = п х k (1.10) [ 2 ст. 99 ]

де п - кількість машин даної марки, шт;

k - коефіцієнт охоплення ремонтом;

N п СК-6 = 7 * 0,6 = 4,2  Приймаємо: 4

Післясезонне технічне обслуговування проводять за всіма машинами після кожного сезону роботи і визначають за формулою :

NПСТО = п × h; (1.11) [ 2 ст. 99 ]

де п - кількість машин даної марки, шт ;

h - коефіцієнт сезонності.

NПСТО СК-6 = 7 *1 = 7

Дані проведених розрахунків заносимо в таблицю 2.1.


Таблиця 2.1

Дані розрахунків річного плану і Т О

Назва і марка машини Кількість машин, шт

Назва ремонту і ТО

Кількість ремонтів і Т О, шт Місце про-ведення ремонтів і Т О
Трактор Т-150 К
14

КР

ПР

ТО-3

ТО-2

ТО-1

СТО

3

8

12

70

227

28

РТП

ЦРМ

ЦРМ

ПТО

ПТО

ЦРМ

Трактор ДТ-75 М
6

КР

ПР

ТО-3

ТО-2

ТО-1

СТО

1

4

6

28

131

12

РТП

ЦРМ

ЦРМ

ПТО

ПТО

ЦРМ

Трактор МТЗ-82 6

КР

ПР

ТО-3

ТО-2

ТО-1

СТО

1

4

5

30

122

12

РТП

ЦРМ

ЦРМ

ПТО

ПТО

ЦРМ

Автомобіль ГАЗ-53 4

КР

ПР

ТО-2

ТО-1

СТО

0

6.8

12

39

8

РТП

ЦРМ

ЦРМ

ПТО

ЦРМ

Автомобіль ЗІЛ-130 2

КР

ПР

ТО-2

ТО-1

СТО

0

5.3

8

27

4

РТП

ЦРМ

ЦРМ

ПТО

ЦРМ

Комбайн СК-6 7

ПР

ПСТО

4

7

ЦРМ

ЦРМ

Комбайн КСК-100 8

ПР

ПСТО

4

8

ЦРМ

ЦРМ

Комбайн РКС-6 9

ПР

ПСТО

5

9

ЦРМ

ЦРМ

Плуг ПЛН-5-35 10

ПР

ПСТО

8

20

ЦРМ

ЦРМ

Лущільник ЛДГ 10 2

ПР

ПСТО

1

4

ЦРМ

ЦРМ

Культиватор КПС-4 3

ПР

ПСТО

3

8

ЦРМ

ЦРМ

Культиватор КРН-4,2 4

ПР

ПСТО

4

5

ЦРМ

ЦРМ

Сівалка ССТ-12Б 5

ПР

ПСТО

4

6

ЦРМ

ЦРМ

Зчіпка СП-11У 6

ПР

ПСТО

1

6

ЦРМ

ЦРМ

2.4 Визначення кількості робітників та площі відділку

Визначення фондів часу

Фонд робочого часу майстерні визначаємо по формулі :

Ф м = [(d к - d в – d п) × t × п –(d пв + d пс)] (1.12)[ 3 стр, 18]

де, d к – кількість календарних днів на за планований період;

d в – кількість святкових днів;

d с – кількість вихідних днів;

t – час зміни, год;

п – кількість змін в добі;

d пв – кількість передвихідних днів;

d пс – кількість передсвяткових днів;

Ф м =[(365 – 52 – 6)*7*1-(50+5)] = 2094 год.

Дійсний фонд робочого часу визначаємо по формулі:


Ф д р = [(d к - d в – d с - d о) × t × h –(d пв + d пс)],(1.13) [ 3 стр, 18]

де, d о - кількість днів на відпуску робітника ;

h - коефіцієнт, який ураховує пропуски по поважним причинам і хворобах ;

Ф д р = [365 – 52 – 6 – 24)*7*0,96-(50+5)] = 1846 год.

2.5 Визначаємо штат майстерні

Кількість виробничих робітників визначаємо за формулою

Рв = Тс \ Фд р × a; (1.14) [ 3 стр, 18]

де Тс - річна працемісткість,л-год;

a         - коефіцієнт, який ураховує перевиконання норм, 1,1 ¸ 1,3.

Рв = 11595,2/1846*1,2 = 7,53 Приймаємо 7

Кількість допоміжних робітників приймаємо від виробничих робітників по формулі: Р д = 0,05 х Р в; (1.15) [ 3 стр, 19]

Р д = 0,05*7 = 0,35  Приймаємо 1

Кількість інженерно-технічних робітників визначаємо по формулі:

Р і. т. р. = 0, 1 (Р д + Р в) (1.16) [ 3 стр, 19]


Р і. т. р. = 0,1 (7+0,35) = 0,73 Приймаємо 1

Кількість службовців визначаємо за формулою:

Рмоп. = Рсл. = 0, 04 (Р д + Р в) (1.17) [ 3 стр, 19]

Рсл. = 0,04(7+0,35) = 0,29 Приймаємо 1

Обов’язки мол. обслуговуючого персонала співміщуємо із допоміжним робітником, а обов’язки службовця із інженерно-технічним робітником.

Визначаємо загальну кількість робітників майстерні по формулі:

Рз = Рв + Рд + Рі.т.р. + Р сл + Р моп              (1.18) [ 3 стр, 19]

Рз = 7 + 1 +1 = 9  Приймаємо 9 

2.6 Визначення кількості робітників відділку

Кількість робітників відділку визначаємо за формулою:

Р від = Т від \ Фд р × a;                  (1.18) [ 3 стр, 19]

де, Т від - працеємкість відділку,л-год;.

Р від = 444/1846*1,2 = 0,28 Приймаємо 1

2.7 Визначаємо такт виробництва машин за формулою:

t = Ф м \ П (год\од.); (1.19) [ 3 стр, 19]


де, П – програма ремонту в умовних одиницях, яка визначається

за формулою:

П = Тс \ 300 (ум. од.) де, 300 - трудоємкість одного умовного ремонту

П = 9306/300 = 31,02

t = 2094/31,02 = 67,50

Визначаємо фронт ремонту машин по формулі:

¦ = t \ t (шт.),                  (1.20) [ 3 стр, 19]

де t - тривалість перебування машини в ремонті, год.;

¦ = 64/67,5 = 0,94  Приймаємо 1

2.8 Визначаємо площу відділку за за формулою

Fвід. = Fр1 + Fрн (Р від. – 1); кв.м.(1.21) [ 3 стр, 20]

де, Fр1 - гранична площа на одного робітника, кв. м;

Fрн - площа на послідуючих робітників, кв. м;

Fвід. = 25 + 15(1 – 1) =25 кв. м;

Згідно типового проекту ТП 816 – 127 вибираємо площу ковальського відділка 26 кв. м.


Таблиця 2.4 Перелік обладнання 127 ковальського відділку

Назва

обладнання

Шифр

обладнання

Кількість, шт Габаритні розміри, мм

Площа під обладнання, м2

Загальна площа, м2

Стіл ковальських робіт

Ковальський трансформатор

Піч камерна

Лещата стільцеві

Верстак

Стелаж

Ящик для вугілля

Ящик для піску

ОКС-7524

ТС-400

Н-15

ГОСТ-722554

ОРГ-1019-102

ОРГ-1019-102

ОРГ-1019-102

ОРГ-1019-102

1

1

1

1

1

1

1

1

1500*800

800*610

650*250

155мм

1100*500

1200*800

1400*500

1000*500

0,60

0,55

0,16

0,48

0,55

0,96

0,70

0,50

0,60

0,55

0,16

0,48

0,55

0,96

0,70

0,50


3. Технологічна частина

3.1 Характеристика деталі

Рейка шатуна ріжучого апарату.

Номер по каталогу: 20098

Матеріал: чавун КЧ 33-8

Вага в обробленому виді: 0,166 кг

Кількість на машину: 2

1)         Знос зубців.

При зносі зубців по висоті більше 1 мм наплавити їх електрозварюванням електродом ЦЧ-4 діаметр 4 мм при зварювальному струмі 90 - 110 ампер з припуском на обробку 3 мм. Зачистити напливи, простругати рейку до 6 мм. Профрезерувати зубці рейки до первинного розміру за два проходи на токарному верстаті в спеціальному пристосуванні. Примітка. Перед механічною обробкою відпалювати деталь при 650 - 700 градусах.

Технологічні вимоги:

Наплавлений метал має бути рівним, щільним, без тріщин, перепалу і добре сплавлений з основним металом. Поверхня зубців має бути чистою. Допускається до десяти дрібних раковин діаметром 1 мм завглибшки до 0,5 мм. При правці з деталями, що сполучаються, повинно бути забезпечено повне зачеплення всіх зубців.

Номер

цеху

Найменування, Позначення виробу Найменування виробу

Код, вид

Ремонту

Чавун КЧ 33-8  ЖВН-6  Рейка шатуна
Номер

Найменування,

зміст операції

Контрольований параметр

Пристосування,

вимірювальний

інструмент

 код професії

Число

робітників

Код тарифної

сітки

Т.п.з.

Особливі

вказівки

дільниця операції Номінальне, допустиме значення

Заміряне

значення

Розряд

роботи

Код виду норм Т.н.
1 Зношування зубців 2 мм 1 мм штангенциркуль д/1 3 н/х 7,5/1,1 Наплавить і нарізать
 КД  Картка дефектування

ГОСТ 3. 1404 – 86   Форма 3

Розробив 20098
Перевірив
Рейка шатуна ріжучого пристрою
Н.контроль
 Найменування операції  Матеріал Твердість  ОВ  МД

 Профіль та

розміри

 Л - 3  ЮИД
 Обладнання, пристрої ЧПУ Позначення програм

 Т0

 Тв

 Тпз

 Тшт

 ИОР
 Р  ПИ  D або В  L  t  i  s  n  v

 T0

 Tв

О 01
Т 02 Встановити рейку 5,0
Р 03 Простругати шліци 2 Фрезер 3 1 1 1 27,4
04 Зняти рейку
ОК  Операційна карта

ГОСТ 3.1105 – 84  Форма 7

Розробив Левшин     20098 ОК
Перевірив Сорока    
 Рейка шатуна ріжучого пристрою
Н.контроль      
МО1
МО2 Код ОВ МД ОН  Н.витр.  КВМ  Код загот. Профіль та розміри  КД  Мз
               
А цех Дільн. РМ опер Код, найменування операції позначення документа
Б  код, найменування обладнання  СМ проф Р УП КР КОВД ОМ ОП

КОП

Тпз

Тшт

АС3            
БО4  
05 05 Наплавить 2 Зв 3 Г 1 1 1 1 1 6,2
06 10 Зачистить 2 Сл 2 Х 1 1 1 1 1 2,4
07 15 Простругати 2 Сл 3 Х 1 1 1 1 1 8,6
08 20 Профрезувати 2 Ток 3 Х 1 1 1 1 1 28,2
09 25
10 30
11 35
12 40
13 45
14 50
15 55
16 60
17 65
18 70
19 75
20 80
МК   Маршрутна карта

4. Конструктивна частина

4.1  Призначення, будова і принцип роботи пристосування

Знімач ступиці шківа вентилятора двигуна СМД-62.

Щоб зняти ступицю шківа вентилятора,потрібно, після того як буде знятий вентилятор та вивернута фіксуюча гайка, встановити знімач на ступицю з допомогою гвинтів, пропущених через отвори в диску 3.Диск приварений до стакана2. Потім,обертаючи силовий гвинт 1, спресувати ступицю.


5. Охорона праці та навколишнього середовища

5.1 Розробка міроприємств, що забезпечують нормальні умови праці

Розрахунок вентиляції

Вентиляція може бути природна і механічна. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких норми кратності обліку повітря К ≤ 3. Це такі приміщення, в яких на 1 робітника приходиться 50 м3 повітря; для цього досить мати наскрізне провітрювання. Площа кватирок повинна становити 2÷ 4 % від площі підлоги. Для решти приміщень застосовується механічна вентиляція.

Порядок розрахунку.

Розраховуємо кубатуру відділку по формулі

Vвід. = F від · h; куб.м. (5.1) [ 3 стр, 26]

де, F від - площа відділку в 26 кв. м.;

h - висота приміщення, 4,8 м;

Vвід = 26*4,8 = 124,8 = 125 м3.

Визначаємо продуктивність припливно-витяжного вентилятора

W від. = V від · К; (5.2) [ 3 стр, 26]

W від. = 125*5 = 625

Опираючись на розрахунки обираємо вентилятор і дані записуємо втаблицю 5.1


Таблиця 5,1 ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕНТИЛЯТОРА

Номер

вентилятора

Частота

обертання

хв-1

Продуктивність

м3 / год

Напір

кг / см3

Тип

електродвигунів

ККД
2 3000 800 93 АО-31-2 0,52

Розрахунок освітлення.

Розрахунок природного освітлення полягає в визначенні світлової площі вікон і їх кількості. Площа освітлення визначається за формулою:

F осв. = F від · L, 5,2 кв.м. (5.3) [ 3 стр, 26]

F від - площа підлоги,кв.м;

L – коефіцієнт природнього освітлення

F осв = 26*0,20 = 5,2 м2

Для виробничих приміщень беремо вікно.

F 1 = а х в кв.м.; (5.4) [ 3 стр, 26]

F 1 = 1,5 х 2,4 = 3,6 м2

Кількість вікон визначаємо за формулою:

п = F осв / F 1; (5.5) [ 3 стр, 26]

п = 5,2/3,6 = 1,44  Приймаємо 1

Розрахунок штучного освітлення

Визначаємо потужність штучного освітлення за формулою:


W від. = F від Nп; Вт, (5.6) [ 3 стр, 27]

де, Nп - гранична потужність штучного освітлення площі підлоги, Вт;

W від. = 26*8 = 208

Кількість ламп визначаємо по формулі:

m = W від \ N1 (5.7) [ 3 стр, 27]

де, N1 - потужність однієї лампи, і дорівнює 150... 300 Вт.

m = 208/200 = 1

Приймаємо 1

Розрахунок опалення.

Річну потребу в паливі визначаємо за формулою:

Q = g н · t о · V від. \ g і; кг, (5.8) [ 3 стр, 27]

де, g н - норма витрат калорій за годину на 1 кв.м. приміщення

t о - кількість годин опалення в годинах

V від - кубатура відділку

g і - тепловіддача 1 кг палива,

Q = 15*1113*125/10000 = 208

Для ковальського відділку необхідно 208 кг мазуту на рік.


5.2 Охорона праці в заданій дільниці

Перед технічним оглядом машини необхідно очистити та помити. Ці операції виконують у певній послідовності за допомогою спеціального обладнання.

Мити машину слід на естакадах або майданчиках зі стоком води в закриті водозбірники. Естакаду по всій довжині слід обладнати колесо відбійними брусками, а похил для в’їзду і спуску з естакади не повинен перевищувати 10 градусів.

Очищати мийні машини від забруднення дозволяється тільки після відключення їхніх електродвигунів від електромережі і вивішування попереджувального знаку «Не включати! Працюють люди!».

Перед включенням компресора необхідно перевірити справність і надійність кріплення всіх його вузлів, наявність щитків і захисного заземлення;продукти, манометри і запобіжні клапани, які повинні бути відрегульованими і опломбованими.

Деталі перед занурюванням у соляну ванну слід прогріти протягом двох-трьох хвилин і старанно перевірити, щоб на них не було води.

При виконанні ковальських робіт допускаються робітники, не молодші 18 років,які пройшли медичну комісію, спеціальне технічне навчання і що склали іспит. Допуск до самостійної роботи оформляється письмово в журналі інструктажа на робочому місці. Перед допуском до роботи коваль-молотобоєць повинен пройти ввідний інструктаж і інструктаж на робочому місці. Надалі він зобов'язаний проходіть повторні інструктажі не рідше за один раз в 3 місяці.

Персонал при виконанні ковальських робіт повинен знати:

•        основні види і принципи неполадок устаткування, способи їх усунення;

•        безпечні прийоми при виконанні операцій;

•        небезпечні чинники при виконанні ковальських робіт.

Під час роботи на коваля впливають наступні шкідливі виробничі чинники:      

-           підвищена температура заготовок, інструменту;     -

-           відлітаючі осколки окалина металу;      

-           наявність окалини на розжарених заготовках;        

-           відкрите полум'я.        

Коваль в своїй роботі повинен використовувати наступні Засоби особистого захисту:

-           костюм бавовняний з вогнестійким просоченням;

-           ботинки шкіряні з гладким верхом і металевою шкарпеткою;

-           рукавиці брезентові;

-           окуляри захисні;

-           фартук брезентовий.


6. Економічна частина

6.1 Розрахунок собівартості відновлення деталі

Визначаємо собівартість ремонту по формулі:

С = С о + С д + С пн + Сз + С м + С оп. + С ох(6,1) [ 3 стр, 27]

де, С о - основна заробітна плата;

С д - додаткова заробітна плата;

С пн – відрахування на соціальне страхування;

С з – вартість нових запасних частин;

С м – вартість основного та ремонтного матеріалів;

С оп – загальновиробничі витрати;

С ох – загальногосподарські витрати.

Визначаємо основну заробітну плату виробничих робітників.

Таблиця 6.1. Заробітну плату виробничих робітників

Назва

операції

Спеціальність

Розряд

роботи

Норма

часу (хв)

Годинна

тарифна

ставка,

грн

 

С у м а

грн

Наплавити Зварювальник 3 7 5,47 0,63
Затиснути Слюсар 2 2,3 5,20 0,2
Простругати Слюсар 3 8,3 5,48 0,75
Профрезерувати Токарь 3 22 5,49 2

С0 =3,58 грн

Визначаємо додаткову заробітну плату виробничих робітників:

С д = 0,1 х Со, грн (6,2) [ 3 стр, 27]


Сд = 0,1*3,58 = 0,35 грн

Відрахування на соціальне страхування визначаємо за формулою:

Свс = 0, 49 х (Со + Сд), грн. (6,3) [ 3 стр, 27]

Свс = 0,49*(3,58 + 0,35) = 1,92 грн

При ремонті нові запасні частини не використовуються Сз = 0.

Вартість основних та ремонтних матеріалів.

Таблиця 6.2 Вартість основних та ремонтних матеріалів

Назва матеріалу

Одиниця

виміру

Ц і н а

грн

 Кількість

кг

 С у м а

грн

Електрод СЧ-4 кг 25 0,1 2,5

См = 2,5 грн. Визначаємо загальновиробничі витрати:

Соп = Rоп х (Со + Сд + Свс) / 100, (6,4) [ 3 стр, 27]

де, Rоп - відсоток загальновиробничих витрат від основної заробітної

плати з нарахуваннями на неї

Соп = 82,7*(3,58+0,35+1,92)/100 = 4,83  грн

Визначаємо загальногосподарські витрати:

Сох = Rох x (Со + Сд + Свс) / 100, (6,5) [ 3 стр, 27]

де, Rох - відсоток загальногосподарських витрат від основної заробітної плати


Сох = 18,5*(3,58+0,35+1,92)/100 = 1,08 грн
Собівартість відновлення деталі дорівнює:

С = 3,58+0,35+1,92+0+2,5+1,08=14,26 грн

6.2 Економічна доцільність відновлення деталі

Економічна доцільність відновлення деталі визначаємо шляхом порівняння собівартості відновлення деталі з вартістю нової деталі, при цьому необхідно витримати умову:

С \ η ≤ Цп; (6,6) [ 3стр, 28]

де, С - собівартість відновлення деталі, грн;

η - коефіцієнт довговічності приймаємо

Цп – вартість нової деталі, грн.

14,26/0,7≤20

6.3. Річний економічний ефект від розробленої технології відновлення визначаємо по формулі:

Е = (Сп – С) х П, грн. (6,7) [ 3 стр, 28]

де, П - програма ремонту,шт;

Е =(20-14,26) * 35 = 200


7. Висновки та пропозиції

В цьому курсовому проекті я спроектував план ковальського відділку ЦРМ ТОВ «Біо – Лат», а також розробив технології ремонту рейки шатуна жатки ЖВН-6.

Крім цього розробив кількість ремонтів і ТО тракторів, автомобілів, комбайнів та сільськогосподарських машин. Визначив фронт часу, штат майстерні та кількість робітників ковальського відділку, розробив план та графік завантаження ЦРМ. Графік завантаження майстерні. Також визначив такт виробництва та ремонту машин, площу ковальського відділку, правильний вибір обладнання для виконання ремонтних робіт у ковальському відділку, та вибір вентилятора з проектуванням заходів, щодо охорони праці, та охорони навколишнього середовища, розробив заходи що забезпечують нормальні умови праці робітникам даної майстерні.

Також були здійснені розрахунки природного та штучного освітлення, а також провів розрахунок опалення і визначення собівартості відновлення даної деталі на території господарства. Та проводилось визначення вартості нової деталі.


Список використаної літератури

1.Афанасьев А.А. Обродувонание и оснастка для ремонтных мастерских совхозов и колхозов/ М.:Колос, 1975 ст.384

2. Гряник Г.М. Охорона труда. – К.: Урожай., 1994 – 272 ст.

3.Методичні вказівки з курсового проектування по технічному обслуговуванню та ремонту машин. – Боярка, 1991- 77ст.

4.Лауш П.В. і др. Експлуатація ремонт МТП- К.: Высшая школа., 1984- 205 ст.

5.Незнайко М.Ф. методические указания по курсовому проектированию.- К. обл..,Боярка 1984- 79 ст.

6.Семенов В.М. Нестандартный инструмент для розборочно-сборочных работ. После работ.-М.: Агропромиздат 1985-287 ст.