Реферат: Штукатурення фасаду взимку розчином з додаванням поташу

Вступ

Зовнішні штукатурні роботи з оздоблення фасадів будинків при температурі повітря нижче +5 ⁰ С проводять з використанням розчинів, що містять хімічні добавки і знижують температуру замерзання розчину (хлористий кальцій, хлористий натрій, хлорне вапно, поташ). Зовнішні роботи по штукатуренню поверхонь розчинами з хімічними добавками вирішуються при температурах до -15 ⁰С включно. При застосуванні добавок, що вводяться для зниження температури замерзання розчинів, особливу увагу необхідно приділити дотриманню правил техніки безпеки. При прийманні штукатурних робіт перевіряється виконання наступних вимог:

• штукатурка має бути міцно з'єднана з поверхнею оштукатуреній конструкції і не відшаровуватися від неї;

• оштукатурені поверхні повинні бути рівними, гладкими, з чіткими гранями кутів пересічних площин, без слідів затирочного інструменту, потьоків розчину, плям і висолів, нерівностей поверхні глибиною або висотою до 3 мм при обробці поліпшеною штукатуркою і до 2 мм при обробці високоякісної штукатуркою при накладанні правила або шаблону довжиною 2 м має бути не більше двох;

• тріщини, горбики, раковини, дутики, грубошероховата поверхня і пропуски не допускаються.

Всі віконні, дверні та інші отвори до початку опоряджувальних робіт повинні бути огороджені. Робітники, що ведуть обробку поверхонь за допомогою ударних інструментів повинні працювати в рукавицях і обов'язково в захисних окулярах. Для захисту рук при штукатурних роботах слід користуватися біологічними рукавичками (захисні мазі або креми), вазеліном, гліцерином або спеціальними пастами.

Інструменти

Сокіл служить для переносу розчину від ящика до місця робіт, для втримання розчину в руці при нанесенні його на оштукатурену поверхню, а також для розрівнювання шару штукатурки. Він являє собою дерев'яний щит розміром 380X400 або 400X500 мм із дощок товщиною 18 мм. До середини щита за допомогою подвійного шила й цвяха кріпиться ручка. Дерев'яний щит можна замінити 8о міліметровою фанерою або дюралюмінієвим листом. У цьому випадку ручку кріплять до дерев'яної квадратної планки, пригвинченої до фанери або металу чотирма шурупами.

Кельма (штукатурна лопатка) застосовується для накидання розчину із сокола на оштукатуруєму поверхню, а також для відмірювання й перемішування матеріалів і розчинів. Габаритні розміри робочого полотна із твердої сталі 200X150 мм. Ручка з коліном кріпиться до полотна заклепками або за допомогою зварювання.

Отрезовка - мала штукатурна лопатка, за формою полотна вузька, з гострим кінцем, служить для закладення раковин, тріщин, для підправлення й оброблення профілів тяг у кутах і інших робіт. Розмір полотна 120X50 мм.

Рис. 1. Набір інструментів для штукатурних робіт:

а - сокіл; б - кельма; в - отрезовка; г - полутерок; д - правило; е - тертка; ж - скре6ок; з - схил

Напівтерток дерев'яний призначений для вирівнювання й ущільнення штукатурного намету. Складається з ручки й полотна, виконаного з деревини хвойних порід без сучків. Оптимальні розміри полотна напівтертка 600X110 мм.

Тертка призначена для затірки поверхонь накривочного шару штукатурки. Виготовляється також з деревини без сучків. Тертка складається з полотна розміром (140-190)Х(100-120) мм і ручки. У якості тертки використовують також сталеві або гумові напівтертки.

Правило являє собою рейку розтином 20X90 мм довжиною 1700-1800 мм із ручками у вигляді прорізів посередине. Правилом розрівнюють ґрунтувальний шар на оштукатуриваемой поверхні, а також перевіряють площинність поверхні й обладнання маяків.

Ківш штукатурний служить для нанесення розчину на оштукатуруєму поверхню безпосередньо з розчинного ящика або іншої ємності.

Інструменти для вимірювання та перевірки поверхонь

На рис. 2 представлені інструменти для вимірювання та перевірки обробляємих поверхонь.

Рисунок 2. Інструменти для вимірювання та перевірки обробляємих поверхонь: а - метр складной; б - рулетка; в - Розмічальний шнур; г - висок; д - кутник; е - будівельний рівень; ж - водяний рівень; ж - рейка-правило

Метр складний застосовують для лінійних вимірювань. рулеткою робляють лінійні виміри. Розмічальний шнур (у корпусі) застосовують для відбиття ліній. Висок застосовують для провішуванням поверхні та перевірки її вертикальності. Косинцем розмічають і перевіряють прямі кути. Будівельний рівень використовують для перевірки вертикальних і горизонтальних поверхонь. Водяний рівень застосовують для перенесення позначки по горизонталі. Рейку-правило використовують для перевірки рівності поверхні.

Матеріали

ПОТАШ - карбонат калію (вуглекислий калій, поташ) K2CO3 - середня сіль калію та вугільної кислоти, являє собою безбарвні кристали, що плавляться при 891 ° С і добре розчинні у воді. Коефіцієнт розчинності K2CO3 (в г на 100 г води) становить 111,0 при 20 ° С і 139,2 при 80 ° С, щільність - 2,428 г/см3 Продукт дуже гігроскопічний, тому зберігати його треба в герметичній тарі. Набирає лужну реакцію. Вуглекислий калій (поташ) - пожежо-та вибухобезпечний, за ступенем впливу на організм поташ відноситься до речовин 3-го класу небезпеки.

У водному середовищі поташ миттєво гідролізується утворюючи дуже сильний їдкий луг. Він псує одяг та взуття, при попаданні на відкриті ділянки тіла утворює виразки. При попаданні в очі може привести до втрати зору. Пакетують поташ в пятислойні ламіновані або комбіновані мішки; пятислойні паперові мішки з внутрішнім шаром, що дублюються гумовобітумной сумішшю; мішки поліетиленові або плівкові мішки-вкладиші, також пакують під вкладені в пятислойні бітумірованние мішки з верхнім бітумним шаром або в пятислойні паперові мішки з внутрішнім шаром, що дублюються гумовобітумною сумішшю. Маса нетто не більше 50 кг. Допускається упаковувати поташ в м'які спеціалізовані контейнери разового використання. Кальцинований та полутораводний калій вуглекислий технічний - поташ-призначається для будівництва (як морозозахистна добавка в розчини та бетони). І в цій якості він показав ряд переваг перед іншими солями, головна з яких полягає в тому, що поташ не викликає корозії, висолів і т. п.

За гранулометричному складу пісок переважно середньозернистий. Середній розмір зерен коливається в межах 0,9-2,6 мм, з домішкою більш великої фракції зерен і має кутасту полуокатану форму. Колір піску варіюється від світло-жовтих до темно-бурого відтінків.

Хімічний склад піску: SiO2 - 97,26% P2O5 - 0,021%; Al2O3 - 0,93% K2O5 - 0,20%; Fe2O3 - 0,62% Na2O - 0,08%; CaO - 0,39% F2O2 - 0,06%; MgO - 0,13% SO3 - 0,16%.

Питома вага в природному стані 1200 кг/м3. Питома вага піску в ущільненому стані 1500 кг/м3 - 1870 кг/м3. Якість пісків відповідає вимогам ДСТУ БВ. 2.7-32-93 «Пісок щільний, природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт». Шлакопортландцемент ШПЦ III/А-400 ДСТУ БВ.2.7-46-96 призначений для спеціальних і загально будівельних робіт. Властивості цементу. Висока дисперсність зернового складу цементу, отриманого в замкнутому циклі помелу, суворо дозоване введення добавок дозволяють отримати цементний камінь однаково щільний по всій глибині. Це заважає його руйнуванню при заморожування і відтаванні, при потраплянні в мікротріщини атмосферної вологи, агресивних розчинів органічних і мінеральних сполук, морських і грунтових вод. Точне дозування гідравлічнно активної добавки при помолі цементу гарантує споживачеві однорідність хімічного складу, полегшує підбір необхідної кількості води і добавок - прискорювачів твердіння при приготованні бетону і будівельних розчинів. Шлакопортландцемент світліше звичайного цементу, що дозволяє економити барвники при застосуванні цементу в обробних роботах.

Фізико-механічні властивості ПЦ III/А-400: питома поверхня S = 350 м2/кг; об'ємна вага в рихлому стані - 1010 кг / м 3; терміни схоплювання: початок - 3.5 год., Кінець - 6 год.; міцність при стисненні: у віці 2 діб - не нижче 20 МПа; у віці 28 діб - не нижче 40 МПа; міцність при пропарюванні - не нижче 27 МПа. Для приготування будівельних розчинів використовують гідравлічне вапно.

Гідравлічне вапно здатне затвердівати на повітрі і у воді, процес затвердіння у неї проходить швидше, ніж у повітряному, і міцність її набагато вище. Високогідравлічне вапно характеризується високою міцністю і швидкістю затвердіння. Вапно гасять шляхом обробки водою негашеного комового вапна. Залежно від кількості води, необхідної для гасіння, отримують гідратне вапно (пушонку), вапняне тісто і вапняне молоко. Порошкове гідратне вапно виходить в тому випадку, якщо об'єм води становить 60-70%. У результаті гасіння обсяг вапна збільшується в 2-3 рази. Гашене вапно являє собою білий порошок, що складається з найдрібніших частинок гідрату оксиду кальцію з щільністю від 400 кг/м3 (у пухкому стані) до 500-700 кг / м 3 (в ущільненому стані).

Кращі розчини для штукатурення фасадів мають складу 1:1:6 і 1:2:8. Склад розчину вказується в проекті, або призначається технічним персоналом будівництва. Цементні розчини мають склад від 1:1 до 1:6, тобто на 1 частину цементу беруть від 1 до 6 частин піску і 1 аоб 2 частини вапна. Вуглекислий калій при температури зовнішнього повітря до -5 º С вводять у кількості 1% маси сухої суміші, при температурі від -5...- 15 º С-1, 5%, а при температурі нижче-15 º С -2%.

Технологія штукатурення фасаду взимку розчином з добавкою поташу

Штукатурні розчини в зимовий час повинні готуватися в отепленних приміщеннях. Основним методом штукатурки фасаду в зимовий час є метод заморожування, який заснований на тому, що замерзлий в ранньому віці цементний чи складний розчин після відтавання продовжує набирати міцність.

Розчини в зимовий час підігріваються до певної температури. При цьому температура підігріву складових матеріалів повинна встановлюватися з урахуванням втрат тепла під час їх завантаження, перемішування і транспортування розчину і забезпечувати необхідну температуру при його укладанні. Пісок в таких випадках підігрівається не вище 40 °, а вода - 80 °. Гранична температура суміші при виході повинна бути на портланд-цементу марки 400 +40 °, а для складних розчинів, що готуються на цих цементах, +50 °. Поташ розводиться за 8 год. до застосування його в розчині в теплій воді, температура якої повинна бути не менше 20 °. Концентрація поташу у воді повинна становити 30-35%. Суха розчинна суміш зачиняється на водному розчині добавки-поташу у звичайному порядку. Точне дозування добавки поташу встановлюється на підставі випробування дослідних зразків і залежить від терміну виконання штукатурних робіт, температури зовнішнього повітря, сорту цементу і необхідної рухливості розчину. Штукатурні розчини в момент нанесення повинні мати температуру не нижче +5 °. Вміст води в самому розчині має бути мінімальним. Так, розчин для набризк повинен мати осідання стандартного конуса - 3-4 см, для грунту і накривочного шару-1 -1,5 см. На робочому місці розчину повинно бути зосереджено не більше ніж на 35-45 хв. роботи. Розчин вважається хорошим, якщо температура його досягає близько + 50 - 70 ° не раніше 30 хв. після приготування.

Підготовлену поверхню провішують, користуючись виском масою 1—2 кг, з довжиною шнура на висоту будівлі. У високих будівлях провішують послідовно на висоту 2—3 поверхів. Під час провішування встановлюють марки і маяки з того ж розчину, яким будуть штукатурити фасад або створювати підготовчий шар при декоративних штукатурках. Відстань між маяками має бути трохи меншою за довжину правила або півтерка, якими будуть розрівнювати розчин.

Одночасно з вертикальним провішуванням фасаду провішують вертикальність кутів будівлі, пілястрів, вертикальних кромок віконних прорізів. Провішуючи вертикальність прорізів виском 3 (Рис. 3), вибирають потрібну товщину майбутнього штукатурного шару на бокових зовнішніх укосах і встановлюють відповідні марки 1. Ці марки в подальшому будуть служити орієнтиром під час штукатурення укосів.

Після цього за допомогою горизонтально натягнутого шнура 4 встановлюють марки на верхньому боці прорізу 2 і зовнішньому краї підвіконника. Одночасно перевіряють горизонтальність карнизів, пасків, прямолінійних сандриків, підвіконників та інших витягнутих архітектурних деталей. Після встановлення на фасаді марок і маяків його починають штукатурити.

Штукатурять фасад так само, як внутрішні поверхні, послідовно наносячи шари оббризку, ґрунту і накривки вручну. Всі архітектурні елементи фасаду виконують за допомогою шаблонів після створення на поверхні підготовчого шару штукатурки.

Рис. 3. Схема провішування віконних прорізів фасаду:

1 — марки на вертикальному боці прорізу; 2 — марки на верхньому боці прорізу; 3 — висок; 4 — горизонтально натягнутий шнур

Оштукатурювання поверхні фасаду виконується шляхом нанесення трьох шарів:

* Обризга - першого шару товщиною від 3 до 5 мм з наступною його затіркою

* Грунту - друге, основного шару товщиною 7-8 мм наступним розрівнюванням

* Накривки - заключного шару товщиною 2 мм для звичайної штукатурки

Обризг - перший (нижній), що наноситься безпосередньо на оштукатурювану поверхню, шар з найбільш пластичного розчину з осадкою стандартного конуса 3-4см - при нанесенні вручну (вміст води до 60% від обсягу в'яжучого). Товщину шару обризга по кам'яних стінах беруть 4... 5 мм. Обризг зазвичай не розрівнюють і залишають поверхню шорсткою, його основне призначення щільно схопитися з оштукатурюванню площиною за рахунок заповнення всіх її нерівностей, пор, пустот і бути здатним сприймати і нести навантаження від наступних шарів штукатурки. Якщо порівнювати призначення обризга з іншими оздоблювальними процесами, то він грає роль грунту для подальших оздоблювальних шарів.

На підготовлену поверхню фасаду в необхідній послідовності наносять підготовчий шар штукатурки (грунт) і розрівнюють його. Штукатурять фасад попередньо вибраними ділянками так, щоб ділянка знаходилась у межах вертикальних і горизонтальних архітектурних елементів фасаду (пілястрів, пасків, карнизів тощо). Така ділянка має бути поштукатурена за один прийом.

Накривка - третій, оздоблювальний шар штукатурки, що наноситься в один прийом при товщині не більше 2 мм; призначення шару - підготовка оброблюваної поверхні під фарбування, надання штукатурці рівної і гладкої поверхні. Накривку наносять після затвердіння грунту до стану, коли легке натиснення залишає на ньому вм'ятину.

Сумарна товщина штукатурки повинна бути в межах - 12.мм.

Організація робочого місця

Робочі місця для виконання штукатурних робіт на висоті повинні бути обладнані засобами підмащування і сходами-драбинами для підйому на них, що відповідають вимогам СНиП 12-03. Засоби підмащування, що застосовуються при штукатурних та оздоблювальних роботах, у місцях, під якими ведуться інші роботи чи є прохід, повинні мати настил без зазорів. Місця, над якими проводяться штукатурні роботи, необхідно захищати. Забороняється проводити штукатурні роботи на декількох ярусах по одній вертикалі. При виконанні робіт з розчинами, що мають хімічні добавки, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (гумові рукавички, захисні мазі, захисні окуляри) відповідно до інструкції заводу - виробника застосовуваного складу. При очищенні поверхонь та інших роботах, пов'язаних з виділенням пилу і газів, необхідно користуватися респіраторами та захисними окулярами. При нанесенні розчину на вертикальну поверхню слід користуватися захисними окулярами. При роботі з розчинонасосів необхідно: видаляти розчинні пробки, здійснювати ремонтні роботи тільки після відключення розчинонасосів від мережі і зменшення тиску; здійснювати продування розчинонасосів при відсутності людей в зоні 10 метрів і більше; тримати форсунку при нанесенні розчину під невеликим кутом до оштукатурюваної поверхні і на невеликій відстані від неї.

Рисунок 4- Схема організації робочого місця ланки штукатурів

Ш9 - Ш14 - робочі місця штукатурів;1 - столик-підмостки; 2 - ящик для розчину; 3 - відро; 4 - направляюча рейка; 5 - ящик для інструменту

Оцінка якості штукатурних робіт

Виступаючі архітектурні деталі, місця сполучень оштукатурюваних конструкцій, виконаних з різних матеріалів, повинні бути оштукатурені по прикріпленій до поверхні основи металевої сітки або плетениму дроті; дерев'яні поверхні - по щитам з драні.

При проведені штукатурних робіт повинні бути дотримані такі вимоги: допускається товщина одношарової штукатурки: з гіпсових розчинів - до 15 мм.

Відхилення оштукатурених поверхонь від вертикалі (на 1 м): при високоякісної штукатурці - не більше 1 мм (не більше 5 мм на всю висоту приміщення).

Відхилення оштукатурених поверхонь по горизонталі (на 1 м): при високоякісної штукатурці - не більше 1 мм.

Відхилення віконних і дверних укосів, пілястр, стовпів, лузги і т.п. від вертикалі і горизонталі (на 1 м): при високоякісної штукатурці - не більше 1 мм (до 3 мм на весь елемент).

Відхилення радіуса кріволенейних поверхонь, що перевіряється лекалом, від проектної величини (на весь елемент): при високоякісної штукатурці - не більше 5 мм.

Відхилення ширини укосу від проектної: при високоякісної штукатурці - не більше 2 мм. Відхилення тяг від прямої лінії в межах між кутами перетину і раскреповкі: при високоякісної штукатурці - невеликі 2мм.

Тріщини, горбики, раковини, дутики, нитки синтетичні поверхню, пропуски на оштукатуреній поверхні не допускаються.

Розміри відхилень оштукатуреній поверхні повинні відповідати вимогам СНиП 3.04.01-87 «Ізоляційні і оздоблювальні покриття»

Розчини штукатурні повинні проходити без залишку через сітку з розмірами комірок, мм:

- Для накривочного шару і одношарового покриття - 1,5

Пристосування для роботи на висоті

При оздобленні будинків доводиться виконувати штукатурні роботи на висоті. Для цього застосовують столики, підмостки, ліси, вежі. Складаний двухвисотний столик має висувний майданчик розміром 974X530 мм, що дає можливість виконувати роботу в приміщеннях висотою 2,5... 2,7 м. Майданчик столика можна піднімати на висоту 1155 мм. Маса столика з щитом роботи в сходових клітинах, так як пару його ніжок можна висувати і встановити столик на сходах так, що майданчик буде знаходитись горизонтально. Щоб столик не скочувався зі сходинок, одну пару його ніжок роблять без коліс, що створює необхідне гальмування. Висота площадки столика 1360 мм, довжина 1100 мм, ширина 560 мм. Маса столика з щитом настилу й огородження 20,15 кг. При виконанні штукатурних робіт на висоті можна виготовити подмости на козлах, які легко переносити в міру завершення якоїсь ділянки робіт. Висота козел повинна бути не більш 3,5 м, а ширина не менш 1 м. Дотримання цих розмірів дозволить уникнути нещасних випадків при провадженні робіт. При невеликих обсягах робіт можна виготовити столик козелок або столик-підмости

Універсальні збірно-розбірні пересувні підмостки) виготовляють із тонкостінних труб. Висота робочого настилу від рівня підлоги 2200 мм; довжина площадки 1950 мм, ширина 1000 мм. Підмости встановлені на колесах, що дозволяє вільно пересувати їх по фронту робіт. При оштукатурюванні стель або балок підмостки влаштовують такої висоти, щоб між головою робочої і стелею залишалося відстань 15... 20 см. Пересувна збірно-розбірна вишка-туру) призначена для роботи в приміщеннях висотою 6 м. Висота вежі, рахуючи від підлоги до рівня площадки, 4 м; розміри робочого майданчика для окремо вишки 2X2 м, допускається навантаження 2 кН. Загальна маса 414 кг. При необхідності суцільного підмащування встановлюють кілька вишок, а між ними укладають перехідні щити. Ці вежі мають колеса і легко пересуваються по фронту робіт. Трубчасті ліси конструкції Промбудпроект складаються із стійок і ригелів, з'єднаних гаками і патрубками без болтів. Гранична висота лісів для оздоблювальних робіт 60 м. Ширина робочого настилу 2000 мм. Стійки лісів відстоять від стіни на 400 мм. Для виконання декоративного оздоблення цю відстань збільшують до 600... 700 мм. Відстань між стійками в поперечному напрямку 1600 мм, в поздовжньому ~ - 2000 мм. Настил виконують з дерев'яних щитів. Для підйому на ліси і спуску з них в їх середині влаштовують сходові клітини через кожні 40... 50 м. У місцях знаходження сходів роблять настили з невеликими огорожами в усіх парних ярусах.

Ліси кріплять до стін гаками: один бік гака зачіпається за вушко анкера-болта, другий - за патрубок стійки. Уздовж зовнішнього ряду стійок по низу настилу з внутрішньої сторони встановлюють бортові дошки, щоб з настилу не падали інструменти та матеріали. Якщо доводиться розвозити матеріал по настилах лісів тачками, влаштовують катальні дошки.

Над проїздами і переходами роблять захисні навіси, які не можна використовувати для проходів по них робітників і складування будь-яких вантажів і матеріалів.

Щодня до початку робіт перевіряють стан лісів: міцність їх кріплення, якість настилу, справність молніепріемніков і заземлення.

Трубчасті ліси конструкції ЦНІІОМТП - універсальні, для оздоблювальних робіт їх монтують на висоту до 60 м з ярусами до 2 м. Деталі лісів з'єднують між собою хомутами. Стійки ставлять від стін на відстані 400 мм. Відстань між стійками в поперечному напрямку 1400 мм, загальна ширина лісів 1800 мм. Ліси кріплять до стін інвентарними анкерами та пробками. Пробки забивають або закладають в отвори, пробиті в стінах, і в пробки ввертають гвинти. Застосовують також інвентарні пробки з конусним наконечником на робочому стрижні. Його вставляють у розрізану металеву трубу, яку закріплюють у гніздах, влаштованих у стінах.

Сучасні матеріали для заміни

Пластифицирующая добавка карбоксілатного типу "Амкармет "використовується:

• Для зимового бетонування при температурі-10-18оС;

• Для проведення кладочних і штукатурних робіт при температурі -13 +-3оС.

Призначення: Препарат широкого спектру дії. Різко знижує температуру замерзання бетонної суміші та цементно-піщаних розчинів, пластичність їх і прискорює застигання при низьких температурах. Рекомендується використовувати при зимовому бетонуванні, проведенні штукатурних і кладочних робіт при-10-18оС.

Забезпечує:

• Високу рухливість бетонної суміші при низьких температурах (-10-18оС);

• Необхідний темп застигання бетонних сумішей, кладочних і штукатурних сумішей в зимових умовах;

• Економію води та вапна при проведенні штукатурних робіт;

• Зменшення водопоглинання бетону;

• Збільшення водонепроникності та морозостійкості бетону;

• Високу корозостійкість бетону;

• Зменшення собівартості будівництва за рахунок низьких цін і витрат добавки.

Нормування праці, вартість робіт та витратних матеріалів

Удосконалення нормування праці у будівництві в умовах ринкової економіки є актуальним, оскільки нормування праці виступає як засіб встановлення та забезпечення контролю над величиною затраченої праці, що сприяє зростанню продуктивності праці, забезпеченню ритмічності та ефективності будівельного виробництва. За допомогою норм праці визначаються необхідні затрати робочого часу на виконання будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних робіт (далі — будівельні роботи); розраховуються чисельність працівників та розмір оплати їх праці; розробляються кошторисні норми; здійснюється поточне, перспективне та прогнозне планування тощо. Організація нормування праці у будівельній галузі регламентується законодавством України, нормативними документами Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури, а також цим Положенням. Нормування праці працівників, зайнятих у будівництві, базується на системі норм праці, що складають нормативну базу з праці. Для нормування праці працівників у будівництві застосовують такі види норм праці: норми часу; норми виробітку; норми обслуговування; норми чисельності. Найбільш розповсюдженими у будівництві є норми часу, які застосовуються для відрядної оплати праці робітників. При почасовій оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників. Вимірюються норми часу в будівництві у людино-годинах (людино-хвилинах тощо) на одиницю конкретного виду робіт (продукції). Якщо робочий процес виконується будівельною машиною, норма часу встановлюється для цієї машини в машино-годинах (машино-хвилинах тощо). Норма часу для робітників, які керують машиною чи обслуговують її, дорівнює добутку чисельності цих робітників і норми часу машини та вимірюється в людино-годинах (людино-хвилинах тощо).

Визначаються норми виробітку в будівництві у натуральних одиницях вимірювання конкретного виду робіт (продукції), виконаного за 1 годину (хвилину).

Норма виробітку машини (норма продуктивності машини) в будівництві — встановлений обсяг робіт (продукції), який вона має виконати за одиницю робочого часу в умовах визначеної організації виробництва та праці робітників, які зайняті її керуванням або обслуговуванням. Укрупнені комплексні норми часу розробляються шляхом калькулювання на основі обсягів робіт, визначених проектною документацією, та норм часу на трудові процеси, що передбачають застосування раціональних технологічних схем виконання робіт з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня організації виробництва та праці. Введення затверджених норм праці у будівельних організаціях здійснюється роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом з повідомленням про це робітників не пізніше ніж за один місяць до їх запровадження. Ця норма не поширюється на одноразові та тимчасові роботи.

У разі перегляду та заміни застарілих норм праці роботодавець повинен роз’яснити працівникам причини їх перегляду та умови, за яких повинні застосовуватися нові норми.

Робітників, щойно прийнятих у будівельну організацію, роботодавець повинен до початку виконання доручених їм робіт ознайомити з діючими в ній формами і системами оплати праці, нормами праці, тарифними сітками тощо, передбаченими колективним договором. Процес впровадження нових норм праці, як правило, не може тривати більш як три місяці. Норма вважається впровадженою, якщо більш ніж 2/3 робітників виконують її не менш ніж на 90–100 відсотків.В усіх будівельних організаціях незалежно від форм власності, організаційно-правових форм та підпорядкування норми праці для робітників віком до 18 років установлюються у відповідності до законодавства, враховуючи скорочену тривалість робочого дня.

Для робітників, яких прийнято на роботу в будівельну організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, робітників, які пройшли навчання безпосередньо на виробництві, а також в інших випадках, передбачених законодавством, установлюються знижені норми виробітку за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

Вартість штукатурки в зимовий період від 50 грн за м²

Вартість цементу М-400 мішок 25 кг- від 25 грн

Вартість піску будівельного від 80 грн за 1 тону

Вартість вапна будівельного негашеного,мішок 50 кг –від 70 грн за мішок.

Техніка безпеки при проведенні штукатурних робіт

Працювати і проводити прибирання робочого місця треба в захисних окулярах і респіраторах. Під час нанесення штукатурного розчину механічним і ручним способом на поверхні стін і стель, а також під час розрівнювання, затірки й інших операціях штукатури повинні користатися захисними окулярами. Видаляти напливи і насікати бетонні поверхні необхідно в рукавицях і захисних окулярах. Під час механізованого нанесення штукатурного розчину розбирати, чистити, ремонтувати і видаляти пробки в розчинонасосі, шлангах або соплі дозволяється тільки після зняття тиску в системі і відключення їх від електромережі. Під час оббризкування, ґрунтовки і накривання за допомогою розчинонасоса, форсунку тримати під кутом 60-90° до поверхні, що оштукатурюється, і на відстані 0,7-1,5 м. Під час виконання штукатурних робіт в умовах негативних температур застосовують підігріті розчини з добавками, що прискорюють процес твердіння. Робота з добавками вимагає обережності і застосування додаткових засобів захисту (окулярів, гумових рукавичок, респіраторів) Під час сушіння оштукатурених поверхонь калориферами необхідно, щоб відстань від них було не менш 1,5 2 м. Діючі електрокалорифери повинні знаходитися під постійним наглядом електротехнічного персоналу. Калорифери повинні мати кожух з листової сталі і монтуватися на спеціальній підставці. Заливати легкозаймисте паливо (бензин і т.п.) у діючий нафтогазовий калорифер забороняється. Працюючі газові калорифери забороняється залишати без догляду. Для запобігання перекидання їх закріплюють. Тривале перебування людей (більш 3 годин) у приміщенні, що просушується, забороняється. Штукатурні роботи усередині ємності виконуються ланками в складі трьох чоловік (з них двоє страхуючих), які мають наряд-допуск і забезпечені рятувальними поясами. У приміщеннях, де ведуться роботи з використанням синтетичних мастик, що клеять, і ґрунтовок, повинний бути забезпечений не менш як чотириразовий обмін повітря в годину. Синтетичні мастики, що загустіли, і ґрунтовки підігріваються тільки в закритій тарі в гарячій воді. Щоб уникнути поразки електричним струмом, забороняється доторкатися до відкритих струмоведучих частин електроустаткування та оголених проводів. Включати в мережу механізований інструмент, механізми та інші Як переносні лампи повинні застосовуватися спеціально призначені для цієї мети світильники заводського виготовлення. Переносні світильники повинні мати напругу не вище 36 В, а для небезпечних місць (сирих ділянок, котлованів) – не вище 12 В. Працювати на випадкових пристосуваннях (дошки, бочки, ящики, які-небудь козелки) забороняється. Під час оштукатурювання внутрішніх віконних укосів, щоб уникнути падіння, прорізи обгороджують на увесь Під час дрібних внутрішніх робіт застосовують переносні розсувні сходи з врізаними ступінями і металеві драбини. На нижніх кінцях сходів повинні бути гострі металеві (для дерев`яних і земляних підлог) чи гумові (для бетонних і кам`яних підлог) наконечники.. На обштукатурювання віконних і дверних укосів на зовнішніх риштуваннях і обгороджених настилах одержують дозвіл майстра. Риштування та помости висотою до 4 м допускаються до експлуатації тільки після їхнього приймання виконавцем робіт і реєстрації в журналі робіт, а вище 4 м - після приймання комісією. Навантаження на настили риштувань та помостів не повинні перевищувати проектне навантаження, зазначене на вивішених схемах. Металеві риштування повинні бути надійно заземлені та обладнані засобами захисту. Забороняється працювати з металевих риштувань поблизу діючих ліній електропередачі. Небезпечною зоною під риштуваннями вважається зона, збільшена на 2 м по всьому периметру риштувань при їхній висоті до 4 поверхів. Чим вище риштування, тим ця зона відповідно більше. Засоби підмащування повинні мати рівні робочі настили з зазорами між дошками не більш 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше – огородження і бортові елементи. Риштування повинні бути прикріплені до стіни споруджуваного будинку. Місця і способи кріплення вказуються в проекті виконання робіт. Під час виконання штукатурних робіт на висоті 1,5 м і більше, робітники повинні користатися запобіжними поясами. Робітники, що роблять штукатурні роботи з риштувань чи помостів електроінструментом, повинні надягати захисні окуляри.

Всі віконні, дверні та інші отвори до початку опоряджувальних робіт повинні бути огороджені. Робітники, що ведуть обробку поверхонь за допомогою ударних інструментів повинні працювати в рукавицях і обов'язково в захисних окулярах. Для захисту рук при штукатурних роботах слід користуватися біологічними рукавичками (захисні мазі або креми), вазеліном, гліцерином або спеціальними пастами.

Щоб уникнути нещасних випадків забороняється:

- сідати чи ставати на поруччя риштувань або помостів, а також стрибати по настилу;

- знаходитися на риштуваннях чи помостах стороннім особам;

- підніматися на риштування та спускатися з них по опорним сходам та стійкам риштувань.

Список використаної літератури

1.Алексеев В.В. Штукатур.— М.: Стройиздат, 1987.— 48 с.

2.Кокин А.Д., Вершинина О.С, Каптельцева Т.М. и др. Отделочные работы в строительстве.— М.: Стройиздат, 1987.— 656 с.

3.Ливанский А.М. Организация поточного производства отделочных работ.— К.: Будівельник, 1988.— 118 с.

4.Мещанинов А.В. Отделочные работы в монолитном домостроении.— Л., Стройиздат, 1989.— 273 с.

5.Мещанинов А.В., Пугачев Б.И., Евдокимов В.А. Оборудование, оснастка и средства малой механизации для отделочных работ.— Л.: Стройиздат, 1989.— 240 с.