Учебное пособие: Рух в інерціальних системах відліку
8. РУХ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ
1. СИЛА ІНЕРЦІЇ В НЕІНЕРЦІАЛЬНИХ СИСТЕМАХ ВІДЛІКУ, ЩО РУХАЮТЬСЯ ПРЯМОЛІНІЙНО.
Неінерціальною системою відліку (НІСВ) називають систему відліку (СВ), що рухається з прискоренням відносно інерціальної системи відліку (ІСВ).
Одержимо рівняння руху матеріальної точки відносно НІСВ. Рівняння руху – це співвідношення, якими визначаються прискорення матеріальних точок механічної системи в тій СВ, відносно якої розглядається рух.
ІСВ будемо називати нерухомою СВ, а рух
відносно неї – абсолютним. Рух відносно НІСВ
будемо називати відносним. НІСВ
рухається відносно ІСВ
з
прискоренням; разом з системою
рухаються і всі тіла, що в ній
знаходяться; цей рух називають переносним.
Положення м.т. М
в нерухомій СВ визначається радіусом-вектором
(початок
координат СВ
– т. О); в рухомій СВ
положення т. М
визначається радіусом-вектором
(початок координат СВ
– т.
).
- це радіус-вектор рухомого
початку
відносно
нерухомого О.
Як і раніше, час і простір вважаємо абсолютними, оскільки мова іде про повільні рухи (v<<c), тобто відстані і проміжки часу інваріантні по відношенню до переходу від однієї СВ до іншої.
Вектори в будь-який
момент часу пов’язані співвідношенням:
(8.1)
Диференціюємо (8.1) двічі по t:
(8.2)
(8.3)
Обмежимося
спочатку розглядом лише поступального руху системи . В цьому випадку
і
характеризують швидкість і
прискорення не лише початку
, а й будь-якої точки системи
відносно О, тобто
- це переносні
швидкість і прискорення.
при поступальному русі дають
відносну швидкість і відносне прискорення.
завжди дають абсолютну швидкість
і абсолютне прискорення т. М:
, (8.4)
, (8.5)
причому .
В ІСВ S рівнянням руху м. т. М є рівняння 2-го закону Ньютона:
(8.6)
Підставимо (8.5)
в (8.6): ; перенесемо член, що містить
переносне прискорення, в праву частину:
(8.7)
Ми одержали
рівняння відносного руху м.т. М. Праву частину (8.7) можна формально вважати
якоюсь „силою”, що діє на м. т. М в рухомій СВ. В цьому випадку
рівняння руху м.
т. в НІСВ за
формою співпадає з ІІ законом Ньютона. Права частина (8.7) складається з двох
складових. є рівнодійна звичайних сил
(в ньютонівському розумінні сила – це результат взаємодії тіл). Друга складова
– (
)
виникає тому, що
рухається з прискоренням
. Її називають
поступальною силою інерції:
(8.8)
Якщо не змінюється
при переході від однієї СВ до іншої, то
не інваріантна відносно такого
переходу. Крім того, сила інерції не підлягає дії закону рівності дії і
протидії. Якщо на яке-небудь тіло діє сила інерції, то не існує протидіючої
сили, що прикладена до другого тіла.
Сили інерції,
подібно силам тяжіння, пропорційні масі тіла. Тому в однорідному полі сил
інерції, як і в полі сил тяжіння, всі тіла рухаються з одним і тим же
прискоренням, незалежно від їх маси. Знаходячись в кабіні космічного корабля,
який рухається поступально з прискоренням , модуль якого дорівнює g, ми виявимо, що всі тіла ведуть себе
так, ніби на них діє сила
. Ті ж явища ми спостерігали б,
якби корабель нерухомо стояв на Землі. Не „виглядаючи” з кабіни, ми не змогли б
встановити, чим зумовлена сила
– прискореним рухом кабіни чи
дією гравітаційного поля Землі (чи й обома причинами разом).
Ейнштейн висловив припущення, яке дістало назву принципу еквівалентності сил тяжіння і сил інерції:
Всі фізичні явища в однорідному полі тяжіння відбуваються так само, як і у відповідному однорідному полі сил інерції.
Принцип еквівалентності лежить в основі загальної теорії відносності Ейнштейна.
Отже, в СВ, що
рухається поступально з прискоренням , на всі тіла діє сила інерції
, що дорівнює добутку маси тіла на
прискорення СВ, взяте з протилежним знаком.
Рівняння руху м.т. в такій НІСВ має вид:
(8.9)
2. НІСВ, ЩО РІВНОМІРНО ОБЕРТАЄТЬСЯ.
Розглянемо тепер
НІСВ , яка рівномірно обертається
навколо вісі, що проходить через т. О′ з кутовою швидкістю
. Для спрощення вважатимемо
, звідки
.
Рівняння (8.2) і
(8.3) матимуть вид: ,
.
Обчислимо похідні
.
Якщо x′, y′, z′ координати т. М в , то:
(8.10)
.
Перший доданок - це відносна швидкість м. т. М:
(8.11)
Другий доданок
перетворимо, використавши відоме
співвідношення , або
:
,
,
Таким чином:
(8.12)
Отже:
, (8.13)
де .
Диференціюємо (8.13) по t:
; оскільки
, то
.
При знаходженні скористаємося тими ж міркуваннями, що і при знаходженні
:
(використано вираз (8.12)).
Нарешті:
(8.14)
В (14) останній доданок
(8.15)
є переносним прискоренням; таке прискорення зазнає нерухома точка в CВ, що обертається.
Доданок (8.16)
залежить як від відносного так і від переносного руху точки.
Це прискорення дістало назву коріолісового прискорення.
Отже:
(8.17)
Абсолютне прискорення є векторною сумою відносного, коріолісового та переносного прискорень.
Це твердження називають теоремою Коріоліса.
Обчислимо
переносне прискорення. Розкладемо вектор
на дві складові:
і
- перпендикулярну і паралельну
вісі обертання.
тому
За властивістю подвійного векторного добутку:
, (8.18)
оскільки
Очевидно в даному
випадку (
і
) є
доцентровим прискоренням.
Підставимо тепер в (8.6) (8.17) і врахуємо (8.16) і (8.18):
;
;
(8.19)
До „справжніх” сил додалися дві сили інерції:
коріолісова сила
: (8.20)
і відцентрова сила
: (8.21)
Коріолісова сила
інерції виникає тільки тоді, коли CВ обертається, а м.т. М рухається
відносно цієї системи. При
і
.
, тому під час відносного руху вона роботи не
виконує;
змінює
тільки за напрямком .
Якщо система
відліку , крім обертового руху, здійснює ще й
поступальний, то
і
В цьому випадку переносна
швидкість і переносне прискорення визначаться співвідношеннями :
,
а рівняння відносного руху м.т. в НІСВ має вид:
(8.22)