Доклад: Державна фінансова підтримка санації підприємств
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАІНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
ДОПОВІДЬ
з дисципліни "УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ"
на тему: "ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ"
Виконала: студентка 5 курсу
групи Ф-10м-3
Пахомова В. В.
Перевірив: викладач
Рєкова Н. Ю.
Донецьк-2010
Нині в Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств. Так, 2000-го року - кожне дев'яте, 2001-го - кожне п'яте, 2002-го - кожен другий суб'єкт підприємницької діяльності працював збитково. У 2004-2009 роках, без огляду на певні позитивні зрушення в економіці, тенденція до збільшення кількості збиткових підприємств збереглася: понад половина з них працювали збитково.
Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація.
Санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація - це сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення.
Якщо мобілізованих фінансових ресурсів із децентралізованих джерел не вистачило для успішного проведення санації, то в певних випадках може бути прийняте рішення про надання державної фінансової підтримки.
Згідно із Законом України "Про підприємства" у разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може надавати їм дотації чи інші пільги.
Приймаючи таке рішення, виконавча влада виходить з принципу фінансової підтримки передовсім життєздатних виробничих структур. Є такі критерії відбору підприємств для надання цільової комплексної державної підтримки:
- використання нових, ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;
- експорт (приріст експорту) конкурентоспроможної продукції;
- заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;
- вирішення проблеми енергозабезпечення;
- вирішення проблеми енергозбереження (ресурсозбереження);
- збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);
- наявність ринків збуту продукції в країні та за кордоном;
- високий рівень менеджменту на підприємстві.
Підтримка орієнтується передусім на підприємства, які здатні її використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно вплине на дохідну частину бюджету.
Централізована санаційна підтримка може здійснюватися:
а) прямим бюджетним фінансуванням;
б) непрямими формами державного впливу.
Пряме бюджетне фінансування санації підприємств відбувається на поворотних (бюджетні позики) і безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств, що перебувають на межі банкрутства).
У результаті надання кредитної підтримки фінансові ресурси формуються на двох рівнях: централізованому та децентралізованому.
Централізований рівень - це фінансові відносини між державою (через НБУ) і комерційними банками у випадку одержання на конкурсній основі централізованих кредитних ресурсів для наступного їх перепродажу виробничим структурам, яким необхідна кредитна підтримка.
Децентралізований рівень - це відносини між комерційними банками й підприємствами, що мають право на одержання державної кредитної підтримки у зв'язку з кредитуванням проектів санації та реструктуризації. Ці відносини базуються на загальноприйнятих принципах кредитування.
Розглянута форма фінансової підтримки підприємств в Україні дуже широко використовувалася протягом 1997-2005 років. Однак за браком ефективних механізмів відбору кандидатів для надання гарантій, невикористання інституту санаційного аудиту, в переважній більшості підприємств-боржників не виявилося коштів для погашення кредитів, гарантованих урядом, в результаті чого кредити доводиться погашати за рахунок коштів державного бюджету.
Одним із непрямих методів державної санаційної підтримки підприємств є надання їм дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства.
Згідно із Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" з метою запобігання монопольному становищу окремих підприємців на ринку такі форми санаційної реорганізації підприємств, як злиття, приєднання, придбання активів, створення концернів та ін., здійснюються за згодою Антимонопольного комітету. Коли підприємці зловживають монопольним становищем на ринку, антимонопольні органи можуть прийняти рішення про реорганізацію монопольних утворень через їхній примусовий поділ.
Залежно від напряму економічного розвитку держави може бути використана санаційна підтримка підприємств фіскального характеру, що може здійснюватися списанням чи реструктуризацією податкових зобов'язань, податковим кредитуванням, наданням цільових податкових пільг підприємствам, яким необхідна санація.
Прикладом надання фіскальної санаційної підтримки підприємствам є Закон України "Про списання і реструктуризацію податкових зобов'язань платникам податків".
На сьогодні проблемами санації і банкрутства підприємств займається Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій.
Кабінет Міністрів України прийняв Положення про реєстри неплатоспроможних підприємств.
Реєстр - це документ, у який вносять дані про неплатоспроможні підприємства й інформацію про фінансово-економічний стан на дату внесення до реєстру.
Після внесення підприємства до реєстру Агентство має здійснювати управління його майном, підписувати й розривати контракти з керівництвом, готувати пропозиції щодо реструктуризації боргів і їх погашення, здійснювати контроль за проведенням санаційних заходів, приймати рішення про ліквідацію підприємства.
Використання певного методу державної підтримки санації та реструктуризації залежить від конкретних характеристик підприємства, його народногосподарського та регіонального значення. У цілому найбільш економічно раціональними вважають надання державних гарантій та різні форми підтримки фіскального характеру.
Всі ці заходи фінансового оздоровлення підприємств є досить доцільними, адже банкрутство підприємства та його ліквідація означають не тільки збитки для акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень у бюджет, а також збільшення безробіття, що теж може стати одним із факторів макроекономічної нестабільності.
Література
1. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник/С.Я. Єлецьких, Г.В. Тельнова.- К.: Центр учбової літератури, 2007;
2. Управління фінансовою санацією підприємства: Навчальний посібник /С.Я. Салига, О.І. Дацій, Н.В. Несторенко, О.В. Серебряков. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 240 с