Контрольная работа: Карта умов праці лікаря-рентгенолога

Підприємство / організація, установа /                                        Професія ( посада )

Центральна районна лікарня                                 Лікар - рентгенолог

Цех / дільниця, відділ /                                                                                                        Варіант № 2

Медичний рентген - кабінет

І. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

Гігієнічна оцінка умов праці

__Підвищений рівень шуму - Iст., підвищена напруженість електромагнітного поля – Iст., низька швидкість руху повітря в теплий період року – Iст., знижений рівень штучного освітлення – IIст., підвищений рівень іонізуючого випромінювання – Iст. Гігієнічна оцінка умов праці відповідає ІІ ступеню шкідливості.                                                                                             . ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня

__________________ Технічний та організаційний рівень робочого місця не відпомігає нормативним вимогам. ____________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІІ. Атестація робочого місця

_______________________________Робоче місце атестовано за другим ступенем небезпеки___________________________ ___________________________________________________________________________________________________________

ІV. Рекомендації щодо покращення умов праці, їх економічне обгрунтування

_______Встановити кондиціонер в приміщенні, покращити звукоізоляцію вікон та дверей, встановити більш сучасне медичне обладнання. Збільшити кількість освітлювачів штучного освітлення або потужність ламп. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

V. Пільги і компенсації

_______Пенсійне забезпечення за першим списком (4 фактора ІІ ступеня шкідливості). Скорочений робочий день, надається більш тривала відпустка; має право на більш ранній вихід на пенсію.                                                                                                . ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.  Пояснювальна записка.

1.  Назва робочого місця – кабінет лікаря – рентгенолога.

2.  Категорія важкості – .

3.  Тип робочого місця – постійне.

3.1. Шкідливі хімічні речовини.

Для чотирьох хімічних речовин, згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).

Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони

               Таблиця 1   

Умовні позначення:

п -  пари (гази);

а - аерозоль;

Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає автоматичного контролю  за їх вмістом у повітрі;

А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах;

К - канцерогени;

       Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.

Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.

Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад А, Ф) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Алергени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».

Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин

у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)

                                                           Таблиця  2

* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.

3.2. Вібрація.

На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.

3.3. Шум.

Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14 розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи “Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення нормативного параметра.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні

звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території

підприємств.

                                                                                                                                      Таблиця 3

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації,   

інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

                                                                                                    Таблиця 4

*             Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 

          класу від 80 дБА).
**           Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.
***         Перевищення в одній з частот на дБ.
****      Перевищення в одній з частот на дБ.
***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.

3.4. Інфразвук.

На заданому мені робочому місці було знайдено інфразвук, подивившись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ГН № 2274-80 "Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах" (табл. 5), знаходжу для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Гігієнічні норми інфразвуку

                                                                                                                                                                                    Таблиця 5

3.5. Ультразвук.

На заданому мені робочому місці не було знайдено ультразвук.

3.6. Електромагнітне випромінювання.

Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).

Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”

напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів (ГДР):

- по електричній складовій:

  для частот від 3МГц до 30МГц    -  20 В/м;

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. Ми маємо випадок, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 6 і визначаю ступінь шкідливості.

Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 6 вибираю в залежності від частоти на якій йде випромінювання.

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Таблиця 6

3.7. Електростатичне поле.

На заданому робочому місці не було зареєстровано електростатичне поле.

3.8. Постійне магнітне поле.

На заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП), згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8кА/м.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаємо в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 7 і визначаємо ступінь шкідливості.

.

Таблиця 7

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

3.9. Мікроклімат у приміщенні.

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

                                                                                                            Таблиця 8

Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.

Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення для теплого та холодного періодів року попадає в допустимий діапазон відмічаю позначкою «Доп.»/«Доп.».

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень у холодну пору року.

                                                                                                            Таблиця 9

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0,2 °С.

3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.)

Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у процесі роботи на заданому робочому місці.

Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у мм.

Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение” (таблиця 11), визначаю, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці.

Норми освітлення.

                                                                                                        Таблиця 10

Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписуємо нормативне значення КПО - е_н^ІІІ  (%) – 2,5 %

Розрахувуємо нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:

е_н^ІV  = 2,5·0,9·0,775=1,74

m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;

C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).

Порівнюємо е_н^ІV з фактичним значенням КПО .

Далі визначаємо характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні  ρ (див. табл. 12) фон може бути світлим (ρ > 0,4),  середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2).

У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).

Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.

                                                                                        Таблиця 11

Далі визначаємо контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки  чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.

Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна” - 1250

Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13.

Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Е_н, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.

                                                                                        Таблиця 12

Класи умов праці залежно від параметрів

світлового середовища виробничих приміщень.

3.11. Іонізуюче випромінювання.

Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань

                                                                                                                Таблиця 13

В графу 3 “Карти умов праці” вносимо оптимальний та допустимий діапазони з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 14 визначаємо ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.

3.12 Важкість праці.

Для визначення важкості праці визначаю, що на заданому робочому місці працює чоловік. Його робота не потребує значного фізичного навантаження, тому є оптимальною для даного фактора трудового процесу по всих показниках.

3.13 Напруженість праці

         Робота лікаря-рентгенолога вимагає значного інтелектуального, сенсорного та емоційного напруження, оскільки від його уважності та професійних якостей залежить здоров”я, а інколи і життя людей. Разом з тим він повинен достеменно володіти навиками експлуатації та технічного обслуговування медичного обладнання, що є в його користуванні, оскільки воно може становити небезпеку для життя. Робота лікаря-ренгенолога, несе значне навантаження на зоровий аналізатор тому, що необхідно розрізняти найменше відхилення від норми на ретгенівських знімках.