Контрольная работа: Рятувальні роботи
Міністерство освіти і науки України
Національний університет харчових технологій
Кафедра охорони праці та цивільної оборони
Контрольна робота
з дисципліни: “Цивільна оборона”
Рятувальні роботи
Виконав:
студент 6 курсу
(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД
Меркулов Олександр
Перевірив:
Викладач
Заєць Віра Анатоліївна
Київ – 2009
Зміст
Теоретичне питання. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058)
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391)
Список використаної літератури
Теоретичне питання. Поняття про рятувальні та інші невідкладні роботи
Організація ліквідації наслідків НС.
Для ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих утворюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій – ДКНС. ДКНС діють при Кабінеті Міністрів країни, в областях, містах, регіонах як на постійній основі, так і у випадку виникнення НС. До їх функцій входить забезпечення постійної готовності аварійно-рятівних служб, контроль за розробкою та реалізацією заходів із попередження можливих аварій і катастроф. Усі завдання з ліквідації НС виконуються по черзі у максимально короткі строки.
Насамперед вирішуються завдання щодо термінового захисту населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу НС і завдання з підготовки та виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.
З цією метою виконуються:
• сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;
• евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використання засобів профілактики захворювань, травматизму, надання медичної та іншої допомоги;
• локалізація аварій, зупинка чи зміна технологічного процесу, попередження й гасіння пожеж;
• приведення в готовність органів управління, сил і засобів для рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження, оцінка ситуації, що склалася.
Рятувальні та інші невідкладні роботи починаються одразу ж у міру готовності сил та засобів для їх проведення, ведуться безперервно з необхідною заміною рятівників і ліквідаторів при дотриманні техніки безпеки та заходів перестороги. У районах, що постраждали внаслідок аварії, катастрофи чи стихійного лиха, проводиться відновлення зруйнованого житла, спорудження тимчасових будівель намети, землянки, навіси тощо), відновлення енерго- та водозабезпечення, ліній зв’язку, об’єктів комунального обслуговування. Також здійснюється санітарне очищення осередку ураження, забезпечення людей продуктами харчування, предметами першої необхідності та ін. Одночасно розпочинаються роботи з відновлення функціонування уражених об’єктів.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
* розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
* подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
* санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Інші невідкладні роботи включають:
* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.
Рятувально-відновлювальні роботи проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.
Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058) ВАРІАНТ № 8
Вихідні дані та значення
Час аварії, год, хв. = 13
Час доби = День
Хмарність = Суцільна
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 4,8
Напрямок середнього вітру азимут, град = 210
Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 15,5
Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 45
Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 15,5
Час виконання робіт Т, годин = 2
Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 17
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 10
За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:
Хмарність = Суцільна
Час доби = День
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 4,8
Це буде ізотермія.
За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення радіоактивної хмари при:
Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 4,8
Вона буде 5 м/с приблизно.
За даними таблиці 2 для :
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 10
Швидкість вітру середня, м/с = 5 м/с визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:
Зона М:
Довжина = 155 км
Ширина = 0,78 км
Площа = 1070 кв км
Зона А:
Довжина = 29,5 км
Ширина = 1,16 км
Площа = 26,8 кв км
Визначаємо:
а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:
Т к = Т п + Т
Т к - час кінця роботи
Т п - час початку роботи
Т - час роботи
Т к = 15,5 - 13 + 2 = 4,5
б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:
Д 1 = Д 2,5 / К 2,5
К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1
Д 2,5 = 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 1 = 45/0,7= 64,28571 рад/год
в) рівень радіації після закінчення роботи:
Д 4,5 = Д 1 * К 7,5
К 4,5 = 0,545 для 7,5 годин після аварії за табл 1
Д 1 = 64,28571 рад/год
Д 4,5 = 64,28571*0,545= 35,03571 рад/год
г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за годин роботи у зонах забруднення:
Д = 1,7 * (Д 4,5 * t 47,5 - Д 2,5 * t 2,5)
t 4,5= 4,5 години
t 2,5 = 2,5 години
Д = 1,7*(4,5*35,03571-2,5*45) = 76,77321 рад
Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.
Знаходимо співвідношення:
А = (Д 2,5 / Д зад) * К осл * К 2,5
К осл = 1 робота на відкритій місцевості
Д зад = 17 Установлена доза (задана) радіації Д уст,
К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1
Д 2,5 = 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
А = 45*1*0,7/17= 3,781513
За таблицею 9 при:
А = 3,781513
Т п = 2,5
Т доп = 0,85 години приблизно.
Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.
Співвідношення:
А =(Д 1 / Д зад) * К осл
А = 64,28571*1/17= 3,781513
За таблицею 9 при:
А = 3,781513
Т = 2 Час виконання робіт Т, годин
К поч = 0,75 години приблизно.
Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:
Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5)
t 360 = 360 годин
t 2,5 = 2,5 години
Д 2,5 = 45 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,
Д 360 = Д 1 * К 360
К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1
Д 1 = 64,28571 рад/год
Д 360 = 64,28571*0,09 = 5,785714
Д від = 1,7 *(360*5,785714-2,5*45) = 3349,607 рад
Д від = 3349,607 рад або 33496,07 мЗв
За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи. Оскільки Д від = 33496,07 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі.
Висновки та пропозиції
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 2 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 76,77321 що перевищує Д зад = 17 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 17 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,85 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,75 години після аварії.
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391) ВАРІАНТ 8
Тип СДОР = Аміак рідкий
Кількість СДОР, тонн = 50
Метеорологічні умови = Напівясно, день, 40 град
Швидкість вітру, м/с = 1
Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3
Вид сховища = Необваловані
Вистота піддону, м = 0
Час від початку аварії, год = 4
Азимут ОНГ, град = 290
Азимут вітру, град = 135
Показник та Результат прогнозування
Джерело забруднення = ХНО
Тип СДОР = Аміак рідкий
Кількість СДОР, тонн = 50
Глибина зараження, км = 1,553893
Площа зони зараження, кв км = 3,790897
Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ
Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 58,37143
Втрати від СДОР, чол.
ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 50 тонн.
Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:
Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку
K5 = 0,23 для ізотермії, сторінка 7
K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Q (o) = 50
Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:
Метеорологічні умови = Напівясно, день, 40 град
Швидкість вітру, м/с = 1
Це - ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.
Q(e1) = 0,18*0,04*0,23*1,4*50= 0,11592 (тонн)
ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:
Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку
K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку
K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку
K4 = 1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)
K6 = 3,03 із додатку 5, час від початку аварії, год = 4
K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
h = 0,05 для необвалованого сховища
h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.
Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.
Q (e2) = (1-0,18)*0,025*0,04*1*0,23*3,03*1*50/(0,05*0,681)= 0,016783 (тонн)
ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює
при Q(e1) = 0,11592 (тонн)
при Швидкість вітру, м/с = 1
Г 1 = 1,449 (кілометрів)
ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює
при Q (e2) = 0,016783 (тонн)
при Швидкість вітру, м/с = 1
за пропорцією:
0,1 (тонн) - 1,25 (кілометрів)
0,016783 (тонн) - х (кілометрів)
х = 0,016783*1,25/0,1= 0,209786 (кілометрів)
Г 2 = 0,209786 (кілометрів)
ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г 2 + 0,5*Г 1
Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,449
Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,209786
Г = 1,553893 (кілометрів)
Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.
При Швидкість вітру, м/с = 1
Це - 24 (кілометрів)
Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 24 км та розрахованим 1,553893 (кілометрів)
Мінімум (1,553893;24) = 1,553893
ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:
T надходження = x / V
х = Відстань від ХНО до ОНГ, км =3
За додатком 6 при ізотермія
при Швидкість вітру, м/с = 1
V = 6 км/год
T надходження = 3/6= 0,5 (години)
T надходження = 3*60/6= 30 (хвилин)
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:
S = П * Г * Г / n
П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб
П = 3,14
Г = 1,553893 (кілометрів)
n при Швидкість вітру, м/с = 1
n = 2 (сторінка 7)
S = 3,14*1,553893*1,553893/2= 3,790897 (кв км)
ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.
T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)
h = 0,05 для необвалованого сховища
d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)
K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку
K4 = 1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1
K7 = 1,4 із додатку 3 для аміаку і температури 40
Т = (0,05*0,681)/(0,025*1*1,4)= 0,972857 (години)
Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1*1,4)= 58,37143 (хвилин)
Так як повна глибина зони зараження 1,553893 км менша за відстань
від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (об’єкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.
Список використаної літератури
1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.