Курсовая работа: Відображення у перекладі явища ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Реєстраційний №_______

"Затверджую"

завідувач кафедрою ТППАМ

проф. Калита А.А.

Курсова робота

на тему:

Відображення у перекладі явища ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля

із спеціальності “Філологія” 6.0305

Виконала

студентка 3-го курсу

групи ЛА-61

Саєнко Аня Григорівна

Науковий керівник

старший викладач

Бондаренко Тетяна Борисівна

Київ 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про артикль та його значення в мові

1.1 Проблема артикля

1.2 Місце артикля в сучасній мові

1.3 Класифікація артиклів та відмінність вживання в англійській та українській мовах

1.4 Функція неозначеного артикля a/an та випадки його вживання

1.5 Функція означеного артикля the та випадки його вживання

Розділ 2. Загальні відомості про явище ретроспекції та способи її передачі при перекладі

2.1 Поняття явища ретроспекції в граматиці. Категорії ретроспекції

2.2. Способи реалізації явища ретроспекції

2.2.1. Способи відображення явища ретроспекції в англійській мові

2.3.  Передача явища ретроспекції за допомогою означеного артикля

2.4   Способи та засоби перекладу прикладів явища ретроспекції

Висновки

Summary

Додатки Відображення явища ретроспекції в обох мовах

Список використаної літератури

Вступ

Відіграючи важливу роль в житті суспільства переклад ще з давніх часів привертав до себе увагу літературознавців, етнографів, лінгвістів та психологів. Оскільки англійська та українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов, а й до різних гілок структурних типів мов, то переклад з однієї мови на іншу може завдати перекладачеві значних труднощів.

Актуальність теми полягає в дослідженні способів та особливостей перекладу явища ретроспекції та можливих шляхів передачі її при перекладі з англійської мови на українську.

Об’єктом є явище ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля.

Предметом є дослідження використання означеного артикля та інших методів передачі при перекладі раніше вживаних слів.

Метою даного дослідження є виявлення способів відображення явища ретроспекції в англійській та українській мовах та знаходження відмінних та спільних рис при вживанні слів, які застосовуються для позначення явища ретроспекції.

Завдання дослідження вимагає:

дослідити використання артиклів в англійській мові;

дослідити поняття явища ретроспекції в граматиці;

дати загальну характеристику даного явища та вивчити основні шляхи та способи передачі при перекладі;

дослідити якими засобами передається явище ретроспекції в англійській мові;

дослідити якими засобами передається явище ретроспекції в українській мові;

визначити особливості перекладу ретроспективних виразів з англійської мови на українську;

детальніше розібрати передачу ретроспекції при перекладі за допомогою означеного артикля.

Практична цінність даної роботи полягає у використанні даного дослідження при перекладі на заняттях з англійської мови.

Дана робота здійснена на матеріалі провідних вчених, дослідників та лінгвістів, які досліджували вживання та використання означеного та неозначеного артиклів в англійській мові, та їх еквіваленти в українській мові, а також дослідження явища ретроспекції в мовах та способи передачі ретроспекції при перекладі з однієї мови на іншу.

Розділ 1. Загальні відомості про артикль та його значення в мові

1.1 Проблема артикля

Іменник в англійській мові, як відомо, супроводжується артиклем – означеним (the) чи неозначений (a/an), а може і не мати при собі артикля.

Проблема граматичного значення артикля та його місця в мові – одне із найскладніших питань англійської граматики, і вирішується воно різними лінгвістами далеко не однозначно [Блох М. Я., 1997:74].

Проблема місця артикля в мові представлена двома основними теоріями: одна з них розглядає сполучення артикля з іменниками як аналітичну форму іменника, інша відносить артикль до службових частин мови і трактує артикль з іменником як зв’язок особливого типу. Представники теорії аналітичної форми прирівнюють, таким чином, артикль до допоміжної частини аналітичної форми. На користь цього погляду висуваються такі аргументи: артикль є морфологічним показником іменників, він не має лексичного значення. Ці аргументи досить вагомі, проте вони не є досить переконливими. Хоча артикль і є морфологічним показником слова, і в цьому й полягає його основне формальне призначення в мові, але він не складає з іменником такої неподільної одиниці, як, наприклад, аналітична форма дієслова. Перш за все, він є визначником іменника, тобто між ними існує синтаксичний зв'язок, неможливий між компонентами аналітичної форми [ Рейман Е.А., 1994:103].

Думки розходяться також по відношенню кількості артиклів. За останні роки набула широкого розголосу теорія трьох артиклів:

означеного, неозначеного і так званого нульового (відсутність артикля). Теорія нульового артикля звичайно ж пов’язана з теорією нульової морфеми. Однак існування нульового артикля, тобто його нульового експонента, можливе лише у тому випадку, коли артикль розглядається не як окреме слово, а як морфема, тобто є структурним компонентом іменника [ Шанаева Н.В., 2000:38].

Що стосується значення артикля, більшість лінгвістів схиляються до думки, що артикль являє собою категорію означеності та неозначеності [Беляева М.А., 1996:143].

1.2 Місце артикля в сучасній мові

Як вже було сказано, у англійській мові існує поняття артикля для позначення іменників, що не є властивим та характерним для української мови. Артикль – службове слово, що служить як визначник іменника; це спосіб співвідношення предметного поняття з мовною ситуацією. Він є найпоширенішим визначником слів, але на відміну від усіх інших, які відносяться до присвійних займенників чи іменників, артикль не є самостійною частиною мови. Морфологічна цінність його полягає у позначенні самостійних частин мови, як правило, переважно іменників (It is a book), інколи прикметників чи дієприкметників (More nurses were required to tend the sick and wounded. Her hair was a bright brown), а також займенників (It wasn’t a he. He is such a nothing), прислівників (There is a Beyond) та числівників (She was only just fifty and looked a handsome thirty-five). А синтаксична роль артиклів полягає у відокремленні іменника чи іменникової фрази як частини речення [Кобрина, Корнеева, 1998:209 ].

У англійській мові існує два види артикля: неозначений артикль a/an та означений артикль the. Неозначений артикль упроваджує нове, раніше не згадане, а означений артикль ідентифікує згадане раніше і формально вживається тоді, коли ідентифікація вже повторюється [Аполлова М. А., 1990:136].

Артиклі виконують дві головні функції:

вони, як і будь-які інші визначники , є ознакою іменника, до якого вони відносяться , тобто вказують на те, що це слово належить до іменника;

Look at the child.

There is a sandwich left.

вказують на те, чи не означає іменник предмет, виділений із класу однорідних предметів, ще не відомих співбесіднику чи читачеві.

A square has four sides.

Вживання артикля перш за все залежить від того яким є іменник – власним чи загальним і якщо він загальний, то чи належить до злічуваних чи незлічуваних іменників [Virginia Evans, 2001:155-156 ].

Поняття означеності та неозначеності визначають важливу роль артикля у процесі спілкування. Означений артикль вказує на вже відомий факт чи поняття, в той час коли неозначений артикль представляє нову інформацію, невідому до тепер. Представлення предметів, як щойно вже згаданих чи навпаки нових для слухача залежить від автора висловлювання, який використовуючи артиклі встановлює взаєморозуміння між оратором та слухачем чи письменником та читачем [Волкова Е. И., 2001:78].

1.3 Класифікація артиклів та відмінність вживання в англійській та українській мовах

Як вже згадувалось раніше, в англійській мові існує два різновиди артиклів: неозначені та означені. До неозначених належить артиклі a/an. Він походить від числівника один (one) і тому переважно вживається зі злічувальними іменниками в однині. Таким чином неозначений артикль вказує також і на число іменника. Означений артикль the походить від вказівного займенника той (that) і вживається як і зі злічуваними іменниками в однині та множині так і не зі злічуваними [Миронец Ю. А., 1994:11].

На відміну від більшості інших визначників слова, артикль часто не перекладається на українську мову. Хоча в багатьох випадках його значення може бути переданим іншими лексико-граматичними засобами. У англійській мові перед злічуваними іменниками в однині завжди ставиться неозначений артикль (a sofa, a table, an apple, a mother) , якщо ж звичайно по змісту не вимагається якогось іншого визначника. Злічуваний іменник в однині в реченні не може вживатися без визначника. А в українській мові слово не вимагає супровідного слова-визначника. Але в багатьох випадках перед українським злічуваним іменником в однині можна по змісту поставити одне з наступних слів: якийсь, який-небудь, один, будь-який, всякий, кожний чи цей, той (одна груша, якесь авто, кожна іграшка). Зміст речення не змінюється від вживання перелічених вище слів перед іменниками, але їх зміст повністю зрозумілий і без їх наявності. Вживання в українській мові перед іменниками одного з таких слів відповідає в англійській мові вживанню перед іменниками одного з артиклів [ Раєвська Н.М., 1994:84].

Таким чином, хоча в українській мові артиклі відсутні, значення, що передається за допомогою артиклів, в багатьох випадках може бути вираженим за допомогою особливих слів, які можна розглядати як визначники іменника – еквіваленти артикля в українській мові. Різниця між англійською та українською мовами полягає в наступному: в англійській мові вживання артикля обов’язкове, а в українській вживання слів-еквівалентів артикля перед словами не обов’язкове, оскільки як наявність, так і відсутність даних слів не змінює змісту та значення речення [ Драгункин А. Н.,2003:15].

1.4 Функція неозначеного артикля та випадки його вживання

В англійській мові існує два неозначених артикля a/an. Неозначений артикль походить від числівника один (one). Артикль а вживається перед іменниками, які починаються з приголосної букви: a student (студент), a newspaper (газета), а також з голосних и, у, коли вони вимовляються з приголосним звуком [j]: a union (союз), a yacht (яхта); ап вживається перед іменниками, які починаються з голосної літери: an article (стаття), an anchor (якір), а також з приголосної літери h, якщо вона не вимовляється [ R.Murphy, 2005:214].

Артиклі a/an вживаються:

1. зі злічуваними іменниками в однинині, говорячи про неозначені речі;

It is a teenager novel about American boys.

We saw a speck in the distance. It was a ship.

2. перед злічуваними іменниками однини, які відносяться до групи людей, тварин чи явищ;

Give him an apple and send him away.

A mother knows her children well.

3. вживаються в значенні за, в, з (per);

He drives 100 miles per hour.

4.використовуються зі словами, що позначають гроші, частку, вагу, ціле число, ціну, кількість, час, відстань, швидкість, усі хвороби тощо.

He lives at a distance from his work [ Curme G. О., 1999:47].

Головними функціями неозначеного артикля є: класифікація, загальна та числова функції.

Виконуючи функцію класифікації, артикль відносить окремий предмет до класу чи групи йому подібних.

Somewhere a telephone began to ring.

Хоча в більшості випадків він вживається зі злічуваними іменниками, при класифікації бувають випадки вживання з незлічуваними, власними іменниками.

It was a very pale silver moon.

У загальній функції артикль показує, що предмет про який говориться є одним представником з окремого класу.

A library is a collection of books.

Неозначений артикль використовується у приказках та реченнях, що означають загальновідомий факт.

A friend in need is a friend indeed.

An elephant never forgets. [ Долгина Е.А., 2002:59].

Виконуючу числову функцію, неозначений артикль зберігає початкове значення кількісного числівника один (one). Ця функція артикля відноситься до іменників, що позначають одиниці виміру (час, відстань, довжина, вага тощо). Інколи в даній функції артикль може вказувати на незлічуваний іменник називаючи його як окремий предмет. Усі три головні функції артикля взаємопов’язані, але одна з них домінує над іншими в змісті [Бурлакова И.В., 1995:112 ].

1.5 Функція означеного артикля the та випадки його вживання

Означений артикль походить від вказівного займенника той (that) і вживається зі злічуваними іменниками як в однині, так і в множині та вказує на те, що особа чи предмет, на який вказує іменник, є індивідуальним чи виділеним із інших предметів чи осіб даного класу. Цей артикль вказує на те, що оратор чи письменник представляє людину, річ чи якесь абстрактне явище, яке вже відоме для слухача чи читача із загальновідомих фактів, чи з ситуації, чи зі змісту. Отже, двома головними функціями означенного артикля є означення та узагальнення [Hawkins J. Н., 2002:172].

Означений артикль вживається в таких випадках:

коли предмет чи особа, згадані вже раніше, знову вживаються;

One day I went for a walk in one of the streets of London. It was a narrow little street into which the sun never came. The street was covered with dirty water and crowds of children were playing in it.

щоб показати, що предмет чи група предметів єдині при даних обставинах чи вже відомі;

Somebody moved in the room above.

Doctor Manson! You are the very man I am looking for.

з іменниками, які є єдиними в своєму роді;

The ground was covered with yellow leaves.

з іменниками, які вживаються після слів: той самий (same), дуже (very), не той (wrong), належний/доречний (right);

You are the very person we need.

Mr. Bunting liked doing the same things at the same time every day.

якщо слова лише (only), останній (last), перший (first) вживаються як прикметник;

It is the first time I come.

з іменниками, які позначають власні імена, титули, національність та прізвища;

The Whites were known for their splendid dinners.

у тих випадках коли перед іменниками в українській мові можна поставити слова цей, той.

Look at the child. [Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г., 2001:224].

Виконуючи функцію означення, означений артикль служить для виділення предмета чи групи предметів з усіх інших предметів (речей, людей, тварин, абстрактних явищ) одного виду.

The students in the next room are taking an examination.

Під час виконання узагальнюючої функції, артикль вказує на те, що іменник, який називає даний предмет, відноситься до всього класу предметів того ж виду.

Only the poet or the saint can water an asphalt pavement in the confident anticipations that lilies will reward his labour.

Узагальнюючий означений артикль виражає ідею цілого класу предметів, так означений артикль в даній функції вживається зі словами, які позначають верстви суспільства та окремі класи.

The horse is a domestic animal [Кутузов Л.В., 1999:37].

Отже, означений артикль слугує індивідуальною ознакою, яка відокремлює даний предмет чи особу від усіх інших осіб чи предметів того ж класу. Іменники в англійській мові, які індивідуалізують ознаку, як в однині, так і в множині, завжди вживаються з означеним артиклем [Jespersen О., 1989:161].

Розділ 2. Загальні відомості про явище ретроспекції та способи передачі її при перекладі

2.1 Поняття явища ретроспекції в граматиці. Категорії ретроспекції

Ретроспекція як граматична категорія, що дозволяє читачеві чи слухачеві повернутись до попередньої інформації, відіграє значну роль в текстах-згадках.

Досліджувані спогади представлені як вербалізація минулого досвіду. Зазвичай вони являють собою засоби збереження та передачі найбільш значущої в когнітивному, культурному, естетичному та соціальному відношенні інформації [ Гальперин И.Р., 1998:107].

И.Р. Гальперін виділяє два види ретроспекції:

1. об’єктивно-читальна, яка є результатом індивідуального творчого сприйняття континууму розповіді;

2. об’єктивно-авторська, яка припускає цілеспрямовану дію від автора.

Об’єктивно-авторська ретроспекція, в свою чергу, поділяється на два види, які виділяють деякі лінгвісти (Гальперін, Федорова):

а) відсильна ретроспекція, яка повертає читача до раніше згаданих подій в текстах;

б) композиційно-текстова, що вказує на нові, ще не згадувані факти, що відносяться до минулого, необхідні для формування концепту читача.

Термін «ретроспекція» передбачає повторення раніше вжитого, повторення можна розглядати як спосіб, що формує категорію ретроспекції в тексті. Розглядаючи повторення як спосіб формування категорії ретроспекції вимагає введення поняття «початкової/вихідної інформації» - перша згадка про той факт чи подію, до якої будуть ще неодноразово повертатись в майбутньому за допомогою ретроспекції [ Федорова Л.Н., 1995:68].

Ретроспекція – граматична категорія тексту, що об’єднує форми мовного вираження, що відносять читача до вже відомої інформації. Практично кожний текст в тій чи іншій мірі побудований на ретроспекції. Послідовне накопичення інформації неможливе без утримання в пам’яті раніше почутої чи отриманої інформації. Вартий уваги той факт, що ретроспекція не є виключно прерогативою автора тексту. Вона може бути результатом індивідуального творчого сприйняття розповіді. У залежності від прагматичної настанови виділяють три види ретроспекції. Автор використовує елементи ретроспекції щоб: відновити в пам’яті читача дані про інформацію чи повідомити йому нові, які відносяться до минулого і необхідні для розуміння подальшого розгортання подій;

2. надати можливість переосмислити ці дані в новому контексті, з урахуванням того, що було сказано до ретроспективної частини;

3. виділити окремі частини тексту, що опосередковано відноситься до змісту інформації.

По відношенню до самого тексту виділяють ретроспекцію внутрішньо-текстову (тобто ту, яка не виходить за межі даного тексту). Характер її проявляється в тому випадку, коли попередня інформація вже була викладена в тексті.

Іншим видом ретроспекції є позатекстова ретроспекція, найважливішим «подвигом» якої є ретроспективний огляд, детально описаний Д. Камбуровою. Автор окремо зупиняється на «позатекстовій» інформації, а саме на підсумовуванні автором досягнень у дослідженній їм області. Подібний ретроспективний огляд обумовлений конкретною комунікативною настановою автора, а саме бажанням викласти історію досліджуваного питання, вказуючи при цьому на спосіб, який автор намагається використати при написанні своєї праці. Таким чином, даний вид ретроспекції включає в себе і проспективно направлені елементи. [Камбурова Д., 1997:137]

2.2 Засоби реалізації явища ретроспекції

Ретроспекція реалізується різними засобами, серед яких особливе місце посідає повторення. Сама ретроспекція також становить своєрідне повторювання – повторення думки, яке пригальмовує розвиток розповіді. Таким чином, ретроспекцію можна розглядати як паузу, як розрив континууму розповіді для того, щоб актуалізувати раніше згадану інформацію.

Найхарактернішими сигналами введення ретроспективної частини є:

1. граматичні засоби: перехід від одного граматичного часу, яким була виражена інформація, коли згадувалась вперше, до іншого граматичного часу за допомогою таких дієслівних форм як Past Indefinite, Present and Past Perfect;

2. лексичні засоби: прислівники already,before, lately, прикметники recent, past; дієслова ретроспективної семантики – to refer to, to mention;

3. спеціальними засобами введення ретроспекції є так звані ввідні речення [ Степанова М.М., 1996:69].

2.2.1 Засоби відображення явища ретроспекції в англійській мові

Існують декілька способів передачі явища ретроспекції в англійській мові. Зазвичай якщо щось вже було представлено та згадано в тексті чи розмові (можливо з використанням неозначеного артикля), то повертаючись до нього знову, вже використовують означений артикль.

But then came on a man playing a harp. It was a black harp…and the man was dressed as a gorilla!

Як вже було згадано раніше, це типовий зразок використання означеного артикля, на якому найчастіше наголошують всі книжки з граматики, але це не дуже поширено через те, що частіше вживають займенник, щоб не повторювати один і той же іменник [Федорова Л.Н., 1995:68].

Just then he smelled a dog and heard it curiously sniffing.

Інколи, не зважаючи на це, потрібно знову використати іменник із означеним артиклем:

коли слово було вжито досить давно і займенником його замінити не можливо;

якщо ми хочемо повернутися до одного з двох різних предметів чи людей, які щойно були вжиті разом;

Suddenly Marsha heard what sounded like a fight between a man and a woman. She tensed, prepared to call help, till she realized that the woman seemed to be getting the better of.

якщо ми хочемо додати щось до даного іменника;

Years of hard the full development of an idea may well take work but the idea itself may arrive in a flash of insight.

У іншому випадку при явищі ретроспекції вживають інший іменник. При повторення слова, яке щойно було вже вжито, ми не маємо повторювати один і той же іменник чи займенник; ми можемо також використати інший, більш загальний іменник.

The civilizing influence in my first home was a small puppy which swiftly grew to the size of a small sofa. By the time the dog had chewed her way around for a week.

Так у промові чи неофіційному письмі, «місце» та «річ» зазвичай використовуються тільки таким чином.

Angelica took the shell in both her hands and we peered at the thing.

Також це є доцільним у тому випадку коли ми хочемо додати до іменника прикметник.

The horse just threw me off, lay down and kicked its legs in the air. I had to remount the wretched animal at once.

Якщо ми хочемо поговорити про щось, що відноситься до       минулого (навіть якщо ми не вживали це раніше), ми можемо використати означений артикль щоб показати, що існують зв’язки та асоціації між окремими предметами.

Then I saw a car parked by the side of the road. The driver was asleep.

У даному випадку ми можемо використовувати як абстрактні, так і конкретні іменники.

He sold a picture by reducing the price.

Але не лише іменник може передавати цю асоціацію з іншим іменником, дієслово також може передавати той самий ефект.

When you employ the best you pay. Half a million dollars is the price [Roger Berry, 1993:24-26].

2.3 Передача явища ретроспекції за допомогою означеного артикля

Як вже і згадувалось раніше, одним із засобів передачі явища ретроспекції є вживання означеного артикля. Означений артикль найчастіше вживається при передачі ретроспекції на письмі та в усному мовленні. Щоб слухачеві чи читачеві було повністю зрозуміло зміст та розвиток подій, автор при повторі предмета та явища, які згадувались на початку розповіді або оповіді, використовує їх вже з означеним артиклем, а не з неозначеним як на початку своєї розповіді. Але це притаманно лише для англійської мови, бо в українській мові артиклі відсутні [Гальперин И.Р., 1998:107].

A woman came into the courtyard, with quick steps, and then, her hand on her heart, stopped suddenly. The woman gave a cry and with outstretched arms ran forward.

Once there was a wild dog who was always very hungry. The dog ran here and there through the forest and meadows looking for a rabbit or a squirrel or even a mouse to eat.

A fisherman who was a fine musician took his flute and his nets and went to the seashore. Standing on the rock, the fisherman threw the net into the sea and then began to play the flute in the hope that the fish would be attracted by his melody and would dance directly into the net.

An old rabbit listened to the proclamation of the law and said, “Oh, how I have longed to see the day, in which the weak will be equal to the strong.” After saying this, the rabbit ran away.

One morning, when a little mouse was running across the kitchen floor, a great black cat jumped at her and bit off her nice long tail. The poor mouse was very sad, and she said to the cat, “old cat, will you please give me back my beautiful long tail?” “Yes,” said the cat, “ I shall give you your long tail if you bring me a cup of fresh milk.”

Once a man came to see his friend. Тhe man tied his horse to a tree in the yard. When he came out of his friend’s house again, he saw that the horse had been changed for an old nag.

На прикладах з текстів ми бачимо, що завжди коли предмет чи особа вживається перший раз, то вони використовуються з неозначеним артиклем, а вже при повторному вживанні – з означеним артиклем. Це дає змогу слухачеві чи читачеві зрозуміти про який предмет йдеться в розповіді та чітко уявити зміст розповіді.

Отже, означений артикль вказує на предмет, який вже відомий, чи зрозумілий для слухача і із його допомогою й передається явище ретроспекції.

2.4 Способи та засоби перекладу прикладів явища ретроспекції

При перекладі явища ретроспекції з однієї мови на іншу, використовують різноманітні трансформації та засоби передачі при перекладі.

Проаналізувавши 104 приклади, які відображають явище ретроспекції в мові, було отримано такі результати:

ті приклади, які в англійській мові при повторенні передаються за допомогою означеного артикля, а в даній роботі таких налічується 69, при перекладі передаються:

а) тим самим іменником; як повний еквівалент;

Lyn lived with her husband in a house that they had bought near Seyer Street. The house was cheap partly because it was falling down. – Лін жила зі своїм чоловіком у будинку, який вони купили біля Сеєр Стріт. Будинок коштував дешево частково через те, що розвалювався.

Where is my newspaper? – The newspaper is on the table. – Де моя газета? – Газета на столі.

My wife always had a passion for owls. The passion has grown since our marriage. – У моєї жінки завжди була пристрасть до дурнів, але пристрасть зросла з часу нашого весілля.

A woman came into the courtyard, with quick steps, and then, her hand on her heart, stopped suddenly. The woman gave a cry and with outstretched arms ran forward. – Швидкими кроками жінка зайшла на подвір’я, раптово її рука застигла на серці. Жінка закричала і з простягнутими руками побігла вперед.

An elephant and a mouse fell in love. The mouse loved the elephant's long trunk, and the elephant loved the mouse's tiny nose. – Слон та мишка закохалися. Мишка любила довгий хобот слона, а слон любив маленький носик мишки.

б) вказівними займенниками;

But then came on a man playing a harp. It was a black harp…and the man was dressed as a gorilla! – Але потім на сцені з’явився чоловік, що грав на арфі. Це була чорна арфа…а той чоловік був переодягнений горилою.

Can I use a telephone? – The telephone is out of order. – Я можу скористатись телефоном? – Той телефон не працює.

He gave me a knife and spoons. The spoons were made of silver. – Він подав мені ніж та ложки. Ті ложки були зі срібла.

The next night I went to bed and there was no knocking at the door, but in the middle of the night I woke up for some reason and saw a woman standing in the room. The woman was wearing a green dress with a high neck and she was looking at me, but when I switched on the light she disappeared, she was not there. – Наступної ночі коли я пішов в ліжко в мої двері ніхто не стукав, але опівночі я прокинувся через деякі причини і побачив жінку, яка стояла посеред кімнати. Та жінка була одягнена в зелену сукню з високим коміром і дивилась прямо на мене, але коли я ввімкнув світло, вона зникла, її там більше не було.

They are at church. The church is very old. – Вони в церкві. Та церква дуже старовинна.

в)особовими займенниками;

I learn it from a private teacher. The teacher had taught me all rules. – Я вивчив це з моїм приватним вчителем. Він навчив мене усім правилам.

A man was at a theater. The man was sitting behind two woman who were constantly chattering. – Чоловік був театрі. Він сидів позаду двох жінок, які увесь час без перепину розмовляли.

David lives in a small provincial town. The town is situated on the river. – Девід живе в маленькому провінційному містечку. Воно розташоване на річці.

There was an accident in front of the church. The accident was connected with theft. – Біля церкви стався нещасний випадок, він пов'язаний з крадіжкою.

Once there was a wild dog who was always very hungry. The dog ran here and there through the forest and meadows looking for a rabbit or a squirrel or even a mouse to eat. – Жив був собі вовк, який був завжди голодним. Він бігав лісами, лугами, шукаючи зайчика чи білочку, чи навіть мишку щоб з’їсти.

2. ті приклади, які в англійській мові при повторенні передаються за допомогою генералізації, а таких прикладів 9, при перекладі передаються:

а)особовими займенниками;

There was an enormous cat crouching on the counter… the animal looked up at Mrs. Bixby. – На прилавку присівши сидів величезний кіт…він дивився на на містера Біксбі.

Angelica took the shell in both her hands and we peered at the thing. – Анжеліка взяла артилерійський снаряд в обидві руки і ми пильно вдивлялися в нього.

My wife is a great help to me. The woman stands by me in all the troubles I have in my life. – Моя дружина – моя помічниця. Вона завжди заступається за мене у будь-яких негараздах, які трапляються в моєму житті.

He was trying to warm that there was a leopard about and to say that all night long he had been threatened by the animal. – Він намагався повідомити що поблизу був леопард і сказати, що він цілу ніч його лякав.

б)способом генералізації;

The civilizing influence in my first home was a small puppy which swiftly grew to the size of a small sofa. By the time the dog had chewed her way around for a week. – Першим спогадом мого першого будинку було маленьке цуценя, яке швидко виросло до розміру маленького дивану. До того часу як собака пережував все на своєму шляху за тиждень.

The horse just threw me off, lay down and kicked its legs in the air. I had to remount the wretched animal at once. – Кінь просто скинув мене, ліг та брикався ногами в повітрі. Я мав знову швидко сідати на нещасну тварину.

в)опущенням;

He had a congenital dislike of France and everything to do with the place. – У нього була природжена нелюбов до Франції і до всього, що пов’язане з нею.

3. ті приклади, які в англійській мові передаються за допомогою конкретизації, в даному випадку таких прикладів 4, при перекладі передаються:

а)шляхом конкретизації;

She extended an arm, the hand was full of grapes. – Вона простягла руку, в її долоні був виноград.

She has two children. The boy is seven and the girl is eight. – У неї двоє дітей: хлопчику сім років, а дівчинці вісім.

б)вказівними займенниками;

The animals of the forest had a lion as their king. The lion was a just and gentle king. – Лев був королем усіх тварин в лісі. Той лев був справедливим та вельможним.

в)за допомогою граматичної заміни;;

I have a pen-friend in England. Her name is Helen Brown. The girl wrote that she lived in London and studied at the collage. – У мене є подруга в Англії, її звати Гелен Браун. Вона написала, що живе в Лондоні та навчається в коледжі.

4.ті приклади, які в англійській мові передаються за допомогою граматичної заміни, при перекладі на українську передаються також за допомогою граматичної заміни:

а)іменника на займенник;

Just then he smelled a dog and heard the dog curiously sniffing. – Саме тоді він відчув запах собаки і почув як дивно він сопів.

My aunt is a teacher. She works at school. My aunt is not at school now. She is at home. She is drinking tea and eating jam. The jam is sweet. I am at home, too. I am drinking tea and eating a sandwich. The sandwich is tasty. – Моя тітка вчитель, вона працює в школі але зараз вона вдома. Вона п’є чай та їсть джем. Він дуже солодкий. Я теж вдома, п’ю чай та їм сандвіч, він дуже смачний.

Last year I gave my mother a bracelet for her birthday. She likes the bracelet. – Минулого року я подарував мамі браслет на день народження. Він їй дуже сподобався.

б)займенника на іменник;

This time he had an excellent catch of fish. He looked at the fish leaping in the net and said, “ You are strange creatures, when I played the flute you would not dance, but when I stopped playing the flute you do it so merrily.” – Цього разу він спіймав дуже багато риби. Дивлячись на рибу, що порпалась у сітях, чоловік сказав: « Дивні ви створіння, коли я грав на флейті, ви не танцювали, коли ж перестав грати, ви танцюєте.»

5. а деякі приклади перекладаються повним еквівалентом:

Can I swim here? – No, the water is very cold. – Я можу тут поплавати? – Ні, вода дуже холодна.

You live in Paris. The address is on your passport. – Ти живеш у Парижі. Адреса написана на твоєму паспорті.

He needed a whisky, but the bottle was empty. – Він хотів віскі, але пляшка була пустою.

A man and his wife were motoring a strange country road in New England, to keep a dinner engagement. They were late, so the husband was driving at top speed. – Чоловік з дружиною їхали дивною дорогою міста на званий обід. Вони запізнювались і тому чоловік їхав з шаленою швидкістю.

Once a man came to see his friend. Тhe man tied his horse to a tree in the yard. When he came out of his friend’s house again, he saw that the horse had been changed for an old nag. – Одного разу чоловік приїхав навідати свого друга. Чоловік прив’язав свого коня до дерева на подвір’ї. Коли він повернувся до коня, він побачив, що його коня змінили на старого поні.

Як бачимо при перекладі явища ретроспекції з англійської мови на українську використовуються різні способи та засоби, які перекладачі використовують при своїх перекладах для кращого розуміння та сприйняття публікою та слухачами. А саме використовуються генералізація, конкретизація, граматична заміна, упущення, переклад повним еквівалентом, особовими та вказівними займенниками.

Висновки

Дана робота присвячена дослідженню способів та особливостей перекладу явища ретроспекції та можливих шляхів передачі її при перекладі з англійської мови на українську, а зокрема виявленні способів відображення ретроспекції в англійській та українській мовах та знаходження відмінних та спільних рис при вживанні слів, які застосовуються для позначення явища ретроспекції та детальному розгляді одного з способів передачі – використання означеного артикля.

У ході дослідження було вивчено та розглянуто явище ретроспекції в мові, зокрема в англійській та українській мовах, проведено дослідження використання артиклів в англійській мові, розглянуте поняття явища ретроспекції в граматиці та визначені особливості перекладу ретроспективних виразів.

При дослідженні були одержані такі результати: явище ретроспекції в мові виражається різними засобами, як в англійській так і в українській мовах вона передається за допомогою граматичної заміни, конкретизації, генералізації, опущення. Також слід зазначити, що при перекладі з англійської мови на українську використовуються наступні засоби: переклад повного відповідника (повний еквівалент), переклад за допомогою особових, вказівних займенників, використовуються конкретизація, генералізація, граматична заміна (іменник замінюють займенником і навпаки – займенник іменником) та опущення.

Дане дослідження становить практичний інтерес, адже воно побудоване на думках різних відомих лінгвістів щодо положення, функції та використання артиклів в англійській мові, а також їх еквівалентів в українській мові.

Дослідивши дану тему, бачимо, що явище ретроспекції в мовах та артикль відіграють суттєву роль у процесі перекладу. Оскільки дана проблема має ключовий для перекладознавства характер, робимо висновок, що її вивчення повинне посідати одне з провідних місць у процесі підготовки фахівців з перекладу.

У ході даного дослідженні було розглянуто та опрацьовано 104 приклади та декілька уривків з текстів для дослідження явища ретроспекції в мовах.

Summary

This course paper is aimed at the research of retrospection as the language phenomenon. It contains a thorough investigation of articles’ usage, the analysis of retrospection categories, ways of realization of the phenomenon in the English language by means of the definite article.

The paper contains 104 examples demonstrating different aspects of the subject matter and gives the generalized approach to the ways of translation these examples into Ukrainian.

The results of the investigation can be used in classroom activities in the course of translation practice.

Додатки

Відображення явища ретроспекції в обох мовах

Список використаної літератури

1.  Верба Л.Г., Верба Г.В. Граматика сучасної англійської мови. - К.: Видавництво «ВП Логос», 2003. – 341 с.

2.  Раєвська Н.М. Теоретична граматика сучасної англійської мови. – К.: Видавниче об’єднання «Вища школа», 1994. – 292 с.

3.  Аполлова М. А. Specific English (Грамматические трудности перевода). – М.: Издательство «Международные отношения», 1990. – 136 с.

4.  Беляева М.А. Грамматика английского языка. – М.: Издательство «Русский язык», 1996. – 319 с.

5.  Блох М. Я. Теоретическая грамматика английского языка. – М.: Издательство «НАУКА», 1997. – 178 с.

6.  Бурлакова И.В. Теоретическая грамматика английского языка (Учебное пособие). – Л.: Издательство «КНИГА», 1995. – 357 с.

7.  Волкова Е. И. Английский артикль в речевых ситуациях. – М.: Издательство «НВИ-ТЕЗАУРУС», 2001. – 160 с.

8.  Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Издательство «Наука», 1998. – 148 с.

9.  Долгина Е.А. Краткая грамматика английского языка. – СПб.: Издательство «ВЕЧЕ», 2002. – 270 с.

10.  Драгункин А. Н. Артикли и феномен «Детализации» в английском языке. – СПб.: Издательский дом «АНДРА», 2003. – 64 с.

11.  Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 285 c.

12.  Камбурова Д.С. Прагматический аспект формирования категории ретроспекции (на материале английской научной лингвистической литературы). – СПб.: Издательство «Союз», 1997. – 278 с.

13.  Каменский А.И., Каменская И.В. Практическая грамматика английского языка: Справочное пособие для вузов. – Харьков: ИНЭМ, 2002. – 278 с.

14.  Качалова Н.В., Израилевич Е.Е. Грамматика английского языка. – K.: Издательство «Союз», 2004. – 672 с.

15.  Кутузов Л.В. Практическая грамматика английского языка. – М.: Издательство «Высшая школа», 1999. – 448 с.

16.  Миронец Ю. А. История учений об артикле в грамматиках английского языка. – СПб.: Издательство «Союз», 1994. – 89 с.

17.  Рейман Е.А. Английский артикль: коммуникативная функция. – СПб.: Издательство «НАУКА», 1994. – 216 с.

18.  Степанова М.М. Средства выражения категории ретроспекции. – Красноярск: Издательство «КРГК», 1996. – 301 с.

19.  Федорова Л.Н. Повтор как средство формирования категории ретроспекции в художественном тексте. – М.: Издательство «Филология три», 1995. – 178 с.

20.  Шанаева Н.В. Краткая грамматика английского языка. – Новосибирск: Издательство «Наука», 2000. – 56 с.

21.  Raymond Murphy English grammar in Use. – Cambridge University Press, 2005. – 391 p.

22.  Roger Berry English Guide 3. Article. – Harper Collins Publishers, 1993. – 120 p.

23.  Curme G. О. A grammar of the English language. Vol. II. Parts of speech and accidence. – London, 1999. – 47 р.

24.  Hawkins J. Н. Definiteness and indefiniteness. A study in reference and grammaticality prediction. – London, 2002. – 172 р.

25.  Jespersen О. Essentials of English grammar. – London, 1989. – 263 р.

26.  Kobrina N.P. , Korneeva E.A. Contrastive grammar. – M.: Издательство «Союз», 2004. 359 p.

27.  Virginia Evans FCE Use of english. – Express Publishing, 2001. – 237 р.