Курсовая работа: Технічне обслуговування транспортних засобів
Міністерство освіти і науки України
Національний транспортний університет
Навчально-консультаційний центр у м. Львові
Курсова робота
з дисципліни:
«Технічне обслуговування транспортних засобів»
Виконав:
Студент гр. МКз-41
Сміщук В.С.
Прийняв:
М.В. Глобчак
Львів - 2007
Зміст
Вступ
1. Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування
і ремонту автомобілів
1.1 Економіко-географічна характеристика міста (району) та режим
роботи виробничих підрозділів АТП
1.2 Вибір та коригування нормативів для розрахунку виробничої програми
2. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства
2.1 Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних впливів
та в одиницях праці
2.2 Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт
2.3. Розрахунок програми виробничих підрозділів РОВ
3. Розрахунок чисельності виконавців робіт та організація праці у виробничих
підрозділах РОВ АТП
3.1.Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу
3.2 Вибір методу організації праці та розподіл робітників виробничих
підрозділів РОВ за змінами
4. Організація технологічного процесу ТО і ПР автомобілів та розрахунок
площ зон ТО і ПР
4.1Вибір методу ТО автомобілів та розрахунок потокових ліній
4.2 Розрахунок кількості постів для зон ТО і ПР та вибір методу ремонту Автомобілів
4.3 Розрахунок площ зон ТО і ремонту автомобілів
5. Індивідуальне завдання (розробка мідницького відділення)
Висновки
Список використаної літератури
Додаток 1. Технологічне планування підрозділу
Додаток 2. Специфікація обладнання підрозділу
Вступ
Відомо, що без транспортних засобів неможливим є розвиток будь-яких галузей господарського комплексу країн світу, в тому числі України. Якщо вважати транспорт також за галузь, то це одна з не багатьох, які не виробляють жодної матеріальної продукції. Однак без неї не можуть обходитись інші, ні важка, ні легка промисловість, гірничодобувна чи агропромисловий комплекс тощо. Галузь транспорту продукує лише послуги – на перевезення різноманітних вантажів, пасажирів.
Проте, якої б досконалої конструкції автомобіль не використовувався, впродовж терміну його експлуатації в деталях автомобіля проходять руйнівні процеси які погіршують початкові експлуатаційні властивості. Очевидно, що ці негативні процеси можна сповільнити і у багатьох випадках попередити застосовуючи відповідну систему технологічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.
Надалі спроектуємо ремонтно обслуговуюче виробництво автотранспортного підприємства, розглянемо етапи технічного обслуговування автомобілів Урал-4320-0919-30 з розробкою мідницького відділення.
1. Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування і ремонту автомобілів
1.1 Економіко-географічна характеристика міста (району) та режим роботи виробничих підрозділів АТП
Україна, будучи розвиненою державою світу, послуговується усіма видами транспорту. При цьому найбільша частка за загальними обсягами перевезень до 80% припадає на автомобільний транспорт.
Використання АТЗ, так само як і інших будь-яких машин, приводить їх до часткової чи повної втрати можливостей виконувати свою основну функцію перевезення . Автомобіль поступово перестає бути рентабельним через погіршення тягової та гальмової динамічності, стійкості, паливної ощадливості, надійності та інших експлуатаційних властивостей. Він стає серйозним джерелом небезпеки для дорожнього руху та природного довкілля, що призводить до втрати автомобілем рентабельності.
На прояв властивості динамічності АТЗ при його нормативному технічному стані у найбільшій мірі впливають умови експлуатації, які характеризуються, у свою чергу, дорожніми, рельєфними та транспортними умовами.
Показники тягової динамічності АТЗ визначаються рівнем технічного стану, у першу чергу двигуна, зокрема ступенем зношеності деталей ЦП І та клапанного механізму. На показники гальмівної динамічності має безпосередній вплив технічний стан деталей та спряжень як гальмового механізму так і приводу його гальмівної системи. Встановлено, що чим більший пробіг АТЗ від початку його експлуатації, тим у більшій мірі зношені деталі цих агрегатів і механізмів й тим у меншій мірі проявляються ці найважливіші його експлуатаційні властивості. Встановлено, що знос та руйнування дорожнього покриття знижує пробіги на відмови автомобілів на 14-33%. Транспортні умови впливають на режим руху АТЗ і на режим його роботи. Відомо, що режим руху вантажівок у містах відрізняється від режимів позаміського руху вантажівок, у першому випадку швидкість на 50% менша, а середня частота обертання колінчастого валу ДВЗ на 130-136% більша, кількість перемикань передач більша у 3,0-3,5 рази, питома робота тертя у гальмових механізмах більша у 8,0-8,5 разів, пробіг по крив олійних траєкторіях більший у 3,0-3,5 рази порівняно порівняно з позаміськими транспортними умовами.
Очевидно. Що погіршення технічного стану будь-якого іншого агрегату, системи чи механізму АТЗ має такий самий негативний вплив на показники КЕА. Щодо впливу на технічний стан автомобілів інших чинників-природно кліматичних та сезонних.
Природнокліматичні умови, як відомо, характеризуються температурою повітря, його вологістю, силою вітру, силою сонячної радіації. Вітер впливає на темпи охолодження олив та рідин, систем охолодження ДВЗ. Встановлено, що ріст шкідливості вітру до 10-12 м/с зумовлює інтенсифікацію охолодження технологічних рідин у 2,5-3,0 рази. Сезонні умови пов’язані зі зміною температури довкілля та дорожньо транспортних умов.
Оскільки, автомобілі проектованого АТП їздять переважно по дорогах м. Запоріжжя. То звичайним для автомобілів є погіршення їх технічного стану. Тому дане АТП, що має 350 одиниць АТЗ моделі Урал-4320-0919-30 є комплексним підприємством. Тобто, поряд з використанням основної виробничої діяльності по перевезенню вантажів підприємство виконує також і роботи по підтриманню транспортних засобів у технічно-справному стані, що забезпечується зонами ТО-1, ТО-2, ПР, а також виробничими відділеннями по ремонту вузлів та агрегатів. В АТП впроваджена планово-попереджувальна система ТО і ремонту рухомого складу.
Загальний технологічний процес технічної підготовки автомобілів треба розглядати так: автомобілі що прибувають проходять контрольно-пропускний пункт КПП їх оглядає черговий механік-контролер. При цьому він перевіряє комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, визначає його технічний стан. Після огляду, справні автомобілі направляють у зону ЩО а потім на стоянку. У разі потреби деяк автомобілі після ЩО надходять у відповідні зони ТО і ПР, а потім на зберігання. Направляє автомобілі в ці зони черговий механік за планом-графіком з ТО, а в зону ПР – за заявкою водія або за висновками чергового механіка. Виявивши в процесі приймання рухомого складу пошкодженя аварійного характеру , складають спеціальний акт, який подається головному інженеру і є підставою для пред’явлення матеріального позову винуватцю. У разі передчасного повернення рухомого складу з технічних причин черговий механік робить відмітку у відповідній графі дорожнього листка і направляє автомобіль у ремонт.
Виявивши на лінії несправність, водій викликає автомобіль технічної допомоги і черговий механік виписує листок обміну на ремонт автомобіля на лінії, який потім передається механікові автомобіля технічної допомоги. Після усунення несправності листок обміну заповнений механіком передається черговому механіку автомобіля технічної допомоги.
Перед виїздом на лінію водієві у диспетчерській видають дорожній листок який він перд’являє механікові контрольно-пропускного пункту й одержує дозвіл на виїзд у багатьох ВАТ АТП черговий механік дозвіл на виїзд вдобряє заздалегідь. До початку виїзду рухомого складу.
Розглянемо організацію виконання робіт при різних ТО. Порядок виконання робіт із ЩО визначений «Правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту». Цей документ передбачає обов’язкове щоденне виконання контрольних робіт із ЩО на контрольно-пропускному пункті механіком при поверненні автомобілів зі зміни. ЩО включає: перевірку технічного стану, виконання робіт щодо підтримування належного зовнішнього вигляду, заправлення експлуатаційними рідинами, усунення виявлених несправностей, санітарну обробку ДТЗ. Прибирально-лінійні роботи виконуються за потребою, але обов’язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення одного виду вантажів.
Примірний перелік операцій ТО-1. Контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи
1. Виконання робіт, передбачених ЩО.
2. Перевірити стан складових частин автомобіля.
3.Перевірити оглядом герметичність з’єднань систем змащування, живлення і охолоджування двигуна, а також кріплення обладнання та приладів.
4. Перевірити кріплення двигуна та деталей.
5. Перевірити стан та натяг привідних пасів.
6. Перевірити робото-спроможність зчеплення і герметичність систем гідроприводу.
7. Перевірити кріплення коробки передач та дію механічного перемикання передач на нерухомому автомобілі.
8. Перевірити люфт у шарнірах та шліцевих з’єднаннях карданної передачі, кріплення його складових частин.
9. Перевірити кріплення деталей і герметичність з’єднань заднього моста.
10. Перевірити кріплення деталей рульового керування і герметичність з’єднань системи підсилювача.
11. Перевірити робото здатність компресора і гальмівної системи, кріплення і герметичність трубопроводів.
12. Перевірити справність приводу і дію стоянкового гальма.
13. Перевірити оглядом стан рами, вузлів і деталей підвіски та інших деталей і пристроїв.
14. Перевірити ста і кріплення кабіни, платформи, дію замків, завісів і ручок дверей кабіни.
15. Перевірити стан приладів системи живлення, їх кріплення і герметичність з’єднань.
16. Очистити акумуляторну батарею від пилу, бруду та слідів електроліту.
17. Перевірити дію звукового сигналу , електричних ламп, фар, задніх ліхтарів.
18. Перевірити кріплення генератора, стартера. Та стан контактів електричних з’єднань.
19. Перевірити надійність кріплення стан і правильність пломбування спідометра.
Мастильні і очищувальні роботи
20. Змастити вузли тертя і перевірити рівень оливи в картерах агрегатів і бочках гідроприводів.
21. Промити повітряні фільтри гідро вакуумного підсилювача гальм, піддон і фільтрувальний елемент.
22. Спустити конденсат з повітряних балонів пневматичного приводу гальм.
23. В автомобілях з дизелями змити відстій з паливного бака і корпусів фільтрів.
24. В умовах великої запорошеності замінити оливи в піддоні картера двигуна.
25. Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля під час руху.
Примірний перелік операцій ТО-2
Виконати роботи передбачені ТО-1
Контрольно діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи.
1. Перевірити дію контрольно-вимірювальних приладів, умивачів вітрового скла, фар.
2. Перевірити кріплення головок циліндрів двигуна. Стан і кріплення опор двигуна.
3. Перевірити оглядом кріплення, стан і герметичність картера.
4. Перевірити оглядом задній міст. Стан редуктора та колісних передач.
5. В автомобілях з пневматичним приводом гальм відрегулювати хід передачі.
6. В автомобілях з гідравлічним приводом гальм перевірити дію підсилювача та хід передачі.
7. Перевірити герметичність амортизаторів, стан і кріплення їх втулок.
8. перевірити кріплення і герметичність паливного бака.
9. У карбюраторних двигунах перевірити рівень палива в поплавковій камері, легкість пуску і роботу двигуна.
10. Перевірити роботу дизеля, справність паливного насоса високого тиску.
11. Перевірити стан акумуляторної батареї, її кріплення та стан кріплення електричних провідників.
Мастильні і очищувальні роботи
12. Очистити і промити клапан вентиляції картера двигуна. Замінити фільтрувальний елемент.
13. Прочистити сопуни і долити оливу в картерах агрегатів і бачках гідропривода автомобіля.
14. Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів на ходу чи на стенді.
Поточний ремонт виконується за потребою, згідно з результатом діагностування технічного стану ДТЗ. До ПР ДТЗ належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів. До базових ДТЗ належить двигун з картером зчеплення у зборі. Коробка передач, роздавальна коробка, гідромеханічна передача, задній міст, середній міст, передні вісь, рульове керування , кабіна вантажного автомобіля. Правильна організація всіх цих робіт - перший важливий етап раціональної організації технологічних процесів усіх видів ТО і ремонту.
Розглянемо взаємне розташування виробничих приміщень у плані виробничого корпусу. Воно залежить від призначення, виробничих зв’язків . технологічної однорідності виконуваних у них робіт і спільності технічних, будівельних економічних вимог.
Зони ТО-1 і ТО-2 з організацією роботи одиничним методом, кращим варіантом є розміщення зон у середній частині будівлі поблизу допоміжних відділень. Розташування зони ЩО залежить від кліматичних умов, місцевості в якій створюється ВАТАТП. Її варто розташувати в окремому павільйоні, що сприятиме зниженню вологості в основному виробничому корпусі.
Зону поточного ремонту розміщують усередині будівлі або уздовж одного з її боків, поблизу відділень, які забезпечують ритмічність роботи постів поточного ремонту.
Відділення ремонту і обслуговування агрегатів звичайно розміщують по периметру виробничого корпусу навколо зон ТО-2 і поточного ремонту з окремо розташованими постами універсального або спеціального типу.
Гарячі відділення влаштовують в одному блоці і відокремлюють вогнестійкими перегородками від решти приміщень.
Групу кузовних відділень з технологічних міркувань розташовують поряд. Механічне, агрегатне, моторне й заготівельне відділення розташовують поблизу зони поточного ремонту і складу агрегатів та запасних частин. Тут же неподалік від цих відділень знаходиться інструментальна камера.
Вибираючи місце для постів зон ТО-2 і поточного ремонту стосовно вікон, перевагу надають першим, оскільки на них виконується більш таких операцій при яких потрібне природне освітлення. Виробничі відділення, що мають технологічний зв’язок з зоною ТО-2 розміщують біля цієї зони.
Кількість змін, час початку і кінця роботи виробничих підрозділів узгоджується з режимом роботи рухомого складу. Режим роботи виробничих підрозділів АТП наводиться в Таблиці 1 Додаток А.
Таблиця 1. Режим роботи виробничих підрозділів АТП
Виробничі підрозділи |
Режим роботи | ||
Кількість робочих днів на рік, Дроб | Кількість змін, nзм | Тривалість зміни, tзм | |
Зона ЩО | 305 | 2 | 8 |
Зона ТО-1 | 305 | 2 | 8 |
Зона ТО-2 | 253 | 2 | 8 |
Пости ПР | 253 | 2 | 8 |
Виробничі відділення з нормаль-ними умовами праці: діагно-стування, агрегатне, слюсарно-механічне, електротехнічне, шиномонтажне, бляхарське, арматурне, оббивне. | 253 | 2 | 8 |
Виробничі відділення з шкідливими умовами праці: акуму-ляторне, ремонт приладів системи живлення, вулканізаційне, ковальсько-рессорне, мідницьке, зварювальне, фарбувальне. | 253 | 2 | 7 |
Режим роботи рухомого складу прийнятий згідно завдання на курсову роботу:
Середній пробіг автомобіля 200 км.
Коефіцієнт випуску парку α=0.65
Умови експлуатації та режим роботи автомобілів:
Ø категорія умов експлуатації – КУЕ = III
Ø кількість робочих днів на рік Дроб=305
Ø час в наряді, год, Тн=12,0
У вигляді Таблиці 2 Додаток А. Наводжу технічні характеристики рухомого складу оскільки, під час організації технічного обслуговування і ПР вони впливають на цілий ряд рішень.
Місце розташування – Запоріжжя (до 1921 Олександрівськ), обл. центр України, в нижній течії Дніпра , де його річище розділене о-вом Хортиця: 890 тис. мшк. В минулому, один з найбільших індустріальних та енергетичних центрів УССР. Ведучі ланки промисловості – металургія, електроенергетика, машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна. Абразивний комбінат. 3аводи: «Запорожсталь», «Днепроспецсталь», ферросплавів, вогнеупорів, коксохіміч., «Кремнійполімер», моторобудів., автомобільний, трансформаторний. Энергетич. основою промислового комплексу о. є гідроелектростанція ім. В. І.. Леніна (Дніпрогес),вел. транспортний вузол (2 залізничні станції, 2 річкових та автобусних вокзали, аеропорт); 4 вузи (в т.ч. унін.); Пром. підприємства відокремлені від жилих кварталів широкою зоною зелених насаджень. Багато парків, пляжі, вздовж Дніпра та на о-ві Хортиця зони відпочинку (14 санаторіїв та будинків відпочинку).
Таблиця 2. Коротка експлуатаційно – технічна характеристика автомобіля
Показники | Одиниця виміру | Значення показника |
Призначення | - | |
Колісна формула | - | 6х6/1 |
Вантажність (пасажиромісткість) | кг/(чол.) | 10225 |
Повна маса | кг | 31800 |
Габаритні розміри: - довжина La - ширина Sa - колісна база Ba |
м м м |
9550 2820 2500 |
Двигун (тип) | - | Диз.ЯМЗ-238М2 |
Робочий об’єм двигуна | л | 14,86 |
Розмір шин | - | 1200х500-508 |
Радіус повороту | м | 11,4 |
1.2 Вибір та коригування нормативів для розрахунку виробничої програми
Для виконання технологічного розрахунку виробничої програми використовують вихідні нормативи, що містять дані про періодичність та трудомісткість ТО і ПР автомобілів які подані вище.
Нормативні значення приймаються згідно діючого «Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) автомобільного транспорту», сервісних книжок або заводських інструкцій.
Дані нормативи наведені для першої категорії умов експлуатації ДТЗ. Значення нормативів можуть бути зменшені власником ДТЗ до 20% в залежності від категорії умов експлуатації (КУЕ) [4].
З метою дискретизації в роботі слід використати наступний поділ: I – 1,0; II – 0,95; III – 0,9; IV – 0,85; V – 0,8.
Періодичність ТО коригують шляхом перемноження нормативного значення на коефіцієнт, що враховує КУЕ ДТЗ .
LТО= LТОн * Ку , км;
де LТОн – нормативна періодичність технічних впливів, км;
Ку – коефіцієнт коригування нормативу періодичності в залежності від КУЕ.
LТО=4000*0,9=3600 км, LТО=16000*0,9=14400 км.
Таблиця 3. Періодичність технічного обслуговування транспортних засобів
Тип ДТЗ | Періодичність видів технічного обслуговування, км | ||
Автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, автомобілі повно привідні, причіпи та напівпричіпи. | ЩО | ТО-1 | ТО-2 |
Один раз на добу незалежно від кількості робочих змін | 4000 | 16000 |
Трудомісткість ТО не залежить від коефіцієнта умов експлуатації (КУЕ) рівна нормативному значенню.
При визначенні трудомісткості щоденного обслуговування (ЩО) доцільно врахувати механізацію мийних робіт. При кількості ДТЗ більше 150 одиниць трудомісткість щоденного обслуговування (ЩО) доцільно зменшити до 60% для вантажних автомобілів, до 50% для легкових і до 33% для автобусів.
При реалізації потокового методу виконання ЩО його трудомісткість необхідно зменшити ще на 20%.
Вище наведене дозволить отримати наступну розрахункову формулу
, люд.×год.,
tЩО=0,67*0,4*0,8=0,21 люд.×год.
де – відкоригована трудомісткість ЩО, люд.×год; (вантажні авто); (легкові авто); (автобуси); (для всіх видів ДТЗ).
2. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства
Виробничу програму вираховують для ремонтно-обслуговуючого виробництва (РОВ) та окремо для виробничих підрозділів (ВП).
Для РОВ виробничу програму вираховують за кількістю всіх видів технічних впливів і в одиницях праці, а для ВП – в одиницях праці.
2.1 Розрахунок виробничої програми за кількістю технічних впливів та в одиницях праці
Для розрахунку виробничої програми РОВ необхідно визначити сумарний річний пробіг парку:
, тис. км.
Lр=365*0,65*350*200/1000=16607,5 тис. км.
Дкал – кількість календарних днів в році;
α – коефіцієнт випуску парку;
АОБЛ. – облікова кількість автомобілів в підприємстві;
LДОБ – середньодобовий пробіг автомобіля, тис.км.
Таблиця 4. Виробнича програма РОВ за кількістю технічних впливів
Програма за видами | Розрахункова формула | Розрахунок | Результат розрахунку |
Річна |
|||
166075/14,400 | 1153,3 | ||
166075/3,6-1153,3 | 3459,9 | ||
350*2 | 700 | ||
166075/700 | 83037,5 | ||
Добова |
|||
1153,3/253 | 4,56 | ||
3459,9/305 | 11,34 | ||
83037,5/305 | 272,3 |
Виробничу програму РОВ в одиницях праці з ТО автомобілів розраховують на основі даних попередньої таблиці та аналітичних залежностей:
ТТО= NpTO * tТО;
де ТТО – річна трудомісткість ТО за видами робіт (крім СО), люд. год;
NpTO – річна кількість технічних впливів певного виду ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2);
tТО – трудомісткість одиниці технічного впливу, люд. год.
Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних впливів здійснюють за допомогою аналітичних залежностей, наведених в таблиці 1.
Для визначення трудомісткості сезонного обслуговування включають коефіцієнт трудомісткості додаткових робіт , що залежить від кліматичної зони. Наприклад, для помірного клімату [2].
Отже,
, люд.×год.
Виробничу програму ПР автомобілів знаходять, враховуючи нормативну питому трудомісткість ПР на тисячу км пробігу:
, люд.×год.
Загальну трудомісткість виробничих робіт визначають як суму річних трудомісткостей робіт ТО і ПР
Твр=ТЩО+ ТТО-1+ ТТО-2+ ТСО+ ТПР, люд.×год.
Таблиця 5. Розрахунок виробничої програми в одиницях праці, люд. год
Програма за видами (річна) | Розрахункова формула | Розрахунок | Прийняті значення |
ТЩО |
* tЩО |
83037,5*0,21 | 17437,875 |
ТТО-1 |
* tТО-1 |
3459,9*3,5 | 12109,7 |
ТТО-2 |
* tТО-2 |
1153,3*14,7 | 16953,5 |
ТСО |
* tТО-2*Кдр |
700*14,7*0,2 | 2058 |
ТПР |
tПР*Lp |
6,7*16607,5*0,9 | 100143,2 |
Всього, ТВР: | 131269,4 |
2.2 Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт
Для виконання розрахунку виробничої програми допоміжних робіт визначають коефіцієнт допоміжних робіт, (b),яки враховує обліковий склад автомобілів і становить: 0,2...0,3.[2, 3]
=131269,4*0,2=29740,46 люд.×год.
Загальний обсяг робіт АТП з ТО і ПР рухомого складу протягом року
=131269,4+29740,46=178442,74 люд.×год.
Допоміжні роботи та роботи з самообслуговування підприємства доцільно подати у вигляді таблиць, процентний розподіл яких рекомендовано в [3].
Таблиця 6. Розподіл трудомісткості допоміжних робіт
Види робіт | Обсяг робіт | |
% | люд.×год | |
З самообслуговування (ВГМ) | 40 | 11896,184 |
Транспортні | 10 | 2974,05 |
Перегін рухомого складу | 23 | 6840,31 |
Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей | 10 | 2974,05 |
Прибирання приміщень і територій | 17 | 5055,88 |
Всього | 100 | 29740,46 |
Таблиця 7. Розподіл трудомісткості робіт з самообслуговування підприємства по видах
Види робіт | Обсяг робіт | |
% | люд.×год | |
Електротехнічні | 25 | 2974,05 |
Механічні | 10 | 1189,62 |
Слюсарні | 16 | 1903,39 |
Ковальські | 2 | 237,92 |
Зварювальні | 4 | 475,85 |
Жестянницькі | 4 | 475,85 |
Мідницькі | 1 | 118,96 |
Трубопровідні (слюсарні) | 22 | 2617,16 |
Ремонтно-будівельні та деревообробні | 16 | 1903,39 |
Всього | 100 | 11896,184 |
2.3 Розрахунок програми виробничої програми РОВ
Обсяг робіт з ТО і ПР виконують на постах і виробничих дільницях (відділеннях). На постах виконують роботи, що здійснюються безпосередньо на автомобілі (мийні, розбирально-складальні, регулювальні, мастильні, діагностичні і т.д.). Роботи з ремонту і регулювання агрегатів, вузлів і механізмів, знятих з автомобіля, виконуються на дільницях виробничого корпусу.
Розподіл трудоміскостей ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт виконують згідно рекомендацій [2, 3, 5].
Таблиця 8. Розподіл трудомісткості робіт ТО-1 і ТО-2
Види робіт | Розподіл робіт ТО-1 | Розподіл робіт ТО-2 | ||
% | люд.×год | % | люд.×год | |
Діагностичні | 9 | 1089,9 | 8 | 1356,3 |
Кріпильні | 35 | 4238,4 | 35 | 5933,7 |
Регулювальні | 10 | 1332,1 | 18 | 3051,6 |
Мастильні, заправно-очисні | 21 | 2543 | 16 | 2712,6 |
Електротехнічні | 11 | 1332,1 | 10 | 1695,4 |
По системі живлення | 5 | 605,5 | 11 | 1864,9 |
Шинні | 8 | 968,8 | 2 | 339,1 |
Всього | 100 | 12109,8 | 100 | 16953,6 |
При обсязі робіт з самообслуговування АТП в межах 8000-10000 люд.×год в рік дані роботи можуть виконуватись безпосередньо робітниками виробничих дільниць. Тоді при розрахунку річного обсягу робіт відповідних виробничих дільниць слід врахувати результати табл. 4.
На великих і середніх АТП дані роботи виконують робітники відділу головного механіка (ВГМ) – самостійного підрозділу. Тоді затрати праці враховуються окремо.
Таблиця 9. Розподіл трудомісткості робіт ПР
Види робіт | Вантажні автомобілі | |
% |
люд.×год |
|
Постові роботи | ||
Загальні діагностичні | 1 | 1001,4 |
Поглиблені діагностичні | 1 | 1001,4 |
Регулювальні та розбирально-складальні | 35 | 35050,1 |
Зварювальні: - з металевими кузовами - з метало-дерев’яними кузовами - з дерев’яними кузовами |
- 4 3 2 |
4005,7 3004,3 2002,9 |
Бляхарські: - з металевими кузовами - з метало-дерев’яними кузовами - з дерев’яними кузовами |
- 3 2 1 |
3004,3 2002,9 1001,4 |
Фарбувальні | 6 | 6008,6 |
Деревообробні: - з метало-дерев’яними кузовами - з дерев’яними кузовами |
2 4 |
2002,9 4005,7 |
Разом: | 50 | 50071,6 |
Роботи у відділеннях | ||
Агрегатні | 18 | 18025,8 |
Слюсарно-механічні | 10 | 1001,4 |
Електротехнічні | 5 | 5007,2 |
Акумуляторні | 2 | 2002,9 |
Ремонт приладів системи живлення | 4 | 4005,7 |
Шиномонтажні | 1 | 1001,4 |
Вулканізаційні | 1 | 1001,4 |
Ковальсько-ресорні | 3 | 3004,3 |
Мідницькі | 2 | 2002,9 |
Зварювальні | 1 | 1001,4 |
Бляхарські | 1 | 1001,4 |
Арматурні | 1 | 1001,4 |
Оббивні | 1 | 1001,4 |
Разом: | 50 | 50071,6 |
Всього: | 100 | 100143,2 |
3. Розрахунок чисельності виконавців робіт та організація праці у виробничих підрозділах РОВ АТП
3.1 Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу
Розрізняють технологічно необхідну (явочну), і штатну, , кількість робітників.
Для зон ТО і ПР визначається як добуток кількості робітників одного поста , прийнятого при розрахунку постів, на кількість постів, , чи кількість робітників однієї лінії на кількість ліній.
Для цехів (відділень) можна визначити наступним чином:
, роб.,
де – річний обсяг робіт цеху (відділення), люд.×год; – річний фонд часу робочого місця чи технологічно необхідного працюючого, год.
Зокрема, для малярного відділення . Для решти підрозділів .
Штатна чисельність
чи , роб.,
де – коефіцієнт штатності ; – річний фонд часу штатного робітника, год.
Для довідки:
Малярне відділення – .
Відділення із шкідливими умовами праці – .
Відділення із нормальними умовами праці – .
Мийники і прибиральники рухомого складу – .
При незначних виробничих обсягах створюється об’єднаний підрозділ споріднених спеціальностей. Наприклад, шиномонтажні і вулканізаційні роботи – шиноремонтне відділення і т.п.
Виконання сезонного обслуговування проводять сумісно з ТО-2, тому необхідно враховувати сумарну трудомісткість ТО-2 і СО.
При розрахунку обсягів робіт на дільниці діагностування слід враховувати трудомісткість діагностичних робіт, що входять до складу ТО-1, ТО-2 і ПР (див. табл. 5).
Відповідно на постах ПР виконуються лише регулювальні та демонтажно-монтажні роботи.
Розрахунок чисельності робітників доцільно здійснювати в табличній формі.
Таблиця 10. Розрахунок чисельності робітників виробничих підрозділів
Річна трудо- |
Річний фонд, год. |
Кількість робітників, чол. | |||||
Виробничі підрозділи | місткість, люд.×год | часу робітника | часу роб. місця | штатна, РШ | явочна, РЯ | ||
розрахункова | прийнята | розрахункова | прийнята | ||||
Зона ЩО | 83037,5 | 1860 | 2070 | 44,6 | 45 | 40,1 | 40 |
Зона ТО-1 | 11019,8 | 1840 | 2070 | 5,9 | 6 | 5,3 | 5 |
Зона ТО-2 і СО | 17655,2 | 1840 | 2070 | 9,6 | 10 | 8,5 | 9 |
Пости ПР | 42060,2 | 1840 | 2070 | 22,9 | 23 | 20,3 | 20 |
Дільниці: | |||||||
Діагностування | 4449 | 1840 | 2070 | 1,826 | 2 | 1,62 | 2 |
Агрегатна | 18025,8 | 1840 | 2070 | 9,79 | 10 | 8,71 | 8,7 |
Слюсарно-механічна | 10014,3 | 1840 | 2070 | 5,44 | 5 | 4,84 | 4,8 |
Електротехнічна | 5007,2 | 1840 | 2070 | 2,72 | 3 | 2,42 | 2,4 |
Акумуляторна | 2002,9 | 1820 | 2070 | 1,10 | 1 | 0,097 | 0,1 |
Рем. систем живлення | 4005,7 | 1820 | 2070 | 2,20 | 2 | 1,94 | 2 |
Шиномонтажна | 1001,4 | 1840 | 2070 | 0,544 | 1 | 0,48 | 0,5 |
Вулканізаційна | 1001,4 | 1820 | 2070 | 0,55 | 1 | 4,84 | 4,8 |
Ковальсько-ресорна | 3004,3 | 1820 | 2070 | 1,65 | 2 | 1,45 | 1,5 |
Мідницька | 2002,9 | 1820 | 2070 | 1,1 | 1 | 0,097 | 0,1 |
Зварювальна | 1001,4 | 1820 | 2070 | 0,55 | 1 | 4,84 | 4,8 |
Жестянницька | 1001,4 | 1840 | 2070 | 0,54 | 1 | 0,48 | 0,5 |
Арматурна | 1001,4 | 1840 | 2070 | 0,54 | 1 | 0.48 | 0,5 |
Оббивна | 1001,4 | 1840 | 2070 | 0,54 | 1 | 0,48 | 0,5 |
Радіоремонтне | – | 1840 | 2070 | ||||
Малярна | 6008,6 | 1610 | 1830 | 3,7 | 4 | 3,3 | 3 |
Всього | – | – | 115,8 | 120 | 112,01 | 120 |
3.2 Вибір методу організації праці та розподіл робітників виробничих підрозділів РОВ за змінами
Важливим є обґрунтування вибору форми організації праці ремонтно-обслуговуючого персоналу та розподіл працівників за змінами, прийнятими раніше. Доцільно використати дані [3, 5], а результат подати у формі таблиці.
Таблиця 11. Розподіл працівників за змінами
Кількість виконавців | ||||
Виробничі підрозділи | штатна | по змінах | ||
I-а | II-а | III-я | ||
Зона ЩО | 45 | 23 | 22 | |
Зона ТО-1 | 6 | 3 | 3 | |
Зона ТО-2 та СО | 10 | 5 | 5 | |
Пости ПР | 23 | 12 | 11 | |
Дільниці: | ||||
Діагностування | 2 | 1 | 1 | |
Агрегатна | 10 | 5 | 5 | |
Слюсарно-механічна | 5 | 3 | 2 | |
Електротехнічна | 3 | 2 | 1 | |
Акумуляторна | 1 | 1 | ||
Рем. систем живлення | 2 | 1 | 1 | |
Шиномонтажна | 1 | 1 | ||
Вулканізаційна | 1 | 1 | ||
Ковальсько-ресорна | 2 | 1 | 1 | |
Мідницька | 1 | 1 | ||
Зварювальна | 1 | 1 | ||
Жестянницька | 1 | 1 | ||
Арматурна | 1 | 1 | ||
Оббивна | 1 | 1 | ||
Малярна | 4 | 2 | 2 | |
Всього | 120 | 66 | 54 |
4. Організація технологічного процесу ТО і ПР автомобілів та розрахунок площ зон ТО і ПР
4.1 Вибір методу ТО та розрахунок потокових ліній
Метод технічного обслуговування автомобілів вибирають відповідно до рекомендацій [3, 5].
ТО рекомендують виконувати на потокових лініях при змінній програмі не менш як 12...16 для ТО-1 і не менше як 5...7 для ТО-2 обслуговувань технологічно-сумісних автомобілів.
Раціональний метод для конкретних умов експлуатації визначають за відношенням такту поста до ритму виробництва R.
Такт поста чи лінії – фактичний час виконання технічного обслуговування на посту чи на потоковій лінії, хв.
,
де – трудомісткість певного виду ТО, люд.×год;
– доля постових робіт в ТО ;
– кількість одночасно працюючих на посту, чол., ;
– час додаткових робіт, .
Ритм виробництва – частина робочого часу, яка припадає на одне із запланованих за зміну технічних обслуговувань, хв.
,
де – тривалість зміни роботи зон ТО, год; – кількість змін на добу;
– добова кількість технічних обслуговувань певного виду.
Таблиця 12. Вибір методу технічного обслуговування автомобілів
Показник | Розрахункова формула | Розрахунок | Прийняті значення |
Ритм, хв. | |||
RЩО | 60*nзмЩО*tзмЩО/NДЩО | 60*2*8/272,3 | 3,5 |
RТО-1 | 60*nзмТО-1*tзмТО-1/NДТО-1 | 60*2*8/11,34 | 84,7 |
RТО-2 | 60*nзмТО-2*tзмТО-2/NДТО-2 | 60*2*8/4,56 | 210,5 |
Такт поста, хв. | |||
τПЩО | (60* tЩО*СЩО/РПЩО)+ tП | (60*0,21*1/3)+2,5 | 6,7 |
τПТО-1 | (60* tТО-1*СТО-1/РП ТО-1)+ tП | (60*3,5*1/2)+2,5 | 107,5 |
τПТО-2 | (60* tТО-2*СТО-2/РПТО-2)+ tП | (60*14,7*0,8/2)+2,5 | 355,3 |
Відношення | τПЩО/ RЩО | 6,7/3,5 | 2,5 |
τПТО-1/ RТО-1 | 107,5/84,7 | 1,3 | |
τПТО-2/ RТО-2 | 355,3/210,5 | 1,69 |
Визначаємо відношення тактів постів до ритмів виробництва
.
За одержаними дискретними значеннями обґрунтовують методи технічного обслуговування.
Розрахунок потокових ліній виконують лише для тих видів дій, для яких обраний потоковий метод ТО автомобілів.
Методика розрахунку потокових ліній наведена в [3, 5].
При розрахунку визначають такт лінії, , кількість ліній, , пропускну здатність ліній, , її довжину, , швидкість руху, V та крок лінії, l.
Так як відношення додаткових робіт менше 3, ми можемо розраховувати не цілу лінію, а тільки 1 потік – τЛЩО , розрахунки доцільно оформити у таблиці (14).
Таблиця 13. Розрахунок потокових ліній для технічного обслуговування автомобілів
Показник | Розрахункова формула | Розрахунок | Прийняті значення |
Такт лінії, хв.: |
|||
τЛЩО |
(60* tЩО*CЩО/ZЩО*PnЩО)+tn |
(60*0,21*1)/(1,9*3)+2 | 4,25 |
τЛТО-1 |
(60* tТ0-1*C Т0-1/Z Т0-1*Pn Т0-1)+tn |
– | |
τЛТО-2 |
(60* t Т0-2*C Т0-2/Z Т0-2*Pn Т0-2)+tn |
– | |
Кількість ліній: |
|||
ХЛЩО |
NДЩО / (nзмЩО * tзмЩО * W) |
272,3/(1*8*25) | 1,36 |
ХЛТО-1 |
τЛТО-1/ (RТ0-1 *φЛ ) |
– | |
ХЛТО-2 |
τЛТО-2 / (RТ0-2 *φЛ) |
– | |
Довжина лінії,м |
|||
LЛЩО |
ZЩО* La + S(ZЩО -1) |
1,9*9,55+2(1,9-1) | 19,95 |
LЛТО-1 |
Zto-i " La + S(ZТО-1 -1) |
– | |
LЛТО-2 |
Zto-2 ' La + S(Zto-2 -1) |
– | |
Крок лінії, м,l |
La + S |
9,55+2 | 11,55 |
Швидкість руху, м/хв., Vщо |
l/ τЛЩО |
11,55/4,25 | 2,72 |
4.2 Розрахунок кількості постів для зон ТО і ПР та вибір методу ремонту Автомобілів
Для потокового методу технічного обслуговування автомобілів кількість робочих постів визначають за формулою ,
де – кількість потокових ліній; – кількість прийнятих робочих постів на потоковій лінії.
Для одиничного методу ТО і ПР кількість робочих постів розраховують за методикою [3, 5].
Кількість робочих постів ПР визначають:
=100143,2*1,5/ (305*2*8*3*0,9*0,96) =11,9,
де – річна трудомісткість постових робіт з ПР автомобілів, люд.×год; – коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пост, ; – відповідно число робочих днів на рік, кількість та тривалість змін роботи зони ПР; – коефіцієнт використання робочого часу поста ПР, ; – кількість робітників на посту ПР, ; q – коефіцієнт, що враховує розподіл робітників за змінами у зоні ПР і визначається за формулою
=23/12*2=0,96,
де – відповідно, явочна чисельність робітників зони ПР загальна та працюючих в найбільш завантажену зміну, чол.
Таблиця 14. Розрахунок потокових ліній для технічного обслуговування автомобілів
Види постів | Метод ТО | Розрахункова формула | Розрахунок | Прийняті значення |
ХПЩО
|
потоковий |
ХЛЩО* ZЩО |
1,36*1,9 | 2,6 |
одиничний |
τПЩО /(RЩО*φП) |
6,7/(3,5*0,9) | 2,1 | |
ХПТО-1 |
потоковий |
ХЛТО-1* ZТО-1 |
– | – |
одиничний |
τПТО-1/(R ТО-1*φП) |
– | – | |
ХЛТО-2
|
потоковий |
ХЛ ТО-1* ZТО-2 |
– | – |
одиничний |
τПТО-2/(R ТО-2*φП) |
– | – | |
ХЛПР |
див. вище приведену формулу | 100143,2*1,5(305*2*8*3*0,9*0,96) | 11,9 |
Крім робочих постів слід враховувати місця (пости) очікування: для потокових ліній ТО – одне для кожної лінії; для індивідуальних постів ТО, діагностування і ПР – п’яту частину кількості робочих постів.
Місця для очікування можуть розташовуватись в приміщенні або на спеціальних майданчиках.
Обов’язково обґрунтовують метод поточного ремонту автомобілів та ДТЗ. Інформаційне забезпечення даного рішення наведено в [3, 5].
4.3 Розрахунок площ зон ТО і ремонту автомобілів
Площу зон ТО і ПР розраховують за кількістю постів обслуговування і ремонту та габаритними розмірами автомобілів
, м2,
де – площа в плані автомобіля, м2; K – коефіцієнт щільності розташування постів; – кількість постів відповідних зон (ЩО, ТО-1, ТО-2, ПР).
При односторонньому розташування постів , при двосторонньому та потоковому методі обслуговування [3, 5].
Розрахунок площ зводимо до таблиці 15.
Таблиця 15. Розрахунок площ зон ТО і ПР
Виробничі підрозділи | Розрахункова формула | Розрахунок | Результат | Прийняті значення |
Зона ЩО |
ХnЩО*ƒ*КЩ |
2,6*23875*6 | 372450 | 372450 |
Зона ТО-1 |
ХnТО-1*ƒ* КЩ |
– | – | – |
Зона ТО-2 |
ХnТО-2* ƒ* КЩ |
– | – | – |
Зона ПР |
ХnПР* ƒ* КЩ |
11,9*23875*6 | 1704675 | 1704675 |
Площі виробничих відділень розраховують уточненим методом за формулою
, м2,
де – сумарна площа горизонтальної проекції всього технологічного обладнання відділення, м2 (див. специфікацію обладнання); – коефіцієнт щільності, (залежно від відділення).
При розрахунку зони зберігання (стоянки), коли місця закріплюють за певними автомобілями, площу розраховують за формулою
=350*23875*2,5=20890625 м2,
де і залежить від способу розташування місця зберігання.
На основі розробленого технологічного процесу , режиму роботи підрозділу , кількості робітників та технології виконання робіт вибираємо технологічне обладнання та оснастку (стаціонарні, пересувні і переносні стенди, верстати, прилади, пристрої, установки, верстаки, шафи, столи і тд.).
Вибране технологічне обладнання зводимо в таблицю 16.
Таблиця 16. Відомість обладнання проектованої дільниці
№ П.п. |
Найменування обладнання | Тип (модель) | Коротка характеристика | Кількість |
Розміри в плані, мм мм |
Площа, м2 |
Потужність, кВт | ||
одиниці | загальна | одиниці | загальна | ||||||
1 | Стенд для ремонту радіаторів |
Черт. С75СБ |
1550х700х1395 | 2 | 1085 | ||||
2 | Стенд для промивки радіаторів |
Черт. С16СБ |
1050х1100х22506,8 | 1 | 1155 | 6,8 | |||
3 | Плита газова ПГ2 кл. I”б” |
ГОСТ 10798-77 |
Ш2 кл. І”б” | 2 | |||||
4 | Верстак |
Черт. Ф40СБ |
1570х780х860 | 2 | 1224,6 | ||||
5 | Ящик для зберігання брудної вєтоші |
Черт. 932сб |
407х320х570 | 3 | 130,24 | ||||
6 | Установка для промивки і пропарювання топ ливних баків |
Черт. М424 |
1500х1100х2250 | 1 | 1650 | ||||
7 | Ванна для випробування паливних баків |
Черт. 5008 |
1610х1075х800 | 1 | 1730,75 | ||||
8 | Стелаж для радіаторів, бензобаків і трубок |
Черт. 931сб |
2540х740х2000 | 1 | 1879,6 | ||||
9 | Шафа витяжна |
Черт. 2374 |
1290х925х2580 | 1 | 1193,25 | ||||
10 | Стелаж поличний |
Черт. ФІ77СБ |
1500х560х1725 | 1 | 840 | ||||
11 | Шафа |
Черт. Ф42СБ |
1000х500х188 | 1 | 500 | ||||
12 | Станок точильно-шліфувальний двосторонній |
Модель 3Б634 |
1000х665х1080 | 1 | 665 | 3,2 | |||
13 | Свердлильна машина |
Модель ИЭ1013 |
408х190х135 | 1 | 77,52 | 1,0 | |||
Всього: | – | – | – | – | – | – | – | – | – |
Висновок
В цій курсовій роботі я навчився систематизувати і поглибив знання з дисципліни «Технічне обслуговування транспортних засобів», розвинув навички самостійного прийняття рішень при організації технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів ДТЗ.
Під час виконання роботи я навчився:
— виявляти здатність застосовувати теоретичні знання до розв’язку практичних завдань;
— уміти використовувати необхідні нормативи , стандарти, інструкції, положення;
— застосовувати досягнення в розробці нової техніки, технології, наукової організації, праці;
— передбачати заходи з охорони праці та довкілля;
стисло і аргументовано формулювати рішення.
Додаток 1
Перелік скорочень, умовних позначень та індексів
Скорочення, позначення та індекси | Одиниці виміру | Найменування |
1 | 2 | 3 |
Аобл | шт. | Облікова кількість автомобілів в підприємстві |
АЛ | авт./доб. | Пропускна здатність потокової лінії |
АТП | – | Автотранспортне підприємство |
ВР | – | Виробничі роботи |
ДОП | – | Допоміжні роботи |
Дкал | дні | Кількість календарних днів у році |
Дроб | дні | Кількість робочих днів на рік |
ЗПР | грн./тис.км | Питомі витрати на поточний ремонт |
ЗТО | грн. | Витрати на виконання одиниці технічного обслуговування |
К | – | Коефіцієнт щільності розставлення автомобілів або обладнання |
Кдр | – | Коефіцієнт додаткових робіт при сезонному обслуговуванні |
Кзб | – | Коефіцієнт щільності розставлення автомобілів при зберіганні |
КМ | – | Коефіцієнт коригування трудомісткості ЩО при механізованому способі миття автомобілів |
КНН | – | Коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пост |
КП | – | Коефіцієнт коригування трудомісткості ЩО при потоковому методі обслуговування |
ПО | – | Періодичне обслуговування |
ПР | – | Поточний ремонт |
РОВ | – | Ремонтно-обслуговуюче виробництво |
СО | – | Сезонне обслуговування |
Т | люд.×год. | Річний обсяг робіт в одиницях праці |
ТО | – | Технічне обслуговування |
ТО-1 | – | Перше технічне обслуговування |
ТО-2 | – | Друге технічне обслуговування |
ФМ | год. | Річний фонд часу робочого місця |
ФР | год. | Річний фонд часу робітника |
ЩО | – | Щоденне обслуговування |
a | – | Коефіцієнт випуску парку |
b | – | Коефіцієнт допоміжних робіт |
СТО | – | Доля постових робіт для певного виду ТО |
F | кв. м | Площа приміщення |
f | кв. м | Площа автомобіля в плані |
jЛ, jП, jПР | – | Коефіцієнти використання робочого часу лінії, поста технічного обслуговування та поста поточного ремонту відповідно |
La | м | Габаритна довжина автомобіля |
Lдоб | тис. км | Середньодобовий пробіг автомобіля |
LЛ | м | Довжина лінії потокового обслуговування |
LР | тис. км | Сумарний річний пробіг автомобілів підприємства |
LТО | тис. км | Періодичність технічного обслуговування |
l |
м | Крок лінії потокового обслуговування |
hШ | – | Коефіцієнт штатності |
1 | 2 | 3 |
– | Добова кількість технічних обслуговувань певного виду | |
– | Річна кількість технічних обслуговувань певного виду | |
nзм | – | Кількість змін роботи виробничого підрозділу |
РП | чол. | Кількість робітників на посту |
РШ | чол. | Штатна кількість робітників |
РЯ | чол. | Явочна кількість робітників |
q | – | Коефіцієнт розподілу робітників за змінами у зоні ПР |
R | хв. | Ритм виробництва |
S | м | Інтервал між автомобілями на потоковій лінії |
Sa | м | Габаритна ширина автомобіля |
tзм | год. | Тривалість зміни роботи виробничого підрозділу |
tП | хв. | Час додаткових робіт |
tПР | Питома трудомісткість поточного ремонту | |
tТО | люд.×год. | Трудомісткість одиниці технічного обслуговування |
tЛ | хв. | Такт потокової лінії |
tП | хв. | Такт поста |
V | м/хв. | Швидкість руху потокої лінії неперервної дії |
W | авт./год. | Продуктивність мийної установки |
XЛ | – | Кількість ліній потокового обслуговування |
XП | – | Кількість робочих постів |
Z | – | Кількість постів на потоковій лінії |
Додаток 2
Розрахунок потокових ліній для технічного обслуговування автомобілів
Показник | Розрахункова формула |
Такт лінії, хв.: |
|
Кількість ліній: |
|
Довжина лінії, м: |
|
Крок лінії, м, l | |
Швидкість руху, м/хв., |
Використана література
1. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Підручник. – К.: Знання, 2003.
2. Лудченко А.А. Основы технического обслуживания автомобилей. – К.: Высшая школа, 1987.
3. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Міністерство транспорту України. – К.; Державний департамент автомобільного транспорту України, 1998.
4. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник.; Кн-2.; Організація, планування і управління. Канарчук В.Є., Лудченко О.А. 1994
5. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. Підручник, Кн-1.Теоретичні основи. Технологія. Канарчук В.Є., Дигирець А.Д. – К: Вища школа, 1994
6. Посібник керівника технічної служби автотранспортного підприємства. Навчальний посібник,; Бойко І.Ф., Козак Л.С.; -- К, Логос, 1996.