Реферат: Вплив вітамінів на організм людини

Міністерству освіті і науки України

Івано-Франківський природничо-математичний ліцей

Реферат на тему

“Вплив вітамінів на організм людини”

Підготувала:

ліцеїстка 31гр.

Трощинська Л.В.

Івано-Франківськ

2008р

1. ВІТАМІНИ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Вітаміни, (лат. vita — життя) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Люди і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею.

У порівнянні з основними живильними речовинами - білками, жирами, вуглеводами і мінеральними солями - вітаміни потрібні організму в досить незначних кількостях: усього трохи сотих часток міліграма в добу. Але і в цих малих кількостях вони сприятливо впливають на обмін речовин, стимулюють правильний ріст, розвиток, розмноження, позитивно впливають на загальний стан, підвищують опірність різним хворобам, зміцнюють скелет, м'язову, кровоносну й іншу системи організму, причому діють вони взаємозв’язана.

В даний час відомо понад 30 вітамінів. Позначаються вони прописними буквами латинського алфавіту: A, B, C і т.д. Особливо велике значення для тварин і людини мають вітаміни A, B, C, D, E, недостатність яких спостерігається найчастіше і спричиняє до захворювання авітамінозом і гіповітамінозом.

Майже всі вітаміни організм одержує у готовому вигляді, переважно з рослинної їжі, крім вітаміну К, який синтезується у печінці і деяких груп В, що синтезуються в кишечнику.

Значення вітамінів для організму. Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання. Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

Вітаміни поділяються на:

-   водорозчинні: В₁ (тіамін), B₂ (рибофлавін), B₃ (нікотинамід, нікотинова кислота), B₄ (аденін), В₅ (пантотенова кислота), B₆ (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), B₈ (Інозитол), B₉ (фолієва кислота), B₁₀ (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), B₁₂ (кобаламін), С (аскорбінова кислота), H (B₇) (біотин);

-   жиророзчинні: А (ретинол), D₂ (кальциферол), D₃ (холекальциферол), Е (бета-каротин), К₁ (філохінон).

2. ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

2.1 Тіамін(В1)

Тіамін (вітамін B₁, аневрин) — водорозчинний вітамін. Активною формою (коферментом) даного вітаміну є кокарбоксилаза. В організмі не накопичується, а потрапляє з їжею. Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами: неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин — печінці, нирках, м'язі серця, мозку.

Біологічна роль тіаміну полягає в регуляції обміну вуглеводів, процесів декарбоксилювання піровиноградної кислоти (ПВК), він необхідний для біосинтезу ацетилхоліну, забезпечує нормальну роботу ЦНС, серцево-судинної (ССС), ендокринної і травної систем, сприяє росту, покращує розумову діяльність.

Недостатність вітаміну В₁ в організмі характеризується накопиченням недоокислених продуктів (ПВК у сечі і крові), пригніченням біосинтезу ацетилхоліну, розвитком поліневриту. Найчастіше гіповітаміноз В₁ поєднується з дефіцитом інших вітамінів (В₂, В₆, В₁₂, РР) і проявляється збудливістю, подразнювальністю, порушенням сну зі зниженням працездатності, розсіяністю, болями у ногах, швидкою втомою, периферійними поліневритами, судомами. У тяжких випадках розвиваються паралічі, ураження ССС (тахікардія, задишка, приглушення серцевих тонів, хвороби органів травлення, різке погіршення апетиту, нудота, закрепи).

Гіповітамінозу В₁ сприяє алкоголізм, вуглеводна дієта, стан зв‘язаний з порушенням засвоєння вітаміну і підвищеною потребою в ньому (вагітність, інфекційні захворювання, хронічний алкоголізм і т.д.), напружена нервово-психічна діяльність, дія шуму, вібрації, перегрівного мікроклімату.

Ознаки В1 – гіповітамінозу: головний біль, неврастенічні синдроми, болі в області серця, тахікардія, зниження апетиту, зниження тонусу кишечника, порушення нервової системи, підвищена втома.

Клінічно виражені форми гіповітамінозу В₁ визначають як хворобу бері-бері з трьома формами: волога (ураження ССС), суха (ураження ЦНС) і дитяча (з гострим початком і тяжким перебігом).

Потреба тіаміну для дорослої людини становить 2—3 мг на добу і збільшується взимку, при вживанні великої кількості вуглеводів. У медицині одержані синтетично препарати тіаміну застосовують для запобігання гіповітамінозу та лікування невритів, радикулітів, невралгій, периферичних паралічів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, атонії кишківника.

2.2 Рибофлавін(В2)

Вітамін В2 (рибофлавін, лактофлавін) – С17H20N4O6

Властивості:

В чистому вигляді - помаранчево-жовтий порошок. Важко розчинний в воді, але на світлі швидко руйнується під впливом ультрафіолетових променів. Тому його препарати ті продукти харчування, багаті на В2, зберігають у місцях, захищених від сонця. Втрати вітаміну під час кулінарної обробки невеликі, при стерилізації, варінні - не більше 20%. Рибофлавін руйнується під дією світла, погано розчиняється у воді (розчинність підвищується при зниженні рН) і спирті. Біологічно активною формою рибофлавіну є флавінаденіндінуклеотид, що синтезується в організмі людини в нирках, печінці й інших тканинах. Інше похідне рибофлавін - рибофлавін-5-фосфорна кислота зустрічається природному виді в дріжджах. Завдяки їм забезпечується нормальний плин окислювально-відновних процесів в організмі.

Джерела:

Вітамін B2 широко розповсюджений у природі. В організм головним чином надходить із м'ясними й молочними продуктами.

Входить до складу жовтих пігментів флавінів, які слугують коферментами. Вітамін В2 бере участь в процесах росту, пластичному обміні; регуляторно впливає на стан центральної нервової системи, процеси в рогівці, кришталику ока, забезпечує світловий і кольоровий зір. Рибофлавін входить до складу зорового пурпуру, захищаючи сітківку ока від шкідливої дії ультрафіолетових променів. Вітамін B2 інтенсифікує процеси обміну речовин в організмі, беручи участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Рибофлавін необхідний для утворення червоних кров'яних тілець і антитіл, для подиху кліток і росту. Він полегшує поглинання кисню клітками шкіри, нігтів і волосся. Він поліпшує стан органа зору, приймаючи, поряд з вітаміном A, участь у процесах темнової адаптації, знижує втома очей і відіграє більшу роль у запобіганні катаракти. Вітамін B2 впливає на слизуваті оболонки травного тракту. Рибофлавін зводить до мінімуму негативний вплив різних токсинів на дихальні шляхи. Рибофлавін необхідний для метаболізму триптофану, що перетворюється в організмі в ніацин. Одним з найцінніших якостей рибофлавіну є його здатність прискорювати в організмі перетворення пірідоксина - вітаміну B6 - у його активну форму.

Потреба в рибофлавіні збільшується при підвищених фізичних навантаженнях. Систематичне вживання алкоголю деформує механізм засвоєння вітаміну B2, тому в осіб, що зловживають алкоголем, потреба в рибофлавіні підвищена.

Симптоми гіповітамінозу

При зниженому змісті або відсутності в їжі рибофлавіну розвивається гіпорібофлавиноз, а потім аріболфавиноз.

При гіповітамінозі В2 відзначається:• зниження апетиту, падіння маси тіла;• слабкість;• головний біль, почуття печіння шкіри;• різь в очах, порушення сутінкового зору;• хворобливість у кутах рота й на нижній губі.

При розвитку захворювання:• тріщини й скоринки в кутах рота (кутовий стоматит);• запалення слизувий ротовий порожнини;• себорейний дерматит носа, губних складок;• поразки шкіри, дерматити, випадання волосся;• розлад травлення;• зміна роговиці, підвищення чутливості до світла, кон’юнктивіт, блефарит;• запаморочення, безсоння, уповільнене розумова реакція;• затримка росту.Дефіцит рибофлавіну, насамперед, відбивається на тканинах, багатих капілярами й дрібними посудинами (тканина мозку). При дефіциті частим проявом може бути церебральна недостатність різного ступеня виразності, що проявляється відчуттям загальної слабості, запамороченням, зниженням тактильної й болючої чутливості, підвищенням сухожильних рефлексів і ін. Недолік рибофлавіну може також приводити до порушення засвоєння заліза й послабляти щитовидну залозу.

2.3 Застосування рибофлавіну медицині

У лікувальних цілях рибофлавін застосовують при гипо- і арибофлавинозе, при захворюванні очей, при лікуванні ран і виразок, що довго не загоюються, при променевій хворобі, порушенні функції кишковика, гіпо- а арібофлавиноз тощо.Рибофлавін також призначається при: • кон’юнктивітах, іритах, кератитах, виразках роговиці, катаракті;• довгостроково незагойних ранах і виразках;• хронічному гепатиті;• хронічному коліті й ентероколіті;• порушеннях функції кишечника;• загальних порушеннях харчування;• променевої хвороби;• астенії;• хвороби Боткіна;• ревматизмі;• недостатності кровообігу;• Eддісонової хвороби;• тиреотоксикозі;• людям, що працюють із промисловими отрутами й солями важких металів.

2.4 Нікотинова кислота (В3)

Нікоти́нова кислота́ (ніацин, вітамін PP, вітамін B3 – С6Н5NО2) — розчинний у воді вітамін. Ніацин відіграє значну роль у обмінних процесах (білків, жирів, вуглеводів, амінокислот, піримідинів, холестерину), прискорює окисно-відновні реакції, входить до складу коферментів НАД і НАДФ, впливає на діяльність серцево-судинної, нервової і травної систем. Він життєво необхідний для синтезу статевих гормонів. Основними представниками цієї групи є нікотинова кислота і нікотинамід. Основними джерелами вітаміну РР є такі продукти, як хліб з борошна грубого помелу, бобові, м’ясо, риба, субпродукти, дріжджі, рослинна олія, яйця, крупи, сушені гриби, арахіс, овочі (картопля, томати, зелений горошок, солодкий перець).

2.5 Біосинтез

Біосинтез: Триптофан → кинуренін → ніацин

В організмі людини вітамін РР поступає в основному з їжею і частково за рахунок всмоктування нікотинової кислоти і нікотинаміду мікрофлори кишечника. Добова потреба вітаміну РР 15-20 мг. В залежності від фізичної та психологічної нагрузки.

Нестача цього вітаміну призводить до підвищеної дратівливості, порушень сну, а також спричинює таке захворювання як пелагра (авітамінозне захворювання шкіри).

Причинами розвитку гіповітамінозу РР є: одноманітне харчування (особливо кукурудзою), тривала терапія сульфаніламідними препаратами, естрогенами, тубазидом, фтивазидом, циклосерином тощо, хронічні захворювання ШКТ (ентерити, коліти), які порушують усмоктування вітаміну РР, та хронічний алкоголізм.

Признаки пелагри: розлади шлунково-кишкового тракту – діарея (поноси), ураження шкіри – дерматит. Запалення слизових – гіпертрофія сосочків язика. Деменція, втрата пам‘яті. Ерітема тильної сторони рук, шиї. Неврастенія, різке зниження шлункової секреції.

2.6 Пантенова кислота(В5)

Пантоте́нова кислота́ - антидерматитний фактор, вітамін B5, пантотенат. За хімічною будовою — дипептид, що складається із залишків амінокислоти бета-аланін та D-пантоєвої кислоти. Молекулярна маса 219,235 грамів у молі речовини (g/mol).

У клітинах тварин та рослин пантотенова кислота є складовою частиною кофермента A (СoA), що бере участь у найважливіших реакціях обміну речовин.

Добова потреба людини у пантотеновій кислоті складає 5-10 мг. Щоб задовільнити цю потребу, достатньо збалансованого харчування. Пантотенова кислота міститься у значних кількостях у дріжджах, печінці великої рогатої худоби, яйцях, зелених частинах рослин, молоці, моркві, капусті тощо. Пантотенову кислоту також синтезує мікрофлора кишок.

При недостатньому забезпеченні організму вітаміном В5 спостерігається порушення обміну речовин, розвивається дерматит, депігментація та втрата волосяного покриву, шерсті чи пір'я; припиняється ріст, спостерігаються зміни у роботі нервової системи, розлади у координації рухів, порушення функціонування серця, нирок, шлунку, кишечнику.

Пантотенову кислоту застосовують для усунення атонії кишечника після операцій на шлунково-кишковому тракті. Кальцієву сіль цієї кислоти використовують з лікувальною метою

2.7 Піридоксин(В6)

Вітамін В6 (одна з його хімічних форм - піридоксин) необхідний для засвоєння білків та жирів, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець, регулює обмін амінокислот і бере участь у процесі жирового обміну. Регулює стан нервової системи, попереджує запалення шкіри, підтримує здоров'я зубів та ясен. Важливий у метаболізмі білків та амінокислот. Вітамін В6 в організмі людини частково виробляється в кишечнику мікрофлорою. Найбільше вітаміну В6 в таких продуктах: печінка, м‘ясо, квасоля, гречка, пшоно, дріджі, картопля, мука грубого помолу, шпинат. Добова потреба вітаміну – 2-2,5 мг. При В6 – гіповітамінозі відмічається тошнота, запальні прояви шкіри та слизових (дерматит лиця, волосся, заїди, географічний язик, відбиття зубів, неврастенія, анемія, шлунково-кишкові розлади). У дітей затримка росту.

Вітаміни групи В6:

-   4,5-Біс(гідроксиметил)- 2-метил-3-піридинол (Піридоксин)

-   3-Гідрокси-5-гідрокси- метил-2-метил-4-піридин- карбальдегід (Піридоксаль)

-   4-(Амінометил)-5-гідрокси- 6-метил-3-піридинметанол (Піридоксамін)

2.8 Біотин(Н або В7)

Структурна формула біотину

Біотин (вітамін H або B₇) С₁₀Н₁₆О₃N₂S — один з вітамінів комплексу В; входить до складу багатьох важливих ферментів. Може синтезуватися кишковими бактеріями. Необхідний для синтезу аскорбінової кислоти. Нестача біотину в їжі спричиняє ураження шкіри, м'язову кволість, зменшення числа червоних кров’яних тілець. В найбільшій кількості біотин міститься в помідорах, горосі, дріжджах, яєчному жовтку, печищі. Одержаний синтетично.

Добова норма для дорослих – 100-300 мкг.

Функції: підтримує шкіру здоровою, усуває признаки екземи і дерматиту, допомагає при профілактиці облисіння, полегшує біль у м’язах.

Фолієва кислота(В9)

Вітамін В9 (фолієва кислота) - водорозчинний. Необхідний для формування еритроцитів, сприяє метаболізму білків, необхідний для поділу клітин, засвоєння цукру та амінокислот.

Добова доза для дорослих - 180-200 мкг.

Функції: підтримує шкіру здоровою, покращує виділення молока, захищає від кишкових паразитів і харчових отруєнь, покращує апетит при виснаженні.

Міститься в: темно-зелених овочах, моркві, печінці, яєчному жовтку, абрикосах, гарбузах, авокадо, бобах, різноманітних видах муки.

Ціанокобаламін(В12)

Потрапляє вітамін В12 в організм людини з їжею тваринного походження (печінка, м‘ясо, риба, сир, нирки, яйця). Єдиний вітамін, що містить мінеральні елементи.Недостатність цього вітаміну призводить до розвитку злоякісних анемій, пораження нервової системи аж до паралічів. Порушення зі сторони шлунково-кишкового тракту – стійкі проноси. Запальні процеси слизових – яскраво-червоний язик, гладкий без сосочків. Приймають вітамін В12 для лікування печінки (захворювання Боткіна, цироз) і нервової системи (радикуліти і пієлонефрити).

Добова норма: для дорослих - 2 мкг, для вагітних – 2,2 мкг, в період лактації – 2,6 мкг.

Функції В12: формує і відновлює еритроцити, у дітей сприяє росту і покращення апетиту, підтримує здоровий стан нервової системи, покращує пам’ять та концентрацію.

2.9 Аскорбінова кислота(С)

Аскорбінова кислота (C₆H₈O₆ або вітамін C) - відносно проста органічна кислота. В організмі людини вітаміну немає. Він поступає з продуктами рослинного походження: шипшина, чорна смородина, цитрусові, солодкий перець, обліпиха, кріп, петрушка в овочах. Розчиняється у воді і руйнується при тривалому кип'ятінні, тому вимочування або переробка овочів знижує вміст у них вітаміну С. Нестача аскорбінової кислоти може привести до цинги. Отримана 1897 Тадеушом Рейштейном, швейцарським хіміком, лауреатом Нобелівської премії.

2.9 Структурна формула аскорбінової кислоти

Модель молекули вітаміну С . Чорним позначено карбон, червоним - оксиген, білим - гідроген

Добова потреба вітаміну С складає від 70 до 100-120 мг. Аскорбінова кислота підвищує звертання крові, стимулює регенерацію тканин і вироблення гормонів. При С – гіповітамінозі знижується стійкість організму до різних захворювань. А саме: захворювання ШКТ, органів дихання, виникає кровоточивість ясен, набухання між зубами, випадання зубів, загальна слабкість, втомлюваність, гіпотермія. Аскорбінову кислоту використовують для профілактики та лікування гіпо- та авітамінозів та для терапії різних захворювань.

При гіповітамінозі спостерігається хвороба — цинга. Її ознаки — виснажене обличчя, набряклі, кровоточиві ясна; на тілі безліч червоних плям, синців від крововиливів. Те саме й на внутрішніх органах - серці, печінці,легенях, м'язах, ламкість кісток, втрату апетиту, знижену опірність до інших захворювань, нервово-психічні розлади. Гіповітаміноз найчастіше спостерігається на весні, у зв’язку нестачею продуктів рослинного походження.

3. ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

3.1 Ретинол (А)

Вітамін А (аксерофтол, ретинол) відносять до групи жиророзчинних вітамінів.

Він міститься в деяких продуктах тваринного походження - риб'ячий жир, печінка, молочні продукти (сметана, вершкове масло), курячі яйця. Але тільки половина необхідної для організму людини добової норми вітаміну А задовольняється після їх вживання.

Решта надходить із рослинних продуктів, які містять пігментний каротин. Каротиноїдні (від французького carrot - морква) - оранжево-червоні пігменти, які при попаданні в організм людини мають властивість під впливом ферменту каротинази перетворюватися на вітамін А. Вони містяться в листі, квітках і плодах багатьох рослин, а також у грибах і водоростях. В організмі людини з цих попередників вітамінів у результаті складних окислювальних реакцій утворюється ретинол (вітамін А₁), а в організмі прісноводних риб - вітамін А₂. Ретинол у вільному стані має кристалічну будову. Його кристали жовтого кольору, розчиняються в жирах, ефірі, ацетоні та інших органічних розчинниках, які є нерозчинними у воді. Оскільки каротин (попередник вітаміну А) втричі слабший від вітаміну А, його необхідно вживати втричі більше. Наприклад, якщо добова норма для організму вітаміну А 1,5 мг, то каротину необхідно 4,5 мг.

Найбагатші на каротин ті частини рослин і плоди, які забарвлені у оранжево-червоний або зелений колір. Багато цієї речовини в моркві, червоному перці, помідорах, кропиві, шпинаті, салаті, гарбузі, зеленій цибулі, петрушці, щавлі, персиках, абрикосах, плодах обліпихи і шипшини.

Функції: — необхідний для росту і диференціювання тканин, впливає на функцію зору (гемералопія), регулює обмін вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, мінеральних солей, обмінні процеси у шкірі, слизових оболонках очей, дихальних і травних шляхів, підвищує опірність організму до інфекцій, впливає на функцію біологічних мембран, ендокринних залоз та тканинне дихання.

Вітамін А і каротин мають чудову властивість накопичуватися в організмі і їх надлишки можуть зберігатися більше року, тому достатньо наситити себе в літньо-осінній період відповідними продуктами, щоб потім цілу зиму потихеньку використовувати ці елементи з "власних" запасів. Резерв вітаміну А може витрачатися впродовж 2-3 років.

Звичайна теплова обробка майже не впливає на вміст у продуктах ретинолу. Засвоєння організмом каротину і перетворенням його в ретинол покращується, якщо овочеві страви готувати з жиром (наприклад, тушкувати моркву зі сметаною).

3.2 Токоферол

Вітамін E (токоферол), що по-грецьки означає «народження немовляти» і указує на роль цього вітаміну в репродукції.

Відомо чотири форми токоферолу – альфа, бета, гамма і дельта. Всі ці близькоспоріднені з'єднання схожі по хімічній структурі з хлорофілом – зеленим пігментом рослин. Найбільш активний альфа-токоферол.

Вітамін E запасається головним чином в жировій тканині.

У концентрованому вигляді токофероли одержують шляхом високовакуумної перегонки природних рослинних масел. Основними природними джерелами вітаміну E служать зелене листя рослин, а також бавовняня, арахісова, соєва і пшенична олії. Хорошим джерелом цього вітаміну є також маргарин, приготований з рослинної олії. Промисловістю випускається і синтетичний альфа-токоферол.

Функція вітаміну E полягає в підтримці м'язового тонусу у молодих тварин. Вітамін E є антиоксидантом і, зокрема, запобігає окисленню і руйнуванню вітаміну A. У людини, особливо у дітей, недостатність вітаміну E приводить до швидкого руйнування еритроцитів і анемії.

Зв'язок між вітаміном E і репродукцією людини не доведений. Рекомендована щоденна доза вітаміну E в перерахунку на альфа-токоферол складає 10 міліграм.

Вітамін Е в дуже високих дозах спричиняє головний біль, утому, шлунково-кишкові проблеми, двоїння в очах і слабкість м’язів. Крім того, у таких кількостях він перешкоджає дії вітамінів А, Д, К і бета-каротину. Курці, що вживали великі дози вітаміну Е, зазначають експерти, частіше помирають від крововиливу в мозок. У сердечників вітамін Е у великих кількостях призводив до нових проблем із серцем, хоча саме його рекомендують сердечникам для профілактики.

3.3 Кальциферол(D)

Вітамін D має кілька своїх форм. Їх називають кальцифероли і представлені вони переважно у вигляді двох речовин: ергокальциферолу (вітаміну D₂), що надходить із дріжджів, та холекальциферолу (вітаміну D₃), який отримано із тканин тварин. В організмі людини обидві ці речовини перетворюються в активні форми вітаміну. Потреба в кальциферолах складає в середньому 100 МО (міжнародних одиниць) на добу.

Біологічна роль кальциферолів пов'язана з їх активною участю в обміні кальцію. Вони стимулюють засвоєння цього елемента з відкладанням його у кістках. Ось чому основні прояви англійської хвороби проявлялися розм'якшенням кісток.

Отже, за недостатності вітамінів групи D, у дітей переважно перших трьох років життя з'являються ознаки рахіту. В дорослих (особливо у вагітних жінок), які мало перебувають на сонці, не вживають достатньо повноцінної їжі, кісткова тканина втрачає кальцій і кістки розм'якшуються. В цих випадках таке явище називають остеопорозом. Недостатність вітамінів групи D може розвинутись і у дітей старших трьох років, особливо в періоди інтенсивного росту, якщо їх білкове харчування є недостатнім, а також має місце різка зміна кліматичних умов. Крім того, до розвитку D-вітамінної недостатності ведуть хронічна ниркова недостатність, хвороби печінки, тривалий прийом протисудомних препаратів, синдром мальабсорбції (порушеного всмоктування в кишечник.

3.4 Філохінон(К)

Вітамін К підвищує звертання крові, тому вітамін К називають антигеморрагічним (вікасол). Вітамін К стимулює вироблення в печінці фактора – протромбіну. При нестачі вітаміну К підвищується кровоточивість. Кровоточивості під шкіру, суглоби. Можливі носові кровотечі, кровотечі з ясен. Добова потреба вітаміну К – 2 мг, за рахунок вживання рослинної їжі. Частково вітамін К виробляється мікрофлорою кишечника. Продукти багаті на вітамін К: цвітна, білокачанна капуста, шпинат, щавель.

ВИСНОВОК

Вітаміни — це речовини, які необхідні для харчування людей і тварин. Вони беруть активну участь у засвоєнні їжі, підвищують працездатність людини, стійкість організму до захворювань, позитивно впливають на стан шкіри, волосся та нігтів, поліпшують обмін речовин.

Недостача або надлишок вітамінів у організмі людини може спричинити різного виду хвороби. На мою думку, недостачу потрібно поповнювати природним способом, включивши у раціон їжу збагачену певними вітамінами. Адже синтетичні препарати не завжди приносять потрібний результат, а іноді є навіть небезпечними.