Курсовая работа: Особливості справляння внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кіровоградський національний технічнийуніверситет

Факультет обліку і фінансів

Кафедра фінансів та планування

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

"Система податкування"

на тему:

"Особливості справлення внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"

Виконала

студентка групи ФК 07-4

Скалєва Яна Олександрівна

Науковий керівник:

Гніденко Н.А.

Кіровоград – 2001


Зміст

Вступ

Розділ 1. Особливості внесків до обов’язкового державного пенсійного страхування

1.1 Поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

1.2 Визначення платників, порядок нарахування та сплати внесків до загально обов’язкового пенсійного страхування

1.3 Сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні

Розділ 2 Характеристика ТОВ "Альянс Ойл Україна" та порядок справляння внесків до Пенсійного фонду

2.1 Характеристика ТОВ "Альянс Ойл Україна"

2.2 Порядок справляння внесків до пенсійного фонду на прикладі підприємства

2.2.1 Порядок здійснення нарахувань з заробітної плати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

2.2.2 Порядок здійснення утримань з заробітної плати на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Розділ 3. Проблеми регулювання системи пенсійного забезпечення

3.1 Пропозиції щодо проведення пенсійної реформи в Україні

3.2 Визначення проблем персофікованого обліку та шляхи їх вирішення

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Упродовж багатьох років в Україні існувала однорівнева система пенсійного забезпечення, яка певним чином узгоджувалася з командно-адміністративною економікою та функціонувала на засадах солідарності поколінь. З набуттям Україною незалежності постала необхідність у реформуванні такої системи пенсійного забезпечення, оскільки в умовах ринкової економіки вона виявилася економічно необґрунтованою, фінансово неспроможною, соціально несправедливою здебільшого для найбідніших верств населен.

Найважливішим завданням, що стоїть перед державою є питання пенсійного забезпечення громадян. Основним механізмом у здійсненні пенсійного забезпечення виступає Пенсійний фонд України, який і є об'єктом дослідження в даній роботі.

Пенсійна система створена на засадах страхування, залежить від багатьох показників соціально-економічного розвитку: від стану ринку праці, рівня і динаміки заробітної плати, а також, соціальної, банківської, цінової та інших складових політики держави.

Запровадження державного пенсійного страхування на сучасному етапі ускладнюється багатьма проблемами: низька частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті, наявність в економіці тіньового сектору, демографічний спад, невідпрацьованість системи управління пенсійними ресурсами на принципах соціального партнерства.

Питання запровадження і функціонування багаторівневої пенсійної системи досліджуються багатьма зарубіжними і вітчизняними вченими. Основні теоретичні засади пенсійної реформи викладені в працях учених та фахівців: О. Гаряча, Е. Лібанова, Б.Зайчук, Б. Надточій, В. Шамрай, М. Шаповал, В. Яценко, В. Новіков, О.Палій, І. Сирота, М. Бойко, А. Нечай, І. Кравченко.

Основні документи, які регламентують засади існування та функціонування Пенсійного фонду України є: Закони України: “Про пенсійне забезпечення”, “Про катастрофи”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України.

Метою роботи є детальне розглядання внесків до обов’язкового державного пенсійного страхування, детальне вивчення системи пенсійного забезпечення в Україні і тієї ролі яку відіграє в ній Пенсійний фонд, сучасний стан та перспективи розвитку, а також сформулюємо наступні основні завдання, що необхідно вирішити в курсовій роботі:

розглянути поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

розглянути сутність державних цільових фондів та його види;

зазначити платників внесків до обов’язкового державного пенсійного страхування, а також розглянути специфіку ставок платників;

розглянути систему пенсійного забезпечення України, дослідити основні завдання та структуру Пенсійного фонду України;

проаналізувати механізми надходження фінансових ресурсів до Пенсійного фонду та охарактеризувати напрямки використання коштів Пенсійного фонду згідно завдань;

дати характеристику ТОВ "Альянс Ойл Україна" та охарактеризувати його порядок справляння внесків до пенсійного фонду;

проаналізувати основні риси впровадження пенсійної реформи в Україні, а також: впровадження, результати та проблеми персоніфікованого обліку.

узагальнити результати дослідження у вигляді висновків.

Під час проведення дослідження та досягнення мети планується використовувати різні літературні джерел: підручники, науково-методичні матеріали, періодична література (журнали "Фінанси України", "Економіка України" та інше).

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та сім додатків. Загальний обсяг курсової роботи - 50 сторінок.


Розділ 1. Особливості внесків до обов’язкового державного пенсійного страхування 1.1 Поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Іншими словами, той, хто працював та сплачував внески до Пенсійного фонду, матимуть право на забезпечення в старості за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (пенсія залежно вад сплачених внесків), а ті, хто не працював та не сплачував внесків до Пенсійного фонду, - отримають підтримку за рахунок державних коштів відповідно до законодавства про державну соціальну допомогу.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування можна розглядати як особливий вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, яке полягає у формуванні Пенсійного фонду за рахунок страхових внесків роботодавців, інших осіб, а також за рахунок бюджетних та інших джерел, та формуванні на договірних засадах.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" створює правову основу для системи пенсійного страхування, яка дозволяє:

збалансувати демографічні та економічні ризики в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування шляхом удосконалення солідарної системи та запровадження Накопичувального фонду, створивши, таким чином, міцну основу для фінансової стійкості системи;

звільнити солідарну систему пенсійного страхування від не властивих для неї виплат та використати звільнені таким чином кошти Пенсійного фонду для поступового збільшення розміру пенсій з цій системі;

для працюючих громадян - забезпечити собі більш високий рівень життя;

створити правову базу для інститутів, які здійснюватимуть діяльність у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

створити стимули для здійснення обов'язкових пенсійних заощаджень, зростання реальної заробітної плати, поліпшення стану сплати пенсійних внесків та забезпечити додаткові умови для стимулювання відтоку коштів з тіньового сектору економіки;

забезпечити більш справедливе та цільове використання коштів системи пенсійного страхування;

забезпечити формування нових джерел інвестиційних ресурсів для інвестування реального сектору економіки;

створити умови для додаткового стимулювання розвитку ринку капіталів, здешевлення кредитів та підвищення ліквідності фондового ринку;

побудувати систему пенсійного страхування України на основі апробованих у світовій практиці принципів та механізмів;

зробити ще один крок до уніфікації законодавства України та законодавства Європейського Союзу.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

громадяни України, які застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей;

особи, яким до дня набрання чинності вказаним Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених Законом, - члени їхніх сімей.

особи, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески у визначеному порядку до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду.

іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України [3].

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами:

1.  Принцип законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Цей принцип полягає в тому, що виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат, тощо.

2.  Принцип обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

3.  Принцип права на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

4.  Принцип заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію.

5.  Принцип рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

6.  Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

7.  Принцип солідарності та субсидування в солідарній системі.

8.  Принцип фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів

9.  Принцип спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу.

10.  Принцип державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом та інші [3].


1.2 Визначення платників, порядок нарахування та сплати внесків до загально обов’язкового пенсійного страхування

Згідно з ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" // Відомості Верховної Ради України, 1997. - №37.

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є (див. додаток 1):

1) суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, тощо;

5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу валют;

6) суб’єкти підприємницької діяльності, що займаються торгівлею ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, і тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємців за законом;

9) підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і стоять у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;

10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку, а також оператори цього зв’язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв’язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв’язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлене від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик [1].

Нарахування та утримання внеску, що справляються до Пенсійного фонду, диференційовані залежно від платника та об’єкта оподаткування (див. Додаток 2).

У 2010 році всі платники незалежно від форм власності і господарювання, а також від обраної системи оподатковування, зобов'язані нараховувати на заробітну плату своїх найманих працівників і допомогу по тимчасовій непрацездатності страхові внески в розмірі 33,2 відсотки.

Виключення в нарахуванні страхових внесків складають підприємства, установи і організації, що використовують працю найманих працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, що виконують спеціальні роботи в польотах. А саме: за названих найманих працівників такі підприємства й організації нараховують і сплачують внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 42 відсотки, за всіх інших - 33,2 відсотка.

Підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів складає не менш 50 відсотків загальної чисельності працюючих, страхові внески сплачують по ставці 4 відсотки від об'єкта оподатковування для всіх працівників цих підприємств.

З 1 січня 2010 року зазначені страхувальники внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначають окремо за ставкою 33,2 відсотка за найманих працівників та за ставкою 4 відсотка для працюючих інвалідів. При цьому, підставою для нарахування внесків в розмірі 4% є завірена копія виписки з акту огляду медико-соціальної експертизи (МСЕК). Підприємство застосовує ставку за розміром 4% з момету встановлення працівнику групи інвалідності, але не раніше дня отримання від нього копії вказаної виписки. Таким чином, до того моменту, поки працівник не підтвердить свою інвалідність документально, підприємство повинно нараховувати та сплачувати внески, нараховані на його заробітну плату, за ставкою 33,2%. При цьому, перерахунки внесків за попередні періоди при наданні вказаної виписки не проводяться [25].

Розміри страхових внесків для застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового договору та фізичних осіб, що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі для членів творчих союзів, творчих працівників, що є членами творчих союзів, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу (крім застрахованих осіб, визначених абзацами третім-восьмим пункту 4 та пунктом 5 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" а саме 2 відсотка із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та виногород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподаткованого доходу.

Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

У 2010 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що обрали звичайну систему оподатковування, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (адвокати, нотаріуси, творчі працівники та інші) нараховують і сплачують внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суми оподатковуваного доходу (прибутку) по ставці 33,2 відсотка.

Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності страхові внески, якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць.

Відповідно до зазначеного Закону фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування зобов’язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у: липні - вересні - 294,82 грн; жовтні - листопаді - 301,12 грн; грудні - 306,10 грн. Оскільки, на сьогодні, максимальна величина з якої справляються страхові внески становить 13320 грн, щомісячна сума самостійно визначеного страхового внеску, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, не може перевищувати 4422,24 грн.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки визначені частиною шостою статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень-вересень 2010 року - до 20 жовтня 2010 року; за жовтень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року [24].

Враховуючи те, що згідно законодавства мінімальний розмір страхового внеску встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків за липень 2010 року здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у терміни до 20 жовтня 2010 року та 20 січня 2011 року надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження.

За підсумками року, зазначені особи подають до органів Пенсійного фонду за місцем взяття на облік звіт (до 1 квітня наступного за звітним роком)

Сплата внесків платниками здійснюється на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в установах банків.

Сплата внеску на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій в основному регулюється Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР, законом про державний бюджет на відповідний рік та Порядком сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 р. № 1740. Наведемо інформацію в таблицю (див. додаток 3).

 

1.3 Сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні

У процесі реформування пенсійного забезпечення в Україні відповідно до пріоритетних напрямів реформування пенсійного забезпечення, визначених Указом Президента України від 13 квітня 1998 р. № 291 та відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року, який набув чинності 1 січня 2004 року, в Україні запроваджується трирівнева система пенсійного забезпечення.

Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень - солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку передбачених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень - це система недержавного пенсійного страхування, що основується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень і яка забезпечує застрахованій особі після виходу на пенсію отримання, крім пенсії за загальнообов’язковим державним пенсійним страхування, додаткової пенсії шляхом добровільних пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які стануть основою цієї системи, в тому числі і ті, що створені за корпоративними та професійними ознаками [3].

Громадяни України можуть бути учасниками та отримувати пенсійні виплати одночасно з різних рівнів системи пенсійного страхування в Україні.

Основною складовою системи державного пенсійного забезпечення є чинна, так звана солідарна, пенсійна система, яка діє на території України протягом століття. Вона розвивається, вдосконалюється і пристосовується до суспільного життя з огляду на економічне і політичне становище в державі. Ця система спирається на принцип "негайної виплати", коли страхові внески до Пенсійного фонду негайно виплачуються пенсіонерам, тобто відбувається солідарний (горизонтальний) перерозподіл доходів нинішніх працівників на користь нинішніх пенсіонерів. Іншими словами можна сказати, що відбувається солідарність поколінь, коли працююче нинішнє покоління утримує нинішніх пенсіонерів, які, у свою чергу, працювали і утримували пенсіонерів того часу.

Основними завданнями системи пенсійного страхування є:

-  створення та забезпечення функціонування страхових інституцій;

-  акумуляція у страхових фондах необхідних фінансових ресурсів через цільові платежі страхувальників, тобто осіб, які спрямовують частину власних коштів на користь осіб, які потребують захисту від страхових ризиків;

-  забезпечення збереження та відтворення цільового використання коштів страхових фондів;

-  розподіл ресурсів страхових фондів між застрахованими особами вразі виникнення страхового ризику у вигляді страхових виплат - пенсій;

-  регулювання відносин між учасниками страхової системи - страховиком, страхувальниками та застрахованими особами [30].

З метою виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 1991 році було створено Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування" та інші, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та міждержавними угодами.

Фінансування витрат на утримання органів Пенсійного фонду України та його апарату визначається кошторисом, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тимчасово вільні кошти при відсутності заборгованості з виплат пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.

Він здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення і забезпечує, насамперед, збір та акумуляцію зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та фінансування витрат на виплату пенсій.

Основні завдання Пенсійного фонду України:

участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку;

призначення (перерахунок) пенсій;

забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України [4].

До структури Пенсійного фонду України входять: центральний апарат - 6 департаментів (департамент пенсійного забезпечення; департамент надходження доходів; департамент зведеного бюджету; департамент персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж; департамент організаційно-інформаційної роботи та господарського забезпечення; департамент персоналу та бухгалтерського обліку), 3 управління (управління міжнародного співробітництва; юридичне управління; контрольно-ревізійне управління) та режимно-секретний сектор.

Головним джерелом доходів Пенсійного фонду є внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Доходи бюджету Пенсійного фонду України формуються за рахунок: внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування; коштів державного та місцевих бюджетів; коштів, що надходять за регресивними вимогами; добровільних внесків підприємств, установ і організацій та громадян; сум фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування; інших надходжень. Схематичну структуру надходжень та розподіл коштів Пенсійного фонду дивись додаток 4.

Пенсійний фонд і його органи на місцях, обласні управління й районні відділення наділені правом вилучати у беззаперечному порядку не внесені до фонду страхові внески разом із нарахованою пенею, а також застосовувати інші санкції, зокрема накладати адміністративні стягнення (штрафи) на посадових осіб. Стабільність Пенсійного фонду весь час перебуває під загрозою. Значне число підприємств, установ, організацій і громадян-підприємців ухиляється від сплати страхових внесків. Це призводить до перевищення витрат фонду над доходами і вимагає дотацій з Державного бюджету та залучення банківських кредитів.

Пенсійному фонду Україні підпорядковані 27 головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та 726 управлінь Фонду в районах, містах та районах у містах.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України в установленому порядку [4].

Для розгляду пропозицій щодо реалізації основних завдань, обговорення найважливіших питань діяльності у Пенсійному фонді України можуть утворюватися наукова, методологічна, експертна ради та інші дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує Голова правління Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління та відділи Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах.

Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, пов’язаних із використанням фінансових ресурсів:

організує і контролює роботу органів Пенсійного фонду і забезпечення виконання вимог законодавства про державне соціальне страхування; веде облік платників обов’язкових страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду, перевіряє правильність призначення і виплати пенсій та допомог, забезпечує фінансування витрат на виплату пенсій, веде статистичну та бухгалтерську звітність;

розробляє проект бюджету Пенсійного фонду разом з іншими зацікавленими відомствами та представляє його на розгляд до Кабінету Міністрів України;

бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства про соціальне страхування, у тому числі про пенсійне забезпечення, а також у розробленні проектів нормативних актів із цих питань;

видає в межах своєї компетенції положення, інструкції, роз’яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників обов’язкових внесків до Пенсійного фонду, нарахування та сплати цих внесків, порядку використання та обліку коштів Пенсійного фонду;

забезпечує діяльність органів Пенсійного фонду, проводить ревізії та перевірки їхньої роботи, за результатами яких уживає необхідних заходів;

організує професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників.


Розділ 2 Характеристика ТОВ "Альянс Ойл Україна" та порядок справляння внесків до Пенсійного фонду

 

2.1 Характеристика ТОВ "Альянс Ойл Україна"

ТОВ "НК "Альянс-Україна"відома на українському ринку з 2000 року. На сьогоднішній день компанія є одним із лідерів з постачання палива на ринку України. Основним напрямом діяльності компанії є дрібнооптова реалізація світлих нафтопродуктів. Реалізація здійснюється власним автотранспортом у восьми регіонах України.

У власності компанії знаходиться 16 діючих, а так само 5 модернизирующихся нафтобаз у наступних регіонах України: Київ і Київська область; АР Крим; Дніпропетровська; Запорізька; Кіровоградська; Миколаївська; Хмельницька; Черкаська області.

Кожне представництво компанії спожите матеріально-технічною базою, що дозволяє виконувати відвантаження і транспортування нафтопродуктів в будь-яку точку регіону.

Так само компанія володіє декількома діючими автозаправними станціями в АР Крим, Київській і Миколаївській областях.

Корпоративним правилом компанії є контроль якості нафтопродуктів, які вона реалізує дрібним і великим оптом.

У структурі компанії функціонують 2 стаціонарні атестовані випробувальні лабораторії. Їх сучасні технічні ресурси і висококласні фахівці дозволяють повністю контролювати якість нафтопродуктів практично за всіма показниками на всіх нафтобазах і АЗС компанії. Крім того, кожна нафтобаза обладнана постами лабораторного контролю, які проводять контроль якості нафтопродуктів в обсязі приймально-здавальних випробувань [31].

Учасниками Товариства є:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова-компанія "Альянс-Україна", що є юридичною особою за законодавством України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Україна", що є юридичною особою за законодавством України.

Товариство створюється для здійснення торговельної, виробничої, інвестиційної та іншого роду господарської діяльності, виконання робіт та надання послуг з метою одержання прибутку з інтересах Учасників.

Цілями діяльності Товариства є:

1.  Розширення міжнародних та економічних зв'язків між Україною та іншими країнами.

2.  Наповнення товарного ринку України нафтопродуктами та іншими товарами та послугами.

3.  Впровадження передових технологій та методів управління в галузі нафтопродуктозабезпечення, системі виробництва і постачання нафти, та нафтопродуктів в Україні та за її межами.

4.  Підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів нафтопостачального комплексу, сприяння розвитку конкурентного ринку в цій сфері.

5.  Залучення інвестицій у нафтопромислову та інші галузі промисловості України, включаючи передові технології, ноу-хау.

6.  Отримання прибутку у валюті України та іноземній валюті.

Товариство з метою досягнення своїх цілей здійснює різноманітні, не заборонені чинним законодавством, види господарської діяльності, що становлять предмет його діяльності, включаючи, але не обмежуючись, такими видами:

-  придбання та реалізація, оптова та роздрібна торгівля нафтою та нафтопродуктами як на території України, так і за кордоном.

-  приймання, накопичення, зберігання, відвантаження, перевалка, перекачування та транспортування різноманітними видами транспорту нафти та нафтопродуктів.

-  імпорт та/або експорт нафти та/або нафтопродуктів.

організація забезпечення споживачів нафтою та нафтопродуктами.

здійснення орендних та лізингових операцій, в тому числі передача та/або приймання в оренду та лізинг нафтобаз, нафтосховищ, АЗС, АЗК та іншого рухомого та нерухомого майна.

створення, експлуатація та ремонт транзитних систем транспортування нафти, нафтопродуктів та природного газу.

організація виробництва, реалізація, монтаж та обслуговування необхідних для нафтогазового комплексу обладнання, машин, механізмів і приладів, запасних частин та деталей до них.

організація та здійснення торговельної діяльності, у тому числі торговельно-посередницької, торговельно-закупівельної, оптової, консигнаційної, комісійної та роздрібної торгівлі, в тому числі і на умовах бартеру.

посередницькі послуги в оптовій та роздрібній торгівлі, матеріально-технічному постачанні, надання торговельно-посередницьких послуг, в тому числі, по імпорту, експорту товарів та сировини.

здійснення біржової торгівлі, брокерської та дилерської діяльності.

надання послуг маркетингу та підготовки комерційних прогнозів, вивчення кон'юнктури світових та внутрішніх ринків.

Товариство може бути засновником інших підприємств. Може виступати на добровільних засадах до різного роду об’єднань підприємств, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Товариство, з урахуванням вимог чинного законодавства має право:

вчиняти правочини, в т.ч. укладати угоди, договори на внутрішньому та міжнародному ринках, зокрема договори купівлі-продажу, постачання, страхування, перевезення, зберігання тощо.

-  продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду громадянам засоби виробництва та інші матеріальні цінності.

-  відкривати поточні та інші рахунки в банках, одержувати позики, кредити та території України та закордоном

-  засновувати дочірні підприємства як в Україні так і за кордоном

-  створювати спільні підприємства з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності

-  подавати заявки на придбання, набувати, володіти та користуватися будь-якого типу ліцензіями, дозволами, привілеями та правами.

-  проводити торги, аукціони, тендери, лотереї, ярмарки, конференції, конкурси, відряджати своїх спеціалістів за кордон та приймати іноземних партнерів.

-  дивідендом є частка чистого прибутку, виплачується у строки, встановлені Загальними зборами Товариства. Дивіденди можуть сплачуватися чеком, платіжним дорученням, поштовим дорученням, поштовим переказом.

інші види діяльності.

Органами управління та контролю Товариства є:

-  вищий орган управління - Загальні збори учасників.

-  виконавчий орган Товариства - Дирекція Товариства.

-  орган контролю - Ревізійна комісія.

Посадовими особами Товариства є Голова та члени виконавчого органу, Голова Ревізійної комісії. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними Товариству відповідно до чинного законодавства України. Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Товариство може створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи як на території України, так і за межами. Також, товариство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня нарахування інвестицій на баланс. Може самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з законодавством.

2.2 Порядок справляння внесків до пенсійного фонду на прикладі підприємства

 

2.2.1 Порядок здійснення нарахувань з заробітної плати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які нараховуються страхові внески.

Згідно з розкладом підприємства працівникам встановлюють посадові ставки (оклади). Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються штатним розкладом підприємства, величина окладу не нижча мінімальної заробітної плати, яка затверджена державним бюджетом на 2010 рік.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Для контролю за використанням трудових ресурсів на підприємстві ТОВ "Альянс Ойл Україна" ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Для обліку використання робочого часу працівників підприємства застосовується табель обліку робочого часу, який затверджений керівником підприємства (див додаток 5). На підставі цього табеля бухгалтер проводить нарахування зарплати. Нарахування її проводиться в електронному вигляді із застосуванням програми "1С Зарплата+Кадри".

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника.

Зі розрахунково-платіжної відомості видно (див. додаток 6), що на підприємстві працює 12 працівників за різними посадовими окладами:

за посадовим окладом 176,18 грн. інженер - енергетик - Бойко В. О.;

за посадовим окладом 222,00 грн. оператор товарний - Жуков О. М.;

за посадовим окладом 228,0 грн.: бухгалтер Каліванова Т.Ж., керівник проектів та програмування Марченко А.В., інженер з якості - Сергієнко О.А. механік - Сіроклин А.І., фахівець з продажу - Мацола А. І.;

за посадовим окладом 912,00 грн. головний бухгалтер - Чашник І.В.;

за посадовим окладом 900,00 грн. старний оператор товарний - Фролов М.І.;

директор - Денісултанов П.С., Фінансовий директор Єрмакова С.В., регіональний менеджер - Дядюра Н.В. працюють за посадовим окладом 955,00 грн.

Також, із загального фонду оплати праці підприємства нарахованого за вересень 2010 р. утримують внески до ПФ у розмірі 33,2% за рахунок валових витрат підприємства, тобто загального фонду оплати праці по посадових окладах - у розмірі 6264 грн. та 47 коп.

Враховуючи те, що на підприємстві є працюючий інвалід Жуков О.М. - товарний оператор з посадовим окладом 222,00 грн нарахування здійснюється у розмірі 4% також за рахунок валових витрат підприємства, необхідно 222,00 грн. помножити на 4% та отримаємо суму у розмірі 8 грн.88 коп. внеску до ПФ.

Сума по посадових окладах загального фонду оплати праці, як було вже зазначено становив 6264,74 грн, тому необхідно відняти від цієї суми посадовий оклад 222,00 працюючого інваліда, отримаємо 6042, 47 грн., а потім цю суму помножимо на ставку 33,2% та отримаємо 2006, 10 грн. внеску до ПФ.

Внески до ПФ обчислюються виключно у національній валюті, у тому числі із виплат, що здійснюються у натуральній формі.

Сплата внесків до ПФ здійснюється в національній валюті шляхом внесення відповідних сум на рахунки територіальних органів пенсійного фонду в органах Державного Казначейства України.

Внески до ПФ сплачуються шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платник зобов’язаний сплачувати внески нарахований на звітний період не пізніше дат виплати заробітної плати (тобто кошти перераховуються одночасно з отриманням коштів на оплату праці у т.ч. у безготівковій або натуральній формі. Днем сплати внесків вважається день списання банком або Державним Казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу зарахування на рахунок ПФ. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внесків до ФП до підприємства застосовуються фінансові санкції передбачені законодавством. Суми помилкового внеску до ПФ зараховуються до майбутніх платежів або повертаються платнику у порядку і в строки визначеним ПФ.

Підприємство помісячно подає до ПФ звіт про нарахування суми пенсійних внесків і персоніфікації. Персоніфікація - це звіт про сплачені податки, доплати та кількість найманих працівників підприємства.

Підприємство в обов’язковому порядку надає звітність органам Пенсійного фонду. Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152.

Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства та завіряюється печаткою. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації у терміни, які відображено в Календарі надання звітності платниками страхових внесків. Платники страхових внесків мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

Реєстрація поданих платниками розрахунків проводиться працівником органу Пенсійного фонду, який відповідає за діловодство, у журналі реєстрації розрахунків суми страхових внесків на ЗДПС.

На другому примірнику, який залишається в бухгалтерії платника, проставляється відмітка про здання розрахунку в орган Пенсійного фонду.

Страхувальники перераховують нараховані внески до пенсійного фонду одночасно з отриманням коштів у банку на видачу заробітної плати, але не пізніше, ніж через 20 днів після закінчення базового періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу) на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим періодом для страхувальників-підприємств є місяць.

 

2.2.2 Порядок здійснення утримань з заробітної плати на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Контроль за дотриманням законодавства з питань утримань із заробітної плати, правильності розрахунків на ТОВ покладається на головного бухгалтера та керівника.

Утримання із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

Утримання - це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розкладу та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем.

Утримання із заробітної плати до Пенсійного фонду проводяться щомісячно.

Так, як уже було зазначено, після проведення нарахування заробітної плати бухгалтером підприємства проводяться відрахування до ПФ (див.додаток6).

Перерахування утриманих внесків до Пенсійного Фонду здійснюється у момент виплат заробітної плати.

Можна зазначити, що утриманння з працівників підприємства становлять 125, 29 грн. Разом із відрахувань з фонду заробітної плати підприємства становлять 2006, 10 грн., а також 8, 88 грн. з працюючого інваліда.

Утримання з працівників підприємства (у джерела виплат) відраховуються до Пенсійного Фонду за ставкою 2 % від фактично нарахованої заробітної плати кожного працівника, тобто необхідно посадовий оклад кожного працівника помножити на 2% (0,02):

згідно з посадовим окладом 176,18 грн. з інженера - енергетика - Бойка В.О. утримується 5, 52 грн.;

згідно з посадовим окладом 222,00 грн. з товарного оператора - Жукова О.М. утримується 4, 44 грн.;

утримується 4,56 грн. за посадовим окладом 228,00 грн.: бухгалтер - Каліванова Т.Ж., керівник проектів та програмування - Марченко А.В., інженер з якості - Сергієнко О.А. механік - Сіроклин А.І., фахівець з продажу - Мацола А. І.;

утримується 18, 24 грн. за посадовим окладом 912,00 грн. головний бухгалтер Чашник І.В.;

утримується 18 грн. з посадового окладу 900,00 грн. зі старшого товарного оператора - Фролова М.І.

утримується 19,10 грн. з директора Денісултанова П.С., фінансового директора Єрмакова С.В., регіонального менеджера - Дядюри Н.В., які працюють за посадовим окладом 955,00 грн.


Розділ 3. Проблеми регулювання системи пенсійного забезпечення

 

3.1 Пропозиції щодо проведення пенсійної реформи в Україні

На сьогодні є три схвалених урядом законопроекти, що містять комплекс заходів для проведення пенсійної реформи: "Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні", "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавні пенсійні фонди".

Нині є всі підстави для визначення напряму реформування пенсійної системи і удосконалення механізму функціонування пенсійного забезпечення в Україні - послідовне запровадження страхового принципу формування коштів соціального страхування. Він полягає передусім у встановленні прямої залежності між розмірами пенсій та тривалістю страхового стажу і сумою сплачених внесків за весь його період на базі персоніфікованого обліку суми сплачених внесків.

Перехід від розподільчого принципу пенсійного забезпечення до накопичувального означає, що основна частина пенсій з часом повинна фінансуватися не за рахунок "податку" на фонд заробітної плати, а за рахунок обов'язкових пенсійних заощаджень робітників. Внески повинні накопичуватися на окремих іменних рахунках, і тим самим втрачається їх податковий характер.

Метою реформування пенсійної системи є забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізація відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню.

З нашого погляду пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов, а саме: соціальної справедливості, прийнятності, розуміння та підтримки реформи широкими верствами населення; свободи вибору, підвищення зацікавленості і відповідальності громадян за свій добробут у старості; економічної обгрунтованості та фінансової спроможності стійкості пенсійної системи; сприяння зростанню національних заощаджень та економічному розвитку країни; захищеності від політичних ризиків

Ми вважаэмо, що реформування пенсійної системи має бути підкріплене адекватними змінами в оподаткуванні, які заохочували б роботодавців і найманих працівників до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень.3 цією метою необхідно:

–  знизити ставки оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню доходів населення та їх легалізації збільшенню пенсійних внесків;

–  звільнити від оподаткування частину доходів фізичних та юридичних осіб, яка спрямовуватиметься в накопичувальну пенсійну систему;

–  звільнити від податку на прибуток інвестиційні доходи, одержані від вкладення пенсійних коштів;

–  включити до системи оподаткування доходів фізичних осіб виплати з накопичувальної пенсійної системи;

–  звільнити суб'єктів господарювання, які управляють пенсійними коштами, від податку на додану вартість послуг з обслуговування пенсійних активів, оскільки це призводить до адекватного зменшення пенсійних виплат;

–  розробити правовий та економічний механізми залучення доходів, одержаних від легалізації та податкової амністії, до пенсійних фондів [25].

Практичні аспекти здійснення пенсійної реформи потребують вирішення таких питань (див. рис.3.1.1.).


рис.3.1.1 Практичні аспекти здійснення пенсійної реформи


Необхідною умовою пенсійного реформування, ми вважаємо, є підготовка суспільства, його свідомості до сприйняття нової пенсійної системи. Реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності і необоротності, а головне, позитивного впливу на умови життя і добробут людей [21,C.69].

Важливо зазначити, що інформаційне забезпечення реформи передбачає:

–  надання громадянам вільного доступу до інформацій про принципи, засади та цілі реформування пенсійної системи;

–  широку роз'яснювальну роботу щодо необхідності пенсійної реформи і переваг нової пенсійної системи;

–  конструктивний діалог та консультації з соціальними партнерами;

–  регулярні дослідження громадської думки;

–  щорічне інформування застрахованих осіб про стан їхніх персональних пенсійних рахунків та забезпечення безперешкодного доступу до такої інформацій;

–  створення при обласних і районних державних адміністраціях інформаційно-консультативних центрів, а в населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях - інформаційно-консультативних пунктів з питань пенсійної реформи [26].

Проте, з нашого погляду, досі не створено належних умов ефективного функціонування нової пенсійної системи через фінансову незбалансованість Пенсійного фонду, відсутність зв'язку між розміром пенсії та страховими внесками впродовж трудової діяльності, неналежний розвиток накопичувального пенсійного забезпечення тощо.

Важливо також зазначити основні причини фінансової незбалансованості, такі як:

–  тіньова заробітна плата та зайнятість;

–  поширення пільг щодо сплати пенсійних внесків, дострокового виходу на пенсію та переваг для деяких категорій щодо обчислення розмірів пенсій;

–  заборгованість із внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ і організацій;

–  високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку;

–  постійне збільшення розмірів пенсійних виплат незалежно від фактичної сплати страхових внесків.

 

3.2 Визначення проблем персофікованого обліку та шляхи їх вирішення

Одним з головних напрямів інтенсивної реалізації заходів щодо реформування державної солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні є впровадження система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб.

Суть і мета запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб пов’язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для приведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з використанням новітніх інформаційних технологій для збирання, опрацювання, систематизації та зберігання передбачених законодавством про пенсійне страхування відомостей про фізичних осіб, що пов’язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням

Персоніфікований облік як основа нової системи пенсійного страхування полягає у збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні відомостей про фізичних осіб, які пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Повноваження учасників системи персоніфікованого обліку відомостей:

роботодавці реєструються у відповідних органах Пенсійного фонду та передають їм щорічні звіти про фізичних осіб, які працюють або працювали у них;

органи Пенсійного фонду організовують збирання та оброблення первинної звітності про застрахованих осіб для забезпечення функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб і використання його баз даних для призначення трудових пенсій;

застраховані особи мають право вимагати від роботодавців повного та своєчасного подання до уповноваженого органу Пенсійного фонду відомостей стосовно персоніфікованого обліку, а також ознайомлюватися з відомостями про себе, які внесені до системи персоніфікованого обліку.

Ми вважаємо, що важливою необхідність впровадження зазначеної системи в Україні зумовлена актуальністю переходу до реалізації принципу “Пенсію треба заробити”. Реалізація цього принципу вимагає прозорості та адекватності як у накопиченні відомостей про пенсійні права застрахованих осіб (перш за все про заробіток і стаж), так і у застосуванні критеріїв диференціації умов та норм пенсійного забезпечення в процесі призначення пенсій, залежно від результатів праці кожного громадянина та його внесків на пенсійне страхування.

Управлінням організації впровадження персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створена автоматизована система персоніфікованого обліку яка забезпечує збір, посилений контроль та накопичення даних про трудовий стаж, заробітну плату та страхові внески від усіх страхувальників за всі періоди, у яких особа підлягала пенсійному страхуванню.

Зазначимо те, що поступово сформоване у більшості страхувальників та застрахованих осіб розуміння феномена залежності розміру пенсії від трудового стажу, заробітку та страхового внеску, а також залежності результатів розрахунку пенсій від рівня достовірності відомостей, поданих до системи персоніфікованого обліку, у кінцевому підсумку посилює особисту зацікавленість працівників у своєчасному і повному перерахуванні страхових внесків роботодавцями до Пенсійного фонду України [27, с.8-9].

Ми дізналися, що зараз впроваджується обмін інформацією з електронних баз даних між системою персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду і системою розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі Міністерства праці України.

На сьогодні забезпечили створення інформаційної платформи для призначення пенсій відповідно до вимог чинного законодавства, а з прийняттям Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діюча система персоніфікованого обліку буде доповнена новим комплексом програм, які дадуть можливість персоніфікації відомостей у накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб.

Серед очікуваних результатів від впровадження персоніфікованого обліку ми виокреслимо наступні:

1) для застрахованої особи:

зменшення соціальної напруги серед застрахованих осіб та недовіри до системи пенсійного забезпечення у зв'язку з тим, що після впровадження персоніфікованого обліку суттєво зменшуються можливості фальсифікації даних про заробіток, страхові внески та стаж у первинних документах, що використовуються при розрахунках пенсій;

створюються умови гарантованого одержання від Пенсійного фонду на запит об'єктивних довідок з інтегрованими або деталізованими відомостями про розмір заробітку, страхових внесків та стажу в розрізі років та роботодавців, від яких були отримані відомості до персоніфікованого обліку;

зазначена схема поінформованості застрахованих осіб сприятиме реалізації принципу саморегулювання відносин із роботодавцем щодо забезпечення необхідної повноти та достовірності зазначених відомостей протягом конкретних періодів трудових відносин, а не по їх завершенні на етапі оформлення пенсії. Крім цього, зменшаться непродуктивні витрати часу та поневіряння застрахованої особи у процесі оформлення документів для призначення пенсії, оскільки основні відомості будуть надаватися з централізованого банку даних персоніфікованого обліку;

впровадження персоніфікованого обліку зміцнює позитивне ставлення працюючих до Пенсійного фонду - стає зрозумілим, що пенсію потрібно заробити, а для адекватного віддзеркалення заробітку працюючого у персоніфікованих відомостях до Пенсійного фонду наймані працівники будуть самі врегульовувати відносини з роботодавцями щодо наведення порядку у їх звітності.

2) для держави впровадження персоніфікованого обліку зумовить можливість поетапного впливу на:

удосконалення механізму комплексного аналізу, контролю та регулювання відповідності фінансових та інформаційних потоків від платників страхового збору;

посилення платіжної дисципліни роботодавців;

збільшення кількості платників та обсягів страхових внесків до Пенсійного фонду;

прискорення інтеграції розрізнених на сьогодні функцій пенсійної системи в єдину систему пенсійного забезпечення;

реалізацію моделей прогнозування макроекономічних показників системи пенсійного забезпечення на найближчу та далеку перспективу з урахуванням об'єктивних відомостей про структуру і розмір страхового збору з працюючих нині громадян та про використання застрахованими громадянами пенсійного права на матеріальне забезпечення.

Для повномасштабного завершення робіт по запуску всіх компонентів трирівневої (район-область-центр) корпоративної системи персоніфікованого обліку особливо важливими є:

необхідність завершення розробки та затвердження відповідних нормативно-правових документів, які врегульовують юридичний статус системи персоніфікованого обліку на засадах пенсійного страхування та законодавче встановлюють залежність розміру пенсії від участі в пенсійному страхуванні, тобто від розміру внесків до Пенсійного фонду;

створення державного банку персоніфікованих відомостей про застрахованих осіб на центральному рівні та необхідного для системи корпоративного телекомунікаційного середовища;

створення міжрайонних центрів автоматизованої обробки інформації персоніфікованого обліку застрахованих осіб та підготовки документів системи пенсійних розрахунків;

розробка та впровадження системи реєстрації, формування та видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.


Висновки

У першому розділі розглянуто поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначили платників, порядок нарахування та сплати внесків до загальнообов’язкового пенсійного страхування, а також розглянули сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні та нормативно-правове регулювання внесків.

Отже, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян передбачених законом.

Ставки внеску, що справляються до Пенсійного фонду, диференційовані залежно від платника та об’єкта оподаткування згідно з законодавством.

Пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, система недержавного пенсійного страхування.

Можна зробити висновок, що багаторівнева пенсійна система - це шлях до поступового збільшення співвідношення між середнім розміром пенсії і заробітної плати. Вона покликана усунути чинники соціальної несправедливості та перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Крім того, з часом пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Це, своєю чергою сприятиме збільшенню зайнятості, зростанню доходів громадян і зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

Щодо структури ПФ, то можна зазначити, що до ПФ входять: центральний апарат - шість департаментів, три управління та режимно-секретний сектор.

Основними завданнями ПФ України є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів.

У другому розділі ми дали характеристику ТОВ "Альянс Ойл Україна", проаналізували його діяльність, а також порядок справляння внесків до пенсійного фонду.

Досліджене ТОВ " Альянс-Україна є одним із лідерів з постачання палива на ринку України. Основним напрямом діяльності компанії є дрібнооптова реалізація світлих нафтопродуктів.

Нарахування заробітної плати ТОВ "НК" Альянс-Україна проводиться на основі затвердженого табеля робочого часу. Згідно з розкладом підприємства встановлюються посадові оклади. Видача заробітної плати проводиться за розрахунково-платіжною відомістю.

Можна сказати, що різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника.

Після проведення нарахування заробітної плати бухгалтером підприємства проводяться відрахування до фондів. ТОВ "Альянс Ойл Україна" належить до категорії платників внесків до обов’язкового пенсійного страхування. Із фонду оплати праці здійснюється відраховуються за рахунок валових витрат підприємства у розмірі 33,2 %. У зв’язку з тим що на підприємстві є працюючий інвалід, також за рахунок валових витрат підприємства за ставкою 4%.

Утримання з працівників підприємства (у джерела виплат) відраховуються до Пенсійного Фонду за ставкою 2 % від фактично нарахованої заробітної плати кожного працівника. Перерахування утриманих внесків до Пенсійного Фонду здійснюється у момент виплат заробітної плати.

У третьому розділі на основі теоретичних розробок і практичних впроваджень ми зробили деякі пропозиції щодо проведення пенсійної реформи в Україні та визначили проблеми персоніфікованого обліку та шляхи їх вирішення.

Реформування пенсійного забезпечення в Україні необхідне. Воно має створити належні умови для підвищення рівня пенсій, раціонального перерозподілу функцій між державою, роботодавцями і працюючими щодо соціального захисту громадян похилого віку, а також залучати накопичувані пенсійні кошти для реалізації політики економічного зростання.

Пенсійну реформу слід проводити за трьома напрямами: реформування солідарної системи, створення обов'язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

Пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов. Всі, хто серйозно замислюється про майбутнє України, не можуть ігнорувати наявні нині можливості щодо реформування пенсійної системи, так само, як і небезпеку, пов'язану з відсутністю реформ. Проведення реформи відповідає не лише велінням часу, а й інтересам всього українського народу.

Ми вважаємо, що сутність та мета запровадження системи персоніфікованого обліку пов’язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для приведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з використанням новітніх інформаційних технологій. персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створена автоматизована система персоніфікованого обліку яка забезпечує збір, посилений контроль та накопичення даних про трудовий стаж, заробітну плату та страхові внески від усіх страхувальників за всі періоди, у яких особа підлягала пенсійному страхуванню.


Список використаної літератури

1. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування // Відомості Верховної Ради України, 1997. - №37. - Ст.237.

2. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 11. - Ст.47.

3. Закон України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року № 1058 - ІV // Праця і зарплата. - 2003. - №8. - с.5.

4. Положення про Пенсійний фонд України, затв. Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 // Офіційний вісник України. - 2001. - N 9. - Ст.350.

5. Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України // Офіційний Вісник України. - 2004. - №3. - Ст.148.

6. Заходи на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401/98 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування", затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.98 р. №15 - 4.

7. Заходи на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401/98 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування", затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.98 р. №15 - 4

8. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

9. Гнибіденко=І.В. Пенсійна реформа в Україні: стан, проблеми, перспективи // Економіка України. - 2006. - № 4. - с.4-11.

10. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. В 6 т.Т. ІІІ Учение о налоге. - Х.: Легас, 2005.С. 199-200.

11. Осадець С. Страхування. Підручник. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

Заболоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. - Львів: ЛБК НБУ, 2008. - 579 с.

12.Зайчук Б. Пенсійна реформа з перспективою на майбутнє // Соціальний захист. - 2007. - № 4. - С.29-31.

15. Захарко М. Сплата внесків до Пенсійного фонду: аналіз змін // Фінанси України. 2005. - № 9. - С.82.

13. Коваленко О. На пути к пенсионной реформе: персонифицированный учёт // Персонал. - 2008. - №1. - С.63-65.

14. Коровіна З., Ігольніков О. Про єдину систему пенсійного забезпечення // Економіка України. 1996. - № 6 - С.3.

15. Мельник О.М. Реформування пенсійного забезпечення в Україні // Фінанси України. - 2002. - № 4. - С.32-38.

16. Огій О. Переваги персоніфікованого обліку та звітності // Праця і зарплата. - 2001. - №6. - С.8-9.

17. Окольніков К.Д. Соціальне страхування та пенсійне забезпечення // Фінанси України. 2007. - №1. - С.56.

18. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 14 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 6. - Ст.219.

19. Стожок Л. Напрями вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 1. - с.13-18.

20. Стожок Л. Напрями вдосконалення системи державного пенсійного страхування в Україні // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 1. - с.13-18.

21. Уваров В. Пенсійна реформа набирає обертів // Соціальний захист. - 2001. - №8. - С.22.

22. Шумський В.М., Діхтєрьова В.В. Формування Пенсійного фонду: реальність потенційних джерел // Фінанси України. - 2001. - №7. - С.58-61.

23. http://exo.at.ua.

24. http://search.ligazakon.ua.

25. http://www.mlsp.gov.ua.

26. http://portal.rada.gov.ua.

27. http://kprda.gov.ua.

28. http://hr-group.com.ua.

29. http://consultant.parus.ua.

30. http://www.kontrakty.com.ua.


Додатки

 

Додаток 1

Суб’єкти та об’єкти оподаткування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Суб’єкти оподаткування Об’єкти оподаткування
Юридичні особи підприємства, організації та їх об'єднання; Фактичні витрати на оплату праці працівників, сума винагород
бюджетні, громадські та інші установи;
об'єднання громадян;
структурні підрозділи.
Фізичні особи СПД, які використовують найманих працівників; Фактичні витрати на оплату праці працівників, сума винагород
СПД, які не використовують найманих працівників; Сукупний оподаткований дохід
які працюють на умовах трудового договору, члени творчих спілок.
Суб’єкти підприємницької діяльності Операції купівлі-продажу валют Сума операцій з валютою
Відчуження легкових автомобілей Вартість автомобіля

Торгівлю

ювелірними виробами

Реалізованих дорогоцінностей
Виробництво та імпорт тютюнових виробів Вартість тютюнових виробів
Придбання нерухомого майна Вартість нерухомого майна
Користування послугами стільникового рух. зв'язку

Вартість послуг

зв’язку

 


Додаток 2

 

Розміри страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування

Нарахування
Платники внесків База нарахування Ставка внесків
Юридичні особи всіх форм власності і систем оподаткування (в т.ч. платники єдиного податку), їх філіали і інші відособлені підрозділи, які мають окремий баланс і ведуть розрахунки із застрахованими особами; (окрім платників фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) Оплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників, а також осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами
Дипломатичні представництва, консульські установи України, філіали, представництва і інші відособлені підрозділи підприємств і організацій (у тому числі і міжнародних), які мають самостійний баланс і здійснюють розрахунки із застрахованими особами Оплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників, а також осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами
Іноземні дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філіали, представництва, інші відособлені підрозділи іноземних підприємств і організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України Оплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 4% - за працівників інвалідів; 33,2% - за інших працівників, а також осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами
Підприємства, що використовують працю найнятих робітників з числа осіб льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах Оплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 42% - за осіб льотних екіпажів; 33,2% - за інших працівників і осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами; 4% - за працівників інвалідів
Приватні підприємці незалежно від системи оподаткування і інші особи, що використовують найману працю Оплата праці (в т.ч. в натуральній формі), винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів (далі-СПД), які оподатковують з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 33,2% - за найманих працівників і осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами
Платники фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) Зарплата, винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності з 01.01.2009р. - 26,56% - за всіх працівників, в т.ч. інвалідів; 33,2% - осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами,
Військові частини, інші органи, що виплачують грошове забезпечення Грошове забезпечення 33,2%
Підприємства всеукраїнських суспільних організацій інвалідів, де кількість інвалідів складає не менше 50% загальної чисельності працюючої Зарплата, винагорода за роботи, послуги з цивільно-правових договорів, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 4% - за всіх працівників; 33,2% - осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами
Приватні підприємці на загальній системі оподаткування і члени їх сімей, які беруть участь у веденні ними підприємницької діяльності (за себе і членів сім'ї) Сума доходу (прибутку), одержаного від відповідної діяльності, предмету обкладення податком з доходів 33,2%, але не менше мінімального страхового внеску, який складає 33,2% від мінімальної зарплати
Особи, що забезпечують себероботою самостійно (займаються адвокатською, нотаріальною, творчою і іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від неї) Сума доходу (прибутку), одержаного від відповідної діяльності, предмету обкладення податком з доходів 33,2%, але не менше мінімального страхового внеску, який складає 33,2% від мінімальної зарплати
Приватні підприємці - платники фіксованого і єдиного податку (за себе) Постанова КМУ №366 з 1 травня 2009г. не менше мінімального страхового внеску
Утримання
Найняті робітники за трудовими договорами Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 2%
Батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 2%
Особи, що проходять альтернативну (невійськову) службу Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 2%
Особи, що виконують роботи, послуги з СПД Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 2%
Військовослужбовці (окрім осіб термінової служби), особи рядового і командного складу Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 2%
Особи, вибрані на виборні посади, які одержують зарплату (винагорода) за роботу на цих посадах Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності 2%
Фіз. особи, які працюють за трудовими договорами (контрактам) і мають статус держслужбовця або працюють на посадах, робота на яких зараховується в трудовий стаж на отримання пенсії за спеціальними законами України Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності Частина доходу: менш 150грн. - 1%; від 151 до 250грн. - 2%; від 251 до 350грн. - 3%; від 351до 500грн. - 4%; - від 501грн. - 5%
Особи льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-спостерігачі) і бортоператори, виконуючі спеціальні роботи в польотах Зарплата, грошове забезпечення, винагороди за роботи, послуги з СПД, оподатковувані податком з доходів фізичних осіб, і допомога з тимчасової непрацездатності Якщо дохід: менш 150грн. - 1%; від 150 до 250грн. - 2%; від 250 до 350грн. - 3%; від 350до 500грн. - 4%; від 500грн. - 5%

 


Додаток 3

 

Внески на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

Види операцій Розмір ставки
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню

У=2009=р. -=0,2=%;

у=I=півріччі=2010=року=-=0,5=%;

з 1 липня 2010 року збір не здійснюється

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння

5 відсотків від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів

3 відсотки від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна

1 відсоток від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку.

Збір сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг

7,5 відсотка від вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв’язку


Додаток 4


Структура надходжень та розподілу коштів Пенсійного фонду

Мета і завдання персоніфікованого обліку.

Починаючи з 01.01.2004 р. - дати набрання чинності Законом про пенсійне страхування - пенсії за віком обчислюються на підставі даних, накопичених щодо кожної застрахованої особи у базах даних системи персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду (СПОВ), сформованих за звітами за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Розмір пенсії тепер залежить від розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи за ті страхові місяці, за які до ПФУ перераховано відповідну суму страхових внесків.

Дані про застрахованих осіб в електронній базі даних СПОВ належать до конфіденційної інформації з обмеженим правом доступу. Інформація з неї може бути видана тільки на запит страхувальника або застрахованої особи. Останній також має право уточнити відомості, внесені до його персональної облікової картки.