Контрольная работа: Управління ризиком неплатоспроможності підприємства

Контрольна робота

з курсу "Управління фінансовими ризиками"

Управління ризиком неплатоспроможності підприємства

ЗМІСТ

ВСТУП

1.  Аналіз коефіцієнтів ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, майнового стану та рентабельності

2. Прогнозування ймовірності банкрутства

ВИСНОВОК

ВСТУП

У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного та кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, ефективне прийняття яких неможливо без використання фінансового аналізу. Водночас значна частина управлінських фінансових рішень потребує комплексного (інтегрального)підходу до дослідження об’єкта аналізу. Це, у свою чергу, визначає об’єктивну необхідність визначення загальних принципів і формування ефективних методів організації та проведення комплексного фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз має широкий арсенал засобів для прогнозування можливого банкрутства підприємства і дає можливість заздалегідь обґрунтувати та реалізувати заходи щодо забезпечення виходу підприємства з кризової ситуації.

Для оцінки ймовірностей банкрутства підприємства було обрано Закрите акціонерне товариство «Віпол», основним видом діяльності якої є:

  Поліграфічна діяльність, не віднесена до інших угрупувань;

  Друкування газет;

  Роздрібна торгівля канцелярськими товарами.

1. АНАЛІЗ КОЕФІЦІЄНТІВ ЛІКВІДНОСТІ, ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ, ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ, МАЙНОВОГО СТАНУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Коефіцієнт ліквідності поточної в кінці 2006 року збільшився на 0,32 і становив 2,77. Тенденція збільшення цього показника свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідовує борги. Збільшення коефіцієнта ліквідності швидкої на 13 % на кінець 2006 року порівняно з попереднім періодом і склав 1,87, що більше за нормативне значення 1, свідчить , що підприємство має досить ліквідних активів для покриття термінових боргів. Коефіцієнт ліквідності абсолютної несуттєво зменшилась на 0,04 на кінець 2006 року і склав 0,66. Наведений баланс не є абсолютно ліквідним. У 2006 році Ннайліквідніші активи покривають найтерміновіші зобов’язання лише на 1,4%, а швідкореалізованих активів повністю вистачає щоб погасити короткострокові зобов’язання 105%. Повільно реалізовані активи повністю покривають довгострокові пасиви. Важкореалізовані активи покривають 75% постійних пасивів.

Фінансова стійкість. Коефіцієнт автономії починаючи з 2002 року стабільно зростає. На кінець 2006 року він склав 0,88, що свідчить, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Підвищення цього коефіцієнта означає підвищення фінансової стійкості підприємства, що стала більш незалежною від кредитора. На 38 % зріс коефіцієнт фінансової стабільності, що свідчить про зростання фінансової стійкості підприємства.

Показники ділової активності

Коефіціент оборотності обігових коштів збільшився на 69% у 2006 році порівняно з 2002.ця тенденція позитивна. Проте збільшився на 11,88 у 2006 році порівняно 2005 роком період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. В цілому показники ділової активності мають позитивну тенденцію.

Показники рентабельності

Рентабельність активу за 2006 рік порівняно з 2005 роком зменшився на 0,92%, що зумовлено зменшенням прибутку від звичайної діяльності.

Аналіз ліквідності балансу

Рентабельність капіталу зменшилась на 1,2% у 2006 році порівняно з 2005 роком, що може бути зумовлене зменшенням чистого прибутку.

Зменшення прибутку від операційної діяльності у 2006 році порівняно з 2005 роком, зумовило зменшення рентабельності реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності на 2,1 %.

2. ПРОГНОЗУВАННЯ ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА

Найбільш поширеним методом оцінки ймовірності банкрутства підприємства є запропонована американським економістом Е. Альтманом Z-модель на основі п’яти факторів:

Z = 1,2 К_об + 1,4 К_нп + 3,3 К_р + 0,6 К_п + 1,0 К_в ,

де К_об — частка оборотних засобів у активах, тобто відношення поточних активів до загальної суми активів підприємства;

К_нп — рентабельність активів, обчислена за нерозподіленим прибутком, тобто як відношення нерозподіленого прибутку звітного року й минулих років до загальної суми активів;

К_р — рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

К_п — коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, тобто відношення ринкової вартості акціонерного капіталу (вся ринкова вартість акцій підприємства) до короткострокових зобов’язань (для підприємств, що не емітують акції, цей коефіцієнт розраховується, виходячи з величини статутного фонду і додаткового капіталу з урахуванням ставки дисконтування вартості акцій аналогічних підприємств);

К_в — віддача всіх активів, тобто відношення виручки від реалізації до загальної суми активів.

Коефіцієнти 1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 1,0 — вибрано емпірично в результаті аналізу великої кількості підприємств.

Залежно від значення Z прогнозується можливість банкрутства:

¾  до 1,8 — дуже висока;

¾  від 1,81 до 2,7 — висока;

¾  від 2,8 до 2,9 — можлива;

¾  понад 3,0 — дуже низька.

Модель Спрінгейта передбачає розвиток інтегрального показника, за допомогою якого здійснюється оцінка ймовірності визнання підприємства банкрутом, за такою формулою:

,                           (13.18)

де

Інтервал значень результуючого показника Z поділено на основі єдиної критичної точки, яка відповідає значенню Z-показника у 0,862. Отже, підприємство із достовірністю 92 % може бути віднесено до категорії потенційних банкрутів, якщо розрахункове значення Z-показника для нього менше за 0,862.Таке значення спостерігається на початку 2003 і 2005 року.. На початку 2007 року цей показник зріс, що означає підприємство не буде віднесено до категорії потенційних банкрутів.

Модель Таффлера (Taffler 1977) передбачає оцінку ймовірності банкрутства на основі чотирифакторної моделі Z-показника.

Z= 1.03X₁+3.07X₂+0.66X₃+0.4X_4.

Отже, показник Z по всім рокам є більшою за 0,3, це означає, що підприємство має довгострокові перспективи.

Модель Creditmen

Z = 25Х₁+25Х₂+10Х₃+20Х₄+20Х_5.

Показник Z по всім рокам більший за 100, що означає фінансова ситуація підприємства гарна.

Модель Ліса

Модель Романа Ліса для оцінки фінансового стану.

де Х₁ – відношення обігового капіталу до суми активів;

Х₂ – відношення операційного прибутку до суми пасивів;

Х₃ – відношення нерозподіленого прибутку до суми пасивів;

Х₄ – відношення власного капіталу до позикового.

Граничне значення тут складає 0,037.

У підприємства згідно з цієї моделі середній ризик

ВИСНОВОК

Щоб ефективно функціонувати ЗАТ «Віпол» повинно володіти достатньою кількістю основних та оборотних засобів. В ЗАТ «Віпол» не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов’язань. Причиною цього є нагромадження коштів на початок року завдяки кредиторській заборгованості. Бажано зменшити абсолютні розміри як кредиторської , так і дебіторської заборгованості. Платоспроможність є головним критерієм для фінансування стану підприємства. За звітний період фінансова стійкість підприємства. За звітний період фінансова стійкість підприємства підвищилась, але слід вжити термінових заходів щодо нормалізації показника абсолютної ліквідності. Для аналізу ймовірності банкрутства в роботі були застосовані різні моделі: Альтмана, Спрінгейта, Ліса, Таффлера, модель Creditmen. Застосування цих методів показало, що підприємство має гарну фінансову ситуацію.

ДОДАТОК

БАЛАНС ЗАТ «Віпол»

Фінансова звітність ЗАТ «Віпол»