Контрольная работа: Аналіз фінансового стану підприємства

Контрольна робота з дисципліни:

ФІНАНСовий аналіз

На основі даних фінансової звітності, необхідно провести оцінку фінансового стану підприємства, зробити висновки та дати рекомендації щодо його поліпшення.

Таблиця 1 – Баланс підприємства

Таблиця 2 – Звіт про фінансові результати

Таблиця 3 – Порівняльний аналітичний баланс

Висновки: відповідно до порівняльного аналітичного балансу на кінець періоду ми маємо в сумі позитивну динаміку (+494,00), що на 11% більше від початку періоду. З порівняльного балансу видно, що відбулося збільшення необоротних активів на 309,00 (13,83%) та оборотних активів на 43,00 (але в питомій вазі вони зменшилися на 3,42%). Також збільшився власний капітал на 237,27 (+1%) та довгострокові зобов’язання на 611,97 (або 8,51%),що у відсотках до попереднього періоду відповідає +123,88%. Відбулося збільшення і поточних зобов’язань (у відсотках до попереднього періоду -35,79), хоча за порівняльним балансом вони йдуть з «мінусом».

Проведемо коефіцієнтний аналіз, розрахувавши наступні показники:

1.  Показники майнового стану

Розрахуємо коефіцієнт зносу основних засобів, який вказує на рівень фізичного і морального зносу основних фондів:

Кзн. = знос/первісна вартість основних засобів;

КЗН.ПОЧ. = 400/2040 = 0,2; КЗН.КІН. = 448/2400 = 0,19.

Розрахуємо коефіцієнт оновлення основних засобів, який також вказує на рівень фізичного і морального зносу основних фондів:

Ко = збільшення первісної вартості засобів за звітний період/ первісна вартість основних засобів

Ко.поч. = 2400 - 2040/2040 = 0,176; Ко.кін. = 2400 - 2040/2400 = 0,15

Розрахуємо показник частки оборотних виробничих коштів на початок і кінець звітного періоду, який характеризує частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу:

Чова = оборотні активи/ загальна сума активів або

Ч ова = ф1.р.260/ф1.р.280;

Чова.поч. = 1922/4461 = 0,43; Чова.кін. = 1965/4955 = 0,4.

Розрахуємо коефіцієнт мобільності активів на початок і кінець звітного періоду, який показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових; потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти:

Кмоб = мобільні активи/немобільні активи або

Кмоб = Ф1(р.260+р.270)/Ф1.р.080;

Кмоб.поч. = (1922+305)/2234 = 0,997; Кмоб.кін. = (1965+447)/2543 = 0,948.

Висновки: за результатами розрахунків коефіцієнту зносу основних засобів − КЗН.ПОЧ. = 0,2; КЗН.КІН. = 0,19 та коефіцієнту оновлення основних засобів − Ко.поч. = 0,176; Ко.кін. = 0,15, що є негативним показником, оскільки ці коефіцієнти вказують на рівень фізичного і морального зносу основних фондів і зменшення коефіцієнту зносу основних засобів є недостатнім. Показник частки оборотних виробничих коштів на початок і кінець звітного періоду дорівнює Чова.поч. = 0,43; Чова.кін. = 0,4,а коефіцієнт мобільності активів на початок і кінець звітного періоду: Кмоб.поч. = 0,997; Кмоб.кін. = 0,948, що негативно характеризує роботу підприємства за період дослідження.

2.  Показники ділової активності (ресурсовіддачі, оборотності капіталу, трансформація активів)

Розрахуємо коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) на початок і кінець звітного періоду, який показує кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів:

Ко.о.к = чистий дохід(виручка)/середній обсяг оборотних активів або

Ко.о.к = Ф.2р.035/ Ф.1(р.260гр.3 + р.260гр.4)/2;

Ко.о.к.поч = 1054,4/(1922 + 1965)/2 = 1054,4/1943,5 = 0,54

Ко.о.к.кін. = 1148,8/(1922 + 1965)/2 = 1148,8/1943,5 = 0,59

Розрахуємо коефіцієнт оборотності запасів (обороти) на початок звітного і кінець звітного періоду, який показує кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси:

Ко.з. = собівартість продукції/запаси або

Ко.з. = Ф2.р.040/Ф1(р.100 – р.140гр.3 + р.100 – р.140гр.4)/2

Ко.з.поч. = 300/(504 − 94 + 708 − 100)/2 = 300/509 = 0,59,

Ко.з.кін. = 280/(504 − 94 + 708 − 100)/2 = 280/509 = 0,55.

Знайдемо період одного обороту запасів (днів) на початок і кінець звітного періоду, який показує період, протягом якого запаси трансформуються в кошти:

То.з. = тривалість періоду/ Ко.з. або

То.з.поч. = 365/0,59 = 618,6 То.з.кін. = 365/0,55 = 663,6.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) на початок і кінець звітного періоду, який показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість:

Код. = чистий дохід(виручка)/середня дебіторська заборгованість або

Код. = Ф2 р.035/ (р.150 – р.210гр.3 + р.150 – р.210гр.4)/2;

К од. поч. = 1054,4/(340 − 5 + 25 −47)/2 = 1054,4/313 = 3,37;

К од. кін. = 1148,8/(340 − 5 + 25 −47)/2 = 1148,8/313 = 3,67.

Висновки: коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти) дорівнює: Ко.о.к.поч = 0,54, Ко.о.к.кін. = 0,59. Отже на одиницю обігових коштів припадає від 54 копійок на початок періоду до 59 копійок на кінець періоду. За умовними даними ми розрахували коефіцієнт оборотності запасів Ко.з.поч. = 0,59, Ко.з.кін. = 0,55 та період одного обороту запасів. Отже, виходячи з отриманих даних для забезпечення поточного рівня реалізації продукції поповнення запасів слід зробити через То.з.поч. = 618,6 днів, То.з.кін. = 663,6 днів. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти) дорівнює: К од. поч. = 3,37; К од. кін. = 3,67,чим вище цей показник, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).

3.  Показники рентабельності

Розрахуємо показник рентабельності капіталу (активів) за чистим прибутком на початок і кінець звітного періоду, який показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів:

Ра = чистий прибуток/середній обсяг активів або

Ра = р.220(ф.2)/(ф1.р.280 поч. + ф1р.280кін)/2;

Ра.поч. = 481,05/(4461 + 4955)/2 = 481,05/4708 = 0,1,

Ра.кін. = 584,85/(4461 + 4955)/2 = 584,85/4708 = 0,12.

Розрахуємо показник рентабельності власного капіталу на початок і кінець звітного періоду, який показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу:

Рв.к. = чистий прибуток/середня величина власного капіталу або

Рв.к. = ф2,р.220/ф1(р.380поч + р.380кін)/2

Рв.к.поч. = 481,05/(1695,18 + 1932,45)/2 = 481,05/1813,815 = 0,27,

Рв.к.кін. = 584,85/(1965,18 + 1932,45)/2 = 584,85/1813,815 = 0,32.

Розрахуємо показник рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком на початок і кінець звітного періоду, який показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки:

Рр.п. = чистий прибуток/обсяг реалізації або

Рр.п. = р.220 (ф.2)/р.035 (ф.2);

Рр.п.поч. = 481,05/1054,4 = 0,46,

Рр.п.кін. = 584,85/1148,8 = 0,51.

Знайдемо період окупності власного капіталу на початок і кінець звітного періоду, який показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком:

Т = власний капітал/чистий прибуток або

Т = ф1.розділ1Пасиву/ф2.р.220;

Тпоч. = 1695,18/481,05 = 3,52,

Ткін. = 1932,45/584,85 = 3,3.

Висновки: показник рентабельності капіталу (активів) за чистим прибутком (інша назва – коефіцієнт «прибуток/актив»)дорівнює Ра.поч. = 0,46, Ра.кін. = 0,51,отже, кожна гривня активів принесла підприємству прибуток від 46 копійок на початок періоду, до 51 копійки на кінець періоду. Показник рентабельності власного капіталу дорівнює: Рв.к.поч. = 0,27, Рв.к.кін. = 0,32, отже рівень рентабельність виріс в порівнянні з початком року на 5%. Розрахувавши показник рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком, отримали: Рр.п.поч. = 0,46, Рр.п.кін. = 0,51, отже ми можемо зробити висновок, що на одну грошову одиницю реалізованої продукції припадає 0,46 та 0,51 грошова одиниця чистого прибутку. Зростає прибутковість на 0,05 грошових одиниць. Період окупності власного капіталу дорівнює: Тпоч. = 3,52, Ткін. = 3,3, що показує зменшення періоду за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

4. Показники фінансової стійкості

Розрахуємо показник власних обігових коштів (робочого, функціонуючого капіталу) на початок і кінець звітного періоду, який характеризує оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань.

ЧОК = поточні активи − поточні зобов’язання або

ЧОК = ф1.(р.080 + р.260) – ф.1р.620

ЧОКпоч. = (2234 + 1922) − 870,5 = 3285,5,

ЧОКкін. = (2543 + 1965) − 693,7 = 3814,3.

Розрахуємо коефіцієнт маневреності робочого капіталу на початок і кінець звітного періоду, який характеризує частку запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмеженість свободи маневру власними коштами:

М = грошові кошти/ЧОК або М = ф.1(р.230 + р.240)/ЧОК

Мпоч. = (105 + 83)/3285,5 = 0,057,

Мкін. = (142 + 20)/3814,3 = 0,042.

Розрахуємо коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) на початок і кінець звітного періоду, який характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел:

Кн = власний капітал/ пасив або Кн = ф1.р.380/ф1.р.640;

Кн.поч. = 1695,18/4461,0 = 0,38,

Кн.кін. = 1932,45/4955,0 = 0,39.

Знайдемо значення показника фінансової стійкості на початок і кінець звітного періоду, який характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі:

Кфс. = р.380 +р.480 +р.430/р.640;

Кфс.поч. = (1695,18 + 1716,88 + 178,44)/4461 = 0,8,

Кфс.кін. = (1932,45 + 2328,85 + 0)/4955 = 0,86.

Знайдемо показник фінансового левериджу, який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

Кф.л. = довгостроковий позиковий капітал/власний капітал або

Кф.л. = ф.1р.480/ф.1р.380

Кф.л.поч. = 1716,88/1695,18 = 1,01,

Кф.л.кін. = 2328,85/1932,45 = 1,21.

Висновки. Показник власних обігових коштів (робочого, функціонуючого капіталу) дорівнює: ЧОКпоч. = 3285,5, ЧОКкін. = 3814,3, при ЧОК > 0, робота підприємства ліквідно. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу дорівнює: Мпоч. = 0,057, Мкін. = 0,042, отже частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах менше 1%. Значення коефіцієнту фінансової незалежності (автономії) за розрахунками Кн.поч. = 0,38, Кн.кін. = 0,39, що недостатньо, оскільки підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів становить не менше 50%. Показник фінансової стійкості дорівнює: Кфс.поч. = 0,8, Кфс.кін. = 0,86, що характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Показник фінансового левериджу дорівнює: Кф.л.поч. = 1,01, Кф.л.кін. = 1,21, що характеризує високу залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

5. Показники ліквідності (платоспроможності)

Розрахуємо коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)на початок і кінець звітного періоду, який характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року:

Кпот.л. = поточні активи/поточні зобов’язання або Кпот.л. = р.260/р.620

Кпот.л.поч. = 1922/870,5 = 2,21,

Кпот.л.кін. = 1965/693,7 = 2,83.

Розрахуємо коефіцієнт ліквідності швидкої на початок і кінець звітного періоду, який показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів:

Кшв.л. = поточні активи − запаси/поточні зобов’язання або

Кшв.л. = ф1.(р.260 − р.100 − р.110 − р.120 − р.130 − р.140)/р.620;

Кшв.л.поч. = (1922 − 504 − 280 − 105 − 94)/870,5 = 1,08,

Кшв.л.кін. = (1965 − 708 − 345 − 107 − 100)/693,7 = 1,02.

Розрахуємо коефіцієнт ліквідності абсолютної на початок і кінець звітного періоду, який характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість:

Каб.л. = грошові кошти + поточні фінансові інвестиції/ поточні зобов’язання

або Каб.л. = сум.ряд.(з 220по240)/ряд.620;

Каб.л.поч. = (180 + 105 + 83)/870,5 = 0,42,

Каб.л.кін. = (140 + 142 + 20)/693,7 = 0,44.

Висновки: розрахувавши коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) отримали результати: Кпот.л.поч. = 2,21, Кпот.л.кін. = 2,83. Оскільки отримані результати більше граничного значення Кпот.л. = 2,00, то можна стверджувати, що підприємство ліквідне по даному критерію.

Коефіцієнт ліквідності швидкої по розрахункам має значення:

Кшв.л.поч. = 1,08, Кшв.л.кін. = 1,02, граничне значення Кшв.л. = 0,8, отже підприємство ліквідне по даному критерію.

Коефіцієнт ліквідності абсолютної має значення:

Каб.л.поч. = 0,42, Каб.л.кін. = 0,44, граничне значення Каб.л. = 0,2, отже підприємство ліквідне по даному критерію.

Проаналізуємо ймовірність банкрутства на основі наступних моделей:

Інтегральна модель Е. Альтмана (1968р.) має такий вигляд:

ZA = 1,2X1 +1,4X2 +3,3 X3 +0,6 X4 +1,0 X5,

де X1 = оборотний капітал/сума активів;

X2 = нерозподілений прибуток/сума активів;

X3 = операційний прибуток/сума активів;

X4 = ринкова вартість акцій/позиковий капітал;

X5 = обсяг продажу(виручка)/сума активів.

Граничне значення показника Z = 2,675, тобто, якщо розраховані значення інтегрального показника менше граничного – підприємство є не платоспроможним та має незадовільний фінансовий стан, загалом висока ймовірність банкрутства; якщо ж розраховані значення інтегрального показника перевищують граничне – маємо протилежну ситуацію.

ZA.поч. = 1,2×0,43 +1,4×0,11 +3,3×0,17 +0,6×0,66 +1,0×0,24 = 1,867;

ZA.кін. = 1,2×0,4 +1,4×0,12 +3,3×0,18 +0,6×0,64 +1,0×0,18 = 1,806.

Висновок: згідно наших розрахунків за інтегральною моделлю Альтмана − ZA.поч. = 1,867, ZA.кін. = 1,806, що менше граничного значення показника, але входить до проміжку 1,8 ≤ ZA ≤ 2,675. Отже наше підприємство має незадовільний фінансовий стан, є не платоспроможним і загалом має високу ймовірність банкрутства.

Модель Ліса: Zл = 0,063X1 +0,092X2 +0,057 X3 +0,001 X4.

де X1 = оборотний капітал/сума активів;

X2 = прибуток від реалізації/сума активів;

X3 = нерозподілений прибуток/сума активів;

X4 = власний капітал/сума активів.

Граничне значення показника L = 0,037.

ZЛ. поч. = 0,063×0,43 + 0,092×0,17 + 0,057×0 + 0,001×0,66 = 0,04339,

ZЛ. кін. = 0,063×0,4 + 0,092×0,18 + 0,057×0,04 + 0,001×0,64 = 0,04468.

Висновок: згідно наших розрахунків за моделлю Ліса − ZЛ.поч. = 0,04339, ZЛ. кін. = 0,04468, що більше граничного значення показника. Отже нашому підприємству за моделлю Ліса не загрожує ймовірність банкрутства.

Тест на ймовірність банкрутства Таффлера:

ZТ = 0,03X1 +0,13X2 +0,18X3 +0,16 X4,

де X1 = прибуток від реалізації/короткострокові зобов’язання;

X2 = оборотні активи/ короткострокові зобов’язання;

X3 = короткострокові зобов’язання/сума активів;

X4 = виручка від реалізації/сума активів.

ZТ більше 0,3 – підприємство має добрі довгострокові перспективи;

ZТ менше 0,2 – висока ймовірність банкрутства.

ZТ.поч. = 0,03×0,87 +0,13×2,21 +0,18×0,195 +0,16×0,24 = 0,3869,

ZТ.кін. = 0,03×1,25 +0,13×2,83 +0,18×0,14 +0,16×0,175 = 0,4586.

Висновок: згідно наших розрахунків за моделлю Таффлера − ZТ.поч. = 0,3869, ZТ.кін. = 0,4586, що більше граничного значення показника. Отже нашому підприємству за моделлю Таффлера не загрожує ймовірність банкрутства, а підприємство має добрі довгострокові перспективи.

Модель Спрінгейта має вигляд:

ZС = 1,03X1 +3,07X2 +0,66X3 +0,4 X4,

де X1 = робочий капітал/активи;

X2 = прибуток до сплати відсотків і податку/активи;

X3 = прибуток до сплати відсотків і податку/ короткострокові зобов’язання;

X4 = виручка від реалізації/ активи.

Граничне значення показника ZС = 0,862.

ZС.поч. = 1,03×0,736 +3,07×0,144 +0,66×0,737 +0,4×0,24 = 1,78,

ZС.кін. = 1,03×0,77 +3,07×0,157 +0,66×1,12 +0,4×0,175 = 2,08.

Висновок: згідно наших розрахунків за моделлю Спрінгейта − ZС.поч. = 1,78, ZС.кін. = 2,08, що більше граничного значення показника ZС = 0,862. Отже нашому підприємству за моделлю Спрінгейта не загрожує ймовірність банкрутства, а підприємство має добрі довгострокові перспективи.

Висновок

За показниками найбільше занепокоєння викликають показники фінансової стійкості, отже при визначенні факторів, які загрожують стабільній роботі підприємства, найперше треба звернути увагу саме на фактори, які використовуються при розрахунках цих показників. Наше підприємство отримало високий рівень рівень загрози банкротства за інтегральною моделлю Альтмана. Інші моделі розрахунків ймовірності банкрутства не підтверджують цю загрозу. Недивлячись на відносну легкість використання цієї моделі для оцінювання загрози банкрутства, треба звернути увагу на те, що применение моделі Альтмана в цьому вигляді не дозволяє отримати об’єктивний результат в ринкових умовах.

Перш за все, при розрахунках показників уровня рентабельності,доходності й оборотності активів (відповідно Х2, Х3, Х5) в умовах інфляції неможливо використовувати балансовую вартість цих активів, оскільки в цьому випадку усі показники будуть завищені. Тому при розрахунках повинна використовуватися ринкова вартість цих активів.

При розрахунку коефіцієнта співвідношення використаного капіталу (Х4) власний капітал повинен бути оцінений за ринковою вартістю з урахуванням його авансування в різні активи (основні засоби, нематеріальні активи, запаси товарно-матеріальних цінностей і т.д.).

Розраховуючи відношення робочого капиталу до активів (X1) зміни треба внести в обидва показника. Сума чистого робочого капіталу повинна бути зменшена на суму внутрішньої кредиторської заборгованості, яка має стабільний характер и не може бути загрозою банкротства. Сума активів повинна бути скорегована з врахуванням вищевказаних умов.

Пропоную провести ряд заходів по оздоровленню нашого підприємства за таким планом:

1. Устранение неплатежеспособности. В какой бы степени не оценивался масштаб кризисного состояния предприятия (легкий или тяжелый кризис), наиболее неотложной задачей в системе мер финансовой стабилизации является обеспечение восстановления способности платежей по своим текущим обязательствам с тем, чтобы предупредить возникновение процедуры банкротства.

2. Восстановление финансовой устойчивости. Хотя неплатежеспособность предприятия может быть устранена в течение относительно короткого периода времени за счет осуществления ряда аварийных финансовых мероприятий, причины, генерирующие неплатежеспособность могут оставаться неизменными, если не будет восстановлена до безопасного уровня финансовая устойчивость предприятия. Это позволит устранить угрозу банкротства не только в коротком, но и в относительно продолжительном периоде.

3. Изменение финансовой стратегии с целью ускорения экономического роста. Полная финансовая стабилизация достигается только тогда, когда предприятие обеспечивает стабильное снижение стоимости используемого капитала и постоянный рост своей рыночной стоимости. Эта задача требует ускорения темпов экономического развития на основе внесения определенных корректив в финансовую стратегию предприятия. Скорректированная с учетом неблагоприятных факторов финансовая стратегия предприятия должна обеспечивать высокие темпы его производственного развития при одновременном снижении угрозы его банкротства в предстоящем периоде.