Статья: Використання персонального комп'ютера як засобу навчальної діяльності для підготовки творчого вчителя
Ростислав Моцик
Аспірант інституту Вищої освіти при АПН України
Використання ПК як засіб навчальної діяльності для підготовки творчого вчителя
Анотація. У статті розкривається можливість використання ПК як засіб навчальної діяльності для підготовки творчого вчителя.
Ключові слова. Персональний комп’ютер, вчитель початкових класів, засіб навчальної діяльності, дидактичні матеріали, наочність.
Одним із пріоритетів розбудови національної системи освіти є реформування процесу підготовки педагогічних кадрів у напрямку підвищення якості їх фахової готовності, опанування ними новітніми педагогічними технологіями та формування у них необхідного і достатнього рівня володіння сучасними засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Комп’ютерна техніка та інформаційні технології мають органічно увійти до нині діючої системи дидактичних засобів, стати однією з ефективних складових навчального процесу і використовуватися для ефективного навчання та всебічного розвитку студентів.
Теоретичні дослідження та освітянська практика переконливо доводять, що одним із найбільш сутнісних чинників, які негативно впливають на практичне розв’язання проблеми всебічної інформатизації освіти загалом і навчально-виховного процесу зокрема, є недостатній рівень інформаційної компетентності студентів - випускників педагогічних факультетів вищих навчальних закладів. Протиріччя між вимогами сучасного інформаційного суспільства і рівнем обізнаності у галузі інформаційно-комунікаційних технологій випускників педагогічних факультетів, вимагає свого якомога швидшого вирішення.
Науковці та педагоги-практики приділяють значну увагу дослідженню різноманітних аспектів впровадження комп’ютера у навчально-виховний процес початкової школи, однак досі зазначена проблема є дискусійною, не має однозначного вирішення й одностайного сприйняття різними дослідниками та вчителями.
У публікаціях С.О. Гунько, М.М. Левшина, Ю.А. Первіна, Т.Г. Проценко, Ф.М. Ривкінд, В.П. Беспалька, В.Ю. Бикова, В.Г. Болтянського, А.Ф. Верланя, М.З. Грузмана, Ю.О. Дорошенка, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, В.І. Клочка, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, В.Г. Розумовського, С.І. Шварбурда та інших розглядаються питання використання комп’ютера як об’єкта вивчення та впровадження у початковій школі пропедевтичного курсу інформатики, спрямованого на формування основ інформаційної культури учнів молодших класів.
Більшість науковців (Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, В.В. Лапінський, Ф.М. Ривкінд, Н.В. Морзе, О.В. Суховірський, В.В. Шакотько та інші) висловлюють думку, що комп’ютер у початковій школі має переважно використовуватись як засіб діяльності вчителя з обмеженим (або жорстко регламентованим) доступом до комп’ютера школярів. Такий підхід мотивується ними недоцільністю або навіть шкідливістю (зважаючи на вікові психофізіологічні особливості учнів та досягнення кінцевого результату - якості здобутої освіти чи рівня навченості після завершення навчання в основній школі) впровадження раннього (у початковій школі) пропедевтичного навчання інформатики.
Попри велике наукове і практичне значення згаданих досліджень ряд аспектів потребує подальшого вивчення. Водночас зміст навчання, спрямованого на розвиток інформаційної компетентності майбутнього педагога, має бути диференційованим відповідно до освітньої ланки, специфіки навчання, його змісту і засобів, умов реалізації, тощо. Зокрема, недостатньо розроблені питання методики формування готовності студентів педагогічних факультетів використовувати персональний комп’ютер як засіб навчальної діяльності.
Актуальність означеної проблеми підсилюється наявністю опосередкованого фактора інтенсивного розвитку України, яким виступає стрімка інформатизація усіх ланок і рівнів освіти, що, в свою чергу, передбачає підготовку молодого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві, підвищення якості, доступності, ефективності освіти та реалізацію освіти впродовж життя.
Проведений аналіз стану реального навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах дозволив виявити суперечність між вимогами суспільства до підготовки сучасного вчителя початкової школи, здатного до використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання у своїй професійній діяльності, і практикою підготовки студентів. Під час навчання комп’ютер розглядають переважно як об’єкт вивчення, не акцентуючи увагу на тому, що він є потужним засобом навчання, використання якого допоможе вчителевi вирішувати дидактичні та методичні завдання на якісно вищому рівні.
На наш погляд, уміння використовувати ПК як засіб навчальної діяльності можуть слугувати одним із складових компонентів підготовки творчого вчителя.
Одним із напрямів підготовки вчителя початкових класів до використання інформаційних технологій є ознайомлення студентів з можливими варіантами програмного забезпечення:
навчальні програми з предметів: математика, українська мова, англійська мова, природознавство, музика, образотворче мистецтво;
програми універсального призначення для проведення тренувальних вправ або контролю знань учнів;
програми-шаблони для створення навчальних програм та методичного забезпечення уроку.
У ході нашого дослідження робота зі студентами організовувалася таким чином, щоб від репродуктивної діяльності майбутні фахівці переходили до творчої - розробки комп’ютерних дидактичних матеріалів (моделі, рисунки, схеми, таблиці, тощо).
На наш погляд, виготовлення студентами наочних посібників в електронному вигляді та накопичування банку даних наочних дидактичних матеріалів для подальшого їх пред’явлення у друкованому вигляді чи з екрана комп’ютера під час їх майбутньої професійної діяльності є важливим компонентом використання комп’ютера як дидактичного засобу навчання.
Використання комп’ютера як знаряддя автоматизації підготовки та пред’явлення традиційних наочних посібників повинне базуватися на знанні вчителями початкової школи методів і прийомів роботи зі стандартними програмними засобами: текстовими процесорами, графічними редакторами, пакетами підготовки презентацій. В операційній системі Windows реалізована широка гама інструментальних засобів для роботи з текстами, графічними об’єктами, механізми сполучення, переміщення, групування об’єктів різного виду та ін.
При самостійному проектуванні наочності студенти могли використовувати розроблені нами методичні рекомендації: систематизовані описи інструментарію програмних пакетів, дібрані характеристики та практичні поради щодо роботи з символами, таблицями, графічними об’єктами Word; створені алгоритми виконання послідовностей технологічних операцій для опрацювання навчального матеріалу. Використання таких рекомендацій відповідним чином спростить виготовлення будь-якого виду наочних посібників настільки, що створення комплексного документу, який може містити нестандартні символи і позначення, нелінійне розташування тексту, різні елементи оформлення: схеми, таблиці, рисунки, забере не більше часу, ніж введення і форматування простого тексту.
Студенти при виготовленні наочних посібників за допомогою комп’ютера повинні чітко усвідомити наступні види комп’ютерних інформаційних середовищ або форм відображення даних:
текстове інформаційне середовище. Текстове відображення даних характеризується сторінковою, абзацною, рядковою, символьною структурою. Подання текстових даних обумовлено їх введенням, редагуванням і форматуванням;
електронні таблиці - це прямокутна матриця клітинок таблиці, у кожній з яких можна зберігати числове, текстове значення, або графічний об’єкт. Особливість організації подання табличних даних в комп’ютері - це можливість швидкого редагування цих значень, а також зміна структури таблиці шляхом маніпуляції її рядками, стовпцями;
графічне середовище - графічне подання даних пов’язане або з екранним малюванням (за допомогою різних органів управління, наприклад, маніпулятора „мишка”), або з використанням різноманітних графічних об’єктів.
Таблиця 1
Доданок |
Доданок | Сума |
7 + 1 = 8 Сума |
||
2 + 6 = 8 3 + 5 = 8 |
Наведемо кілька прикладів виготовлення і використання табличної наочності.
Таблиця 1 служить для розкриття взаємозалежності між результатом і компонентами дії додавання. Учням можна пропонувати: розглянути запис і прочитати, як називаються числа при додаванні; дати відповідь на запитання: “Що дістанемо, коли від суми відняти перший доданок? ”; навести власні приклади; з кожного прикладу на додавання скласти і записати в зошит два приклади на віднімання.
До таблиць-довідників належать таблиці, у яких відображені тривалість життя рослин (табл.2) і тварин, швидкості різних видів транспорту, середня норма витрат палива для деяких автомобілів на 100 кілометрів шляху, продуктивність праці машин і механізмів тощо. У таких таблицях можуть бути зображені названі предмети з числовими характеристиками. Дані цих таблиць учні використовують для складання текстових задач.
Таблиця 2
Назва дерев та кущів | Вік життя дерев та кущів |
Горобина | 80 р. |
Береза | 120 р. |
Яблуня | 200 р. |
Ясен | 300 р. |
Горіх | 300-400 р. |
Груша | 360-400 р. |
Виноград | 100-250 р. |
Верба | 100-150 р. |
Вивчені учнями одиниці вимірювання часу систематизуються у вигляді таблиці (табл. 3).
Таблиця 3.
Одиниці часу | Позначаються скорочено | Співвідношення між одиницями часу |
Секунда | с. | |
Хвилина | хв. | 1 хв. = 60 с. |
Година | год. | 1 год. = 60 хв. |
Добба | 1 доба = 24 год. | |
Місяць | міс. | 1 міс. = 30 або 31 день (у лютому 28 або 29 днів) |
Рік | р. | 1 звичайний рік - 365 діб 1 високосний рік - 366 діб |
Століття | ст. | 1 століття - 100 років |
Орієнтуючись в існуючому обсязі програмних засобів навчального призначення та засвоївши методику їх використання у навчальному процесі, майбутні вчителі початкових класів зможуть гнучко поєднувати їх з традиційними методами навчання при поданні, поясненні та закріпленні навчального матеріалу.
Високі темпи оновлення програмних засобів і технологій вимагають від учителя постійного самовдосконалення та самоосвіти. Майбутній учитель початкової школи для забезпечення ефективного професійного саморозвитку повинен мати професійні знання, уміння та навички, умови для реалізації саморозвитку особистості.
Список літератури
1. Жалдак М.І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем навчання математики // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. Випуск 7.2003. - С.3‑16.
2. Жук Ю.О. Характерні особливості поведінки у комп’ютерно-орієнтованому навчальному середовищі // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Збірник наукових праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. Випуск 4, 2001. - 230 с.
3. Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Наук. метод. зб., вип. .8: Педагогіка / Редкол.: І.І. Мархель (гол. ред) та ін. - Одеса: Друк, 2001. - 242 с.
4. Шиман О.І. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до створення і використання комп’ютерної наочності // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна. - Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, 2002. - Вип.8. - С.218-224.
Summary. The article deals with the process of usage of computer as a means of educational activity for training a creative teacher.
Key-words: personal computer, the teacher of primary school, means of educational activity, handout, illustration.