Курсовая работа: Вивчення макраме на уроках трудового навчання в 4 класі

План

Вступ

Розділ І.Теоретичні засади проблеми

1.1  Аналіз програми

1.2  Вивчення практичного стану проведення уроків трудового навчання

Розділ ІІ Підвищення ефективності уроків трудового навчання в 4 –му класі з розділу „ Макраме”

2.1 Методика проведення власного дослідження

2.2 Перевірка ефективності проведених за розробленою методикою уроків трудового навчання

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Трудове навчання молодших школярів – важлива складова частини всієї системи трудового навчання, виховання й політехнічної освіти молоді. З одного боку, це органічне продовження виховної роботи, що здійснюється в дошкільних закладах , з другого – підготовка до трудового навчання в середній школі. Тому, організовуючи навчальний процес, слід врахувати як обсяг знань, умінь та навичок , що їх здобули діти в дитсадку, так і зміст роботи та основні шляхи реалізації програмових вимог у старших класах.

Перш за все уроки праці характеризуються своєю предметністю: тут учні мають справу з різноманітним роздатковим матеріалом, інструментами, зразками виробів, тощо.

По друге, в таких умовах переважає практична діяльність дітей. Вони більше працюють фізично, що є своєрідним відпочинком від напруженої розумової праці, характерної для інших шкільних предметів.

Ще одна особливість уроків трудового навчання – міцний зв’язок їх з усіма іншими дисциплінами. Учні складають звіти про виконану роботу, відповідають на запитання вчителя, розповідають про хід виконання завдання, ознайомлюються з новими матеріалами , інструментами, їх назвами. Завдяки цьому розвивається мова дітей, збагачується їх активний запас. Крім того, на таких заняттях широко використовуються математичні знання учнів: підрахунки необхідної кількості матеріалів, вимірювання довжини, площи предметів, оперування, оперування іменованими числами, тощо. Міжпредметні зв’язки легко також простежити і між уроками трудового навчання, малювання, природознавства, фізкультури.

На уроках трудового навчання розв’язується широке коло виховних питань. Насамперед у дітей виховується хороше ставлення до праці – творчий підхід до трудових завдань, уміння й бажання працювати на загальну користь, у колективі, а також суспільні мотиви праці. По – друге, в учнів виробляються навички культури праці: акуратності, бережливого ставлення до матеріалів та результатів своєї і чужої роботи, її планування.

На уроках трудового навчання здійснюється національне виховання школярів. Учитель розповідає дітям про успіхи нашої країни в тій чи іншій галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку, тощо. Діти сповнюються почуттям гордості за рідну Україну, приймаються повагою до трударів, бажанням вносити і свій посильний вклад у загальний у загальні справи нашого народу. Крім того на таких заняттях відкриваються широкі можливості для розвитку інтелектуальних здібностей учнів - сприймання, пам’яті, мислення, мовлення, творчої уяви, фантазії

Визначення Законом „Про освіту" завдання побудови нової національної школи передбачають радикальні зміни і в системі трудового навчання у початкових класах.

Програма середньої загальноосвітньої школи визначає такі основні завдання трудового навчання в 1-4 класах:

- ознайомлення в навчальному процесі з трудовою діяльністю українського народу, місцевими традиційними ремеслами;

- формування в учнів потреби в праці, доступних уявлень про трудову діяльність дорослих, про професії і виробництво, виховання поваги до праці людей;

- формування готовності творчо розв'язувати проблемні ситуації, шукати нестандартні шляхи;

- формування основ трудової культури, умінь планувати, організовувати і контролювати свою роботу;

- формування політехнічних понять та умінь застосовувати в трудовій діяльності знання отримані при вивченні інших предметів;

- виховання свідомого бережливого ставлення до інструментів та обладнання;

- розвиток у школярів основ конструкторських умінь і здібностей, елементів технічного мислення;

- поєднання навчальної діяльності з ігровою.

Реалізуються ці завдання в першу чергу на уроках, які були протягом багатьох років і лишаються на сьогоднішній день основною формою навчально-виховного процесу. Вміння та навички, яких набувають діти на уроках праці, є умовою формування й розвитку загальнотрудових умінь і навичок, котрими вони оволодівають у середньому і старшому віці.

Враховуючу вище перераховані факти ми вибрали тему нашої курсової роботи „ Ознайомити учнів 4-го класу з основами макраме”

Мета нашої курсової роботи – теоретично обґрунтувати та експериментальне перевірити формування у молодших школярів загальнотрудових умінь в трудовій підготовці: А саме: з історією виникнення макраме, з інструментами та обладнанням, правила техніки безпеки та інше.

Об'єктом дослідження є трудова підготовка учнів.

Предметом дослідження є формування у молодших школярів загально-трудових умінь.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування у молодших школярів загальнотрудових умінь в процесі трудового навчання буде більш ефективним якщо його здійснювати за відповідною методикою, розробленою на основі процесу формування знань і вмінь, яка передбачає розширення і поглиблення змісту навчання.

Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлені наступні завдання:

1. з'ясувати теоретичні основи проблеми по темі роботи;

2. провести аналіз літератури трудового навчання у початкових класах;

3. виконати аналіз програми трудового навчання;

4. розробити методику проведення занять;

5. ознайомитись з психолого-дидактичними основами уроку;

6. експериментально перевірити ефективність запропонованої методики на уроках трудового навчання молодших школярів;

При написанні курсової роботи ми використали такі методи:

·  метод аналізу літератури;

·  метод аналізу передового педагогічного досліду;

·  аналіз шкільної програми;

·  метод дослідження і спостереження.

Цікаву інформацію я черпала у працях К.В. Філоненко „ Азбука макраме”, Л.В. Теренова „ Трудове виховання дітей у сім’ї”, Л.П. Гура, Л.Є. Гоголь, Н.М.Ісупова „ Прикрась свій дім”

Розділ І. Теоретична частина

1.1 Аналіз програми

Програма з трудового навчання була затверджена Міністерством освіти України (дещо змінена в 2001 р.). За своєю структурою і змістом вона суттєво відрізняється від попередньої. Вилучені складні теми ("Передача обертального руху", "Механізми перетворення обертального руху", "Будова побутової швейної машини" та ін.), введена варіативна частина для III і IV класів. Чітко й цілеспрямовано визначені елементи графічної грамоти, значна увага приділяється виготовленню учнями саморобних дидактичних ігор та наочних посібників, на кінець кожного навчального року дається перелік базових знань і вмінь, якими повинні оволодіти молодші школярі.

Особливість програми полягає і в тому, що вона націлює на практичну роботу не лише на уроках трудового навчання, а й у позаурочний час - на заняттях груп продовженого дня, у гуртках, у домашніх умовах. Доцільно, враховуючи інтереси та нахили дітей, давати їм посильні завдання на вдосконалення або оздоблення виробів, виготовлених на уроці, добір різних матеріалів для майбутньої роботи. У позаурочний час, наголошується в пояснювальній записці, варто організовувати дидактичні ігри, змагання з

діючих моделей, що дає можливість активізувати трудову діяльність учнів, осмислено підходити їм до кожного виробу як до продукту праці.

У змісті програми передбачена обробка паперу і тонкого картону, ниток і тканини, глини і пластиліну, дроту і фольги, пластмас і природних матеріалів, елементи моделювання й конструювання. Обробка таких матеріалів найбільш доступна учням початкових класів, бо з них при незначних фізичних зусиллях без застосування складних інструментів діти можуть виготовляти найрізноманітніші вироби. Ці матеріали легко розмічати, згинати, різати, деталі з них можна з'єднувати за допомогою клею, ниток, тонкого дроту, а вироби завжди гарно і просто оздобити.

Програма складається із стабільної і варіативної ^частин. П'ять запропонованих варіантів для III і IV класів достатньо, щоб кожен учитель міг вибрати один із них, зважаючи на свою підготовленість до проведення окремих видів робіт, наявну навчально-матеріальну базу, а також з урахуванням особливостей регіонально-трудових традицій, побажань самих учнів. Дозволяється на місцях розробляти зміст варіативної частини і затверджувати адміністрацією школи. Розділивши клас (при наявності більше 20 учнів) на дві групи, дівчатка можуть займатися народною вишивкою, в'язанням і макраме, а хлопчики обробляти деревину, виготовляти різні моделі та конструювати технічні об'єкти. Для шкіл, що мають дослідні ділянки, пропонується варіант "Сільськогосподарська праця", який знайомить учнів із осінніми та весняними польовими роботами, доглядом за кімнатними рослинами, вирощуванням овочевих культур, збиранням урожаю.

У ході трудового навчання молодші школярі вчаться збирати, зберігати й обробляти природні матеріали, різати їх ножем, проколювати шилом отвори, виконувати шипове з'єднання. При роботі з глиною і пластиліном вивчають прийоми ліплення, правила роботи стеками, загальні правила організації робочого місця та культури праці. Значна увага на уроках трудового навчання приділяється роботі з папером. Учні вчаться його розмічати, згинати и складати, користуючись при цьому гладилкою, різати ножицями за прямими і криволінійними контурами; при виготовленні витинанок виконувати симетричне вирізування паперу, складеного кількома шарами, з'єднувати деталі за допомогою клею.

При роботі з тканиною молодші школярі ознайомлюються з найпростішими інструментами й пристосуваннями (голка, шпилька, наперсток, сантиметрова стрічка), правилами безпечної роботи з голкою, учаться розкроювати тканину, виконувати шви "уперед голку", "через край". Вишивати хрестом, низинкою, гладдю, в'язати гачком, обробляти край виробів. Із шнурків діти плетуть вироби в техніці макраме.

Під час обробки різних матеріалів учні вчаться розколювати і стругати деревину ножем, пиляти лобзиком, пилкою, оздоблювати вироби з фанери способом випалювання; відкушувати дріт гострозубцями, згинати і скручувати його за допомогою круглогубців та плоскогубців; вирівнювати фольгу, займатися тисненням рельєфів, опорядженням виробів у результаті малого карбування. Крім цього, діти ознайомлюються з прийомами обробки пластмас, виконанням виробів з пап'є-маше, правилами безпечної роботи перерахованими вище інструментами.

Технічному моделюванню і конструюванню відведене значне місце в програмі, ознайомленню молодших школярів з елементами техніки, трудовою діяльністю людей. Уже на першому уроці їм наголошується на значенні праці, дається загальне уявлення про розподіл праці в суспільстві. Працюючи з різними наборами конструкторів, діти вивчають деталі та способи їх з'єднання, правила роботи викруткою та гайковим ключем.

У І класі учні ознайомлюються з будівельними спорудами, конструктивними особливостями будівлі та її складовими частинами, процесом будівництва, колективним характером праці будівельників. У другокласників формується поняття про сам процес конструювання, вони вчаться складати моделі з деталей технічного конструктора, з'єднувати їх за допомогою гвинтів (болтів) і гайок, вивчають види з'єднання: рухоме й нерухоме, роз'ємне й нероз'ємне. Третьокласники ознайомлюються з літаючими моделями, парашутом і його використанням, основними частинами планера, їх формою і призначенням, реактивними літаками та їх будовою (фюзеляж, крила, стабілізатор, кіль), гелікоптером і його основними частинами (корпус, пропелер, шасі), ракетою та будовою її моделі (корпус, конус-обтічник, стабілізатори). Крім цього, в учнів формується уявлення про обтічні форми в техніці і тваринному світі, плаваючі засоби (човен, катамаран, корабель) та їх будову.

У IV класі розширюється уявлення дітей про транспортні машини, про планери, літаки, космічні ракети, українські штучні супутники Землі типу "Січ", політ у космос. Учні отримують первісні поняття про основні принципи повітроплавання, підйомну силу літака, електроенергію та її використання в побуті й на виробництві, електричне коло та умовне позначення його елементів на електричних схемах. Крім цього, четвертокласники ознайомлюються з будівельними машинами та їх застосуванням, сільськогосподарською технікою, побутовими електричними приладами та правилами техніки безпеки при роботі з ними, важільним механізмом, технологією виробництва книжки.

В окремий розділ і окремі теми виділені елементи графічної грамоти, засвоєння яких має важливе значення для трудової підготовки молодших школярів. У першокласників формуються первісні поняття про розмітку, уміння розмічати за допомогою зразка і клітинок. Вони ознайомлюються з правилами користування шаблоном, трафаретом і олівцем, геометричними фігурами та їх побудовою. Другокласники отримують початкові відомості про креслення, лінії видимого контуру, розмірні та згинання, прийоми вимірювання і розмічання лінійкою та кутником, розгортку поверхні геометричного тіла, порівнюють поняття "креслення", "технічний рисунок", "малюнок".

У третьокласників розширюються уявлення про лінії та інші умовні позначення (місця нанесення клею), геометричні фігури (коло і його елементи) та їх побудову, об'ємні тіла та їх розгортай. Вони ознайомлюються з поняттям "ескіз", учаться виконувати розмітку за ескізами. Для учнів IV класу новим є поняття "масштаб", збільшення або зменшення величини малюнка.

Зміст програми побудований так, що з кожним роком навчання обсяг знань і вмінь молодших школярів з окремого виду праці ускладнюється, забезпечуючи наступність між І, II, III і IV класами. Виготовлення виробів починається з найпростіших і закінчується конструюванням діючих технічних моделей. Важливо, що практично всі вироби мають суспільне корисне значення. Це дидактичні ігри й матеріали для уроків математики та мови, маски для вертепу й персонажі для лялькового театру, папки для колекцій і ялинкові прикраси, мішечки для насіння й подушечки для голок, витинанки й різні сувеніри.

Реалізація змісту програми має велике значення для всебічного розвитку молодших школярів. Добре організована діяльність учнів сприяє їх розумовому й фізичному розвитку, виховує наполегливість і здатність долати труднощі, працелюбність і дисциплінованість, загартовує волю та психіку дітей. У процесі трудового навчання здійснюється і політехнічна підготовка молодших школярів. Вони ознайомлюються з деякими виробництвами й найбільш поширеними професіями, властивостями і застосуванням матеріалів, які обробляються на уроках, інструментами та правилами користування ними, оволодівають елементами графічної грамоти, загальнотрудовими вміннями, учаться застосовувати набуті знання на практиці.

Реалізуючи програмні вимоги, слід пам'ятати, що трудове навчання матиме велике значення в загальній системі освіти лише тоді, коли кожен учитель навчиться практично здійснювати принцип розвивального навчання. При підготовці до кожного уроку треба чітко визначити, що нового дізнаються учні, наскільки вони можуть збагатитися інтелектуально, яких нових рис набудуть, які вміння будуть сформовані, включаючи загальнотрудові й загальнонавчальні. Треба завжди мати на увазі, що головна мета трудової підготовки молодших школярів - це розвиток творчої особистості учня, формування загально-трудових умінь.

1.2 Вивчення практичного стану проведення уроків трудового

навчання

Для занять макраме потрібні такі інструменти: ножиці, сантиметр, шпильки, голки з вушком для пришивання ниток, гачок, а також клей ПВА. Інструменти зберігають у спеціальній коробці або пеналі, голки і шпильки в подушечці.

Для зручності роботи з нитками бажано приготувати таке обладнання. Зробити його можна з допомогою дорослих.

Для плетіння невеликих виробів вам знадобиться напівм'яка подушечка розміром 100x200x400 мм, яку можна пошити з цупкої тканини і наповнити тирсою або ж поролоном. До неї зручно приколювати голками або шпильками нитки для плетіння (мал. 1). Подушку можна замінити дошкою з м'якої породи дерева або шматком пінопласту. Висота її — 3...4 см, довжина — 40 ...50 см, а ширина — 10 ... 12 см. Цю дошку під час роботи прикріплюють до столу струбцинами.

Великі і довгі вироби плетуть на рамці (мал. 2). Для рамки потрібно заготовити три дошки. Дві довжиною 50...60 см, одну довжиною 35..,40 см. Товщина всіх дощок має бути 4...5 см, .ширина 10 см. Дошки бажано відшліфувати і з'єднати у вигляді букви «П» (див. мал. 2). Готову рамку прикріплюють до стіни на висоті 130... 150 см від підлоги (трохи вище зросту рукодільниці). З лівого і правого боку рамки паралельно набивають цвяхи, на які прикріплюють робочі нитки.

Мал. 1Мал. 2

Щоб добре і зручно працювалося, треба правильно організувати своє робоче місце. При плетінні невеликих виробів на подушечці краще працювати за столом, тримаючи подушку на колінах. Верхньою частиною вона повинна опиратися на край стола. Виготовляючи виріб на дошці, яка прикріплена до столу, на сидіння стільця слід що-небудь підкласти, щоб руки були на одному рівні з цією дошкою.

Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі зліва, а інструменти краще покласти справа, щоб зручніше було ними користуватися.

Необхідно пам'ятати, що ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями, а голки та шпильки — знаходитись у спеціальній подушечці. Після роботи їх необхідно покласти на місце (у пенал, коробочку, подушечку).

Виріб до рамки прикріплюють таким чином, щоб він знаходився на рівні очей. Працюють біля рамки стоячи. Щоб не перевтомлюватися, через кожні 15...20 хв потрібно робити невеличкі перерви.

У кімнаті, де стоїть робочий стіл, слід забезпечити належний рівень освітленості. Бажано, щоб світло падало з лівого боку. Для роботи у вечірні години краще користуватися настільною лампою.

Матеріали для плетіння та їх підготовка

Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джут, конопляний шпагат, тонкий дріт та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м'які і добре в'яжуться у вузли. Можна користуватися синтетичними нитками з нейлону і капрону. Такі нитки мають красивий вигляд, легко в'яжуться у вузли, добре фарбуються, але кінці їх швидко розпускаються, тому, закінчивши роботу, у готовому виробі їх слід злегка обвуглити сірниками.

Для плетіння серветок краще використовувати нитки типу «Сніжинка», «Ромашка», нитки № 10. Настінні панно можна плести із сутажу, шпагату, лляної мотузки, круглої тасьми. Косинку, шарф, серветку, комірці краще виплітати з товстих шерстяних ниток.

Для плетіння використовують нитки, як природного кольору, так і фарбовані. Нитки можна пофарбувати «Фантазією» або аніліновими барвниками. «Фантазією» ви зможете самостійно пофарбувати нитки у відповідний колір. Процес фарбування не складний. Приготуйте розчин: на 2 л теплої води одну столову ложку пасти. У ньому замочіть нитки і періть протягом 5...10 хв. Після цього пополощіть нитки спочатку в теплій воді, а потім у холодній і висушіть.

Фарбувати аніліновими барвниками треба за допомогою дорослих. В окрему посудину налийте 0,5 л гарячої води і засипте туди порошок з пакета. Коли порошок розтане, процідіть його через марлю і вилийте в посудину для фарбування. Вона повинна бути

Мал. 3Мал. 4

просторою, щоб розчин повністю покрив нитки. Сюди ж додайте одну столову ложку кухонної солі і добре перемішайте. Сіль додають для того, щоб фарба не бралася до рук і пофарбовані нитки не линяли. Покладіть у цю посудину мокрі нитки. Поставте її на вогонь. Кип'ятіть протягом однієї години на слабкому вогні. Щоб нитки рівномірно пофарбувалися, слід під час кип'ятіння часто перевертати їх. Коли розчин охолоне, витягніть нитки, прополощіть їх у холодній воді та висушіть.

Дуже важливо правильно підготувати нитки до роботи. Це означає, що треба визначити їх довжину і кількість. Кількість ниток залежить від самого виробу і повинна обов'язково бути парною, тобто їх число повинно ділитися на 2. Довжина ниток залежить від їх товщини. Товщі нитки повинні бути довшими, ніж тонкі, тому що під час роботи вони швидше укорочуються. Нитки мають бути в 3—8 разів довшими за довжину готового виробу. Для визначення потрібної довжини ниток зробіть зразок довжиною 5...7 см.

Нарізані нитки можна кріпити до дерев'яної чи пластмасової планки, рейки, кільця, а також до товстої нитки, дроту та ін. Найкраще починати плетіння, прикріпивши нитки до дерев'яної планки. Якщо нитки дуже довгі, для зручності їх намотайте в мотки і скріпіть резинкою. У процесі роботи нитки обережно витягуйте з мотків.

Техніка безпеки на уроках макраме

При виконанні робіт з макраме необхідне дотримувати ряд правил техніки безпеки і протипожежних норм. Це важливо не тільки для збереження життя і здоров'я виконавця макраме, але і для якості роботи. Ці правила можна звести до наступних пунктів:

1. Загальні положення:

1.1. Робоче місце виконавця повинне бути обладнано у відповідності виконуваних робіт. Не допускається наявності на ньому сторонніх предметів.

1.2. У основний склад робочого місця входять стіл, інструменти, пристосування.

1.3. Небезпечними для здоров'я при виконанні роботи можуть бути ніж-косяк, ножиці, точильний верстат, шило, стіл з шероховатостями і задирками.

2. Вимога безпеки перед початком роботи:

2.1.Перед початком роботи повинне бути приведено в порядок робоче місце, до нього залишився вільний підхід.

2.2. Повітря в кімнаті було чистим, свіжим. Робоче місце повинне бути достатньо освітлене.

2.3. Місткості з фарбниками, клеями, повинні знаходяться в стійкому положенні.

3. Вимоги безпеки під час роботи:

3.1. Під час роботи не напружувалися одні групи м'язів.

3.2. Під час роботи з макраме стежити, щоб нитки не натирали руки. У разі потреби використовувати рукавички.

3.3. При роботі з ріжучими і колють інструментами виключити різкі рухи. Берегти інструменти у футлярі.

3.4. Виключити роботу поблизу вогню і нагрівальних приладів.

3.5. Після закінчення роботи відключити

електронагрівальні прилади.

Основні вузли

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли — це робочі нитки.

Прикріпити нарізані нитки до планки можна кількома способами.

Перший спосіб. Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петлю до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо.

Мал. 5                          Мал. 7                Мал. 8

Петля буде за двома кінцями ниток і утворить «замочок» знизу, (мал. 3).

Другий спосіб. Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. Беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку. Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитки. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює «замочок» зверху (мал. 4).

Третій спосіб. Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правий кінець нитки накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягуємо кінець нитки (мал. 5). Те саме робимо і з лівою ниткою.

Вчитися в'язати краще на товстих нитках 0 5...6 мм, бо на них краще видно утворення вузлів. Перші роботи теж краще плести з товстих ниток — ними легше плести. Пізніше, засвоївши техніку плетіння, можна використовувати тонші нитки.

Щоб краще запам'ятати техніку плетіння вузлів, рекомендуємо виготовити планку 0 8...10 мм і довжиною 40...50 см. На ній зав'яжіть усі вивчені вузли, повторіть кожний 8—1.0 разів у вигляді ланцюжка. Не ховайте планку далеко. Сідаючи до роботи, кладіть її поруч. Вона завжди нагадає вам, як виплести вузол, який ви забули.

Усі описані вузли прикріплюємо на планку лише першим способом.

Вузликовий ланцюжок. Це простий вузол з двох ниток. Для зразка прикріплюємо до планки одну нитку. Утворилось два кінці ниток. На мал. 6 показано, як саме утворюється цей вузол. Лівою рукою тримаємо нитку /, трохи натягуючи її. Правою рукою беремо нитку 2, кладемо на нитку / і витягуємо її в петлю способом знизу просторою, щоб розчин повністю покрив нитки.

Мал. 3                Мал. 4

Мал. 5

Сюди ж додайте одну столову ложку кухонної солі і добре перемішайте. Сіль додають для того, щоб фарба не бралася до рук і пофарбовані нитки не линяли. Покладіть у цю посудину мокрі нитки. Поставте її на вогонь. Кип'ятіть протягом однієї години на слабкому вогні. Щоб нитки рівномірно пофарбувалися, слід під час кип'ятіння часто перевертати їх. Коли розчин охолоне, витягніть нитки, прополощіть їх у холодній воді та висушіть.

Дуже важливо правильно підготувати нитки до роботи. Це означає, що треба визначити їх довжину і кількість. Кількість ниток залежить від самого виробу і повинна обов'язково бути парною, тобто їх число повинно ділитися на 2. Довжина ниток залежить від їх товщини. Товщі нитки повинні бути довшими, ніж тонкі, тому що під час роботи вони швидше укорочуються. Нитки мають бути в 3—8 разів довшими за довжину готового виробу. Для визначення потрібної довжини ниток зробіть зразок довжиною 5...7 см.

Нарізані нитки можна кріпити до дерев'яної чи пластмасової планки, рейки, кільця, а також до товстої нитки, дроту та ін. Найкраще починати плетіння, прикріпивши нитки до дерев'яної планки. Якщо нитки дуже довгі, для зручності їх намотайте в мотки і скріпіть резинкою. У процесі роботи нитки обережно витягуйте з мотків.

Основні вузли макраме

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли — це робочі нитки.

Прикріпити нарізані нитки до планки можна кількома способами.

Перший спосіб. Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петлю до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо.

Мал. 6                Мал. 7                Мал. 8

Петля буде за двома кінцями ниток і утворить «замочок» знизу, (мал. 3).

Другий спосіб. Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі. Беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку. Два вільні кшці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитки. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює «замочок» зверху (мал. 4).

Третій спосіб. Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правий кінець нитки накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягуємо кінець нитки (мал. 5). Те саме робимо і з лівою ниткою.

Вчитися в'язати краще на товстих нитках 0 5...6 мм, бо на них краще видно утворення вузлів. Перші роботи теж краще плести з товстих ниток — ними легше плести. Пізніше, засвоївши техніку плетіння, можна використовувати тонші нитки.

Щоб краще запам'ятати техніку плетіння вузлів, рекомендуємо виготовити планку 0 8...10 мм і довжиною 40...50 см. На ній зав'яжіть усі вивчені вузли, повторіть кожний 8—1.0 разів у вигляді ланцюжка. Не ховайте планку далеко. Сідаючи до роботи, кладіть її поруч. Вона завжди нагадає вам, як виплести вузол, який ви забули.

Усі описані вузли прикріплюємо на планку лише першим способом.

Вузликовий ланцюжок. Це простий вузол з двох ниток. Для зразка прикріплюємо до планки одну нитку. Утворилось два кінці ниток. На мал. 6 показано, як саме утворюється цей вузол. Лівою рукою тримаємо нитку /, трохи натягуючи її. Правою рукою беремо нитку 2, кладемо на нитку / і витягуємо її в петлю способом знизу вгору.

Мал. 9                Мал. 10

Мал. 11

Це саме робимо лівою ниткою. Утворені вузли повинні лежати по різні боки. Можна плести два вузли в один бік, а два інші -в другий (мал. 7) або тільки однією ниткою, наприклад лівою. Тоді ланцюжок буде витися по спіралі (мал. 8).

Вузликові ланцюжки часто використовують у поясах, панно, а також ними виплітають торочки, коли роботу закінчено і треба оформити край виробу.

Правосторонній плоский вузол. Для утворення такого вузла дві нитки прикріплюємо на дерев'яну планку. Утворилося чотири кінці. Середні нитки 2 і 3 — це нитки основи, дві крайні — ліва / і права 4 — робочі нитки. Беремо правою рукою праву нитку 4, кладемо її на основу 2 і 3 і під ліву нитку 1. Лівою рукою беремо ліву нитку /, пропускаємо її під основу 2 і 3 і знизу витягуємо в петлю, яка утворилася між основою і ниткою 4. Вийшов правосторонній плоский вузол, оскільки починали ми працювати правою ниткою (мал. 9).

Мал. 12                        Мал. 13

Лівосторонній плоский вузол. Для утворення вузла потрібно дві нитки (чотири кінці). Беремо ліву нитку /, кладемо її на основу 2 і 3 під праву нитку 4. Тепер праву робочу нитку пропускаємо під основу і знизу витягуємо в петлю, яка утворилася між основною і лівою ниткою /. Вийшов лівосторонній плоский вузол (мал. 10).

Квадратний вузол. Сплетені один за одним два вузли — правосторонній плоский і лівосторонній плоский — утворюють квадратний вузол, який є одним з основних вузлів макраме (мал. 11,а). На малюнку 11,6 показана доріжка з квадратних вузлів.

Кручений ланцюжок. На основі правосторонніх плоских і лівосторонніх плоских вузлів плететься кручений ланцюжок. Для роботи потрібні дві нитки (чотири кінці). Плетемо підряд чотири правосторонні плоскі вузли (мал. 12,а), при цьому нитки / і 4 — робочі, а нитки 2 і 3 — нитки основи. Коли уважно поглянемо на роботу, то побачимо, що група вузлів трохи повернулася на лівий бік. Тепер повернемо роботу на 180° і пров'яжемо знову чотири правосторонні вузли. Так, повертаючи роботу через кожні чотири вузли, дістанемо лівосторонній кручений ланцюжок (мал. 12,6). На мал. 13 показано правосторонній кручений ланцюжок, який плететься таким же способом, як і лівосторонній ланцюжок з тією лише відмінністю, що плетемо підряд по чотири лівосторонні плоскі вузли.

Сітка з квадратних вузлів (мал. 14,6). Квадратні вузли, плетені в шаховому порядку, утворюють сітчастий візерунок. Для зразка прикріплюємо на планку шість ниток (дванадцять кінців). В'яжемо справа наліво (мал. 14, а). Ділимо нитки на три групи по чотири в кожній.

Перший ряд: на кожних чотирьох нитках плетемо по квадратному вузлу. У першому ряду три квадратні вузли.

Другий ряд плетемо так: залишаємо справа дві нитки, а на чотирьох наступних нитках (дві нитки від першого квадратного вузла і дві від другого квадратного вузла першого ряду) зав'язуємо квадратний вузол. Поряд в'яжемо ще один вузол з двох ниток другого квадратного вузла і двох ниток третього квадратного вузла першого ряду. Дві крайні нитки зліва і дві крайні справа залишаються не пров'язаними. У другому ряду вийшло два квадратні вузли.

Третій ряд плетемо так, як і перший (три квадратні вузли).

Четвертий ряд плетемо так, як і другий (два квадратні вузли) і так далі.

Мал. 14

«Шишка». На основі квадратних вузлів можна плести об'ємний вузол, який називається шишкою. Для зразка кріпимо дві нитки (чотири кінці). Плетемо ланцюжок з п'яти квадратних вузлів. Потім беремо нитки основи (2 і <?), піднімаємо їх угору і протягуємо між нитками основи і першим квадратним вузлом зверху вниз (мал. 15, а). Туго підтягуємо нитки основи так, щоб п'ятий квадратний вузол ліг на перший і зав'язуємо під «шишкою» ще один квадратний вузол (мал. 15,6).

«Піко» з квадратних вузлів. З квадратних вузлів можна сплести красивий ланцюжок з «вушками» по краях, так зване «піко» (мал. 16,6). Для зразка прикріплюємо дві нитки (чотири кінці). Спочатку плетемо квадратний вузол. Потім — ще один квадратний вузол, тільки зав'язуємо його на основі на 2...З см нижче від першого квадратного вузла. Потім знову плетемо квадратний вузол на такій відстані, як і другий (мал. 16, а).

Пров'язавши кілька квадратних вузлів і притримуючи основу, підтягуємо вузли вгору. Робочі нитки утворюють по краях красиві петлі — «вушка». Це «піко» з квадратних вузлів. Розмір «піко» залежить від товщини ниток і відстані між вузлами. Треба стежити за тим, щоб відстань між вузлами була однаковою.

Вузол «хамелеон». Це плетіння квадратних вузлів на відстані з заміною ниток (мал. 17): спочатку дві середні нитки (2 і 3 іншого кольору) є нитками основи, а дві крайні нитки (/ і 4} — це робочі нитки.

Мал. 15

З них і плетемо квадратний вузол. Потім робимо заміну — за основу беремо робочі нитки (/ 14), а нитки основи (2 і 3) виконуватимуть роль робочих ниток.

З них в'яжемо наступний вузол. Так поступово виплітаємо ланцюжок потрібної довжини.

Вузол «фріволіте». Цей вузол плететься з двох або чотирьох ниток. На його основі можна плести багато красивих візерунків.

Вузол «фріволіте» з двох ниток (мал. 18). Прикріплюємо до планки одну нитку (два кінці). Одна нитка 2 буде основою, а другою ниткою 1 будемо плести вузли «фріволіте». Робочу нитку 1 кладемо на основу 2, обкрутивши нею нитку основи зверху вниз, протягуємо її в петлю, яка утворилася між основою і робочою ниткою /. Міцно затягуємо робочу нитку. Це — половина вузла. Потім робочу нитку заводимо під нитку основи і витягуємо її способом знизу вгору у петлю, яка вийшла між ниткою основи і робочою ниткою /. Туго затягнувши нитку, дістаємо «замочок» вузла «фріволіте».

Вузол «фріволіте» з чотирьох ниток (мал. 19). Для зразка прикріплюємо на планку дві нитки (чотири кінці). Розподіляємо нитки так: 1 і 4—робочі нитки, 2 і 3 — нитки основи.

Мал. 16

Мал. 17                        Мал. 18

На основі 2 і 3 зав'язуємо вузол «фріволіте» робочою ниткою 4. На тій самій основі (2 і 5) зав'язуємо вузол «фріволіте» ниткою /. Чергуючи робочі нитки ) і 4, плетемо таким чином доріжку з вузлів «фріволіте».

«Піко» з вузлів «фріволіте» можна плести як з двох ниток, так і з чотирьох. Для зразка прикріплюємо одну нитку (два кінці). Нитка / буде робочою, а нитка 2 (іншого кольору) ниткою основи.

Робочою ниткою І зав'язуємо на основі 2 вузол «фріволіте». Наступний вузол зав'язуємо також робочою ниткою І на відстані 2...З см від першого вузла. Таким же способом виконуємо ще кілька вузлів «фріволіте».

Притримуючи нитку основи 2, підтягуємо вузли вгору. Робоча нитка утворила з лівого боку петлі «вушка» — «піко» з вузлів «фріволіте» (мал. 20).

З чотирьох ниток можна сплести красивий ланцюжок з вузлів «фріволіте» з «піко» по боках (справа і зліва) (мал. 21,6) Робочими нитками 1 і 4 по черзі плетемо вузли «фріволіте» на відстані 2...З см один від одного і в кінці підтягуємо вузли на основі (2 і 3) вгору (мал. 21,а)

Ребристий або репсовий вузол. Це також один з основних вузлів у техніці макраме. Залежно від того, куди спрямовують нитку основи, на якій плетуть вузли, цей вузол називається горизонтальним, діагональним або вертикальним. Ряд вузлів, пров'язаних гцризонтальними, діагональними або вертикальними репсовими вузлами називають бридою.

На мал. 22 показано спосіб утворення репсового вузла.

Мал. 19                                 Мал. 20

У рядах репсові вузли плетемо так: при кріплюємо на планку три нитки (шість кінців). Крайня нитка (справа або зліва) — це нитка основи, а всі інші нитки — робочі. На нитку основи / будемо по черзі зав'язувати репсові вузли нитками 2, 3, 4, 5, 6. Першу робочу нитку 2 обкручуємо навколо нитки основи два рази зверху вниз, як показано на мал. 22. Так само зав'язуємо вузли нитками 3, 4, 5, 6. Вийшла горизонтальна брида, бо вели ми нитку основи горизонтально (мал. 23).

Репсові вузли можна плести і по діагоналі (мал. 24, а і 24,6), поклавши нитку основи по діагоналі зліва направо і справа наліво. З діагональних брид плетуть візерунки у вигляді ромбів. Про це ви дізнаєтесь у розділі «Візерунки та їх утворення».

Мал. 21

Мал. 22                                                    Мал. 23

Вертикальні репсові вузли. Для зразка беремо три нитки. На край однієї з них прикріплюємо третім способом дві нитки (чотири кінці, позначені на мал. 25,а цифрами 1, 2, 3, 4). Ниткою (на мал. 25 виділена оранжевим кольором) зліва направо зав'язуємо по черзі вузли на нитках 1, 2, 3, 4. Вузли в'яжемо, як і в горизонтальній бриді, з тією лише відмінністю, що зав'язувати їх треба на вертикальних нитках, беручи їх за основу (мал. 25,6).

Красиві візерунки або сюжетний малюнок можна плести на основі цих вертикальних вузлів. Гарний вигляд мають вироби, плетені вертикальними репсовими вузлами з ниток двох кольорів і більше. Тут можна використовувати малюнки-схеми для вишивання хрестиком. Перед плетінням кольорових візерунків необхідно підібрати кольори ниток і розподілити їх на нитки основи і робочі нитки за схемою. Розраховуючи довжину ниток основи, слід пам'ятати, що на них в'яжуть вертикальні вузли робочими нитками.

Мал. 24

Тому довжина ниток основи повинна відповідати довжині готового виробу плюс 12 см (щоб у кінці роботи оформити край готового виробу китицями).

У ході плетіння вертикальними вузлами легко подовжувати робочу нитку, якщо вона закінчилася, а також легко замінювати ниткою іншого кольору. Робимо це так: від кінця нової робочої нитки відкладаємо, наприклад, відрізок довжиною 5 см, згинаємо його, утворюючи петлю. Прикріплюємо її на нитку основи, перед якою закінчилася попередня робоча нитка. Короткий кінець переводимо на виворітний бік, а довгим продовжуємо плести вертикальні вузли.

ІІ. Розділ. Підвищення ефективності уроків трудового навчання в 4-му класі з розділу „ Макраме”.

2.1 Методика проведення власного дослідження.

Враховуючи усе вищесказане, можна стверджувати, що трудова творчість є фундаментом, першоосновою у трудовій діяльності дітей, бо вчить їх працювати разом.

Таким чином поступово у дітей вироблялась певна система роботи, що полягала в оптимальному поєднанні різних форм спільної праці дітей . Однією з основних її форм стала праця в гуртках та об”єднаннях з трудового навчання, спрямованість діяльності яких була на скріплення сім’ї. Учні з великим інтересом стали займатися в гуртках в’язання, макраме, кулінарії, маючи на увазі перспективу підготовки до сімейного життя, прагнення володіти багатьма видами різної праці для ведення домашнього господарства.

Причому до таких видів праці залучались не лише дівчатка, а й хлопчики, які спочатку тяжіли до суто ”чоловічих” справ, а потім більша частина їх втягнулась саме до таких гуртків, де можна було поруч з дівчатами позмагатися у вправності.

Пропонуємо методику організації роботи гуртка в мікрорайоні Пнівської загальноосвітньої школи Надвірнянського району, ініціатором якого стала вчитель трудового навчання Г.К. Семенюк.Поштовхом для його організації стало бажання Галини Костянтинівни запропонувати ученицям створювати затишок у домі.

Робота гуртка будувалась на тому, щоб:

- діти могли збиратися на заняття періодично, у вільний для всіх час;

- наставником і помічником в організації трудової діяльності був організатор гуртка;

- робота будувалась на принципах добровільності, врахування інтересів дітей.

Практика роботи гуртка переконувала, що це, звичайно, не виробниче формування, але гурток ставав передусім колом спілкування у спільній праці.

2.2 Перевірка ефективності проведених за розробленою методикою уроків трудового навчання

Уроки розроблено вчителем школи № 6 м. Жовті Води Шихалієвою Ларисою Вікторівною.

Урок 1 (1 год.)

Тема: Макраме.

Історія виникнення та розвитку.

Обладнання, інструменти та матеріали.

Правила безпечної роботи. Кріплення вузлів на основу.

Мета заняття:

Навчальна:

Допомогти учням цілісно уявити проект вивчення нової теми, організувати діяльність учнів по вивченню та первинному закріпленню історичних фактів виникнення та розвитку макраме, знань про прилади, інструменти та матеріали, що використовуються для роботи в цій техніці, правил безпечної роботи.

Розвиваюча:

Сприяти розвитку умінь здійснювати самоконтроль, самокорекцію учбової діяльності, уміння вірного вибору матеріалів та технік для виконання власного творчого задуму, естетичного смаку.

Виховна:

Сприяти вихованню наполегливості та цілеспрямованості, посидючості та вміння доводити почату справу до кінця.

Інструменти, матеріали та обладнання:

- мультимедійний проектор;

- проекти учнів та вчителя;

- мотузки, нитки, шпагати, шнури, дроти, що застосовуються в макраме;

- подушки, шпильки, ножиці;

- сантиметрова стрічка;

Види діяльності: пізнавальна, практична.

Міжпредметні зв'язки: історія, образотворче мистецтво.

Тип уроку: комбінований.

Хід заняття

1. Організаційний момент.

1.1. Привітання.

Вчитель: Добрий день! Рада вас бачити. Сьогодні у нас дуже цікавий урок. Хочу побажати нам усім успіху.

1.2. Перевірка присутніх у класі.

1.3.Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Організація уваги.

2. Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Ми з вами працюємо уже четвертий рік. А давайте пригадаємо якими видами діяльності ми займалися протягом цього часу?

-  Ми шили, тобто виготовляли за допомогою голки та нитки різні вироби із тканини

-  Ми вишивали, тобто за допомогою голки з ниткою неначе б то розмальовували тканину різноманітними візерунками в різних техніках.

-  Ми в'язали гачком та спицями, тобто перетворювали клубок з ниток у вироби з різноманітними візерунками.

-  А ще ми креслили, моделювали, розкроювали, клеїли.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Так, ви вже вмієте і шити, і в'язати, і вишивати, і кроїти, і креслити, і моделювати. Але світ декоративно-ужиткового мистецтва такий багатомірний, що всі ці види робіт тільки маленька його частинка. А щоб розширити ваші знання я хочу познайомити вас ще з одним видом декоративно-ужиткового мистецтва - макраме.

4. Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель: Тема нашого уроку: «Макраме. Історія виникнення та розвитку. Обладнання, інструменти та матеріали. Правила безпечної роботи.» Сьогодні ми з вами заглибимося в історію виникнення та розвитку макраме, познайомимося з приладами, інструментами, матеріалами. Навчимося кріпити нитки до основи.

5. Пояснення нового матеріалу.

Вчитель: Що ж таке макраме? Макраме - це вузликове плетіння. Вузли ми з вами вміємо зав'язувати з раннього дитинства і робимо це майже механічно.

Питання до дітей: Давайте пригадаємо, де без вузлів не обійтись?

Відповідь дітей:

- ми зав'язуємо бантики;

- зав'язуємо шнурки на взутті;

- зав'язуємо шапочку та шарфик;

- зав'язуємо вузол на краватці.

Вчитель: А ще існують професії де неможливо обійтися без вузлів. Це і рибалки, і чоботарі, і моряки, і пожежники. А від правильності зав'язаного вузла хірургом залежить життя людини.

Історія вузликового плетіння налічує тисячоліття. Цікаво, що і зараз живуть деякі види людиноподібних мавп, які при будівлі свого житла в кронах дерев зав'язують ліани вузлами.

В далекій давнині людина навчилася виготовляти мотузки з рослин, вовни та сухожилля тварин. За їх допомогою первісна людина полювала, займалась рибальством, будувала собі житло. Мотузкою людина прив'язувала камінь до палиці, і, в залежності від каменю, отримувала чи то сокиру, чи то молоток. Мотузкою вона прив'язувала до дерева приручених тварин, зв'язувала пліт.

Виходячи з усього сказаного можна зробити висновок, що вузол був для людини рятівним засобом існування. Я думаю, що вам буде цікаво подивитися якими були перші вузли, послухати про історію розвитку вузликового плетіння. (На екрані з'являється перший слайд, де зображені безвузликова та перекручена сітка, «свайний» та «перуанський» вузол.).

Учитель коментує:

З самого початку плетіння людина робила примітивні безвузликові сітки з рослинних волокон, смужок шкіри та шерсті тварин. Потім вона помітила, що коли не тільки перекидати нитки, а ще їх і перекручувати між собою, то сітка буде мати більш міцну форму. В скандинавських музеях зберігаються залишки стародавніх скручених сіток, виготовлених із липового лика.

На зміну безвузликовим сіткам приходять вузлові, їх плели жителі Океанії. Вони виготовляли сітки на основі «свайного» та «перуанського» вузлів, адже вузлик зберігає форму краще ніж просте перекручування ниток. (На екрані з'являється наступний слайд де зображені «ткацький» та «рифовий» вузол, а також фрагмент вузликового письма - кіпу.).

Вчитель:

З появою шовкової нитки знову виникла проблема збереження форми сітки, і тоді на зміну слизьким вузлам прийшли «рифовий» та «ткацький». Сітки на основі таких вузлів плели рибалки Скандинавії ще 5 тисяч років тому.

Археологи при розкопках неодноразово знаходили стародавні колісниці з упряжкою і, навіть, парусні кораблі з оснасткою, де на мотузках та пасках збереглися по декілька десятків різноманітних вузлів. Якщо спочатку вузли зав'язували по необхідності, то пізніше на їхній основі розвинулося декоративне плетіння. Існує цікава розповідь про ще одну дуже важливу роль яку відіграли вузли в історії людства. За допомогою вузлів запам'ятовувалася та передавалася інформація. В стародавній історії інків вузли застосовувалися не тільки для будівництва висячих мостів із волокон рослин магуей, але використовувалися замість писемності. Першим виявленим наукою видом запису в стародавньому Перу було вузликове письмо - кіпу. Форма, розмір, розташування та колір вузлів, а також їхнє розміщення мали велике значення. Подібне було знайдено і у північноамериканських індіанців. Стародавні китайці користувалися вузлом як пам'яткою. Та і сьогодні люди зав'язують вузлик «на пам'ять».

В XV столітті макраме узнали в Європі. Та мистецтвом плетіння володіло мало майстрів. Вони створювали дійсно казкові вироби: штори, чохли для музичних інструментів, мереживо із золотих та срібних ниток. Такі вироби дуже високо цінилися, та багато майстрів живопису зображали їх на своїх картинах. У Сандро Ботічеллі в картині «Поклоніння волхвам» на одному із персонажів головний убір виконаний в техніці макраме. А в його картині «Мадонна з немовлям» одяг ангелів прикрашений елементами, виконаними в техніці макраме. Іспанський художник Ніколо дель Аббате в картині «Жіночий портрет» прикрасив модель плетеною шапочкою та ланцюжком.

(Розповідь доповнюється демонстрацією слайдів із зображенням фрагментів названих картин).

В наш час вироби з макраме дуже популярні. Вони прикрашають інтер'єри, в цій техніці виконують одяг, аксесуари до нього, всілякі дрібнички.

(На екрані демонструються слайди із зображенням різноманітних речей, що виконані в техніці макраме).

Макраме дає безліч можливостей для творчості. Сама техніка плетіння не складна і не потребує особливого обладнання. Навчитися плести зможе кожний, хто має бажання, терпіння, старанність, фантазію.

А зараз давайте проглянемо наступний проект, який познайомить вас з деякими вузлами, що використовують наші сучасники для створення різних гарних речей. Більшість з них ми також будемо вивчати на уроках в рамках нашої теми. (Демонструється проект, де показані основні вузли макраме).

Вчитель:

Зверніть увагу на прилади, що використовуються в макраме. (На екрані демонструються прилади, які використовуються при плетінні) Для того, щоб навчитися цьому виду рукоділля, з усього вище переліченого досить буде мати подушечку. Виготовити її можна з пінопласту, приклеївши його до дощечки, та обгорнувши конструкцію тканиною. Розміри підбирають довільно, приблизно 100 х 200 х 400 мм. Краще коли подушка має нахил. Крім приладів використовують інструменти. Це ножиці, гачки, голки, шпильки, сантиметрові стрічки, клей ПВА.

Завдання: Перед початком кожного виду робіт, ми завжди говоримо про правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги. Складіть будь ласка перелік тих правил та санітарно-гігієнічних вимог, яких необхідно дотримуватися при виконанні робіт в техніці макраме.

Учні самостійно перераховують правила яких, на їхню думку, необхідно дотримуватися. Обговорюють їх, приходять до єдиної правильної думки і, таким чином, розробляють Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги до роботи в техніці макраме.

Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги

- Ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями.

- Голки та шпильки знаходитися в спеціальній подушечці.

- Зразок, малюнок чи схема повинні лежати ліворуч.

- Інструменти краще розташувати праворуч.

- Робоче місце повинно бути забезпечене достатнім рівнем освітлення.

- Бажано, щоб світло падало з лівого боку.

Вчитель:

Результативність роботи в макраме залежить від правильності підібраних матеріалів. Вони можуть бути найрізноманітнішими. Це можуть бути нитки, мотузки, шпагати, шнури, дроти, та інші. Але краще всього підходить лляна або бавовняна мотузка. Вони міцні, м'які і добре в'яжуться. Можна використовувати і синтетичні нитки з нейлону і капрону, в залежності від призначення виробу. (Вчитель демонструє матеріали, що можна використовувати при плетінні)

Що стосується кольору - то класичним вважають натуральний колір нитки. Але можна використовувати і фарбовані за допомогою натуральних і анілінових фарбників матеріали. Краще якщо вони будуть теплих пастельних тонів.

У вузликовому плетінні застосовуються найрізноманітніші конструктивні елементи. Це можуть бути планки, палиці, коряги, металеві каркаси, пряжки, банки, декоративні елементи (дерев'яні та керамічні деталі, буси, кульки, тощо).

Дуже важливо правильно підготувати нитки до роботи. Це означає, що треба визначити їх довжину і кількість. Кількість ниток залежить від самого виробу і повинна обов'язково бути парною. Довжина ниток залежить від їх товщини. Товстіші нитки повинні бути довшими, ніж тонкі, тому що під час роботи вони швидше укорочуються. Нитки повинні бути в 3-8 разів довші від готового виробу.

Нарізані нитки можна кріпити до дерев'яної чи пластмасової планки чи кільця, а також до товстої нитки.

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли - це робочі нитки.

Прикріпити нарізні нитки до планки можна кількома способами:

1) Складаємо нитку навпіл, і на місці згину дістаємо петлю. Правою рукою підводимо петля до планки так, щоб планка була зверху над петлею. Потім перехиляємо петлю на себе через планку і протягуємо через неї вільні кінці ниток. Нитки добре затягуємо. Петля буде за двома кінцями ниток і утворить "замочок" знизу.

2) Складаємо нитку навпіл, як описано в першому способі, беремо правою рукою петлю, прикладаємо її зверху на планку. Два вільні кінці ниток протягуємо в петлю знизу вгору через планку. Затягуємо туго нитку. Тепер петля на двох кінцях ниток зверху і утворює "замочок" зверху.

3) Прикріплюємо нитки до планки так, як описано в першому способі. Потім правий кінець нитки накидаємо через планку зверху вниз. Утворюється петля, в яку протягується кінець нитки. Те саме робимо і з лівою ниткою.

7. Виконання практичної роботи.

7.1. Контроль вчителя за виконанням практичної роботи з метою виявлення недоліків у роботі учнів та своєчасного їх виправлення.

7.2.Поточний інструктаж з показом трудового прийому.

7.3. Самоконтроль та взаємоконтроль учнів під час виконання роботи.

7.4. Підведення підсумків практичної роботи: Демонстрація кращих робіт.

Аналіз недоліків та шляхи їх усунення.

8. Підведення підсумків заняття. Рефлексія.

Вчитель звертається до дітей, задаючи питання: Що сподобалося вам на сьогоднішньому уроці? Чи є у вас бажання і надалі займатися макраме?

9. Мотивація оцінок та виставлення їх у журнал.

Урок 2 (1 год.)

Тема: Вузликовий ланцюжок. Техніка виконання вузликового ланцюжка.

Мета:

навчальна: сформувати в учнів поняття про мистецтво плетіння макраме, ознайомити з основними групами вузлів, навчити працювати з найпростішими матеріалами - нитками та мотузками, закріпити знання з історії виникнення та розвитку макраме;

розвиваюча: розвивати в учнів фантазію, художній смак, логічне мислення, творче становлення до праці;

виховна: виховувати в дітей повагу до своєї праці, формувати в учнів художній смак, та естетичний підхід до творчої праці, виховувати терплячість, охайність і старанність.

Обладнання: ножиці, шпильки, голки, гачок, нитки, зошит,

Дидактичне забезпечення уроку: інструкційні картки, послідовності виконання вузлів, колекція плетених виробів із макраме.

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, математика, історія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційна частина:

• привітання,

• перевірка наявності учнів в класі,

• готовності їх до уроку,

• правильної організації робочого місця.

II. Мотивація навчання.

III. Активізація опорних знань (повторення вивченого матеріалу).

- Звідки походить слово "макраме"?

- Яка історія походження макраме?

- Які ви знаєте види вузликового плетіння?

- Які техніки виконання вузлів вам відомі?

- Які інструменти використовують для виконання макраме?

- Для чого використовували вузликове плетіння в давнину?

- Яке значення має макраме для нас сьогодні?

IV. Пояснення нового матеріалу.

1. Вступний інструктаж.

Перед тим як виконувати роботу, давайте повторимо правила безпечної праці при користуванні ножицями, голками та шпильками:

-  Ножиці повинні лежати на парті із зімкнутими кінцями.

-  Передавати ножиці слід кільцями вперед.

-  Голки та шпильки повинні знаходитися у спеціальній подушечці.

-  Брати голки можна тільки для роботи.

-  Не гратися голками та шпильками.

Для занять макраме потрібні такі інструменти: ножиці, сантиметр, шпильки, голки, гачок.

Для зручності роботи з нитками бажано приготувати таке обладнання. Для плетіння невеликих виробів знадобиться напівм'яка подушечка розміром 100x200 мм, яку можна пошити з цупкої тканини і наповнити тирсою або піском. До неї зручно прикріплювати голками або шпильками нитки для плетіння.

Щоб добре і зручно працювалося, треба правильно організувати робоче місце. При плетінні невеликих виробів на подушечці краще працювати за столом, тримаючи подушечку на колінах. Верхньою частиною вона повинна опиратись на край стола.

Зразок, малюнок чи схема повинні лежати на столі зліва, а інструменти краще поставити справа, щоб зручніше було ними користуватися.

Матеріалом для плетіння можуть бути різноманітні нитки: шнур, тасьма, лляна мотузка, джут, конопляний шпагат та ін. Найкращі в роботі бавовняні нитки. Вони міцні, м'які і добре в'яжуться у вузли. Для плетіння використовують нитки, як природного кольору, так і фарбовані.

Дуже важливо правильно підготувати нитки до роботи. Це означає, що треба визначити їх довжину і кількість. Кількість ниток залежить від самого виробу і повинна обов'язково бути парною. Довжина ниток залежить від їх товщини. Товстіші нитки повинні бути довшими, ніж тонкі, тому що під час роботи вони швидше укорочуються. Нитки повинні бути в 3-8 разів довші від готового виробу.

Нарізані нитки можна кріпити до дерев'яної чи пластмасової планки чи кільця, а також до товстої нитки.

У ході плетіння не всі нитки виконують однакову функцію. Нитки, навколо яких плетуть, виконують роль основи, а нитки, якими плетуть вузли — це робочі нитки.

2. Практична робота учнів.

2.1. Поточний інструктаж:

Вузликовий ланцюжок - це простий вузол з двох ниток - лівої і правої. При зав'язуванні першого вузла ліва нитка є вузликовою, тобто такою, на якій зав'язують вузол, а права - робочою, тобто такою, якою зав'язують вузол.

Після утворення кожного вузла нитки міняють своє значення. {Вчитель демонструє технологію виконання вузликового ланцюжка). Лівою рукою тримаємо нитку 1, трохи натягуючи її. Правою рукою беремо нитку 2, кладемо на нитку 1 і витягуємо її в петлю способом знизу вгору. Це ж саме робимо лівою ниткою. Утворені вузли повинні лежати по різні боки.

2.2 Самостійне виконання учнями практичної роботи.

Учні на додаткових нитках виконують вправи по засвоєнню технології плетіння ланцюжка. Плетуть зразок довжиною 10 см, щоб вирахувати необхідну довжину мотузки-заготовки для виготовлення вузликового ланцюжка для підвіски-прикраси.

Нарізають мотузки визначеної довжини, складають їх разом, знаходять середину, кріплять на подушці і плетуть вузликовий ланцюжок згідно інструкційної карти.

2.3.Індивідуальний інструктаж:

Під час уроку підходжу до кожного учня окремо і ще раз пояснюю незрозуміле.

V. Підсумок уроку, аналіз та оцінювання робіт.

VI. Домашнє завдання.

Принести необхідні інструменти і матеріали для плетіння макраме.

VII. Прибирання робочих місць.

Висновки

На уроках трудового навчання дитина розвиває свої творчі здібності, відкриває для себе незнайомий досі світ.

Дитина сприймає навколишній світ найбільш повно, яскраво й адекватно завдяки різноманітним відчуттям, які виникають при безпосередньому контакті з предметами й матеріалами. Робота з останніми змушує учнів глибше вивчати їх властивості, аналізувати зразки, планувати й коректувати свої дії, вивчати зв'язки між окремими предметами. Таким чином, у ході практичної роботи, правильно організованої трудової діяльності відбувається інтенсивний розвиток особистості дитини і в першу чергу її інтелектуальних та емоційно-вольових якостей, закладаються риси людини як майбутнього майстра.

Психологи експериментальне довели, що у молодшому шкільному віці предметна трудова діяльність одночасно є і пізнавальною. Отже, праця, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення,

джерелом їх інтелектуального розвитку.

Підводячи підсумок нашої курсової роботи по ознайомленню учнів 4-го класу з основами макраме на уроках трудового навчання слід сказати про те, що до уроку трудового навчання учителю треба сумлінно готуватися, докладно продумувати методику проведення кожного заняття.

Адже, ознайомлення учнів з макраме на уроках трудового навчання, і потребує певних зусиль, знань та вмінь, особливого підходу. Діти насамперед повинні знати завдання, які стоять перед ними на уроках трудового навчання. Тому, що діти приходять до школи не привченими до праці, не володіючи елементарними вміннями. Тож учитель зобов'язаний виявити терпіння і майстерність, організаторський талант.

Навчання проводиться від простого до складнішого: спочатку історія виникнення макраме, підготовка робочого місця, підготовка дітей до виконання виробу, тощо.

На уроці треба забезпечити дотримання гігієнічних норм, правил безпеки праці, не допускати перевтомлення дітей, тривалого перебування їх у тому самому положенні, проводити фізкультхвилинки. Уроки трудового навчання з дітьми доцільно проводити на початку або всередині робочого дня, коли вони ще не стомилися. Чергування розумової і фізичної праці позитивно впливає на засвоєння інших предметів.

Підвищення ефективності навчання учнів початкових класів немислиме без наочних посібників, дидактичних матеріалів. Важливо також використовувати художнє слово, ігрові прийоми, тому, що гра надає заняттю емоційного забарвлення, тобто різні методи та прийоми.

Отже, цей розділ цікавий для учнів, розвиває їхнє вміння, розширює кругозір і мислення, і я впевнена, що стане в пригоді на протязі всього життя. Тому, що останніми роками „Мистецтво макраме” переживає своє чергове відродження. Не дивлячись на старовину воно не втратило своєї привабливості в наші дні. Сучасний інтер’єр, що склався багато в чому із стандартних речей, зажадав пошук нових оригінальних рішень в убранні вдома. На допомогу прийшло старе мистецтво макраме. Панно, килимки, скатертини, абажури виконані в цій незвичайній техніці з масивних шнурів, вірьовок бавовняних та лляних, синтетичних ниток, додають сучасному інтер’єру особливий затишок і оригінальність.

Література

1.Програма для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. К.: „ Початкова школа”. – 2003 – 145-146 с.

2. Прикрась свій дій / Л.П. Гура, Л.Є. Гоголь, Н.М. Ісупова – П 75 та ін. – 2-ге вид. – К. : Техніка, 1990. – 31- 48 с.

3. Макраме (альбом). Изд."Мона" в серии "Лотос",

Прага, 1977.

4. Соснина Т.М. Макраме. Художественное плетение. Лениздат, 1985.

5. Л.В. Теренова „ Трудове виховання дітей у сім’ї, - К.: Рад. Школа, 1990 – ( Бібліотека для батьків). – 91-94 с.

6. Журнал „Позакласниёй час” Юным мастерицам. Макраме – 44-45 с.

7. Соколовская М.М. Знакомьтесь с макраме. М.,Просвещение, 1990.

8. Секунова Т.Н. Волшебные узоры. Самарский дом печати, 1994.

9. Краузе Анна. Макраме (альбом). Ташкент,1986.

10. Полная энциклопедия женских рукоделий. Плетение: каймы, бахромы, шнуры.

11.Додаток до журналу „ Радянська жінка” №6 -1988.

12. К.В. Філоненко „Азбука макраме.: Київ: Рад. школа.,1988. – 64 с.

Додаток

Інструкційна карта до практичної роботи

Вивчення найпростішого прийому макраме - вузликового ланцюжка. Виконання вузликового ланцюжка для підвіски-прикраси

Прилади і матеріали: мотузки для виконання тренувальних вправ, мотузки для плетіння вузликового ланцюжка, подушка, шпильки, ножиці.

1.Технологія виконання вузликового ланцюжка.

Це простий вузол з двох ниток.

Опис прийому

Лівою рукою тримаємо нитку 1, трохи натягуючи. Правою рукою беремо нитку 2, кладемо на нитку 1 і витягуємо її в петлю способом знизу вгору.

Це ж саме робимо лівою ниткою.

2. Виконання вузликового ланцюжка для підвіски-прикраси.

Для виконання ланцюжка необхідно дві нитки такої довжини, щоб зав'язавши 70 см вузликового ланцюжка, залишилися кінці довжиною приблизно 27 см.

(Довжину нитки діти визначають індивідуально, в залежності від того матеріалу, який вони мають)

Находимо середину двох, складених разом, ниток, укладаємо їх вертикально на подушці, закріпляємо за середину. Плетемо по 35 см вузликового ланцюжка в обидва боки від центру.