Курсовая работа: Стан, методи і шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

Міністерство праці та соціальної політики України

Кам’янець-Подільський планово-економічний технікум-інтернат

КУРСОВА РОБОТА

з предмета «Бухгалтерський облік»

на тему: Стан, методи та шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

Виконав: студент 4 групи ІІІ курсу

спеціальності 5.050111 «Бухгалтерський облік»

Галак Костянтин Ілліч

м. Кам’янець-Подільський

2008 рік

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти обліку оплати праці

2. Нормативно правове регулювання обліку праці та її оплати в Україні

3. Стан та методи обліку оплати праці на підприємстві

3.1 Техніко-економічна та фінансова характеристика підприємства

3.2 Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві

3.3 Первинний облік праці та її оплати

3.4 Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства

3.5 Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності

3.6 Порядок розрахунків щорічних і додаткових відпусток

3.7 Утримання із заробітної плати

3.8 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці та контроль за використанням фонду оплати праці

4. Вдосконалення обліку праці та її оплати на підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовують для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень.

Для прийняття управлінських рішень, навіть на рівні підприємства, повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувача. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та звітному періодах, необхідно використовувати показники, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових критеріїв і правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою облікову політику, що підпорядкована потребам внутрішнього менеджменту. Але при прийнятті ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств: підприємств конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в стандартизації вимог до фінансової інформації у рамках галузі, системи економіки країни.

Економічні реформи в країні призвели до необхідності реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародної гармонізації і стандартизації.

З цією метою була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.98 № 1706, яка затвердила Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

19 липня 1999 р. був затверджений Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 1707 ІІІ, в який були внесені зміни від 08.06.2000 № 1807_ІІІ; та від 22.06.2000 № 1829 ІІІ. Цей закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Україна офіційно оголосила формування соціально орієнтованої ринкової економіки як стратегічного курсу своєї державної економічної і правової політики. Сьогодні завдання полягає в тому щоб, зробити своєчасний вибір оптимального варіанта того чи іншого тактичного руху, виходячи з ситуації, яка реально складається в країні. І, як уявляється такими головними пріоритетами економічної політики українського уряду мають ставати відбудова державної керованості економіки, стимулювання виробництва на підвищення ефективності праці, створення сприятливих умов підприємницької й в цілому трудової активності.

Будь-якому керівнику необхідно навчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхів розвитку підприємств, а приймати вірні рішення він зможе коли на підприємстві буде правильне і швидке подання інформації. В цьому допомагає бухгалтерський облік.

Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф. Шерр ще наприкінці ХІХ століття писав, що «Бухгалтерський облік – це непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного підприємства». Бухгалтерія – це мистецтво. Професія бухгалтера потребує таланту, терпіння та уміння. Особливістю є те, що за цифрами можна бачити складний світ економіки у її взаємозв’язку та гармонії. Облік праці та її оплати посідає одне з вагомих місць в бухгалтерському обліку на підприємстві, тому є дуже важливим вивчання питань пов’язаних з цією темою. Важко переоцінити роботу бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Результати діяльності підприємства залежать в значній мірі і від мотивації персоналу, яка полягає у здійсненні об'єктивної кількісної та якісної оцінки трудової активності працівника і визначенні відповідної винагороди. Матеріальне стимулювання праці задовольняє, насамперед, первинні (фізіологічні) потреби працівників в їжі, одягу, житлі, навчанні, а також матеріалізовані психологічні: престижне авто, дорогий курорт, концерти відомих артистів тощо. Матеріальне стимулювання має своє відображення у розмірі та складових заробітної плати. Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати : точний розрахунок заробітної плати кожного робітника, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; контроль за дисципліною праці, витратами фонду заробітної плати; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України. Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці на підприємстві. Заробітна плата також займає одне з головних місць у системі бухгалтерського обліку як елемент собівартості продукції (робіт, послуг). Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці й господарської діяльності підприємства і (відповідно до статті 94 КЗпП) максимальним розміром не обмежується.

Метою курсової роботи є вивчення стану обліку праці та її оплати на приватних підприємствах, знаходження шляхів удосконалення обліку заробітної плати. Об’єктом дослідження даної роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю «Український кристал».

Джерелами інформації слугували:

1.  Нормативно-правові акти, що стосуються заробітної плати.

2.  Підручники відомих українських професорів, вчених.

3.  Журнали та преса бухгалтерських видань.

4.  Дані синтетичного, аналітичного та первинного обліку об’єкта дослідження.

5.  Фінансова звітність підприємства, що досліджується.

При написанні цієї роботи та дослідженні підприємства використовувались такі методи:

-   Розрахунковий метод;

-   Метод економічного аналізу;

-   Логічного мислення.

облік бухгалтерський праця заробітний

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Економічний зміст заробітної плати та завдання її обліку

В ст. 1 Закону України «Про оплату праці» зазначено наступне визначення заробітної плати: «Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.»

Заробітна плата є одним з елементів витрат, і має свою структуру, яку можна побачити на схемі 1.1.

Схема 1.1. Структура заробітної плати

Згідно із Законом України «Про оплату праці» встановлено наступні визначення:

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці.

Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені вказаними актами норми.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях. Виділяють наступні функції заробітної плати:

1. Відтворювальна функція. Ця функція полягає у забезпечені працівни-ків та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь;

2. Стимулююча. Ця функція заробітної плати передбачає встановлення залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства;

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати. Вона оптимізує розміщення робочої сили за регіонами, галузями народного господарства та підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури;

4. Соціальна функція заробітної плати. Значення цієї функції полягає у забезпеченні соціальної справедливості при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, а також при розподілі доходу між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску;

5. Функція формування платоспроможного попиту населення. Призначенням цієї функції є узгодження форм виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів з іншого.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У сучасних умовах розмір заробітної плати залежить в основному від фінансових можливостей підприємства й принципу матеріального заохочення кожного працівника. Державою встановлені мінімальні гарантії на оплату праці. Відповідно до статті 95 КЗпП і ст. З Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата є обов'язковою соціальною гарантією на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.

Мінімальна заробітна плата на місяць установлена: з 01.01.08 р.— 515 грн.; 01.04.08 р. — 525 грн.; з 01.10.08 р. планується у розмірі 545 грн., а з 1.12.08 р. – 605 грн.

До мінімальної зарплати не включаються доплати за роботу:

—у понаднормовий час;

—у важких, шкідливих і особливо шкідливих умовах праці;

— на роботах з особливими природними географічними й геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров'я;

—премії до ювілейних дат, за раціоналізаторські пропозиції;

—матеріальна допомога.

Джерелом засобів оплати праці є засоби підприємства, отримані від господарської діяльності.

Грошова форма оплати праці є основною на території України. Колективним договором як виняток може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою.

Підприємство самостійно (колективним договором) установлює форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови призначення й розмір надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочень. Але при цьому воно повинно враховувати норми й гарантії, передбачені чинним законодавством, генеральними й галузевими (регіональними) угодами.

Існують такі форми та системи оплати праці, які використовуються в певних видах підприємств та в певних видах робіт.

Погодинна оплата праці – передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.         Погодинна оплата праці відповідає інтересам певних верств населення, саме молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану та обслуговування робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-почасовикам нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Відрядна оплата праці – заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновидом відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній заробіток визначається множенням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система оплати праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці об’єм робіт, який виконаний зверх норми, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках зверх заробітку за досягнення результатів роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною).

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) – це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції чи надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). Заробіток кожного працівника такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі та, можливо іншим показником.

Акордна оплата праці – одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Зараз дуже широко розповсюджується оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов’язується з виконанням умов контракту.

У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Кодексом Законів про працю України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

1)  відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

2)  працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками – в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

3)  працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день .

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими угодами та колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків від тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

• точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

• правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

• дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

• повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;

• своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

2. НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ В УКРАЇНІ

Конституція України – це основний установчий юридичний акт держави. Преамбула Конституції України визначає її як Основний Закон нашої країни.

Ст. 8 основного Закону говорить, що "Конституція України має найвищу юридичну силу". Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює певні документи.

Ця система зображена у вигляді схеми 2.1.

Для регулювання питань оплати праці використовують наступні закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України :

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Схема 2.1. Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Кодекс законів про працю України затверджений Верховною Радою України 10 грудня 1971 p. № 322-VIII, зі змінами від 3 березня 2005 року № 2454-IV .

Регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Закон України «Про оплату праці» 24 березня 1995 року N 108/95-ВР та зі змінами і доповненнями від 21 жовтня 2004 року N 2103-IV. Зміст цього закону визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати. В цьому законі даються визначення «заробітна плата», «основна заробітна плата», «додаткова заробітна плата», також мінімальна заробітна плата, як законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці.

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року, який встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 6 лютого 2003 року № 490-IV. Цей закон визначає на деякі зміни у законодавчих актах України стосовно відпусток.

Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 22, ст.171 із змінами та доповненнями. Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Нарахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття складає 1,3 %.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 року. Цей Закон відповідно до основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Нарахування у фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності сьогодні становить 1,5%.

Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. N 1058-IV визначає хто є платниками збору та об’єктами оподаткування. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Сьогодні нарахування в Пенсійний фонд є такими:

- основним працівникам – 33,2 %

- інвалідам – 4 %.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. N 889-IV. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

П(с)БО 26 «Виплати працівникам» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 27.04.98р. №571 визначає в яких випадках і хто з працівників отримує допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмір 60% , 80% та 100% від середньої заробітної плати. Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності – 1,5 %.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” 8 лютого 1995 р.№ 100 застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, переведення вагітних жінок, службових відряджень, тимчасової втрати працездатності та інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється Міністерством праці та соціальної політики України, фінансовими органами, Державною податковою адміністрацією, професійними спілками та іншими органами, що представляють інтереси працівників.

Усі закони України, що приймаються Верховною Радою, обнародуються за підписом Президента України. Офіційними друкованими виданнями в Україні є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр».

3. СТАН ТА МЕТОДИ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Техніко-економічна та фінансова характеристика підприємства

На сьогоднішній день на підприємстві «Український кристал» працює цілодобово хлібопекарський цех, який випускає хліб, булочки та кекси, що можна побачити та придбати майже у всіх продовольчих крамницях міста. Хлібобулочні вироби користуються значною популярністю, багато - кому полюбилися та розкуповуються досить швидко. Також цілодобово працює пиріжковий цех, що випускає пиріжки із субпродуктовим, гороховим та картопляним фаршем, повидлом. Цей здавнавідомий виріб користується значною популярністю та пошаною серед покупців.

Діє цех по заморожуванню плодовоовочевої продукції. В основу покладена глибока заморозка фруктів та овочів. Незабаром буде введений в дію сухарний цех, який буде займатися виробництвом сухариків до пива зі смаком сиру, бекону. Продукцію підприємства знають не лише в місті та області, а й за її межами. На майбутнє планують випускати воду газовану солодку, алкогольні напої (вино, горілку, пиво, бальзам «Український орнамент»). Отже ТОВ «Український кристал», стало гідною заміною заводу «Український кристал». В асортименті продукції ТОВ «Український кристал» є наступні вироби:

ü Хліб дарницький (овальний);

ü Хліб білий з борошна вищого ґатунку подовий;

ü Хліб білий з борошна 1 ґатунку подовий;

ü Хліб білий (овальний) нарізаний;

ü Рогалики фруктові та інше.

Також підприємство займається глибоким замороженням фруктів та овочів. До асортименту цього виду діяльності входить така продукція:

ü  Полуниця;

ü  Петрушка-зеленина;

ü  Баклажани;

ü  Картопля рання та інше.

За допомогою таблиці 3.1.1. та діаграми 3.1.1. можна визначити склад та структуру товарної продукції цього підприємства.

Таблиці 3.1.1. Склад, структура товарної продукції.

Діаграма 3.1.1. Структура товарної продукції

На основі даної таблиці можна зробити висновок, що ТОВ «Український кристал» найбільше випускає хліб білий (овальний). У базисному році підприємство випустило цього продукту на суму 105,5 тис. грн., а у звітному році на суму 465,47 тис. грн., на 359,97 тис. грн. більше ніж у базисному. За останній рік підприємство випустило хліб дарницький (овальний) на суму 431,97 тис. грн., що на 332,07 тис. грн. більше ніж у базисному році. Ще було вироблено велику кількість хліба білого з борошна 1 ґатунку. У звітному періоді ТОВ «Український кристал» випустило цей вид продукту на 272, 09 тис. грн. більше ніж у базисному періоді. Показники діаграми показують, що найбільшу питому вагу у звітному році займають хліб білий (овальний) – 29% усієї продукції, хліб дарницький (овальний) – 28%, хліб білий з борошна 1 ґатунку. Організаційна структура відображена в схемі 3.1.1.

Схема 3.1.1. Структурна схема ТОВ «Український кристал»

Сьогодні в ТОВ «Український кристал» працює 41 чоловік. За останні три роки чисельність зросла, що відображено в таблиці 3.1.1. та в діаграмі 3.1.1.

Таблиця 3.1.1. Аналіз чисельності робітників і службовців на підприємстві, чол.

Діаграма 3.1.1. Структура чисельності працівників.

Аналізуючи чисельність працівників можна зробити висновок, що чисельність працюючих на підприємстві зросла в порівнянні звітного року із базисним зросла на 6 чоловік за рахунок збільшення робітників на 3 чоловіки та інженерно-технічного персоналу теж на 3 чоловіки.

Діаграма показує, що найбільший відсоток працюючих припадає на робітників (56%), на інженерно-технічний персонал припадає 37 % працюючих на підприємстві, а адміністративний персонал займає лише 7 % від загальної чисельності працівників. Основними техніко-економічними показниками підприємства є обсяг реалізації продукції, обсяг випуску продукції, середньорічна вартість основних фондів, середньорічна вартість оборотних фондів, рентабельність виробництва та чисельність працівників підприємства. Проаналізувати ці показники за останні три роки можна за допомогою аналітичної таблиці 3.1.2.

Таблиця 3.1.2. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Діаграма 3.1.2. Обсяг реалізації продукції (послуг).

Аналізуючи показники цієї таблиці можна зробити наступний висновок: Обсяг виробленої та реалізованої продукції з кожним роком зростає, підприємство продає всю вироблену продукцію. У звітному році в порівнянні з базисним обсяг реалізації зріс на 1187,76 тис. грн. Також видно, що зі збільшення виробництва на 221,30 тис. грн. зросла середньорічна вартість оборотних фондів. Це є показник того, що підприємство закуповує більше сировини та матеріалів для виробництва своєї продукції, адже сировину та матеріали включають до виробничих запасів, які в свою чергу входять до оборотних активів.

Обсяг реалізації продукції є одним із найважливіших техніко-економічних показників підприємства. Для аналізу цього показника на основі даних таблиці 3.1.2. побудовано діаграму 3.1.2. в якій чітко відображено обсяг реалізації продукції за останні три роки існування підприємства.

З цієї діаграми видно що реалізація продукції збільшилась у звітному році більш ніж у тричі в порівнянні із минулим роком (з 459,80 тис. грн. до 1551,06 тис. грн.), і більш ніж в чотири рази в звітному в порівнянні з базисним роком (з 363,30 тис. грн. до1551,06 тис. грн. ). Це теж говорить про те, що підприємство збільшує випуск і реалізацію продукції, що воно розвивається.

Також важливим є аналіз складу та структури забезпеченості підприємства основними фондами.

Основні фонди – це засоби праці які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми. Їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру зношення шляхом амортизаційних відрахувань.

Для аналізу складу та структури забезпеченості підприємства основними виробничими фондами побудовано таблицю 3.1.3, за допомогою якої можна в цифрах побачити склад основних фондів підприємства, а структуру основних виробничих фондів зображено на діаграмі 3.1.3.

Таблиця 3.1.3 Аналіз складу та структури забезпеченості підприємства основними виробничими фондами

Діаграма 3.1.3. Структура основних виробничих фондів підприємства

Розглядаючи таблицю 3.1.3. бачимо, що вартість основних виробничих фондів підприємства з кожним роком зменшується. Це пов’язано із зносом основних засобів та малою закупівлею, будівництвом чи відновленням основних засобів на даному підприємстві. У 2005 році загальна вартість основних виробничих фондів складала 776,10 тис. грн., наступного року їх вартість знизилась на 12,20 тис. грн., а в 2007 році на 2 тис. грн. менше за 2006 рік. Вартість автотранспорту теж знизилась. Вартість машин та обладнання у 2006 році зменшилась на 0,62 тис. грн., але в 2007 році за рахунок закупівлі нового обладнання їх вартість зросла на 0,66 тис. грн. і становить 38,85 тис. грн. Підприємству потрібно вкладати кошти на ремонт будинків та споруд або на придбання нових основних засобів, оскільки вони вже застарілі і щороку зменшується їх вартість.

Розглядаючи структуру основних виробничих фондів яка зображена на діаграмі 3.1.3. можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу серед усіх основних фондів займають будинки та споруди (85%), автотранспорт займає 9% усієї вартості цих фондів, машини та обладнання – 5% , інструменти, прилади та інвентар 1%.

Таблиця 3.1.4. Аналіз застосування основних засобів.

Показники цієї таблиці показують, що в базисному році вартість основних засобів була більшою ніж у звітному на 14,2 тис. грн., але виробництво продукції було меншим, що говорить про застосування основних засобів не повну можливість. У звітному році в порівнянні із базисним роком обсяг виробленої продукції зріс на 1157,76 тис. грн. або на 426,94 % не зважаючи на зменшення середньорічної вартості основних засобів. Підприємство почало більше виготовляти продукції, а отже і збільшило використання основних засобів.

Також це видно із показника фондовіддачі який у звітному році зріс на 1,57 в порівнянні із базисним. Зростання цього показника говорить про більший обсяг виробленої продукції та застосування основних засобів. Це є позитивним для будь-якого підприємства.

Таблиця 3.1.5. Аналіз використання виробничих потужностей підприємства.

Метою аналізу використання потужностей підприємства є інформація про те чи виробляє підприємство продукції стільки, скільки може виробити за допомогою своїх засобів виробництва. З даної таблиці 3.1.5. бачимо, що середньорічна виробнича потужність є незмінною на протязі базисного, минулого та звітного років. А разом з тим бачимо що річне виробництво у звітному році в порівнянні із базисним збільшилось на 787,76 тис. грн. Це вже говорить про те, що підприємство краще свої засоби виробництва і потужності. Розрахувавши коефіцієнт використання виробничих потужностей у відсотковому виразі можна зробити висновок, що ТОВ «Український кристал» у базисному році використовувало свої виробничі потужності лише на 21%. По словам головного бухгалтера це зумовлено тим, що підприємство починало свою діяльність. У звітному році підприємство використовувало свої виробничі потужності на 91%. Це на 70% більше ніж у базисному році, і це є позитивним показником для підприємства.

Одним з інструментів з'ясування конкурентноздатності підприємства є аналіз його фінансового стану.

Аналіз фінансового стану підприємства — комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, що проводиться за допомогою методів статистичного, економічного та фінансового аналізу.

Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.

Аналіз фінансового стану даного підприємства проводиться на основі Балансу (ф.1м) та Звіту про фінансові результати (ф. 2м), оскільки воно належить до малих підприємств, для яких встановлено скорочену фінансову звітність (див. дод. 3.1.1). Показники, що описують майновий стан підприємства розраховуються на підставі даних активу Балансу, до яких належать:

Сума наявних у підприємства господарських коштів – це кошти які перебувають у розпорядженні підприємства (це є валюта, підсумок балансу);

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку первісної вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах.

Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає частку від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, яка складає нові основні засоби.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з різних причин.

Коефіцієнт придатності основних засобів є доповненням коефіцієнта вибуття основних засобів до 100 % (або одиниці).

Розглядаючи показники суми наявних у підприємства господарських коштів, бачимо, що ця сума з кожним роком зростає. У 2005 році на підприємстві ця сума становила 1724,1 тис. грн., у 2006 році – на 44,5 тис. грн. більше, у 2007 цей показник у порівнянні з минулим роком зріс на 169,4 тис. грн. Це говорить про те, що підприємство розвивається, зростає кількість коштів які перебувають у розпорядженні підприємства та про розширення підприємством господарського обороту. Це є хороші показники для підприємства.

Таблиця 3.1.6. Показники оцінки майнового стану підприємства.

Коефіцієнт зносу основних засобів постійно зростає, що є небажаним для підприємства. Прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більше ніж 50 % (а, отже, коефіцієнта придатності – менше 50 %) вважається небажаним. У випадку з цим об’єктом дослідження бачимо, що коефіцієнт зносу основних засобів у 2007 році зріс в порівнянні з минулим роком на 0,07. Але розглядаючи коефіцієнт придатності, можна зробити висновок, що коефіцієнт зносу основних засобів не більше за цей показник, що є позитивним для підприємства в цілому. У базисному році коефіцієнт придатності сягав позначки 0,85, наступного року він зменшився на 0,04, в звітному році в порівнянні із базисним на 0,11. Ці два коефіцієнти взаємозалежні. Якщо коефіцієнт зносу збільшується, то коефіцієнт придатності зменшується, а сума цих показників дорівнює 1.

Наприклад у звітному періоді коефіцієнт зносу основних засобів 0,26, коефіцієнт придатності 0,74. Тоді 0,26+0,74=1.

Коефіцієнт оновлення основних засобів на цьому підприємстві зріс тільки у базисному році до 0,56, в наступні роки збільшення цього показника не відбувалося. Це говорить про те, що підприємство не закуповує основні засоби, частки нових у кінці періоду немає.

Коефіцієнт вибуття основних засобів у 2006 році складав 0,006, а у 2007 році зменшився на 0,004. Вибуття основних засобів не є позитивним для будь-якого підприємства.

Загалом можна зробити висновок, що стан основних засобі на даному підприємстві не поганий, сума наявних у підприємства господарських коштів є зростаючою, а коефіцієнт зносу сягає 0,26 або 26%, що свідчить про те, що ці основні засоби не так давно введенні в експлуатацію розпочали свою роботу.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує частку власності власників підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнту фінансової автономії (добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1). Він характеризує частку залучених коштів у загальній сумі коштів фінансування. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.

Таблиця 3.1.7. Показники фінансової стійкості підприємства

Розрахувавши показники фінансової стійкості підприємства можна сказати, що підприємство з кожним роком менше залежить від кредиторів, власники все більше фінансують своє підприємство самостійно. Це видно зі збільшенням коефіцієнта фінансової автономії (незалежності),який з за останній рік збільшився на 0,13, та зі зменшенням коефіцієнта фінансової залежності, який в порівнянні з минулим роком зменшився на 0,52 і крокує до 1, що є позитивним показником для підприємства. Також це видно зі зменшення показника фінансової залежності який є зворотним до коефіцієнта фінансової автономії (незалежності). Цей висновок також підтверджує показник фінансового ризику підприємства який з кожним роком теж зменшується, що є позитивним для підприємства. Аналіз платоспроможності та ліквідності важливий для підприємства і для зовнішніх інвесторів. Під платоспроможністю підприємства розуміється наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів у кількості, достатній для розрахунків щодо кредиторської заборгованості, яка вимагає негайного погашення.

Поняття платоспроможності та ліквідності дуже близькі. Проте між ними існують певні відмінності. Поняття ліквідності більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, а і перспективний.

Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем їх ліквідності та розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими в порядку зростання таких термінів.

ЛІ. Найбільш ліквідні активи

2005 р.=Л1 = ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240=0 тис. грн.;

2006 р.=0 тис. грн.;

2007 р.=0+1,4=1,4 тис. грн.

Дані балансів досліджуваного підприємства за грудень трьох років показують, що у 2005 та 2006 роках цей показник дорівнював нулю, тобто не було найбільш ліквідних активів, а у 2007 році до цієї групи належало вже 1,4 тис. грн..

Л2. Активи, які швидко реалізуються

Л2 = ряд. 130 + ряд. 140 + ряд. 150 + ряд. 160 + ряд. 170 + + ряд. 180 + ряд. 190+ + ряд. 200 + ряд. 210.

2005 р.=223,4 тис. грн.;

2006 р.=184+2,3=186,3 тис. грн.;

2007 р.= 283,9 тис. грн..

ЛЗ. Активи, які повільно реалізуються

ЛЗ = ряд. 100 + ряд. 110+ ряд. 120 + ряд. 250 + ряд. 270.

2005=536,6+175,5=712,1 тис. грн.;

2006 р. =623,6+175,5+ 799,1 тис. грн.;

2007 р=808+63,5=871,5 тис. грн..

Л4. Активи, які важко реалізуються

Л4 = ряд. 080.

2005 р.= 788,2 тис. грн.; 2006 р.= 783 тис. грн.;

2007 р.= 781,2 тис. грн.

П1. Найбільш термінові зобов'язання

До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах:

П1 = ряд. 530.

П2. Короткострокові пасиви

П2 = ІVП - ряд. 530 + IIП + VП = ряд. 620 - ряд. 530 + ряд. 430 + ряд. 630 =

= ряд. 640 - ряд. 380 - ряд. 480 - ряд. 530.

ПЗ. Довгострокові пасиви

ПЗ = ПІП + ПП +VП = ряд. 480 + ряд. 430 + ряд. 630.

П4. Постійні (стійкі пасиви) — це стаття першого розділу пасиву Балансу:

П4 = П1 = ряд. 380.

На підприємстві «Український кристал» ці показники становлять:

П1: 2005 р.=175,5 тис. грн.; 2006 р=210,1 тис. грн.; 2007 р.=73,3 тис. грн.

П2: 2005 р.=799,4 тис. грн.; 2006 р.=799,8 тис. грн.; 2007 р.=762,7 тис. грн.

ПЗ: 2005 р.=0 тис. грн.; 2006 р.=0 тис. грн.; 2007 р.=0 тис. грн.

П4: 2005 р.=749,2 тис. грн.; 2006 р.=778,7 тис. грн., 2007 р.=1102 тис. грн.

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки наведених груп за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі нерівності: Л1 > П1;     Л2 > П2;   ЛЗ > ПЗ;   Л4 < П4.

Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це тягне за собою виконання і четвертої нерівності. Тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп за активом і пасивом. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу до розрахунку беруться оборотні активи підприємства і залучені джерела фінансування.

Для зіставлення підсумків цих груп за активом і пасивом Балансу побудовано таблицю 3.1.6. Аналіз ліквідності Балансу у звітному році.

Таблиця 3.1.8. Аналіз ліквідності Балансу у звітному році

Результати розрахунків по підприємству «Український кристал», що аналізується показують, що зіставлення підсумків груп за активом і пасивом має такий вигляд:

- на початок року - (Л1<П1, Л2<П2, ЛЗ>ПЗ, Л4>П4);

- на кінець року - (Л1<П1, Л2<П2, ЛЗ>ПЗ, Л4<П4).

У випадку з даним підприємством нерівності системи мають протилежний знак у порівнянні із зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. Загалом можна сказати, що Баланс цього підприємства не є абсолютно ліквідним, оскільки показники системи нерівностей мають показники протилежні оптимальним показникам. Це говорить про те, що хоча підприємство розвивається, проте воно не взмозі на 100% за рахунок своїх коштів забезпечувати свою діяльність, в деякій мірі підприємству ще потрібне залучення позикових коштів.

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації). За допомогою цього коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. На підставі цього коефіцієнта судять, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти.

Таблиця 3.1.9. Показники ділової активності підприємства

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) за вищенаведеними показниками щороку зростає. У порівнянні звітного року із базисними цей показник зріс на 0,59. Слід мати на увазі, що за інших рівних умов показник оборотності активів буде тим вищий, чим зношеніші основні фонди підприємства.

Показники оборотності дебіторської заборгованості на даному підприємстві теж зросли. У порівнянні звітного року із базисними цей показник зріс на 4, 02. Це говорить про те, що дебіторська заборгованість у звітному році краще перетворюється на грошові кошти. Це є позитивним для підприємства.

3.2 Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві

Форма оплати праці – це спосіб встановлення залежності заробітку працівника від кількості і якості затраченої праці. Витрати праці оцінюються або робочим часом, або кількістю виробленої продукції (обсягом виконаних робіт). Залежно від цього розрізняють дві форми оплати праці які традиційно

використовують в Україні погодинну й відрядну системи оплати праці:

— при погодинній — оплата здійснюється відповідно до тарифної ставки (за годину роботи) або окладу за відпрацьований час на підприємстві;

— при відрядній — оплачується обсяг виконаної роботи.

Крім того, широко застосовуються змішані системи:

— погодинно-преміальна;

— відрядно-преміальна;

— пряма відрядна;

— акордно-преміальна.

Що стосується досліджуваного об’єкта, то в ТОВ «Український кристал» використовується погодинна оплата праці. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень та восьмигодинний робочий день.

Варто враховувати, що законодавством встановлено максимальну тривалість нормального робочого часу і відповідно до статті 50 КЗпП України вона не може перевищувати 40 годин на тиждень, що і спостерігаємо на даному підприємстві. Окремим категоріям працівників тривалість робочого часу може бути скороченою.

Погодинну оплату праці застосовують переважно на роботах, які важко або неможливо облічити в інших, крім часу, вимірниках. Погодинну оплату праці поділяють на просту і погодинно-преміальну.

Проста погодинна оплата праці нараховується за погодинними тарифними ставками, місячними окладами за фактично відпрацьований час.

При погодинно-преміальній оплаті праці працівники крім основного заробітку за відпрацьований час отримують ще й премії, що посилює їх матеріальну зацікавленість у результатах своєї роботи.

Розрахунок заробітної плати при погодинній оплаті праці розглянемо на таких прикладах:

Приклад 1. При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного бухгалтера Прокопій Л. І. становить 650 грн. У січні цього року 21 робочих днів. Вона відпрацювала 21 робочий день. Потрібно визначити заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні.

1.Визначаємо середньоденний заробіток:650 грн. : 21 день = 30,95 грн.

2.Визначаємо заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні:30,95 грн. х 21 днів = 650 грн.

Приклад 2. При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду Захаренко С. М. з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 2,80 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 10 % від фактичного заробітку.

1.Заробіток за фактично відпрацьований час:151 год. х 2,80 = 422,80 грн.

2.Нарахована сума премії за якість роботи:422,80 грн. х 10 : 100 = 42,28 грн.

3.Нарахована сума заробітної плати:422,80 + 42,28 = 465,08 грн.

3.3 Первинний облік праці та її оплати

Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1) (див. дод. 3.3.1.). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - "ВС", дні хвороби - "X", відрядження - "СВ", відпустка - "ЧВ" тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку розрахунків із працівниками по платі праці в ТОВ «Український кристал» використовують наступні типові форми:

№ П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»;

№ П-52 «Розрахунок заробітної плати»;

№ П-53 «Платіжна відомість».

Платіжна відомість типової форми № П-53 використовується для обліку сум авансу, виданого за першу половину місяця. Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки за заробітною платою з кожним працівником є Розрахунково-платіж-на відомість (див. дод.3.3.2.).

Розрахунково-платіжні відомості складаються за окремими структурними підрозділами. У них записують усіх працівників підрозділу за категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії, посади, відпрацьованих днів (годин).

В окремі графи розділу «Нараховано» записують суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку роботи вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку.

У розділі "Утримано і виплачено" спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс у рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти касира і платіжні відомості.

Розрахунково-платіжні відомості підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Цей документ одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотною відомістю до рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці". При веденні Розрахунково-платіжних відомостей не включаються виплати, які не входять у фонд заробітної плати і в заробітну плату працівників при підрахунку її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб (добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім'ям на дітей, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачуються окремо за платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами. Первинний облік нарахування заробітної плати водіям в ТОВ «Український кристал» регулюється Інструкцією «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», затвердженої Наказом Мінстату України і Мінтранспорту України від 07.08.1996 р. № 228/253. Цією Інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №1-ТН (див. дод 3.3.3.); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2. Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розписку. На лицьовому його боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг. Для нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунок заробітної плати ф. № ПСГ-6, де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати.

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані за кожним працівником підприємства для організації розрахунків з ними. Групування даних про нараховану заробітну плату за кожним працівником проводять у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу, Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № ЖН-6), Наряд на відрядну роботу (ф. № ПСГ-5), але на даний час на підприємстві не має відрядної роботи.

3.4 Порядок нарахування заробітної плати працівника підприємства

Нарахування заробітної плати здійснюється в грошовому виразі, незалежно від того, в якій формі (грошовій або натуральній) передбачається здійснювати її виплату.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції

№ 323 витрати на оплату праці складаються з:

1) фонду основної заробітної плати;

2) фонду додаткової заробітної плати;

3) інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основним документом, що визначає на підприємстві економічні й організаційні основи оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємством є Колективний договір.

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці яка застосовується на досліджуваному об’єкті, основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є Табель використання робочого часу (див. дод. 3.3.1.).

У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника цього підприємства (це підприємство використовує лише погодинну форму оплати праці), бухгалтер знаходить його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

Приклад. Посадовий оклад працівника Твердохліб М.М. - 570 грн. Робочих днів у звітному місяці - 22, фактично відпрацьовано працівником – 22 днів. Середньоденний заробіток – 25,90 грн. (570 грн. : 22). Сума погодинного заробітку становить 570 грн. (25,90 грн. ^х 22). Працівник відпрацював усі робочі дні і йому було виплачено усю суму його посадового окладу.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.

Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується.

Оплата праці по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (з доповненнями і змінами, внесеними постановами від 16.05.95 № 348 та від 24.02.97 № 185) затвердив Порядок визначення заробітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Зазначений Порядок застосовується у випадках:

§надання працівникам щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (або виплати компенсацій за не використану відпустку);

§ надання працівникам творчої відпустки;

§ виконання працівниками державних і громадських обов'язків;

§ переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;

§ переведення вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

§ надання жінкам, які мають немовлят, додаткових перерв для годувавння дитини;

§ звільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

§ службових відряджень;

§ вимушеного простою;

§виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах та в інших випадках, коли за чинним законодавством виплати здійснюються виходячи з середнього заробітку.

Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки. Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно із законодавчими актами в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, робиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення. Час виконання державних і громадських обов'язків оформляється Табелем обліку робочого часу і засвідчується довідкою організації і установи, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним (або середньогодинним) заробітком з розрахунку двох календарних місяців роботи.

Для працівників-підлітків чинним законодавством встановлена тривалість робочого часу на тиждень: віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 років – 24 години. Пільгові години оплачуються: робітникам-відрядникам - за тарифною ставкою робітника-відрядника відповідного розряду; робітникам-погодинникам - за тарифною ставкою робітника-погодинника відповідного розряду.

При звільненні працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана. При звільненні працівника у зв'язку із змінами в організації виробництва (у тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілюванню, скорочення чисельності працівників) за звільненим працівником згідно з п. І ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування) але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також безперервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.

При розрахунку середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій згідно зі ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вибором особи, яка звернулась за пенсією, вибірка заробітної плати може здійснюватися за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією, або 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від наявності перерв у роботі. Одним з механізмів регулювання державою оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності є встановлення мінімальних гарантій при нарахуванні заробітної плати в окремих випадках:

—за час, відпрацьований понад встановлену норму (стаття 106 КЗпП України);

—за роботу в нічний час (стаття 54 КЗпП України);

—за роботу у святкові й неробочі дні (стаття 107 КЗпП України);

—за час простою (стаття 113 КЗпП України);

—за продукцію, яка виявилася бракованою, і ін. (стаття 112 КЗпП України);

Час, відпрацьований працівником понад встановлену норму, є понаднормовим і оплачується працівникові з урахуванням норм статті 106 КЗпП України. Статтею 106 КЗпП України заборонено компенсувати понаднормову роботу способом надання відгулів.

3.5 Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є Листок непрацездатності. У Листку непрацездатності роблять наступні записи:

- особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби;

- у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж. А для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджується право на пільгу;

- комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60%, 80%, 100%), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі, якій повністю або частково компенсується втрата заробітної плати (доходу) у таких випадках:

> у разі захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

> у разі хвороби дитини до 14-ти років і необхідності догляду за нею;

> у разі хвороби члена сім'ї і необхідності догляду за ним;

> у разі догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом у віці до 16-ти років у випадку хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;

> у разі тимчасового переведення застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу;

> у разі санаторно-курортного лікування.

Оплату тимчасової непрацездатності розраховують так:

Середньоденний заробіток (за попередні 6 місяців) множимо на кількість днів лікарняного на відсоток лікарняного. Кількість днів лікарняного визначають згідно з листком непрацездатності. Вона не повинна перевищувати:

- 4 місяців — для працюючої особи;- 14 днів — по догляду за хворою дитиною (крім догляду за дитиною інвалідом тощо);- З днів (в окремих випадках 7 днів) — по догляду за хворим членом родини.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 27.04.98р. №571 постановляє :

а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з законодавством :

- робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;

- робітникам із числа бувших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав та ін.

б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно із законодавством – робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;

в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно законодавства – робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.

Але в оплаті лікарняних відбулися зміни, тепер якщо працівник більше одного року то лікарняні нараховуються по мінімальній заробітній платі. Ці зміни знають і застосовують на даному підприємстві.

Наведемо приклад нарахування лікарняних. Працівник хворів 5 робочих днів, що підтверджується лікарняним листком, з 04.02,08 р.

і по 10.02.08 р. Його трудовий стаж - 7 років З місяці.

Середньоденну зарплату для оплати лікарняного у лютому 2008 року розрахуємо за даними, наведеними у таблиці.

Середньоденна заробітна плата даного працівника становитиме 30,71 грн. (3900 грн. : 127 р. дн.). За 5 днів хвороби за лікарняним йому належить нарахувати 122,84 грн. (30,71 грн. х 5 р. дн. х 80 %).

Лікарняні за ці п’ять днів здійснює підприємство, оскільки оплата перших п’яти днів лікарняного здійснюється за рахунок коштів підприємства, а всіх наступних днів — за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

3.6 Порядок розрахунків щорічних і додаткових відпусток

Право на відпустку гарантовано працівникові Конституцією України, КЗпП України, Законом «Про відпустки», іншими законами. Гарантія полягає в наданні відпустки встановленої тривалості зі збереженням на даний період місця роботи, а в передбачених законодавством випадках — і заробітної плати.

За видами відпустки умовно поділяють на:

— щорічні;

— основні відпустки, порядок їхнього надання визначено статтею 6 Закону «Про відпустки»;

— додаткові (статті 7, 8 Закону «Про відпустки» й ін.);

— творчі відпустки (стаття 16 Закону «Про відпустки»);

— соціальні відпустки;

— відпустка у зв'язку з вагітністю й пологами (стаття 17 Закону «Про відпустки»);

— відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону «Про відпустки»);

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 6 лютого 2003 року № 490-IV зазначає, що святкові і неробочі дні (стаття 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються”. Також в ньому говориться про те, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійнюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористану відпустку. Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація).

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати не з власної провини, розрахунок здійснюється виходячи з установленої йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Для нарахування відпускних можна скористатися формулою:

Від = Д: (Кр-С) ^х Кв,

де Від — сума відпускних;

Д — сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період);

Кр — відповідна кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду);

С — святкові й неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП України, що доводяться на розрахунковий період;

Кв – кількість календарних днів відпустки, що надасться працівникові.

Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2008 році на підприємствах, в установах, організаціях, в тому числі в ТОВ «Український кристал» робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

Якщо святкові дні збігаються з вихідними, вихідний день переноситься на наступний після святкового (стаття 67 КЗпП) день. Якщо в зазначені святкові й неробочі дні неможливо призупинити виробничу діяльність підприємства, робота в ці дні компенсується відповідно до ст. 107 КЗпП.

Розглянемо порядок нарахування відпустки на одному з прикладів.

Керівником ТОВ «Український кристал» підписана заява робітника хлібобулочного цеху Кіндзерської Н.С. і відповідно наказ по підприємству про надання цьому працівнику чергової відпустки з 01.05.2008 року по 24.05.2008 року. За період з 01 травня 2007 року по 01 2008 року Кіндзерській Н.С. була нарахована основна заробітна плата у розмірі 7680 грн. та допомога по непрацездатності у сумі 100 грн.

Визначаємо суму відпускних опираючись на вище записану формулу нарахування відпускних.

Сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців становить

7680 грн. +100 грн. =7780 грн.

Цю суму ділимо на кількість календарних днів року за виключенням святкових днів, що визначені Законодавством України як неробочі дні.

7780 грн. : (365 – 10) = 21,92 грн.

Тепер отриману суму (яка є середнім заробітком працівника за день) множимо на кількість календарних днів відпустки, що надасться працівникові

21,92 грн. ^х 24 дні відпустки = 525,97 грн.

Якщо відпустка захоплює частину одного місяця і частину другого місяця, то суму відпустки визначають окремо по кожному місяцю, для того, щоб визначити потім прибутковий податок.

При наданні відпусток для працівників-інвалідів і працівників-пенсіонерів існують певні особливості.

Так, відповідно до Закону України “Про відпустки” працюючі інваліди мають право на відпустку (як основну, так і додаткову) більшої тривалості, ніж інші працівники. Конкретна тривалість відпусток працівників-інвалідів залежить від групи інвалідності.

Також працюючі інваліди мають право отримати щорічну відпустку повної тривалості в перший рік роботи на підприємстві до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи та у будь-який зручний для них час.

Оскільки тривалість відпустки встановлена з розрахунку на рік, то працівник-інвалід може за своїм бажанням розбити і використовувати її частинами протягом року. Крім того, як і всі інші працівники, працівники-інваліди можуть претендувати за згодою сторін на неоплачувану відпустку тривалістю не більше 15 днів на рік (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Особливістю при наданні відпусток для працюючих пенсіонерів є те, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки» вони мають право на неоплачувану відпустку тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

3.7 Утримання із заробітної плати

Питання утримань і відрахувань із заробітної плати турбує багатьох, і в кожному випадку - не менше трьох: платника, одержувача і виконавця бухгалтера, що служить їхнім інтересам. Одержувати - приємно, віддавати - нелегко, але інакше не можна.

Законодавством України передбачено такі види і ставки утримань із заробітної плати працівника у 2008 році, яких дотримуються і на ТОВ «Український кристал»:

Пенсійні внески – 2%;

Внески на страхування від непрацездатності:

-  якщо зарплата ≤ прожитковому мінімуму для працездатної особи – 0,5%;

-  якщо зарплата > прожиткового мінімуму для працездатної особи – 1%.

-  з пенсіонерів не утримується.

Внески на страхування від безробіття – 0,5%;

Податок з доходів фізичних осіб – 15% з врахуванням податкових соціальних пільг.

Податкові соціальні пільги у 2008 році:

Загальна – 257,50 грн. Її використовує і це підприємство.

Податкову соціальну пільгу в розмірі 150 % надають обом батькам які мають декілька дітей, за дотримання умов, визначених законом. Один з батьків, відповідно до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», має право на одержання 150 % податкової соціальної пільги (у 2008 році – 386,25 грн.) у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання 100% податкової соціальної пільги безпосередньо на себе (у 2008 році – 257,5 грн.), а також на збільшення (кратно кількості дітей) граничної суми заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу. Реалізувати це право можна лише з моменту подання працедавцю заяви про застосування до заробітної плати підвищеного розміру податкової соціальної пільги. За другим із батьків зберігається право на одержання 150 % податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання 100% податкової соціальної пільги на себе, але за умови, якщо розмір заробітної плати у 2008 році не перевищує 890 грн. Податкову соціальну пільгу починають застосовувати з того місяця, в якому була подана заява про одержання підвищеного розміру податкової соціальної пільги. У заяві також слід зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користуються правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Інвалідам 1 і 2 групи (у тому числі інвалідам з дитинства) надається податкова соціальна пільга в розмірі 150% від 50% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 1 січня відповідного податкового року (пп. 6.1.2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV).

Так, у 2008 році сума, на яку може бути зменшений сукупний місячний дохід у вигляді заробітної плати працівника-інваліда (1 або 2 групи), становить 386,25 грн. (515 грн. х 50% х 150%). Підставою для застосування до доходу працівника-інваліда податкової соціальної пільги є подання таким працівником заяви (обов'язковий додаток до якої - пенсійне посвідчення або довідка МСЕК) і отримання доходу у вигляді заробітної плати в межах граничного розміру доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (в 2008 році - 890 грн.).

Обмеження заробітної плати для застосування податкової соціальної пільги – 890 грн. (якщо ж працівник користується підвищеної соціальною пільгою на дітей, то ця сума збільшується кратно кількості дітей).

У частині трудового законодавства, а саме Кодексу законів про працю України, для працюючих інвалідів передбачені такі пільги.

Звертаємо Вашу увагу, що у разі, коли працюючому інваліду буде встановлена робота на умовах неповного робочого часу, оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Причому робота на умовах неповного робочого часу може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, зменшення кількості робочих днів протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Все залежатиме від домовленості між працедавцем і працівником-інвалідом. Наприклад, це можуть бути і 2 години на день. Проте при такому режимі також повинні бути дотримані мінімальні гарантії щодо оплати праці, пропорційно відпрацьованому часу. Сьогодні звертається увага на утримання із заробітної плати працівників-інвалідів та пенсіонерів.

Нарахування та утримання соцвнесків із заробітної платипрацівників-інвалідів та пенсіонерів у 2008 році

Що стосується працюючих пенсіонерів, то на них поширюються всі гарантії та пільги, як і на “звичайних” працівників. Якихось особливостей щодо цієї категорії працівників у КЗпП не передбачено.

Згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 р. № 400/97-ВР нарахування на фонд оплати праці найманих працівників-інвалідів здійснюється за спеціальною ставкою - 4%.

Проте звертаємо Вашу увагу, що наведена ставка внеску в розмірі 4% встановлена лише для підприємств, установ і організацій.

Приватні підприємці нараховують на заробітну плату найманих працівників, які є інвалідами, страхові внески в розмірі 33,2%.

Що стосується утримання внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, то законодавством не передбачено надання якихось пільг працівникам-інвалідам. Тому для всіх найманих працівників підприємця, включаючи інвалідів, об'єктом для утримання є сукупний оподатковуваний дохід.

Згідно зі ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” страхуванню на випадок безробіття не підлягають працюючі особи, які:

- отримують або мають право на призначення пенсії за віком;

- отримують пенсію за вислугу років;

- досягли пенсійного віку.

Тобто у ст. 5 цього Закону не згадуються особи, які отримують пенсію по інвалідності. Це означає, що працюючі інваліди відносяться до застрахованих осіб, тому з їх заробітної плати повинні утримуватися «безробітні» внески.

Що стосується нарахування й утримання соцвнесків із зарплати пенсіонерів, то вони сплачуються, так само як і у звичайного працівника. Немає пільг у пенсіонерів і щодо податку з доходів.

Єдина відмінність пенсіонерів від звичайних працівників - із зарплати пенсіонерів не утримується “безробітний” внесок.

Бухгалтерський облік утримань відображається на синтетичному рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», який має такі субрахунки:

651 «За пенсійним забезпеченням»;

652 «За соціальним страхуванням»;

653 «За страхуванням на випадок безробіття»;

654 «За індивідуальним страхуванням»;

655 «За страхуванням майна».

Податок на прибуток обліковується на субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

Розглянемо на підставі даних Розрахунково-платіжної відомості типові проведення по операціях утримань із заробітної плати технічного директора ТОВ «Український кристал» Ободовського А.В.

Типові проведення по операціях утримань із заробітної плати

3.8 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці та контроль за використанням фонду оплати праці

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками:661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету – утримання із заробітної плати, суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків 23, 91, 92, 93 та ін.

Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в кореспонденції з кредитом рахунків:

641 «Розрахунки за податками» (на суму утриманого прибуткового податку, що підлягає перерахуванню до бюджету);

651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму утримані збору до Пенсійного фонду);

653 «За страхуванням на випадок безробіття» (на суму утримань збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття) та ін.

Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса».

На суму депонованої заробітної плати в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 662 «Розрахунки з депонентами». В подальшому, при виплаті працівникам заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів, роблять запис по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» в кореспонденції кредитом рахунка З0 «Каса».

Сума депонованої заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». Перерахування зазначеної суми до бюджету відображається записом по дебету рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в Картках – особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в Реєстрі депонованої заробітної плати. В цьому документі за кожним працівником позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу із каси. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером.

Розмір оплати праці залежить від складності і умов виконуваних робіт, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці, господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується. Витрати на оплату праці складаються із:

- фонду основної заробітної плати;

- фонду додаткової заробітної плати;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До фонду основної заробітної плати включаються: заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві; суми відсотків або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою у грошовій та натуральній формах.

До фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, трактористам-машиністам та іншим робітникам, яким уведено такі надбавки та доплати за звання майстра і класу кваліфікації; бригадирам з числа робітників, не звільнених від основної роботи, за керівництво бригадою; персональні надбавки; за суміщення професій (посад); розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт; за роботу у важких шкідливих умовах; роботу у багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, які є робочими днями за графіком); премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі за: виконання і перевиконання виробничих завдань; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності; винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років. Зазначені суми у статистичній звітності з праці відображаються у фонді оплати праці працівників позаспискового складу і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників спискового складу підприємства. Оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносять:

оплату простоїв не з вини працівника; суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати; винагороди за підсумками роботи за рік; винагороди за відкриття і раціоналізаторські пропозиції; одноразові заохочення, наприклад, за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохочень до ювілейних та пам'ятних дат; матеріальні допомоги (оздоровчі, економічні та інші виплати); суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам: оплата додатково наданих відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію; вартість путівок на лікування і відпочинок, або суми компенсації, видані замість путівок.

4. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

В ТОВ «Український кристал» недоліком в обліку заробітної плати є те, що його веде головний бухгалтер. Перш за все для удосконалення обліку праці та її оплати цьому підприємству потрібно прийняти на роботу працівника який би займався виключно питаннями обліку заробітної плати. Таким працівником є бухгалтер з обліку оплати праці. Оплата праці займає вагоме місце в бухгалтерському обліку. Потрібно вміти правильно нарахувати заробітну плату, зробити усі утримання та нарахування на заробітну плату, вести документацію.

Ефективність роботи бухгалтерії і бухгалтера зокрема суттєво підвищується завдяки засобам автоматизації документообігу, які дозволяють оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування, редагування і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи, підвищувати ефективність праці.

Комп’ютерний облік повинен відповідати єдиній прийнятій методологічній основі сучасного бухгалтерського обліку та забезпечувати:

• ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвійного запису;

• взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліку;

• суцільне відображення автоматизованим способом господарських операцій на основі первинних документів;

• зменшення ручної, монотонної праці;

• контроль за достовірністю введених даних, цілісністю господарських операцій;

• формування довільних зведень, бухгалтерських звітів автоматизованим способом.

ТОВ «Український кристал» для ведення бухгалтерського обліку використовує програмі Ехсеl 2003. Цю програму використовують як правило малі підприємства які недавно почали свою діяльність, в яких обсяг випуску та реалізації продукції не великі. Але цьому підприємству варто звернути увагу на якусь професійну бухгалтерську програму. Це може бути програма 1С: Бухгалтерія, версія 7.7, Українська конфігурація.

Ділянку обліку заробітної плати можна коротко описати на прикладі.

У разі нарахування зарплатні для всіх співробітників ця програма містить усі ці дані в довіднику Співробітники, вигляд якого наведений нижче.

Довідник призначений для зберігання інформації про працівників організації. Він містить таку інформацію про працівників як: П.І.Б. працівника, стать, посада, дата прийняття на роботу, кількість дітей у працівника, паспортні дані. Також він містить закладку Дані про з/п, в якій містяться необхідні дані для нарахування заробітної плати. Це є місячний оклад (або погодинний тариф), розмір авансу, кількість дітей і кількість пільг за прибутковим податком, а також рахунок і стаття затрат, за якими списуватиметься сума нарахованої заробітної платні.

У типовій конфігурації є два документи, пов'язані з зарплатнею - Нарахування зарплатні і Виплата зарплатні.

Документ «Начисление ЗП» призначений для нарахування заробітної плати співробітникам підприємства, нарахування авансу, внесення до інформаційної бази залишків взаєморозрахунків зі співробітниками. Для нарахування основної заробітної плати «Вид виплати» слід вибрати значення «Основная з/п». Нижче наведено вигляд цього документа в програмі 1С: Бухгалтерія.

За допомогою документа з таким видом виплати можна одержати друковані форми платіжної та, розрахунково-платіжної відомостей, відомостей відрахувань від заробітної плати до фондів, а також розрахункові листки за зазначений період по співробітниках, що вказані у його табличній частині. Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному співробітнику відповідно до бази оподатковування і ставок, зазначених для них у довіднику «Налоги и отчисления» потрібно натиснути кнопку «Рассчитать».

При цьому у графах «Начислено», «Удержано», «К выплате» відобразяться підсумкові суми всіх нарахувань, утримань та сума, що підлягає виплаті.

За допомогою даного документу автоматично формують проведення відрахувань у фонди. Можна надрукувати декілька документів:

-  розрахунково-платіжну відомість нарахування зарплатні,

-  платіжну відомість.

-  розрахункові картки для співробітників.

-  зведення відрахувань до фондів.

Для кращого відтворення вищесказаного наведено приклад цього документа.

Для формування друкованої форми платіжної відомості, бухгалтерських проведень, що відображають факт виплати заробітної плати працівникам призначений документ «Выплата зароботной платы», який наведено нижче .Перший зразок для виплати авансу, а другий для виплати основної заробітної плати.

Також можна використовувати програмний продукт «1С:Підприємство 7.7. Конфігурація «Зарплата+Кадри для України», який розроблений на основі компоненти «Розрахунок» системи 1С:Підприємство версії 7.7 і призначений для розрахунку заробітної плати й ведення кадрового обліку на підприємствах будь-якої форми власності й типу фінансування відповідно до законодавства України.

Конфігурація містить необхідний набір довідників для уведення й зберігання інформації, набір документів, що реєструють ті або інші господарські операції, алгоритми розрахунків, набір різних звітів та інших допоміжних засобів керування даними.

Відпрацьований час може враховуватися як прямим методом, так і методом відхилень. При прямому обліку часу користувач вносить дані безносередньо на підставі вже заповненого табеля. При обліку методом відхилень реєструються тільки відхилення від нормального графіка роботи (хвороби, відпустки, простої та ін.), а відпрацьований час визначається автоматично. Передбачено окремий облік денного й нічного часу. Набір календарів конфігурації дозволяє без додаткового настроювання описати графіки роботи при п’яти та шестиденного робочого тижня, для 40-, 36- і 24-годинного робочого тижня, а також графік роботи «доб-троє». На підставі даних про відпрацьований час автоматично розраховуються суми нарахувань для погодинної оплати праці. Окремо враховується й оплачується відпрацьований поверх норми час. Конфігурація дозволяє одержати як бланки, так і заповнені табелі по типових формах П-13 і П-14. У конфігурації передбачені такі форми оплати праці: погодинна, почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна. При погодинній оплаті праці передбачена можливість вказівки як індивідуального окладу (тарифу), так і прив'язки до розряду.

Передбачено розрахунок різних премій і доплат, компенсацій і соціальних посібників. Інші нарахування й утримання, що використають стандартні алгоритми розрахунку, можуть бути описані користувачем без додаткового настроювання. Облік відхилень від нормального з роботи у конфігурації передбачений з відпусток, лікарняних аркушів, інших випадків, коли оплата відбувається по середньому заробітку, а також відгулів і прогулів. При наявності інформації за попередні періоди середній заробіток для лікарняних, відпусток і т.п. розраховується автоматично. Також автоматично визначається відсоток оплати лікарняних аркушів на підставі стажу співробітника. За допомогою платіжної відомості можна оформити виплату зарплати за конкретний місяць, погашення всіх боргів по зарплаті, виплату авансу. Окремо враховуються виплати з каси, з розрахункового рахунку, а також виплати в натуральній формі. Передбачено депонування сум, не отриманих по платіжній відомості, а також виплата раніше депонованих сум. Програма дозволяє одержати як типові друковані форми розрахункових і платіжних відомостей (П-49, П-50, П-52), так і відомості довільної форми, а також розрахункових листків і касових ордерів на виплату зарплати. Спеціальний звіт покаже суми заборгованостей по невиплаченій заробітній платі. Автоматично розраховуються прибутковий податок, збір на обов'язкове пенсійне страхування й страхування на випадок безробіття з урахуванням основних пільг по оподатковуванню. У конфігурації передбачене ведення структури підрозділів підприємства й ведення штатного розкладу. Зберігання додаткової кадрової інформації зі співробітників: адреси й телефони, родинний стан і члени родини, стаж, кваліфікація й перепідготовка, трудова діяльність, володіння мовами, дані військового обліку та інше. Оформлення кадрових наказів: про прийом на роботу, про звільнення, про кадрове переміщення. Помічник коректувань виконає коректне виправлення документів, внесених у минулих періодах. Помічник експорту проводок дозволить сформувати проводки для 1С:Бухгалтерії на підставі уведених даних. Можливість поділу інформації між декількома розраховувачами дозволить обмежити доступу до даних інших розраховувачів при роботі з конфігурацією декількох користувачів.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ТОВ «Український кристал» є підприємством, яке поновлює свою діяльність та розвивається, що було визначено аналізуючи його показники фінансового стану, чисельності працівників, яка за останні роки зросла зі збільшенням чисельності робітників. Обсяг виробленої та реалізованої продукції з кожним роком зростає, підприємство продає всю вироблену продукцію. Це говорить про те, що є попит на їхню продукцію. Підприємству потрібно збільшувати обсяг виробленої продукції. Реалізація продукції збільшилась більш ніж у тричі у порівнянні з минулим роком. Вартість основних виробничих фондів підприємства з кожним роком зменшується. Це пов’язане з нарахуванням амортизаційних відрахувань та малою закупівлею або будівництвом основних засобів на даному підприємстві. Розрахувавши суми наявних у підприємства господарських коштів, бачимо, що ця сума з кожним роком зростає. Це говорить про те, що зростає кількість коштів які перебувають у розпорядженні підприємства та про розширення підприємством господарського обороту. Це є теж хорошим показником для підприємства. Проводячи аналіз незалежності підприємства від кредиторів був зроблений висновок, що ТОВ «Український кристал» з кожним роком менше залежить від кредиторів та все більше самостійно фінансує своє підприємство. Про це свідчать показники фінансової автономії (незалежності), фінансової залежності який є зворотним до попереднього та показник фінансового ризику підприємства. Підприємство користується тільки погодинною оплатою праці. У нічні зміни ніхто не працює крім охоронців яким заробітна плата теж нараховується згідно із відпрацьованим часом. У вихідні та святкові дні теж ніхто не працює і хліб у ці дні не печуть.

Думаю, для того, щоб підприємство випускало більше продукції потрібно випікати хліб та хлібобулочні вироби у нічні зміни та у вихідні дні. Підприємство усю вироблену продукцію продає, а збільшення обсягу виробленої продукції принесе підприємству більші прибутки, підвищиться рівень використання основних засобів та виробнича потужність підприємства. Щодо обліку праці та її оплати перш за все підприємству потрібно прийняти на роботу бухгалтера з обліку праці та її оплати. Займаючись саме цими питаннями бухгалтер припускався б набагато менше помилок, а на сьогоднішній день цими питаннями на даному підприємстві займається головний бухгалтер, у якого крім цієї роботи є багато іншої не менш складної і відповідальної. Користуючись програмою Ехсеl 2003 підприємство не має можливості затрачати менше часу на виконання певних операцій в бухгалтерському обліку. Якби підприємство використовувало для ведення свого обліку яку-небудь професійну програму для бухгалтерів, то ведення бухгалтерського обліку значно полегшилося б. А отже, підвищилась би продуктивність праці працівників бухгалтерії. Наприклад бухгалтерська програма 1С: Бухгалтерія, версія 7.7, Українська конфігурація автоматично складає усі проведення, підраховує загальні суми, суми ПДВ тощо, формує документи по оплаті праці та інші, документи які сформував бухгалтер можна роздрукувати. Також підприємству можна порекомендувати використовувати програмний продукт «1С:Підприємство 7.7. Конфігурація «Зарплата+Кадри для України».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

облік бухгалтерський фінансовий

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV.

2. Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. N 504/96-ВР.

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. N 1058-IV.

4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхува-ння на випадок безробіття» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 22, ст.171).

5. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР.

6. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. N 889-IV.

7. Закон України «Про прожитковий мінімум»( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 38, ст.348 ).

8. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 р. N 2213-III. Затвер-джено Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. N 144/95-ВР.

9. Кодекс Законів про Працю України, затверджений Верховною Радою України 10 грудня 1971 p. № 322-VIII, зі змінами від 3 березня 2005 року № 2454-IV.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 27.04.98р. №571.

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” 8 лютого 1995 р.№ 100.

12. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. «Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках».

13. Дубій О. «12 уроків з 1 С: Бухгалтерії» Л. – 2004.

14. Коблянська О.І. «Фінансовий облік» К. – 2007.

15. Крайник О.П., Барвінська Є.С. «Економіка підприємства».

16. Несторенко Ж.К. «Бухгалтерський облік промислових підприємств» К. – 2005.

17. Огійчук М.Ф. «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах» К. – 2001 р. – 607 с.

18 Огійчук М.Ф. «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах» К. – 2007 р.

19. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. «Бухгалтерський облік» К. – 2007.

20. Відпустки - які вони бувають...// Український тижневик Дебет Кредит ст. 1 2005 > № 19 .

21. Нагорний Віктор - консультант газети "Все про бухгалтерський блік", с. 3 Все про бухгалтерський облік №42 (1075) 10 травня 2005.

22. Нараховуємо лікарняні // Баланс Бюджет № 8 (159) – 2008.

23. Норми тривалості робочого часу на 2008 рік // Український тижневик Дебет Кредит № 10 2008 р.

24. Про відпустки і резерви 2008 // Український тижневик Дебет Кредит

№ 7.

25. П’ять подій, які не повинен пропустити ваш бухгалтер // Український діловий тижневик Контракти № 39 від 25-09-2006.

Размещено на http://www.