Курсовая работа: Виготовлення флористичних робіт з використанням різноманітного природного матеріалу

Миколаївський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Відділ художньо-естетичної освіти

Курсова робота

Виготовлення флористичних робіт з використанням різноманітного природного матеріалу

Виконала

Топалова Тетяна Михайлівна

Миколаїв – 2009

Зміст

І. Вступ

ІІ. Флористика як вид декоративно-прикладного мистецтва

1.  Заготівля матеріалу.

2.  Основні види та стилі у флористиці:

·  колажі та панно;

·  новорічна флористика.

ІІІ. Даруйте радість спілкування з природою

ІY. Додатки

Y. Література

Вступ

Таємничий та чудовий світ квітів, рідні простори ланів, степу, блакитні річки – все це можна відтворити на папері за допомогою природного матеріалу, зібраного під час прогулянки в природу. Картини з такого матеріалу ніби зупинена мить, якою ви можете милуватися роками. Сам матеріал є екологічно чистим, ще й зібраний власноруч з позитивним настроєм, далі втіленим у творчу композицію – і після цього дійсно відчуваєш себе творцем свого невеличкого світу. Тому пропоную вашій увазі ознайомитися із мистецтвом флористики, яка допоможе реалізувати ваші мрії про виготовлення виробів із природного матеріалу власноруч для оздоблення інтер’єру або у подарунок.

Флористика

Флористика (floris –від лат. «рослина») – вид декоративно-прикладного мистецтва, аплікація, колаж з рослинних матеріалів.

В японській традиції розрізняють пресовану флористику (ошибана) і об’ємно-просторові композиції з рослин (ікебана).технологія флористики походить від звичайного гербарію, «квіточки на згадку», але в сучасній формі набуває різнобарвнішого звучання та глибокого змісту.

Одною з основних світових тенденцій дизайну і моди є принцип екологічності. Флористика, що передбачає використання переважно природних інгредієнтів, сама по собі відповідає даній тенденції. Сучасні жителі мегаполісів позбавлені радості постійного спілкування з природою.

Флористичні роботи, виконані з сухих рослин і квітів, більш живі та близькі до природи, ніж синтетичні картини із скла або пластика. У рослинних картинах немає тих шкідливих речовин, які негативно впливають на наше самопочуття.

Заготівля матеріалу

Матеріал для флористики беремо із природи, але не зашкоджуючи їй, розумно, по господарські. Дикоростучі трави та злаки збирають (ріжуть ножицями, секатором або серпом) у суху, сонячну погоду. Зв’язують злаки у невеличкі пучечки та розвішують їх голівками до низу у сухому приміщені, у затінку.

Плоди дерев та кущів збирають визрівши ми, розкладають тонким шаром на папері або тканині на просушку. Квіти та гарне листя сушать в гербарних сітках, на старих газетах під пресом.

Висушений матеріал складають у зручні коробки, мішечки, маркірують їх для зручності.

У даних флористичних роботах велике значення має не тільки кольорова гама але й фактура матеріалів. Саме вона надає роботам особливу виразність. Гармонічне співвідношення ніжних компонентів з грубими, а блискучі – з матовими роблять композицію надзвичайно ефективною.

При створенні колажів та панно застосовують різні природні матеріали. Як правило, це сухоцвіти, висушені гербарним та природнім способами трави і квіти.

Під час цвітіння квіти зрізують, зв’язують у не тугі пучечки, підвішують до низу голівками. Сушать у сухому приміщенні. Так сушать волошки, агератум, троянди, чорнобривці, целозію, ліатріс, айстри тощо. Використовують у флористичних роботах також і сухі гілочки дерев, кущів, коріння, кора, лишайники, мох, плоди тощо.

До екзотичних компонентів належать висушені дольки цитрусів, сухофрукти. Виразний вигляд мають вирізані з цупкого картону геометричні фігури, які задрапіровані папером, тканиною, сухим листям або обвиті дротом, корінням, нитками, вербовою лозою, сухою травою, соломою тощо.

У декоративних, лінійно-графічних та абстрактних колажах використовують квіти не цілком, а розібрані на окремі пелюстки (дельфініум, турецька гвоздика, гладіолус, аквілегія тощо).

Фон для колажу можна виконати акварельними або гуашевими фарбами у техніці монотипії. І якщо вдивитися у такий фон з різнобарвними розводами. Достатньо буде розкласти любий необхідний рослинний матеріал, приклеїти і робота готова.

Зразки готових робіт пропоную у Додатках.

Колажі та панно

Поговоримо про види площинних флористичних робіт – колажі та панно.

Площинні або двовимірні роботи – це структурні флористичні роботи, які мають два основних виміри: довжину та ширину. На відміну від тривимірних робіт, третій вимір (глибина) не настільки важливий у площинних, тому його не враховують. Але глибину на роботі можна відобразити за допомогою структури природного матеріалу. Сучасними флористичними роботами зараз є колаж і панно.

Що це за роботи і чим вони різняться нам слід з’ясувати.

КОЛАЖ

(від французької – collage – «наклеювання»)

Це технічний прийом в образотворчому мистецтві, що передбачає наклеювання на будь-яку основу матеріалів, які відрізняються від неї кольором та фактурою. А також колажем називають витвір, цілком виконаний цим способом.

Історична довідка: колаж в образотворче мистецтво був введений кубістами та футуристами, що практикували приклеювання на полотна шматочків газет, фотографій, тканини тощо.

Флористичний колаж – виконується з використанням природних матеріалів.

Існує п’ять основних стилів колажу, в яких може бути виконаний флористичний колаж. Кожен з них має свої яскраво виражені риси та особливості. Розглянемо детальніше кожен стиль.

1.  Декоративний стиль

-  передбачає створення яскравої роботи, в якій головну роль відіграє краса і виразність елементів композиції. Рослини і матеріали при цьому можуть трансформуватися як завгодно на користь естетичному ефекту.

2.  Абстрактний стиль

-  пропонується для висловлювання стихійних почуттів, настрою і фантазії автора, який принципово відмовляється від зображення реальних предметів. Цей стиль характеризують кольорові плями у вигляді геометричних форм, фантазійних кольорових переходів тощо. Флористи створюють їх за допомогою фарб та наклеювання рослинних елементів.

3.  Вегетативний стиль

-  (вважається самим складним) щоб створити композицію даним стилем, необхідно тонко відчувати внутрішню сутність рослини, наближаючи свої творіння до натуральних образів. Для вегетативного стилю характерне вільне, ідентичне природному розташуванню матеріалу. Це композиція має бути максимально реалістичною.

4.  Лінійно-графічний стиль (графічний)

-  тут основна роль відводиться лініям, їх характеру, товщині, напрямку. Якщо у декоративному стилі лінія це додатковий штрих, то у графічному – вона є ідеєю композиції. Лінії можуть бути прямими, хвилястими, зігнутими. Для цього стилю характерна асиметрія.

5.  Пейзажний стиль

- основний предмет відтворення – це натуральна або перетворена людиною природа. Особливо цікаво виглядає імітація природних ландшафтів, виконаних з натуральних флористичних матеріалів.

ПАННО

У класичному розумінні, це витвір образотворчого мистецтва, що застосовується для постійного або тимчасового заповнення окремої ділянки стіни. У той час, коли колаж є самостійним флористичним витвором, що не залежить від зовнішніх факторів, то панно з природного матеріалу практично завжди виконується з урахуванням стилю і кольорової гами інтер’єру, у якому воно буде розташоване. Є ще одна суттєва відмінність панно від колажу – матеріали у колажі завжди фіксуються за допомогою клею, тоді як панно надає можливість вільного вибору інших технік і їх комбінування в одній роботі. Наприклад, каркас роботи фіксується у техніці зв’язування, а інша – приклеювання. У стилі панно можуть бути виконані ширми, рослинні штори тощо.

Новорічна флористика

Новий рік та Різдво – це свята, які близькі нам з дитинства. Ми їх з нетерпінням чекаємо, готуємо один одному подарунки. З цими святами у нас пов’язані надії та сподівання на чудо, мрії та їх здійснення, тепло домашнього затишку, закріплення родинних стосунків та передача інформації молодому поколінню про дбайливе ставлення до звичаїв і обрядів свого народу, до природи, до всього живого у світі. Це саме той час, коли варто і доцільно прищеплювати навички господарського та дбайливого ставлення до традиційний новорічних дерев: ялин, сосен та інших хвойних, яких безжально і великій кількості знищується у часи свят. В давнину ці дерева вважалися священними, знаходились під охороною, люди усвідомлювали цінність цих порід дерев. Наша задача полягає у тому, щоб відродити це свідоме ставлення як до цих дерев так і до природи в цілому.

Насамперед декілька слів про новорічних красунь.

Ялина визивала у наших пращурів особливу повагу. Її вважали священним деревом та вірили, що в її кроні мешкають добрі духи лісу. Біля неї проводились обряди по вмилостовленню духів, при цьому на гілках розвішувались запалені лампадки та різні прикраси. Поступово цей обряд перетворився у звичай, а красуня ялинка стала символом життя і неминучої молодості. Цей звичай особливо був розповсюджений у Західній Європі.

Петру І цей звичай дуже сподобався, і особливим наказом від 20 грудня 1700 року він узаконив святкування Нового року, який до цього святкувався у вересні. Наказ проголошував: «Рахувати Новий рік не з першого вересня, а з першого січня 1700 року. І як в знак цього доброго починання і нового сторіччя у святкуванні один одного вітати з Новим роком. На великих вулицях, біля дворів вчинити деякі прикрашання від дерев і гілок соснових, ялинових та ялівцевих». С тих пір ні одне новорічне свято не обходиться без зеленої красуні.

У перші роки свого життя ялина росте дуже повільно і у 10 років сягає лише 1-2 метрів заввишки, але у віці 60 років виростає до 25-30 метрів. Ялина відрізняється довголіттям. У парку села Михайлівського й донині росте велике дерево з густою кроною, яку посадив сам дід Олександра Сергійовича Пушкіна Осип Абрамович Ганнібал.

Славиться ялина не лише своєю красою. З її деревини роблять кращі сорти паперу, штучний шовк, бавовну, спирт, гліцерин, виготовляють з неї пакувальну тару, лижі, паркет, дранка для дахів, використовується у _удно будівництві. Деревину ялини широко використовують також для виготовлення музичних інструментів. Наприклад, з неї зроблені відомі всьому світу скрипки Страдиварі, Аматі і Гварнері.

Ялинова хвоя – ефективний засіб проти цинги. Ялина виділяє летючі речовини – фітонциди. Для очистки повітря великого міста достатньо фітонцидів, що може виділити всього 1 гектар ялинового лісу. А густі посадки ялин вздовж залізничних доріг добре поглинає звуки і такий «екран» ізолює мешканців ближніх домів від шуму потягів.

Для збереження посадок наших зелених друзів та збільшення посадок хвойних, сучасні крамниці пропонують модне та економічне вирощування ялинок , сосен, кипарисів у мобільних пересувних горщиках. У новорічні та різдвяні свята такі живі символи вносяться у приміщення, прикрашаються іграшками, а після свят, безболісно для рослин, виносять на вулицю.

Все новорічне та різдвяне оформлення приміщень пов’язане з історією цих свят. Колись відбулось у Віфлеємі диво народження Спасителя людства, тепер щорічно святкується цей день. І тому бажання зробити все навкруги незвичайним, відповідним радісній обстановці перетворює нас у справжніх майстрів-чаклунів. Неповторна атмосфера Різдва знов і знов надихає майстрів, що створюють чудові різдвяні композиції, в яких традиції переплітаються з новими ідеями.

Чудовий звичай, що прийшов до нас з сивої давнини, - класти під ялинку подарунки для членів сім’ї і близьких друзів. І, як правило, хочеться, щоб ці знаки любові і уваги були б незвичайними, чарівними, а насамперед це подарунки зроблені власноруч.

Крім живих дерев, існують інші прикраси приміщень у новорічні свята. Якщо згадати традиційне українське обрядове рішення з цього приводу – то це Дідух - сніп пшениці або іншого злаку, що ставиться на святковий стіл як символ достатку в сім’ї. Зберігаючи цю давню національну традицію, слід відновлювати виготовлення Дідуха за традиційними технологіями, про які можна дізнатися з розповідей старшого покоління, з книг по народознавству або у краєзнавчих музеях.

Прикрашати ялинки або Дідух було прийнято здавна ягодами, фруктами, цукерками, квітами, що символізувало не стільки саме свято, скільки побажання і мрії про багате щасливе життя у новому році. Сучасні варіанти святкового оформлення далеке від класичного, але зазвичай лісова красуня, як завжди, є основною для цих композицій. Додатковим матеріалом можуть слугувати найрізноманітніші флористичні матеріали. Шишки, квіти, фрукти, цитруси – справжній святковий достаток. При цьому слід притримуватись традиційного різдвяного звичаю – щедро прибрана ялинка для наших пращурів являла собою символ благополуччя і запорука майбутнього процвітання. Замість живої ялини рекомендуємо використовувати штучну хвою.

Навіть традиційна ялинка може в цей день перетворюватися у дещо незвичайне. Завдяки фантазії флористів характерна для різдвяних композицій конусоподібна «ялинкова» форма заповнюється самими незвичайними природними матеріалами – гілками, квітами, шишками, фруктами, овочами. Вона може бути сплетена з трави, соломи, корнів дерев і взагалі з чого завгодно, але перевагу слід віддавати натуральним природним матеріалам, оскільки вони більш екологічні. Всесвітня тенденція переваги використання екологічних матеріалів відобразилась на творіннях флористів. В роботах використовується майже увесь спектр дарів природи.

Під силу, власноруч, виготовити імітовану ялинку або стилізовану під неї – це оригінальний новорічний подарунок, який принесе радість вашим близьким. Каркас конусоподібної форми можна виготовити з проволоки, картону, а потім обклеїти любим флористичним матеріалом. Придатні для цього сухоцвіти, сухі пелюстки, листя рослин, хвоя, подрібнена горіхова шкаралупа, горіхи, жолуді, шляпки жолудів тощо. Оздоблюємо таку ялинку блискучими бусами, паперовими зірками. Встановлюємо конус-ялинку у горщик та драпіруємо його тканиною або бантом.

Одним з самих популярних різдвяних прикрас у всьому світі по праву вважається вінок, як правило зроблений з ялинового гілля. Зроблені із гілок завжди зелених рослин, вінки асоціюються з ритуальними, поминальними, символізуючи ми смерть та горе. Але коло завжди вважалося магічним – це фігура без початку і кінця, це і символ циклічності, все у нашому світі відбувається циклічно, по колу, циклічно, Земля робить повний оберт навколо своєї вісі, змінюючи день на ніч, теж саме можна сказати і про зміну пір року і так далі. І тому до прикрас-вінків теж слід підходити з боку пояснення принципу циклічності. Його вивішували на вхідні двері, на стінку або просто на поверхню столу, доповнюючи свічками, шишками, горіхами, квітами тощо. Ця форма залишається незмінною, а от матеріал для виготовлення може бути самим найрізноманітнішим – солома, гілки, сухі квіти, лоза верби і дівочого винограду. Вінки збираються на дротяному каркасі. Для прикрашення використовують скляні ялинкові кульки, свічки, шишки, горіхи, декоративні шнури або стрічки, фігурки янголів, рослинні волокна, сухі трави і неодмінно свічки.

С тих пір як багато років потому людина вперше запалила вогонь, цей таємничий, вселяючий впевненість джерело світла та тепла, служить не тільки звичайним практичним цілям, але й є символом переваги світла і життя над пітьмою і смертю. Вогонь у різдвяні дні – це знак очищення всього світу. Запалюючи на Новий рік свічки, ми не тільки віддаємо данину давній традиції, але й насолоджуємося романтичною атмосферою, що створюється м’яким світлом свічки, блиском святкових прикрас.

Кольори цих свят традиційні – зелений та червоний. Зелений асоціюються з ялинкою, вважається символом Різдва, червоний нагадує про жертву Христа. А у Китаї червоний колір – це символ щастя. Тому для оформлення святкових композицій частіше обирають червоні свічки, кульки та стрічки, які гармонійно вписувались у зелені гілки живої або штучної хвої.

Зірка – це ще один із самих розповсюджених елементів різдвяного оформлення, що бере початок у біблейських притчах. Всяке зображення зірки – давній символ вічності, щастя., прийнятий у культурі багатьох народів. За легендою зірка віщувала про народження Спасителя. Тому в композиціях включають зірки різної величини і кольору.

Є ще інші традиційні символи різдва та Нового року – це місяць, дзвоники, сніжинки, сніг тощо.

Щодо виготовлення новорічних композицій власноруч, пропонуємо розроблені нами технології виготовлення плетених основ, які ви можете запропонувати зробити гуртківцям під час підготовки до свят.

У виготовленні такі плетені вироби прості та доступні навіть непрофесіоналам. Матеріалом слугує тонка і гнучка проволока, лоза хмелю, верби, дівочого винограду, солома, ситник, суха трава, гілки берези, спірєї тощо. Самим популярним у нашій роботі стала лоза дівочого винограду. Ця лоза за вегетаційний період росте швидко, завиває своїм гіллям стіни домів, забори, навіть, на стовбури дерев. У зимовий період, за допомогою секатора, нарізаємо потрібну кількість лози, заносимо у приміщення, сік в лозі, в теплій хаті, після морозу розтане. Лоза стає гнучкою і не потребує додаткової обробки та підготовки, готова до роботи. Додатковий матеріал для роботи з такою лозою є цупкі нитки та проволока.

Пропонуємо вам технологічні карти по виготовленню плетених основ з лози дівочого винограду та конспект майстер-класу – майстерня „Ексклюзивний новорічний подарунок».

Даруйте радість спілкування з природою

Квіти вчать нас позитивно сприймати світ. Дивлячи на тендітну весняну квіточку підсніжника, що витримала і лютий мороз, і негоду, дивуєшся - звідки така міць у такої маленької рослинки. А вона росте, радує нас своєю красою, вчить нас витримці. Коли вам дарують квіти, ви відчуваєте радість. Таку ж радість відчуває і та людина, яка робить цей подарунок. І на довго залишається з вами радість. Подарувати радість створену власноруч – це і є те саме головне, що залишається назавжди. Займайтесь флористикою і намагайтесь передавати радість у своїх роботах. Залучати до флористики дітей різного віку дуже доцільно тому, що вони стають більш чуйними, уважними, доброзичливими та навчатися цінувати і берегти природу краю та Землю вцілому.

Додаток №1

Конспект заняття майстер-класу

Майстерня «Ексклюзивний новорічний подарунок»

Мета: створити власноруч зроблений сувенір за елементарними аранжувальники правилами (композиція, пропорція, ритм, колір, фактура, акцент, симетрія, асиметрія, рівновага); розвивати творчі здібності та естетичний смак; виховувати шанобливе ставлення один до одного та бажання приносити радість близьким власноруч зробленим подарунком.

Матеріал та обладнання: флористичний матеріал (шишки, горіхи, жолуді, коробочки маку, нігели, ворсянка, сухі пелюстки троянд, сухоцвіти, листя фруктових дерев), штучні аксесуари (скляні ялинкові кульки, декоративні буси, дзвоники, зірочки, стрічки, свічки), горщик або чашка, пінопласт, нитки, дріт, клейовий пістолет, ножиці.

Хід заняття

Ми з вами сьогодні зустрілись напередодні Різдва, або цей час ще називають Адвент.

Адвент – це передріздвяний час, період посту, в якому проходять багато чисельні обряди та звичаї. За календарем це чотири неділі до Різдва – з 10 грудня по 7 січня.

Які ви знаєте різдвяні обряди та звичаї?

Вечеря, кутя, колядування, щедрування, ворожіння, виготовлення подарунків.

Задача нашого заняття – це виготовлення власними руками подарунка-сувеніра з використанням природного та штучного матеріалу.

По суті наш сувенір, мовою аранжувальників, - це композиція. Що таке композиція, ми з вами зараз з’ясуємо. Щоб це зрозуміти, треба пограти у гру «Конструктор». У кожного в дитинстві був конструктор пластмасовий, металічний, дерев’яний тощо. І з заготовок ви будували різні конструкції. У нашій грі деталями конструктору є частини слів, з яких ми конструюємо нові слова.

Наприклад, у нас є ключове слово «КОМПОЗИЦІЯ». Ми візьмемо з даного слова лише частину – «КОМПО». Ваша задача: підібрати якомога більше частин-приставок, щоб утворилися нові слова, це будуть знайомі вам усім слова, які вам слід ще й пояснити.

КОМПО + Т – компот – солодкий напій, узвар, який готують з сухофруктів, або свіжих ягід та фруктів.

КОМПО + ЗИТОР – композитор – людина, яка складає музику або автор музичного твору.

КОМПО + СТ – органічні відходи з городніх рослин, що складають у кучу для подальшої переробки на добриво або добриво з рослинного перегною з землею..

КОМПО + НЕНТ – компонент – складова частина чогось.

КОМПО + ЗИЦІЯ – композиція – це співвідношення та взаємне розташування частин.

От ми і з’ясували, що таке композиція. Це компоновка – складання елементів. У нашому випадку – новорічна композиція – це складання елементів з флористичних та штучних аксесуарів, які гармонійно треба поєднати між собою.

Розглянемо матеріал, з яким нам прийдеться сьогодні працювати. Флористичний матеріал – це природний матеріал: шишки, горіхи, сухоцвіти тощо. Штучні аксесуари – це матеріали зроблені зі скла, пластмаси, металу тощо – дзвоники, кульки, стрічки… Допоміжний матеріал – горщик або чашка, які будуть слугувати нам основою, на якій компонуватимо композицію; пінопласт, який потрібен для кріплення; тканина або мішковина, щоб задрапірувати горщик. Щоб наша композиція була вдалою, зважаючи що ви вперше займаєтеся аранжуванням, вас слід ознайомити з елементарними правилами складання композицій.

Перше правило

Пропорції (частини) – це співвідношення окремих частин за висотою, шириною та довжиною. Існує правило «золотого перетину» - правило, при виконанні якого створюємо гармонічні композиції – одна з двох складових частин в стільки ж разів більша другої, у скільки сама менше цілого.

Так, наприклад, ваза у композиції складає 3 частини, сама композиція у вазі – 5 частин, разом 3 + 5 = 8. 8 – це ціла частина, яка складається з 3 частин та 5.

Друге правило

Ритм – це відстань між рослинами, яка поступово збільшується або зменшується за певним принципом.

До ритму можна віднести такі поняття, як асиметричне та симетричне розміщення.

Симетричне розміщення – рівновага або дзеркальне зображення.

Асиметричне розміщення – нерівномірне або більш природне розміщення елементів.

Трете правило

Колір – є роботи однотонні чи монохромні, складні, контрастні. Існує правило сумісності кольорів в одній композиції, яке можна засвоїти на прикладі кольорового кола: сумісність визначається по протилежно розташованим кольорам, інший варіант – кольори через два та інші. Розглянувши кольорове коло, виберіть кольори, з якими ви будете працювати.

Незабудьте, що кольори новорічних та різдвяних композицій – червоний та зелений, а додаткові шукайте за кольоровим колом.

Четверте правило

Акцент – головний мотив, найбільш ефективна частина, або «обличчя» композиції. Тут вибираємо самий яскравий елемент встановлюємо у центр композиції. Акцент можна підсилити за допомогою фактури, тобто характером поверхні. Вона може бути спокійна – в ній спостерігається гладенька рівна без дрібних деталей поверхня, наприклад, кулька, жолудь, стрічка; і неспокійна – багато дрібних елементів: шишка, хвоя, грона ягід тощо. У роботі слід комбінувати спокійні з неспокійними елементами. Наприклад, навіть у монохромній роботі фактура має неабияке значення, - сріблясті кульки та такого ж кольору шишки не будуть виглядати злито; або шишки і хвоя – це дві однаково схожих фактур і для рівноваги слід розбавити їх якимось спокійним елементом (бант, дзвоник, яблуко, свічки тощо).

А тепер, коли ви ці правила засвоїли, слід приступати до виготовлення композиції.

На допомогу вам буде технологічна карта, по якій ви будете звіряти свої кроки поетапного виготовлення композиції.

Технологічна карта по виготовленню композиції

1.  Визначте по кольоровому колу основні кольори вашої композиції, за цими кольорами виберіть фурнітуру та аксесуари.

2.  Згідно з обраними кольорами, підбираємо тканину (мішковину) і драпіруємо нею чашку (горщик).

3.  Заповнюємо до верху чашку пінопластом та накриваємо його драпіровкою.

4.  Визначаємо висоту основи (чашки) та, приблизно, висоту самої композиції : 3 + 5 =8 (див. мал. №1).

5.  Встановлюємо самих високий елемент композиції.

6.  Згідно правилам ритму, акценту, симетрії і асиметрії компонуємо допоміжний матеріал у гармонічну композицію.

7.  Для акценту самі яскраві елементи – в центрі.

8.  Щоб зберігався ритм, якщо ставимо шишку праворуч – врівноважуємо її другою ліворуч, групами розміщуємо дрібні жолуді, кульки.

9.  Для створення ефекту легкості та повітряності роботі додаємо шифонові білі банти або скляні прозорі кульки.

10.  Готову роботу роздивіться з усіх сторін, проаналізуйте її за правилами побудови композиції, виправте помилки (якщо вони є).

Композиція „Подарунок матусі ”

Додаток №2

Технологічна карта

Виготовлення плетеної площинної основи «Ялинка» №1

1.  Заготовити для вертикальних стійок непарну кількість паличок (7-9) по 40 см.

2.  Сплести з лози кільце діаметром 25 см.

3.  Рівномірно розташувати стойки по кільцю на однаковій відстані. Просовуючи крізь кільце, залишити ніжки по 2-3 см.

4.  Зверху стойки з’єднати лозою або нитками.

5.  Взяти 1-2 довгі лозини, закріпити за кільце і виконати плетіння у 1-2 мотузки через стійку по спіралі до верху.

6.  якщо ви робили все правильно, в кінці у вас повинен вийти конусоподібний виріб, який треба оздобити сріблястими, або іншого кольору кульками, стрічками, шишками, горіхами тощо.

Технологічна карта

Виготовлення плетеної площинної основи

«Ялинка» №2

1.  У дерев’яному спилі, довжиною приблизно 15 см, шилом робимо два отвори глибиною 1 см на відстані 5-7 см.

2.  Вставити в отвори дві стійки довжиною 40-45 см і закріпити їх за допомогою клею, дати час підсохнути.

3.  Для верхнього ярусу (верхівка-трикутник) закріпити три палички по 15 см.

4.  Для другого ярусу – палички по 20, 13, 13 см.

5.  Для нижнього ярусу – палички по 25, 18, 18 см.

6.  На всіх ярусах трикутники заплести хаотично.

7.  Готову основу пропонуємо пофарбувати фарбою зі спрею у сріблястий, золотистий або зелений кольори. Після висихання основу оздобити відповідними аксесуарами.

Технологічна карта

Виготовлення плетеної площинної основи

«Ялинка» №3

1.  З лози робимо трикутник розміром 25 х 30 х 30 см.

2.  Стовбур, висотою 40 см, закріплюємо в середині трикутника.

3.  Трикутник, разом із стовбуром, заплітаємо лозою хаотично.

4.  Горщик, висотою до 10 см, драпіруємо тканиною або мішковиною, оздоблюємо декоративним шнуром.

5.  Заплетену основу з’єднуємо з горщиком і закріплюємо за допомогою пінопласту або будівельної піни.

6.  Оздоблюємо основу в тон горщику кульками, шишками, бантами тощо.

Технологічна карта

Виготовлення плетеної площинної основи

«Зірка»

1.  Для п’ятикутної зірки необхідно довгу лозу надломити по всій довжині на відстані через кожні 30 см.

2.  З’єднати кінці лози і скласти з неї зірку.

3.  Кожен з п’яти промінців зірки обвиваємо лозою, утворюючи спіралеподібні відрізки.

4.  Для другого варіанту оформлення зірки, лозою не стягуємо промінці, а заплітаємо створену площину хаотично.

5.  Готову основу оздоблюємо відповідними аксесуарами.

Технологічна карта

Виготовлення плетеної площинної основи

«Місяць»

1.  Лозу зігнути у вигляді місяця у два ряди.

2.  Кінці лози закріпити.

3.  Утворену площину заплітаємо хаотично.

4.  Робимо підвіску з декоративного шнура, закріплюємо за основу місяця. Ця робота, після оздоблення аксесуарами, буде підвісною і вам слід продумати, за що її причепити (за настільну лампу, за люстру, за гардину тощо).

5.  Другий варіант – основу закріплюємо у горщику, по аналогії з основою «Ялинка» №3.

6.  Доцільно в оздоблення включити аксесуари із зірок, крупних бусин, в тон скляних кульок.

Композиція „Ялинка №1”

Композиція «Зірка»

Настільні святкові композиції

Плетені ялинки

Різдвяні віночки

Ялинки із сучасних аксесуарів

Додаток №3

Скелетоване листя та пейзажі

Листя цинерарії в колажах

Рослинні колажі

Жіночі силуети

Додаток № 4

Конспект заняття на тему: Солом’яна ялинка

Мета: ознайомити з традиціями святкування новорічних свят стосовно використання хвойних рослин, вчити сприймати змальовані словами образи природи у віршованих текстах, вчити відшукувати альтернативу хвойним при виготовленні поробок власними руками, вправляти в користуванні технологічними картами, розвивати кмітливість при розв’язувані логічних завдань, виховувати співчуття до всього живого, дбайливе ставлення до хвойних не тільки у святкові дні.

Матеріали: спили, дерев’яні шпажки, солом’яні міжвузля, ємкість для замочування соломи, лінійка або умовні позначки, ножниці, клей ПВА.

Обладнання: фотографії робіт попередніх років на конкурс «Ялинка без ялинки», технологічні карти «Виготовлення солом’яних ялинок», тексти для роботи в групах – «Добавлянки», «Звернення ялинок».

Хід заняття

Наше заняття проходе напередодні самих улюблених свят не тільки дітей, а й дорослих – це Новий рік та Різдво. А головним атрибутом цих свят традиційно вважається……ялинка. Які ви знаєте загадки про ялинку?

***

Мов зелений їжачок,

Має безліч голочок.

Поспішає до оселі

В новорічні дні веселі.

Але традиція ставити живі ялинки у кожній хаті призводить до масової вирубки цих чудових дерев, які приносять велику та незамінну користь не тільки людині, а й планеті в цілому. Щоб не сталося екологічного лиха, щоб зберегти зелені насадження у святкові дні, ми повинні навчитися по іншому вирішувати проблему прикрашання свого приміщення розумно, по-господарські. Кожного року ми приймаємо участь у Всеукраїнському конкурсі «Ялинка без ялинки», розгляньте фотографії конкурсних робіт попередніх років. Цього року ми теж будемо виготовляти поробки без використання хвої та і надалі будемо вивчати традиції та пропагувати свої знання бережливого ставлення людини до хвойних.

Звернемося до історії святкування Нового року в Україні з хвойними рослинами.

Історична довідка

У далекій давнині Новий рік найчастіше пов’язували з весною – початком відродження природи – 1 березня. В цей день ходили щедрувальники з піснею:

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка.

Петро І з 1700 року видав наказ, в якому наказувалося святкувати Новий рік з 1 січня і обов’язково прикрашати будинок ялиною або сосною. Цей звичай Петро І уперше побачив у Німеччині. Німці поклонялися хвойним деревам тому, що вірили ніби в кронах саме цих дерев жили духи довголіття. А щоб ці духи були і до людей щедрі та дарували їм довголіття, німці приносили дарунки духам у вигляді яблук та солодощів, які розвішували на гілках дерев.

З 1815 року ялинку прикрашали свічками, а пізніше _ ялинковими прикрасами зі скла. З тих часів і в наших будинках з’явилися ялинки, що приносять нам радість, а природі – навпаки.

Для збереження хвойних люди намагаються зробити все можливе.

Ялинки до новорічних свят вирощують у спеціальних розсадниках. Ялинкові посадки покращують екологічний стан територій, на яких вони ростуть. Але поки ялинка виросте заввишки 1-2 метри пройде 10-15 років і весь цей час молоді деревця очищають повітря від пилу, газів, виділяють кисень. Наприклад, тільки один гектар лісу дає повітря тридцятьом людям. Разом з киснем рослини збагачують повітря фітонцидами – летючими речовинами, що вбивають хворобливі бактерії. Фітонциди сосни згубно діють на збудників туберкульозу, а фітонциди ялини – на бацили дифтерії. А також посадки хвойний прикрашають нашу землю, є житлом і їжею для багатьох птахів і тварин. На місце вивезених з розсадника ялинок весною висаджують нові, які скоро включаються в корисну екологічну роботу.

Можна купити у крамниці і штучну ялинку, але ж їх випускають хімічні заводи, які дають небезпечні для природи відходи. Тобто купуючи кожного року нові штучні ялинки ми спонукаємо до розвитку таких виробництв, які є небезпечними для довкілля.

Тому ми повинні берегти наші хвойні рослини.

Я пропоную вам прослухати два вірша про ялинку і скажіть які відчуття викликає кожен вірш.

Ялинонька

У лісі, в лісі темному,

Де ходить хитрий лис,

Росла собі ялинонька

І зайчик з нею ріс.

Ой, снігу, снігу білого

Насипала зима!

Прибіг сховатись заїнько –

Ялиноньки нема…

Ішов тим лісом дід Мороз,

Червоний в нього ніс…

Він зайчика-стрибайчика

У торбі нам приніс.

Маленький сірий заїнько,

Іди, іди до нас!

Дивись, твоя ялинонька

Горить на весь палац!

Іван Нехода

Зрубали

Зрубали . В дім внесли. Принарядили.

І веселились навкруги до світу…

В ту ніч вона в своїм наряді дивнім

Здавалась найкрасивішою в світі.

«Щаслива, - в лісі заздрили ялини, -

Як у раю, віднині буде жить».

Вони не знали, що вже третю днину

На смітнику їх подруга лежить.

В. Соколов

Обговорення віршів. Діти висловлюються з приводу настрою віршів.

Послухайте уривок з твору «Ялинка» Х.К.Андерсена та уявіть всю трагічну долю хвойних рослин, які використовують люди лише для забави у декілька днів.

«Ялинка лежала в кутку подвір’я між бур’яном та кропивою. Зірка із золотого паперу ще висіла на її вершечку і сяяла на сонці.

На дворі весело гралися ті самі діти, що танцювали навколо ялинки на святі й так раділи їй. Найменший побачив і зірвав золоту зірку.

- Подивіться, що залишилося на цій старій ялині, - сказав він і наступив на її гілки так, що вона аж затріщала під його чобітками».

Пригадайте всім відому пісню «В лесу родилась елочка»

В лесу родилась елочка

В лесу родилась елочка. Везет лошадка дровенки,

В лесу она росла. А в дровцях мужичок.

Зимой и летом стройная Срубил он нашу елочку

Зеленая была. Под самий корешок.

Метель ей пела песенку: Теперь она нарядная

«Спи елочка бай-бай!» На праздник к нам пришла

Мороз снежком укутывал: И много-много радости

«Смотри не замерзай!» Детишкам принесла.

Порою волк сердитый злой

Рысцою пробегал

Зайчишка зайка серенький

Под елочкою скакал.

Четвертий куплет пісні не використовували. Як ви гадаєте чому?

Пропоную вам перетворитися на кмітливих поетів і виконати три завдання:

1. «Добавлянка» - в риму додати недостаючи слово і завершити вірш.

2. «Звернення ялинок» - дописати стерті літери в словах.

3. «Родичі ялини» - хто знає рідню ялини, той правильно відгадає і впише пропущені літери.

На виконання завдань дається 2 хвилини, по закінчені роботи зачитуються результати.

Добавлянка

Щоб ялинок не …( рубати ),

Треба штучні …( купувати ).

Штучні красуні разом з …( нами )

Рік Новий можуть …( стрічати ),

Радість людям … ( дарувати ).

Можна гілочку …( зірвати )

Та гарнесенько …(прибрати).

І тоді такі …( ялинки )

Будуть також … ( веселинки ).

Звернення ялинок

Ми р*радість в*м дарує**! Ми радість вам даруємо!

М* ро*темо д*я втіхи, Ми ростемо для втіхи,

Не ру*айте, н* губ*ть - Не рубайте, не губіть –

Н*шу гір*у долю, Нашу гірку долю,

Завжд* сер*е в н*с трем*ить Завжди серце в нас тремтить

П*ред. Но*им р**м! Перед Новим роком!

Родичі ялини

Люди здавна знали й шанували дерева і склали про них прислів’я, які дійшли й до нас. Розкажіть прислів’я про дерева.

Прислів’я

·  Той, хто посадив і виростив хоч одне дерево – не дарма прожив життя.

·  Дерева – легені планети.

·  До природи не неси шкоди.

·  Зламати дерево недовго, виростити – роки.

·  Багато лісу – не губи. Мало лісу – бережи, нема лісу – посади.

·  Зелене вбрання радує око.

Щоб закріпити знання про хвойні, проведемо вікторину «Деревознай».

Вікторина «Деревознай»

1.  Якого кольору ялинка? ( зеленого, блакитного )

2.  Скільки років живе ялина? ( 200-300 років )

3.  Якої висоти може сягати ялина? ( 25-30 метрів )

4.  Чи швидко росте ялина? На скільки сантиметрів на рік вона виростає? ( 2-5 сантиметрів на рік )

5.  Скільки ж років необхідно чекати, щоб маленька ялинка перетворилася на струнке дерево? ( 25-30 років. Саме в цьому віці вона дає свої перші шишки )

6.  Як називається листя хвойних? (голки, хвоя )

7.  Чи обпадають голки у хвойних? ( восени у модрини, у багатьох обпадають поступово й непомітно для людини )

8.  Коли люди ставляться до ялин і сосен особливо безжалісно й жорстоко? ( перед Новим роком, коли зрубують велику кількість цих дерев заради кількох днів свята )

9.  Чим можна замінити новорічну ялинку в наших квартирах і цим врятувати життя чудовому дереву? ( зробити композицію «Ялинка без ялинки» без використання хвої )

Пропоную вам вивчити скоромовку, в якій іде мова про сосну.

Скоромовка

Сидить сойка на сосні,

Щось посапує у сні.

А на смереці сова

Колискову їй співа.

декоративне прикладне мистецтво флористика

Навчитись розказувати скоромовку можна швидко. Давайте спробуємо на листочках паперу намалювати за 1 хвилину якомога більше ялинок.

Гра «Намалюй ялинки». Час малювання 1 хвилина, підрахунок ялинок, визначення переможця.

Тепер спробуємо виготовити солом’яну ялинку використовуючи технологічну карту. А за скільки хвилин ви зробите свою ялинку? Давайте це визначимо за допомогою годинника. Ознайомтесь з технологічною картою і приступайте до роботи.

Технологічна карта виготовлення солом’яної ялинки

1.  Основу-спіл з’єднай із стовбуром-шпажкою.

2.  Замочи солому на 30 хвилин в гарячій воді. Вийми солому та отряхни зайву воду. Виклади вологу солому на тканину.

3.  Використовуючи умовні позначки наріж солому 10 відрізків по розміру оранжевої смужки.

4.  Проколюй кожну соломину на середині відрізку по мітці оранжевої смужки.

5.  Надінь кожну соломину на шпажку у місці проколу ( середина).

6.  Те саме зробіть із блакитною смужкою - 10 соломин.

7.  8 соломин по розміру зеленої смужки.

8.  8 соломин по розміру червоної смужки.

9.  7 соломин по розміру коричневої смужки.

10.  7 соломин по розміру фіолетової смужки.

11.  5 соломин по розміру білої смужки.

12.  5 соломин по розміру синьої смужки.

Підведення підсумку заняття

1.  Скільки часу нам знадобилось для виготовлення солом’яної ялинки?

2.  Що швидше виростити живу ялинку чи змайструвати власноруч?

3.  Що розумніше рубати ялинку чи знайти альтернативу і чому?

4.  Давайте спробуємо сформулювати для себе та інших небайдужих людей правила дбайливого поводження з хвойними у новорічні свята.

5.  Тож давайте притримуватися цих розумних правил завжди та розказувати, пояснювати їх людям. Я пропоную ці правила опрацювати та випустити агітаційні листівки в захист хвойним.

Робота гуртківців під час виготовлення «солом’яних» ялинок.

«Липова» та «солом’яна» ялинки

Література

1.  Рейнгардт Хен. Азбука цветов. Издательство сельскохозяйственной литературы - Берлин, 1977.

2.  Цукатова В.С. Развивающие занятия по моделированию в начальной школе. «Феникс»- Ростов-на-Дону, 2003.

3.  Гармаш І.І. У годину дозвілля. Київ «Урожай», 1992.

4.  Фомина Ю. Сухие и искусственные цветы. Издательский дом Ниола 21-й век, 2004.

5.  Крысько Н. Нехорошева Г. Стильный колаж. Москва «АСТ-Пресс», 2005.

6.  Моргунова К.П. Забавні саморобки з мушель для дітей та дорослих. Донецьк ПП «Видавництво СКІФ», 2007.

7.  ж. Цветы

8.  ж. Ручная работа

9.  Федотов Г. Плетение из сухих трав. Москва – Эксмо,2004.

10.  Яринко Л. Український віночок. Тернопіль – Навчальна книга – Богдан, 2007.

11.  Смоляк О. Українське народознавство 2 клас. Посібник для вчителя. Тернопіль, 1996.

12.  Гриб А. Соломоплетіння. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.

13.  БогушА. Лисенко Н. Українське народознавство в дошкільному закладі. Навчальний посібник – К.: Вища школа, 1994.

14.  Кононенко А., Кононенко С. Персонажи славянской мифологии. – К.: Фирма «Корсар», 1993.

15.  Лобачевска О., Кузнєцова Н. Возьми простую соломку. Минск: «Полымя», 1988.

16.  Палько Л. Работы с ивой, лозой, берестой. Москва: «Вече», 2004.

17.  Николайчук Л. Целебные растения: Лекарственные свойства. Кулинарные рецепты. Применение в косметике.- Харьков: прапор, 1993.

18.  Яришева Н. Основи природознавства. Природа України: Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 1995.

19.  Гура Л., Гоголь Л. Прикрась свій дім. – Київ: Техніка, 1990.

20.  Азбука цветов. Составитель Рошаль И. – Санкт-Петербург: Кристалл; Терция, 1998.

21.  Белецкая Л. Креативвные картины из природного материала. – Москва: Эксмо, 2006.

22.  Черныш И. Хочу все знать: Детская энциклопедия: Мир растений. – Москва: ООО «Издательство Астель», 2000.

23.  Золотницкий Н. Цветы в легендах и преданиях. – Київ: Фірма «Довіра», 1992.

24.  Коновалова Т., Шевирева Н. Сухоцветы: Аранжировка. Ассортимент. Техника. – Москва: ЗАО «Фитон +», 2003.

25.  Энциклопедия рукоделия. – Харьков: «Клуб семейного досуга», 2005.

26.  Осипова Н. Современный цветочный дизайн. – Москва: «Олма-пресс», 2001.

27.  Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. Редакционная коллегия: Терехов И., Андреева И. и др.. – Москва: «Советская энциклопедия», 1984.

28.  Гусакова М. Аппликация: Учебное пособие для педагогических училищ. – Москва: «Просвещение», 1987.

29.  Хацкевич Ю. Пряновкусовые растения. – Минск: Харвест, 2002.

30.  Нагибина М. Плетение для детворы ииз ниток, прутьев и коры. – Ярославль: Академия развития, 2006.

31.  Похила Л., Яцук Г. Використання скарбниі народних знань у процесі вивчення біології: Царство Рослин. Царство Гриби. – Тернопіль: Мандрівець, 2002.

32.  Українські традиції. Упорядник Ковальський О.– Харків: «Фоліо», 2006.

33.  Усі уроки природознавства: 1-4 класи /упоряд. Балдакова Ю.- Харків: Видавнича група «Основа», 2008.

34.  Малова Р. дизайн картиры за 5 копеек. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2005.

35.  Флемінг Т. Современный Фэн-Шуй. – Харьков, 2004.

36.  Скворницький В. Побутові вироби та іграшки з глини. – Київ: «Урожай», 1994.

37.  Кочережко Н. Сонячні барви. – Київ: «Веселка», 1978.

38.  Кондратюк А. З вишневого саду. – Київ: Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1991.

39.  Григорук А. Солом’яне море. – Київ: «Веселка», 1987.

40.  Шкільний календар: народні свята. Реценз. Голобородько Я., Терещенко В. – Харків: Вид. група «Основа», 2004.

41.  Кривда І. Уроки праці з квітковими, овочевими та ягідними рослинами в початкових класах. – Київ: Видав. «Радянська школа», 1976.

42.  Максаков А., Тумакова Г. Учите, играя. – Москва: «Просвещение», 1983.

43.  Бондаренко А. Дидактические игры в детском саду. - Москва: «Просвещение», 1991.

44.  Дрязгунова В. Дидактические игры для ознакомления дошкольников с растениями. - Москва: «Просвещение», 1981.

45.  Сухорукова Е. Искусство делать цветы. – Киев: «Синопсис», 1992.

46.  Кислова Н. Все для дачи своїми руками. Скоростная техника плетения. - Москва: «АСТ-Пресс книга», 2005.

47.  Головкин Б. Рассказы о растениях-переселенцах. - Москва: «Просвещение», 1984.

48.  Головкин Б. О чем говорять названия растений. - Москва: «Колос»,1992.