Реферат: Методика проведення екологічної експертизи на різних стадіях проектування

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ

ЕКОЛОГО-ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАТЕРІАЛІВ ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ПЛАНУЄТЬСЯ, НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ

Поняття оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) введене в практику проектування і державної екологічної експертизи у 1989 р., яка має передувати прийняттю рішення про здійснення того чи іншого проекту. Вона є обов'язковим елементом всіх стадій розробки проектних матеріалів на здійснення господарської та іншої діяльності, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, здоров'я і умови життя населення.

В процесі підготовки ОВНС проектувальники мають дати аналіз інформації, а експертні органи оцінку з таких питань:

способи здійснення наміченої діяльності, включаючи характеристику пропонованих технічних і технологічних рішень будівництва (розширення, реконструкції), експлуатації і ліквідації (перепрофілювання) об'єкта, джерел сировини і енергії, необхідної виробничої інфраструктури;

характеристика всіх видів виробничих відходів, визначених на підставі матеріального балансу виробництва на стадіях «життєвого циклу» об'єкта для різних режимів роботи на стан навколишнього середовища для всіх варіантів розміщення об'єкта, включаючи характеристику стану повітря, вод, земель, що намічаються до відведення в постійне чи тимчасове користування, опис основних кліматичних, геологічних та інших природних умов, флори і фауни, особливо охоронних територій (заповідних, рекреаційних тощо) і соціально-економічної структури, що склалася в цьому районі.

В результаті всебічного аналізу систематизованої інформації потрібно чітко визначити конкретні об'єкти впливу на навколишнє середовище та джерела варіантів здійснення наміченої діяльності.

Зміст матеріалів ОВНС залежатиме від стадій вирішення питання про способи і характер здійснення такої діяльності.

Ці стадії повинні включати:

розробку схеми розвитку, розміщення підприємств, об'єктів відповідної галузі на перспективу; вйесення відповідним міністерством пропозицій про створення (розширення, реконструкцію) конкретного підвідомчого йому підприємства або об'єкта на території республіки; підготовку матеріалів попереднього вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвитку діючого підприємства (об'єкта); проектів або робочих проектів будівництва нового чи існуючого підприємства (об'єкта).

Для кожної з цих стадій рекомендується різний за повнотою і глибиною зміст матеріалів ОВНС, які підлягають еколого-експертному аналізу і оцінці.

В складі схем розвитку і розміщення галузей народного господарства чи галузей промисловості, районного планування промислових зон, генеральних планів промислових вузлів, упорядкування існуючої забудови промислових зон населених пунктів, генеральних планів населених пунктів і інших подібних матеріалів дають попередню оцінку навколишнього середовища.

Еколого-експертна оцінка схеми проводиться виходячи з того, що матеріали ОВНС на цій стадії повинні містити загальну оцінку стану навколишнього середовища території, на якій намічається здійснювати господарську діяльність, зокрема характеристику природних ресурсів:

а) земельних — відносно зайнятих їх для сільсько- і несільськогосподарської мети, динаміку зміни площі сільськогосподарських угідь і землі як найбільш цінних видів, забрудненості грунтів шкідливими для навколишнього середовища, елементами, наявності порушених земель, рекультивованих територій;

б) водних —щодо наявності їх запасів (поверхневих і підземних вод), наявності чи відсутності їх дефіциту, рівня забрудненості, джерел забруднення та. їх захищеності від забруднення;

в) атмосферного повітря — стосовно наявності підприємств, що його забруднюють в межах цієї території, свідчень про викиди шкідливих речовин в атмосферу з розробкою по агрегатному стану і основних забруднюючих речовинах та відомостей про фонові забруднення в населених пунктах;

г) лісових та інших рослинних ресурсів — щодо наявності в межах цих територій лісових площ, їх зміни, основних характеристик (групи лісів, бонітет тощо), наявність охоронних та тих, що занесені в Червону Книгу (Міжнародну, України);

д) природно-заповідного фонду — стосовно наявності заповідних об'єктів всіх категорій, їх розміщення поблизу підприємств чи об'єктів, розміщення плануючих об'єктів поблизу заповідних об'єктів;

е) тваринного світу — відносно загальної фауністичної цінності цих територій, наявності в їх межах ареалів перебування цінних видів фауни, відповідних мисливських угідь, їх близькості розташування до проектованих об'єктів.

Крім того, на цій стадії в матеріали ОВНС повинні включатися і детально аналізуватися експертами можливі види впливів на навколишнє середовище будівництва і експлуатації інших об'єктів, цієї галузі в умовах як нормального функціонування, так і в екстремальних ситуаціях (аварія, стихійне лихо тощо) — з боку викидів забруднюючих речовин в атмосферу, впливу виробничих, господарсько-побутових і поверхневих стічних вод, всіх видів відходів на грунти та грунтові води, в цілому виробничої діяльності на лісові та інші рослинні ресурси, тваринний світ, стан заповідних об'єктів тощо.

Важливе місце в складі матеріалів ОВНС, на що особливо слід звернути увагу експертів, повинні займати пропозиції по компенсації завданої шкоди внаслідок здійснення передбачуваної схемою діяльності, природному середовищу за рахунок таких заходів, як рекультивація порушених і відпрацьованих земель, землювання малопродуктивних угідь родючим шаром грунту, зняття їх з площ забудови, посадки деревно-чагарникових насаджень, залісення прибережних ділянок біля рік і водойм, здійснення протиерозійних заходів, розчищення і поглиблення дна русел річок, закріплення берегів, упорядкування існуючих і створення нових зон відпочинку населення, штучне риборозведення і т. п.

Проектувальники повинні передбачити, а експерти оцінити інтереси громадськості і окремих груп населення в поліпшенні стану навколишнього середовища, а також прогнози, що характеризують можливі зміни соціально-економічних умов у зв'язку з реалізацією схем. Особливу увагу слід приділяти розгляду узагальнених оцінок про можливі впливи на навколишнє середовище і їх наслідки для умов життя населення.

В складі матеріалів пропозицій міністерств і відомств про створення на території держави підвідомчих їм народногосподарських об'єктів або про розширення (реконструкцію) існуючих дають орієнтовні оцінки впливу на навколишнє середовище.

В цих матеріалах слід наводити відомості про конкретні площі земельних ділянок, що відводяться під будівництво (розширення) об'єктів, характеристику угідь, зайняття яких намічається, показники водопостачання (на господарсько-питні і технічні цілі), описати можливі джерела водопостачання, показники водовідводу (господарсько-побутових, виробничих, поверхневих стічних вод), можливі водоприймачі, відомості про кількість і технічні характеристики водооборотних систем, показники очікуваної економії свіжої води за рахунок їх застосування.

В складі матеріалів вибору земельної ділянки для розміщення нових, розширення існуючих об'єктів або здійснення будь-якої іншої господарської діяльності повинні в обов'язковому порядку включатися основні показники оцінки впливу на навколишнє середовище, які відображатимуть:

а) кількісні і якісні характеристики території, що планується (загальна площа і її диференціація по угіддях відповідно до якості — орні землі, пасовища, ліси і т. д., тип ріллі, товщина родючого шару грунту, вміст гумусу, еродованість, кути нахилу рельєру, групи лісових насаджень, бонітет і видовий склад лісу, вік насаджень, оцінка угідь згідно з наявними мисливськими тваринами тощо);

б) загальну оцінку стану, навколишнього середовища в районах розміщення об;єкта в радіусі 1000 м (максимальний розмір санітарно-захисної зони) від їх меж, характеристику рівня забруднення водних об'єктів, ґрунтових і підземних вод, атмосферного повітря, грунтів, наявність порушених і відпрацьованих земель, звалищ, полігонів схоронення промислових та інших відходів, заповідних об'єктів будь-яких категорій;

в) відомості про всі прогнозовані види викидів у навколишнє середовище при будівництві і експлуатації проектованих об'єктів на цих територіях (з відображенням обсягів водопостачання і водовідведення, джерел свіжої води і водоприймачів, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу (валові та з диференціацією по основних забруднюючих речовинах), характеристики токсичних речовин, обсягів неутилізованих виробничих відходів, що потребують еколого-безпечного знешкодження і наявності можливостей такого захоронення, інших впливів залежно від специфіки об'єктів, що підлягають розміщенню;

г) характеристику можливої компенсації шкоди, заподіяної природному середовищу при будівництві та експлуатації об'єктів (землювання малопродуктивних угідь з використанням родючого шару грунту, посадку зелених насаджень, створення газонів, упорядкування територій і зон відпочинку, закріплення берегів, розчистка і поглиблення дна водойм, залісення прибережних територій та інші заходи;

д) узагальнені висновки про рівні очікуваного впливу об'єктів на стан навколишнього середовища та про можливі інші зміни;

е) висновки про основні соціально-економічні наслідки створення таких об'єктів з точки зору врахування інтересів місцевого населення.

Експертним органам слід брати до уваги, що складовою частиною техніко-економічних розрахунків, обгрунтувань проектів і робочих проектів повинна стати комплексна ОВНС, яка включатиме:

- відомості про організацію, що здійснює на договірних умовах роботу по підготовці матеріалів ОВНС, і про структурні підрозділи генерального проектувальника, які брали участь в даній роботі (найменування, підпорядкованість тощо);

- матеріали, що обґрунтовують потреби в продукції такого об'єкта, з відображенням мети і визначенням необхідності реалізації проекта та документів, на підставі яких розробляють;

- дані про вплив будівництва об'єкта на соціально-економічні умови життя населення відповідного поселення, про облік інтересів окремих груп (в тому числі, що мають безпосередньо працювати на цьому підприємстві);

- матеріали, що обґрунтовують діяльність його розміщення саме на цих територіях, наявність необхідних юридично оформлених документів і їх відповідність уже затвердженій схемі Розвитку галузі промисловості тощо;

- відомості про альтернативні варіанти вирішення народногосподарської задачі, розглянуті у процесі передпроектного вивчення питання і безпосередньо проектування, включаючи можливості створення аналогічних виробництв в інших місцях, у складі інших підприємств, за рахунок розширення і розвитку вже діючих потужностей подібного профілю, шляхом імпорту продукції і т. п.;

- узагальнюючу інформацію щодо масштабів і деталізації досліджень, проведених при підготовці матеріалів ОВНС, відомості про джерела інформації, використані при роботі над матеріалами ОВНС;

- дані про екологічні обмеження, враховані при проектуванні (необхідність і можливість зайняття найменш цінних земельних угідь і збереження орних земель, лісів І групи, рекреаційних зон і т. д., погоджені об'єми водопостачання і водовідведення, нормативи гранично допустимих викидів та ін.);

- визначення найважливіших показників (критеріїв) екологічної і соціально-економічної оцінок — перелік оцінених у проекті видів впливу підприємства на природне середовище і змінюваних у зв'язку з цим показників якості цього середовища (зміни стану повітряного і водного басейнів, грунту, флори і фауни, запасів корисних копалин, підземної гідросфери та ін.), основних соціально-економічних аспектів життя місцевого населення, що зазнають змін під впливом будівництва і експлуатації підприємства, а також тих, що не розглядались у проекті, із зазначенням причин цього;

- повний перелік розглянутих у проекті соціально-економічних аспектів (участь організації-замовника чи підприємства у розвитку місцевої інженерної інфраструктури — доріг усіх класів і призначення, водопровідних і каналізаційних комунікацій, електромереж, об'єктів зв'язку та ін., у будівництві і розширенні об'єктів соцкультпобуту — медичних закладів, клубів, кінотеатрів, бібліотек, стадіонів тощо, у будівництві житла, передбачення використання частини продукції підприємства для задоволення потреб місцевого населення, місцевої промисловості і сільськогосподарського виробництва, можливості зростання професійно-освітнього рівня працездатної частини місцевого населення, що може бути зайнята на будівництві і в експлуатації підприємства, забезпечення зайнятості населення в умовах ринкової економіки, надання пільг при користуванні електроенергією, газом, вугіллям і т. д.).

 Найважливішою складовою частиною документації комплексної ОВНС, проектів, робочих проектів, повинні бути матеріали безпосереднього аналізу впливу будівництва і функціонування запроектованих об'єктів на оточуюче середовище.

Експертам слід зважати на те, що ці матеріали повинні розроблятися з обов'язковим урахуванням усіх рекомендацій і вказівок, приведених у Посібнику по складанню розділу проекту (робочого проекту) «Охорона навколишнього природного середовища» по БНіП 1.02.01—85.

Природоохоронний розділ повинен бути складовою частиною матеріалів ОВНС.

При здійсненні екологічної експертизи оцінюється наявність у складі вказаних матеріалів таких даних.

1. По земельних ресурсах і надрах:

а) характеристик впливу — короткочасного (у період здійснення будівельних робіт на ділянках, що відводяться у постійне і тимчасове користування — зняття родючого шару, переміщення шару грунту, забруднення території будівельними відходами і т. п.), безперевного, постійного (у період експлуатації об'єкта — скорочення площі земель, використовуваних у сільськогосподарському виробництві, викликані цим економічні збитки, погіршення якості сільгоспугідь на прилеглій до об'єкту території внаслідок збільшення дрібноконтурності полів, викликаної створенням нових залізниць, автодоріг та інших елементів інженерної інфраструктури, а також забруднення грунтів на цих територіях в результаті функціонування об'єкта, підтоплення земель при невдалих інженерних вирішеннях та ін.), аварійного (у періоди виникнення і розвитку різних можливих аварійних ситуацій, пов'язаних з негативним впливом на прилеглу місцевість, таким як затоплення стічними водами, забруднення землі нафтопродуктами і різними хімічними сполуками тощо);

б) пропозицій щодо можливості зменшення впливу і певної Компенсації шкоди, яка буде нанесена (за рахунок скорочення необхідних для відведення площ шляхом найбільш раціонального і ефективного використання знятого родючого шару грунту для підвищення якості малопродуктивних угідь, рекультивації земель, упорядкування територій тощо);

в) характеристик можливого впливу на надра — при створенні систем закачування промислових стічних вод і рідких відходів у підземні пласти — колектори, захороненні у природних і штучних підземних порожнинах різних відходів, при будівництві підземних сховищ різних матеріалів і сировини.

При цьому визначається вплив будівництва об'єкта і його інженерної інфраструктури на можливість організації видобування у майбутньому корисних копалин у районі його розміщення (при наявності затверджених у встановленому порядку запасів цих копалин).

Оцінюються можливості і наслідки здійснення розробки кар'єрів загальнопоширених корисних копалин, необхідних для будівництва запроектованого об'єкта (підприємства).

Крім того, вказується наявність чи відсутність у районі запроектованого будівництва (у межах необхідного для нього майданчика, нормативної санітарно-захисної зони і на прилеглій території у радіусі 1000 м від меж санзони) геологічних заповідних об'єктів.

2. По водних ресурсах:

а) характеристик впливу, що викликається організацією водопостачання об'єкта, відомостей про водомісткість виробництва, що проектується;

б) показників впливу відбору розрахункових (для задоволення потреб об'єкта у технічній і питній воді) об'ємів води з водойм на екологічний і санітарно-гігієнічний стан останніх (вказується можливість загрози порушення нормального гідрологічного, гідробіологічного та інших режимів ріки, озера, водосховища, можливе вичерпання запасів підземних вод, .погіршення їх якості внаслідок використання вод іншого складу із гідравлічно зв'язаних горизонтів чи реальна загроза негативного впливу запроектованих водозаборів на умови водопостачання місцевого населення, життєдіяльності лісів та іншої рослинності внаслідок суттєвого зниження рівнів ґрунтових вод та ін.);

в) пропозицій щодо попередження або мінімізації негативних проявів, вказаних вище, а цакож даних про запроектовані заходи компенсації шкоди природним ресурсам, яку не можна повністю виключити (у тому числі збитків рибному господарству при створенні водозаборів на водоймах).

Примітка. Відомості, вказані в пунктах 2 б і 2 в, слід давати у часовій динаміці, з урахуванням прогнозу розвитку ситуації на перспективу (10—15 років).

г) інформації щодо економії свіжої води за рахунок впровадження оборотних систем водопостачання, повторно-послідовного використання води, застосування неводомістких порівняно з традиційними технологічних процесів;

д) даних про вплив водовідведення з запроектованого об'єкта на стан навколишнього середовища (наводяться дані, що показують, на скільки порівняно з діючими об'єктами подібного профілю буде зменшений вплив на водні об'єкти скороченням проектного обсягу водовідведення — промислових, побутових, поверхневих, дренажних, шахтних, кар'єрних стічних вод, шляхом застосування сучасних високоефективних очисних споруд, здатних забезпечувати очищення стічних вод до показників, що дозволяють використовувати їх для задоволення потреб у воді виробництва і роблять недоцільним скидання у водойми);

е) відомостей про негативний (забруднюючий, опріснюючий, засолюючий та ін.) вплив на водні об'єкти відведення у них усіх категорій стічних вод запроектованого об'єкта (уникнути якого на сучасному рівні розвитку науки і техніки неможливо). При цьому виділяють соціально-економічні наслідки негативного впливу, такі- як погіршення якості води, що буде забиратись із ріки для централізованого водопостачання нижче по течії, подорожчання очищення і водопідготовки на водозаборах, зміни рекреаційного значення водойм, зменшення рибопродуктивності, вплив води погіршеної якості на стан земель і якість сільськогосподарських культур у межах впливу зрошувальних меліоративних систем, вода для яких забирається нижче створу скидання стічних вод запроектованого об'єкта, обмеження сільськогосподарського використання водних ресурсів;

ж) пропозицій по зменшенню негативного впливу водовідведення об'єкта за рахунок компенсаційних заходів, таких як розчищення русла ріки, днопоглиблювальні роботи, берегоукріплення, розчищення і впорядкування прибережних джерел, залуження прибережних смуг, створення зелених насаджень по берегах водойм, будівництво об'єктів по риборозведенню, створення штучних нерестовищ та ін.;

з) даних, про передбачені протиаварійні заходи і дії по локалізації і ліквідації впливу на навколишнє середовище в аварійних ситуаціях, здоров'я людей.

3. По атмосферному повітрю:

а) відомостей про запроектовані обсяги валових викидів забруднюючих речовин в повітряний басейн (з даними по усіх інгредієнтах) порівняно з викидами уже діючих підприємств подібного профілю, детальних пояснень, за рахунок яких заходів заплановано досягти зниження об'ємів цих викидів;

б) інформації про розрахункові параметри гранично допустимих викидів (ГДВ) і тимчасово погоджених викидів (ТПВ) та обгрунтувань допустимості для здоров'я населення і стану навколишнього середовища впливу цих викидів у запроектованих обсягах;

в) даних про стан фонового забруднення атмосферного повітря у районі запроектованого будівництва;

г) матеріалів щодо запропонованих проектом заходів по регулюванню викидів у атмосферу в періоди особливо несприятливих метеорологічних умов і по їх повному припиненню в екстремальних ситуаціях;

д) орієнтовної прогнозної оцінки можливого впливу викидів в атмосферу на 10—15 років як на стан здоров'я місцевого населення, так і на різні компоненти навколишнього середовища — водойми і грунти, флору і фауну (через опади) тощо;

є) інформації про ступінь негативного впливу викидів в атмосферу від запроектованого об'єкта на стан врожайності сільськогосподарських культур на прилеглих територіях, на чистоту і якість отримуваної на цих територіях сільгосппродукції;

ж) даних про запроектовані заходи по зниженню негативного впливу на оточуюче середовище викидів в атмосферу, уникнути яких на сучасному рівні розвитку техніки неможливо, такі як створення на проммайданчику, у межах санітарно-захисної зони, на прилеглих міських територіях нових зелених насаджень, стійких до впливу викидів запроектованого об'єкта і здатних ефективно виділяти кисень в атмосферу (підбір найбільш придатних видів дерев, і чагарників, трав'яних сумішей для газонів слід здійснювати у кожному конкретному випадку відповідно до рекомендацій наукових організацій).

4. По ландшафту, флорі і фауні:

а) опису ландшафту території запроектованого будівництва (або розширення за рахунок додаткової площі) об'єкта з виділенням особливостей природного рельєфу місцевості. При цьому визначається природно-естетична цінність ландшафту, його типовість, значення окремих елементів цього ландшафту для збереження нормальної екологічної ситуації (якщо на них буде здійснюватись безпосередній вплив будівельних робіт, наприклад, коли виникає необхідність у засипці частини акваторії озера, зміні русла ріки, коли запланована господарська діяльність веде до зміни природного рельєфу — утворення штучних улоговин при розробці кар'єрів, зрізання височин чи поява нових — териконів, відвалів тощо);

б) характеристик як негативного, так і позитивного можливого впливу на ландшафт з вказівками всіх тих змін у рельєфі місцевості і гідрогеологічної ситуації, що матимуть місце як безпосередньо у процесі будівництва об'єкта і створення його інженерної інфраструктури, так і протягом проектного строку його експлуатації (впливу, що викликатиметься будівництвом, заповненням і наступною рекультивацією різних щламонакопичувачів, хвостосховищ і відвалів, при яких засипають і ліквідують природні яри і балки, впливу підземного і поверхневого видобування корисних копалин, будівництва різноманітних інженерних гідротехнічних споруд — гребель, дамб, дорожніх насипів, берегоукріплюючих споруд і т. д.);

в) пропозицій по мінімізації шкоди, що буде нанесена природному ландшафту і компенсації її (різні види рекультивації кар'єрів та інших порушень природного рельєфу, що дають можливість створення нових природних об'єктів на їх місці, наприклад водойм, придатних для використання у рибогосподарських і рекреаційних цілях і т. п.);

г) прогнозу зміни стану підземної гідросфери, що виявляється у можливому зневодненні території, чи навпаки, у її підтопленні внаслідок активного впливу на рельєф при розробці кар'єрів внаслідок інтенсивного кар'єрного водовідливу, при розробці різних рудників, що також пов'язане з водовідведен-ням, коли інженерну споруду змінюють природні шляхи руху ґрунтових і підземних вод та ін.;

д) запропонованих проектом заходів по зменшенню цього впливу і компенсації (перш за все місцевому населенню) збитків, що можуть проявитися у погіршенні умов водопостачання (зневоднення криниць, вихід з ладу свердловин), затопленні льохів і підтопленні фундаментів будов тощо;

е) опису намічуваної для будівництва ділянки з точки зору наявності зелених насаджень і їх якості. Повинна вказуватись точна площа лісу і чагарників на обраній ділянці і в межах встановлюваної санітарно-захисної зони, з виділенням площ зелених насаджень, що підлягають знесенню, на території, що відводиться як у постійне, так і в тимчасове користування;

є) характеристик вказаних зелених насаджень (група, бонітет і т. п.) як у цілому по обраній ділянці, так і намічених до ліквідації (тих, що потрапляють безпосередньо під забудову, прокладку інженерних комунікацій, будівництво огорож та ін.);

ж) даних про короткочасний (при знесенні насаджень), безперервний (в процесі експлуатації об'єкта — за рахунок викидів в повітряний басейн змін гідрогеологічної ситуації, забруднення промисловими відходами і т. д.), аварійний (при затопленні території стічними водами, виникненні пожеж та ін.) вплив на зелені насадження;

з) прогнозу зміни стану насаджень у процесі безперервного впливу на перспективу 10—15 років (як тих, що знаходяться у межах санітарно-захисної зони, так і поза нею, якщо у процесі проектування виявлене поширення впливу об'єкта на значно більші території, що, наприклад може мати місце при будівництві деяких об'єктів хімічної промисловості, металургії та ін.);

и) відомостей про передбачені заходи по мінімізації негативного впливу запроектованого об'єкта на зелені насадження за рахунок раціонального компонування будівель і споруд та досконалої організації будівельних робіт, що дозволяють забезпсчити максимально можливе збереження насаджень при будівництві), а також по компенсації неминучої шкоди, яка буде завдана цим насадженням (шляхом створення нових посадок у вказаних компетентними органами місцях на рівновеликій чи більшій площі, ніж та, яка буде знесена, створення нових парків, лісопарків, міських зон зелених насаджень і т. п.);

і) даних про наявність на території, що розглядається, популяцій чи окремих одиниць рідкісних і зникаючих видів рослин, занесених в Червоні книги України, Міжнародну; пропозиції по забезпеченню збереження цих рослин (шляхом їх переносу і поновлення популяцій в інших місцях з подібними природними умовами);

ї) оцінки обраної ділянки і прилеглої до неї зони як території, що має значеня мисливських угідь (визначається наявністю цінних мисливських видів тварин і птахів); наявності видів, що підлягають особливій охороні рідкісних і зникаючих, занесених у Червоні книги; матеріалів щодо впливу на фауну з урахуванням наявності сезонних шляхів міграції тварин і птахів; пропозицій по зменшенню шкоди фауні (за рахунок застосування засобів відлякування тварин і птахів, переселення їх в інші місця та ін.) та її компенсації (шляхом штучного розведення дичини, вкладення коштів у розвиток мисливського господарства та ін.);

й) даних про наявність об'єктів природно-заповідного фонду усіх категорій у радіусі 3 км від об'єкта з вказанням точної відстані до них (від меж санітарно-захисної зони до заповідного об'єкта), оцінки можливості впливу будівництва і експлуатації запроектованого об'єкта на стан заповідного об'єкта.

5. По промислових відходах:

а) даних про обсяги усіх видів відходів, які будуть утворюватись на запроектованому об'єкті, оцінки прогресивності запропонованих технологій з точки зору їх маловідходності;

б) відомостей (підтверджених галузевими науково-дослідними організаціями) стосовно можливостей утилізації відходів, що утворюються, про наявність токсичних або радіоактивних відходів, характеристик передбачуваного впливу промислових відходів на навколишнє середовище (що визначається необхідністю зайняття додаткових площ земель для створення полігонів по їх захороненню, можливістю інфільтрації забруднених вод з цих полігонів через нещільності і пошкодження протифільтраційного захисту в грунт і потрапляння їх у підземні водоносні горизонти, виникненням явищ пиління відходів при їх відкритому складуванні тощо);

в) конкретних проектних рішень по зменшенню негативного впливу відходів на навколишнє, середовище (утилізація, знешкодження, деструкція, спалювання, захоронення і т. д.);

г) даних про проектні рішення, пов'язані із заходами по нейтралізації можливого впливу на середовище токсичних чи радіоактивних відходів;

д) прогнозу розвитку ситуації, пов'язаної з проблемою утворення, нагромадження, тимчасового складування чи постійного захоронення, а також утилізації усіх видів промислових відходів, які будуть утворюватись у процесі експлуатації запроектованого об'єкта, на перспективу 10—15 років з посиланням на науково-дослідні розробки, організації, що їх здійснюють, і строки виконання — для вирішення питання утилізації відходів, засоби та методи переробки і використання яких у даний час відсутні;

е) відомостей про джерела фінансування, орієнтовні строки впровадження виконаних розробок (ця проблема повинна розглядатись у міжгалузевому розрізі з урахуванням можливостей використання і переробки відходів на підприємствах суміжних та інших галузей; потрібно дати оцінку очікуваного залишкового впливу промислових відходів на навколишнє середовище з урахуванням виконання усіх передбачуваних проектом заходів по його зменшенню.

6. По впливу на навколишнє середовище виробничого шуму, вібрації, електричних і електромагнітних полів:

а) конкретних даних про характер впливу шумів, вібрації, електричних і електромагнітних полів на навколишнє середовище і людину з відображенням проявів цього впливу (відлякуючого — стосовно фауни, пригнічуючого — флори, хвороботворного— людини) і можливих наслідків, які б могли мати місце при відмові від заходів по мінімізації цього впливу;

б) даних аналізу показників передбачуваних (розрахункових) рівнів впливу шуму (рівнів звукового типу), електричних і електромагнітних полів без спеціальних заходів по зменшенню проявів цих впливів;

в) переліку передбачуваних проектом заходів по гранично можливому зменшенню негативного впливу шуму, вібрації, електричних і електромагнітних полів, оцінки їх ефективності — кожного окремо і усіх разом — як архітектурно-планувальних, так і будівельно-акустичних та інших (при цьому слід окремо оцінювати можливість і ефективність застосування у кожному конкретному випадку біологічного екранування — створення багаторядних зелених насаджень підвищеної щільності з швидкоростучих деревно-чагарникових порід, найбільш придатних для таких цілей);

г) відомостей про залишковий вплив цих факторів і його припустимість.

Експертам слід пам'ятати про те, що у складі комплексної ОВНС повинні наводитися дані про розглянуті у процесі проектування, але не прийняті (з обгрунтуванням причин цього), а також інші можливі, альтернативні прийнятим у проекті варіанти способів зниження рівня негативного впливу на навколишнє середовище з вказівкою їх орієнтовної вартості (наприклад, інших варіантів очисних споруд промислових стічних вод, пилогазоочисного обладнання, систем дренажу тощо).

Належне місце у комплексній ОВНС повинні займати економічні оцінки. У їх складі наводяться результати виконаних при проектуванні розрахунків економічної ефективності природоохоронних заходів, зіставляються вартісні показники рекомендованих проектом варіантів зниження негативного впливу виробничої діяльності на різні складові навколишнього середовища і не прийнятих проектом інших можливих (альтернативних) варіантів цього зниження з вказівкою природоохоронного ефекту, який може бути досягнутий при реалізації кожного із цих варіантів.

Усі розрахунки економічної ефективності повинні виконуватись відповідно до вказівок посібника по складанню розділу проекту (робочого проекту) «Охорона навколишнього природного середовища» до БНіП 1.02.01—85, 1988 чи 1990 рр. видання.

Наводяться точні показники загальної кошторисної (проектної) вартості і вартості будівельно-монтажних робіт по передбачуваних природоохоронних об'єктах і заходах, спрямованих на зниження негативного впливу запроектованого об'єкта на навколишнє середовище, з вказівкою їх частки у процентах від кошторисної вартості та вартості будівельно-монтажних робіт.

Експерти повинні звертати увагу на відомості про передбачувані рішення щодо організації постійного моніторингу стану навколишнього середовища (чи окремих його компонентів залежно від специфіки об'єкта) на період розрахункового строку експлуатації запроектованого об'єкта з метою забезпечення оперативного контролю за додержанням проектних рівнів впливу на це середовище (наприклад, рішення про створення системи постійно діючих спостережних свердловин для контролю за режимом підземних вод при будівництві шламонакопичувачів, меліоративних систем тощо).

На основі усіх цих вказаних у даному розділі даних, відомостей та інформації автори проекту повинні робити узагальнюючі орієнтовні висновки про ступінь передбачуваного впливу (інтенсивний, помірний, незначний) запроектованого об'єкта на стан навколишнього середовища, санітарно-гігієнічні та соціально-економічні умови життя місцевого населення і допустимість його (можливий; небажаний, але допустимий при виконанні певних умов; неприйнятний).

Залежно від специфіки об'єкта, що проектується, у складі матеріалів ОВНС можуть включатися за розсудом проектної організації (чи за вимогою замовника або відповідного експертного органу) також відомості, проробки, розрахунки і дані на вказані у даній главі, але необхідні для об'єктивної оцінки ситуації.

стадія проектування екологічна експертиза

Література

1. Андрейцев В.І. Політика. Іновації. Приватизація. Екологічна безпека. Право. (Проблеми оптимізації законодавства України). – К., 1989.

2. Баб’як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000.

3. Дмитренко І.А. Екологічне право України. Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

4. Екологічна експертиза: Право і практика / За ред. Андрейцева В.І., Пустовойта М.А. – К.: Урожай, 1992. – 208 с.

5. Екологія і закон: Екологічне законодавство України. У 2-х книгах / За ред. Андрейцева В.І. – К.: Юрінком, 1997.

6. Ільніцька Н.В. Основи екологічного права. – Львів, 1997.
7. Краснова М.В., Позняк Е.В. Правове забезпечення екологічної безпеки: роль науково-правового фактору. // Право України. -2000, -№3.
8. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. – К.:НІСД, 2001. – 312 с.
9. Малишко М.І. Основи екологічного права України. – К.: МАУП, 1999.