Отчет по практике: Розробка уроків з географії

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет імені М.П.Драноманова

Інститут природничо-географічної освіти та екології

Щоденник

виробничої педагогічної практики

з географії

Київ-2011

1. Розклад уроків 7-В класу

Оціночна відомість

конспект урок географія позакласний

2. План-конспект сучасного комбінованого уроку (з дидактичними

матеріалами) на тему «Антарктида й Антарктика. 7 клас»

Мета: ознайомити учнів з поняттям «Антарктика», загальними відомостями про Антарктиду – льодовий материк планети, особливостями водних мас Південного океану; забезпечити розуміння своєрідності фізико-географічного положення материка; поглибити та систематизувати знання про відкриття материка, сучасні дослідження материка, роль України в дослідженні Антарктиди; формувати навички самостійної роботи з додатковою літературою, підручником, картами, навички картографічної грамотності та культури; виховувати інтерес до предмета, вивчення теми, українських досягнень у дослідженні Антарктиди.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників(Т. Беллінсгаузен, М. Лазарєв, Р. Скотт, Р. Амундсен) (Додаток А), картини до теми «Антарктида», атласи, зошити для практичних робіт, фізична карта світу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: комбінований урок.

Структура:

I.  Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і вмінь

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

IV.  Вивчення нового матеріалу

V.  Закріплення знань

VI.  Підведення підсумків

VII.  Домашнє завдання

Хід уроку

I.  Організаційний момент

Вчитель вітається з учнями, оголошує тему уроку.

II.  Актуалізація опорних знань і вмінь

ü  Бліцопитування

1.  Що вам відомо про відкриття Антарктиди?

2.  Чому її відкрили останньою з материків?

3.  Які материки розташовані найближче до Антарктиди?

4.  Які океани її омивають?

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

На попередніх уроках ми з вами вивчали жаркі материки – Африку, Австралію – уламки давнього материка Гондвани. На крайній південній частині нашої планети знаходиться ще один уламок Гондвани – Антарктида – льодовий, найхолодніший материк планети. Свою назву він отримав від розташування на протилежному боці земної кулі відносно Арктики(в перекладі з грецької буквально означає «протилежний Арктиці»). Антарктида, неначе величезна крижина, застигла за Південним Полярним колом. Ніде більше немає на Землі таких суворих природних умов. «Імперія холоду», «полюс недоступності», «безлюдний материк», «континент без кордонів» - усе це про Антарктиду – найвищий, найхолодніший материк на Землі. Його середня висота – 2040 м, а середня температура найтеплішого місяця – від’ємна. Він вкритий шаром льоду (2-4км), де міститься 80% запасів прісної води планети. Льодове покриття впливає на клімат всієї планети. Там немає пір року, а є полярна ніч та полярний день тривалістю з півроку.

Жителями цього материка є нелітаючі птахи пінгвіни. В Антарктиді відсутнє постійне населення. Територія не належить жодній державі. Після її відкриття перед ученими постало багато запитань:

1.  Чи завжди материк був вкритий льодом?

2.  Що знаходиться під льодовою шапкою?

3.  Материк чи група островів?

4.  Які корисні копалини є у надрах?

5.  Чому небезпечна «озонова дірка» виникла над Південним полюсом?

6.  Навіщо нам потрібно досліджувати Антарктиду?

Вивчаючи цю тему ми піднімемо завісу над таємницями материка.

IV.  Вивчення нового матеріалу.

Почнімо нашу мандрівку Антарктидою.

1.  Загальні відомості

ü  Робота з підручником

Площа суходолу – 14 млн. км²

Населення – немає постійного.

Найвища точка над рівнем моря – масив Вінсон(5140м).

Середня потужність льодового покриву – біля 2000м.

Найнижча температура повітря - -89.2^оС.

Кількість держав, що мають постійні науково-дослідні станції – 18.

2.  Особливості материка

На початку уроку були названі відмінні риси материка. Пригадаймо їх:

ü  найвищий, найхолодніший;

ü  середня температура найтеплішого місяця – від’ємна;

ü  льодовий «шолом» впливає на клімат планети;

ü  розрізняють не пори року, а полярний день та полярну ніч;

ü  постійне населення відсутнє;

ü  не належить жодній з держав.

3.  Особливості географічного положення материка

ü  «Географічний практикум» (робота в парах)

Завдання. Пригадати план характеристики материка, географічного положення, заповнити таблицю. Джерела інформації: підручник, атлас. (Додаток Б)

ü  «Картографічний міні-марафон»

Рішення задач по фізичній карті Антарктиди. Перемагають ті учні, що швидко та вірно виконають завдання. Їх можна виконати двома способами: за допомогою градусної сітки або масштабу карти. (Додаток В)

ü  «Порівняння» (колективна робота класу)

Запитання:

1.  Яку площу на Землі займає суходіл? (149 млн.км²)

2.  Яку площу у відсотках займає Антарктида? (10%)

3.  Яке місце за площею серед інших материків посідає Антарктида? (5)

4.  Антарктида, Південний океан

ü  «Словничок»(самостійна робота з підручником)

Завдання. Розкрити поняття «Антарктика», записати його в зошит.

(Антарктикою(з грецької «анти» - проти) називають всю південну полярну область нашої планети – Антарктиду разом з прилеглими до неї частинами трьох океанів. Умовна межа Антарктики проходить кромкою плавучих льодів приблизно між 48^о та 60^о пд.ш.)

ü  Мозковий штурм

Питання. Що таке «Південний океан»? «За» та «проти» його виділення.

(Південний океан – це п’ятий океан, водні простори Світового океану навколо Антарктиди (виділення Південного океану зроблено в 1845 році Королівським географічним товариством у Лондоні)).

Вода в Південному океані холодна, приливи низькі – біля 4м, солоність – біля 34%0..

5. Берегова лінія Антарктиди

Потужний льодовий покрив визначає форму та розміри материка. Часто не можливо встановити, де закінчується суходіл під шаром потужної криги. Саме краї льодовика, що обривається стіною в сторону океану, утворюють берегову лінію. Сповзаючи на шельф і спираючись на океанічне дно, вони утворюють шельфові льодовики (знайдіть на карті атласу шельфові льодовики Ронне, Росса). Окремі ділянки вод, що прилягають до океану, називають морями, які переважно носять імена тих мандрівників, що їх відкрили (знайдіть ці моря на карті). Від «льодової шапки» - шельфових льодовиків відколюються айсберги.

ü  «Словничок»

Айсберг англ. – «льодяна гора»

ü  «Картографічний практикум»

У рамках практичної роботи №8 «Нанесення географічних об’єктів на контурну карту» підпишіть океани, моря, що омивають Антарктиду, Антарктичний п-ов, шельфові льодовики, Південний полюс, Південний магнітний полюс.

6. Історія відкриття та дослідження материка

Антарктида була відкрита останньою з материків Землі. Чому? Ще стародавні вчені здогадувались, що в Південній півкулі у високих широтах повинен існувати великий материк. Його пошуки у свій час призвели до відкриття Австралії, яку вважали частиною цього материка. Але потужний лід навколо материка, невдало обраний час для мандрівок і стан флоту на той час не дозволили підійти до материка.

Як же відбувались відкриття і перші дослідження Антарктиди?

ü  Доповіді учнів за випереджальними завданнями (виступ 2-3 учнів).

Після відкриття материка експедиції різних держав продовжували дослідження. На материк висаджувались англійці, норвежці. Але велись дослідження тільки узбережжя. Хто ж першим проник у глибину материка? (Доповідь учня про Руаля Амундсена, Роберта Скотта)

Які дослідження проводять в Антарктиді? (доповідь учня)

ü  «Картографічний практикум»

Нанесіть на контурну карту Антарктида такі полярні станції: «Амундсен-Скотт»(США), «Восток»(Росія), «Ротера»(Великобританія), «Академік Вернадський»(Україна).

7.  Внесок України в дослідження Антарктиди

Представники нашої нації брали участь у всіх антарктичних експедиціях Радянського Союзу. Після розпаду СРСР Росія відмовила Україні у володінні хоча б однією станцією. Бажання України проводити дослідження підтримала Великобританія, уряд якої в 1995 році подарував нашій країні англійську станцію «Фарадей». Тепер станція має назву «Академік Вернадський». Вона розташована на тихоокеанському узбережжі Антарктиди поблизу півострова Антарктичний. Українські вчені вивчають верхні шари атмосфери, поширення енергії від поверхні землі вгору, зелений магнетизм, материковий лід; ведуть метеорологічні, біологічні дослідження, спостерігають за озоновим шаром тощо.

V.  Закріплення знань.

ü  Тест

1.  Площа Антарктиди становить:

А) 14 млн.км.²;

Б) 24 млн.км²;

В) 4 млн.км²;

2. Найближчий материк до Антарктиди:

А) Африка

Б) Австралія

В) Південна Америка

3. Антарктида була відкрита:

А) 1820р.

Б) 1920р.

В) 1720р.

4. Першим досяг Південного полюсу:

А) Р. Скотт

Б) Р. Амундсен

В) Дж. Кук

5. Україні належить станція:

А) «Академік Вернадський»

Б) «Восток»

В) «Мирний»

VI. Підведення підсумків

Таким чином, ми з вами сьогодні ознайомились з особливостями географічного положення Антарктиди, загальними відомостями про материк, його дослідженням, внеском України в дослідження Антарктиди, при цьому ви проявили наполегливість, працелюбство, зібраність, показали свої навички роботи з картою, текстом підручника, уміння самостійно опрацьовувати додаткову літературу тощо.

(Оцінювання учнів)

VII. Домашнє завдання

ü  Опрацювати параграф

ü  Підготувати випереджальні завдання (окремим учням): «органічний світ Антарктиди»; «Таємниці арктичних оазисів»; «Озонова діра над Антарктидою. Причини виникнення, наслідки».

3. План-конспект нестандартного уроку на тему „Північна Америка”

Мета:

навчальна: узагальнення, контроль і перевірка знань учнів про Північну Америку, закріплення навичок роботи з картою та географічною інформацією;

розвивальна: розвиток пізнавального інтересу до предмета, формування уявлення про професії, пов’язані з науками географічного циклу, розвиток творчого миссення учнів за допомогою аудіовізуальних та екранних засобів навчання;

виховна: виховання почуття колективізму, взаємодопомоги, відповідальності.

Тип уроку: узагальнення і контроль навчальних досягнень учнів.

Форма проведення: урок-конференція.

Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, атласи.

Структура уроку:

I.  Організаційний момент

II.  Мотивація навчальної діяльності

III.  Перевірка знань, глибини їх усвідомлення

IV.  Підсумок уроку

V.  Домашнє завдання

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд.

Хід уроку

3.1 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

На першому уроці, присвяченому вивченню Північної Америки, учнів було проінформовано про проведення заключного узагальнюючого уроку у формі уроку-конференції. Попередньо учні ознайомилися зі змістом уроку, функціями учасників та особливостями збору додаткового матеріалу про материк.

Клас об’єднується у п’ять груп, кожна з яких отримує конкретне домашнє завдання.

На заключному узагальнюючому уроці учні розміщуються по групах за партами, на яких розкладено назви груп і карточки-завдання, примірники картосхем із завданнями.

Кожна група обирає собі капітана. Разом вони обмірковують поставлені їм завдання, причому кожен учень повинен брати активну участь у цьому процесі і вміти відповідати на всі запитання.

3.2 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Існує чимало професій, пов’язаних з географією. Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з ними.

Назви груп та об’єкт їхнього дослідження

ü  Геоморфологи і геологи – тектонічна будова материка та її вплив на розміщення форм рельєфу та корисних копалин.

ü  Кліматологи – розташування кліматичних поясів на материку, розподіл температур, опадів, особливості характерних погод.

ü  Гідрологи – приналежність внутрішніх вод до басейнів океанів, особливості режиму живлення, використання води.

ü  Біогеографи – розташування природних зон, причини їх зміни, своєрідність органічного світу та його охорона.

ü  Демографи і країнознавці – історія заселення території певної країни чи регіону, кількість і розміщення населення, його расовий та національний склад, релігія, господарство країн світу.

3.3 ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ, ГЛИБИНИ ЇХ СВІДОМЛЕННЯ

Ø  Колективна робота

Завдання. Скласти візитну картку материка Північна Америка.

ü Найбільший острів – Гренландія, площа – 2176 км.кв.

ü Найдовший гірський ланцюг – Кордильєри, довжина – близько 9000 км.

ü Найбільший каньон – утворила річка Колорадо, довжина – 446 км, глибина – 1165 м, ширина – 6-30 км

ü Найбільший гейзер – Гігант, висота стовпа киплячої води – 90м, у національному парку Єллоустоун.

ü У пустелі Арізона живуть сумчасті щури, які не п’ють води.

ü Найбільший у світі океанічний приплив – затока Фанді(висота – 18 м)

ü Найкоротша у світі річка – Роу(штат Монтана), 80 м.

ü Перший у світі національний парк – Єллоустоунський, 1872 рік.

ü Найбільша печера – Флінт-Мамонтова, довжина – 560км.

ü Найбільше за площею прісноводне озера – Верхнє, площа 82 000 км.кв.

ü Найнижчий чагарник – карликова верба, 5см, о.Гренландія.

ü Росте дерево, яке називають „диявольске”. У корі цього дерева є багато сполук фосфора, а тому в темряві воно випромінює слабке світло.

Ø  Робота груп над картками-завданнями.

Під час роботи над картками учні обирають наочний матеріал, який супроводжуватиме виступ груп.

Ø  Картки-завдання:

Група геоморфологів і геологів

Геоморфологія – наука про рельєф. Вона вивчає історію розвитку рельєфу, походження, вік, форми рельєфу.

Геологія – наука про мінерали та гірські породи, їх розміщення.

1.  Які тектонічні утворення лежать в основі материка?

2.  Форми рельєфу, які переважають на материку.

3.  Знайти і показати гірські і рівнинні форми рельєфу, найвищу й найнижчу точки материка.

4.  Області землетрусів та вулканів на материку.

5.  Корисні копалини та їх розміщення.

6.  Особливості рельєфу материка.

„Це цікаво знати”.

Печера Флінт-Мамонтова

Одна з найбільших карстових печер у світі знаходиться у США поблизу м.Луісвілл. Відкрита у 1809р мисливцем, який переслідував пораненого ведмедя. Печера стала батьківщиною підземного туризму в Америці. Глибина сягає 300м. Складається з великих проходів і малих, що утворюють у сукупності складний лабіринт. Є озера і підземні річки. Деякі зали і камери багаті натічно-краплинними утвореннями. У 1973р було виявлено зв’язок із розташованою поруч печерою Флінт-Рідж. Єдина система Флінт-Мамонтова має довжину понад 500км. Національний парк – з 1972р.

Група кліматологів

Кліматологія – наука про клімат та його закономірності.

1. Теплові пояси, в яких розміщується материк.

2. У межах яких кліматичних поясів лежить територія материка?

3. За кліматичною картою порівняйте температуру повітря(січня, липня), опадів у північній, центральній і південній частині материка.

4. Які пустелі є на материку? Покажіть їх на карті. Чому вони утворилися.

5. Де на материку випадає найбільша і найменша кількість опадів? Чому?

6. Особливості клімату материка.

„Це цікаво знати”

Торнадо

На півдні Великих рівнин бувають особливо сильні вихори – торнадо. Це короткочасні але надзвичайно великої руйнівної сили вихорі, діаметром у декілька десятків, а то і сотень метрів. У результаті нерівномірного прогрівання утворюються активні рухи повітряних мас із півночі на південь та у зворотному напрямку. Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані майже меридіально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі – торнадо. Торнадо завдають колосальної шкоди природі й людям.

Наприклад, після смерчу знаходили пробите кукурудзяним зерном куряче яйце з „кульовим отвором”. Подібні відмітки робила галька у віконному склі. Відомі ще більш вражаючі приклади: соломинка проткнула наскрізь товстий картон; стальна опора була зігнута до самої землі. Найбільш фантастичний випадок було зареєстровано під час смерчу в 1896р. Тоді соснова палиця пробила залізний лист завтовшки 1см. Найважчий серед предметів, які підіймав смерч, - залізний підвісний міст масою 108т.

Цікаво, що межі дії торнадо чітко означені на місцевості; були випадки, коли половина будинку була знесена повністю, а інша залишалася неушкодженою.

Група гідрологів

Гідрологія – наука, яка займається вивченням природних вод і розв’язує питання розумного використання води.

1. За картами атласу визначте, до басейнів яких океанів належать річки материка. Показати на карті.

2. Чи є на материку водоспади? Де вони утворилися?

3. Що ви знаєте про озера материка?

4. Опишіть одну з ручок материка.

5. Як використовуються річки в господарчій діяльності людини?

6. Особливості внутрішніх вод материка.

Група біогеографів

Біогеографія – наука, яка вивчає закономірності поширення рослинного і тваринного світу на землі.

1.  що називають природною зоною?

2.  За картою назвіть природні зони материка.

3.  Як змінюються природні зони в горах? Навести приклади.

4.  Назвіть декілька представників рослинного і тваринного світу природної зони.

5.  Господарська діяльність людини. Охорона природи.

6.  Особливості органічного світу материка.

Група демографів і країнознавців

Демографія – наука про кількість і розміщення населення на Землі.

Країнознавство – наука, яка вивчає населення і господарство країни.

1.  До яких рас і народностей відносяться жителі материка?

2.  До якої мовної сім’ї, групи належать народи?

3.  Релігійний склад населення.

4.  Яка густота населення? Найбільші міста.

5.  Найбільші країни та їх столиці.

6.  Особливості населення материка.

Ø  Виступи груп

Ø  Гра „Вірю-не вірю”

Умови гри: хто не погоджується з твердженням – піднімає червону картку, хто погоджується – зелену.

1.  Чи вірите ви, що Північну Америку омиває Індійський океан?

2.  Чи вірите ви, що материк добре вивчений і досліджений?

3.  Чи вірите ви, що Кордильєри знаходяться на Сході?

4.  Чи вірите ви, що берегова лінія Північної Америки значно порізана?

5.  Чи вірите ви, що екватор перетинає Північну Америку посередині?

6.  Чи вірите ви, що Місісіпі – найповноводніша річка світу?

7.  Чи вірите ви, що холодна течія впливає на клімат Північної Америки?

3.4 ПІДСУМОК УРОКУ

Сьогодні на уроці ми: узагальнили, перевірили і поглибили знання про материк Північна Америка; закріпили навички роботи з географічними картами, додатковою літературою; ознайомилися з роботою в групах, як способом спільного розв’язання проблеми і досягнення спільної мети; отримали уявлення про професії, пов’язані з географічними науками.

3.5 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал про Північну Америку. Підготувати матеріал про традиції і звичаї різних регіонів Північної Америки. Створити презентації про природні зони Північної Америки.

4. Сценарій позакласного заходу із географії „Два кораблі”

Мета: удосконалити та збагатити знання учнів з фізичної географії, надати учням можливість продемонструвати навички роботи з картами, вміння застсовувати знання у нестандартних ситуація; виховувати почуття відповідальності, командного духу.

Обладнання: безкозирки, комірці для членів команд, емблеми команд, назви кораблів, склянки, ложки, ємність із водою, м’яч,бинти, продукти для приготування бутербродів, розрізані на пазли географічні карти, призи.

Перебіг заходу

І. Організаційний момент

У грі беруть участь 2 команди.

У складі кожної з команд: капітан, боцман, лоцман, штурман, корабельний лікар, кок, юнга, інші матроси.

Команди заздалегідь готують два номери художньої самодіяльності.

ІІ. Проведення гри

Добрий день, дорогі діти! Сьогодні ми з вами будемо подорожувати двома кораблями.

Капітани команд разом з екіпажем голосно називають назви.

Яка буде наша подорож, хто краще підготувався до неї, і хто швидше дістанеться місця призначення, про це все нас повідомить журі у складі... (оголошується журі).

Перед тим, як відправитись у нашу подорож, ми повинні запросити ведучих (2-х учнів 10-го класу) та визначити наш маршрут.

1-й ведучий. Я запрошую на палубу капітанів.

Завдання 1.

По черзі називати моря, не повторюючи попередніх назв.

Завдання 2.

Написати імена всіх членів команди з зазначенням їх посад. Виконується завдання на дошці без підказок з боку команди.

Команди у цей час пишуть на аркушах назви річок України .

2-й ведучий. Добре, капітани команд виконали завдання ( роботу оцінює журі).

Нам обов’язково потрібна карта. Будь ласка, штурмани на палубу, зібрати карту. Штурман може взяти двох помічників.

Кожній команді видається конверт з розрізаною на пазли картою, її треба забрати. Команди в цей час виконуюють завдання.

Завдання 3.

Хто назве більше міст України на букви Н, С, П.

1-й ведучий. Так, маршрут ми обрали, карти є, в яку країну подорожуємо. А чи готові у нас члени екіпажу?

Діти називають по черзі речі, які потрібні для плавання.

2-й ведучий. Ну що, дорогі друзі, до плавання готові?

Всі готові!

Журі проводить оцінку символіки (максимальна оцінка 5 балів).

1-й ведучий. Нам всім відомо, що старшину на кораблі називають боцманом, він відповідає за матросів, а також за порядок на кораблі.

Завдання 4.

Залити баки прісною водою. (хто швидше ложками наносить в склянку води)

2-й ведучий. Я знаю, що будь-яка подорож проходить цікавіше, коли багато співаєш.

Домашнє завдання

Команди показуюють номери художньої самодіяльності.

Завдання 5.

Хто більше знає пісень про море.

1-й ведучий. Ми вже, здається, і зголодніли. Подивимось, що готують наші коки.

Коки беруть участь у конкурсі на приготування кращого бутерброда.

2-й ведучий. Загляньмо у „кают-компанію”.

Наша кают-компанія – місце для відпочинку всієї команди. Під час відпочинку ми пропонуємо вам дати вдповіді на анступні запитання.

Ведучий ставить запитання, а команди по черзі дають на них відповіді, якщо команда не може дати відповідь, то слово надається представникам іншої команди, журі фіксує кожну відповідь, виставляє та підраховує бали.

1.  Яка тварина була причиною національного лиха Австралії? (кролики, що були завезені європейцями і здичавілі).

2.  Яке море є найтеплішим на земній кулі? (Червоне)

3.  Про який мінерал говорять: „ з води родиться, а води боїться?” (сіль)

4.  що називається легендою карти? (умовні знаки)

5.  В якому морі ловлять рибу жителі трьох частин світу? (у Середземному)

6.  Яку річку можна зламати? (Прут)

7.  Найбільший із сучасних птахів, який швидко бігає, але не літає? (страус)

8.  На якому материку не має жодної річки? (Антарктида)

9.  Чи існує море, в якому не має берегі? (Саргасове)

10.  Де не можна побачити Полярну Зірку? (у Південній півкулі)

11.  Який меридіан найдовий? (всі однакові)

12.  Яка подорож буде коротшою: 60-тою паралеллю, чи 30-тою? ( 60-тою)

1-й ведучий. Спробуйте розгадати загадки:

1. Бігти, бігти – не добігти, летіти, летіти – не долетіти. (горизонт)

2. Кругом вода, а з питтям біда. (море)

3. Чи може себе страус птахом назвати? (ні, бо не вміє говорити)

4. Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води. Що це таке? (географічна карта)

2-й ведучий. І раптом тривога...

На палубу вибігають юнги.

Завдання 6.

Хто швидше одягнеться ( або хто швидше взує і зашнурує кросівки).

1-й ведучий. А тепер конкурс лікарів.

Завдання 7.

Хто швидше надасть першу медичну допомогу – прев’яже поранений палець.

2-й ведучий. Штурман нас повідомив, що по курсу підводні рифи, на палубу запрошуються лоцмани.

Завдання 8.

На кожен удар м’яча об підлогу треба назвати географічну назву річок (морів, озер...)

1-й ведучий. Ой! Ми з вами не помітили, як наближається земля. І там нас чекає журі нашого конкурсу, надаємо їм слово.

ІІІ. Підсумок уроку.

Учитель підводить підсумки конкурсу. Журі вручає призи перемоєцям.

5. Характеристика учня

Характеристика Хоменка Олексія Віталійовича

1997 року народження

учня 7-В класу СШ№196 м.Києва

Хоменко Олексій навчається в даній школі з 1 по 7 клас. Хлопець здібний, має гарну пам’ять, логічне мислення, відповідально ставиться до навчання. З цікавістю опановує всі шкільні предмети, але більш схильний до вивчення природничих дисциплін. На уроках працює активно, творчо. Певні труднощі відчуває у вивченні математики. За результатами навчання має достатній рівень знань.

Школу відвідує систематично. Правила для учнів виконує, випадків правопорушень не було. Приймає активну участь у позакласній роботі, у спортивних заходах, у творчих фестивалях на рівні школи та району. Захоплюється спортом, особливо футболом, цікавиться комп’ютерними іграми.

Із задоволенням відвідує баскетбольний гурток.

Має організаторські здібності, в класі є лідером. Стосунки з однокласниками, учнями школи приязні. Користується авторитетом в школі. До вчителів та дорослих ставиться з повагою. Зростає в родині, де приділяється значна увага навчанню та вихованню сина.

Характеристика видана для пред’явлення за місцем вимоги.

6. Сценарій виховного заходу „8 БЕРЕЗНЯ – МІЖНАРОДНИЙ

ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ”

1-й ведучий Добрий день дорогі друзі, шановні жінки!

2-га ведуча. З святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання 8 Березня!

1-й ведучий Прислухайтесь, як дзюрчать швидкі, прозорі струмочки. 2-га ведуча. Ви відчуваєте? Життя починається з початку, з приходом весни. 1-й ведучий Березень - перший місяць весни - це весна світла. Це не тільки відблиск крижинок і приліт перших птахів.

2-га ведуча. Березень - це початок тепла, краси, кохання. 1-й ведучий. І тому не випадково перше свято весни День жінок. Все найпрекрасніше, що є в світі пов’язано з вами, жінки.

2-га ведуча. Дорогі жінки! Поздоровляємо вас із святом 8 Березня! Ви поєднали в собі все: і теплоту душі, і ніжність, і гармонію витонченості, жіночності.

1-й ведучий. 8 березня. Саме в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі. Мати... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містять вони в собі. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою, і тоді, коли посрібляться наші скроні, не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник от подихів вітру, подиху зла.

2-га ведуча. Коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, в кожному домі, в селі і в місті відзначається велике свято – Міднародний день – 8 березня. Ось і сьогодні ми зібралися на свято – свято весни, свято кохання. Ми вітаємо жінок, наших мам, бабусь, сестер. Всіх кого ми знаємо і не знаємо. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Посивілих жінок і молодих дівчат. Низький уклін Вам, дорогі жінки, милі мами і бабусі. Хай же буде на Землі довіку прославлена в пісні хорошій Ваша материнська любов.

1.  Як ставали ми на ноги, Перший крок наш був – до мами! Радість маєм чи тривогу – Серце мами завжди з нами.

2.  Де сини її та дочки – Завжди там вона думками. Пишем в класі ми на дошці Наше перше слово – мама!

3.  Мамине свято я зустрічаю. Я для матусі віршик вивчаю. Я подарунок мамі роблю, Я свою маму дуже люблю!

4.  Найдорожчі мамі діти, Дітям мама їх – так само. Треба вчитись і робити Так, щоб радувати маму!

 1-й ведучий. А пам’ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному , і тоді Господь вирішив створити і жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка.

 2-га ведуча. Тоді бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягуючу силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в’їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п’явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії.

1-й ведучий. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: “Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті”.

Жінка – це вічний біль і вічна втіха. Вона може перетворити життя на рай і на пекло.

(Звучить пісня про маму)

1-й ведучий.

Жінка – величне, дивне, ніжне слово.

Тобі вклоняємось сьогодні знову.

Ти – господиня гарна,

Добра, ніжна мати,

Яка не може жити в світі марно,

Все вміє і все хоче знати...

2-га ведуча.

Ми любимо тебе, о добра жінко!

Бабуся, мама і сестричка-намистинка,

І вчителька моя, найкраща в світі,

Сьогодні ми тобі даруємо пісні і квіти.

1-й ведучий. Недарма, мабуть, святкуємо ми жіночий день саме навесні. Весна... Лагідна, загадкова, тендітна. Ми так чекаємо її завжди, але приходить вона раптово, бурхливо, змінюючи все навкруги, пробуджуючи природу і наші почуття.

(звучить пісня)

1-й ведучий. Мужчина стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері . І я низько вклоняюсь Вам , і не тому що сьогодні 8 Березня , а тому , що Ви жінки . Це Ваші муки дають нове життя .Це Ваші безсонні ночі роблять з безпорадних крикунів старанних дівчаток і безстрашних хлопчиків . Це Ваше велике терпіння, Ваші турботи , Ваша любов благословляють їх на подвиги в ім”я життя на землі . Кланяюсь Вам за те , що рятували мене від хвороб , нещасть і труднощів . Кланяюсь Тобі , мати роду людського , ім”я якій – Жінка . Миру і щастя Землі , по якій ти ідеш , ЖІНКО !

(Звучить пісня)

Легенду про силу материнської любові (читає учень)

Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Тож боялася мати показуватися невістці на очі, все сиділа в сінях. А потім у клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо… а не послухаю – піде від мене». Заплакала мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське… Потім у вогонь покладеш…». Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була та любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і щасливим, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Тож недаремно кажуть у народі, що материнська любов найсвятіша.

Усмішка П. Глазового “Як Кузьму провчила жінка його мила”

Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив "Казбека". — Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека? Тільки в тебе і балачки про борщі й олію, І ні слова про театри, про драматургію. А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда. Драматургів усіх знає аж до Евріпіда. Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні, Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні… А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса. Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса. Давно тебе не бачив я в хорошому платті. Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті. Ти забула, що є в світі жіночі принади — Перманенти, манікюри, духи та помади. Я хотів би бути мужем культурної дами, А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками, Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви… Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.

Через добу повернувся наш Кузьма додому. Зустрічає його жінка в платті голубому. Очі чорним підведені, на губах помада. Закрутило Кузьмі в носі від духів "Еллада". Плаття модне, вузесеньке, облягає форми, Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми! Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього. Як французька кінозірка, виставила ноги. У Кузьми від здивування потилиця змокла. А дружина запитує: — Ти читав Софокла? Тобі, може, до вподоби п'єси Евріпіда? — Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать. Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п'єси? — А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси, Що немає шику-блиску, манери негарні. Я сьогодні простирчала півдня в перукарні. Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову. Запевняв, що я похожа на Любов Орлову. Не було у мене часу возиться з обідом, Так я тобі й замінила обід Евріпідом.

1-й ведучий. Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквiтає квiтка, як тихо свiтить вечірня зоря i гладить по голiвцi рiдна рука.

2-га ведуча. Мама, мати, матуся... Скiльки спогадiв i тепла таїть це магiчне слово, бо ним звертаємося до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилiшої для нас людини.

1-й ведучий. Мама... У всi часи всi народи величали її, як найбiльшу святиню. Вона — корінь життя, берегиня роду людського.

2-га ведуча. Ми складаємо шану i дяку всiм матерям. Бо як вiчне життя на землi, так вiчна мати — символ Добра, Миру, Щастя.

(Звучить пісня)

1-й ведучий. Краще й мудрiше за народ, мабуть, нiхто ще не сказав про матір!

Ось як дiти звертаються до матерi в народнiй пiснi:

2-га ведуча.

Мамочко, моя пчiлочко,

   Мамочко, моя ластiвочко,

   Словечко моє вiрнеє,

   Зозулечко моя лугова,

   Сонечко моє яснеє,

   Ручечки мої пишнії,

   Нiжечки мої ходушечки.

1-й ведучий. Або ось прислiв’я та приказки:

• Нема того краму, щоб купити маму.

• Матерi ні купити, нi заслужити.

 2-га ведуча.

• Нема у свiтi цвiту цвiтiшого над макiвочки, нема ж i рiднiшого — над матiночки.

• Материн гнiв, як весняний снiг, рясно випаде, та скоро розтане.

• Мати однiєю рукою б’є, а другою гладить.

• На сонцi тепло, а бiля матерi добре.

(Звучить укр. народна пiсня «Чи я не хазяйка».)

Усмішка П. Глазового “Коса руса”

Коса руса.

Запитала мати доню:

- Голубонько мила, навіщо ти коротеньку

Зачіску зробила?

В тебе ж доню, світлорусе та густе волосся, -

у яку б воно розчудесну косу заплелося!

А колись же довгі коси носили дівчата,

Стрічки у них заплітали у будні свята.

Було глянеш: іде дівка, сама мов калина,

Та ще й коса до пояса, а то й до коліна.

Ото ж колись і взнавалась по косі різниця:

Де дівчина невінчана, а де молодиця.

_ Та годі Вам, - обірвала дочка свою маму. -

Це виходить, що робили женихам рекламу: -

Дивись мовляв, де дівчина, а де молодиця.

Тепер, мамо, в цьому ділі стерлася різниця.

Тепер усі вже грамотні,

З такими не грайся!

Піди в загсі розпишися, потім розбирайся...

1-й ведучий.

О жінко! Загадка одвічна,

Водночас сильна і тендітна.

Тобі присвячували вірші

І почуття свої найкращі.

2-га ведуча.

Ти – берегиня свого роду,

За тебе йшли в вогонь і в воду,

Стрілялись на дуелі мужньо,

До тебе прихиляються, коли сутужно.

(Звучить пісня «Марічка»)

1-й ведучий. В цей день також хочеться привітати наших любих бабусь.

2-га ведуча.

В цей день св'ятковий Я бажаю вам Всміхатись так, Щоб сонце радісно всміхалось щоб квіти голови схиляли щоб усі вічливо вітались щоб всюди вам співали солов'ї щоб мир і злагода були в сім'Ї

1-й ведучий. Зі святом, рідні, кохані, шановні, прекрасні. Нехай весна живе у вашому серці. Щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої. А настрій - нехай вам забезпечують ті, хто поряд, хто любить вас і кого любите ви.

Бабуся

З ранку і до ночі Трудиться бабуся. В неї я охоче Працювати вчуся. Годі їй старенькій Мити, підмітати, - Я сама скоренько Приберу кімнати.

Два сонечка

Ще сонце не встало, Ще тільки сіріє – Мене від світанку Два сонечка гріють. Два сонечка ясні Від ранку до ночі – Це дивляться тепло Бабусині очі. Вже сонце схилилось, Пташки сплять у гаї, Засну – наді мною ж Два сонечка сяють. Два сонечка ясні Від ранку до ночі – Два сонечка красні, Бабусині очі.

(Звучить пісня)

1-й ведучий. Божа Матiр, Мати-Україна, рідна ненька — це три матерi, що освічують наше життя. В образi Матерi осягаємо розумом своїм рідну вишневу Україну, оспiвану тисячами жіночих материнських сердець. І нарештi, Мати — родовідниця, котра зi своїм молоком, зi своєю журливою колисковою влила в нашi душi прекрасне чуття українського народу.

За них, за цих трьох матерiв, дитяча молитва.

Молитва за маму

Є в мене найкраща у свiтi матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрiбними словами

Опiки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб днi їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.

Щоб вивели дiток у світ той, у люди.

Щоб нами раділа — пишалася всюди.

За це я складаю в молитвi долонi

До тебе, Царице, на сонячнiм тронi.

(Звучить пісня «Присяга трьом матерям»)

1-й ведучий.

Хай стелиться вам доля рушниками,

Хай береже від злого майбуття,

Із всiх дорiг вертайтеся до мами,

Тодi щасливим буде все ваше життя.

2-га ведуча. Зі святом, рідні, кохані, шановні, прекрасні. Нехай весна живе у вашому серці. Щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої. А настрій - нехай вам забезпечують ті, хто поряд, хто любить вас і кого любите ви. Хай множиться щастям ваше життя, кохайте і будьте коханими! Здоров’я вам, родинного затишку, добробуту, гарного настрою на довгі літа!

7. Звіт

Звіт про педагогічну практику з 07.02.2011 по 20.03.2011 студентки-практикантки 4 курсу інституту природничо-географічних наук та екології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова

Педагогічну практику проходила у спеціалізованій школі №196 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва. У школі було створено належні умови для проходження практики. Шкільні кабінети достатньо обладнані технічними засобами навчання. Всі вчителі географії мають високу фахову підготовку.

За час практики провела 10 уроків уроків з географії. Всі уроки були обговорені з учителем-наставником. Практика в школі допомогла вдосконалити знання, здобути практичні вміння та навички: проводити уроки різних типів, перевіряти будь-які види письмових робіт, організовувати позакласну роботу, проводити виховні години.

При проведенні уроків з географії особливих труднощів не було.

Педагогічна практика поглибила і закріпила знання, здобуті в університеті, з фахових і психологічно-педагогічних дисциплін, виробила вміння проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку, випробувати себе в функції класного керівника.

8. Аналіз відвіданого уроку географії у 7 класі

Під час проходження педагогічної практики в сш № 196 мною був відвіданий урок географії.

Урок проходив 8 лютого 2011 року в 7-В класі з предмету "Географія материків і океанів”.

Вчитель: ______________________________, стаж роботи ________, предмет географія.

Для проведення заняття клас повністю підготовлений, а саме: прибраний, провітрений, температура в класі згідно з вимогами, світловий режим в межах норми.

Заняття проводиться в класі, площа якого відповідає передбаченим нормам.

Тип заняття: урок отриманих нових знань та урок корекції та контролю знань (комбінований урок).

Тема уроку: Південна Америка. Загальні відомості. Особливості географічного положення. Дослідження і освоєння материка. Практична робота №8 „Нанесення географічних об’єктів на контурну карту материків”.

Структура уроку має вигляд:

1. Організаційний момент 2 хвилини.

2. Повідомлення теми, мети, завдань 2 хвилини.

3. Мотивація учбової діяльності 3 хвилини.

4. Актуалізація опорних знань 3 хвилин.

5. Викладення нового матеріалу 12 хвилин.

6. Закріплення нового матеріалу 21 хвилина.

7. Домашнє завдання для учнів 1 хвилина.

Урок проведено організаційно, чітко підкреслено важливі моменти, використана наглядність і технічні засоби навчання.

Для висвітлення даної теми важливим є те, що використано технічні засоби навчання, про ефективність яких говорять результати знань учнів.

Відповідність використання даного методу обумовлює результат, а саме учні дуже добре засвоюють новий матеріал і на уроці спостерігається дуже велика активність учнів. Саме вміле поєднання інформаційних і пошукових методів з технічними засобами навчання дає високу результативність.

Вчитель на уроці володіє ситуацією в класі, ставлення до учнів доброзичливе, уважне, проявляється творче натхнення і оптимістичність.

В ході вивчення нового матеріалу вчитель відводить багато часу на аналіз картографічного матеріалу.

При роботі з контурною картою учні активно працюють з картами, схемами, підручником, роблять висновки, вирішують проблеми.

Контроль засвоєних знань учнів включає в себе усний контроль знань методом фронтального опитування та виконання самостійної роботи тестового типу. При підведенні підсумку вчитель відмітив гарну роботу учнів на уроці, вказав на деякі можливі труднощі, виставив оцінки.

Домашнім завданням було вивчити по підручнику тему " Південна Америка. Загальні відомості. Особливості географічного положення. Дослідження і освоєння материка.”

Урок проведений на достатньому научному, методичному і етичному рівні. Учні активно працювали на уроці. Цьому сприяли оптимально підібрані форми і методи учбової роботи і дидактичне забезпечення. Вчитель був вимогливим і тактичним з навчаючимися. Він володів класом, організовував його самостійну роботу. Відносини між вчителем та учнем були доброзичливими.

9. План виховної роботи класного керівника 7-В класу

Додатки

Додаток А

Дидактичні матеріали

Беллінсгаузен Тадей Тадейович

Роберт Фалкон Скотт

Лазарєв Михайло Петрович

Руаль Амундсен

Додаток Б

Фізико-географічне положення материка Антарктида

Висновок: фізико-географічне положення Антарктиди визначається її положенням навколо Південного полюса в межах Південного полярного кола, тому Антарктида – найхолодніший материк Землі.

Додаток В

Варіант 1. Визначити протяжність материка за меридіанами 90^о сх.д. – 90^о зх.д.:

1)  За градусною сіткою:

90^о – 66^о = 24^о; 90^о – 73^о = 17^о; 24^о + 17^о = 41^о; 41^о х 111км = 4551км

2)  За масштабом:

М.: В 1см 400км; 11,4см х 400км = 4560км

Варіант 2. Визначити протяжність материка за меридіанами 0^о – 180^о:

1)  За градусною сіткою:

90^о – 70^о = 20^о; 90^о – 78^о = 12^о; 20^о + 12^о = 32^о; 32^о х 111км = 3552км

2)  За масштабом:

М.: В 1см 400км; 8,9см х 400км = 3560км