Отчет по практике: Характеристика діяльності підприємства "Союзтехнопром продакшн Ко"

ЗВІТ

переддипломної практики

на «Союзтехнопром продакшн Ко»

Дніпропетровськ 2010 р.

Вступ

Полімери є дуже важливою і цінною виробничою сировиною. Важко назвати будь-яку галузь промисловості, де не використовувались б полімери.

Полімери використовують для виготовлення продукції майже у усіх галузях виробництва, починаючи від будівництва та закінчуючи харчовою промисловістю. Широкому використанню полімерів сприяють її високі фізико-механічні властивості, у наш час виготовлюю величезний асортимент матеріалів з полімеру який може мати абсолютно різні властивості, від плівки до твердих виробів з великим запасом міцності. Полімери мають гарні властивості для лиття з нього під тиском виробів. При обробці полімерів важливо витримувати технічний процес для того щоб вироби зберігали свої механічні та екологічні властивості. Тому для обробки полімерів використовують термопластавтомати які мають великий діапазон налаштувань, там режимів роботи з різними видами полімеру для підтримання точності в технологічному процесі. Вироби з полімеру мають такою дуже гарні властивості проти корозії, полімерні вироби майже не підвернені корозії. Але такі антикорозійні властивості мають і свої недоліки, полімери наносять велику шкоду довкіллю тим що період його розпаду складає 200 років. Тому наш час питанню захисту довкілля від полімерів приділяється велика увага.

Полімери гарно піддаються переробці, і ця переробка починається з самих перших етапів виробництва, де литникові відходи подрібнюють та використовують знову тим самим підвищуючи економічний ефект та захищаючи довкілля.

1. Короткий нарис історії підприємства та перспективи його розвитку

Підприємство «Союхтехнопром продакшн Ко» було засноване у 1995 році. З року заснування по сьогоднішній день підприємство стрімко розвивається, а з розвитком підприємства росте колектив, підвищується кваліфікація робітників і службовців, накопичується досвід, впроваджується нове, високотехнологічне обладнання.

Підприємство «Союхтехнопром продакшн Ко» орієнтовано на:

переробку термопластичних матеріалів;

виготовлення оснащення для переробки пластичних мас;

проведення ремонтно-механічних робіт;

виробництво просоченої і модифікованої деревини та лісоматеріалів.

Проте основною діяльністю підприємства є відливка виробів із пластмас, за допомогою термопластавтоматів, методом лиття під тиском.

Тому для плодотворної роботи, підприємство має конструкторський відділ, який займається: виготовленням конструкторської документації; проектуванням нових прес-форм; розробкою допоміжного обладнання для забезпечення автоматизації виробництва. А також на підприємстві існує власний ремонтно-механічний цех, який забезпечує виготовлення нового оснащення для лиття (прес-форми); своєчасне виконання планових ремонтів обладнання та оснащення.

Крім термопластавтоматів, для виробництва продукції використовуються наступні види обладнання:

– екструдери;

– металообробні верстати;

– просочувальна лінія.

А також у виробничому циклі бере участь різне допоміжне обладнання: дробарки, різної потужності відцентрові насоси, компресори, резервуари – сховища та інше обладнання.

2. Джерела вхідної на підприємство сировини та асортимент готових виробів

Асортимент готової продукції та її використання.

Підприємство «Союзтехнопром продакшн Ко» випускає продукцію:

– різні вироби, з поліолефінів використовувані в полімерній тарі;

– гранульовану вторинну сировину та вироби з неї; (Додаток №1)

– виконує проектування прес форм для лиття та їх виготовлення.
 Основною задачею 2010 року є технічне переобладнання i підвищення ефективності праці діючого підприємства.

Також підприємство моє свої потужності для швидкого перелаштування на нові види виробів, за найменші строки.

У майбутньому планується розширення виробничих можливостей за рахунок використання більш-ємких прес-форм, які у свою чергу дадуть змогу збільшити об’ємі виробництв.

Вхідні джерела сировини на підприємстві

Також підприємство закуповує поліпропилен марки «Липол» (А10–76У) вищого сорту.

3. Найбільш значимі розробки підприємницьких раціоналізаторів

Конструкторський відділ підприємства займається розробкою сучасного обладнання з автоматизації виробництва:

1. проектування лінії подачі та складання виробів із пластмас;

2. проектування нових прес-форм і екструзійних головок для виготовлення нових видів продукції;

3. розробка допоміжного обладнання для забезпечення автоматизації виробництва;

4. Проектування та виготовлення автоматичної машини для етикеток на готову продукцію.

4. Організація охорони праці на підприємстві

Складність сучасного виробництва потребує комплексного підходу до охорони праці. У цих умовах підприємство вирішує наступні завдання:

1. навчання працюючих питань охорони праці;

2. забезпечення безпеки виробничого обладнання;

3. забезпечення безпеки будівель і споруд;

4. забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

5. забезпечення безпеки виробничих процесів;

6. нормалізацію умов праці.

Одним з найважливіших напрямків охорони праці на підприємстві є забезпечення працівників інструкціями з охорони праці. Служба охорони праці підприємства здійснює контроль за своєчасною розробкою і переглядом інструкцій для працівників, а також надає методичну допомогу розробникам. Типова інструкція містить наступні розділи:

1. загальні вимоги безпеки;

2. вимоги безпеки перед початком робіт;

3. вимоги безпеки під час робіт;

4. вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;

5. вимоги безпеки після закінчення роботи.

Перевірка інструкцій на відповідність вимогам діючих державних стандартів, санітарних норм і правил, повинна проводитися не рідше 1 разу на 5 років. Видача інструкцій керівникам підрозділів проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій. Інструкції працівникам видаються або в руки під розписку або вивішуються на робочих місцях і ділянках.

Існують наступні види інструктажів:

1. Вступний інструктаж – проводиться з усіма знову прийнятими на роботу; проводить інженер з охорони праці або особа, на яку наказом покладено ці обов'язки; проводиться за програмою, затвердженою керівником організації в кабінеті з охорони праці.

2. Первинний інструктаж на робочому місці – проводиться з усіма знову прийнятими на роботу, крім осіб, які не пов'язані з обслуговуванням і ремонтом обладнання, використанням інструменту, зберіганням і застосуванням сировини і матеріалів. Перелік професій і посад працівників, звільнених від первинного інструктажу на робочому місці, затверджує роботодавець.

3. Повторний інструктаж – проходять всі працівники, за винятком осіб, звільнених від первинного інструктажу на робочому місці, не рідше одного разу на півріччя. Для деяких категорій працівників може бути встановлений більш тривалий (до 1 року) термін проведення повторного інструктажу.

4. Позаплановий інструктаж – проводиться при зміні виду робіт, при введенні в дію нових або перероблених стандартів або інструкцій з охорони праці, у разі нещасного випадку на виробництві, при порушенні вимог безпеки праці, на вимогу органів нагляду, при перервах в роботі 60 днів (для робіт, до яких висувають підвищені вимоги безпеки праці – 30 днів).

5. Цільовий інструктаж – проводять при виконанні разових робіт, не пов'язаних з прямими обов'язками за фахом (навантаження і розвантаження, прибирання території); ліквідації наслідків аварій, стихійних лих і катастроф; виробництві робіт, на які оформляється наряд допуск; проведенні екскурсії на підприємстві, організації масових заходів.

6. Також на підприємстві за для забезпечення охорони праці робітників проводяться контрольні заходи з замірів електричного опору заземлення, перевірка опору основної силової та освітлювальної електропроводки у приміщеннях.

5. Техніка безпеки на підприємстві

1. Територія організацій, виробничі приміщення повинні утримуватися в чистоті. Відходи виробництва слід видаляти на спеціально відведені для цих цілей майданчики і регулярно направлятись на переробку. Нереалізовані відходи необхідно вивозити у встановлені місця.

2. Не допускається захаращення доріг, проїздів, під'їздів, а також підступів до протипожежного обладнання, засобів пожежогасіння, сигналізації та зв'язку, до місць зберігання засобів індивідуального захисту.

3. На території організації, біля воріт для в'їзду автотранспорту, повинна бути вивішена схема маршрутів руху автотранспорту по території організації.

4. Для пішоходів на території підприємств і організацій, необхідно передбачати пішохідні доріжки і тротуари, які слід утримувати в справності та чистоті, в зимовий час – очищати від снігу і льоду.

5. Не допускається зупиняти залізничні вагони на переїздах і в місцях пішохідних переходів. Відчепленні вагони, які стоять біля переїздів і переходів, повинні знаходитися не ближче 1 м від переїзду (переходу).

6. Колодязі, канали, в яких прокладено трубопроводи і кабелі, повинні бути закриті. Тимчасово відкриті колодязі, траншеї та ями необхідно обладнати огорожею висотою не менше 1 м, у нічний час забезпечувати освітленням.

7. Обслуговуючий персонал складів зобов'язаний знати вимоги правил безпеки при зберіганні сировини і матеріалів, затверджених у встановленому порядку, а також пожежну небезпеку і шкідливий вплив цих матеріалів.

8. Виробничі підрозділи (цехи, дільниці, відділення) приготування клеїв, лаків, герметиків, паст з використанням вибухонебезпечних розчинників; підготовки сировини і приготування гумових сумішей; склади сировини і готової продукції при проектуванні, як правило, необхідно розташовувати у окремо стоячих будівлях.

9. Забороняється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції за винятком робіт, пов'язаних з підготовкою їх для транспортування.

10. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення допустимих до зберігання речовин і матеріалів з коротким зазначенням їх небезпеки, місця і способу укладання.

11. Електричні розподільні щити розташовувати безпосередньо в складських приміщеннях не допускається. Вимикачі освітлення складських приміщень слід розташовувати зовні біля вхідних дверей (воріт).

12. На дверях виробничих приміщень повинні бути виконані написи із зазначенням класу вибухонебезпечних зон і категорії виробництва по пожежній небезпеці.

13. При розташуванні в одному виробничому приміщенні різних по шкідливості виробничих дільниць повинні бути передбачені заходи, що виключають поширення шкідливих продуктів по виробничому приміщенню.

14. Підлоги виробничих приміщень повинні утримуватися в справному стані. Експлуатація підлог з пошкодженою поверхнею, вибоїнами, нерівностями не допускається. Прибирання підлог слід проводити вологим та іншими, що не допускають опилення способами. Застосування нафтопродуктів, кислот і лугів для миття підлог забороняється.

15. Сушіння одягу на гарячих трубопроводах і радіаторах опалення забороняється. Зберігання спецодягу повинно проводитися у гардеробних.

16. У всіх виробничих підрозділах для надання першої допомоги потерпілим повинні бути аптечки, забезпечені необхідним набором медикаментів.

17. Для кожного вибухо-пожежо-небезпечного об'єкту повинен бути розроблений план локалізації аварійних ситуацій (ПЛАС), в якому з урахуванням специфічних умов виробничого підрозділу передбачаються необхідні заходи і дії персоналу щодо попередження аварійних ситуацій та аварій, а в разі їх виникнення – з локалізації, виключення отруєнь, загорянь або вибухів, максимальному зниженню ваги від їх наслідків.

18. Склад і зміст плану локалізації аварійних ситуацій повинні відповідати вимогам методичних вказівок про порядок розробки ПЛАС на хіміко-технологічних об'єктах.

19. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння вибухо-пожежо-небезпечних об'єктів повинні визначатися проектною організацією.

20. Опалення та вентиляція виробничих приміщень повинні відповідати чинним вимогам державних стандартів.

21. Всі роботи у виробничих приміщеннях, пов'язані зі шкідливими речовинами I і II класу небезпеки, повинні проводитися при працюючій вентиляції.

22. У виробничих, складських та допоміжних приміщеннях будинків повинна підтримуватися встановлена нормами температура.

Перед початком опалювального сезону всі системи опалення повинні бути перевірені, відремонтовані і піддані обпресуванню. Прилади контролю та автоматизації систем опалення повинні перебувати в справному стані, а їх засоби вимірювань перевірені.

23. Кабіни синхронних електродвигунів, приміщення трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв, керування технологічним процесом (КВП) повинні мати, як правило, повітряне опалення, поєднане з приточною вентиляцією. Установка нагрівальних приладів у защитовому просторі забороняється.

24. У виробничих підрозділах, де виділяються шкідливі речовини, необхідно проводити періодичний контроль повітряного середовища на вміст у ній шкідливих речовин за графіками, погодженими з районної або міської санітарно-епідеміологічною станцією та затвердженим технічним директором (головним інженером) підприємства, організації.

25. Видалення шкідливих речовин повинно, як правило, здійснюватися безпосередньо від місця їхнього утворення.

26. Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони, має бути оснащене укриттям з місцевими відсмоктувачами. Місцеві відсмоктування слід виконувати, як правило, у вигляді суцільного укриття, типу витяжної шафи, з періодично або постійно відкритим отвором для виконання робіт. При неможливості влаштування суцільних укриттів слід передбачати парасолі. Пуск місцевих відсмоктувань, які видаляють шкідливі речовини I і II класу небезпеки, а також вибухонебезпечні речовини, повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

27. Місцеві витяжні вентиляційні установки, що не блокуються з технологічним обладнанням, слід включати за 3–5 хвилин до початку роботи технологічного обладнання та вимикати через 3–5 хвилин після закінчення роботи.

28. Припливні і загально обмінні витяжні установки слід вимикати через 10–12 хвилин після закінчення роботи цеху. Спочатку повинні виключатися припливні, а потім – витяжні установки.

29. Приміщення вентиляційних камер повинні утримуватися в чистоті. Використовувати ці приміщення для зберігання різних матеріалів і захаращувати їх сторонніми предметами забороняється.

30. Не допускається влаштовувати входи в вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або характерними значними виділеннями пилу і шкідливих речовин.

31. Зміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинний перевищувати гранично допустимі концентрації.

32. Вентиляційні системи після закінчення будівництва та монтажу мають бути відрегульовані і доведені до проектної потужності. Інструментальна перевірка ефективності вентиляційних систем повинна проводитися у відповідності з будівельними нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

33. Ремонт, чищення і профілактичний огляд вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до затвердженого керівництвом організації графіком з реєстрацією проведених робіт в журналі ремонту та експлуатації або в ремонтних картах вентсистем.

34. Установка світильників в зонах і укриттях місцевої витяжної вентиляції, призначеної для видалення від машин і агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, як правило, не допускається. При необхідності такого розміщення світильників електропроводка повинна бути прокладена в трубах, а світильники у вибухобезпечному виконанні відповідному категорії та групі вибухонебезпечної суміші і класу вибухонебезпечної зони.

35. Рециркуляція повітря під час влаштування повітряного опалення, поєднаного з приточною вентиляцією виробничих цехів, дільниць, відділень, забороняється.

6. Склад і завдання служби головного механіка на підприємстві

підприємство механік раціоналізатор сировина

До складу служби головного механіка входять:

-  головний механік підприємства;

-  механік цеху;

-  слюсар-ремонтник технологічного обладнання;

-  чергова група слюсарів-ремонтників.

У коморі служби механіка присутні:

-  запчастини (мундштуки, втулки, клапани, золотники) на машини та гідравлічні преса;

– інструменти (інструментальні ключі різних видів, молотки, гайки, шайби, болти, штифти).

Запчастини тримають на стелажах у комірках, які підписані і пронумеровані.

Слюсар-ремонтник має спеціальний індивідуальний переносний ящик для інструментів першої необхідності.

Основні завдання служби головного механіка:

1) забезпечення збереження надійної та безпечної працездатності обладнання:

– організація правильної технологічної н експлуатації;

– збереження обладнання в чистоті;

– забезпечення відповідності потреб обладнання креслярсько-технічній документації шляхом здійснення спостереження та планових ремонтів;

– виконання профілактичних робіт відповідно до ЕСППР;

– забезпечення наявності інструкцій креслярсько-технічної документації на проведення ремонтів;

2) застосування прогресивних методів ремонту обладнання, систематичне зниження вартості і підвищення якості і надійності ремонтних робіт;

3)  забезпечення виконання механіко-економічних показників, запланованих службі;

4)  організація та здійснення діючих колективних правил та інструкцій по експлуатації, техніки безпеки при ремонті та обслуговування устаткування;

5)  організація і прийняття участі в налагоджувальних роботах та введення в експлуатацію нового та модернізованого обладнання;

6)  організація своєчасного проведення технічних оглядів і випробування обладнання;

7)  введення нагляду за налагодженням захисних устаткувань і здійснення його ремонту;

8)  здійснення матеріальної і технічної підготовки для виконання ремонту і модернізації обладнання.

7. Графік виконання ремонтних робіт на підприємстві та вимоги до нього

Графік проведення ремонтних робіт на підприємстві наступний:

– капітальний ремонт проводиться 1 раз на 5 років (45 днів);

– поточний ремонт 1 раз на рік (2 дні);

– щомісячне обслуговування (1 робоча зміна).

Вимоги до ремонтних робіт:

1. Порядок, обсяг, і терміни проведення ремонтів в організаціях і на підприємствах промисловості повинні визначатися відповідно до встановлених вимог.

2. Все обладнання повинно піддаватися планово-попереджувальному ремонту у строки, встановлені графіком, затвердженим технічним керівництвом організації.

3. Виробництво ремонтних робіт має бути організовано відповідно до встановленого порядку безпечного проведення ремонтних робіт на хімічно небезпечних виробничих об'єктах. Забороняється виробництво ремонтних робіт на діючому обладнанні і трубопроводах.

4. При виробництві робіт у цехах, відділеннях, на ділянках з вибухонебезпечними зонами необхідно користуватися іскробезпечним інструментом.

5. Всі ремонтні роботи, пов'язані з розгерметизацією обладнання, що працює з вибухо-пожежо-небезпечними та токсичними середовищами, відносяться до газонебезпечних робіт і повинні проводитися з дотриманням встановлених вимог.

6. Обладнання, пов'язане з використанням, отриманням вибухо-пожежо-небезпечних, агресивних і токсичних продуктів, повинне передаватися в ремонт, звільненим від обертаючих в ньому продуктів, промитим, а при необхідності пропареним, продутим азотом і повітрям.

7. Виробництво земляних робіт, пов'язаних з ремонтом, повинно виконуватися відповідно до встановлених вимог і при виконанні умов їх безпечного проведення.

8. Перед ремонтом обладнання, необхідно виконати намічені підготовчі заходи, пов'язані з його підготовкою до ремонту і забезпеченням безпеки проведення ремонтних робіт.

9. Ремонт та монтаж обладнання на декількох рівнях необхідно проводити із застосуванням інвентарних лісів. Подачу інструменту на місця проведення ремонтних робіт, розташованих на висоті, необхідно здійснювати у спеціальних сумках або ящиках.

10. Перед ремонтом обладнання, що має електричний привід, необхідно знеструмити електричну мережу, що живить електродвигуни, і на пускових пристроях і електричних щитах вивісити попереджувальні таблички.

11. Відключення, обладнання яке ремонтується, від діючих трубопроводів повинно проводитися заглушками, що мають ясно видимі хвостовики з відповідним маркуванням і розраховані на тиск у трубопроводах.

12. При технічному обслуговуванні і ремонті устаткування, що має гідравлічні та пневматичні приводи, необхідно:

– відключити ланцюг керування (електричні, пневматичні і гідравлічні);

– відключити насоси гідроприводу або систему подачі стисненого повітря;

– закрити запірні пристрої на гідро-, пневмосистемах і скинути тиск з відключеної частини системи.

Розбирання гідроакумуляторів, мультиплікаторів та інших апаратів, що працюють під тиском, проводити тільки за повної відсутності тиску масла і газу в них.

13. Всі, що знімаються під час ремонту вузли та деталі повинні розміщуватися на заздалегідь підготовлених майданчиках та місцях.

14. Ремонтні роботи, пов'язані із застосуванням газозварювання, електрозварювання, а також з використанням механізованого та іншого інструменту, здатного утворювати відкритий вогонь і іскри, слід проводити відповідно до встановлених вимог щодо організації безпечного проведення вогневих робіт.

8. Технологічний процес виготовлення продукції на ТПА

1. Прийшовши на роботу ознайомитися з нарядом робіт.

2. Приступати до роботи тільки в робочому спецодягу.

3. При роботі дотримуватися правил техніки безпеки.

4. Зробити заміс згідно з технологічною картою, яка знаходиться на машині.

5. Підвести бункер до завантажувальної горловини ТПА.

5.1. Узяти за ручку бункер і до упору підвести до завантажувальної горловини.

5.1.2. Закріпити бункер фіксатором.

6. Засипати у бункер заміс.

7. Включити машину натиснувши кнопку «Пуск».

8. Переконатися, що номери фактичних температур відповідають заданим на температурному табло яке знаходиться на пульті оператора.

9. Перевести ТПА в напівавтоматичний режим роботи ручкою перемикання режимів на пульті оператора.

10. Натиснути на кнопку «Зімкнення прес-форми».

11. Після розкриття прес-форми перевірити якість готових деталей.

12. Після 5–6 успішних циклів перевести ТПА в автоматичний режим роботи ручкою перемикання режимів на пульті оператора.

13. Натиснути кнопку «Зімкнення прес-форм».

14. Включити насос охолодження води.

14.1. Включити тумблер пускача, який знаходиться біля бака з водою.

15. Не допускати спустошення бункера, увесь час поповнюючи його замісом.

16. Кожні 10 циклів перевіряти якість деталей.

7. Готову продукцію підписувати (ПІБ, № форми).

18. При невідповідності якості деталей викликати того, що налагоджує.

19. Під час наладки режимів, усі деталі відправляти на переробку.

20. Після закінчення робочої зміни привести ТПА в неробочий стан.

20.1. Відвести бункер від завантажувальної горловини ТПА.

20.1.1. Ослабити фіксатор.

20.1.2. Узяти за ручку бункер і потягнути його на себе на 5–10 см

20.2. Розімкнути прес-форму.

20.2.1. Натиснути на кнопку «Розімкнути прес-форму», яка знаходиться на пульті оператора.

20.3. Відвести механізм уприскування натиснувши на кнопку «Відведення механізму уприскування», яка знаходиться на пульті оператора.

20.4. Вибити ливник з втулки ливника.

20.4.1. Узяти в ліву руку спеціальне латунне вибивання.

20.4.2. Наставити втулку на ливник.

20.4.3. Зробити удар молотком що знаходиться в правій руці.

20.5. Зупинити ТПА, натиснувши на кнопку «Стоп» на пульті оператора.

21. У разі нестабільної роботи ТПА впродовж зміни повідомити начальника цеху.

22. Забороняється втручатися в режими литва самостійно.

23. При прояві будь-якої аварійної ситуації при роботі ТПА, негайно натиснути кнопку «Стоп» і викликати того, що налагоджує.

9. Керівні матеріали регламентуючи роботу установки та інструкції апаратнику

Машина однопозиційна для лиття під тиском термопластичних матеріалів моделі ДА3130 призначено для виготовлення виробів з термопластичних матеріалів методом лиття під тиском і методом пресування.

Від гідро-двигуна МРФ-025/10 через шліцеву муфту обертання передається на промивний вал 2. З проміжного вала обертання через муфту передається шнеку циліндра пластикації.

Поступовий рух шнеку передається поршню 1. Переміщення механізму уприскування виконується гідроциліндром 3.

Замикання форм виконується важільною системою з приводом від гідроциліндру 4 та гідро-пушки 5.

Регулювання відстані між рухомої та не рухомої плитами проводиться переміщенням важільної системи з допомогою гвинтової пари 6.

Механізм уприскування виконує обертання шнека циліндру пластикації так уприскування підготовчого матеріалу у прес-форму.

Він складається з гідроциліндру 6, поршня 8, у якому в підшипниках 2 та 4 встановлений шліцевий вал 1, сполучений муфтою 7 з гідромотором 16 МРФ – 0,25/10 та муфтою 14 з шнеком циліндру пластикації.

При підведенні робочої рідини у полость виконується уприскування матеріалу у прес-форму. При введенні у порожнину 1 – примусове відведення шнека. Для попередження від перенавантаження різьби сопла у випадку проникнення розплаву через ущільнюючу поверхню, попереджено дренажний отвір А. При нормальній роботі витоки не допускаються.

10. Заходи з охорони навколишнього середовища

При переробці пластмас у вироби відбувається виділення газоподібних продуктів, які забруднюють повітряне середовище. Основна частина газоподібних шкідливих виділень уловлюється місцевими відсмоктувачами, решта – розчиняються системами загальної вентиляції.

Шкідливості, які видаляють системами витяжної вентиляції, направляються на установки знешкодження чи розсіюються в атмосфері. Для цього вихлопні труби забезпечуються спеціальними насадками, що утворюють факельний викидів, який збільшує ефект розсіювання.

Розсіювання шкідливих викидів у атмосфері є найбільш простим і дешевим способом захисту навколишнього середовища. Однак його можливо використовувати лише тоді, коли розрахунками буде доведено, що вміст речовин, що викидаються у приземному шарі сумісно з існуючим фоном не перевищує дозволеного за санітарними нормами.

Для виробництв переробки пластмас рекомендується використовувати чотири типи установок знешкодження забрудненого повітря:

1) каталітичне окислення повітря; принцип дії установки є нагрівання забрудненого повітря до 250–500°С і пропусканні його через систему каталізаторів, у присутності яких органічні речовини окислюються до СО₂;

2) пряме збереження, яке полягає у вигорянні органічних домішок у забрудненому повітрі при температурі 1000–1100°С; незважаючи на удавану простоту цього методу, його через велику витрату палива потрібно застосовувати тільки за наявності у повітрі домішок, які пасивують роботу каталізаторів.;

3) використання забрудненого повітря в якості видувного у котельнях чи ТЕЦ; це найбільш простий і економічний спосіб, однак в наслідок того, що у весняний період зменшується потреба у виробці тепла, яке необхідно у літній період частково використовувати установки каталітичного окислення;

4) застосування методу адсорбції для уловлювання і згущення низько концентрованих викидів (0,1–1 г./м³) з послідуючою десорбцією їх димовими газами; в цьому випадку за рахунок зменшення об'єму забрудненого повітря збільшується можливість цілий рік використання котельних установок.

Повітря, яке видаляється від обладнання, що пилить, перед викидом у атмосферу також піддається очищенню. Конструкції пилеутримуючих пристроїв (циклони, електрофільтри і т.д.) повинні відповідати умові, щоб концентрація пилу у викидаємому повітрі не перевищувала допустиму за санітарними нормами. У зв'язку з тим, що більшість пластмас дають вибухонебезпечний пил, венткамери і все устаткування, яке застосовується повинно бути прийняте у вибухобезпечному виконанні.

Заходи по охороні водоймищ та інших джерел водокористування

Заходи по охороні водоймищ та інших джерел водокористування повинні охоплювати комплекс технічних рішень, які зменшують витрати прямоточної господарсько-питтєвої води і ліквідуючи можливість забруднення відходами виробництва навколишніх джерел водокористування (озера, річки, моря, горизонти підземних вод і та ін.).

Заходи по охороні ґрунту

При виборі площі для будівництва нових виробництв згідно СН-202–81 рекомендується використовувати незручні чи неприродні для сільського господарства землі; при цьому не потрібно додаткових заходів по охороні ґрунту. У тих же випадках, коли при будівництві займається якісна земля і знищується лісові угіддя, проектувальник повинний забезпечити рішення, які дозволяють зберегти продуктивний шар землі за рахунок нових посадок ліса і та ін.

У зв'язку з тим, що на підприємстві по переробці пластмас утворюються тверді відходи полімерного походження, які не можна використовувати, необхідно по узгодженню із санітарними органами організовувати їх захоронення у спеціально обладнаних місцях (балки, гірничі виробітки, печери і та ін.) чи створювати спеціальні установки по вогневому спаленню твердих відходів.

На термічне знешкодження доцільно направляти попередньо підготовані відходи, тобто дроблені з усередненим складом. Чим вище ступінь подрібнення, тим краще продуктивність установки. Максимальний розмір шматка не повинний перевищувати 260–300 мм.

Заходи по забезпеченню безпеки виробництва і дотримання норм промислової санітарії.

Для забезпечення безпеки виробництва і дотримання норм промислової санітарії при проектуванні необхідно використовувати нормативні документи по відповідним розділам проекту.

Вимоги до технологічного процесу

Основними вимогами, які забезпечують безпеку технологічного процесу, є:

1) розміщення устаткування з урахуванням «Правил безпеки для виробництв по переробці пластичних мас»;

2) проведення процесів, пов'язаних з газо-, пилевиділенням, підвищеним шумом, у спеціальних приміщеннях;

3) забезпечення можливості додержання параметрів технологічного регламенту;

4) відповідність повітряної середи виробничих приміщень санітарним нормам;

5) максимальна механізація транспортних операцій;

6) забезпечення працюючих спецодягом, справними інструментами і пристосуваннями, а також засобами індивідуального захисту і т.ін.

При проектуванні необхідно враховувати особливості властивостей вихідних матеріалів.

Вимоги до виробничих приміщень

Категорії, класи приміщень, ступінь вогнетривкості, групи виробничих процесів по ділянкам і відділенням повинні бути прийняті у відповідності з технологічним процесом на підставі СНіп 2-М-72, СНіп 2–92–76, ПУЕ і повинні бути зведені в таблицю.

Вимоги до використання засобів захисту працюючих

При складенні карти наукової організації праці у обов'язковому порядку дається коротка медико-санітарна характеристика умов праці. Крім того, при організації робочого місця враховуються всі вимоги ергономіки і створюються всі умови для максимальної механізації і автоматизації. Для утворення нормальних санітарно-гігієнічних умов проектом повинні бути передбачені:

а)   загально обмінна вентиляція у всіх приміщеннях, а у місцях виділення шкідливості – місцеві відсмоктуванні;

б)   фонтанчики питтєвої води;

в)   раковини самодопомоги;

г)   підтримка у виробничих приміщеннях комфортних умов праці;

д)   засоби індивідуального захисту на робочих місцях з підвищеними показниками шкідливості (респіратори, проти шумні навушники і та ін.).

Так як у виробництвах по переробці пластмас у вироби неминучий контакт обслуговуючого персоналу з шкідливими показниками, що виділяються (у зв'язку з конструктивними особливостями устаткування і проведенням процесів при температурі розкладення полімерів), працівникам галузі встановлюються додаткові пільги (додаткові відпустки, скорочений робочий день, спецхарчування і та ін.).

З урахуванням того що підприємство у більшості з орієнтовано на випуск продукції для харчової промисловості то уся продукція має пройти сертифікацію у Міністерстві Охорони Здоров’я України.

Таким чином підприємство виконує усі вимоги до захисту довкілля.

Література

1. Аксельруд Г.А., Альтшуллер Н.А. Введение в капиллярную технологию. – Химия, 1983.-264 с.

2. Серговский П.С., Расев А.И. Гидротермическая обработка и консервирование древесины. – М.: Лесная промышленность, 1987. – 159 с.

3. Григорьев М.А. Справочник молодого столяра и плотника: Учебное пособие для профтехучилищ. – 2-е узд., перераб. и дополн. – М.: Лесн. пром-сть, 1984, – 239 с.

3. Шишков Н.А. Безопасность эксплуатации автоклавов. – М.: Стройиздат, 1978. – 220 с.

4. Ермаков В.И., Шеин В.С. Ремонт и монтаж химического оборудования. – Л.: Химия, 1981. – 368 с.