Контрольная работа: Основи теорії сигналів
Основи теорії сигналів
Спектральний метод аналізу, заснований на поданні сигналу у вигляді суми (або інтегралу) гармонічних складових (гармонік) і подальшому розрахунку проходження кожної з гармонік через коло. Вихідний сигнал знаходиться на основі принципу накладання у вигляді суми відгуків на кожну з гармонік вхідного сигналу. Сукупність гармонік, на які розкладаються сигнали, називається їх спектрами.
Вивчення спектрів розпочинається з періодичних імпульсних відеосигналів.
Імпульсними називаються струми і напруги кінцевої енергії, миттєві значення яких відмінні від нуля впродовж деякого (як правило, досить невеликого) інтервалу часу.
Періодичні послідовності імпульсів (рис. 1) відносяться до періодичних несинусоїдних процесів і знаходять широке використання в радіоелектроніці.
Рисунок 1 – Періодична послідовність імпульсів
Періодичні
послідовності імпульсів характеризуються їх формою, тривалістю ,
періодом повторення
(або частотою
), висотою (максимальним
значенням) –
.
Тривалість імпульсів знаходять на
деякому рівні від висоти
(у границі на нульовому рівні),
або як інтервал часу, в якому міститься визначена потужність імпульсу (зазвичай
90
або
більше).
Інколи вводиться також вторинний параметр – щілинність:
.
Періодична
послідовність імпульсів, описується функцією, яка задовольняє умови Діріхле і
може бути подана нескінченим рядом (рядом Фур’є) гармонік з частотами, кратними
частотам слідування
,
:
, (1)
де – комплексна амплітуда
-ї гармоніки,
– постійна
складова імпульсів (середнє значення).
Сукупність амплітуд
гармонік називають
спектром амплітуд або амплітудно-частотним спектром (АЧС).
Сукупність початкових
фаз називають
спектром фаз або фазочастотним спектром (ФЧС).
АЧС і ФЧС зображують у
вигляді графіків, в яких за віссю абсцис відкладають частоту ( або
), а за віссю ординат –
амплітуди гармонік у АЧС і початкові фази у ФЧС (рис. 2). Властивістю
спектра періодичного коливання є поступове зменшення амплітуд гармонік зі
зростанням їх частоти. Це дозволяє оперувати з нескінченними межами сум у (1),
а з сумами обмеженими
. Кожній парі ординат графіків АЧС
і ФЧС відповідна частота однієї з гармонік, тобто
,
,
повністю визначають параметри
цієї гармоніки. Наприклад, на рис. 3 побудована у функції часу друга
гармоніка спектра з частотою
, амплітудою
і зсувом максимуму
косинусоїди вправо (відносно
) на відрізок часу пропорційний
.
Оскільки середня
потужність періодичного сигналу є сумою потужностей гармонічних складових
сигналу і потужності сталої складової, ширина спектра визначається частотою
коливання з амплітудою , яка ще впливає на значення
середньої потужності на заданому рівні:
.
Рисунок 2 – Графіки АЧС (а) і ФЧС (б)
У тих випадках, коли – парна
функція часу,
в (1) дорівнює нулю або
. Для непарної
функції, навпаки, ряд Фур’є складається тільки із синусоїдних коливань, тобто
дорівнює
або
.
У двох послідовностях
імпульсів і
, які
відрізняються тільки початком відліку часу, АЧС однакові, а відрізняються
тільки їх ФЧС. Дійсно, якщо
, тоді
(2)
Таким чином, при зсуві
сигналу на фази
його гармоніки змінюється на
.
Як ілюстрації наведемо результати розкладу в ряд Фур’є періодичної послідовності прямокутних імпульсів (рис. 4), яку аналітично можна записати у вигляді:
Рисунок 4 – Періодична послідовність прямокутних імпульсів
На підставі (2) можна подати у
вигляді:
. (3)
Обвідна амплітуд спектра визначається значеннями функції:
,
де , при
, тобто
,
і амплітуди гармонік
дорівнюють нулю.
Позитивним значенням відповідають
нульові значення фаз гармонік, від’ємним – початкові фази рівні
, тому що
, тобто
початкові фази гармонік у (3) визначаються як:
Графіки АЧС і ФЧС
наведено на рис. 5 Графіки побудовано для щільності . Такі спектри мають
назву дискретних.
При змінюванні
тривалості імпульсів або частоти їх повторення змінюються і спектри.
Рис. 6 ілюструє зміни у спектрах при збільшенні тривалості імпульсів і незмінній
частоті повторення
. При збільшенні тривалості імпульсів
відбувається «стиснення» спектра – гармонічні складові, які мають найбільші
амплітуди, зсуваються в область більш низьких частот. Інтервали між
спектральними лініями за частотою не змінюються.
Рис. 7 ілюструє зміни у спектрах при збільшенні періоду і незмінній тривалості імпульсу. Збільшення періоду (зменшення частоти слідування) призводить до зменшення інтервалу між спектральними лініями. При цьому зменшується і амплітуда всіх складових спектра, що фізично пояснюється зменшенням потужності у періодичної послідовності імпульсів.
Якщо спрямувати період до нескінченності, амплітуди зменшаться до нескінченно малих величин, а спектральні лінії наблизяться одна до одної, тобто спектр стане суцільним. Відбудеться перехід від періодичної послідовності до одиночного імпульсу.
Рисунок 6 – Вплив тривалості імпульсів на АЧС
Якщо початок відліку часу не збігається з серединою імпульсів (рис. 8,а), відповідно до формули (3) змінюється тільки ФЧС, як показано на рис. 8,б.
Спектри неперіодичних
одиночних сигналів оцінюється, так званою, спектральною густиною , у відповідності з
перетворенням Фур’є:
.
Модуль спектральної густини має розмірність В/Гц або А/Гц в залежності від розмірності сигналу (В або А).
Відновлення одиночного сигналу за його спектральною густиною виконується за допомогою оберненого перетворення Фур’є:
.
Рисунок 8 – Вплив початку відліку часу на ФЧС
Спектральна густина
одиночного прямокутного імпульсу висотою і тривалістю
описується виразом:
.
Частотна залежність
модуля спектральної густини (АЧС) і частотна залежність
аргументу спектральної густини
(ФЧС) одиночного прямокутного
імпульсу наведені на рис. 9.
Для розрахунку відгук
кіл спектральним методом використовують комплексний коефіцієнт передачі кола , який дозволяє
визначити вихідні сигнали у випадках:
а) періодичного сигналу –
періодичний послідовність імпульс спектр амплітуда
де ,
,
– комплексна амплітуда,
амплітуда і початкова фаза
-ї гармоніки вхідного сигналу
відповідно;
,
,
– комплексний
коефіцієнт передачі, значення АЧХ і ФЧХ кола для частоти
-ї гармоніки вхідного
сигналу відповідно;
б) неперіодичного сигналу –
,
де – спектральна густина
вхідного сигналу.
Розглянуті вище
сигнали мають спектри в області низьких частот і такі сигнали називають
відеосигналами. На відміну від них, радіосигнали з амплітудною, частотною або
фазовою модуляцією мають спектри, сконцентровані поблизу носійної частоти .
Рисунок 9 – АЧС (а) і ФЧС (б) одиночного прямокутного імпульсу наведеного на рис. 8,а
Якщо у носійного
коливання ,
амплітуда змінюється за законом
відносно деякого середнього рівня
,
формується амплітудно-модульоване коливання (АМК), яке можна записати у
вигляді:
,
де постійний
коефіцієнт вибраний
таким, щоб амплітуда коливань була завжди додатною.
Якщо модулююче
коливання містить
декілька гармонічних складових, які подані рядом:
, (4)
тоді модульоване коливання набуває вигляду:
, (5)
де величини – парціальні
(часткові) коефіцієнти модуляції,
.
Подамо модулюючий сигнал (4) в іншому вигляді, пронормувавши амплітуди гармонік за амплітудою першої гармоніки.
,
де ;
– нормовані амплітуди
гармонік.
Тоді у виразі (5)
парціальний коефіцієнт модуляції -ї гармоніки можна подати як:
.
Спектр АМК (1) після тригонометричних перетворень набуває вигляду
(6)
Якщо АЧС модулюючого коливання має вигляд, наведений на рис. 2, а), тоді у відповідності до (2) матимемо спектр АМК, представлений на рис. 10.
Рисунок 10 – АЧС амплітудно-модульованого коливання
Таким чином, спектр
АМК можна подати як перенесений на носійну частоту спектр модулюючого
відеосигналу. Спектр містить носійне коливання і дві бокові смуги частот –
«нижню» з частотами і «верхню» з частотами
. Рівень
бокових частот визначається відповідними коефіцієнтами глибини модуляції
, а ширина
спектра дорівнює
. Такий спектр відповідає
радіосигналу.
Частковим випадком АМК є балансна модуляція або амплітудна маніпуляція, коли радіосигнал отримуємо у вигляді:
.
При цьому у випадку
модулюючого сигналу з дискретним спектром (4) спектр
радіосигналу (2) відрізнятиметься відсутністю носійного коливання.
У випадку, коли балансна модуляція здійснюється неперіодичним сигналом, спектральна густина радіосигналу має вид:
,
де – спектральна густина
модулюючого відеосигналу.
Наприклад, спектральна густина радіосигналу на разі модулюючого коливання у вигляді одиночного прямокутного радіоімпульсу за умов балансної модуляції описується виразом:
.
Таким чином,
амплітудна маніпуляція одиночним сигналом призводить до переносу спектра
модульованого сигналу в область частот .
Наявність від’ємних
частот при спектральному аналізі пояснюється комплексною формою запису ряду Фур’є,
або інтеграла Фур’є, в яких дійсна змінна часу коливання формується за допомогою
векторів, що обертаються як у додатному напрямі з частотою
, так і у від’ємному з
частотою
.