Курсовая работа: Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі

Курсова робота

на тему:

«Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі»


1. Огляд літератури

Важливим напрямом розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарювання та організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів`я тварин, освоєння передового досвіду та інтенсивних технологій утримання тварин, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування. [1, 94]

Завдання статистики тваринництва:

1.  Характеристика стану та розвитку галузі по окремим підприємствам, районам, областям та в країні.

2.  Проведення наукового аналізу масових даних по галузі для розкриття резервів розвитку галузі.

3.  Вивчення структури тваринництва та змін технологій виробництва.

4.  Оцінка ефективності окремих зоотехнічних заходів в галузі.

5.  Розробка та аналіз показників якості продукції тваринництва

Стан та розвиток тваринництва статистика вивчає за допомогою системи показників. Такі показники об`єднати в групи:

1)  Показники наявності та складу тварин.

2)  Показники відтворення та руху тварин.

3)  Показники продуктивності тварин.

4)  Показники рівня зоотехнічних заходів.

5)  Показників виходу продукції тваринництва в розрахунку на 1га земельних угідь.

6)  Показники ефективності тваринництва.

При вивченні складу тварин та їх кількості проводять оцінку м`ясного потенціалу галузі, розрахунок показників виходу продукції. Визначення потреби в кормових ресурсах. Чисельність тварин розраховують за різними показниками:

1)  Чисельність поголів`я на визначену дату у фізичних одиницях тобто голови.

2)  Середня чисельність поголів`я.

Даний показник можна розрахувати за місяць, квартал або за рік. Найбільш точним розрахунком середнього поголів`я є відношення суми кормо днів до кількості календарних днів періоду. 1 кормо день – це день перебування тварини у відповідній статево віковій групі. [8, 56]

Для загальної характеристики стану та розвитку галузі виникає потреба визначити загальну чисельність тварин. Оскільки тварини окремих видів істотно відрізняються, ми не можемо сумувати їх кількість. В зв`язку з цим розраховують показники умовного поголів`я. Для розрахунку умовного поголів`я необхідно фізичні голови перемножити на перевідні коефіцієнти. Такі коефіцієнти бувають двох видів:

-  Вартісні

-  Кормові

Важливим завданням статистики тваринництва є вивчення та розрахунок показників відтворення стада. Відтворення – це процес постійного відновлення стада за рахунок одержання приплоду, вирощування молодняку та зміна цим молодняком тварин, які вибули із стада. Разом із кількісними змінами відбувається якісне поліпшення складу поголів`я за природністю та продуктивністю. Для розрахунку показників відтворення тварин використовують абсолютні показники, які характеризують кількість тварин, що беруть участь в обороті стада. В статистичній практиці вихід приплоду розраховуються на 100 корів, які були на початок року на підприємстві. Вибракування тварин розраховується шляхом відношення кількості тварин, що були відраховані до середньої поголів`я тварин. До вибракування відносяться тварини, які були продані, а також тварини забиті на підприємстві. Окремо розраховують показники загибелі тварин - це відношення кількості тварин до середньорічної чисельності тварин. Аналізуючи зміни, які відбуваються в складі чисельності тварин необхідно вивчати умови годівлі тварин, умови годівлі тварин, умови утримання тварин, санітарний стан приміщень організація ветеринарного обслуговування. На якість показників відтворення та рівня продуктивності тварин впливають зоотехнічні заходи. До таких заходів відносять:

-  рівень та якість годівлі

-  умови утримання тварин

-  догляд за тварин

-  стан племінної роботи

Рівень годівлі аналізують за видами та групами тварин, а також за видом кормів. Основним показником рівня годівлі тварин є кількість споживчих кормів в розрахунку на 1 голову тварин. Споживання кормів може виражатись в різних одиницях: [15, 943]

-  кормових одиницях

-  енергетичних одиницях

-  вартісних одиницях

В процесі аналізу зміни рівня годівлі за відповідний період розраховують індекси витрат кормів. Загальний індекс характеризує зміну рівня годівлі в середньому по всьому поголів`ї. Поряд із динамікою витрат кормів розраховують рівень забезпеченості тварин кормами. В цьому випадку можна розрахувати рівень забезпеченості тварин кормами шляхом порівняння фактичних витрат з витратами, які встановлені зоотехнічними нормами. [6, 41]

Продукція тваринництва складається з двох видів:

-  продукція нормальної життєдіяльності тварин (молоко)

-  продукція вирощування худоби (приплід і прирости живої маси)

До складу продукції тваринництва не включають продукти забою тварин, а також продукти промислової переробки (масло, сир).

Виробництво продукції тваринництва визначається в натуральних одиницях. Загальний обсяг валової продукції тварин обчислюють у вартісному виразі. Під продуктивністю тварин розуміють середній вихід продукції тварин об`єднані в таку систему:

І. Показники молочної продукції (в розділі цієї групи розраховують середній

Надій молока від однієї корови. В загальному молочна продуктивність розраховується шляхом відношення валового виробництва молока на чисельність корів.)

ІІ. Показники виробництва вовни (настриг вовни на одну вівцю).

ІІІ. Показники продуктивності птахівництва (середня несучість, вихід курча і середня маса однієї забитої птиці).

IV. Показники м`ясної продуктивності (середньодобовий приріст живої маси тварин, середньорічний приріст однієї голови за період вирощування, кількість вирощених тварин в живій масі в розрахунку на одну корову, середня жива маса 1 голови, яка реалізована).

V. Показник продуктивності бджільництва (вихід меду в розрахунку на одну бджоло сім`ю).

VI. Показник продуктивності рибництва (вага проданої риби в розрахунку на площу водоймища).

В статистичній практиці використовують показники виробництва продукції тваринництва в розрахунку на 100га земельних угідь. Такі показники вартості в натуральних та вартісних одиницях. Натуральний показник – вихід молока на 100га сільськогосподарських угідь. Вартісний показник характеризує галузь тваринництва в цілому і розраховується шляхом відношення вартості валової продукції тваринництва в цінах порівняльного року в розрахунку на 100 гектарів. [5, 11]


2. Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока

2.1 Аналіз рівня факторів продуктивності корів та валового виробництва молока методом аналітичного групування

Аналітичним називають таке групування, за допомогою якого визначають взаємозв`язок між окремими ознаками одиниць статистичної сукупності. Взаємопов`язані ознаки поділяють на факторні і результативні. Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміни. Результативною називається ознака, яка змінюється під впливом факторної ознаки (табл. 1).

1) Розмістимо підприємства за величиною групувальної ознаки в зростаючому порядку, тобто будуємо ранжирований ряд.

Таблиця 1 Ранжирований ряд підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.

№ п/п Шифри підприємств середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.
1 22 108,7832
2 5 149,9353
3 1 191,0268
4 25 205,4795
5 23 218,4376
6 10 220,9456
7 9 230,8951
8 11 254,3095
9 13 285,7988
10 8 287,9173
11 7 290,9444
12 15 300,5934
13 27 300,5934
14 24 301,9698
15 18 316,5072
16 30 316,5072
17 3 348,8584
18 2 372,4315
19 6 407,9809
20 16 409,7537
21 28 409,7537
22 19 440,2181
23 4 487,6824
24 12 488,4319
25 17 546,094
26 29 546,094
27 21 579,9169
28 14 588,8783
29 26 588,8783
30 20 742,0351

2) Для наочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис запишемо порядковий номер підприємства в ранжированому ряду, а на ординаті – величину групувальної ознаки (рис. 1).

Рис.1 Розподіл підприємств за витратами кормів на 1 голову, ц. корм. од.


3) Визначимо кількість груп інтервального ряду за формулою:

 або , де

n - кількість груп;

N- чисельність сукупності.

4) Встановити величину інтервалу h за формулою:

, де

h – величина інтервалу;

x max – максимальна величина групувальної ознаки;

x min – мінімальна величина групувальної ознаки;

n – кількість груп.

5) Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г., тобто розподілимо підприємства по встановленим групам та підрахуємо їх кількість в групах (табл. 2).

Таблиця 2 Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Номер групи Границі груп по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову,г г. Кількість підприємств

І

108,8 - 235,4 7
II 235,4 - 362 10
III 362 - 488,6 7
IV 488,6 - 615,2 5
V 615,2 - 741,8 1

6) В зв`язку з малою кількістю підприємств у V групі, робимо перегрупування, і об`єднуємо це підприємство в одну групу з IV/ (табл. 3) [5, 165]

Таблиця 3 Перегрупувальний інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Номер групи Границі груп по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на1 голову, г. Кількість підприємств

І

108.8 – 235.4 7
II 235.4 – 362.0 10
III 362.0 – 488.6 7
IV 488.6 – 741.8 6

7) Побудуємо графік інтевального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис запишемо розмір інтервалів по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г, а на ординаті - кількість підприємств в групі (рис. 2).

Рис.2 Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.


8) Побудуємо таблицю зведених показників результативного групування (табл.4).

Таблиця 4 Зведені дані результативного групування

Показники

Групи підприємств по середньодобовому

приросту живої маси ВРХ на1 голову, г.

Всього
108,8 -235,4 235,4 - 362 362 - 488,6 488,6 - 741,8
Шифри підприємств 22, 5, 1, 25, 23, 10, 9 11, 13, 8, 7, 15, 27, 24,18,30,3 2, 6, 16, 28, 19, 4, 12 17, 29, 21, 14, 26,20 30
Приріст живої маси, ц. 731 2955 3836 5490 13012
Середньорічне поголів`я, голів 1021 2751 2313 2470 8555
Витрачено кормів на ВРХ - всього, ц. корм. од. 54879 62275 47878 69442 234474
Прямі затрати праці – всього, тис.люд.-год. 154,8 368,1 279,3 340 1142.2

9) На основі даних зведеної таблиці виконати розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (таблиця 5).

Таблиця 5 Залежність підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г. від впливу окремих факторів

Групи підприємств по середньодобовому

приросту живої маси ВРХ на1 голову, г

В середньому 108,8 - 235,4 235,4 - 362 362 - 488,6 488,6 - 741,8 Шифри підприємств 22, 5, 1, 25, 23, 10, 9 11, 13, 8, 7, 15, 27, 24,18,30,3 2, 6, 16, 28, 19, 4, 12 17, 29, 21, 14, 26,20 30 Витрати кормів на 1 голову ц.корм.од. 53,075 22,637 152,964 28,114 27,407 Прямі затрати праці на 1 голову люд.-год. 0,151 0,134 0,120 0,137 0,134

Витрати кормів

на 1ц. приросту

ц.корм.од.

75,073 21,103 12,481 12,648 18,021

Середньодобовий

приріст живої маси ВРХ на1 голову, г

196,155 294,289 454,370 608,951 416,707

10) Висновки: провівши статистичне групування ми з`ясували, що між результативною ознакою (Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г) та факторними ознаками (Витрати кормів на 1 голову ц.корм.од; Прямі затрати праці на 1 голову люд.-год; Витрати кормів на 1ц. приросту ц.корм.од.) не існує жодних залежностей

Проводимо аналітичне групування між результативною та факторною (прямі затрати праці на 1 голову люд.-год.) ознаками. [9, 214]

1) Розмістимо підприємства за величиною групувальної ознаки в зростаючому порядку, тобто будуємо ранжирований ряд.

Таблиця 6 Ранжирований ряд підприємств за прямими затратами праці на 1 голову, люд.-год.

№ п/п Шифри підприємств Прямі затрати праці на 1 голову люд.-год.
1 1 0,0541
2 25 0,055
3 12 0,0659
4 4 0,0896
5 8 0,0928
6 18 0,1068
7 30 0,1068
8 22 0,1176
9 19 0,1213
10 17 0,1216
11 29 0,1216
12 21 0,122
13 11 0,1267
14 20 0,129
15 13 0,1333
16 6 0,1413
17 9 0,1477
18 15 0,1538
19 27 0,1538
20 5 0,1542
21 14 0,1544
22 26 0,1544
23 24 0,1569
24 7 0,1646
25 3 0,17
26 16 0,1935
27 28 0,1935
28 23 0,2081
29 10 0,2112
30 2 0,2187

2) Для наочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис запишемо порядковий номер підприємства в ранжированому ряду, а на ординаті – величину групувальної ознаки (рис. 3).

Рис.3 Розподіл підприємств за прямими затратами праці на 1 голову, люд.-год.

3) Визначимо кількість груп інтервального ряду за формулою:

 або , де

n - кількість груп;

N- чисельність сукупності.

4) Встановити величину інтервалу h за формулою:

, де

h – величина інтервалу;

x max – максимальна величина групувальної ознаки;

x min – мінімальна величина групувальної ознаки;

n – кількість груп.

5) Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г., тобто розподілити підприємства по встановленим групам та підрахувати їх кількість в групах (табл. 7).

Таблиця 7 Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом

Номер групи Границі груп по прямим затратам праці на 1 голову, люд.-год Кількість підприємств

І

0.054 – 0.087 3
II 0.087 – 0.119 5
III 0.119 – 0.152 9
IV 0.152 – 0.185 8
V 0.185 – 0.218 5

6) Побудуємо графік інтевального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис запишемо розмір інтервалів по прямим затратам праці на 1 голову, люд.-год.,

а на ординаті - кількість підприємств в групі (рис. 4).

Рис.4 по прямі затрати праці на 1 голову, люд.-год

7) Побудуємо таблицю зведених показників факторного групування (табл. 8).

Таблиця 8 Зведені дані факторного групування

Показники Групи підприємств по прямим затратам праці на 1 голову, люд.-год Всього
0,0541 - 0,08702 0,08702 - 0,11994 0,11994 - 0,15268 0,1526 - 0,18578 0,18578- 0,2187
Шифри підприємств 1,25,12 4,8,18,30,22 19,17,29,21,11,20,13,6,9 15,27,5,14,26,24,7,3 16,28,23,10,2 30
Приріст живої маси, ц. 354 1712 4936 3415 2595 12946
Середньорічне поголів`я, голів 323 1344 3407 1937 1544 85550
Витрачено кормів на ВРХ - всього, ц. корм. од. 7031 29075 102513 58037 37818 234474
Прямі затрати праці – всього, тис.люд.-год. 45,4 125,2 461,9 242,3 236,4 1111,2

8) На основі даних зведеної таблиці виконати розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (таблиця 9).


Таблиця 9 Залежність підприємств за витратам кормів на 1 голову, ц.корм.од. від впливу окремих факторів.

В середньо

му

0,0541 - 0,08702 0,0870 - 0,11994 0,1199 - 0,15268 0,1526 - 0,18578 0,18578- 0,2187 Шифри підприємств 1,25,12 4,8,18,30,22 19,17,29,21,11,20,13,6,9 15,27,5,14,26,24,7,3 16,28,23,10,2 30 Витрати кормів на 1 голову, ц.корм.од. 0,006457 0,00430 0,00450 0,00417 0,00625 0,00473

Середньодобовий

приріст живої маси ВРХ на1 голову, г

300,2672 348,9889 396,9266 483,0235 460,4656 41,45937

9) Висновки: провівши статистичне групування ми з`ясували, що між результативною ознакою (Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г) та факторною ознакою (витрати кормів на 1 голову ц.корм.од.) не існує жодних залежностей.

2.2 Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз – метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. [1, 634]

Прямолінійний кореляційний зв`язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.

На основі даних підприємств будуємо кореляційне поле, рівняння зв`язку та розраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації при прямолінійній залежності між ознаками.

При прямолінійній залежності парний кореляційний зв'язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:


, де

- теоретичні значення результативної ознаки;

y - результативна ознака (середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.);

x - факторна ознака (Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од.);

a - початок відліку, або значення "у" при "х", який дорівнює нулю;

b - коефіцієнт регресії рівняння зв'язку, який показує як змінюється результативна ознака в залежності від зміни на одиницю факторної ознаки.

Дане рівняння можна розв'язувати способом найменших квадратів. Розв'язок рівняння зводиться до визначення невідомих параметрів "а" та "b". Для їх визначення необхідно розв'язати систему двох нормальних рівнянь способом підстановки:

 

n- кількість спостережень.

Параметри "а" і "b" можна розв'язати використовуючи формули:

Побудуємо таблицю для обчислення кореляційного рівняння зв`язку та визначення коефіцієнта кореляції (табл.10),(Додаток В).

.


Обчислений коефіцієнт регресії "b" показує, що при збільшенні розміру затрат на 1 голову, г. витрати кормів на 1 ц. приросту зменшується на 4,4.

Підставивши в рівняння знайдені параметри і фактичні значення факторної ознаки, дістанемо теоретичні рівні врожайності культури ().

Якщо , то параметри рівняння визначені правильно.

Коефіцієнт кореляції визначається за формулою:

, де

r - коефіцієнт кореляції;

х - середня величина факторної ознаки;

у - середня величина результативної ознаки;

ху- середня величина з добутку ознак "х" та "у";

σх - середнє квадратичне відхилення факторної ознаки;

σy - середнє квадратичне відхилення результативної ознаки.

Коефіцієнт детермінації:

D =r2 * 100%=0,7569*100%=75,69%

Побудуємо графік кореляційного аналізу, в якому на осі абсцис запишемо середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г., а на ординаті –

Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од. (рис. 5).

Рис.5 кореляційний аналіз

Висновок: Коефіцієнт кореляції лежить в межах від –1 до 1, якщо коефіцієнт лежить в межах від –1 до 0,3 то зв’язок відсутній, від 0,3 до 0,5 – слабкий, від 0,5 до 0,7 – середній, більший 0,7 – тісний, розрахований коефіцієнт кореляції свідчить про те, що зв’язок відсутній, адже показник менший 0,3.

2.3 Аналіз динаміки показників продуктивності молодняку ВРХ

Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки.

1. Показники ряду динаміки визначають порівнянням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють, називають поточним, а рівень з яким порівнюють - базисним.

Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним (yi) і попереднім (yі-1) або початковим (y0) рівнями ряду динаміки.

Базисний абсолютний приріст дорівнює:

А0=yі-y0, тобто А1=y1-y0; А2=y2-y0; А3=y3-y0 і т.д.


Ланцюговий (щорічний) абсолютний приріст дорівнює:

Аі=yі-yі-1, тобто А1=y1-y0; А2=y2-y1; А3=y3-y2 і т.д.

Коефіцієнт росту (К) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (y1) до попереднього (yі-1) або початкового рівня (y0).

Базисний коефіцієнт зростання дорівнює:

Кі=yі / y0, тобто  і т.д.

Ланцюговий (щорічний) коефіцієнт зростання дорівнює:

Кі=yі / yі-1, тобто  і т.д.

Темп росту - коефіцієнт росту помножений на 100. Темп приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем. [6, 127]

Темп приросту (зниження) можна визначити, віднімаючи від темпу росту, вираженого в процентах, 100%:

Тпр=(К*100)-100

Абсолютне значення 1% приросту - відношення щорічного приросту за певний період до щорічного темпу приросту за той самий період.

Зн 1% пр =

Всі розраховані показники ряду динаміки занесемо в таблицю 11

Таблиця 11 Показники ряду динаміки

Роки Показник

Абсолютний

Приріст

Коефіцієнт

росту

Темп

росту, %

Темп

приросту, %

Абсолютне значення

1 % приросту

базис ний Щорічний

базис

ний

щорічний базисний щорічний базисний щорічний
1999 191,026 ---- ---- ---- ---
2000 372,432 181,405 181,405 1,950 1,950 194,963 1,950 94,963 -98,05 -1,850
2001 348,858 157,832 -23,573 1,826 0,937 182,623 0,937 82,623 -99,06 0,237
2002 487,682 296,656 138,824 2,553 1,398 255,295 1,398 155,295 -98,60 -1,407
2003 149,935 -41,092 -337,747 0,785 0,307 78,489 0,307 -21,511 -99,69 3,387
2004 407,981 216,954 258,046 2,136 2,721 213,573 2,721 113,573 -97,27 -2,652
2005 290,944 99,918 -117,037 1,523 0,713 152,306 0,713 52,306 -99,28 1,178
2006 287,917 96,891 -3,027 1,507 0,990 150,721 0,990 50,721 -99,01 0,030
2007 230,895 39,868 -57,022 1,209 0,802 120,871 0,802 20,871 -99,19 0,574

2. Для узагальненої характеристики вихідних рівнів та розрахункових величин ряду динаміки слід визначити середні показники.

Середній рівень () інтервального ряду з рівними інтервалами розраховують за формулою:

, де

n- загальне число рівнів ряду динаміки.

Середній рівень моментного ряду динаміки з рівними відрізками між датами визначають як середню хронологічну:


=319,589

Середній абсолютний приріст () розраховують за формулою середньої арифметичної простої:

 або 4,984

Середній коефіцієнт зростання ( ) обчислюють за формулами:

=1,024

або

Yn – кінцевий рівень ряду;

Y0 – початковий рівень ряду;

n – число дат в періоді за який визначають коефіцієнт росту.

3.1 Прийоми укрупнення періодів та згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої

При укрупненні періодів інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами (трьохріччям або п'ятиріччям). При згладжуванні ряду динаміки за допомогою ковзної середньої спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т.д.


Таблиця 12 Аналіз ряду динаміки методом укрупнення періодів та ковзної середньої

Роки Показник Період Суми по 3-х роках Середні по 3-х роках Період Суми по 3-х роках Середні ковзні
1999 191,026 -
2000 372,432 1999-2001 744,862 248,287 1999-2001 744,862 248,287
2001 348,858 2000-2002 711,668 237,222
2002 487,682 2001-2003 635,891 211,964
2003 149,935 2002-2004 413,395 137,798 2002-2004 413,395 137,798
2004 407,981 2003-2005 472,518 157,506
2005 290,944 2004-2006 275,780 91,927
2006 287,917 2005-2007 413,762 137,920 2005-2007 413,762 137,920
2007 230,895 -

Відобразимо графічно фактичний та вирівняні рівні ряду динаміки (рис.6).

Рис.1 Фактичні та вирівняні рівні ряду динаміки методами укрупнення періодів та середньої ковзної

3.2 Вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту

На основі середнього абсолютного приросту можна провести вирівнювання ряду динаміки за формулою:

, де

- вирівняні рівні;

yо- початковий рівень ряду;

 - середній абсолютний приріст;

t - порядковий номер року (t=0,1,2,... ).

Таблиця 13 Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання по середньому абсолютному приросту

Роки Порядковий номер року

Показник

Вирівнювання по середньому абсолютному приросту Відхилення фактичного рівня від розрахункового
t

yi

yi-

1999 0 191,026 191,026 0
2000 1 372,432 196,01 176,422
2001 2 348,858 200,994 147,864
2002 3 487,682 205,978 281,704
2003 4 149,935 210,962 -61,027
2004 5 407,981 215,946 192,035
2005 6 290,944 220,93 70,014
2006 7 287,917 225,914 62,003
2007 8 230,895 230,898 0

Відобразимо графічно фактичний та вирівняний рівні динаміки.

Рис.7 Фактичний та вирівняний рівні ряду динаміки методами вирівнювання по середньому абсолютному приросту


3.3 Вирівнювання ряду динаміки по середньому коефіцієнту зростання

На основі середнього коефіцієнту росту розраховують вирівняний ряд динаміки:

, де t - порядковий номер року.

Таблиця 14 Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання по середньому коефіцієнту росту

Роки

Порядковий

номер року

Показник

Вирівнювання по

середньому коефіцієнту зростання

Відхилення фактичного

рівня від розрахункового

t

yi

1999 0 191,026 191,026 0
2000 1 372,432 191,026 181,406
2001 2 348,858 195,6106 153,247
2002 3 487,682 200,3053 287,376
2003 4 149,935 205,1126 -55,177
2004 5 407,981 210,0353 197,945
2005 6 290,944 215,0762 75,867
2006 7 287,917 220,238 67,679
2007 8 230,895 225,5237 -34,497

Відобразимо графічно фактичний та вирівняний рівень динаміки.

Рис.8 Фактичний та вирівняний рівні ряду динаміки методаом вирівнювання по середньому коефіцієнту росту


3.4 Вирівнювання динамічного ряд по способу найменших квадратів

Проведемо вибір рівняння, яке найбільш точніше може виявити тенденцію ряду. Для прояву тенденції можна використати рівняння прямої:

, де

а0, а1 - невідомі параметри рівняння;

t - порядковий номер року.

Спочатку необхідно скласти систему із двох нормальних рівнянь:

Але для розрахунку ці рівняння можна спростити, оскільки Σt=0

Всі невідомі величини записують в систему рівнянь з таблиці 5.

Знаходять коефіцієнт

a0 =307,5189

а1=-4,826


Таблиця 15 Фактичний і розрахунковий рівень динамічного ряду способом найменших квадратів

Роки Показник Відхилення від року, який займає центральне положення Розрахункові величини для визначення параметрів рівняння Приріст, розрахований по рівнянню прямої

Відхилення фактичного приросту від розрахованого

по рівнянню прямої

y t

t2

yt

y-

(y-)2

1999 191,026 -4 16 -764,104 326,827 -135,801 18441,912
2000 372,432 -3 9 -1117,3 322 50,432 2543,387
2001 348,858 -2 4 -697,716 317,173 31,685 1003,939
2002 487,682 -1 1 -487,682 312,346 175,336 30742,713
2003 149,935 0 0 0 307,519 -157,584 24832,717
2004 407,981 1 1 407,981 302,692 105,289 11085,774
2005 290,944 2 4 581,888 297,865 -6,921 47,900
2006 287,917 3 9 863,751 293,038 -5,121 26,225
2007 230,895 4 16 923,58 288,211 -57,316 3285,124
Всього 2767,671 0 60 -289,602 2767,671 0 92009,69

Відобразимо графічно фактичний та вирівняний рівень динаміки

Рис. 9 Фактичний та вирівняний рівні ряду динаміки методом вирівнювання способом найменших квадратів


Підставивши в одержане рівняння відповідні значення t знаходимо вирівняні рівні , занесемо їх в таблицю 5.

Сума квадратів відхилень вирівняних від фактичних має бути мінімальною. Середнє квадратичне відхилення фактичних рівнів від вирівняних дорівнює:

Відносну міру коливання показника характеризує коефіцієнт варіації:

4. Індексний аналіз

Індексом у статистиці називається відносний показник, що характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища, прийнятого за базу порівняння. [3, 327]

При обчисленні індексів розрізняють базисний і щорічний період, з рівнями якого здійснюють порівняння, а звітним періодом, рівні якого порівнюються.

Таблиця 16 Вихідні та розрахункові дані для обчислення індексів продуктивності та валового приросту тварин.

Показники Вироблено продукції Затрати праці на 1 ц, люд-год Валові затрати праці люд-год Порівняльні ціни

Молоко 22000 21000 18,50 19,50 407000 409500 388500 38,44
Приріст молоднякуВРХ 11600 17520 60,00 58,00 696000 1016160 1051200 378,6
Приріст овець 225 258 51,2 54,1 11520 13957,8 13209,6 257,18
Всього Х Х 129,7 131,6 1114520 1439617,8 1452909,6 674,22

Обчислимо індивідуальний індекс затрат праці на 1 ц, люд-год:

, де

 і  - планове і фактичне затрати праці на 1 ц, люд-год.

, де

- показники підприємства по порядку.

Далі визначимо, як змінилась вартість продукції сільського господарства в звітному році порівняно з базисним.

За абсолютним приростом:


Отже, вартість продукції в звітному періоді порівняно з базисним збільшилась в 1,3 раз, або на 325097,9.

Визначимо, як зміниться вартість продукції під впливом зміни затрат праці на 1 ц, люд-год.

За абсолютним приростом:

Отже, різниця між чисельником і знаменником показує економію праці внаслідок зростання її продуктивності.

Визначимо, вартісний індекс продуктивності праці:

Висновки: Аналіз цих даних свідчить, що продуктивність праці поточному році в порівнянні з базисним збільшилась, у ціновому виражені у 1,08 раз.

продуктивність приріст валовий корова


3. Прогнозування статистичного аналізу продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі

Для того, щоб проаналізувати можливі зміни у прогнозуванні середнього приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г. досліджуваній нами сукупності господарств використаємо метод розрахунку середньої прогресивної. [9, 35] Для прогнозування рівнів результативної ознаки використаємо прийом екстраполяції на найближчих 3 роки, тобто умовно продовжимо лінії вирівняних рядів динаміки. Це дасть змогу визначити рівні економічного явища в майбутньому за умови, якщо комплекс причин, який формує тенденцію, найближчим часом не зміниться. То ж виконаємо перспективні розрахунки на прогнозування середнього приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г. 2008,2009,2010 роки. Для цього в рівняння прямої  та  підставимо значення t для 2008-2010 років, тобто періоду на який прогнозуємо. Дані занесемо у таблицю 12.

Роки Порядковий номер року. Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г. Прогнозування по середньодобовому прирісту живої маси ВРХ на 1 голову, г. Прогнозування по прямій
t

1999 0 191,026 191,026 326,827
2000 1 372,432 196,01 322
2001 2 348,858 200,994 317,173
2002 3 487,682 205,978 312,346
2003 4 149,935 210,962 307,519
2004 5 407,981 215,946 302,692
2005 6 290,944 220,93 297,865
2006 7 287,917 225,914 293,038
2007 8 230,895 230,898 288,211
Прогноз
2008 9 Х 235,882 264,0792
2009 10 Х 240,866 259,2526
2010 11 Х 245,85 254,426

Таблиця 17 Прогнозування середнього приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Відобразимо дане прогнозування графічно

Рис.10 Прогноз середньодобового приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Висновок: Проаналізувавши графік та таблицю ми зробили висновок, що прогнозування різними способами дає різні результати. При прогнозуванні за середнім абсолютним приростом спостерігатиметься надалі поступове зростання середньодобового приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г; При прогнозуванні за коефіцієнтом росту спостерігатиметься поступове зниження середньодобового приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г.


Висновки

В даній курсовій роботі було проведено статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі.

1. При аналітичному групуванні господарства були розподілені на 4 групи по результативній ознаці, а потім перегруповано в 4 групи. Було визначено окремі фактори, які впливають на приріст продукції тваринництва.

2. При кореляційному аналізі було встановлено, що залежність між результативною та факторною ознакою не існує жодних залежностей, було побудоване кореляційне поле, знайдено коефіцієнт кореляції(-0,87) та детермінації (75,69%).

3. При аналізі динаміки приросту продукції тваринництва в господарстві розраховано середній абсолютний приріст і середній коефіцієнт зростання. Було вирівняно ряди динаміки методом укрупнення періодів, ковзної середньої по середньому абсолютному приросту і коефіцієнт росту та способом найменших квадратів.

4 При індексному аналізі було визначено індекс приросту.

5.При проведенні прогнозування були складені прогнози статистичного аналізу продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі на 2008-2010 роки.


Список використаної літератури

1.  Бек В.П. Теорія статистики, курс лекцій, Київ,2003 р.-288с.

2.  Вашків П.Г., Постер П.І., Сторожук В.П., ТкачЄ.І. Теорія статистики, навчальний посібник – Київ : Лебідь,2001р.-320с.

3.  Горькавий В.К. Статистика: навчальний осібник, Київ : вища школа, 2000 - 415с.

4.  Лугін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: підручник, центр навчальної літератури, 2005-580с.

5.  Чекотовський Є.В. основи статистики сільського господарства.

6.  Бутуцький О.А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики – К.: Вища школа, 1984.

7.  Гаркавий В.К. Статистика. —К.: Вища школа, 1995. – 412 с.

8.  Замосковний О.П. Статистика сельского хазяйства. – М.; Финансы и статистика, 1990.

9.  Козаченко І.В. Статистика. –К.; Урожай, 1984.

10.  Зинченко А.П. Практикум по общей теории статистики и сельськохозяйственной статистике. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 328с.

11.  Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В. П., Є.І. Ткач Теорія статистики. – К.: Либідь, 2001 – 320 с.

12.  Сергеев С.С. Сельскохозяйственная статистика с основами экономической статистики.-М.: Финансы и статистика, 1990.

13.  Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансового факультету денної та заочної форми навчання. – Вінниця, ВДАУ, 2002 – 36 с.

14.  Бухгалтерський звіт сільськогосподарського підприємства за 1996- 2005 рр.


Додатки А

Витрати кормів на виробництво молока, ц к. од В тому числі концентровані, ц к. од. Валовий надій молока, тис. ц Середньорічне поголів’я корів, гол. Прямі затрати праці, тис. люд.-год. Затрати всього, тис. грн Середньорічний надій молока на 1 корову (кг) Витрати кормів на 1 корову (ц. корм од.) Прямі затрати праці на онду голову (люд.-год) Витрати кормів на 1 ц молока(ц к. од)
1. 4711,4 580,3 39 156 113 567 2500 30,201 0,72 0,12
2. 4377,1 540,2 53 187 125 400 2834,2 23,407 0,67 0,08
3. 5011,6 616,3 51 197 75 387 2588,8 25,440 0,38 0,10
4. 7161,2 874,3 69 247 85 428 2793,5 28,993 0,34 0,10
5. 5911,6 724,3 51 217 100 355 2350,2 27,242 0,46 0,12
6. 5660,9 694,3 40 167 95 337 2395,2 33,898 0,57 0,14
7. 4106,2 507,7 41 197 98 377 2081,2 20,844 0,50 0,10
8. 3547,7 440,7 53 167 78 495 3173,7 21,244 0,47 0,07
9. 4898,2 602,7 43 137 106 299 3138,7 35,753 0,77 0,11
10. 6643,7 812,2 51 147 71 350 3469,4 45,195 0,48 0,13
11. 4193,9 518,2 47 267 122 348 1760,3 15,707 0,46 0,09
12. 3829,4 474,5 44 167 76 300 2634,7 22,931 0,46 0,09
13. 5798,2 710,7 45 210 89 354 2142,9 27,610 0,42 0,13
14. 8780,3 1068,6 81 647 77 411 1251,9 13,571 0,12 0,11
15. 9457,1 1149,8 97 217 75 369 4470,0 43,581 0,35 0,10
16. 12951,8 1569,2 64 217 74 261 2949,3 59,686 0,34 0,20
17. 8277,2 1008,2 46 167 68 332 2754,5 49,564 0,41 0,18
18. 6923,2 845,7 43 162 70 347 2654,3 42,736 0,43 0,16
19. 6696,4 818,5 53 177 115 277 2994,4 37,833 0,65 0,13
20. 4220,9 521,5 47 210 117 482 2238,1 20,100 0,56 0,09
21. 3363,2 418,5 51 187 81 337 2727,3 17,985 0,43 0,07
22. 6202,3 759,2 39 137 79 420 2846,7 45,272 0,58 0,16
23. 8452,7 1029,3 97 272 77 325 3566,2 31,076 0,28 0,09
24. 8919,4 1085,3 50 192 84 269 2604,2 46,455 0,44 0,18
25. 8808,2 1071,9 105 237 76 340 4430,4 37,165 0,32 0,08
26. 6261,2 766,3 43 147 77 384 2925,2 42,593 0,52 0,15
27. 6938,9 847,6 49 167 98 401 2934,1 41,550 0,59 0,14
28. 5809,9 712,1 104 267 78 469 3895,1 21,760 0,29 0,06
29. 4814,5 592,7 86 192 106 524 4479,2 25,076 0,55 0,06
30. 6072,2 743,6 107 267 71 429 4007,5 22,742 0,27 0,06

Додаток В

Таблиця 10 Вихідні та розрахункові дані для обчислення кореляційного рівняння зв`язку та визначення коефіцієнта кореляції

Шифр підприємств Вихідні дані Розрахункові дані
середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.(у) Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од.(х) ху

x2

у2

1 191,027 27,750 218,777 770,0625 36491,31 369,600
2 372,431 19,402 391,833 376,4376 138704,8 406,331
3 348,858 16,932 365,79 286,6926 121701,9 417,199
4 487,682 11,729 499,411 137,5694 237833,7 440,092
5 149,935 40,667 190,602 1653,805 22480,5 312,765
6 407,980 23,212 431,192 538,7969 166447,7 389,567
7 290,944 24,912 315,856 620,6077 84648,41 382,087
8 287,917 14,792 302,709 218,8033 82896,2 426,615
9 230,895 283,657 514,552 80461,29 53312,5 -756,39
10 220,945 22,656 243,601 513,2943 48816,69 392,014
11 254,309 17,556 271,865 308,2131 64673,07 414,454
12 488,431 7,474 495,905 55,86068 238564,8 458,814
13 285,798 20,816 306,614 433,3059 81680,5 400,110
14 588,878 10,576 599,454 111,8518 346777,3 445,166
15 300,594 16,789 317,383 281,8705 90356,75 417,828
16 409,753 19,223 428,976 369,5237 167897,5 407,119
17 546,094 16,477 562,571 271,4915 298218,7 419,201
18 316,507 20,605 337,112 424,566 100176,7 401,038
19 440,218 8,041 448,259 64,65768 193791,9 456,320
20 742,035 15,728 757,763 247,37 550615,9 422,497
21 579,916 12,077 591,993 145,8539 336302,6 438,561
22 108,783 36,926 145,709 1363,529 11833,74 329,226
23 218,437 27,576 246,013 760,4358 47714,72 370,366
24 301,969 41,314 343,283 1706,847 91185,28 309,918
25 205,479 26,653 232,132 710,3824 42221,62 374,427
26 588,878 10,577 599,455 111,8729 346777,3 445,161
27 300,593 16,789 317,382 281,8705 90356,15 417,828
28 409,753 19,223 428,976 369,5237 167897,5 407,119
29 546,094 16,478 562,572 271,5245 298218,7 419,197
30 316,507 20,605 337,112 424,566 100176,7 401,038
Всього 10937,640 867,212 11804,8 94292,48 4658771 10937,6
Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ Допущена до захисту ...
... за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц. приросту великої рогатої худоби та на одну умовну ...
Показники ефективності галузі скотарства співставляють по кожній групі тварин, як в натуральній так і у вартісній формах з середніми показниками по району чи показниками іншого ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: дипломная работа
Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і ...
Дипломна робота "Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство" Зміст Вступ 1. Теоретичні основи формування ...
Згідно програми [53] учні 3 класу засвоюють елементарні поняття "рослиноїдні тварини", "хижі тварини", "всеїдні тварини", "довкілля тварин"; розширюють і поглиблюють поняття ...
Мета: формувати уявлення про довкілля тварин, про умови, необхідні для життя тварин, про ознаки пристосування тварин до добування корму, до захисту від ворогів; про значення тварин ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа
Виробництво молока на ДГ "Комунар"
Содержание Вступ. 2 1. Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. 4 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства. 14 2.1 ...
Так у 2000 р. на одну корову було згодовано 28,3 ц кормових одиниць, у 2001 р. - 23,7, у 2002 р. - 29,3. Витрати кормів тваринам на вирощуванні і відгодівлі за останні 3 роки були ...
Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план реалізації У 2002 році було заплановано реалізувати 380 ц м'яса ВРХ і отримати 180,9 тис. грн. виручки, але ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: дипломная работа
Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
... сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку Курсова робота з дисципліни: "Бухгалтерський облік" на тему: Виконала: студентка групи Б-35
При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худоби та птиці певної групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби та птиці, що вибула з цієї вікової групи ...
В акті зазначають, за ким із тваринників було закріплено тварину, яка дала приплід, і номер матки, кількість, масу тварин, які народилися, їх стать, а також присвоєнні молодняку ...
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: курсовая работа
Характеристика та експертиза м'яса забійних тварин
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни "Товарознавство продовольчих товарів" на тему: "Експертиза м'яса забійних тварин" ПЛАН Вступ 1.Вирощування забійних тварин ...
До м"ясних порід ВРХ відносять таких представників сільськогосподарських тварин:
Молочна продуктивнiсть на пл/фермах 3000-3500 кг, пл/заводах-4,2-4,5%, жива маса корiв - 550-600 кг, бугаїв-плiдникiв- 850-1000 кг, порода скороспiла, забiйний вихiд у молодняку 56 ...
Раздел: Рефераты по маркетингу
Тип: дипломная работа