Курсовая работа: Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі

Курсова робота

на тему:

«Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі»

1. Огляд літератури

Важливим напрямом розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарювання та організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів`я тварин, освоєння передового досвіду та інтенсивних технологій утримання тварин, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування. [1, 94]

Завдання статистики тваринництва:

1.  Характеристика стану та розвитку галузі по окремим підприємствам, районам, областям та в країні.

2.  Проведення наукового аналізу масових даних по галузі для розкриття резервів розвитку галузі.

3.  Вивчення структури тваринництва та змін технологій виробництва.

4.  Оцінка ефективності окремих зоотехнічних заходів в галузі.

5.  Розробка та аналіз показників якості продукції тваринництва

Стан та розвиток тваринництва статистика вивчає за допомогою системи показників. Такі показники об`єднати в групи:

1)  Показники наявності та складу тварин.

2)  Показники відтворення та руху тварин.

3)  Показники продуктивності тварин.

4)  Показники рівня зоотехнічних заходів.

5)  Показників виходу продукції тваринництва в розрахунку на 1га земельних угідь.

6)  Показники ефективності тваринництва.

При вивченні складу тварин та їх кількості проводять оцінку м`ясного потенціалу галузі, розрахунок показників виходу продукції. Визначення потреби в кормових ресурсах. Чисельність тварин розраховують за різними показниками:

1)  Чисельність поголів`я на визначену дату у фізичних одиницях тобто голови.

2)  Середня чисельність поголів`я.

Даний показник можна розрахувати за місяць, квартал або за рік. Найбільш точним розрахунком середнього поголів`я є відношення суми кормо днів до кількості календарних днів періоду. 1 кормо день – це день перебування тварини у відповідній статево віковій групі. [8, 56]

Для загальної характеристики стану та розвитку галузі виникає потреба визначити загальну чисельність тварин. Оскільки тварини окремих видів істотно відрізняються, ми не можемо сумувати їх кількість. В зв`язку з цим розраховують показники умовного поголів`я. Для розрахунку умовного поголів`я необхідно фізичні голови перемножити на перевідні коефіцієнти. Такі коефіцієнти бувають двох видів:

-  Вартісні

-  Кормові

Важливим завданням статистики тваринництва є вивчення та розрахунок показників відтворення стада. Відтворення – це процес постійного відновлення стада за рахунок одержання приплоду, вирощування молодняку та зміна цим молодняком тварин, які вибули із стада. Разом із кількісними змінами відбувається якісне поліпшення складу поголів`я за природністю та продуктивністю. Для розрахунку показників відтворення тварин використовують абсолютні показники, які характеризують кількість тварин, що беруть участь в обороті стада. В статистичній практиці вихід приплоду розраховуються на 100 корів, які були на початок року на підприємстві. Вибракування тварин розраховується шляхом відношення кількості тварин, що були відраховані до середньої поголів`я тварин. До вибракування відносяться тварини, які були продані, а також тварини забиті на підприємстві. Окремо розраховують показники загибелі тварин - це відношення кількості тварин до середньорічної чисельності тварин. Аналізуючи зміни, які відбуваються в складі чисельності тварин необхідно вивчати умови годівлі тварин, умови годівлі тварин, умови утримання тварин, санітарний стан приміщень організація ветеринарного обслуговування. На якість показників відтворення та рівня продуктивності тварин впливають зоотехнічні заходи. До таких заходів відносять:

-  рівень та якість годівлі

-  умови утримання тварин

-  догляд за тварин

-  стан племінної роботи

Рівень годівлі аналізують за видами та групами тварин, а також за видом кормів. Основним показником рівня годівлі тварин є кількість споживчих кормів в розрахунку на 1 голову тварин. Споживання кормів може виражатись в різних одиницях: [15, 943]

-  кормових одиницях

-  енергетичних одиницях

-  вартісних одиницях

В процесі аналізу зміни рівня годівлі за відповідний період розраховують індекси витрат кормів. Загальний індекс характеризує зміну рівня годівлі в середньому по всьому поголів`ї. Поряд із динамікою витрат кормів розраховують рівень забезпеченості тварин кормами. В цьому випадку можна розрахувати рівень забезпеченості тварин кормами шляхом порівняння фактичних витрат з витратами, які встановлені зоотехнічними нормами. [6, 41]

Продукція тваринництва складається з двох видів:

-  продукція нормальної життєдіяльності тварин (молоко)

-  продукція вирощування худоби (приплід і прирости живої маси)

До складу продукції тваринництва не включають продукти забою тварин, а також продукти промислової переробки (масло, сир).

Виробництво продукції тваринництва визначається в натуральних одиницях. Загальний обсяг валової продукції тварин обчислюють у вартісному виразі. Під продуктивністю тварин розуміють середній вихід продукції тварин об`єднані в таку систему:

І. Показники молочної продукції (в розділі цієї групи розраховують середній

Надій молока від однієї корови. В загальному молочна продуктивність розраховується шляхом відношення валового виробництва молока на чисельність корів.)

ІІ. Показники виробництва вовни (настриг вовни на одну вівцю).

ІІІ. Показники продуктивності птахівництва (середня несучість, вихід курча і середня маса однієї забитої птиці).

IV. Показники м`ясної продуктивності (середньодобовий приріст живої маси тварин, середньорічний приріст однієї голови за період вирощування, кількість вирощених тварин в живій масі в розрахунку на одну корову, середня жива маса 1 голови, яка реалізована).

V. Показник продуктивності бджільництва (вихід меду в розрахунку на одну бджоло сім`ю).

VI. Показник продуктивності рибництва (вага проданої риби в розрахунку на площу водоймища).

В статистичній практиці використовують показники виробництва продукції тваринництва в розрахунку на 100га земельних угідь. Такі показники вартості в натуральних та вартісних одиницях. Натуральний показник – вихід молока на 100га сільськогосподарських угідь. Вартісний показник характеризує галузь тваринництва в цілому і розраховується шляхом відношення вартості валової продукції тваринництва в цінах порівняльного року в розрахунку на 100 гектарів. [5, 11]

2. Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока

2.1 Аналіз рівня факторів продуктивності корів та валового виробництва молока методом аналітичного групування

Аналітичним називають таке групування, за допомогою якого визначають взаємозв`язок між окремими ознаками одиниць статистичної сукупності. Взаємопов`язані ознаки поділяють на факторні і результативні. Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміни. Результативною називається ознака, яка змінюється під впливом факторної ознаки (табл. 1).

1) Розмістимо підприємства за величиною групувальної ознаки в зростаючому порядку, тобто будуємо ранжирований ряд.

Таблиця 1 Ранжирований ряд підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.

2) Для наочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис запишемо порядковий номер підприємства в ранжированому ряду, а на ординаті – величину групувальної ознаки (рис. 1).

Рис.1 Розподіл підприємств за витратами кормів на 1 голову, ц. корм. од.

3) Визначимо кількість груп інтервального ряду за формулою:

 або , де

n - кількість груп;

N- чисельність сукупності.

4) Встановити величину інтервалу h за формулою:

, де

h – величина інтервалу;

x _max – максимальна величина групувальної ознаки;

x _min – мінімальна величина групувальної ознаки;

n – кількість груп.

5) Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г., тобто розподілимо підприємства по встановленим групам та підрахуємо їх кількість в групах (табл. 2).

Таблиця 2 Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.

6) В зв`язку з малою кількістю підприємств у V групі, робимо перегрупування, і об`єднуємо це підприємство в одну групу з IV/ (табл. 3) [5, 165]

Таблиця 3 Перегрупувальний інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.

7) Побудуємо графік інтевального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис запишемо розмір інтервалів по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г, а на ординаті - кількість підприємств в групі (рис. 2).

Рис.2 Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.

8) Побудуємо таблицю зведених показників результативного групування (табл.4).

Таблиця 4 Зведені дані результативного групування

9) На основі даних зведеної таблиці виконати розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (таблиця 5).

Таблиця 5 Залежність підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г. від впливу окремих факторів

Групи підприємств по середньодобовому

приросту живої маси ВРХ на1 голову, г

Витрати кормів

на 1ц. приросту

ц.корм.од.

Середньодобовий

приріст живої маси ВРХ на1 голову, г

10) Висновки: провівши статистичне групування ми з`ясували, що між результативною ознакою (Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г) та факторними ознаками (Витрати кормів на 1 голову ц.корм.од; Прямі затрати праці на 1 голову люд.-год; Витрати кормів на 1ц. приросту ц.корм.од.) не існує жодних залежностей

Проводимо аналітичне групування між результативною та факторною (прямі затрати праці на 1 голову люд.-год.) ознаками. [9, 214]

1) Розмістимо підприємства за величиною групувальної ознаки в зростаючому порядку, тобто будуємо ранжирований ряд.

Таблиця 6 Ранжирований ряд підприємств за прямими затратами праці на 1 голову, люд.-год.

2) Для наочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис запишемо порядковий номер підприємства в ранжированому ряду, а на ординаті – величину групувальної ознаки (рис. 3).

Рис.3 Розподіл підприємств за прямими затратами праці на 1 голову, люд.-год.

3) Визначимо кількість груп інтервального ряду за формулою:

 або , де

n - кількість груп;

N- чисельність сукупності.

4) Встановити величину інтервалу h за формулою:

, де

h – величина інтервалу;

x _max – максимальна величина групувальної ознаки;

x _min – мінімальна величина групувальної ознаки;

n – кількість груп.

5) Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г., тобто розподілити підприємства по встановленим групам та підрахувати їх кількість в групах (табл. 7).

Таблиця 7 Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом

6) Побудуємо графік інтевального ряду (гістограму), в якому на осі абсцис запишемо розмір інтервалів по прямим затратам праці на 1 голову, люд.-год.,

а на ординаті - кількість підприємств в групі (рис. 4).

Рис.4 по прямі затрати праці на 1 голову, люд.-год

7) Побудуємо таблицю зведених показників факторного групування (табл. 8).

Таблиця 8 Зведені дані факторного групування

8) На основі даних зведеної таблиці виконати розрахунки показників підсумкової таблиці результативного групування (таблиця 9).

Таблиця 9 Залежність підприємств за витратам кормів на 1 голову, ц.корм.од. від впливу окремих факторів.

В середньо

му

Середньодобовий

приріст живої маси ВРХ на1 голову, г

9) Висновки: провівши статистичне групування ми з`ясували, що між результативною ознакою (Середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г) та факторною ознакою (витрати кормів на 1 голову ц.корм.од.) не існує жодних залежностей.

2.2 Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз – метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. [1, 634]

Прямолінійний кореляційний зв`язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.

На основі даних підприємств будуємо кореляційне поле, рівняння зв`язку та розраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації при прямолінійній залежності між ознаками.

При прямолінійній залежності парний кореляційний зв'язок між ознаками визначають за рівнянням прямої:

, де

- теоретичні значення результативної ознаки;

y - результативна ознака (середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г.);

x - факторна ознака (Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од.);

a - початок відліку, або значення "у" при "х", який дорівнює нулю;

b - коефіцієнт регресії рівняння зв'язку, який показує як змінюється результативна ознака в залежності від зміни на одиницю факторної ознаки.

Дане рівняння можна розв'язувати способом найменших квадратів. Розв'язок рівняння зводиться до визначення невідомих параметрів "а" та "b". Для їх визначення необхідно розв'язати систему двох нормальних рівнянь способом підстановки:

n- кількість спостережень.

Параметри "а" і "b" можна розв'язати використовуючи формули:

Побудуємо таблицю для обчислення кореляційного рівняння зв`язку та визначення коефіцієнта кореляції (табл.10),(Додаток В).

.

Обчислений коефіцієнт регресії "b" показує, що при збільшенні розміру затрат на 1 голову, г. витрати кормів на 1 ц. приросту зменшується на 4,4.

Підставивши в рівняння знайдені параметри і фактичні значення факторної ознаки, дістанемо теоретичні рівні врожайності культури ().

Якщо , то параметри рівняння визначені правильно.

Коефіцієнт кореляції визначається за формулою:

, де

r - коефіцієнт кореляції;

х - середня величина факторної ознаки;

у - середня величина результативної ознаки;

ху- середня величина з добутку ознак "х" та "у";

σ_х - середнє квадратичне відхилення факторної ознаки;

σ_y - середнє квадратичне відхилення результативної ознаки.

Коефіцієнт детермінації:

D =r² * 100%=0,7569*100%=75,69%

Побудуємо графік кореляційного аналізу, в якому на осі абсцис запишемо середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г., а на ординаті –

Витрати кормів на 1 ц. приросту ц.корм.од. (рис. 5).

Рис.5 кореляційний аналіз

Висновок: Коефіцієнт кореляції лежить в межах від –1 до 1, якщо коефіцієнт лежить в межах від –1 до 0,3 то зв’язок відсутній, від 0,3 до 0,5 – слабкий, від 0,5 до 0,7 – середній, більший 0,7 – тісний, розрахований коефіцієнт кореляції свідчить про те, що зв’язок відсутній, адже показник менший 0,3.

2.3 Аналіз динаміки показників продуктивності молодняку ВРХ

Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки.

1. Показники ряду динаміки визначають порівнянням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють, називають поточним, а рівень з яким порівнюють - базисним.

Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним (y_i) і попереднім (y_і-1) або початковим (y₀) рівнями ряду динаміки.

Базисний абсолютний приріст дорівнює:

А₀=y_і-y₀, тобто А₁=y₁-y₀; А₂=y₂-y₀; А₃=y₃-y₀ і т.д.

Ланцюговий (щорічний) абсолютний приріст дорівнює:

А_і=y_і-y_і-1, тобто А₁=y₁-y₀; А₂=y₂-y₁; А₃=y₃-y₂ і т.д.

Коефіцієнт росту (К) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (y₁) до попереднього (y_і-1) або початкового рівня (y₀).

Базисний коефіцієнт зростання дорівнює:

К_і=y_і / y₀, тобто  і т.д.

Ланцюговий (щорічний) коефіцієнт зростання дорівнює:

К_і=y_і / y_і-1, тобто  і т.д.

Темп росту - коефіцієнт росту помножений на 100. Темп приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем. [6, 127]

Темп приросту (зниження) можна визначити, віднімаючи від темпу росту, вираженого в процентах, 100%:

Тпр=(К*100)-100

Абсолютне значення 1% приросту - відношення щорічного приросту за певний період до щорічного темпу приросту за той самий період.

Зн 1% пр =

Всі розраховані показники ряду динаміки занесемо в таблицю 11

Таблиця 11 Показники ряду динаміки

2. Для узагальненої характеристики вихідних рівнів та розрахункових величин ряду динаміки слід визначити середні показники.

Середній рівень () інтервального ряду з рівними інтервалами розраховують за формулою:

, де

n- загальне число рівнів ряду динаміки.

Середній рівень моментного ряду динаміки з рівними відрізками між датами визначають як середню хронологічну:

=319,589

Середній абсолютний приріст () розраховують за формулою середньої арифметичної простої:

 або 4,984

Середній коефіцієнт зростання ( ) обчислюють за формулами:

=1,024

або

Y_n – кінцевий рівень ряду;

Y₀ – початковий рівень ряду;

n – число дат в періоді за який визначають коефіцієнт росту.

3.1 Прийоми укрупнення періодів та згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої

При укрупненні періодів інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами (трьохріччям або п'ятиріччям). При згладжуванні ряду динаміки за допомогою ковзної середньої спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т.д.

Таблиця 12 Аналіз ряду динаміки методом укрупнення періодів та ковзної середньої

Відобразимо графічно фактичний та вирівняні рівні ряду динаміки (рис.6).

Рис.1 Фактичні та вирівняні рівні ряду динаміки методами укрупнення періодів та середньої ковзної

3.2 Вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту

На основі середнього абсолютного приросту можна провести вирівнювання ряду динаміки за формулою:

, де

- вирівняні рівні;

y_о- початковий рівень ряду;

 - середній абсолютний приріст;

t - порядковий номер року (t=0,1,2,... ).

Таблиця 13 Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання по середньому абсолютному приросту

Відобразимо графічно фактичний та вирівняний рівні динаміки.

Рис.7 Фактичний та вирівняний рівні ряду динаміки методами вирівнювання по середньому абсолютному приросту

3.3 Вирівнювання ряду динаміки по середньому коефіцієнту зростання

На основі середнього коефіцієнту росту розраховують вирівняний ряд динаміки:

, де t - порядковий номер року.

Таблиця 14 Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання по середньому коефіцієнту росту

Відобразимо графічно фактичний та вирівняний рівень динаміки.

Рис.8 Фактичний та вирівняний рівні ряду динаміки методаом вирівнювання по середньому коефіцієнту росту

3.4 Вирівнювання динамічного ряд по способу найменших квадратів

Проведемо вибір рівняння, яке найбільш точніше може виявити тенденцію ряду. Для прояву тенденції можна використати рівняння прямої:

, де

а₀, а₁ - невідомі параметри рівняння;

t - порядковий номер року.

Спочатку необхідно скласти систему із двох нормальних рівнянь:

Але для розрахунку ці рівняння можна спростити, оскільки Σt=0

Всі невідомі величини записують в систему рівнянь з таблиці 5.

Знаходять коефіцієнт

a₀ =307,5189

а₁₌-4,826

Таблиця 15 Фактичний і розрахунковий рівень динамічного ряду способом найменших квадратів

Відобразимо графічно фактичний та вирівняний рівень динаміки

Рис. 9 Фактичний та вирівняний рівні ряду динаміки методом вирівнювання способом найменших квадратів

Підставивши в одержане рівняння відповідні значення t знаходимо вирівняні рівні , занесемо їх в таблицю 5.

Сума квадратів відхилень вирівняних від фактичних має бути мінімальною. Середнє квадратичне відхилення фактичних рівнів від вирівняних дорівнює:

Відносну міру коливання показника характеризує коефіцієнт варіації:

4. Індексний аналіз

Індексом у статистиці називається відносний показник, що характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища, прийнятого за базу порівняння. [3, 327]

При обчисленні індексів розрізняють базисний і щорічний період, з рівнями якого здійснюють порівняння, а звітним періодом, рівні якого порівнюються.

Таблиця 16 Вихідні та розрахункові дані для обчислення індексів продуктивності та валового приросту тварин.

Обчислимо індивідуальний індекс затрат праці на 1 ц, люд-год:

, де

 і  - планове і фактичне затрати праці на 1 ц, люд-год.

, де

- показники підприємства по порядку.

Далі визначимо, як змінилась вартість продукції сільського господарства в звітному році порівняно з базисним.

За абсолютним приростом:

Отже, вартість продукції в звітному періоді порівняно з базисним збільшилась в 1,3 раз, або на 325097,9.

Визначимо, як зміниться вартість продукції під впливом зміни затрат праці на 1 ц, люд-год.

За абсолютним приростом:

Отже, різниця між чисельником і знаменником показує економію праці внаслідок зростання її продуктивності.

Визначимо, вартісний індекс продуктивності праці:

Висновки: Аналіз цих даних свідчить, що продуктивність праці поточному році в порівнянні з базисним збільшилась, у ціновому виражені у 1,08 раз.

продуктивність приріст валовий корова

3. Прогнозування статистичного аналізу продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі

Для того, щоб проаналізувати можливі зміни у прогнозуванні середнього приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г. досліджуваній нами сукупності господарств використаємо метод розрахунку середньої прогресивної. [9, 35] Для прогнозування рівнів результативної ознаки використаємо прийом екстраполяції на найближчих 3 роки, тобто умовно продовжимо лінії вирівняних рядів динаміки. Це дасть змогу визначити рівні економічного явища в майбутньому за умови, якщо комплекс причин, який формує тенденцію, найближчим часом не зміниться. То ж виконаємо перспективні розрахунки на прогнозування середнього приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г. 2008,2009,2010 роки. Для цього в рівняння прямої  та  підставимо значення t для 2008-2010 років, тобто періоду на який прогнозуємо. Дані занесемо у таблицю 12.

Таблиця 17 Прогнозування середнього приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Відобразимо дане прогнозування графічно

Рис.10 Прогноз середньодобового приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Висновок: Проаналізувавши графік та таблицю ми зробили висновок, що прогнозування різними способами дає різні результати. При прогнозуванні за середнім абсолютним приростом спостерігатиметься надалі поступове зростання середньодобового приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г; При прогнозуванні за коефіцієнтом росту спостерігатиметься поступове зниження середньодобового приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г.

Висновки

В даній курсовій роботі було проведено статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі.

1. При аналітичному групуванні господарства були розподілені на 4 групи по результативній ознаці, а потім перегруповано в 4 групи. Було визначено окремі фактори, які впливають на приріст продукції тваринництва.

2. При кореляційному аналізі було встановлено, що залежність між результативною та факторною ознакою не існує жодних залежностей, було побудоване кореляційне поле, знайдено коефіцієнт кореляції(-0,87) та детермінації (75,69%).

3. При аналізі динаміки приросту продукції тваринництва в господарстві розраховано середній абсолютний приріст і середній коефіцієнт зростання. Було вирівняно ряди динаміки методом укрупнення періодів, ковзної середньої по середньому абсолютному приросту і коефіцієнт росту та способом найменших квадратів.

4 При індексному аналізі було визначено індекс приросту.

5.При проведенні прогнозування були складені прогнози статистичного аналізу продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі на 2008-2010 роки.

Список використаної літератури

1.  Бек В.П. Теорія статистики, курс лекцій, Київ,2003 р.-288с.

2.  Вашків П.Г., Постер П.І., Сторожук В.П., ТкачЄ.І. Теорія статистики, навчальний посібник – Київ : Лебідь,2001р.-320с.

3.  Горькавий В.К. Статистика: навчальний осібник, Київ : вища школа, 2000 - 415с.

4.  Лугін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: підручник, центр навчальної літератури, 2005-580с.

5.  Чекотовський Є.В. основи статистики сільського господарства.

6.  Бутуцький О.А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики – К.: Вища школа, 1984.

7.  Гаркавий В.К. Статистика. —К.: Вища школа, 1995. – 412 с.

8.  Замосковний О.П. Статистика сельского хазяйства. – М.; Финансы и статистика, 1990.

9.  Козаченко І.В. Статистика. –К.; Урожай, 1984.

10.  Зинченко А.П. Практикум по общей теории статистики и сельськохозяйственной статистике. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 328с.

11.  Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В. П., Є.І. Ткач Теорія статистики. – К.: Либідь, 2001 – 320 с.

12.  Сергеев С.С. Сельскохозяйственная статистика с основами экономической статистики.-М.: Финансы и статистика, 1990.

13.  Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансового факультету денної та заочної форми навчання. – Вінниця, ВДАУ, 2002 – 36 с.

14.  Бухгалтерський звіт сільськогосподарського підприємства за 1996- 2005 рр.

Додатки А

Додаток В

Таблиця 10 Вихідні та розрахункові дані для обчислення кореляційного рівняння зв`язку та визначення коефіцієнта кореляції