Дипломная работа: Дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

Зміст

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)

1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів (Ipidae)

Розділ 2. Матеріал та методи дослідження

2.1 Фізико-географічна характеристика території Плужнянського лісництва

2.2 Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва

2.3 Методики дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників

2.4 Матеріал дослідження чисельності представників родини короїдів Плужнянського лісництва

2.5 Методики обрахунку кількісного складу короїдів хвойних дерев

Розділ 3. Результати власних досліджень

3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae

3.3 Система комах-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

3.4 Кількісний аналіз польових досліджень комах-шкідників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

3.5 Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)

Розділ 4. Охорона праці

Висновки

Список літератури:

Ліси є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс – це біологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і пом’якшують клімат.

Неоціненне значення лісу для сільськогосподарського виробництва, - він покращує мікроклімат приземного шару повітря, пом’якшує різні коливання температури, нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цим поля від нищівних засух і пилових бур.

Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.

Порушення стійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія яких може мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними і незворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі для одних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їх природної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, а також режимом ведення в них господарської діяльності.

Значну шкоду лісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовій кількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.

Щоб запобігти шкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувати відповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитись розпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різних факторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібні також знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати та захищати.

У зв’язку з цим вивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельності як окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділення екологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.

Характерною ознакою досліджуваної території Плужнянського лісництва є інтенсивне ерозійне почленування – місцевість тут подекуди горбиста з пологими схилами. Територія характеризується сильно еродованими сірими лісовими і опідзоленими ґрунтами. Хвойні ліси Плужнянського лісництва складають такі породи дерев як сосна звичайна, Банкса, веймутова, ялина звичайна європейська і модрина європейська. Підлісок в основному складається з крушини ламкої, горобини звичайної, ліщини звичайної та ін.

Розміщення лісництва, природні умови, клімат, густа лісистість створюють оптимальні умови для існування стовбурових комах-шкідників хвойних дерев, зокрема представників таких родів: лубоїд (Blastophagus), короїд (Ips), деревинник (Trypodendron), поліграф (Polygraphus), гравер (Pityogenes).

Актуальність теми дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва полягає в тому, що жуки-короїди значною мірою впливають на розвиток і стійкість хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою, а продукція лісництва реалізується в широких межах, що помітно впливає на економічний стан лісового господарства і всього району в цілому. Зокрема, в Україні стовбуровим шкідникам присвячено досить мало публікацій і спеціальних досліджень впливу лісогосподарської діяльності на поширення жуків-короїдів майже не проводилося, а дане дослідження матиме певний краєзнавчий аспект і дозволить розробити заходи по обмеженню кількості комах-шкідників деревини.

Метою дипломної роботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва.

Об’єктом дослідження виступають хвойні біоценози Плужнянського лісництва.

Предметом дослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.

Під час виконання дипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання:

Ø  охарактеризувати територію проведення досліджень;

Ø  освоїти методики дослідження чисельності комах-шкідників лісу;

Ø  дослідити видовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насаджень Плужнянського лісництва;

Ø  вивчити і порівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев лісництва;

Ø  провести фенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів лісництва з родини короїдів (Ipidae);

Ø  систематизувати представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва;

Ø  провести кількісний аналіз жуків-короїдів хвойних лісів лісництва;

Ø  розробити заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)

До родини належать дрібні жуки розміром від 1 до 8 мм. Усі види родини короїдів – рослиноїдні. Майже циліндричне тіло їх забарвлене у коричневий або інший темний колір, покрите темними волосками, іноді волоскоподібними лусочками [13]. Голова більш-менш витягнута до передньогрудей; вусики колінчасто-булавовидні; на надкрилах видно поздовжні ряди втиснених крапок; ноги копальні, чотиричленні з розширеними передніми гомілками. Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині.

Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники [26].

Рисунок 1.1 Представники родини короїдів (Ipidae):

1. – лубоїд; 2. – заболонник; 3. – справжній короїд.

Лубоїди мають закруглено-загнуті донизу надкрила і майже горизонтальне черевце. Якщо ж черевце косо піднімається до надкрил, то вони поступово опускаються до вершини черевця; голова зверху трохи виділяється з передньоспинки (рис. 1.1 (1) ).

У справжніх короїдів голова втягнена в передньогруди, тому її зверху не видно. У багатьох короїдів вершина надкрил має западину із зубчиками і горбочками, так звану «тачку». Іноді вершина надкрил має плоску поверхню та горбочки по краях та посередині (рис. 1.1 (3) ).

У заболонників черевце косо зрізане від задніх ніг до вершини надкрил. Надкрила зверху прямі, на кінці майже не змикаються донизу і не прикривають черевце знизу (рис. 1.1 (2) ).

У хвойних лісах значні пошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди.

Личинки короїдів білі або кремово-білі, злегка вигнуті, безногі, схожі на личинок довгоносиків, але значно менших розмірів [22]. Голова чітко виражена, жовтувато-коричнева з міцними щелепами.

Однією з цікавих особливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певній частині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. Чим сухіше навколишнє повітря і тепліше місце, тим вище піднімаються по стовбуру при заселенні види, що живуть під тонкою корою. Короїди, що живуть під товстою корою, менш вразливі до нестачі вологи. Тому їх можна зустріти в насадженнях, які значно більш прив’язані до певних умов.

Ще однією характерною рисою представників жуків-короїдів є утворення родини при заселенні дерева.

Родини бувають моногамними (один самець / одна самка) і полігамними (один самець / кілька самок) [9]. У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхідний канал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечний маточний хід. До самки, що підготувала вхідний канал, приєднується самець і парується з нею. Після цього самка відкладає яйця в яйцеві камери, які вигризає по боках маточного ходу, а потім зашпаровує камеру тирсою.

Парування відбувається спочатку у вхідному каналі, а з подовженням маточного ходу нерідко в особливих його поглибленнях, у товщі кори і так званих шлюбних камерах. Яйцекладка триває протягом місяця. За цей час з яєць виходять личинки, що прокладають свої окремі личинкові ходи, які поступово розширюються. Діб через 30-60, залежно від температури умов розвитку і виду короїда, личинка закінчує свій розвиток, перетворюючись на лялечку в лялечковій камері. Молоді жуки виходять назовні через прогризені ними отвори.

Рисунок 1.2 Типи ходів короїдів (маточні ходи – чорні, личинкові – заштриховані):

моногамних видів: 1. – простий прямий поздовжній хід; 2. – складний поздовжній хід;

4. – простий поперечний хід; 5. – складний поперечний хід; 8. – хід крифала;

9. – сімейний (родинний) хід; 10. – 12. – драбинні ходи в деревині;

полігамних видів: 3. – зірчастий хід у поздовжньому напрямку; 6. – зірчастий хід у поперечному напрямку; 7. – променеподібний хід.

Ходи моногамних короїдів називаються простими, за будовою вони значно простіші від складних ходів полігамних короїдів. Прості ходи бувають поперечними або поздовжніми і належать представникам підродини лубоїдів (рис. 1.2).

Полігамні короїди утворюють складні ходи (рис. 1.2). Самець (а не самка) підготовлює вхідний канал і шлюбну камеру. Самки, що прилітають, прокладають свої окремі маточні ходи, кількість яких залежить від кількості самок (від 1 до 12 на одну шлюбну камеру). Самець захищає ходи від проникнення в них інших комах і допомагає самкам в очищенні ходів від бурового борошна. Ходи полігамних короїдів бувають поздовжніми, зірчастими та ін. Здебільшого їх форма характерна для представників власне короїдів і деяких видів підродини лубоїдів.

Деякі види зовсім не мають родини. Самка сама прогризає канал, збоку якого відкладає купку яєць у яйцеву камеру, личинки прогризають разом не відокремлені ходи, а суцільні простори під корою. Такого типу ходи називають сімейними, або родинними (рис. 1.2 (9) ).

У короїдів-деревинників короткі циліндричні личинкові ходи розташовані перпендикулярно маточному подібно до драбини. У зв’язку з цим такі ходи називають драбинними (рис. 1.2 (10-12) ). У деяких представників личинкові ходи зовсім відсутні.

Досить цікавою особливістю біології короїдів є очищення ходів від бурового борошна [9]. Очищення ходів спрямованих догори або поперек стовбура не викликає особливих труднощів. Але прогризати ходи вниз головою і витягати з них бурове борошно на поверхню стовбура непросто. Таку роботу можуть виконувати лише види з підродини короїди, що мають спеціальне пристосування для цього – «тачку». «Тачка» має вигляд заглиблення на задній частині надкрил, у яке жуки «завантажують» бурове борошно.

Лубоїди не мають такого пристосування, і тому на деревах, що ростуть, завжди вигризають ходи знизу догори, тоді як вхідний канал спрямований, як правило, донизу.

Складні ходи на зрубаних деревах також зберігають свою форму, але їх вхідні отвори спрямовані у різні боки; маточні ходи, що відходять від однієї шлюбної камери, знаходяться на одній лінії. З’ясувати чи було заражене дерево короїдами у стоячому чи лежачому положенні можна за розташуванням вхідних ходів короїдів. На стоячих деревах вони завжди спрямовані вниз, а на лежачих – обернені в різні боки.

Однією з цікавих особливостей короїдів є спосіб відшукування в лісі ослаблених та звалених дерев. Встановлено, що жуки цієї родини виявляють хвойні дерева за запахом. Ослаблення життєдіяльності дерева звичайно супроводжується зміною складу та концентрації терпенів живиці, що в свою чергу впливає на виділення їх парів в атмосферу. Вважають що в ослаблених деревах дуже змінюється також проникність покривних тканин, тому більше парів проникає через кору в навколишнє повітря. Короїди, які знаходяться неподалік від цього місця, своїми органами чуттів сприймають цю первинну інформацію ослабленого дерева і летять до нього. Доведено, що короїди, починаючи живитися на цьому дереві, виділяють феромони, які є джерелом вторинної інформації для інших короїдів. Дія феромонів проявляється на більшій відстані, ніж терпенів, тому за короткий час на цьому дереві поселяється багато короїдів [26].

Також цікавою особливістю біології короїдів є їхні типи живлення [9]. Протягом життєвого циклу вони проходять кілька типів живлення: головне, додаткове, відновлювальне.

Головне живлення відбувається на стадії личинки, коли вона вигризає значні обшири під корою дерева, та у фазі статевозрілого жука під час побудови маточних ходів.

Додаткове живлення спостерігається у молодих жуків після виходу з лялечки. Жуки виходять з недорозвиненими статевим апаратом і статевими продуктами. Для їх розвитку жукам необхідне додаткове живлення, яке найчастіше відбувається у місці розвитку личинок. Жуки прогризають ходи різноманітної форми, які називаються «мінерними». У більшості видів ходи додаткового живлення мають форму неправильних поодиноких каналів. Деякі жуки, такі як малий і великий соснові лубоїди, живляться всередині молодих пагонів сосни. Пагони, в яких вони проточують хід, взимку під дією вітру обламуються і опадають. За цю особливість біології соснових лубоїдів називають іноді ще «садівниками», або «стригунами». Подібна «стрижка» дуже шкодить соснам, тому що сильно зріджує крону.

Відновлювальне живлення спостерігається у дорослих жуків після відкладання основної партії яєць. Для дозрівання й відкладання нової партії яєць жукам необхідне активне живлення, після чого вони знову проточують маточні ходи. У ці ходи вони відкладають яйця, з яких виходить, так зване, сестринське покоління.

Літ жуків більшості видів відбувається із середини весни до половини літа. Значні труднощі для визначення термінів розвитку і льоту короїдів викликає наявність у жуків відновлювального живлення й сестринських поколінь.

1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів (Ipidae)

Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.)

Жук 3,5-4 мм завдовжки; смоляно-чорний з червоно-бурими надкрилами, на яких між борозенками розміщено по одному поздовжньому ряду дрібних горбочків. Тіло блискуче і вкрите рідкими волосками.

Малий сосновий лубоїд значно поширений у хвойних лісах. Літають жуки в середині весни; живляться до пізньої осені.

Лубоїд заселяє ослаблені та повалені дерева сосни, рідше модрини та ялини. Поселяється під тонкою корою на вершинах дерев та товстих гілках. Зимують жуки в підстилці біля кореневих шийок сосен [13, 26, 27].

Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.)

Жук довжиною 3,5-5 мм. Характеризується смоляно-чорним забарвленням всього тіла. Проміжок між борозенками на загнутій частині надкрил трохи заглиблений і не має горбиків та волосинок.

Великий сосновий лубоїд дуже поширений у хвойних лісах (значно більше, ніж малий сосновий лубоїд). Літають жуки протягом весни; живляться до пізньої осені.

Лубоїд заселяє ослаблені та повалені дерева сосни, рідше модрини та ялини. Поселяється під товстою корою стовбурів. Пошкоджує здебільшого середньовікові та стиглі насадження, але зустрічається і в молодих. Під час додаткового живлення може пошкоджувати і здорові дерева, проте частіше – ослаблені. Дуже небезпечний стовбуровий шкідник соснових насаджень [13, 19, 26, 27].

Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.)

Жук 2,2-3 мм завдовжки; темно-бурий, з жовтими ногами, жовтувато-сірими надкрилами, густо вкритими вузькими лусочками. Борозенки на надкрилах вузькі і мало помітні.

Поліграф пухнастий поширений в ялинових лісах повсюдно. Літають жуки в перших місяцях літа; додатково живляться під корою ялини.

Поліграф завдає шкоди ослабленим та зваленим деревам ялини, рідше модрини і сосни. Поселяється під товстою і перехідною корою по всьому стовбурі ялини. Належить до небезпечних шкідників хвойних лісів [1, 13, 19, 26, 27].

Короїд-типограф (Ips typographus L.)

Жук 4,2-5,5 мм завдовжки; коричневий, з пологою заглибиною на задній частині надкрил. По краях заглибини є по чотири зубці, які розміщені на однаковій відстані один від одного. Третій, найбільший серед них, на верхівці має потовщення. Поверхня заглибини тьмяна, немов би вкрита мильною плівкою.

Типограф – один з найпоширеніших короїдів у хвойних лісах країни. Літають жуки вкінці весни та на початку літа.

Типограф належить до небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід дерев. Заселяє старі та достигаючі ослаблені дерева, вітровал та необкорені лісоматеріали. Пошкоджує сосну, ялину, рідше модрину [1, 13, 19, 26, 27].

Короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.)

Жук довжиною 7-8 мм; коричневий або жовто-бурий, блискучий, волохатий. На задній частині надкрил є полога заглибина з шістьма зубчиками з кожного боку, з яких четвертий найбільший і має потовщення на верхівці.

Стенограф дуже поширений у хвойних лісах. Літають жуки в другій половині весни.

Стенограф пошкоджує ослаблені та звалені дерева сосни, здебільшого старі та достигаючі. Заселяє нижню частину стовбура з товстою корою. Пошкоджує переважно сосну, рідше ялину, модрину [1, 13, 19, 26, 27].

Гравер звичайний, або короїд-гравер

(Pityogenes chalcographus L.)

Дрібний жук 2-2,9 мм завдовжки; з смоляно-чорною передньоспинкою та червоно-бурими надкрилами. По боках вузької заглибини на задній частині надкрил має по три рівновіддалених один від одного зубчики. У самиць заглибина невиразна, на боках її замість зубчиків є малопомітні горбики.

Гравер дуже поширений в ялинових лісах і є одним з небезпечних шкідників. Літають жуки протягом другої половини весни. Поселяються на ослаблених та звалених деревах під тонкою корою стовбурів, на вершинах та гілках [1, 13, 19, 26, 27].

Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.)

Жук довжиною 2,8-3,8 мм; двокольоровий – надкрила – жовто-бурі з широкими чорними поздовжніми смугами, а передньоспинка – чорна (біля основи частково жовто-бура). Заглиблені крапки на задній частині надкрил ідуть правильними рядами.

Деревинник смугастий пошкоджує всі хвойні породи і є широко поширений. Ходи проточує в деревині стовбурів, на поверхні кори помітні тільки вхідні отвори. Літають жуки у другій половині весни.

Деревинник завдає великої технічної шкоди деревині. Поселяється на ослаблених та звалених деревах, починаючи з жерднякового віку, а також на необкорених лісоматеріалах [1, 13, 19, 26, 27].

2.1 Фізико-географічна характеристика території Плужнянського лісництва

Плужнянське лісництво входить до складу державного підприємства «Ізяславське лісове господарство» і розташоване в північній його частині на території Ізяславського адміністративного району Хмельницької області. Район розташування лісництва відноситься до зони західних лісів Мало-Поліського регіону. Площа лісництва складає 6862 га [25].

Клімат в районі розташування лісництва помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду продовжується протягом 202 днів з 15 квітня до 25 жовтня. Середньорічна температура повітря +6-8 ˚С. Пізні весняні заморозки можливі до 25 травня, а ранні осінні – з 20 жовтня. Максимальна температура повітря +36 ˚С, мінімальна -34 ˚С. Середньорічна кількість опадів становить 582 мм. Протягом вегетаційного періоду випадає 424 мм опадів.

Кліматичні умови протягом 2009-2010 років дослідження дещо відрізняються. Весняно-літній період (період масового розмноження і розвитку комах-шкідників) 2009 року характеризується достатньо високою температурою – від 6 до 26 ˚С, і вологістю – від 65 до 84 %. В 2010 році у цей період спостерігалася вища температура – від 5 до 31˚С, і нижча вологість повітря – від 60 до 80 % (в середньому). Осінньо-зимовий період 2009 року також характеризується дещо вищою температурою (+15- -16˚С), ніж у 2010 році (+14- -28˚С). вологість повітря в холодну пору року вища в 2010 році (до 94 % у 2010 і до 89 % у 2009 році).

Середня глибина промерзання ґрунту становить 73 см, максимальна – 114 см. [25]. Постійний сніговий покрив встановлюється з 20 листопада, а зникнення снігу відбувається в період з 25 березня по 15 квітня. Вітри переважають західні і південно-західні.

В цілому ж клімат району розташування лісництва сприятливий для успішного проростання наступних порід дерев: сосни, ялини, модрини, вільхи чорної, берези, дуба черешчатого, осики та ін.

По характеру рельєфу ліси віднесені до рівнинної території з незначними коливаннями. Середня висота його над рівнем моря 230-250 м [25]. Рельєф місцевості тут більш горбистий з пологими схилами, місцями зі слідами активної ерозії.

2.2 Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва

Насадження хвойних порід дерев (сосна, ялина, модрина) в лісництві становлять 78 % від покритих лісом земель, із яких насадження сосни звичайної складають 77,3 % [25].

Більшу територію лісництва займають соснові ліси, які утворені переважно сосною звичайною, а також незначними домішками сосни Банкса і веймутової.

Ялинові ліси на території лісництва зростають невеликими ділянками площею 0,5-2 га посеред соснових насаджень. Модрина займає незначну площу серед хвойних лісів лісництва.

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) – велике дерево до 30-40 м заввишки. Стовбур звичайно прямий, в умовах лісу бічні гілки звисають. Крона у молодому віці пірамідальна, з часом розлога, широкоовальна, часто неправильна, згори ніби зрізана, плосковерхівкова. Кора світла, червоно-бура, тріщинувата, вище на гілках - жовтувата, луската; пагони голі; бруньки яйцеподібно-конічні.

Хвоїнок по 2 у пучках, вони 3-7 мм завдовжки, гострі, зверху (з опуклого боку) зелені, знизу сизі, злегка вигнуті, по краю дрібнопилчасті. Шишки яйцеподібно-конічні, 3-5 см завдовжки і 2-3 см в діаметрі, бурувато-сірі; щитки майже ромбічні, плоскі або слабко опуклі, без гачкоподібного відростка. Насіння дрібне, 3-4 мм завдовжки, еліптичне або обернено яйцеподібне, неоднаково забарвлене від жовто-бурих до темних, бруньки майже чорних відтінків; крило 9-12 мм завдовжки, світліше [18].

Сосна – важлива лісотвірна порода. Вона утворює великі ліси на піщаних ґрунтах різної трофності і зволоження (бори). На лісових підзолистих ґрунтах росте у суміші з ялиною, модриною, дубом, утворюючи мішані ліси різної структури.

Порівняно з іншими хвойними породами сосна звичайна характеризується цінними лісогосподарсько-економічними властивостями: довговічна (300-400 років), стовбури її швидко очищаються від сучків, холодо- і засухостійка, здатна споживати вологу в умовах ґрунтової засухи за допомогою потужної кореневої системи, невимоглива до ґрунту, має позитивний ріст навіть на самих бідних піщаних ґрунтах [16].

Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.) – дерево до 20-25 м заввишки, але найчастіше висота його не перевищує 12-15 м. Крона спочатку пірамідальна, густа, однак далі рідшає, стає неправильною. Кора темно-бура, тріщинувата, відшаровується товстими пластинками. Пагони буро-жовті або зеленкуваті, голі. Бруньки яйцеподібно-конічні, смолисті.

Хвоїнки 2-4 см завдовжки, вигнуті, злегка скручені, світло-зелені, піхви довгі, близько 3 см. Шишки сірі, 3-5 см завдовжки, яйцеподібно-конічні, косі, сильно вигнуті, протягом багатьох років залишаються на дереві закритими. Насіння дрібне, 3-4 мм завдовжки, темне, майже чорне; крило 10-12 мм завдовжки, світліше [18].

Сосна Банкса характеризується високою холодо- і морозостійкістю, однак часто страждає від сніголаму. Починає плодоносити з 5 років. Невимоглива до ґрунту: добре росте як на багатих, добре зволожених і навіть заболочених місцях, так і на бідних піщаних і кам’янистих. Легко переносить засуху. Слабко пошкоджується хворобами і шкідниками. Великого лісогосподарського значення не має [16].

Сосна веймутова (Pinus strobus L.) – велике дерево до 30 (50) м заввишки, з довгими горизонтальними гілками, що утворюють широкопірамідальну, з віком часто неправильну, крону. Кора товста, спочатку гладенька, пізніше борозенчаста, темно-сіра, майже чорна. Пагони тонкі, зеленкуваті або буро-жовті, часто голі. Бруньки яйцеподібно-конічні, загострені, злегка смолисті.

Хвоїнки тонкі, гнучкі, сильно-зелені, 5-15 см завдовжки. Шишки 10-20 см завдовжки, вузькоциліндричні, часто зігнуті. Насіння невелике, 4-6 мм завдовжки; крило втричі довше за насіння [18].

Сосна веймутова доволі тіневитривала. Віддає перевагу багатим, свіжим і глибоким ґрунтам з хорошою аерацією, де утворює потужну кореневу систему з головного і декількох бічних коренів. Зимостійка і вітростійка, сильно вражається хворобами. Цінна декоративна порода [16].

Ялина звичайна (Picea abies L.) – велике дерево до 40 (50) м заввишки, з правильною пірамідальною кроною. Гілки розташовані горизонтально, на кінцях злегка підняті. Кора тонка, червонувато-бура або сіро-бура, луската. Молоді пагони зеленкуваті, бурі або коричневі, голі або слабо опушені. Бруньки конічні, гострі або притуплені, зазвичай не смолисті.

Хвоїнки 10-20 (30) мм завдовжки і 1-2 мм товщиною, чотиригранні, гострокінцеві, прямі або злегка вигнуті, світло або темно-зелені. Мікростробіли спочатку округлі, потім циліндричні. Шишки циліндричні, 10-15 см завдовжки і 3-4 см в діаметрі, достиглі – коричневі або червоно-бурі, блискучі. Насінні луски майже ромбічні, опуклі з широкою трикутною верхівкою і неправильно-зубчастим, ніби вигризеним, верхнім краєм; покривні луски не розвинені. Насіння яйцеподібне, з трохи витягнутим і зігнутим убік кінчиком, 4-5 мм завдовжки; крило жовто-червоне, майже у два рази довше за насіння [18].

Ялина звичайна – тіневитривала, холодо- і морозостійка порода. Вибаглива до багатих і вологих ґрунтів, гине на заболочених ґрунтах. Добре росте на супіщаних і суглинистих ґрунтах. Погано переносить гази, кіптяву, сухість повітря і особливо тривалу посуху ґрунту. Дерево довговічне (300-400 років). Ялина звичайна – цінна лісогосподарська і декоративна порода [16].

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) – велике дерево до 30 (40) м заввишки, з пірамідальною, пізніше зазвичай неправильною кроною. Кора темна, сіро-бура, борозенчаста; молоді пагони голі, жовтувато-сірі. Бруньки дрібні, майже кулясті.

Хвоїнки по 30-40 (60) у пучку не однакової довжини, вузькі, м’які, світло-зелені із сизуватим відтінком, 15-30 (40) мм завдовжки. Шишки 30-40 (50) мм завдовжки, яйцеподібні або довгасто-овальні, достиглі слабко розкриті; насінних лусок 40-60, розташовані вони у 6-8 рядів, шкірясті, зовні голі або майже голі, з поздовжніми лініями і злегка хвилястим краєм; покривні луски з вістрям, що виступає назовні. Насіння 2-4 мм завдовжки, з крилом довжиною утричі більшим [18].

Модрина – швидкоросла, вибаглива до вологості повітря порода, пошкоджується пізніми весняними заморозками. Росте на будь-яких ґрунтах, окрім сухих, піщаних і заболочених. Цінний вид для зеленого будівництва і лісового господарства. Деревина тверда і міцна (не поступається сосні), стійка до шкідників [16].

2.3 Методики дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників

Дослідження чисельності стовбурових комах-шкідинків хвойних дерев Плужнянського лісництва з родини короїдів (Ipidae) ми проводили у східній його частині на території площею близько 1 га, що об’єднує невеликі частини кількох кварталів, і у південно-східній частині лісництва на території площею близько 1,5 га, що також є невеликою частиною різних кварталів (рис. 2.1).

Територія дослідження у східній частині лісництва – це територія ялинових насаджень. Ми обрали дві ділянки ялинового лісу з практично однаковими умовами зростання. Площа кожної ділянки складає близько 0,5 га, з усіх сторін обнесена сосновим лісом. Розташовані ділянки в різних кварталах.

Рельєф даної території переважно рівнинний; ґрунти – сірі-лісові. Вік лісу на досліджених територіях складає 30-50 років (за даними відповідної документації лісництва і плану лісонасаджень). Підлісок і трав’янистий покрив ялинових насаджень розвинений слабо і представлений рідкими заростями крушини ламкої, осоковими травами, папоротниками і мохами.

Рисунок 2.1: План лісонасаджень Плужнянського лісництва

Ізяславського держлісгоспу Хмельницької області (масштаб 1 : 25000):

східна і південно-східна частина лісництва.

Територія дослідження у південно-східній частині лісництва – це територія соснових насаджень. Дві ділянки соснового лісу площею по 0,7 га знаходяться в різних кварталах.

Рельєф даної території рівнинний; ґрунти – опідзолені (згідно з картою). Вік лісу на території дослідження становить (за даними відповідної документації лісництва і плану лісонасаджень) 30-60 років. Підлісок і трав’янистий покрив розвинений краще ніж у ялинових лісах: крушина ламка, ліщина звичайна, горобина; трав’янистий покрив – копитняк, квасениця, чорниця, папороті та мохи.

В ході проведення дослідження на ділянках ялинового лісу виявлено і визначено 5 видів комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) - лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).

На досліджених ділянках соснового лісу виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників цієї родини - лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).

Дослідженні види комах-шкідників належать до 5 родів - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron).

При проведенні польових досліджень по визначенні чисельності жуків-короїдів, що передбачає обов’язковий масовий збір матеріалу, використовують кілька різних методик: «виведення короїдів із обрубків», «виведення короїдів по Старку», «світлопастки Сахарова» та ін. Нами застосовувалась методика «ловчих (модельних) дерев».

Методика «виведення короїдів із обрубків»

Вирізають із обстежуваного дерева обрубки, змазують їх краї парафіном або смолою для запобігання всихання деревини, поміщають все в мішок так, щоб він нещільно облягав обрубки. Мішок підвішують у холодному місці. Вміст мішка час від часу висипають на листок білого паперу, сортують комах, заморюють і переносять на ватник. Потрібно мати на увазі, що деревина в мішках у лабораторних умовах швидко всихає і короїди окремих видів не встигають закінчити свій розвиток.

Методики «виведення короїдів по Старку»

1. Виведення в мішках.

Цим методом користуються під час спостереження за додатковим живленням жуків. Частину стовбура обтягують мішком на металевому каркасі так, щоб мішок не прилягав до верхньої частини дерева. Періодично перевіряють мішок і збирають виявлених жуків.

2. Виведення в дерев’яних ящиках.

Ящики можуть бути різної величини. Всередині їх красять чорною матовою фарбою, для доступу повітря в одну з бокових стінок вставляють сітку. Деревину змащують смолою і поміщають в ящик. Для виведення деяких видів жуків потрібна висока вологість, тому на дно ящика насипають до 2 см річкового піску. Час від часу ящик перевіряють на шкідників.

3. Збір на ловчі насипи і ями.

Цей метод використовують в лісі. Свіжі зібрані гілки стоячих дерев складають на купу висотою один метр, нагрібають листя і це все перемішують. Такі насипи приваблюють короїдів, тому час від часу потрібно оглядати гілки, просіювати підстилку, яка знаходиться під насипом і збирати жуки.

Методика «вилов комах за допомогою світлопасток Сахарова»

Багато комах, зокрема короїди, активні в сутінках; вночі їх приваблює світло електричних ламп. Для лову комах на світло використовують їхні різні моделі. Найбільш простим є збір комах на білу поверхню, що розташована позаду від лампи. Дослідник самостійно вибирає види, які його цікавлять [9].

Методика «ловчі (модельні) дерева»

Для приваблювання короїдів і визначення їх чисельності використовують ловчі дерева (Е.Ф. Мартинова), звалені або частково обкоровані, але не зрізані [29]. На таких ослаблених або мертвих деревах відбувається інтенсивне відкладання яєць, а через деякий проміжок часу тут можна зібрати личинок і дорослих комах.

Перед викладкою модельних дерев проводять детальний огляд території дослідження. Визначають стан насаджень, видовий склад і основні скупчення жуків-короїдів. На пробних площах ведуть перелік дерев по категоріях (здорові, ослаблені, сильно ослаблені, всихаючи, свіжий і старий сухостій), потім беруть із числа свіжозаселених дерев моделі і на них визначають методом ентомологічного аналізу видовий склад шкідників, щільність популяції.

При викладці ловчих (модельних) дерев [4] необхідно враховувати екологію відповідних видів стовбурових комах-шкідників, географічне розташування насаджень, їх умови зростання, санітарний стан і кількість короїдів.

Існує кілька способів викладки модельних дерев: шляхом залишення їх на корені, штучного ослаблення або зрубування і розкладання цілих дерев з кроною [4]. В соснових насадженнях ловчі дерева викладають як у вигляді дерев, так і у вигляді розрізаних на частини хлистів. Для більшої ємності дерева вкладають на підкладки товщиною 15-20 см в затіненому або освітленому місці. В ялинових насадженнях зрубані ловчі дерева вкладають на підкладки в добре освітлених місцях.

Рисунок 2.2 Палетка з елементами обліку полігамних ходів короїдів:

1 - шлюбна камера; 2 – маточні ходи

Починають викладку ловчих дерев за місяць до початку льоту короїдів: в кінці лютого – березні проти першого покоління, і в червні – липні – проти другого (сестринського).

На кожній пробній ділянці площадки беруть 2-3 заселених комахами модельні дерева і здійснюють повний аналіз [5]. Для цього дерево зрубують (якщо заселення відбувалося на стоячому дереві), обрубують сучки і ретельно оглядають. Потім вздовж стовбура сокирою чи ножем роблять пролиску на ширину долоні. На ній за виявленими ходами і комахами з’ясовують видовий склад шкідників і лінійкою вимірюють протяжність районів їх поселення. В межах району поселення кожного виду звертають увагу на характер розташування ходів шкідника.

Для обліку чисельності шкідників закладають кілька палеток (рис. 2.2), або обкоровують дерево повністю. Палетки (ділянки обліку) закладають на рівній відстані одна від одної вздовж стовбура спірально по відношенню до його осі. Розмір палеток 10 × 10 – 20 × 40 см [5]. Довжина палеток залежить від розмірів ходів шкідника. Вона має складати не менше 1,5 довжини середнього ходу короїдної сім’ї. При дуже дрібних і частих ходах, або, навпаки, дуже довгих і великих за площею, довжина палетки може бути зменшена до 0,2 м (наприклад, для гравера) або збільшена до 1 м (наприклад, для короїда-стенографа).

Рисунок 2.3 Палетки з елементами обліку ходів короїдів:

А – маточні ходи; Б – елементи ходу:

1 - канал; 2 - яйцеві камери; 3 – личинкові ходи; 4 – лялечкові колисочки.

На палетці, раніше відміченій зарубками або крейдою, пошарово знімають кору та луб і підраховують кількість маточних ходів короїдів, їх шлюбних камер, кількість молодого покоління (рис. 2.3).

На основі даних обрахунків і модельних дерев складають схему типів заселення дерев у вогнищі, вказуючи види шкідників і їх розселення на стовбурі. За даними обрахунків і модельних дерев визначають чисельність шкідника.

2.4 Матеріал дослідження чисельності представників родини короїдів Плужнянського лісництва

Для обліку чисельності жуків короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва обрано чотири пробних ділянки: дві ділянки ялинового лісу площею по 0,7 га і дві ділянки соснового лісу площею по 0,5 га. На кожній ділянці закладено по 5 ловчих (модельних) дерев – 4 дерева по кутках ділянки і одне дерево в центральній частині досліджуваного лісу (схема 3.2).

Модельні дерева зрубані і викладені з кроною в середині березня. Частина дерев закладена із вітровальної деревини поточних років. Довжина і товщина стовбурів модельних дерев, де здійснюється підрахунок комах-шкідників, різна (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Розмір модельних дерев на досліджуваних ділянках хвойного лісу у 2009-2010 роках

На ділянках соснового і ялинового лісу виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників родини короїдів (Ipidae): лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).

2.5 Методики обрахунку кількісного складу короїдів хвойних дерев

Для кількісної характеристики комах-шкідників, що дозволяють визначити стан популяцій і їх вплив на лісові насадження використовують різні показники (параметри), які характеризують чисельність, поширеність, розвиток і шкідливість комах-шкідників лісу.

Зокрема, до показників, що характеризують рівень і динаміку чисельності комах, належать: загальна чисельність особин, екологічна щільність, абсолютна і відносна щільність, зустрічаємість, домінування, коефіцієнт розмноження виду, коефіцієнт балансу популяції виду, виживаність виду за період або генерацію [5].

Чисельність – загальна кількість особин, які входять до складу популяції або угрупування. Поняття вживається для загальної кількісної характеристики, наприклад, чисельність кладок яєць шкідника на стовбурі чи на листках. Загальна кількість особин змінюється в залежності від фази розвитку. Зміна чисельності на протязі сезону – це сезонний (річний) хід, або коливаня чисельності.

Екологічна щільність – це кількість особин на одиницю кормового субстрату (1 дм2 лубу, 1 дм3 деревини).

, (1)

де Ve – екологічна щільність;

m – кількість особин виду в одній пробі;

N – міра кормового субстрату.

Абсолютна щільність – це кількість особин певного виду шкідника на одиницю площі біотопу (1 га, 1 м2 і т.д.).

, (2)

де Vа – абсолютна щільність;

k – сума всіх особин виду в усіх пробах;

S – площа біотопу.

Відносна щільність – це кількість особин певного виду шкідника на одиницю обліку (кількість оглянутих дерев (взятих проб)).

, (3)

де Vв – відносна щільність;

k – сума всіх особин виду в усіх пробах;

n – кількість взятих проб (оглянутих дерев).

Щільність є одним з основних показників по обліку компонентів біоценозу. На основі даних щільності шкідника розраховуються більшість інших показників [5].

При визначенні щільності обов’язково приймаються до уваги і ті проби, в яких не було виявлено ні однієї особини даного виду.

Зустрічаємість – це частка вибіркових одиниць обліку з шкідником від усієї вибірки (частина заселених дерев з даним видом шкідника від всіх оглянутих дерев).

, (4)

де P – показник зустрічаємості;

r – дерева на яких знайдений даний вид шкідника;

R – загальна кількість оглянутих дерев.

Кількість особин при визначенні зустрічаємості в розрахунок не береться.

Домінування – це частка, яку складає щільність даного виду по відношенню до сумарної щільності всіх порівнюваних між собою видів в населенні біоценозу, що вивчається. Визначається відношенням (у відсотках) кількості особин даного виду до загальної кількості особин всіх видів. Домінування має біологічне значення в застосуванні засобів захисту до рослин [5].

Домінування є допоміжною величиною, яка застосовується для порівняння числового співвідношення близьких видів, але не замінює поняття «зустрічаємість» і «щільність».

Сума показників домінування всіх порівнюваних видів рівна 100 %.

, (5)

де D – показник домінування;

k – сума особин даного виду;

K – сума особин всіх видів в усіх пробах.

Коефіцієнт розмноження виду – це відношення кількості (щільності) особин молодого покоління до кількості (щільності) особин батьківського покоління, що визначається на певній фазі або стадії розвитку виду.

Коефіцієнт балансу популяції виду – це співвідношення щільності особин за 2 періоди обліку в біотопі в межах розвитку одного або декількох поколінь, наприклад на початок і кінець фази або стадії розвитку.

Виживаність виду за період або генерацію – це відношення кількості виживших особин до кількості тих, що відродилися (загальна виживаність), або до кількості в період аналізу (виживаність за період фази розвитку). Протилежна величина – смертність виду.

Також, окрім оцінки рівня і динаміки чисельності комах, характеризують пошкодженність комахами-шкідниками дерев, або їх заселеність, і поточний відхід дерев.

Пошкодженність, або заселеність, шкідниками – це кількість пошкоджених або заселених дерев на 1 га або у % від загальної їх кількості.

Поточний відхід – це кількість дерев, що всохли в даному році. Розрізняють абсолютний і відносний поточний відхід. Абсолютний поточний відхід за кількістю стовбурів вираховують по кількості дерев на 1 га, по запасу деревини – в м3/га; відносний поточний відхід по кількості стовбурів – у % від їх загальної кількості, по запасу деревини – у % від загального запасу [5].

3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

Родина короїдів (Ipidae) в хвойних насадженнях Плужнянського лісництва представлена п’ятьма родами - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron), - і сімома видами – лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.), - шкідливих комах.

Це стовбурові шкідники, які локалізуються під корою у верхній, середній і нижній частині стовбурів дерев, а також на тонких і товстих гілках.

Жуки родини короїдів – дрібні комахи і розмір їх коливається в межах від 2 до 8 мм. Літ даних представників комах-шкідників на території лісництва спостерігається з початку квітня до кінця серпня. Свій розвиток жуки завершують протягом теплих місяців, деякі види інколи дають навіть сестринське покоління. Зимують у переважній більшості дорослі жуки.

Пошкоджують на території лісництва переважно сосну звичайну і ялину європейську, інколи модрину. Заселяють ослаблені і повалені дерева.

Біологічні і морфологічні особливості представників шкідливих комах хвойних дерев з родини короїдів (Ipidae) на території Плужнянського лісництва подано в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)

Дані представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.

Визначені і досліджені жуки-короїди на території Плужнянського лісництва мають однорічні генерації (хоч деякі інколи мають сестринське покоління) і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Під час додаткового живлення дорослі жуки вигризають безладні ходи під корою хвойних дерев (короїди), «підстригають» крони (лубоїди), що значно ослаблює насадження.

Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево – верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.

Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до значних ослаблень лісостанів, а інколи і до повного всихання значних територій, що в майбутньому може впливати на стійкість здорових дерев.

Порівняльна характеристика комах-шкідників хвойних дерев Плужнянського лісництва з родини короїдів подана на основі власних спостережень і досліджень, а також аналізу деяких даних наукової літератури [1, 9, 19, 26, 27]. Морфологія і біологія шкідників висвітлена в додатках 1 – 7, що включають усі фази розвитку і характерні пошкодження даних видів комах-шкідників.

3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae

Побудовані фонограми розвитку комах-шкідників хвойних дерев лісництва з родини короїдів (Ipidae), відповідно до кліматичних умов розташування території їх дослідження, а це зона західних лісів Мало-Поліського регіону, дозволяє краще вивчити і відобразити біологічні і фенологічні особливості розвитку даних шкідників лісових культур. Фонограми вміщають всі фази розвитку комах згідно з періодами їхньої генерації.

Розвиток всіх короїдів відбувається в теплий період року і майже всі види зимують у фазі імаго під корою стовбурів дерев, в підстилці та у верхньому мінеральному шарі ґрунту. Деякі види за сприятливих кліматичних умов дають сестринське покоління.

Жуки-короїди на території хвойних лісів Плужнянського лісництва належать до різних родів, але відповідно до своїх біологічних особливостей мають подібні періоди розвитку.

Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) і малий (Blastophagus minor Hart.) мають практично однакові періоди розвитку. Літ лубоїда малого спостерігається на початку квітня, тоді як літ лубоїда великого починається на два тижні раніше. Личинки і лялечки розвиваються під корою сосни, рідше ялини. Зимують переважно дорослі жуки в підстилці, опалих пагонах (Blastophagus minor Hart.), в товщі кори (Blastophagus piniperda L.).

Жуки з роду короїди (Ips) також мають подібний розвиток. Літ стенографа (Ips sexdentatus Boern.) розпочинається вкінці квітня і триває до кінця травня, що майже на місяць раніше, ніж літ типографа (Ips typographus L.). Зокрема Ips typographus за період свого розвитку дає сестринське потомство, тобто молоді жуки після відновлювального живлення відкладають яйця, з яких до кінця літа ще розвивається нове потомство. Зимують жуки у фазі імаго під корою і в підстилці. Личинки пошкоджують сосну, ялину, інколи модрину (стенограф тільки сосну).

Поліграф (Polygraphus poligraphus L.), гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник (Trypodendron lineatum Ol.) мають дещо відмінні і своєрідні періоди розвитку. Гравер і деревинник починають свій літ з кінця квітня, що триває аж до червня, а поліграф розпочинає свій розвиток з другої половини червня. Личинки даних представників родини Ipidae пошкоджують кору, луб, заболонь і деревину (Trypodendron lineatum Ol.) сосни і ялини. За сприятливих умов навколишнього середовища жуки дають сестринське покоління. Зимують жуки в мінеральному шарі ґрунту (деревинник смугастий), під корою в місцях відродження (короїд-гравер), в підстилці і корі окоренкової частини стовбурів дерев (поліграф пухнастий).

Фонограми розвитку комах-шкідників хвойних дерев Плужнянського лісництва з родини короїдів (Ipidae) подано в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Фенограми розвитку комах-шкідників родини Ipidae (2009 рік)

Умовні позначення: Я – фаза яйця; Л – фаза личинки; Л∙ - фаза лялечки; І - фаза імаго; Я, Л, Л∙, І - ті ж фази на зимівлі.

Деревні породи: С – сосна; Я – ялина; М – модрина.

Фонограми розвитку комах-шкідників лісництва з родини короїдів (Ipidae) дозволяють краще вивчити їх біологічні і фенологічні особливості, а це, в свою чергу, може слугувати джерелом для дослідження ентомофауни короїдів регіону, що сприяє їх кількісному аналізу і розробленню та впровадженню заходів по обмеженні кількості шкідливих і збереженні корисних видів комах.

Як показують наші фенологічні спостереження найкращим періодом рекогносцирувального нагляду на території хвойних лісів Плужнянського лісництва, тобто спостереження з метою виявлення місць масового розмноження і площі поширення стовбурових шкідників, за жуками-короїдами з однорічними генераціями є остання декада березня – перша декада травня в сосновому лісі (лубоїди), і друга половина червня – початок липня в ялиновому лісі (поліграф). Тому (вразі необхідності) викладати ловчі дерева, із наступним обкорюванням їх і спалюванням кори, проти даних шкідників слід на початку березня (спалювати залишки в червні – липні).

Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також – в липні – серпні (сестринське покоління). Тому ловчі дерева проти даних шкідників повинні викладатися в першій декаді квітня; спалювання кори проводити в серпні – вересні.

Фонограми розвитку комах-шкідників Плужнянського лісництва з родини короїдів (Ipidae) подані на основі власних досліджень і спостережень, а також аналізу деяких даних наукової літератури [4, 13, 19, 26, 31].

3.3 Система комах-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

Обстежуючи хвойні дерева Плужнянського лісництва ми дослідили, визначили і систематизували 7 видів комах-шкідників родини Ipidae, які відносяться до 5 родів цієї родини.

Імперія:Клітинна (Celulata)

Надцарство:Еукаріоти, або Ядерні організми (Eucaryota)

Царство:Тварини (Animalia)

Підцарство:Багатоклітинні (Metazoa)

Надтип:Багатосегментні (Polymera)

Тип:Членистоногі (Arthropoda)

Підтип:Трахейні (Tracheata)

Клас:Комахи (Insecta)

Підклас:Крилаті, або Вищі комахи (Pterygota)

Надряд:Комахи з повним перетворенням (Holometabola)

Ряд:Твердокрилі, або Жуки (Coleoptera)

Підряд:Різноїдні жуки (Polyphaga)

Родина:Короїди (Ipidae)

Рід:Лубоїд (Blastophagus)

Вид:Лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.)

Лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.)

Рід:Поліграф (Polygraphus)

Вид:Поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.)

Рід:Короїд (Ips)

Вид:Короїд-типограф (Ips typographus L.)

Короїд шестизубчастий, або стенограф

(Ips sexdentatus Boern.)

Рід:Деревинник (Trypodendron)

Вид:Деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.)

Рід:Гравер (Pityogenes)

Вид:Гравер звичайний, або короїд-гравер

(Pityogenes chalcographus L.)

Система комах-шкідників хвойних дерев лісництва з родини короїдів (Ipidae) подана на основі атласів і визначників [1, 10, 11, 12, 14, 15, 21, 27].

3.4 Кількісний аналіз польових досліджень комах-шкідників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва

Для проведення польових досліджень нами обрано чотири пробних ділянки на яких здійснено аналіз чисельності комах-шкідників протягом 2009-2010 років: дві ділянки ялинового лісу площею по 0,5 га і дві ділянки соснового лісу площею по 0,7 га. Кожна досліджувана ділянка розташована в різних кварталах лісу на відстані 0,5 – 1 км одна від одної (рис. 2.1).

Ділянки ялинового і ділянки соснового лісу характеризуються однаковими умовами зростання і віком лісу: для ялинових насаджень – 30 – 50 років, для соснових – 30 – 60 років.

Схема 3.1 Розміщення дерев на досліджуваних ділянках

На ділянках ялинового лісу площею по 0,5 га нараховується від 700 до 800 дерев, а на ділянках соснового лісу площею по 0,7 га - 900 – 950 дерев. Розміщені дерева на всіх ділянках рівномірно в рядному порядку (схема 3.1). ділянки ялинового лісу мають квадратну форму 70 × 70 м; ділянки соснового лісу прямокутної форми 70 × 100 м.

На кожній ділянці досліджуваного лісу закладено по 5 ловчих (модельних) дерев, на яких і здійснено повний аналіз чисельності комах-шкідників (4 дерева по кутках ділянки і 1 дерево в центральній частині досліджуваного лісу (схема 3.2)).

Модельні дерева зрубані і викладені з кроною в середині березня. Частина модельних дерев закладена із вітровальної деревини поточних років. Довжина модельних дерев різна: на досліджених ділянках ялинового лісу вона складає близько 14 – 16 м (стовбур 9-11 м), на ділянках соснового лісу – 12 – 14 м (стовбур 8-10 м); товщина модельних дерев складає 21 – 40 см для сосни і 18 – 30 см для ялини.

Схема 3.2 Викладка модельних дерев

Для обліку чисельності шкідників з кожного модельного дерева пошарово знімалася практично вся кора стовбура (8 – 10 м) і частково луб, з метою визначення кількості маточних ходів жуків-короїдів, їх шлюбних камер і підрахунку молодого покоління, що потрібно для дослідження.

В результаті проведених обстежень закладених модельних дерев і підрахунку жуків-короїдів, виявлено наступну їх кількість (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Кількість жуків-короїдів на дослідженій території хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках

Згідно з отриманими результатами обстеження модельних дерев і підрахунку чисельності кожного виду шкідника родини короїдів (Ipidae), значно більш заселеними є ялинові ліси, хоча видова різноманітність комах-шкідників даної родини вища в соснових лісах. Така чисельність стовбурових комах-шкідників родини короїдів у ялинових насадженнях може бути зумовлена характеристикою території їх розміщення, які з усіх сторін межують із сосновими насадженнями (велика кількість жуків-короїдів пошкоджують і ялинові, і соснові ліси).

Також кількість жуків-короїдів на території хвойних лісів лісництва у 2009 році значно нижча, ніж їх кількість у 2010 році (Додаток 8).

Для повного кількісного аналізу стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва ми визначали екологічну щільність, абсолютну і відносну щільність кожного виду жуків-короїдів на досліджуваних ділянках ялинових і соснових насадженнях. А також показники їх зустрічаємості і домінування в сосновому і ялиновому лісі, пошкодженість, або заселеність, дерев шкідниками даної родини і поточний відхід деревини на досліджуваних ділянках.

Для визначення екологічної щільності жуків-короїдів хвойних дерев на території лісництва (табл. 3.5) спочатку потрібно визначити кількість кормового субстрату на кожне досліджуване модельне дерево (табл. 3.4). Кількість кормового субстрату визначають у м3 кори, м2 лубу, або в м3 деревини, в залежності від виду комахи-шкідника.

Таблиця 34 Кількість кормового субстрату

Екологічна щільність залежить від заселеності модельного дерева і від його розмірів. Чим більша кількість певного виду комахи-шкідника і менша кількість кормового субстрату (кори, лубу, деревини), тим екологічна щільність виду є вищою, і навпаки, чим менша кількість певного виду комахи-шкідника і більша кількість кормового субстрату (кори, лубу, деревини), тим екологічна щільність шкідника по відношенню до кормового субстрату є меншою.

Чим вищою є екологічна щільність комах-шкідників, тим більшу шкоду вони наносять деревам, які заселяють.

Таблиця 3.5 Екологічна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського

Лісництва у 2009-2010 роках

Найбільше середнє значення показника екологічної щільності жуків-короїдів на досліджених ділянках лісу в соснових насадженнях лісництва характерне таким представникам як: короїд-типограф (Ips typographus L.) – 18011 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 13179 особин на 1 м3 кори в 2010 році; короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.) – 10467 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 5343 особини на 1 м3 кори в 2010 році; короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) – 15147 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 11929 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях лісництва найбільше середнє значення показника екологічної щільності шкідників мають такі представники родини короїдів (Ipidae) як поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) – 75044 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 52271 особина на 1 м3 кори в 2010 році, і короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) – 219732 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 194129 особин на 1 м3 кори в 2010 році (табл. 3.5).

В цілому ж спостерігається незначне зниження екологічної щільності жуків-короїдів у 2010 році, порівняно з показниками 2009 року.

Показники екологічної щільності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 9, що дозволяє порівняти значення щільності різних видів на території соснового і ялинового лісу.

До важливих показників характеристики популяцій жуків-короїдів також відносяться показники абсолютної і відносної щільності, на яких базуються розрахунки багатьох інших показників, зокрема тих, що стосуються методів захисту лісових насаджень.

Для визначення абсолютної щільності комах-шкідників (табл. 3.6) велике значення має загальна кількість особин певного виду в усіх взятих пробах на 1 га досліджуваного лісу.

Таблиця 3.6 Абсолютна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках

Відповідно до отриманих результатів обрахунку абсолютної щільності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва на досліджених ділянках лісу в соснових насадженнях найбільший показник характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 12023 особини на 1 га в 2009 році і 8371 особина на 1 га в 2010 році, а також для короїда-типографа (Ips typographus L.) – 8801 особина на 1 га в 2009 році і 4901 особина на 1 га в 2010 році (табл. 3.6).

Найменший показник абсолютної щільності в соснових насадженнях характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) – 201 особина на 1 га в 2009 році і 43 особини на 1 га в 2010 році.

На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях найбільший показник абсолютної щільності характерний для поліграфа пухнастого (Polygraphus poligraphus L.) – 21824 особини на 1 га в 2009 році і 18364 особини на 1 га в 2010 році, а також для короїда-гравера (Pityogenes chalcographus L.) -56000 особин на 1 га в 2009 році і 60354 особини на 1 га в 2010 році (табл. 3.6). Найменшу ж абсолютну щільність в ялиновому лісі лісництва має короїд-типограф (Ips typographus L.) – 878 особин на 1 га в 2009 році і 504 особини на 1 га в 2010 році.

Показники абсолютної щільності комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) на території соснових і ялинових насаджень Плужнянського лісництва виражено у відсотковому відношенні у вигляді діаграм в додатку 10.

Таблиця 3.7 Відносна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках

На досліджених ділянках лісу в соснових насадженнях найбільший показник відносної щільності характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) і становить 1683 особини на 1 модельне дерево в 2009 році і 1172 особини на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 28 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6 особин на 1 модельне дерево в 2010 році (табл. 3.7).

На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях найбільше значення відносної щільності притаманне для короїда-гравера (Pityogenes chalcographus L.) – 5600 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6035 особин на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник відносної щільності в ялиновому лісі має короїд-типограф (Ips typographus L.), що в 2009 році становив 88 особин на 1 модельне дерево, а в 2010 – 50 особин на 1 модельне дерево (табл. 3.7).

В загальному показники відносної щільності різних видів жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва в 2010 році менші, ніж показники отримані при обстеженні пробних ділянок хвойного лісу в 2009 році. Середні показники відносної щільності жуків-короїдів хвойних дерев лісництва виражено у відсотковому відношенні у вигляді діаграм в додатку 11.

Показник зустрічаємості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва (табл. 3.8) ми визначали шляхом огляду ослаблених дерев на досліджуваних ділянках лісу. В якості ослаблених дерев були обрані всихаючі, вітровальні і буреломні дерева, а також моделі обрані для дослідження.

В 2009 році оглянуто 17 і 11 дерев на ділянках соснового лісу, а також 8 і 13 дерев на ділянках ялинового лісу. У 2010 році на досліджуваних ділянках соснового лісу оглянуто 14 і 16 дерев, а на ділянках ялинового лісу – 7 і 11 ослаблених дерев.

При обстеженні дерев з кожного стоячого (всихаючі), напівлежачого і лежачого (вітровальні і буреломні) дерева частково знімалася кора для огляду і визначення видів комах-шкідників родини Ipidae. На оглянених деревах виявлена різна кількість видів жуків-короїдів.

Таблиця 3.8 Зустрічаємість комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках

Зустрічаємість – один з кількісних показників наявності комах-шкідників у лісових біоценозах. Показник зустрічаємості не залежить від кількості особин на одиницю площі біотопу або на одне модельне дерево. В розрахунок береться наявність певного виду шкідника на одне оглянуте дерево і загальна кількість оглянутих дерев на ділянці досліджуваного лісу.

Найменший середній показник зустрічаємості в сосновому лісі характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) і становить 5,9 % у 2009 році і 9,8 % у 2010 році. Найбільший середній показник зустрічаємості протягом 2009 року спостережень має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 75,9 %, а протягом 2010 року - деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) - 73,7 % (табл. 3.8).

У ялиновому лісі найбільший показник зустрічаємості характерний для короїда-гравера (Pityogenes chalcographus L.) і становить 100 % протягом 2009-2010 років дослідження. Найменший середній показник зустрічаємості в ялинових насадженнях має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 44,3 % у 2009 році і 46,8 % у 2010 році (табл. 3.8).

Середні показники зустрічаємості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) на території соснових і ялинових насаджень Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 12, що дозволяє порівняти ступінь зустрічаємості видів на території соснового і ялинового досліджуваного лісу.

Показник домінування (D) комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва ми визначали відношенням кількості особин певного виду шкідника до загальної кількості особин всіх видів родини Ipidae зібраних на одному модельному дереві (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Домінування комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва у 2009-2010 роках

Показник домінування дозволяє визначити вид комахи-шкідника, який переважає усі інші види за чисельністю і щільністю в лісових насадженнях, а також завдає найбільшої шкоди.

На досліджених ділянках соснових насаджень найбільший середній показник домінування характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – у 2009 році становить 40,8 %, а в 2010 році – 41,4 %, і короїда-типографа (Ips typographus L.) – 26,2 % в 2009 році і 23,9 % в 2010 році. Найменший середній показник у соснових насадженнях має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 0,4 % у 2009 році, 0,7 % в 2010 році, і поліграф пухнастий (Polygraphus

poligraphus L.) – 1,1 % в 2010 році.

На досліджених ділянках ялинових насаджень найбільший середній показник домінування належить такому шкіднику як короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і становить 70,3 % у 2009 році і 76,5 % в 2010 році. Найменший середній показник домінування в 2009 році характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 1,1 % і короїда-типографа (Ips typographus L.) – 1,3 %; у 2010 році – для короїда-типографа (Ips typographus L.) – 0,8 % і деревинника смугастого (Trypodendron lineatum Ol.) –1% (табл. 3.9).

У 2010 році спостерігається значне зниження показника домінування окремих видів жуків-короїдів хвойних дерев на різних ділянках досліджуваного лісу.

Середні показники домінування жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва відображено у вигляді діаграм у додатку 13.

Отож, за допомогою визначення таких кількісних показників як екологічна щільність, абсолютна і відносна щільність комах-шкідників родини короїдів (Ipidae), ступінь їх зустрічаємості і домінування встановлюють стан популяції різних видів жуків-короїдів і їх вплив на лісові насадження.

Також, окрім характеристики рівня і динаміки чисельності комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів, ми визначали пошкодженість ними дерев, або їх заселеність, і поточний відхід дерев.

Пошкодженість, або заселеність, дерев жуками-короїдами на досліджуваних ділянках соснового лісу у 2009 році становила 22 дерева на 1 га на першій ділянці, що складає 2,3 % від загальної їх кількості, і 15 дерев на 1 га на другій ділянці, що складає відповідно 1,6 % від загальної їх кількості. На досліджуваних ділянках ялинового лісу заселеність короїдами становила 16 дерев на 1 га на першій ділянці (2 % від загальної кількості) і 25 дерев на 1 га на другій ділянці (3,1 % від загальної кількості дерев) досліджуваного лісу.

У 2010 році в сосновому лісі на першій досліджуваній ділянці виявлено 20 пошкоджених короїдами дерев на 1 га (2,1 % від загальної кількості дерев на ділянці); на другій досліджуваній ділянці – 22 дерева на 1 га (2,3 % від загальної кількості дерев). В ялиновому лісі на першій досліджуваній ділянці виявлено 14 дерев на 1 га (2,8 % від загальної кількості дерев), а на другій ділянці – 22 дерева на 1 га (2,8 % від загальної кількості дерев на ділянці).

Кількість всохлих дерев у 2009 році на території соснового лісу становила 13 і 17 дерев на 1 га на першій та другій досліджених ділянках відповідно. На території ялинового лісу 16 і 11 дерев на 1 га на першій та другій досліджених ділянках. У 2010 році на ділянках соснового лісу кількість всохлих дерев становила 18 і 21 дерево на 1 га, а на ділянках ялинового лісу - 19 і 14 дерев на 1 га. Тобто, поточний відхід дерев протягом 2009-2010 років становить приблизно 3-4 дерева на 1 га хвойного лісу.

Оскільки вік лісу на досліджуваних ділянках становить 40-60 років, то діаметр деревини в середньому відповідає 30 см в соснових насадженнях і 23 см в ялинових насадженнях. Згідно з даними відповідної документації лісництва одне дерево довжиною 10 м і 23 см в діаметрі дає вихід 0,58 м3, а 30 см в діаметрі – 0,89 м3, продуктивної деревини.

Якщо поточний відхід дерев у хвойному лісі становить 3-4 дерева на 1 га, то це відповідає щорічній втраті 1,7-2,7 м3 продукції, однією з основних причин чого є жуки-короїди.

Кожного року в лісництві у хвойних насадженнях проводяться рубки догляду (прорідження, прохідна, санітарна), що становить близько 80 га, і суцільні рубки – 40 га. Сумарно опрацьовується близько 120 га лісових насаджень. Якщо ж поточний відхід дерев становить 2,7 м3 на 1 га зрілого лісу, то це відповідає втраті 130 000 грн. щорічно, що відбивається на економічному стані господарства в цілому.

Зменшення загальної чисельності видів жуків-короїдів, а також зменшення показників їх щільності на досліджуваних територіях соснового і ялинового лісу перш за все пов’язані із кліматичними умовами території.

Зима 2008-2009 років була м’якою, з достатньою кількістю снігу, а літо – тепле і вологе. За таких оптимальних умов відбувається нормальне розмноження жуків-короїдів.

У 2009-2010 роках зима характеризувалася низькими температурами і значною кількістю снігу, а літній період – сухий і жаркий. Це призвело до деякого зниження чисельності жуків-короїдів і меншого їх розселення по хвойних біоценозах.

Визначені нами показники щільності, зустріачаємості і домінування жуків-короїдів, а також ступені пошкодженості, або заселеності, дерев, дозволяють розробляти і впроваджувати різноманітні засоби боротьби з ними і проводити заходи по передбаченню їх чисельності.

3.5 Рекомендовані заходи боротьби із стовбурними комахами-шкідниками родини короїдів (Ipidae)

Регуляція шкідливої діяльності короїдів у лісових насадженнях - невідкладне завдання, яке стоїть перед працівниками лісового господарства.

Для боротьби з короїдами застосовується комплекс методів, якими регулюється чисельність шкідливих видів. Важливе значення має встановлення оптимальних строків застосування тих чи інших методів з урахуванням розвитку короїдів і необхідності проведення боротьби залежно від співвідношення й чисельності окремих видів короїдів і їх ентомофагів, екологічних умов, у яких вони розвиваються, стану та складу лісових насаджень і т. д., тобто від знання біологічних основ боротьби з ними [28].

Короїди, як відомо, є складовою частиною біогеоценозу, тобто сукупністю взаємозв'язаних і взаємообумовлених організмів (біоценози) і заселеної ними ділянки земної поверхні (біотопу).

Зміна чисельності короїдів, як і інших комах, залежить від впливу абіотичних і біотичних факторів середовища й діяльності людини. Співвідношення цих факторів може викликати невелике або сильне збільшення чисельності короїдів - залежно від вихідної густоти популяції в момент наростання спалаху масового розмноження і конкретних екологічних умов.

Слід підкреслити, що абіотичні фактори діють на всю популяцію короїдів більш менш однаково, а біотичні в більшості - тільки на певний процент особин. Ступінь впливу біотичних факторів на популяцію залежить звичайно від чисельності особин на одиницю площі, тобто від густоти популяції.

Враховуючи екологічні зв'язки шкідників і рослин, при складанні прогнозів і планів заходів боротьби з короїдами потрібно підходити диференційовано до різних насаджень у різні роки. У здорових дерев наявні захисні властивості проти короїдів. Пошкоджені ними хвойні породи виділяють живицю, утруднюючи цим їх заселення. На це треба звернути увагу. Якщо в насадженнях з'являються сухостої, значить є небезпека масового розмноження короїдів. Дерева, пошкоджені короїдами, у більшості випадків усихають і зберегти їх від відмирання дуже важко. Тому важливо своєчасно попередити заселення й розмноження шкідників [30].

Для визначення стану дерев і діагностики щодо можливості заселення їх короїдами у практиці лісового господарства використовується живичний індикатор, запропонований П. А. Положенцевим (1947). Під цим індикатором розуміється кількість живиці, яку виділяє дерево за одиницю часу. На дерево наноситься спеціальним ножем ранка близько 5 см завдовжки з захватом заболоні. Через 24 години визначають кількість живиці, що виділилась з ранки.

Оскільки здорові дерева здатні протистояти поселенню короїдів, важливим методом боротьби є профілактичні заходи, які виключають виникнення умов, сприятливих для масового розмноження шкідника. В основі цих заходів лежить раціональний спосіб ведення лісового господарства, який враховує біологію як деревних порід, так і особливості розвитку короїдів у своєрідних умовах середовища.

Рекомендується створювати змішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам [7].

Не рекомендується змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також поблизу такі чагарники, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоєгризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.

Поліпшувати охорону лісів від пожеж. Пам'ятати, що навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками [26].

При рубках та інших лісогосподарських заходах необхідно враховувати зміну екологічних умов, особливу увагу звертати на розладнані й ослаблені насадження, оскільки вони заселяються короїдами. Дуже важливим є додержання санітарного мінімуму кожним лісництвом. Під час розробки пошкодженої деревини в першу чергу потрібно обкорювати свіжозаражені дерева, які частково зберігають хвою блідо-жовтуватого кольору, але під корою є личинки короїда.

На стовбурі можна бачити бурове борошно. При рубках слід якісно обкорювати пні. Важливим заходом є своєчасне виявлення свіжозаражених короїдами дерев. Коли шкідник існує у фазі личинки, необхідно негайно провести обкорювання таких дерев. Спостереження за станом дерев у хвойних лісах на ослаблених ділянках повинно проводитися щодекадно з травня й до вересня, виходячи з тих міркувань, що багато видів, крім основних генерацій, дають і сестринські. При наявності великої кількості ослаблених дерев, особливо там, де виникають вогнища першого порядку, необхідно своєчасно провести санітарні рубки, щоб запобігти збільшенню чисельності короїдів і виникненню вогнищ другого порядку [28].

Не застосовувати кулісних та черезсмужних рубок в ялинових та модринових насадженнях, а тим більше в дібровах. Не залишати на лісосіках недорубів.

Велика увага повинна приділятись очисткам лісосік та порубочним решткам. Якщо порубочні рештки мають діаметр менше 5 см, необхідно їх розрубувати на метрові відрізки й складати купами. Щоб попередити розвиток гравера на порубочних рештках, гілки діаметром понад 2 см треба залишати без хвої, оскільки її можна використати для виготовлення вітамінного корму тваринам.

Від лісозаготівельників слід вимагати додержання правил санітарного мінімуму:

-  на лісосіках залишати пеньки не вище 1/3 діаметра, для тонких дерев не вище 10 см;

-  повністю обкорювати, обприскувати отрутами або вивозити з лісу ділову деревину хвойних порід, заготовлену протягом осінньо-зимового періоду, до початку льоту стовбурових шкідників (при літніх лісозаготівлях - протягом 20 днів);

-  розробляти дров'яну деревину на дрова та укладати її на відкритому місці для просушування;

-  протягом двох - трьох тижнів очистити поруби від післярубочних решток;

-  обкорювати або обприскувати з настанням весни всю деревину, яку залишили на складах у лісі, на відвантажувальних пунктах біля залізниць, на лісопильних заводах тощо.

У кожному лісництві повинна бути карта пошкоджених насаджень і санітарних рубок. В окремому журналі слід реєструвати площі осередків, кількість та ступінь пошкоджених дерев, кількість і місця викладки ловильних дерев, а також час для їх обкорювання. Ефективність захисту від шкідників у значній мірі залежить від систематичного спостереження за появою і розповсюдженням короїдів у лісі, детальною інвентаризацією вогнищ розмноження.

При головному користуванні потрібно зменшувати довжину узлісся і проводити суцільно-лісосічні рубки з безпосереднім щорічним примиканням лісосік. Такий спосіб рубки сприяє видаленню ослаблених дерев, а значить, і зменшенню чисельності короїдів [7].

Обкорювання дерев і очистку лісосік слід проводити за 10-15 днів до початку льоту короїдів. Під час літніх лісорозробок обкорювання дерев найкраще проводити не пізніше як через 5 днів після їх зрубування. При обкорюванні заселених дерев необхідно враховувати періоди розвитку короїда, не допускаючи їх заляльковування.

Актуальним питанням є вирощування дерев з максимальною кількістю деревини у віці 40-60 років, оскільки залежність масового розмноження короїдів зв'язана з віком дерев.

Досить ефективним заходом є викладання ловильних дерев разом з товстими гілками. Викладають їх на підкладках в березні, за місяць до початку льоту шкідників, а проти літньої групи шкідників в соснових лісах - у червні [5]. Після заселення їх стовбуровими шкідниками, коли короїди ще не залялькувалися, кору знімають і спалюють або закопують на глибину більше 0,5 м.

Найбільш ефективним і дешевим способом є застосування отруєних ловильних дерев. Жуки охоче селяться на них, але гинуть як тільки починають прогризати ходи. У шкідників, які відкладають яйця на кору, гинуть личинки після вилуплювання з яєць і спробах вгризтися під кору. Отруєними ловильними деревами можна знищити вдвоє більше стовбурових шкідників, ніж ловильними не отруєними, тому кількість дерев можна відповідно зменшити [26].

Як ловильні використовують ослаблені, фаутні та звалені вітром дерева.

Розміщувати ловильні дерева доцільно в тих кварталах, де в минулому році найбільше всохло дерев, а також поряд з лісосіками, осередками кореневої губки, згарищами тощо. При цьому слід враховувати вимогливість шкідників до світла та тепла, яка у різних видів неоднакова. Проте в різних зонах вона може змінюватись - з півночі на південь світло- та тепловибагливість шкідників зменшується. Так, короїд-стенограф у північних областях більше заселяє ловильні дерева, які лежать на відкритому місці.

Ловильні дерева зовсім не ефективні, коли в лісі є необкорена або необроблена отрутами деревина, нерозроблені вітровали і згарища, несвоєчасно проводяться санітарні рубки.

Ловильні дерева не застосовують проти шкідників, які не заселяють звалені дерева, а також проти тих видів, личинки яких розвиваються в деревині (короїди-деревинники).

Для забезпечення приваблювання й знищення шкідників потрібно викладати не більше 2-5 дерев на гектар. При масовому розмноженні викладають 1/3 частину заселених дерев. Для цього потрібно використовувати зимовий вітровал або сніголам.

За ловильними деревами потрібно систематично спостерігати з початку льоту короїдів через кожні 7 днів. Показником, що служить для обкорювання таких дерев, є поява личинок у більшості ходів. Після їх появи обкорювання дерев, а значить, і знищення короїдів у стадії личинки слід провести за 10 днів. У таких випадках ловильні дерева не будуть служити місцем збільшення чисельності короїдів.

Для поліпшення стійкості і попередження масового розмноження короїдів не бажано закладати чисті ялинові насадження. До таких насаджень треба домішувати 20-40 % дерев (сосну звичайну, модрину, клен, явір, ясен та інші) з добре розвиненою вітростійкою кореневою системою.

Для захисту хвойних насаджень, зокрема їх кордонів, від вітру, спеки та короїдів найкраще закладати лісозахисні смуги завширшки 12-15 м з короїдостійких деревних порід. Для цього площу, яка підлягає залісненню, ділять на ділянки 3-7 га з урахуванням рельєфу, напрямку вітру, господарського використання лісу.

Можна передбачити можливість масового розмноження короїдів, якщо спостерігати за опадами. Починається воно на другий-третій рік при зниженні річної норми опадів на 3-10 %. У цей період потрібно посилити нагляд у місцях попередніх лісорозробок і своєчасно провести всі лісозахисні заходи. Зі збільшенням опадів короїдні вогнища другого і третього порядку не утворюються [28].

Багато праці вклали науковці й практичні працівники лісозахисту в розроблення біологічного методу регулювання шкідливої діяльності комах. Основна увага звертається на виявлення корисних ентомофагів і мікроорганізмів і вивчення біології перспективних видів та їх ролі в регулюванні чисельності короїдів залежно від природногосподарських умов. Паразити й хижаки живляться за рахунок усіх фаз розвитку короїдів, і тому кожний ентомофаг адаптується до певних фаз онтогенезу короїдів.

Так, хижаки ранньою весною поїдають яєчка короїдів, потім переходять і до знищення личинок. Ця група хижаків представлена різними видами дрібних жуків (коротконадкрилі, карапузики, блистянки, плоскотілки).

Особливо багато знищує личинок короїдів мурав'єжук. Паразитами личинок є хальциди й драконіди [28].

Паразити й хижаки - істотний елемент усякого короїдного вогнища. У ряді випадків ентомофаги суттєво регулюють чисельність масових видів короїдів.

Існує багато різних способів біологічного методу боротьби (інтродукція й акліматизація ентомофагів, штучне розведення й випускання їх у природу, внутріареальне переселення, сприяння природному розмноженню за допомогою лісогосподарських заходів, застосування ентомопатогенних мікроорганізмів, використання комахоїдних птахів).

Велике значення в боротьбі із стовбуровими шкідниками має хімічний метод. Для обприскування деревини застосовують 3 %-вий розчин технічного ГХЦГ у дизельному паливі. Середні норми витрати в лісостеповій зоні для колод діаметром близько 30 см становлять відповідно - 1,5-2 л/м3 та 3-4 л/м3. Для колод з дуже товстою корою, а також у південних областях і для лісоматеріалів з перехідною корою, ці норми слід збільшити на 20-25 % (у північних для колод з перехідною та тонкою корою на 20-25 % зменшити) [26].

Обприскувати слід також ті сортименти, які не підлягають обкоренню. Щоб підвищити продуктивність праці, деревину слід обприскувати під час складання її в штабелі - норма виробітку за день становить близько 30 м3.

Отож, для підвищення стійкості насаджень проти стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) рекомендують такі заходи:

1. Створювати змішані культури з підліском у всіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Вводити до складу насаджень тільки ті деревні породи і чагарники, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам.

2. Не змішувати в ряду і висаджувати рядами, які чергуються, породи-антагоністи, а також поблизу такі чагарники, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

3. Систематично і своєчасно треба проводити боротьбу з хвоєгризучими шкідниками, а також з шкідниками коріння та молодих культур.

4. Поліпшувати охорону лісів від пожеж. Пам'ятати, що навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками.

5. Систематично проводити рубки догляду, не допускаючи надмірного зрідження лісостанів і не залишаючи загущених насаджень, особливо у жердняковому віці.

6. Застосовувати отруєні ловильні дерева

7. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

8. При необхідності проводити хімічне обприскування насаджень.

До початку польових досліджень у лісових біоценозах виконавці роботи повинні засвоїти правила з техніки безпеки і промислової санітарії, що забезпечить збереження здоров’я і працездатності виконавців [20].

Основні положення:

1. Порушення правил техніки безпеки, недисциплінованість, показне нехтування до небезпек польових робіт, невиправданий ризик є доказом професійної нездатності студента-виконавця до подальших робіт.

2. Усі виконавці мають бути проінструктовані про правила пересування по маршрутах у лісовій місцевості, відповідно до місцевих умов.

3. Під час польових маршрутів мають бути вжиті заходи запобігання від сонячних опіків, переохолодження і намокання.

4. Забороняється виходити на маршрут поодинці. Має бути не менше двох чоловік, які можуть розходитися лише в межах візуального зв’язку один з одним.

5. Під час сильних дощів з вітром і громом не можна перебувати поблизу одиноких дерев чи високих металевих предметів.

6. Працюючи на ділянках, де є отруйні комахи або рослини, які обпікають шкіру, треба користуватися одягом, який повністю закриває ноги.

7. Забороняється запалювати багаття в жарку сонячну погоду і в густих лісових насадженнях. Забороняється кидати в лісі не загашені сірники та недопалки.

8. Забороняється проводити якісь роботи або зупинятися на відпочинок під мережами електропередач.

9. При роботі зі стовбурами дерев і взятті матеріалу потрібно слідкувати, щоб гострі осколки дерева не потрапили в очі або не поранили шкіру.

10. При відборі комах слід користуватися допоміжними предметами, з метою запобігання їх укусів, які можуть призвести до різноманітних запальних процесів.

11. Потрібно обережно поводитися з хімічними речовинами, якими фіксують зібраний біологічний матеріал, щоб уникнути різноманітних опіків і отруєнь.

12. При порізах гострими предметами потрібно обробити рану 3 %-ним спиртовим розчином йоду, рану перев’язати.

13. В усіх випадках поранень, опіків, отруєнь, після надання першої допомоги потерпілого необхідно терміново направити до лікарні.

Правила техніки безпеки при виконанні основних завдань згідно методики дослідження

1. Викладати ловчі дерева забороняється поодинці; має бути не менше двох осіб, причому при зрізування і закладанні дерев виконавці повинні бачити один одного.

2. Перед початком спилювання або звалювання дерев виконавець повинен переконатися у відсутності в небезпечній зоні сторонніх людей, а перед падінням дерева подати гучний сигнал «Увага», «Стережись» або інший.

3. Не приступати до роботи в стані наркотичного, алкогольного, медикаментозного спя’ніння, в хворобливому або стомленому стані.

4. Бути уважним і акуратним під час роботи, не відволікатися самому і не відволікати інших.

5. Не проходити в місцях можливого падіння небезпечних та завислих дерев.

6. Знати зміст сигналів, які подаються оточуючими.

7. Забороняється працювати несправними інструментами та приладами (сокира, пилка та ін.).

Надання першої допомоги

1. При кровотечах з вен чи артерій необхідно негайно накласти джгут. При артеріальній кровотечі його накладають вище рани, при кровотечі з вен – нижче рани. Потерпілий повинен лежати. Джгут тримати не більше двох годин.

2. Сонячний, тепловий удари. Першою ознакою теплового удару є сильний головний біль, почервоніння обличчя, загальна слабкість, шум у вухах. Потерпілого треба віднести в прохолодне місце, напоїти холодним чаєм. При важкій формі негайно звернутися до лікаря.

3. Опіки. При легких формах шкіра червоніє, припухає і болить, обпечене місце треба змочити розчином марганцевокислого калію, спирту або одеколоном. При сильному опікові шкіра покривається пухирями, проколювати які не можна. На обпечене місце треба накласти стерильну пов’язку, змочену в спирті або в розчині марганцевокислого калію.

4. Непритомність. Потерпілого покласти навзнак з опущеною вниз головою, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт або оцет.

5. Переломи кісток. На зламану кінцівку накласти шину і транспортувати потерпілого в лікарню.

6. Удари. Вдарене місце відразу ж обробити йодом; щоб зменшити кровотечу на місце накладають пов’язку, прикладають холод.

7. Вивихи і розтягнення зв'язок. При вивихах надати максимальний спокій потерпілому. Для цього накласти шину або закріпити ушкоджений суглоб до тіла, надаючи нерухомість суглобу. Вправляти вивих дозволяється тільки медперсоналу.

При розтягненні зв'язок накласти тугу пов’язку на суглоб. Ознакою розтягнення зв'язок є біль і сильна припухлість.

Висновки

комаха шкідник короїд хвойний дерево

1. Дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев проводилося протягом 2009-2010 років на двох ділянках соснового лісу, у південно-східній частині (площею по 0,7 га), і двох ділянках ялинового лісу, у східній частині (площею по 0,5 га), Плужнянського лісництва, що розташоване на території Ізяславського адміністративного району Хмельницької області і відноситься до зони західних лісів Мало-Поліського регіону.

2. Для визначення чисельності жуків-короїдів ми використовували методику «ловчих (модельних) дерев». На кожній досліджуваній ділянці хвойного лісу було закладено по 5 модельних дерев довжиною від 12 до 16 м і товщиною від 18 до 40 см. В якості модельних були обрані вітровальні і буреломні лежачі та напівлежачі дерева.

3. На території дослідження виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників хвойних насаджень з родини короїдів (Ipidae): лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.).

4. Досліджені види комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.

Жуки-короїди мають однорічні генерації і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево – верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.

Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до ослаблень лісостанів і навіть до повного всихання значних територій

5. Жуки-короїди на території хвойних лісів лісництва мають подібні періоди розвитку. Згідно з проведеними фенологічними дослідженнями найкращим періодом спостереження за жуками-короїдами з однорічними генераціями є остання декада березня – перша декада травня в сосновому лісі (лубоїди), і друга половина червня – початок липня в ялиновому лісі (поліграф). Тому (вразі необхідності) викладати ловчі дерева, із наступним обкорюванням їх і спалюванням кори, проти даних шкідників слід на початку березня (спалювати залишки в червні – липні).

Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також – в липні – серпні (сестринське покоління). Тому ловчі дерева проти даних шкідників повинні викладатися в першій декаді квітня; спалювання кори проводити в серпні – вересні.

6. Згідно з отриманими результатами підрахунку чисельності жуків-короїдів значно більш заселеними є ялинові ліси, хоча видова різноманітність представників родини короїдів (Ipidae) вища в соснових лісах, що зумовлено територією розміщення ялинових лісів.

7. Найбільше середнє значення показника екологічної щільності в соснових насадженнях характерне таким представникам родини короїдів як короїд-типограф (Ips typographus L.) – 18011 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 13179 особин на 1 м3 кори в 2010 році, і гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) – 15147 особин на 1 м3 кори в 2009 році і 11929 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

В ялинових насадженнях лісництва найбільше середнє значення показника екологічної щільності має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) – 219732 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 194129 особин на 1 м3 кори в 2010 році.

8. Найбільший показник абсолютної щільності жуків-короїдів хвойних дерев лісництва в соснових насадженнях характерний для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 12023 особини на 1 га в 2009 році і 8371 особина на 1 га в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільший показник абсолютної щільності характерний для гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.) - 56000 особин на 1 га в 2009 році і 60354 особини на 1 га в 2010 році.

9. Найбільше значення показника відносної щільності в соснових насадженнях характерне для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) і становить 1683 особини на 1 модельне дерево в 2009 році і 1172 особини на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 28 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6 особин на 1 модельне дерево в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільше значення відносної щільності притаманне для гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.) – 5600 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 6035 особин на 1 модельне дерево в 2010 році. Найменший показник відносної щільності в ялиновому лісі має короїд-типограф (Ips typographus L.) - 88 особин на 1 модельне дерево в 2009 році і 50 особин на 1 модельне дерево в 2010 році.

10. Найменший середній показник зустрічаємості в сосновому лісі характерний для лубоїда соснового малого (Blastophagus minor Hart.) і становить 5,9 % у 2009 році і 9,8 % у 2010 році. Найбільшу зустрічаємість протягом 2009 року спостережень має лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 75,9 %, а протягом 2010 року - деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.) - 73,7 %.

У ялиновому лісі найбільшу зустрічаємість має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) - 100 % протягом 2009-2010 років дослідження. Найменша зустрічаємість характерна для лубоїда соснового великого (Blastophagus piniperda L.) – 44,3 % у 2009 році і 46,8 % у 2010 році.

11. Найбільш домінантним видом в соснових насадженнях є лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.) – 40,8 % у 2009 році і 41,4 % в 2010 році. Найменший середній показник має лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.) – 0,4 % у 2009 році, 0,7 % в 2010 році.

В ялинових насадженнях найбільший середній показник домінування має гравер звичайний (Pityogenes chalcographus L.) - 70,3 % у 2009 році і 76,5 % в 2010 році. Найменш домінантним видом в ялиновому лісі є короїд-типограф (Ips typographus L.) – 0,8 % в 2009 році і 1,3 % в 2010 році.

12. Загальна чисельність і щільність жуків-короїдів у хвойних насадженнях Плужнянського лісництва в 2010 році нижча порівняно з показниками 2009 року. Це, перш за все, пов’язано з кліматичними умовами території дослідження: зима 2009 року - м’яка, з достатньою кількістю снігу, літо – тепле і вологе; зима 2010 року – сувора, зі значною кількістю снігу, літо – сухе і жарке.

13. Пошкодженість, або заселеність, дерев жуками-короїдами у 2009 році в сосновому лісі становила 1,6-2,3 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках; у ялиновому лісі – 2-3,1 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках.

У 2010 році пошкодженість дерев в сосновому лісі становила 2,1-2,3 % від загальної кількості дерев на ділянках; у ялиновому лісі - 2,8 % від загальної кількості дерев на досліджених ділянках.

14. Поточний відхід дерев, тобто кількість всохлих дерев в поточному році, однією з причин чого є жуки-короїди, протягом 2009-2010 років становить 3-4 дерева на 1 га зрілого лісу в соснових і ялинових насадженнях, що відповідає щорічній втраті лісництвом 130000 гривень.

15. Показники щільності, зустрічаємості і домінування жуків-короїдів, а також показники пошкодженості, або заселеності, дерев цими шкідниками дозволяють розробляти і впроваджувати різноманітні засоби боротьби з ними і проводити заходи щодо прогнозування їх чисельності. Це важливо, перш за все тому, що комахи-шкідники родини короїдів (Ipidae) впливають на стійкість і розвиток хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою. А всихання одного дерева довжиною 10 м і діаметром 22 см призводить до втрати 0,5 м3 деревини, що приносить значні економічні збитки лісовому господарству.

Рекомендації по обмеженню кількості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) і прогнозуванню їх чисельності

1. Проведення систематичного моніторингу в лісогосподарських угіддях і здійснення короткострокових і довгострокових прогнозів розподілу популяцій шкідливих комах, їх чисельності, інтенсивності розмноження, плодючості тощо.

2. Своєчасне оповіщення підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов’язана із захистом рослин, у випадку виявлення масового розмноження шкідників.

3. Створення змішаних культур з підліском в усіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Введення до складу насаджень тільки тих деревних порід і чагарників, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам. Не допущення змішування в ряду і висаджування рядами, які чергуються, порід-антагоністів, а також поблизу таких чагарників, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.

4. Поліпшення охорони лісів від пожеж. Навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками.

5. Систематичне і своєчасне спостереження за хвоєгризучими шкідниками, а також за шкідниками коріння та молодих культур, які сприяють зростанню чисельності короїдів.

6. Не залишати на лісосіках недорубків, проводити збір порубочних решток. Щоб попередити розвиток короїдів недоробки (а також гілки із хвоєю) слід складати невеликими купами і спалювати.

7. Викладати ловчі дерева з товстими гілками 1 раз на 3-4 роки, обкоровувати після заселення їх шкідниками, спалювати кору або закопувати на глибину не менше 0,5 м.

8. Застосовувати отруєнні ловчі дерева оброблені інсектицидами. Жуки-короїди охоче селяться на них, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи.

9. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.

10. За результатами моніторингу проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками.

1. Аверкиев И.С. Атлас вреднейших насекомых леса. – 2-е изд., перераб. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 72 с.

2. Берриман А. Защита леса от насекомых-вредителей ∕ Пер. с англ. В.Г. Долгополова. – М.: Агропромиздат, 1990. – 288 с.

3. Бондаренко Н.В., Глущенко А.Ф. Практикум по общей энтомологии. 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Агропромиздат. Ленинград. отд-ние, 1985. – 352 с.

4. Воронцов А.И. Лесная энтомология: Учебник для студентов лесохозяйств. спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1982. – 384 с.

5. Воронцов А.И. и др. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. – М.: Экология, 1991. – 304 с.

6. Воронцов А.И., Мозолевская Е.Г. Практикум по лесной энтомологии: Учеб. пособие для лесохоз. специальностей вузов. Изд., 2-е, испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1978. – 293 с.

7. Воронцов А.И., Семенкова И.Г. Лесозащита. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1988. – 336 с.

8. Вредители сельськохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3-х т. ∕ Под общ. ред. В.П. Васильева. – 2-е изд., испр. И доп. – К.: Урожай, 1987. – 440 с.

9. Гамаюнова С.Г. Біологічні екскурсії: Комахи лісу. – Х.: Вид. група «Основа», 2003. – 128 с.

10. Гусєв В.І., Єрмоленко В.М., Свищук В.В., Шмиговський К.А. Атлас комах України ∕ Під ред. З.Ф. Ключко. – К.: «Радянська школа». – 1962.

11. Єрмоленко В.М., Ключко З.Ф. Визначник комах ∕ К.: «Радянська школа», - 1971. – 184 с.

12. Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В.Е. Соколов. Т.3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры. / Под. ред. М.С. Гилярова, Ф.Н. Правдина. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1984. – 463с.

13. Завада М.М. Лісова ентомологія. – К.: КВЦ, 2007. – 260 с.

14. Илюстрированная энциклопедия насекомых ∕ Под ред. Е.Г. Бацылева. Прага: Изд-во «Артия», 1977.

15. Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный атлас-определитель безпозвоночных. – М.: Просвещение, 1991. – 207 с.

16. Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. и др. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие.– Киев: Наук. думка, 1985. – 200с.

17. Кулєшов А.В., Білик М.О. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: Навчальний посібник. – Харків: Еспада, 2008. – 512 с.

18. Липа О.Л. та ін. Визначник хвойних рослин: Навч. посібник / О.Л. Липа, І.С. Івченко, Т.А. Решетняк. – К.: Вища шк.., 1993. – 187 с.

19. Литвинова А.Н., Панкевич Т.П., Молчанова Р.В. Насекомые сосновых лесов. – Мн.: Наука и техника, 1985. – 150с.

20. Мазурмович Б.М., Коваль В.П. Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1982. – 184 с.

21. Мамаев Б.М. и др. Определитель насекомых европейской части СССР. Учеб. пособие для студентов биол. специальностей пед. ин-тов. М.: «Просвещение», 1976.

22. Мовчанов О.М. Стовбурові шкідники лісу // Захист рослин. – 2003. - №12. – с. 27-28.

23. Насекомые. Исследования по фауне Советского Союза. Изд-во Моск. ун-та,

1981. – 232 с.

24. Негробова О.П., Черненко Ю.И. Определитель семейств насекомых. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990. – 184 с.

25. Обьяснительная записка и проектировочные ведомости Плужнянского лесничества Изяславского лесхоза Хмельницкой области./ Мин. лесного хоз. Т.2. Ирпень. – 1991.

26. Падій М.М. Лісова ентомологія: Підруч. – 2 вид. перероб. і доп. – К.: Вид-во УСГА, 1993. – 352 с.

27. Падий Н.Н. Краткий определитель вредителей леса. – 3-е узд., исп. и доп. – М.: Лесная пром-сть, 1979. – 240с.

28. Погоріляк Й.М. Короїди та біологічні основи боротьби з ними. – Ужгород.: «Карпати», 1973. – 87 с.

29. Руководство по энтомологической практике: Учеб. Пособие ∕ Под ред. В.П. Тыщенко. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. – 230 с.

30. Справочник по защите леса от вредителей и болезней / Г.А. Тимченко, И.Д. Авраменко, Н.М. Завада и др. – К.: Урожай, 1988. – 224 с.

31. Стовбурні шкідники лісу (атлас-визначник). П.А. Гайченя, А.Я. Сериков, К.К. Фасулати. – К.: «Урожай», 1970.

32. Фабр П. Насекомые. Пер. с англ. Ю. Фролова. Под ред. и с предисл. Г.А. Мазохина-Поршнякова. – М.: «Мир», 1976, 192 с.