Реферат: Экономическая кибернетика

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ – акціонерне товариство

ЗАТ – закрите акціонерне товариство

МФУ – Міністерство Фінансів України

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

ПБО – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

ПДВ – податок на добавлену вартість

ВСТУП

Облік на кожному етапі розвитку економіки значним чином зумовлюється діючим господарським механизмом, процесси якого він відображає і контролює. В умовах переходу до ринкової економіки особливої актуальності набирають облік та аналіз властного капіталу, наявність якого дозволяє функціонувати підприємствам всіх форм власності.

Актуальність обліку власного капіталу виникла через появу нових організаційно-правових форм підприємств, внаслідок прийніття нормативних документів, які найближче до умов функціювання ринкової економіки. Так, як побудова цього обліку забезпечить власникам ефективний контроль за формуванням джерел власних коштів на їх фикористання.

Економічний аналіз, у свою чергу виконує на підприємстві декілька функцій: пошук резервів  підвищення ефективності виробництва, оцінка результатів діяльності підприємства, розробка заходів щодо використання виявлених резервів, а також контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за ощадливих використанням ресурсів. Таким чином без даних бехгалтерського обліку і здійснення функцій економічного аналізу неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатів господарської діяльності підприємства.

У теперішній час, коли біля 80% підприємств мають недержавну форму власності, власний капітал набуває важливе економічне значення, так як показує кількість власних засобів підприємства, які знаходяться в його розпорядженні, та які знаходяться в його розпорядженні, та які представляють собою фонди та резерви.

Таким чином, економічна важливість власного капіталу і багатогранність його структури обумовлюють необхідність проведення правильного та достовірного обліку, а так саме здійснення аналізу власного капіталу на кожному підприємстві, тим самим підтверджуючи актуальність вивчення данної проблеми, що визначило вибір теми випускної роботи та її мету.

Метою випускної роботи є вивчення методики обліку та аналізу власного капіталу на базовому підприємстві.

Досягнення данної мети потребує рішення таких задач:

1)  розгляд видів підприємств за формою власності та їх функціювання;

2)  визначення складу власного капіталу та його економічна сутність;

3)  дослідження нормативних документів, що регулюють питання обліку та аналізу власного капіталу;

4)  розгляд організаційних принципів обліку власного капіталу;

5)  вивчення обліку статутного фонду;

6)  розгляд обліку фондів та резервів підприємств, що входять до складу влансого капіталу;

7)  вивчення обліку прибутку та його використання;

8)  визначення основних напрямків удосконалення методики обліку власного капіталу;

9)  проведення аналізу складу, структури та динаміки власного капіталу підприємства;

10)      розгляд аналізу прибутку підприємства та його використання;

11)      проведення аналізу формування і використання фондів та резервів;

12)      дослідження удосконалення методики аналізу власного капіталу.

Об’єктом вивчення випускної роботи виступають різноманітні питання і проблеми сучасного обліку та аналізу власного капіталу на прикладі підприємства, а також саме підприємство Закрите акціонерне товариство "Вовно прядільна фобріка" (ЗАТ ”ВПФ”).

Акціонерне товариство належить до підприємств легкої промисловості і є представником текстильної галузі народного господарства України виробляючі швейно-трикотажні вироби, вовну і  напівшерстяну пряжу. Метою діяльності товариства є забезпечення сировиною швейно-трикотажних об’єднань України, одержання прибутку, збільшення ринків збуту продукції, задоволення інтересів трубового калективу, тобто акціонерів.

Розмір статутного фонду складає 1028950 гривень, средньосписочна чисельність на 1.01.99 року – 1580  чоловік, з них промислового персоналу – 1488 чоловік, у тому числі робітників – 1281 чоловік, службовців – 207 чоловік. ЗАТ "ВПФ" випустило акцій номінальною вартістю 10 гривень за одну акцію в кількості 102895 штук, загальна сума емісії акцій склала 1028950 гривень.

Протягом останніх трьох років фабрика мала балансовий збиток, що у 1998 році склав 3001900 грн., а збиток від реалізації – 2227000 грн. Основними причинами виникнення збитку є: перебої в постачаннях сировини і палива, подорожяання енергоносіїв, відсутність налагодженого ринку збиту, загальна нестабільність економіки України.

Випускна робота написана на основі вивчення літературних джерел, що видані авторами, які досліджували дану проблему: В.В. Сопко,
А.С. Бакаєвим, Н.Г. Волковим, Т.В. Головко, Л.Т. Пляровськой та іншими, що вивчають проблеми сучасного обліку влансого капіталу – В.І. Стажевим,
І.І. Каракоз, А.Д. Шеремет, І.В. Савицька та інші автори, що опублікували матеріали з економічного аналізу власного капіталу.

У процесі написання роботи використовувались як традиційні методики (літературний, графічний, порівняльний) так і наукові (методи бухгалтерського обліку, економічного аналізу, економічно-математичні методи, методи групування, балансовий та інші). Так само в роботі був використанний практичний матеріал обліку та аналізу власного капіталу ЗАТ "ВПФ", а так само фінансова звітність, розглянуті та вивчені нормативні та законодавчі документи України, що регулюють облік власного капіталу.

РОЗДІЛ 1

Соціально-економічна характеристика
підприємств та складу власного капіталу

1.1    Види підприємств та їх функціювання

В теперішній час, у зв’язку з розвитком ринкової економіки на Україні, підприємства мають різні форми вланості. Це обумовлено прийняттям Закону України "Про власність" (1). У ст. 2. цього Закону говориться, що "право вланості – це урегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном". Держава в Україні забезпечує цим законом стабільність правовідносин власності. Це означає, що в Україні власність виступає в різних формах: приватна, колективна, державна. Усі три форми власності є рівноправними. Закон "Про власність" допускає об’єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, у тому числі власності спільних підприємств з участю юридичних громадян інших держав. Згадно з формами власності існують наступні види підприємств: індивідуальне-підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи і виключно його праці; сімейне-підприємство, засноване на власності і праці громадян України – членів однієї родини, які мешкають разом; приватне-підприємство, засноване на власності окремого громадянина України з правом наїму робочої сили; колективне-підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації; державно-комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць; спільне підприємство, засноване на базі об’єднання майна різних власників (змішана форма власності); державне підприємство, засноване на загальнодержавної власності.

Прийнятий Закон України "Про внесення змін до закону "Про підприємства в Україні" (2) передбачає існування названих підприємств, заснованих на державній власності. Декретом КМУ від 31.12.92 р. №24/92 встановлено, що державні підприємства не можеть бути засновниками суб’єктів підприємницької діяльності.

Функціювання господарських товариств, таких як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, та з доюдатковою відповідальністю, створюються та діють на підставі уставного договору та статуту, а повні та командитні товариства – на підставі уставного договору.

Що стосується, державних та казенних підприємств, то вони функціюнуть під контролем державних органів управління, які призначають керівника підпримства, затверджують його статут. Статут казенного підприємства встановлює звітність, відповідальність керівника за результати господарської дяльності.

Необхідно відмітити, що базове підприємство являє собою ЗАТ, тобто має колективну форму власності. Акціонерним є товариство, що має статутний фонд, розподілений на певну кількість акцій номінальної вартості, що несе відповідальність по зобов’язанням тіяльки своїм майном. Досвід розвинених закордонних країн свідчить, що акціонерні товариства, вступають однієї з найбільше ефективних форм організації підприємств у ринковому господарстві. Акціонерні товариства – це форма централізації капіталу, основна організаційна форма сучасних великих капіталістичних підприємств. Так як, ця форма організації дозволяє: мобілізувати вільні кошти підприємств та організацій, власні заощадження населення для утворення нових, розвиток і модернізація чинних виробників, швидко переросподіляти фінансові ресурси між різноманітними сферами суспільного виробництва. При всіх скласностях і протеріччях утворення і розвитку акціонерної форм господарювання в нашій країні – це майбутнє нашої економіки, тому правильність обліку власного капіталу акціонерних товариств, як основи його функціонування дуже важливо.

Таким чином, були розглянуті види підриємств, та підстави для їх функціонування, слід відмітити, що в залежності від формив власності, підприємство має ту чи іншу організаційну форму, яка вплимває на формування власного капіталу підприємства, а саме його статутного фонду. Тому в подальшому доцільно розглянути нормативні та законодавчі документи, що регулють питання обліку власного капіталу, та дати їм критичну оцінку.

1.2 Нормативні документи, які регулюють облік власного капіталу

Трансформація економіко-правового середовища, курс на ринкові перетворення в Укараїні, супроводжується реформуванням бухгалтерського обліку. Законодавче регулювання нових напрямків господарської практики супроводжувалось нормативним урегулюванням бухгалтерського обліку власного капіталу підприємств. Отже, на цій момент нормативна та законодавча база України містить слідуючі основні елемнети, крім раніше названих.

Одним із важливих документів є Погодження "Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні" (3) Воно встановлює єдині методичні основи бухгалтерського обліку й звітності в Україні для підприємств, їх об’єднання і організацій (крім банків) незалежно від форми власності, бюджетних заснувань. Положення має підпрозділи "Фонди і резерви" і "Прибуток (збиток) виробництва", що розкриває сутність і межі утворення окремих складового власного капіталу, наприклад: статутного фонду, резервного фонду та інші.

Такий нормативний документ – Закон України "Про підприємництво" (4) визначає правові основи здійснення підприємницької діяльності в Україні, розкриває сутність підприємництва, його суб’єкти й об’єкти, організаційні форми, обмеження в здійсненні підприємницької діяльності. Окремим поділом виділені умови здійснення підприємницької діяльності і порядок державної реєстрації.

Будь-яке підприємство при організації фінансово-господарської діяльності, спирається на Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства". (5) Він містить у собі такі питання, як об’кт і суб’єкт оподаткування, тобто визначає з чого утворюється прибуток підприємства, хто є платником податку. Так само в законі розкриті поняття валових втрат і прибутків підпрємства, амортизаційних відрахувань. Цей закон дуже важливий, тому що визначає сутність доходів і витрат, що дозволяє будь-якому підприємству відповідно до закону визначити суму оподаткованого прибутку.

Закон України "Про господарські товариства" (6) визначає організаціне, економічне, правові норми утворення господарських товариств. У законі сказано, що акціонерні товариства утворяться на основі встановленого договору і статуту. Установчі документи повинні містити в собі зведення про вид діяльності, склад засновників, назва, місце перебівання, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутку і збитків, склад і компетенцію об’єднання.

Закон України "Про цінні папіри і фондову  біржу" (7) упорядкує види цінних паперів, що можуть бути випущені в Україні. Законом затверджується, що акціонерне товариство, що прийняло внеску вкладчиків повинно розподілити між ними ації відповідно їхнім внеска і виплачува по акціях відповідні диведенти.

При розгляді даної теми використана Інструкція "Про порядок заповнення форм річної звітності" (8). У ній утримуються дані про слушність занесення в окремі статті власного капіталу їх складових, а так само дана їхня оцінка.

Переглянуті документи були прийняти в період переходу до ринкових відносин, але вони незадовольняють цілком вимогам сучасного обліку, який був орієнтован на міжнародні стандарти. У зв’язку з цим 16 липня цього року був прийняти Закон "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (9), яким законодавче закріплено орієнтацію бухгалтерського обліку і звітності на застосування міжнародних стандартів фінансової звіьтності. З метою реалізації йього Закону КМУ затвердив "Програму реформування бухгалтерського обліку" (10), а МФУ затвердило Перелік та терім затвердження і запровадження у практику положень (стандартів) бухгалтерського обліку ПБО 10. ПБО 5 "Звіт про власний  капітал" надає узагальнену за звітний рік інформацію про зміни (збільшення, зменшення) статутного фонду, капіталу, пайового капіталу, додаткового, резервоного, несплаченого і вилученого капіталу,  а також про нерозподільний прибуток. Додаткова інформація розкриття якої в поясненнях звіту вимагається ПБО 5, висвітить призначення та умови використання всіх елементів власного капіталу підприємства.

Перехід України на міжнародні стандарти обліку вимагає відповідні зміни діючої системи бухгалтерського обліку. Це надається перш за все у Плані рахунків, в якому власний капітал уявляє собою рахунки 4 класу. 4 клас об’єднує дві групи рахунків: до першої групи належать рахунки 40-46, які призначенні для визначення та відображення в балансі величини власного капіталу. Друга група рахунків (47-49) призначена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат та платежей, які мають цільове призначення. Новий план рахунків буде використаний з 1.01.2000 р.

Це основні зміни та доповнення в нормативно-законодавчій базі України, які стосуються питаннь обліку власного капіталу.

В сучасних умовах важливим моментом для господарських підприємств є прийняття Закону "Про власність" (1), в якому розглядається сутність, поняття "власність", дається загальна характеристика усіх форм власності, які існують на Україні. А також відповідно форм власності відображенні організаційні форми підприємств, тобто види підприємств.

Положення "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів" (11) регламентує питання власного капіталу як додатковий капітал, який відіграє дуже важливу роль у діяльності підприємства.

Тому в третьому підрозділі розглянуте питання складу влансого капіталу та його економічна сутність.

1.3 Склад власного капіталу та його економічна сутність

Термін "власний капітал" почав застосування на Україні не так давно. Його поява пов’язана з тим, що набули розвиток різні організаційні форми підприємств на основі різних форм власності. В залежності від форми власності складові елементи власного капіталу створюються по-різному. На думку В.С. Сопко : "Будь яке господарство з точки зору суспільних відносин ринкового характеру має подвійну характеристику: - з одного боку, як сукупність активів – об’єктів носіїв характеристик вартості, а з іншого – як сукупність пасивів – об’єктів обліку як суб’єктів носіїв права власності на активи" (12, с.4). Таким чином, в бухгалтерському обліку з’являються дві характеристики: перша – вкладення засновників (власників) господарства; друга – залучені до господарства чужі (невласні) кошти, тобто зобов’язання підприємства (засновників) по відношенню до інших фізичних чи юридичних осіб або держави. У бухгалтерському обліку має бути не тільки чітко відображено право власності кожного засновника, але має бути також чітке розмежування між власним капіталом (тобто власністю засновників) та чужим (залученим) капіталом (тобто власнітю інших суб’єктів власності). З точки зорубалансової інтерпретації власності засновників вони формують перший розділ пасиву балансу господарства. Другий та третій розділ – це зобов’язання підприємства.

І.І. Іванов дає таке визначення капіталу: "Власний капітал (власні вкладення) – це власні джерела підприємства, що без визначеного терміна повернення внесені засновниками або залишеі ними на підприємстві з чистого прибутку" (13, с.20). Таким чином, власний капітал складають: статутний-зареєстрований фонд, резерв майбутніх витрат, резервний фонд, резерв майбутніх витрат і платежів, нерозподілений прибуток минулих років і інші фонди і резерви. Складового власного капіталу відображають: суму, що власники передали в розпорядження  підприємства як внески, або залишки у формі нерозподіленного прибутку, або яку суму одержало підприємство з боку без повернення від інших фізичних або юридичних осіб у свої розпорядження.

Показник – власний капітал – є одним з істотних і важливих для підприємства показників, оскільки показує зебезпеченість коштами для функціювання підприємства, кредитоспроможність (це критерій наявності достатньої кількості власного капіталу для покриття наявних у підприємства кредитів) і платоспроможність (це наявність власних оборотних коштів для покриття боргів і платежів підприємства).

Необхідно відмітити, що складові елементи власного капіталу на підприємствах державної чи казенної форми власності створюються під контролем міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють планування і фінансовий контроль за господарською діяльністю, визначають порядок використання чистого прибутку. Статутний фонд таких підприємств – це сума джерел коштів, переданих державою на баланс підприємства для здійснення господарювання. А інші елементи власного капіталу формуються згідно нормативів розподілу чистого прибутку, затвердженних державною установою.

Підприємства інших форм власності (колективної, приватної) створюють власний капітал самостійно, згідно законодавчої бази України.

В Україні, як і у світовій практиці, при формуванні власності (капіталу) засновників підприємства (якщо воно АТ, ТОВ, кориорація або холдингова компанія) за економіко-правовим характером розрізняють два поняття:

1)  вклад;

2)  додаткові внески заснвників (учасників).

Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того, щоб зрозуміти ці функції, сліді спочатку з’ясувати складові елементи власного капіталу.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: реєстрований та нереєстрований. Перший (реєстрований) – це фонди та резерви, створенні підприємством в процессі господарювання, а також нерозподілений прибеток (непокритий збиток).

Усі складові є власністю засновників (учасників). Але вклади виконуються набагато більше функцій і мають значно глибший зміст, ніж просте внесення додаткових коштів (майна), в тому числі і шляхом залишання у складі власного капіталу нерозподіленого прибутку.

Вклад – це частка засновника (учасника) у статутному фонді (капіталу) підприємства. Вклад виконує такі функції:

а) забезпечує інвестування діяльності підриємства (це першочергове джерело формування майно підприємства);

б) регулювання відносин власності (тобто розподіл майна, виробленої продукції, державного прибутку тощо). Це особливо важливо при виході учасника (засновника) з підприємства;

в) управління підприємством, оскільки кількість голосів дорівнює (пропорційно) часткам (вкладам).

Формування статутного фонду (капіталу) за рахунок вкладів засновників (учасників) є обов’язковим елементом установчих документів підприємства. Сума статутного фонду (капіталу) підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (або зменшення) штату підлягає обов’язковій реєстрації. Сума статутного фонду (капіталу) за балансом підприємства не може бути іншою, ніж та, яка зареєстрована в державному реєстрі. Не вкладені кошти засновників (учасників) показуються в активі балансу.

Необхідно відмітити, що акціонерним рахується товариство, що має статутний фонд, розподілений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, що несе відповідність по забов’язаннях тільки своїм майном. Акції розподіляються між засновниками пропорційно їх вкладам. Таким чином, статутний фонд є акціонерним капіталом підприємства. Потім він може бути збільшений шляхом додаткової емісії акцій та реалізації їх між  засновниками (учасниками) (14, с.27).

Що стосується переєстрованого капіталу, що додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) можуть бути спрямовані для розвитку підприємства, закупівлі товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.

Вартісна оцінка вкладу становить частку засновника (учасника) у статутному фонді (капіталі), тоді як додаткові внески, крім спеціально обумовлених випадків самими засновниками, не впливають на її розмір.

Додатковий внесок – це частка засновника (учасника)  в інших формах власного капіталу підприємства (резервному, страховому або іншому фонді) та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески, які робляться або в резервний (страховий капітал), або до нерозподіленого прибутку (шляхом) залишення неспожитої частки прибутку поточного року), виконують лише першу функцію, тобто функцію інвестування.

Що стосується додаткових внесків, то вони є добровільними. Їх внесення приймаються простою більшістю голосів засновників (учасників).

Вносяться вклади до статутного фонду чи просто додаткові внески до власності (капіталу) – це дуже важлива різниця. А для побудови бухгалтерського обліку власності має першорядне значення.

Для кожного складового власного капіталу у бухгалтерському обліку планом рахунків виділено окремий рахунок з відповідною назвою. Усі рахунки обліку власного капіталу є пасивними і можуть мати тільки кредитове сальдо. Взаємозв’язок власного капіталу з рахунками бухгалтерського обліку показан на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Взаємозв’язок власного капіталу з рахунками  бухгалтерського обліку

Власні засоби акціонерних товариств в організаційно-правовому відношенні укладаються зі статутного фонду, резервного капіталу, що формується за рахунок тієї частини прибутку, що не підлягає розподілу між учасниками-акціонерами, у розмірах, передбачених статутним, але не більш 25% у рік. Функціональне призначення складових власних засобів по різному. Наприклад, статутний фонд – капітал служить для фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності. Резервний капітал передбачений для виплат (при відсутності прибутку) відсотків кредиторам і дивідентів по привілейованих акціях, списання боргів і збитків. (12, с.24). Утворення інших фондів (спеціальних фондів, фондів економічного стимулювання) повинно бути передбачатися статутом або рішенням зборів акціонерів.

На розмір власного капіталу впливають:

1)      інвестиції, що дозволяють збільшити активи за рахунок додаткових засобів власників підприємства;

2)      прибутки, що містять у собі: прибуток від основної діяльності, прибутки (дивіденти, відсотки) по акціях і облігаціях, прибутки від інших видів діяльності. Будь-який прибуток веде до росту власного капіталу підприємства;

3)      вилучення засобів власниками підприємства веде до зменшення активів підприємства;

4)      витрати (покриття, отриманих раніше збитків, виплата дивідентів, відсотків, витрати власних засобів на цільове використання) ведуть до зменшення розміру власного капіталу.

Вплив наведених операцій за звітний період прибутки перевищують витрати, то підприємство має прибутокі, навпаки, коли витрати перевищують прибутки підприємства – воно має збиток.

Великий вплив на формування й облік власного капіталу має таке явище, як збитковість підприємства, тому що тоді немає можливості сформувати велику частину фондів і резервів, що існує на ЗАТ "ВПФ".

Величина власного капіталу – це важлива економічна категорія, так як вона показує платоспроможність підприємства, що дуже важливо в період розвитку ринкових відносин. Тому питання обліку власного капіталі дуже актуальна. Організація обліку та його здійснення на прикладі базового підприємства розглянута в другому розділі.

РОЗДІЛ 2

Облік власного капіталу

2.1 Організаційні принципи обліку власного капіталу

Організація обліку власного капіталу – це процес беззупинного, цілеспрямованого вибору і застосування найбільш раціональних засобів і технологічних прийомів збору та обробки облікової інформації й упорядкування звітності про наявність, формування і використання фондів, резервів і фінансових результатів. Найбільш важливими об’єктами організації обліку є такі складові облікового процесу:

-      облік статутного фонду;

-      облік формування і використанні фондів і резервів підприємства;

-      визначення й облік фінансових результатів.

Облік фондів резервів і фінансових результатів у ЗАТ "ВПФ" ведеться фінансово-розрахунковим сектором бухгалтерії. Облік статутного капіталу проводиться заступником головного бухгалтера. Перелік робіт із фінансово-розрахункового сектора визначається в нормативному документі "Положення про відділ по обліку фінансово-розрахункових операцій". Цей документ розроблений й затверджений керівником. Кожний робітник, що займається обліком власного капіталу, має свої обов’язки, що утримуються в посадовій інструкції.

Плановування і контроль термінів виконання облікових робіт проводиться за допомогою системи графіків, які відображають облікові процеси.

Сутність організації облікової роботи з графіка складається в тому, що збір первинної облікової інформації, передача в органи обліку, опрацювання даних, упорядкування звітності і видача інформації споживачам виконується в зазхдалегідь установленні терміни строки.

Слід зазначити, що в ЗАТ "ВПФ" існує як журнально-ордерна форма обліку, так і таблична-автоматизована форма обліку, що значно полегшила ведення документообігу власного капіталу.

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, позаначається з первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік інформації. Такий перелік називається обліковою номенклатурою. У табл. 2.1 відображен перелік номенклатур по обліку власного капіталу. Специфіка цієї таблиці в тому, що по власному капіталу майже немає конкретних первинних документів, тому всі дані про номенклатуру утримуються в звітності і машинограммах синтетичного й аналітичного урахування.

Табл. 2.1.

Перелік облікових номенклатур власного капіталу

Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками чинних форм звітності і документів, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи. За роботою бухгалтерів фінансово-розрахункового сектора стежить керівник сектора, що береже звітні дані по власному капіталу і дає їх на перевірку головному бухгалтеру або його заступнику.

Згідно розглянутого переліку  обмінових норм здійснюється організація обліку власного капіталу на ЗАТ "ВПФ", що відповідає законодавчій базі України, а також Статуту підприємства. Далі доцільно роздивитись облік статутного фонду, як одної з важливих складових частин власного капіталу.

2.2 Облік статутного фонду

Статутний фонд – це сума грошових внесків або вартість майна, що власник надає в повне господарське володіння (використання, розпорядження) підприємству, що він утворює.

Статутний фонд є основним видом влансих джерел підприємства. Він утворюється за рахунок засновників або учасників. Внесками можуть біти кошти, права, на використання землі, води й інших природних ресурсів, матеріальних цінностей (у тому числі майнове право на інтелектуальну власність). Сума внеску встановлює частину кожного учасника в статутному фонді  (капіталі). Акціонерні товариства, у тому числі і ЗАТ "ВПФ" мають статутний фонд, поділений на визначений розмір акцій однакової номінальної вартості. При цьому необхідно здійснювати облік акцій, які є бланками сурової звітності. Сума виданої або поверненої акції кожному акціонеру повинна підтверджуватися прибутковим або видатковим касовим ордером. Рух акцій та виплата дивідентів по ним на ЗАТ "ВПФ" за досліджуємий період не відбувались. Синтетичний облік статутного капіталу ведеться на рахунку 85 "Статутний фонд", рахунок пасивний, фондовий. Цей рахунок використовується для обліку даних і узагальнення інформації про стан і формування статутного фонду (капіталу) підприємства. Сальдо рахунка 85 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований у статуті підприємства і зареєстрований у державному реєстрі. Записи по рахунку 85 ведуться тільки у випадках збільшення або зменшення статуного фонду, що проводяться у встановленному законодавством порядку і тільки після внесення відповідних змін у статуті підприємства. Після державної реєстрації підприємства статутний капітал у сумі внесків засновників, що передбачені статутними документами (наприклад, у сумі виконаної підписки в АТ) відображається по кредиту рахунку 85 у кореспонденції з рахунком 75 "Розрахунки з засновниками".

Фактичні надходження власників проводяться  по кредиту рахунку 75 у кореспонденції з рахунками по обліку і інших цінностей (активів).

У АТ до рахунку 85 можуть бути відкриті субрахунки:

1)    по видам акцій – прості, привілейовані;

2)    по ознакам внесків – проголощений фонд, підписаний фонд, оплачений фонд, виплачений фонд.

У табл. 2.2 показані основні бухгалтерські проводки, що використовуються при формуванні статутного капіталу акціонерного товариства.

Статутний і аналітичний облік ведеться в журналі-ордері №13. При зменшеній журнально-ордерній формі використовується журнал-ордер №04, а при ззпрощенної формі відомость В-4. На ЗАТ "ВПФ" використовується ж/о №13.

Статутний фонд державних підприємств являє собою совокупність засобів асигнованих державою з бюджета в момент формування підприємства (вартість усіх витрат на будівельні монтажні роботи, а також вартість обладнення і оборотних засобів).

Таблиця 2.2

Основні бухгалтерські проводки при формуванні статутного капіталу акціонерного товариства

Розмір статутного фонду фіксуються в Статуті підприємства. Дані про зміни проводяться у звіті "Про фінансово-мацновий стан підприємства" (дод.   ). Джерелом складення донного звіту служать аналітичні показики до рахунку 85 (ж/о №13), до рахунків 88, 96 (ж/о №12). Величина статутного фонду на
ЗАТ "ВПФ" протігом дослідженого періода не змінювалась, тому що його розмір повинний бути постійний, такий, як зазначений в статуті підприємства.

Тому що ЗАТ "ВПФ" випустило акції номінальною вартістю 10 грн. і емісія склала 102890 грн, тобто на весь розмір статутного капіталу, варто роздивитися можливість зміни статутного фонду акціонерного  товариства.

У процесі діяльності ТА може змінювати свій капітал – первинний статутний фонд за рахунок операцій, пов’язаних зі зміною його розмірів і структури. (рис. 2.1.) і за умови його переєстрації. АТ має право збільшувати статутний фонд, якщо усі випущенні раніше акції цілком оплачені по вартості не нижче номінальної.

Рис. 2.1. Зміна статутного фонду АТ

Збільшення статутного фонду в слідстві додаткової емісії (випуску) акцій, а так само збільшення номінальної вартості акцій за рахунок додаткових внесків акціонерів відбивається бухгалтерською проводкою:

Дт 75 Кт 85

Якщо номінальна вартість акцій зросла за рахунок прибутку АТ, запис виглядає:

                                 ДТ 81(88) Кт 85

Акціонерне товариство, що проводить індексацію основних фондів, може додаткове випустити акції або збільшити номінальну вартість акцій за рахунок суми цієї індексації.

У цьому випадку оформляють запис:

                                 ДТ 95 Кт 85

Статутний фонд АТ може зменшитися за рахунок двох чинників:

1)    зниження номінальної вартості акцій, що відбивається так:  

                                                Дт 85 Кт 75;

2)    зменшення кількості акцій, шляхом їх викупу за рахунок сум, що перевищують статутний фонд для подальшого розподілу між своїми робітниками, перепродажі або анулювання. Викуп акцій відбувається в обліку таким записом:

                                                Дт 56 Кт 50,51

Якщо акції викуплені по ціні, що перевищує їх номінальну вартість, то різниця списується в кредити рахунку 88 "Фонди спеціального призначення" субрахунок (Емисійний прибуток). Викуплені акції повинні бути реалізовані або анулювані протягом року, їх анулювання відбувається записом:

Дт 85 Кт 56

(субрахунок "Власні акції, викуплені в акціонерів").

Перерахуванні вище бухгалтерські проводки не використовуються на базовому підприємстві, тому що по ним відсутні господарські операції, тому показні теоретично.

Сутність обліку статутного фонду акціонерного товариства дуже важлива, тому що статутний фонд є складового власного капіталу, наявність якого дає можливість здійснення господарської діяльності.

2.3.Формування і використання фондів і резервів підприємства

Крім статутного фонду до складу власного капіталу входять деякі фонди і резерви, утворення яких передбачено статутними докуметами.

Так, велике значення має додатковий капітал підприємства. Додатковий капітал – це такий вид власного капіталу, котрий не зареєстрований у складі статутного фонду і він не може утворюватися за рахунок результатів діяльності.

Основні джерела додаткового капіталу:

-    різниця між номінальною і продажною вартістю акцій (емісійний дохід);

-    внески засновників;

-    надходження майна безкоштовно від інших підприємств;

-    дооцінка основних засобів.

Облік додаткового капіталу проводиться на пасивному рахунку 88. В балансі ЗАТ "ВПФ" "Додатковий капітал" складає 82642 і 93061 тис. грн. відповідно на початок і кінець 1998 року (дод.    ).

На підприємстві відкриті до додаткового капіталу слідуючі субрахунки:

88/3 – "Індексація балансової вартості основних фондів";

88/4 – "Переоцінка товарно-матеріальних цінностей";

88/5 – "Безоплатно отримане майно";

88/6 – "Засоби використання на фінансування статутного фонду і придбання акцій";

88/8 – "Капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів".

До додаткового капіталу можуть бути відкриті й інші субрахунки: 88/7 – "Фонд індексації незавершаного будівництва" та інші.

Синтетичний облік відображений у "Оборотній відомості по аналітичному рахунку 88" (дод.   ). Найбільше загальні дані проо додатковий капітал можна також знайти в "Головній книзі" і "Обратному балансі"
(дод.     ,     ). Основні операції по додатковому капіталу утримуються в
табл. 2.3.

Також на 88 рахунку відображається резервний капітал, що утворюється господарськими товариства відповідно до статутних документів.

У закритому акціонерному товаристві "Вовнопрядильна фабрика" статутними документами передбачено утворення резервного капіталу
(не більш 25% від річної суми прибутку) відповідно до законодавства.

Таблиця 2.3

Основні операції по додатковому капіталу

Таким чином, резервний капітал утворюється за рахунок прибутку, тому на ЗАТ "ВПФ" він відсутній, тому що відсутнє джерело його фінансування. У зв’язку з цим, немає потреби в обліку резервного фонду. Необхідно визначити, що статут ЗАТ "ВПФ" передбачає утворення резервного капіталу у випадку одержання щокварталу в розмірі 5% чистого прибутку. Призначення резервного капіталу полягає в тому, щоб покрити можливі балансові збитки підприємства й інші витарти, що виникнуть у результаті випадків.

У акціонерних товариствах резервний капітал може бути спрямований на виплату диведентів по привілейованих акціях, при відсутності або нестачі прибутку. Не поповнення резервного капіталу підприємство може направити свій нерозподілений прибуток. Власники (застовники, акціонери) можуть прийняти рішення про напрямок засобів резервного капіталу на збільшення відповідних спеціальних фондів (12, с.25).

Основні операції по резервному капіталу відображені теоретично (через відсутність на ЗАТ "ВПФ") у табл. 2.4.

Підприємства можуть утворювати різноманітні спеціальні фонди відповідно до статутних документів.

У ЗАТ "ВПФ" передбачено утворення "Фонду економічного стимулювання" із поділом на два субрахунка "Фонд виробничого і соціального розвитку" і "Фонд матеріального заохочення". Відрахування в ці фонди проводяться за рахунок прибутку. Тому що у нашому випадку прибуток відсутній, то засоби, які для йього необхідні повинні бути списані за рахунок збитків звітнього року (тобто, спеціально ці фонди не утворюються).

Таблиця 2.4

Резервний капітал в кореспонденції з іншими рахунками (теоретично)

Облік даних засобів ведеться на пасивному рахунку 87 у розрізі двох субрахунків: 87/1 і 87/2. Відрахування у фонди за рахунок прибутків відображають бухгалтерським записом:

                                 Дт 81(98) Кт 87/2

Засоби фонду матеріального заохочення (87/1) використовуються на: нарахування премій за підсумками роботи за рік; надання матуріальної допомоги; виплату єдиночасових допомог; дивідентів по акціях і інші цілі.

Засоби фонду виробничого й економічного розвитку фикористовуються на: розвиток виробництва (розширення, реконструкція, модернізація); підготовка і перепідготовка кадрів; фінансування прирості власних оборотних коштів, проведення оздоровчих заходів і інше (18, с.267).

Облік Фондів  економічного стимулювання ведеться в
журналі-ордері №12, а також до річного звіту додається. Розшифрування
87 рахунку, що містять підсумкові суми по операціям.

Додаткові зведення утримуються в "Головній книзі". Відповідно до цих документів ЗАТ "ВПФ" використовувало за звітний період по 87/2 рахунку більш 398 тис. грн. на розвиток виробництва й економічне стимулювання. Практично відсутні господарські операції по "Фонду матеріального заохочення", тому що підприємство не має на це засобів. Основні бухгалтерські проводки по рахунку 87 відображені в табл. 2.5.

Кожний звітний період засоби,  які використовуються по соціальному призначенню цих двох фондів, списуються на збитки звітнього року проводками:

              Дт 80 Кт 87/1      727,52 грн.

              Дт 80 Кт 87/2      398012,03 грн.

На підприємстві можуть виникнути витарти, що не здійснені, але передбачаються в майбутньому. Їх називають майбутніми витратами або наступними платежами. Для фінансування таких витрат на підприємстві можуть утворюватися резерви майбутних витрат і платежів, облік яких ведеться на посивному балансовому рахунку 89 (23, с.11).

Таблиця 2.5

Кореспондентскі рахунки по господарським операціям
використання фонду виробничо-економічного стимулювання

До таких резервів можуть бути віднесені: резерв по оплаті відпусток, витрати на ремонт основних засобів, виробничих витрат на підготовчі роботи в зв’язку з сезонним характером виробництва, що є мійбутні витрати на оплату заохочень за вислугу років, за підсумками роботи за рік, та за інші цілі, передбачені законодавством (22, с.6).

Статутними документами ЗАТ "ВПФ" передбачене утворення такого резерву і відкриті такі субрахунки:

89/1 – резерв по оплаті відпусток;

89/2 – резерв витрат на ремонт основних засобів, що забезпечують безперебійну роботу виробничих цехів.

На багатьох підприємствах суми, що нараховані по відпускам, включаються у витрати виробництва (дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 29 і інші, кредит рахунку 70). Але вдіпустки даються членами трудового колективу протягом року нерівномірно, що може призвести до різних змін собівартості продукції. Щоб цього не трапилося, доцільно сформувати резерв по оплаті відпусток: Дт 20, 23, 25, 26, 29, 43 Кт 89/1, і відпускні суми нарахувати з утворенням резерву: Дт 89/1 Кт 70. Щомісячні відрахування в резерв оплати відпусток підприємства визначають самостійно, виходячи з річного фонду оплати праці (15%).

Таким чином, протягом 1998 року 89 рахунок кореспондується з 70 рахунком:

Дт. 89 Кт 70,

а також з 20, 23 рахунками:

Дт 20, 23, Кт 89,

тому обороти по рахунку і проводки відображені тільки в "Головній книзі"  і в оборотному балансі (дод.      ), а інші форми обліку не ведуться на підприємстві. Залишок по фонду на кінець 1998 року склав 105000 гривень, а його перерахувань фонду резерва по оплаті відпусток. В табл. 2.6 приведені основні операції по 89 рахунку за грудень місяць 1998 року.

У процессі створення облікової політики на майбутній рік ЗАТ "ВПІ" вважає недоцільним утворення цоьго резерву, тоді його залишки за станом на 31 грудня списують на прибуток:

Дт 89/1       Кт 80

Таблиця 2.6

Основні операції по рахунку 89 за грудень 1998 року

Також на підприємстві ведеться облік засобів цільового фінансування і цільових надходжень. До цих засобів відносяться: засоби на утримання дитячих садів; на підготування кадрів; науково-дослідні роботи й інше.

Синтетичний облік цільового фінансування на підприємствах проводиться на пасивному фондовому рахунку 96. "Цільове фінансування і цільові надходження".

Аналітичний облік по рахунку 96 ведеться по окремим видам цільового фінансування і цільових надходжень на: компенсації на дітей, компенсації громадянам, що постраждали в слідство Чорнобильскої катастрофи; винагорода по соцстраху, інші надходження і фінансування. Ці субрахунки на відприємстві постійно змінюються по причинам виникнення втарт або цільового фінансування. Формування засобів на цьому рахунку відображається в журналі-ордері №12, що заповнюється щомісячно.

По кредиту рахунка 96 враховуються суми фактично отриманого фінансування, фактично отримані засоби від профспідкових організацій, а також отримані від батьків суми на утримання дітей у дитячих садках і інше. Як приклад, можна знайти кредитові обороти за останній місяць минулого року.

Дт 70 Кт 96    1744,3 грн

– утримання із заробітної плати коштів за дитячі садки, путівки й інше.

Суми, витрачені на ті або інші засоби, списуються на дебет рахунку 96 "Цільове фінансування і цільове надходження" з Кт рахунків 50, 70, 76.

Аналітичний облік по разхунку 96 ведеться по окремим видам цільового фінансування:

1)      витрати на утримання дитячих закладів (наприкінці місяця), культурно-побутових колективів (із кредиту рахунку 29 "Непромислові виробництва і господарства");

2)      виплати з бюджетного рахунку, витрати, які списуються за рахунок фінансування (з кредиту рахунка 55 "Інші рахунки в банках").

Кошти фонду  використовуються також на підготовку кадрів і фінансування винахідництва кадрів і фінансування винахідництва, а також на виплату компенсацій на дітей і часткове відшклдування малозабезпеченим сім’ям члени яких працюють на ЗАТ "ВПФ".

На державних підприємствах до складу власного капіталу входять і амортизаційний фонд. По ст. "Амортизаційний фонд" підприємство, яке має рахунок 86 "Амортизаційний фонд" показує залишок засобів, нарахованої амортизації основних засобів. Для аналітичного обліку таких сум застосовуються субрахунки 86/1 "По власним основним засобам" і 86/2 "По арендованим основним засобам".

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх  придбання, виготовлення або покраження, на зменшення коригованого прибутку в межах норм амортизаційних відхилень, які встановленні цією статтею.

Суми амортвідрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Балансова вартість групи основних фондів на початку звітного періоду розраховується по формулі:

          Б_(а)=Б_(а-1)+П_(а-1) -А_(а-1) , де

Б_(а) – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б_(а-1) – балансова вартість групи на початок періоду, слідуючим за звітним;

П_(а-1) – сума витрат, які витрачені на придбання основних фондів, здійснення кап. ремонтів, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів на протязі періоду, слідуючим за звітним;

В_(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів на протязі періоду, слідуючим за звітним;

А_(а-1) – сума амортвідрахувань, які нараховані у період, слідуючим за звітним.

Норми амортизації, які встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (налогового) періоду в слідуючих розмірах (у розрахунку на календарний квартал):

-    група 1 – 1,25%;

-    група 2 – 6,25%;

-    група 3 – 3,75%.

На базовому підприємстві амортизаційний фонд не входить до складу власного капіталу, тому розгляд питання формування та використання на практиці амортизаційного фонду неможливо.

Розгляд обліку фондів і резервів підприємства свідчить, що їх бажає бути кращим, тему що багато з них фондів не мають  джерела утворення (прибутку), інші ж недостатньо фінансуються, і як наслідок, фонди і резерви не виконують цілком своїх функцій і свого призначення. Тому далі доцільно переглянути облік фінансових результатів підприємства і використання прибутку.

2.4 Облік фінансових рехультатів підприємства і використання  прибутку

Результатом діяльності підприємства є (прибуток) або збиток. Прибуток в основному утворюється за рахунок результатів реалізації продукції (товарів), робіт, послуг і інших матеріальних цінностей.

Облік прибутку і збитків ведеться на рахунку 80 "Прибуток і збиток". У аналітичному обліку прибуток і збитки групуються по видам продукції, видам діяльності, статтям прибутку і збитку.

По кредиту рахунку 80 відображається прибуток, а по дебету-збитки і втати. Загальний прибуток підприємства утворюється за рахунок:

-    процентів до отримання;

-    прибутки (збитки) від реалізації основної продукції;

-    фінансового результату від іншої реалізації;

-    позареалізаційного прибутку (збитку) підприємства;

-    доходів від володіння корпоративними правами.

Під прибутком від реалізації продукції розуміють перевищення виручки від продукції без ПДВ і акцизу над витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартость продукції. У протилежному випадку підприємство одержує збиток. Прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського (року).

Прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій є сума засобів, отриманих (витрачених) підприємством вді позареалізаційних операцій і зменшена на суму витрат по цих операціях. До таких операцій відносять реалізацію основних засобів (І гр.), товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів і цінних паперів.

Фінансовим результатом від іншої реалізації є прибуток (збиток) отриманий від реалізації товарів (робіт, послуг), що відносяться до продукції неосновного виду діяльності. Но ЗАТ "ВПФ" до таких товарів відносять: ширпотреб, ковдри, трикотажні та швейні вироби.

Результатом реалізації продукції основної діяльності визначається щомісяця, як різниця між виручкою від реалізації (кредитовий оборот
рахунка 46) без ПДВ і акцизу і фактичної собівартості реалізованої продукції (дебетовий оборот 46 рахунку). Результат відносять на рахунок 80:

              Дт 46 Кт 80 – прибуток;

              Дт 80 Кт 46 – 2270000 грн., збиток.

Таким чином, підприємство від основної реалізації має збиток. По позареалізаційних операціях отриманий прибуток. При продажі основних засобів, товарно-матеріальних цінностей прибуток 29000 грн., решта окремого майна в оренду – 14000 грн. Тому балансовий збиток склав 2227000 грн., але зважаючи на те, що підприєством було використано в рахунок прибутку ще 775000 грн., що загальні збитки звітного 1998 року склало 3002000 грн.
(дод.    ).

Витрати на виробництво продукції склали 3585000 грн., а загальні витрати по підприємству – 5576000 грн. (дод.    ), і якщо порівняти ці дані з виторгом від реалізації продукції (1586000 грн.), то стає ясно, як утвориися такі великі суми збитків (1586000 – 5576000 грн.).

Документи по фінансових результатах у загальному виді відображен на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Схема документообігу при визначені фінансових результатів
ЗАТ "ВПФ"

Використання прибутку протягом року в бухгалтерському обліку ведеться на рахунку 81 "Використання прибутку". Кореспонденція рахунку 81 з іншими рахунками показана в табл. 2.7. Облік по цьому рахунку повинний бути організований на напрямках використання прибутку виходячи з фінансового стану підприємства і його фінансовго плану. Цими напрямками можуть бути: платежі до бюджету, на виробничий розвиток, соціальний розвиток, заохочення, на виплату дивідентів, на поповнення оборотних коштів і інші цілі.

Таблиця 2.7

Кореспонденція рахунку 81 "Використання прибутку" з іншими рахунками

Операції по 81 рахунку відображаються в “Головній книзі” і “Оборотному балансі” (дод.     ), в також в кожному місяці складається робочий документ, що містить аналітичні дані по 81 рахунку (дод.     ). На ЗАТ "ВПФ" використаня засобів прибутку обмежено по причинам одержання збитків, тобто відсутності прибутку. Тому використання прибутку має (відповідно до форми №2 і звітності) (дод.     ) напрямки, які відображені на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Схема використання прибутку ЗАТ "ВПФ"

Списання нарахованих за звітковий рік сум по рахунку 81 "Використання прибутку" виконується після затвердження розрахунків прибутку (у процесі реформації балансу) записом в дебет рахунку 80 "Прибуток і збитки". Якщо сальдо кредитове, це означає, що прибуток залишився нерозподілений і буде зроблений запис:

                       Дт 80 Кт 98

Якщо сальдо дебетове, запис буде такий:

                       Дт 98 Кт 80

На базовому підприємстві сума яка буде існувати на використання прибутку списується на збиток звітнього року, тобто таким записом:

                       Дт 80 Кт 81 –775000 грн.

Одержуємо фактичний розмір збитку звітнього року, що складає 3002000 грн. На початок такого звітнього року ця сума була списана:

                       Дт 98 Кт 80 – 3002000 грн.

По дебету 98 рахунку "Збитки минулих років" вже була сума в розмірі 4399000 грн. Тому загальна сума збітків в розмірі 4399000 грн. Тому загальна сума збитків минулих років складає 7401000 грн. у балансі ЗАТ "ВПФ" (дод.     ).

При журнально-ордерній системі обліку систематичний і аналітичний облік прибутку і збитків і використання засобів ведеться і журналі-ордері №15, при автоматизованної: у машинограммах, аналітичних розшифруваннях (дод.    ), оборотних відомостях, що взаємозалежні з головною книгою, оборотним балансом і звітністю.

Розглянувши облік фінансових результатів збитка і прибутка, можна зробити висновок, що наявність прибутку грає важливу роль у життєдіяльності підприємства. Він дозволяє розширити виробництво, поліпшити і модернізувати основні фонди і багато чого іншого. Базов підприємство є збитковим, тому відсутнє основне джерело утворення власного капіталу. Далі розглянемо напрямки вдосконалення питання в сучасних умовах.

2.5    Вдосконалення методики обліку власного капіталу

Розвиток економічних відносин України веде до вдосконалення системи бухгалтерського обліку. Основними напрямками вдосконалення бухгалтерського обліку є Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який починає розвиток 1 січня 2000 року.
Та Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, вісім з яких затверджені наказом Мінфіна України від 31 березня 1999 р. №87.

Перевагою нового закону є те, що в ньому поєднаний позитивний вітчизняний досвід ведення обліку з міжнародними стандартами. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5, який освітлює питання обміну власного капіталу, нарахування дивідентів, питання емісії і іншими елементами власного капіталу. Всі ці елементи власного капіталу передбачуються облікувати на окремому синтетичному рахунку тому відповідна аналітика на них, а також постанови ПБО 2 "Баланс" і ПБО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" та інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволяють сподівтися на транспарентність цього звіту.

Важливим шляхом до вдосконалення обліку в Україні є новий
План рахунків, де власний капітал відображається рахунками 4 классу. Вони мають слідуючі коди, назви та застосування:

рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для  обліку власників (учасників) підприємства, величина яких зафіксована в його статутних документах;

рахунок 41 "Паєвий капітал" буде застосовуватись підприємствами, в яких замість статутного капіталу (кредитні союзи та інші) або наряду з ним (наприклад, підприємства потреб кооперації) частка власного капіталу формується у вигляді паєвих внесків;

рахунок 42 "Додатковий капітал" призначений для обліку іншого капіталу, внесеного учасниками (емісійний доход та інше) або отримання коштів в процессі діяльності підприємства в результаті дооцінки його активів, безкоштовного отримання майна та інше;

рахунок 43 "Резервний капітал" буде використаний для відображення суми резервів, які утворюються за рахунок чистого прибутку згідно з діяючим законодавством;

рахунок 44 "Прибутки і збитки нерозподілені" призначений для накопичення чистих фінансових результатів діяльності підприємства.

Використання прибутку на виплату дивідентів або для створення резервного капіталу на протязі звітного періоду буде відображатися по дебету субрахунку 44/2 "Прибуток, використаний в звітньому номері" в кореспонденції згідно з рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" або 43 "Резервний капітал".

Треба відмітити, що інші витрати, які сьогодні роздивляються як використання прибутку (відрахування в фонди заохочення та розвитку, податки з прибутку та інші) будуть відображатися як витрати на відповідних рахунках (23, 90, 91, 93 та інші). В кінці року сальдо субрахунку 44/2 буде снижуватися за рахунок нерозподіленого прибутку в дебет рахунку 44/1.

Рахунок 45 "вилучений капітал" призначений для відображення фактичної собівартості акцій власної емісії або долей, які викуплені товариством у його учасників. Цей рахунок є регулюючим контрпасивним рахунком до інших рахунків власного капіталу, а його сальдо віднімається при визначені підсумку власного капіталу в балансі.

Рахунок 46 "Несплачений капітал" буде використаний для відображення дебіторської заборгованності учасників по внескам в капітал підприємства. Сальдо цього рахунку також віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі.

Інша група рахунків (47-49) призначена для відображення обов’язків підприємства, для яких сума або час майбутніх платежів не визначені. Цей рахунок в значній мірі буде виконувати функцію діючого рахунку 89 "Резерв майбутніх витрат і платежів". Але треба підкреслити, що рахунок 47 призначений для обліку реальних обов’язків, які витікають з вже зроблених операцій (наприклад, реалізація подукції з гарантією).

Що стосується фондів заохочення та розвитку, облік яких в теперішній час ведеться на рахунку 87 "Фонди економічного призначення", то підприємство має витрачати грошові кошти на вказані ціни, але це ще не є реальним обов’язком з точки зору бухгалтерського обліку.

Тому грошові засоби, фактично витрачені на заохочення, соціальний або виробничий розвиток, необхідно відносити на витрати у тому періоді, коли були здійсненні відповідні заходи або виплати.

Рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" є аналогом діяючого рахунку 96, так як визначений для обліку грошових засобів, які отримані від інших фізичних та юридичних осіб (в тому числі гарантії, субсидії) для здійснення заходів цільового призначення. Але механізм використання рахунку 48 дуже відрізняється там, що в дебет цього рахунку  не будуть списуватиися витрати на здійснення заходів цільового призначення. Сума отриманого фінансування є часткою доходу підприємства, тому рахунок 48 буде кореспондуватися по дебету з кредитом відповдного рахунку классу 7.

У випадку вінансування капітальних вкладень сальдо рахунку 48 списується на рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів" та вже з цього рахунку буде поступово списуватися на доходи відповідного звітнього періоду одночасно з амортизацією об’єкта капітальних вкладеннь. Такий підхід обумовлений принципом відповідності дозоду та витрат, на якому засновується новий План рахунків.

Ще одним важливим аспектом нового Плану рахунків є перехід від фондового обліку, до обліку капіталу як долі активів, які належать власникам (учасникам) підприємства. У зв’язку з цим проект Плана рахунків не передбачає рахунків або субрахунків для відображення прибутку (або інших джерел), використаного на капітальні та фінансові вкладення.

Для цілей контроля за ефективним використанням грошових засобів призначений "Звіт про рух грошових коштів".

Рахунок 49 "Асигнування з бюджету" буде використовуватися виключно бюджетними організаціями.

Проаналізувавши Закон і стандарти можна зробити висновок, що бухгалтерський облік в Україні зробив значний крок вперед до переходу на загальні, прийняті в світотівй практиці стандарти.

Умови функціювання ринку вимагають особливої мобільності, оперативності в отриманні управлінських рішень, точності при обробці великих обсягів облікової інформації. Поява комп’ютерів і відповідного програмного забезпечення дала можливість вирішувати задачі і проводити глибший аналіз явищ. Тому, бухгалтерський облік є об’єктом комп’ютерізації.

При організації обліку влансого капіталу на підприємстві ЗАТ "ВПФ" не складають зведених даних по фондам. Тому треба продемонструвати таку можливість на прикладі фондів спеціального призначення (дод.   ). Перелік первиної інформації для складення такого документу наведений у табл. 2.9. Більш точне і повне описання документообігу вланого капіталу, в часності фондів спеціального призначення надано та відображено в табл. 2.10.

Таблиця 2.9

Перелік первиної інформації та її опис

Таблиця 2.10

Документообіг власного капіталу

(для фондів спеціального призначення)

Умовні скорочення, які використовуються в табл. 2.10:

          Z – зародження;

          P – перевірка;

          O – обробка;

R – підпис;

W – використання;

ZB – збереження;

      - основна для заповнення;

-  передача.

Для роботи на комп’ютері крім основної бази був утворений довідник, який містить допоміжну інформацію про дані (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Перелік та опис довідкової інформації

Вхідна інформація охарактеризована в табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Перелік та опис вихідної інформації

Для визначення структурних одиниць інформації складена табл. 2.13. А перелік використаних інформаційних масивів та їх опис наведені в
табл. 2.14 та 2.15.

Таблиця 2.13

Опис структурних одиниць інформації

Таблиця 2.14

Перелік інформаційних масивів на машиному носії

Таблиця 2.15

Опис масивів

На рисунку 2.4 наведена схема технологічного рішення задачі, на основі якого був отриманий підсумковий документ бухгалтерської звітності (дод.     ).

Рис. 2.4 Схема технологічного процесу рішення задачі "Облік власного капіталу"

Таким чином, на даному прикладі продемонстровані можливості ЕОМ при організації обліку власного капіталу. На цей час будь яке підприємство має обчислювальну техніку, так як вона полегшує та підвищує точність ведення бухгалтерського обліку. Для цього створені спеціальні бухгалтерські програми: "1С Бухгалтерія", "Офіс 2000" та інші, які дозволяють вдосконалити бухгалтерський облік та звітність.

Для того, щоб всебічно вивчити власний капітал, крім обліку необхідно розглянути і аналіз, який представлений в 3-ому розділі випускної роботи.

РОЗДІЛ 3

Аналіз власного капіталу

3.1 Аналіз складу, структури і динаміки власного капіталу підприємства

Фінансове становище підприємства в більшості залежить від того, які засоби воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Необхідність у власному капіталі обумовлене вимогами самофінансування підприємств, тому що він є основною самостійності і незалежності.

Аналіз власного капіталу буде зроблений на основі ж/о 12,
ф. №1, 2, 3, Головній книзі, тому що в цих документах найбільш відображені аналітичні дані.

На початку аналізу відокремим власний капітал від інших джерел фінансових ресурсів підприємства (табл. 3.1.).

За даними табл. 3.1 очевидно, що власний капітал
АТ “ВПФ”дорівнює 76820 тис. грн. і 88486 тис. грн.  відпівідно на початку і кінець року, тобто його розмір збільшився під кінець року на 11666 тис.грн., що складає 2,35%.

Дані табл. 3.1 свідчать про те, що власний капітал є основним джерелом фінансових ресурсів підприємства, його питома вага склала на кінець року 90,45% до загального розміру фінансових ресурсів. Це свідчить про те що підприємство у разі потреби, при ліквідації зможе покрити свої борги за рахунок власного капіталу. Темп росту власного капіталу 115,2%, що вище, чим у джерел майна в цілому. Це свідчить про швидке збільшення розміру власного капіталу в господарській діяльності підприємства.

Таблиця 3.1

Аналітичні групування й аналіз пасиву балансу ЗАТ “ВПФ” за 1998 р.

Наступним етапом аналізу є аналіз складу, структури і дінаміки власного капіталу (табл. 3.2).

Аналіз показав, що розмір статутного фонду АТ "ВПФ" сладає 1,16% власного капіталу, і дорівнює 1029 тис. грн., тобто зареєстрованого в татуті розміру. Додатковий капітал за звітний, капітал значно збільшився (на 12009 тис.грн. або 14,53%) і по розміру перевищує загальну суму власного капіталу на 6,97%. Це відбулося через індексацію балансової вартості основних засобів, дооцінки ТМЦ і по іншим причинам. Резервний капітал на підприємстві відсутній через збитковість.

Таблиця 3.2

Аналіз складу, структури і динаміки власного капіталу за 1998 рік

Спеціальні фонди і цільове фінансування зменшилися на 91 тис.грн., що складає (50% від суми на початок року, і їхній розмір займає 0,11% у структурі власного капіталу. На розмір резерву майбутніх витрат і неплатежів (105 тис. грн.) припадає 0,12% розміру власного капіталу, резерви майбутніх платежів в цілому на 25 тис. грн., тобто на 31,25%, збитки звітнього року, склали 3002 тис.грн., а минулого року 4399 тис.грн. Загальні сума збитків займає – 8,36% структури власного капіталу. Це означає, що вони за звітній рік не покривалися.

Більш повно рух фондів можна побачити у формі №3 (дод.    ), де відображено надходження і витрати сум фондів і резервів за звітній рік.

Далі, у процесі аналізу необхідно розрахувати коефіцієнт ефективності власного капіталу що допоможуть проаналізувати власний капітал підприємства (табл. 3.3).

Як свідчать дані табл. 3.3 коефіцієнт автономії (Ка), що важливий для інвесторів і кредиторів, характеризує частку засобів, які вкладені власниками в загальну вартість майна.

Таблиця 3.3

Аналіз коефіцієнтів власного капіталу

Це свідчить, про те що підприємство не залежить від своїх боргів
(тому що Ка > 0,5), а збільшення коефіцієнта на 3% свідчить, про зменшення розміру кредитві і позик.

Коефіцієнт фінансування (Кф), який показує в якому розмірі майно підприємства фінансується за рахунок різномінітних джерел, не має обмежеть, тобто, чим він вище, тим надійна позиція кредиторів (44, с.257). Його збільшення на 2,07 свідчить про те, що майно підприємства в здебільшого формується за рахунок власних засобів.

Коефіцієнт інвестування (Кі) показує на скільки власні джерел формуються інвестиції Ат. Як очевидно з табл. 3.3., частка власних засобів у виробничих фондах збільшилось на 23% під кінець року і склала 120%.

Коефіцієнт оборотності (Ко) показує швидкість обороту власного капіталу, що для АТ “ВПФ” значить активність засобів, яким ризикують акціонери. Ріст Ко (з 2% до 6%) означає підвищення мірою забезпечуватися кредитами і відповідно знижувати частку власників у загальному капіталі підприємства.

Зменшення на 0,03 коефіцієнта співвідношення позикових і власних засобів (Кс) свідчить, про збільшення розміру капіталу і його активності. Коефіцієнт покриття власними засобами знаходяться в межах нормативного обмеження (0,8), це свідчить про повну заможність власним капіталом господарської діяльності підприємства.

На підставі зроблених розрахунків можні зробити висновок, що фінансове положення ЗАВ "ВПФ" щодо власного капіталу значно поліпшилося під кінець року в результаті збільшення його на 11666 тис. грн. або 15,19%. Головною причиною цього явилося збільшення додаткового капіталу на 10419 тис.грн. (12,61%) і збільшення резерву майбутніх витрат і платежів (на 25 тис.грн. або 21,35%). Для більш глибокого аналізу власного капіталу необхідно зробити детальний аналіз його складових, а так само їх динаміку впливу на розмір власного капіталу.

3.2 Аналіз прибутку підприємства

Прибуток підприємства впливає на утворення власного капіталу, і в той же час, є його складовою. Тому аналіз складових частин власного капіталу необхідно почати з аналізу прибутку. У процесі аналізу потрібно вивчити склад балансового прибутку, його структуру, динаміку і виконання плану прибутку за звітний рік (табл. 3.4). При аналізі використовують дані форми звітності. (дод.                  ).

Таблиця 3.4

Аналіз складу, динаміки і використання плану балансового прибутку
за звітній 1998 рік

Як показують дані табл. 3.4 план по балансовому прибутку перевищений, тобто отримані збитки менше запланованих на 58 тис.грн., а фактична їх сума складає 2227 тис. грн. Найбільша питома вага в балансовому прибутку займають збитки від реалізації продукції (102%), їх сума дорівнює 2270 тис. грн., що менше запланованої на 30 тис. гн. Підприємством був отриманий прибуток  від іншої реалізації – 14 тис. грн., що менше планової на 0,04% або 1 тис.грн.. А також позареалізаційні фінансові результати виявилися позитивним, тобто був отриманий прибуток у розмірі 29 тис. грн., що більше ніж у попередньому році на 44,2%.

Так як результати аналізу, показали, що підприємство має негативний балансовий прибуток, то подальший аналіз необхідно проводити як аналіз збитків підприємства. На початку необхідно визначити і проаналізувати причини утворення збитків, структуру, їх даниміку.

Прибуток в основному утворюється за рахунок результатів продукції (товарів), робіт, послуг інших матеріальних цінностей.

Під прибутком від реалізації продукції розуміють перевищення виручки від реалізації продукції без ПДВ і акцизу над витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартість продукції. У протилежному випадку підприємство одержує збиток. Прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансо-господарського року.

Протягом останніх трьох років ЗАТ "ВПФ" має балансовий збиток, що формується в такий спосіб: за звітний 1998 рік підприємство від основної реалізації має збитки 2270 тис.грн. По позареалізаційних операціях отриманий прибуток. При продажі основних засобів ТМЦ, прибуток склав 29 тис. грн., а від здачі майна в оренду – 14 тис. грн. Загальна сума балансового збитку з урахуванням одержаного прибутку склала 2227 тис. грн. (227000-43000). Одночасно ЗАТ "ВПФ" було випостинало прибутку ще 775 тис. грн., то перерозподілений збиток за 1998 рік склав 3002 тис. грн. (дод.    ). Збитки минулих років склали на кінець 1997 року 4399 тис. грн. (дод.     ).

Аналіз збитків можна зробити за допомогою ЕОМ і програмних пакетів "Ряди динаміки" і "Прогнозування на основі рядів динаміки". Інформація (табл. 3.5) узята за три останніх роки по кварталах. Тепер доцільно розглянути дані про збитки за 1996, 1997, 1998 рік у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Динаміка збитків ЗАТ "ВПФ" за 1996, 1997, 1998 роки,

(тис. грн)

Вихідна інформація (дод.    ) представляє собою показники загальної тенденції ряду. Якщо брати останій квартал 1998 року, то очевидно, що абсолютний приріст збитку в порівнянні з базісним періодом (І квартал 1998р.) склав 506 тис. грн., а в порівнянні з попереднім періодом 30 тис. грн. Темп росту порівняно з базісним періодом дорівнює 638,29%, порівняно з
ІІІ  кварталом 1998 року – 105,26%. Темп приросту збитків ІV кварталу 1998 року в порівнянні з І кварталом 1996 року складає 538,29% , порівняно з
ІІІ кварталом 1998 року дорівнює 5,261%. Абсолютне утримання 1% прирісту збитку базисного 0,932 тис.грн., цепного приросту – 24,739 тис.грн.

Так само вихідні дані містять середні показники ряду дінаміки: середній рівень ряду динаміки – 362,5 тис. грн.; середній абсолютний
приріст – 181,84 тис.грн.; середній темп рісту (%) - 132,70%; середній темп прирісту (%) - 32,696%.

Подано також графік ряду динаміки виявлене рівняння основної тенденції ряду:

                                 У=А₀+А₁Х, тобто

пряма, але її коефіцієнт кореляції достатньо високий (0,96), тому тенденція обрана правильно. Крім перерахованого вище, отриані згладжені значення ряду (дод.     ). У результаті аналізу отримані прогнозні значення на І квартал 1998 року (дод.     ), у яких мінімальний прогнозний збиток склав 600,1 тис. грн. по кінцевому рівні ряду, максимальний 730,7 тис. грн. по середньому темпу росту.

З проведеного аналізу очевидно, що сума збитків збільшується з року в рік. Велику частину (98,1%) складають збитки від реалізації. Їх виникнення поясняється тим, що продукція ЗАТ "ВПФ" має негативну рентабульність, тобто збиткова (дод.      ). Середня збитковість складає 82,32%. Максимальною збитковістю володіє вовняна і напівшерстяна пряжа (89,56%), що є основною продукцією АТ “ВПФ” (83% від загального обсягу виробленої продукції в 1998 році). Мінімальною збитковістю (16,58%) володіє інша продукція (швейні вироби), що відносяться не до основної реалізації і займає маленьку питому вагу (17% від загального обсягу продукції). Таким чином, стає  ясно, що випускаючи здобільшого збиткову продукцію, підприємство буде мати збиток.

Наступним етапом аналізу прибутку є аналіз розподілу і використання його. Так як, підприємством було використано 775 тис. грн. чистого прибутку, то необхідно зробити аналіз розподілу і використання цієї суми (дод.     ).

Для аналізу напрямків використання прибутку використовуємо кругову діаграму (рис. 3.1).

На протязі звітного 1998 року підприємством було зроблено врідрахувань з прибутку на суму 1731,46 тис.грн. (дод.   ). Ці засоби біли сикористані на:

-      оплату нарахованих банком відсотків за просрочений кредит;

-      ПДВ за рахунок прибутку;

-      пеня по податку по ПДВ.

Крім цього, у процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану по використанню прибутку, для чого фактичні дані про використання прибутку в усіх напрямках співставляються з даними плану і з’ясовуються причини відхилення плану по кожному напрямку використання прибутку. Тому що підприємство збиткове, то аналіз буде виконаний з розрахунку сум, які використовувалися у рахунок пибутку (табл. 3.6).

Як очевидно з аналізу даних табл. 3.6 основну частку використаних засобів займають платежі до бюджету – 63% від загальної суми використаних засобів складає 32% або 548 тис. грн., що більше запланованої суми усього на 1 тис. грн., це свідчить про те, що підприємство не має у своєму розпоряджені зайві кошти і здійснює у фонди і резерви по раніше запланованому плану використання прибутку. Перевитрати коштів на 14% і спостерігається в зв’язку з переплатою ресурсних платежів на 31%, що склало 103 тис. грн., інших податків і зборів на 68% (212 тис. грн). Це могло трапитись через підвищення податкових ставок,  а так само появи нових видів податків, що не були передбачені планом використання коштів у рахунок прибутку. Таким чином, розглянемо табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Використання коштів ЗАТ "ВПФ" за рахунок прибутку  за 1998 рік,

(тис.грн.)

Таким чином, проаналізувавши порядок розподілу коштів за рахунок прибутку підприємства, а також утворення і динаміку його збитковості, можна зробити висновок, що відомість прибутку позбавляє підприємства утворення фондів і резервів у повному обсязі, джерела утворення власного капіталу.

Головними чинниками, що впливають на відсутність прибутку є: збиткова рентабульність основного виду ринку збуту, низькою відпускною ціною. Аналіз прибутку показав, що підприємством були витрачені суми на поповнення фондів і резервів. Таким чином, наступним етапом аналізу власного капіталу буде аналіз формування і використання фондів і резервів підприємства.

3.3 Аналіз формування і використання фондів і резервів підприємства

Аналіз фондів і резервів необхідно почати з моменту їх формування, тобто проаналізувати використання прибутку з погляду відрахувань у фонди резервів. Дані табл. 3.6 відображають процес розподілу коштів у рахунок прибутку на різноманітні потреби підприємства, у тому числі фонди і резерви. Аналіз формування і використання фондів повинний показати, на скільки і за рахунок чких чинників змінилася загальна сума засобів відрахувань фондів.

Основними факторами, що визначає розмір відрахувань у фонди і резерви, є суми чистого прибутку (ЧП) (у нашому випадку, суми коштів витрачених за рахунок прибутку) і коефіцієнт відрахувань з прибутку у відповідні фонди (Кі). Сума відрахувань визначається по формулі:

                       Фі=ЧП*Кі                                                  (1)

Для розрахунку їх впливу необхідно використати один із прийомів детермінірованого факторного аналізу (табл. 3.7).

Аналізуючи данні табл. 3.7 можна зробити висновок, що суми відрахувань помітно відхиляються від запланованих, причиною цього є зміна частки відрахувань у фонди і резерви.

Таблиця 3.7

Аналіз формування фондів і резервів

Тому що сама сума, розподіляємих коштів практично не змінилася, то вона не є головним фактором, випливаючим на суму відрахувань у фонди і резерви. Тому немає необхідності в розрахунку впливу факторів другого рівню на суму відрахувань у фонди підприємства.

Наступним етапом є аналіз складу і структури окремих клементів власного капіталу, які входять до складу фондів і резервів. До них відносяться додатковий капітал і статутний фонд.

Розмір статутного фонду ЗАТ "ВПФ" дорівнює 1029 тис. грн. Цей розмір є постійною величиною відповдіно до статутних документів і не змінюються протягом року. При збільшенні або зменшенні статутного фонду підприємства необхідно його переєрестрації. Його склад і структура відображені в табл. 3.8.

Аналізуючи дані табл. 3.8 можна зробити висновок, що основна питома вага в структурі статутного капіталу займають внесені акціонерами кошти (36,8), а також основні засоби (36,7). Найменша питома вага в структурі мають внески акціонерів, зроблені у виді різноманітних товарів (0,09).

Таблиця 3.8

Процес формування статутного фонду ЗАТ "ВПФ"

При аналізі додаткового капіталу слід зазаначити, що він збільшився протягом року на 10419 тис.грн. (13%) і склав на кінець 1997 року 93061 тис.грн. Аналіз його складу і структури поданий у табл. 3.9.

Таблиця 3.9

Аналіз складу  і  стрктури додаткового капіталу на кінець 1998 року

З табл. 3.9 видно, що основна питома вага додаткового капіталу займає фінансування проекту Б (42,6%) і проекта А (40,3%). На третьому місці при формуванні додаткового капіталу несе покриття збитків за рахунок засобів (1497 тис. грн.) у такий спосіб додатковий капітал збільшився за рахунок фінансування вкладеннь, що грають велику роль у розвитку виробництва.

Далі для більш повного аналізу, необхідно роздивитися використання засобів фондів і резервів. Фонди економічного стимулювання (ФЕС) містять у собі фонд матуріального заохочення і фонд розвитку виробництва. Використання засобів ФЕС показана в табл. 3.10.

Таблиця 3.10

Використання засобів ФЕС

Як очевидно з табл. 3.10 засоби ФЕС використовуються в основному на утримання об’єктів соціально-культурного побуту (до 98%), тобто використовуються засоби фонду розвитку виробництва. Інші витрати ФЕС є незначними і займають малу питому вагу в структурі витрачених засобів.

Аналіз резервного фонду не можливий, тому що його формування передбачене статутними документами, але фактично не проводиться через відсутність прибутку на підприємстві.

Аналіз фонду цільового фінансування показав, що протягом 1998 року було використано засобів цього фонду на суму 91 тис. грн., і утримання дитячих садків, виплату з бюджетного рахунка, утримання культурно-побутових комплексів. Через велику облікову інформацію проаналізувати використання цих засобів не продоставляється можливим. Резерв майбутніх витрат і платежів у 1998 році не використовувався, а нараховані суми призвели до його збільшення на 25 тис. грн. (дод.     ).

Таким чином, проаналізувавши формування і використання фондів і резервів підприємства, можна зробити висновок, що майже усі фонди і резерви збільшили свій розмір (за вийнятком фонду цільового фінаваня). Це говорить про те, що підприємству вдалося зробити відрахування у фонди, відповідно до планів і використовувати засоби у відповідності з кошторисами використання засобів фондів і резервів. Але стає ясно, що їх стан бажає бути краще, тому що, деякі з них не мають джерела утворення (резервний фонд, інші ж недостатньо фінансуються (фонд цільового фінансування), і як у наслідок, фонди і резерви не виконують цілком своїх функцій і свого призначення.

Аналіз власного капіталу показав, що хоч він і збільшився протягом року, завдяки додвтковому капіталу, але фонди і резерви  не мають належного розвитку через відсутність джерел їх фінансування (прибутки). Таким чином, на підприємстві майже не виконуються ті функції, що повинні виконувати фонди і резерви. Аналіз прибутку показав, що збитки, одержані підприємствам мають тенденцію до збільшення, що приведе до скорочення формування фондів і резервів підприємства, тобто до зменшення розміру власного капіталу. Таким чином, необхідно роздивитися питання про напрямок вдосконалення матодики аналізу власного капіталу.

3.4 Вдосконалення методики аналізу власного капіталу

Аналітична обробка економічної інформації дуже важка  та потребує більшого обсягу різноманітних обчислень. При переході до ринкових відносин потреба до аналітичної інформації значно збільшилася. Це пов’язано з потребою розробки та обгрунтованістю перспективних бізнес-планів підприємства, комплексної оцінки еффективності короткострокових та довгострокових управлінських рішень. В зв’язку з цим автоматизація аналітичних розрахунків є об’єктивною необхідністю. Так як за допомогою ЕОМ більш глибше та всебічно вивчаються економічні явища та процеси, більш повно вивчаються резерви збільшення ефективності виробництва.

Так, наприклад, проведемо аналіз зміни власного капіталу підприємства ЗАТ "ВПФ", використовуючи пакет прикладних програм "Загальний аналіз рядів динаміки"  обчислювального центру університета (дод.      ).

Треба відмітити, що вихідні данні відображають квартальну величину  власного капіталу за останні три роки
(з 1996 – 1998 рік). При цьому наблюдається постійне збільшення цієї величини на протязі вказаного періоду. Так, максимальний рівень власного капіталу зафіксований в грудні 1998 року і складав 88486 тис. грн., а мінімальний – в січні 1996 року – 67038 тис.грн. Що свідчить про постійне збільшення власного капіталу на протязі трьох років.

Середній рівень власного капіталу за данний період складає 82516 тис. грн. Закономірність зміни власного капіталу можна охарактеризувати за допомогою казникової лінії (пораболи): 
                             Y=66561,5+390,646X+120,720X²,

яка на 99,6% зглажує ряд динаміки (коефіцієнт детермінації = 99,56%), тобто виключає вплив випадковості.

Відхилення теоретичних рівнянь (значень ряду) від емперичних уявляє собою різні велечини. Так, найбілше відхилення наблюдається в
ІІ кварталі 1997 року (+859,7 тис.грн.), що складає 1,174%, а найбільше в
IV кварталі 1996 року і складає 7,363% (–954,6 тис.грн.). Це вказує на відповідну різницю між теорією та практикою.

Коефіцієнт кореляції служить для виміру тісноти взаємозв’язку між аналізованими признаками та його значення дорівнює 0,9997808, що вказує за шкалою Чеддока на тісний прямий взаємозв’язок між вивчаємими величинами власного капіталу.

Таким чином, аналіз власного капіталу за три роки на базі ЕОМ дає наглядне явище про характер власного капіталу та дозволяє простежити динаміку зміни та встановити основну тенедунцію збільшення влансого капіталу (дод.     ).

Для виявлення факторів, які впливають на величину власного капіталу необхідно провести кореляційно-регресійний аналіз, тобто побудова та аналіз однофакторних та багатофакторних регресійних моделей за допомогою ЕОМ (дод.     ).

Використання кореляційно-регресійного аналізу в економічних умовах потребує проведення перевірки відповідності вихідних даних вимогам цього методу. Спочатку розрахувуються статистичні характеристики вивчення сукупністі (X₁, X₂, Y), де X₁, X₂ є факторними показниками, а Y – результативним. На основі обробки вихідної інформації на ЕОМ має статистичну характеристики, які наведені в пункті 2 (дод.    ). З цього видно, що вихідна інформація є однородною та пригодна для подальшого вивчення., так як розраховані показники варіації (V_y=4,32%, V_x1=0,91%, V_x2=0,71%) є меншими ніж V_крит. - 35%.

Перевірка на нормальність розподілення вихідних даних проводиться шляхом порівняння асиметрії і ексцесів з їх помилками. При відповідності закону розподілу повинно додержуватися нерівності:

на основі п. 3.1 (дод.    ) маємо відповідність всіх змінних нормальному закону розподілу. Перевірка незалежності явищ результатного признаку (див. п. 3.2 дод.   ) проведена по критерію Дарбіна-Ватсона і показала на значимість автокореляції. Це підтверджується і по критерію коефіцієнта Ст’юдента (Т_вич.>Т_табл.).

Перевірка статистичної незалежності (мультіколінеарності) факторів проведена за допомогою критерія ХИ-квадрат. Вона показала наявність мультиколініарністі (див. п. 3.3.1, дод.     ).

Парна оцінка взаємозв’язку факторів показала наявність тісних взаєзв’язків між ними, що підтверджує корні коефіцієнти кореляції і детермінації (див. п. 3.3.2, дод.    ). При будуванні багатофакторної регресійної моделі важливий правильний вибір ряду рівняння, яке описує залежність результативного показника (y-власний капітал) від прийнятих факторів
(Х₁ – обсяг реалізованої продукції). Для (Y) оптимальна лінійна формула взаємозв’язку з вивчаємими показниками, яка має вигляд:

Y=A₀+A₁X₁+A₂X₂                                                                                               (2)

де А₀ – вільний член рівнянні;

    А₂ і А₁ – коефіцієнти рагресії.

На основі обробки вихідних даних на ЕОМ має значення коефіцієнти, які наведені в п. 5.2 (дод.     ).

З усього видно, що А0=6446, А1=2798, А2=-1622, тоді рівняння приймає вид багатогранної регресії:

                       Y=6446+2798X₁+(-1622)X₂                     

Отримані показники адекватності рівняння наведені в
п. 5.4. (дод.    ) свідчать, що коефіцієнт багатограної кореляції (R) дорівнює 0,55968.

Перевірка R провдена по кретерію Фашера (F), яка показала, що кореляція вміру. Але так, як F_вич.<F_табл., то отримане рівняння неадекватне, а коефіцієнти кореляції незначні.

Точність отриманого рівняння регресії можна перевірити і по відносній помилці (Е), якщо вона £ 5, то рівняння достатньо точне. Середня відносна помилка в нашому випадку дорівнює 2,74%, а максимальна відносна помилка – 6,84%. Це говорить про неповну надійність данного рівняння, тобто воно не є точним.

Розраховані також показники еластичності, які відображають зміну Y при змінах X₁ та X₂ на 1%. Дані п. 5.7 свідчать, що величина власного капіталу збільшиться на 9,324%, якщо збільшиться обсяг реалізованої продукції, і зеншитися на 9,099%, якщо витрати на виробництво продукції збільшаться
на 1%.

Таким чином, регресійна модель має середні оціночні показники і рекомендуються для попередньої оцінки виливу даних факторів на величину власного капіталу.

З зробленої роботи можна зробити висновок, що багатофакторний кореляційний аналіз має важливу наукову і практичну значимість. Він дозволяє вивчити закономірності зміни результативного показника в залежності від поведінки різних факторів, визначити їх вплив на величину результативного показника, встановити, які з них є основними, а які другими. Цим досягається більш об’єктивна оцінка діяльності підприємства, більш точне та повне визначення внутрі господарського резервів і планових показників.

Висновок

Власний капітал підприємства – важлива фінансова характеристика  будь якого підприємства. На ций показник звертають велику увагу всі зацікавлені сторони, тому що по ньому можна судити про фінансову стійкість, незалежність, можливості підприємства. Завдяки цьому, важливе значення одержують облік і аналіз власного капіталу, що і були розглянуті на сторінках випускної роботи.

При виконанні роботи і вивчені методики обліку й аналізу власного капіталу були використані данні ЗАТ "ВПФ", що виступало в ролі базового підприємства.

У випускній роботі була розглянута діяльність акціонерного товариства за звітний період (1998 рік), дана оцінка його фінансового стана і характеристика його діяльності.

Нами надана економічна природа власного капіталу. його сутність, значення, а також структурні елементи. Крім цього розглянута система рахунків і аналітичних показників, що охоплює складові власного капіталу й умови його збільшення або зменшення.

У ході вивчення особливостей обліку власного капіталу на базовому підприємстві, у роботі є присутнім характеристика діяльності акціонерних підприємств у цілому й  особливості даного об’єкту обліку для дослідження.

Слід зазначити що, для слушності методики веденя обліку необхідно ознайомлення і вивчення законодавчої бази і нормативів, що регулюють облік власного капіталу. Тому в роботі розглядається перелік нормативних документів, що регламентують облік  досліджуваної проблеми і дана їх стисла характеристика.

Розгляд обліку власного капіталу почато з організаційних принципів, на прикладі роботи фінансово-розрахункового сектру, який займається обліком та контролем формуванням і використанням власного капіталу. Найважливіша складового власного капіталу – статутний фонд, тому порядок його обліку дуже важливо.

Його розмір зареєрестрований у статуті підприємства і складає 1028950 грн., він залишається незмінним, за вийнятком випадку переєстрації за рішенням засідання фундаторів. Були розглянуті випадки зменшення або збільшення статутного фонду, а також процесс його формуання.

Облік фондів і резервів підприємства, що входять до складу власного капіталу подані в роботі обліком: резервного фонду, що відсутні на ЗАТ "ВПФ", через відсутність джерела фінансування – прибутку; додаткового капіталу (93061 тис. грн. на кінець звітного року), по кредиту 88 рахунку відбувається його формування і збільшення, по дебету – використання коштів фонду; фондів спеціального призначення і цільового фінансування (у балансі сума усього 102000 грн.), серед яких фонди економічного стимулювання, що не мають джерела формування прибутку, тому сума, дебетована на 87 рахунок списується наприкінці періоду в дебет 80 рахунка, тобто збитки (що не було відображено в обліку наприкінці звітного періоду); резерв майбутніх витрат і платежів, що враховуються на 89 рахунку і використовують на оплату відпусток і використовуються на оплату відпусток і ремонту що забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів, а формуються засоби фонду і резерву розглянуті документи по їх обліку, показані проводки по їх формуванню і використанню засобів, продемонстровані напрямки використання і цільове призначення фондів і резервів.

Облік фінансових результатів показний в аналітичному розрізі, а також формування прибутку (збитку) розглянуті теоретично з підкріпленням данними підприємства (збиток звітнього року склав 3002000 грн., минулих років – 4399000 грн.).

Власний капітал знаходить широке відображення у формах звітності. Правильне формування звітних даних має велике значення, тому важливо роздивитися й охарактеризувати звітні відомості по власному капіталу і повному його відображення в балансі, у звіті про фінансові результати й в звіті про фінансово-майновий стан підприємства.

Розгляд аналізу власного капіталу почато зі складу, структури і його динаміки. Аналіз показав, що розмір власного капіталу збільшився на 11666 тис.грн. (15%), це обумовлено збільшенням окремих його складових (додаткового капіталу на 10419 тис.грн., що складає 13% резерву майбутніх витрат і платежів на 25 тис.грн. (31%)).

Далі був розглянутий аналіз структури і склад складових частин власного капіталу. Аналіз фондів і резервів підприємства, складається з аналізу: резервного фонду, що відсутній на ЗАТ "ВПФ", через відсутність джерела фінансування – прибутку; додаткового капіталу (93061 тис.грн. – на кінець звітного періоду); фонду спеціального призначення і цільового фінансування (у балансі сума усього 102000 грн.), серед яких фонди економічного стимулювання, що не мають джерела формування прибутк; резерв майбутніх витрат і платежів, що використовують на оплату відпусток і ремонту, що забезпечуює безперебійну роботу виробничих цехів. По кожному фонду і резерву розглянути первинні документи  і бухгалтерські реєстри – джерела аналізу, у яких відображені напрямки формування і використання засобів і цільове призначення фондів і резервів.

Аналіз фінансових результатів показний в аналітичному розрізі. В роботі розглядається порядок формування прибутку (збитку) теоретично з підпкріпленням даними підприємства (збиток звітнього року склав 3002000 грн., минулих років – 4399000 грн.), а так сам використання прибутку, що збільшує суму збитків. Аналіз збитків був зроблений за допомогою ЕОМ і програми "Загальнй аналіз рядів дінаміки", що показав тенденцію збитків до збільшення. За допомогою програми був отриманий прогнозний результат на І квартал 1999 року, максимальна сума якого склала 730 тис. грн., що в порівняннях з IV кварталом 1998 року більш на 130 тис.грн. або 21%. У процесі аналіз був виявлений головний фактор, що впливає на розмір збитків – це негативна рентабельність усіх видів випускаємої продукції. Іншими словами продукція ЗАТ "ВПФ" збиткова, тому чим більше обсяг зробленої продукції, тим більший збиток одержує підприємство. Якщо підприємство може підвищити рентаббельність продукції за рахунок зниження її собівартості, збільшення відпускної ціни й отримання нових ринків збіту, то воно може мати прибуток і можливість покращити своє фінансове становище і збільшити розмір власного капіталу. Тому що збитковітсь не дає підприємству працювати на повну потужність, виконувати в повному обсязі виробничу програму. При відсутності прибутку неможливо формування фондів і резервів відповідно до затверджених нормативів, у чому відповідно до затверджених нормативів, у чому ми переконалися на прикладі базового підприємства.

У процесі написання курсової роботи використані документи підприємства ЗАТ "ВПФ", основна частина яких виконана з використанням ЕОМ, тому що на підприємстві переважає автоматизована форма обліку. Тому,  у роботі приведений приклад використання ЕОМ в обліку з розкриттям деяких особливостей методології упорядкування документів за допомогою комп’ютерної програми “Excel” з серії допоміжніх програм "Microsoft Office". А так само приклад використання ЕОМ в аналізі в підтвердження ефективності цієї форми керування з розкриттям деяких особливостей методології одержання прогнозних і аналітичних матеріалів за допомогою програм “Аналіз рядів динаміки” і “Аналіз багатофакторних регресійних моделей”.

Таким чином, слід зазначити, що підприємство має у своєму розпоряджені трудові, матеріальні ресурси, має основні фонди й оборотні, що є перспективою його подальшого розвитку за допомогою надійної системи керування і наявності висококваліфікованих облікових кадрів.