§ 5. Припинення договору оренди

Стаття 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» містить норму, згідно з якою одностороння відмова від договору оренди не допускається. Разом із тим законом встановлено вичерпний перелік підстав припинення договору оренди. Такими підставами закон визнає:

• закінчення строку, на який було укладено договір оренди;

• приватизацію об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря). В разі переходу права власності на орендоване майно до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника;

• банкрутство орендаря;

• загибель об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Так, відповідно до ст. 269 Цивільного кодексу дострокове розірвання договору на вимогу наймодавця шляхом пред'явлення позову в суді, арбітражному суді можливе у випадках, якщо наймач:

• користується майном не відповідно до договору або призначення майна;

• навмисне або з необережності погіршує стан майна;

• не вніс плати протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу;

• не зробить капітального ремонту у випадках, коли за законом або за договором капітальний ремонт лежить на його обов'язку.

Дострокове розірвання договору на вимогу наймача (ст. 270 Цивільного кодексу) можливе шляхом пред'явлення позову до суду, арбітражного суду:

• якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що лежить на його обов'язку;

• якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в стані, непридатному для користування.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. № 5-93 «Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності» ддговори найму (оренди) з користувачами будинків і приміщень, що є в державній власності та належать підприємствам, установам і організаціям на праві повного господарського відання або оперативного управління, вважаються розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, дипломатичних представництв і консульств іноземних держав.