§ 3. Україна як суб'єкт міжнародного приватного права

Україна може бути суб'єктом міжнародного публічного права, наприклад, як учасниця Міжнародної угоди ООН з цукру 1992 р.1 Як суб'єкт міжнародних економічних відносин наша держава визнається членами "великої сімки" (США, Канада, Японія, Франція, ФРН, Великобританія, Італія). Беручи участь як суб'єкт права у міжнародній діяльності, зокрема в міждержавних організаціях (ООН, Міжнародному валютному фонді та ін.), Україна водночас може бути й суб'єктом приватно-правових відносин. Це підтверджується і її нормативними актами. Положення Конституції України, Декларації про державний суверенітет, Законів України "Про економічну самостійність України", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших засвідчують, що держава Україна є самостійним суб'єктом у здійсненні правовідносин з іноземними суб'єктами права. Позитивним є те, що в проекті Цивільного кодексу України вказується, що до цивільно-правових відносин з "іноземним елементом" за участю держави застосо-

Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 40. — Ст. 362.

134

вуються правила книги восьмої проекту на загальних підставах, якщо інше не передбачено законом (ст. 1573).

Україна може виступати стороною в угодах з іноземного інвестування, оренди майна за кордоном. Вона є й власником майна, розміщеного за її межами. Наприклад, Україна є власником чималої кількості посольських приміщень за кордоном, будує власні комплекси для посольств, консульств, займається ремонтом та реконструкцією представництв у багатьох державах.

У свою чергу, в Україні може розмішуватися майно іноземних суб'єктів права. Так, іноземні дипломатичні представництва, консульські установи та міжнародні урядові організації можуть самостійно придбати, орендувати, використовувати на безоплатній основі споруди та приміщення, здійснювати перебудову, добудову приміщень згідно з Положенням про порядок розміщення дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних та іноземних організацій в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1995 р.1

Реалізуючи свої майнові права, Україна може бути учасником СП.

Так, Кабінет Міністрів України постановами № 1423 та № 13375/13 ще 1993 р. ініціював створення акціонерного товариства "Елаєнт Київ" — спільного підприємства з переробки небезпечних старих боєприпасів. Засновниками цього СП стали Уряд України, компанія "Елаєнт Тексістемс" (США) і "Рапіербейз Лтд" (Великобританія)2.

Україна може бути стороною у правовідносинах з продажу іноземним громадянам майна, цінних паперів, приміром, облігацій внутрішньої державної позики. І навпаки, держава може заборонити вчинення певних дій. Так, до набрання чинності законодавством України про роздержавлення майна постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р.3 було заборонено випуск та реалізацію акцій усіх державних підприємств, організацій та установ, розташованих на території України, фізичним та юридичним особам поза межами України.

Державний вісник України... — № 3—4. — С.367—368. 2 Ільчеюсо О. Утиль: небезпечно для життя // Голос України. — 1996. —

12 червня.

о

Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1990. — № 52. — Ст. 649.

135

Україна може спадкуватпи майно, розміщене за кордоном. Тому відповідно до вимог Митного кодексу України через її митний кордон вільно переміщуються речі, які належать до спадщини України. Валюта й цінності, які складають цю спадщину, можуть ввозитися на її митну територію в порядку, встановленому законодавством України (статті 55, 56 Митного кодексу України1). Відповідно до підпункту "а" п. 2 ст. З Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 р.2 не підлягає оподаткуванню митна вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які перейшли у власність держави за правом спадкоємства та ввозяться в Україну. При цьому підставою для ввезення в Україну предметів, що входять до складу її спадщини, відкритої за кордоном, є легалізовані у встановленому порядку документи про право на спадщину та про належність цих предметів до складу спадщини (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України).

Україна здійснює права та обов'язки як суб'єкт міжнародного приватного права через інших суб'єктів права. Від імені держави певні повноваження можуть надаватися Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністрові, Національному банку, міністерствам, відомствам. Так, відповідно до пунктів 3, 4 Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 1996 р. , вказані суб'єкти державної виконавчої влади реалізують державну політику у відповідній сфері економіки, представляють уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях.

Міністерство фінансів України, як уповноважена особа емітента — Уряду України, відповідно до Угоди між Урядом України та PAT "Газпром" про принципи врегулювання заборгованості України за поставки російського природного газу у 1994 р. і забезпечення поточних платежів у 1995 р. від 18 березня 1995 p., a також відповідно до Положення про порядок передачі, обігу, виплати доходу та погашення облігацій державної зовнішньої позики України 1995 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 1995 p., оголосило про призначення акціонерного комерційного банку "Україна" додатковим платіжним агентом з обслуговуванням обігу, сплати доходу та погашення облігацій державної зовнішньої позики України 1995 р.3

Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 16. — Ст. 203.

2 Там само. - 1995. - № 40. - Ст. 298. З Урядовий кур'єр. — 1996. — 18 січня.

136

Наша держава виступає через Міністерство фінансів України у правовідносинах, спрямованих, приміром, на виконання: 1) Угоди про позику між Україною та Експортно-імпортним банком Японії щодо надання експортного кредиту в сумі, еквівалентній 50 млн доларів США, підписаної 28 грудня 1995 р. та ратифікованої 26 березня 1996 p.; 2) постанови Верховної Ради України "Про використання кредиту Експортно-імпортного банку Японії" від 7 червня 1996 р. Зазначений кредит використовуватиметься, зокрема, Криворізьким державним центральним гірничо-збагачувальннм комбінатом, Північним державним гірничо-збагачувальним комбінатом (м. Кривий Ріг), Національною телекомпанією України на виконання зовнішньоторговельних контрактів з іноземними фірмами.

Відповідно до Указу Президента України "Про утворення Національного агентства України з реконструкції та розвитку" від 2 липня 1996 р.2 та Положення про Національне агентство України з реконструкції та розвитку3, затвердженого Указом Президента України від ЗО серпня 1996 p., вказане агентстве, зокрема, представляє інтереси Уряду України в міжнародних фінансових, міждержавних і регіональних організаціях, організаціях іноземних держав у сфері залучення та використання зовнішніх фінансових ресурсів.

Згідно з Положенням "Про Державний комітет України по водному господарству", затвердженим Указом Президента України від ЗО червня 1998 р., на вказаний Комітет були покладені завдання, серед яких важливе місце посідає надання ліцензій на право проведення підприємницької діяльності, внесення пропозицій щодо укладення й уточнення контрактів стосовно економічного та технічного співробітництва у галузі водного господарства (пункти 49, 4, 22)4.

Із ст. З Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" випливає, що Україна в особі її органів та створених ними зовнішньоекономічних організацій беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. У ст. 20 цього ж Закону вказано, що експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (включаючи матеріали у вигляді тепловипромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов'язаних з ними

Голос України. — 1996. — \І2 червня. Урядовий кур'єр. — 1996. — 4 липня. Там само. — 1996. — 7 вересня. Там само. — 1998. — 2 липня.

137

послуг, джерелом іонізуючого випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, котрі в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України, яка визначається законами України; дорогоцінного каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва та старовинних предметів з музейних фондів України здійснюються виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Свого часу важливе значення для діяльності нашої держави мали торговельні представництва за кордоном. У період монополії СРСР у зовнішній торгівлі вони від імені держави уповноважувались на здійснення за кордоном права СРСР у цій сфері діяльності. Згодом згадані повноваження торговельних представництв почали звужуватися, оскільки право на укладення зовнішньоторговельних угод було надано іншим суб'єктам господарювання — самостійним юридичним особам. Тому, відповідно до Положення України про торговельне представництво України за кордоном від 17 серпня 1993 р.1, ці представництва вже не виконували основної ролі під час укладення зовнішньоторговельних угод.

Нині деякі повноваження у сфері зовнішньоекономічної діяльності Україна поклала на торговельно-економічні місії, які діють на основі постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію роботи торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном" від 28 грудня 1993 p., Указу Президента України "Про торговельно-економічну місію у складі дипломатичного представництва України за кордоном" від ЗО квітня 1994 p., інших нормативно-правових актів. Створення означених місій дає можливість Україні та її суб'єктам господарювання, які через фінансові труднощі не можуть відкрити зарубіжних представництв, здійснювати свою діяльність за кордоном. Ці місії мають статус дипломатичних представництв, фінансуються з бюджету України і функціонально підпорядковані МЗЕЗтор-гівлі України. Не обмежуючись власною штаб-квартирою, торговельно-економічна місія може мати своїх представників при консульських установах в інших містах іноземної держави. Нині торговельно-економічні місії працюють у багатьох країнах Східної та Центральної Європи (наприклад, у Польщі, Угорщині, Канаді, ФРН).

Голос України. — 1993. — 26 серпня.

138

Зазначені місії займаються підготовкою інформації з питань економіки, сприяють розвиткові торговельно-економічних зв'язків між державами, встановленню контактів на рівні підприємницьких структур. Основною функцією торговельно-економічної місії (на відміну від колишнього торговельного представництва СРСР за кордоном) є сприяння налагодженню контактів малого та середнього бізнесу України з підприємцями іноземних держав.

Завдяки сприянню торговельно-економічних місій за кордоном 1996 р. було підготовлено до підпису проекти угод про співробітництво між Мінсільгосппродом, Мінлісгоспом України та відповідними міністерствами Австрії .

Завдяки співпраці Торговельно-економічної місії України в Канаді з Канадською кооперативною асоціацією, Радою українських кредитних спілок Канада та Канадським агентством міжнародного розвитку здійснюється програма, фінансована канадським урядом. Вона передбачає створення 20 модельних кредитних спілок в Україні, а також навчання спеціалістів на місцях та їх стажування в Канаді2.

Торговельно-економічні місії беруть участь у заходах (симпозіумах, виставках, семінарах), які проводяться органами влади та управління іноземної держави, її торгово-промисловими палатами, спілками, фірмами, іншими суб'єктами господарювання.

Крім зазначених суб'єктів, функції від імені держави здійснюють і окремі посадові особи.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про надання повноважень на підписання Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про створення фінансово-промислової групи "Міжнародні авіадвигуни" від 20 березня 1995 р.3 заступникові міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії після досягнення домовленості доручалося підписати від імені Уряду України зазначену Угоду, дозволивши йому в разі потреби вносити до її проекту зміни й доповнення, що не мають принципового характеру.

Держава, вступаючи у відносини з іншими суб'єктами права, несе самостійну відповідальність за свої дії. Вона не відповідає за діяння юридичних та службових чи посадових осіб, як і вказані особи не відповідають за дії України. Так, згідно з Віденською конвенцією про цивільну відповідальність

Закордон нам допоможе? // Голос України. — 1996. — 20 липня. Урядовий кур'єр. — 1997. — 15 травня. Державний вісник України... — № 5—6. — С. 474.

139

за ядерну шкоду від 21 травня 1963 p. (набрала чинності 12 листопада 1977 р.)1 цивільно-правовий обов'язок із відшкодування шкоди може бути покладений на державу у двох випадках. По-перше, коли вона сама вважається оператором ядерного устаткування, яким заподіяно шкоду. По-друге, коли кредитори оператора не змогли отримати від нього повного відшкодування (йдеться про субсидіарну відповідальність). Аналогічним чином, відповідальність держави як суб'єкта цивільно-правових відносин передбачено і в інших конвенціях. За своїми цивільно-правовими зобов'язаннями Україна відповідає майном, що є у її власності, а не майном, закріпленим за юридичними утвореннями та іншими суб'єктами права.