12.2. Рішення по справі

За результатами розгляду звернення приймаються такі рішення: 1) про задоволення звернення із зазначенням заходів виконання. До прикладу, вищестоячий орган дає розпорядження вчинити конкретну дію, яку уповноважений вчиняти підпорядкований суб'єкт управління. До цієї групи рішень відносять рішення про накладення стягнень на підставі протоколів, актів про правопорушення. Однак деякі нормативні акти у випадках недоведеності обвинувачень у порушенні законодавства передбачають закриття справи2. Такий припис невиправданий тому, що закриття справи має місце через те, що подальше продовження провадження неможливе. У нашому ж випадку провадження немає потреби продовжувати, адже щодо всіх фактів провід дав свою оцінку. Ще до цієї категорії рішень також можна віднести ті, які виносяться по справах про захист прав заявників. Такими рішеннями провід може змінювати адміністративний акт, який оспорювався. Це має місце, до прикладу, при зміні Вищою радою юстиції актів про накладення дисциплінар-

' Пункт 4 Правил розгляду звернень громадян до державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, та її територіальних органів, затверджених Наказом ДКЦПФР № 186 від 23.07.97 р.// Українська інвестиційна газета. - 1997. - № 32.

" пункт 23 Інструкції щодо застосування Положення про порядок накладення штрафів на суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1134 від 01.09.99 р.// Офіційний вісник України. - 1999. - № 38.-Ст. 1922.

>>>266>>>

них стягнень на суддю, прокурора .

2)   про залишення звернення без задоволення.  Таке рішення приймається з мотивів незаконності або недоцільності задоволення вимог заявника. До прикладу, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може не застосувати заходи відповідальності до адвоката, якщо з'ясує, що притягнення його до відповідальності недоцільне2. Аналогічне рішення може бути прийняте через недоведення заявником своїх вимог. До прикладу, зацікавлена особа не подала у визначений строк інформацію, якщо відсутність такої інформації перешкоджає прийняттю позитивного рішення по справі3. Правда, в законі зазначено, що в цьому випадку справа повинна закриватись. Такий підхід має перевагу в тому, що заявник зможе звернутись знову із тією ж вимогою до лідируючого суб'єкта. А от при прийнятті рішення по суті про відмову у задоволенні звернення така можливість у заявника зникне. Та другий підхід більш прийнятний тому, що він сприяє розвантаженню суб'єктів управління від повторних звернень.

3)  про прийняття добровільного поновлення публічного правопорядку. До прикладу, органи державної податкової служби мають право на затвердження податкового компромісу4. Умовою затвердження (засвідчення) угоди проводом є оформлення її належним чином". Очевидно, належність оформлення

1 Стаття 46, 47 ЗУ "Про Вищу раду юстиції" від 15.01.98// Голос України. - 1998. - 17 лютого.

Пункт 36 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в АРК, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Указом Президента України від 5.05.93 р.// Голос України. - 1993. - 13 травня.

3  Стаття 32 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 р.// Голос України. - 2001. - 27 лютого.

4  Пункт 9 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом державної податкової адміністрації України № 82 від 2.03.01р.// Офіційний вісник України. - 2001. - № 12.

5  Пункт 16 Порядок розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за

>>>267>>>

означає дотримання вимог Цивільного Кодексу України щодо змісту та форми цивільно-правових угод, якщо предметом розгляду проводу були приватно-правові відносини; та використання Цивільного кодексу по аналогії щодо публічно-правових угод, тобто угод, що врегульовують публічні конфлікти, які стали предметом розгляду проводу.

4) про передачу справи на розгляд вищестоячого органу. У разі, якщо провід (тимчасова комісія для перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС") не прийшов до єдиної думки, матеріали подані для розгляду направляються на розгляд до вищестоячого органу (Міністерства із надзвичайних ситуацій)1.

Рішення складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначаються: дату прийняття звернення до розгляду; номер рішення; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи (осіб), яка (які) винесла рішення; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа (повна назва юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, банківські реквізити).

Описова частина повинна містити: перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді звернення, стисле викладення вимог і клопотань особи заявника; викладення обставин, установлених при розгляді справи, та посилання на нормативний акт, норми якого застосовувались.

У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факти, зазначені у гіпотезі застосовуваної норми.

У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте за справою рішення з посиланням на відповідні норми за-

державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України № 265 від 4.12.2000.// Офіційний вісник України. - 2000. - № 51. - Ст. 2232. 1 Пункт 7 Положення про Тимчасову комісію для перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", затвердженого розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації. № 126-р від 4.03.97 р.

>>>268>>>

конодавчого акта, який регулює матеріальні правовідносини, з яких випливують правові вимоги, що були предметом розгляду.

Рішення по справі повинно містити вказівку про порядок його оскарження і підписується уповноваженою особою (особами), яка розглядала справу .

Особливістю адміністративного процесу є те, що провід, особливо по позитивних справах повинен, стежити за наслідками реалізації адміністративного рішення. Тому провід може прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що досліджувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення. Є ряд обмежень при прийнятті такого додаткового рішення. По-перше, воно не може бути більш обтяжуючим для зацікавлених осіб, а ніж заходи, передбачені основним рішенням. По-друге, додаткове рішення може послабити невигідні для зацікавленої особи наслідки, що були передбачені основним рішенням. Прикладом додаткового рішення є акт Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі при застосуванні спеціальних заходів щодо імпорту в Україні". Провід може доповнювати рішення за вланою ініціативою або за заявою учасника.

Провід має право виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту". При цьому залишається відкритим питання про порядок внесення поправок. Доцільно визначити, що у випадку припущення помилок, якщо необхідно, після заслуховування учасників, провід може виправляти рішення.

Раціональним є відповідний адміністраивно-процесуаль-ний припис, що діє в Угорщині. Виправлення і доповнення варто вносити в оригінал основного рішення та, якщо можливо, і в

1 Пункт 8.2. Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.02.2001 р. № 27// Офіційний вісник України. - 2001. - № 12.

Стаття 18 ЗУ "Про застосуванні спеціальних заходів щодо імпорту в Україні" від 22.12.98 р.// Голос України. - 1999. - 23 лютого. 3 Стаття 31 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 р.// Голос України. - 2001. - 27 лютого.

>>>269>>>

його копії, і повідомляти про це учасників так, як це визначено для основного рішення1.

Роз'яснення необхідне для того, щоб зацікавлені особи зрозуміли зміст тих нових приписів, які закріплені в індивідуальному (правозастосовчому) адміністративному рішенні проводу. Таке рішення зобов'язує адресатів до певних дій, зміст яких прямо не зазначений у законі.

Внесення доповнень до рішення не дозволяється, якщо це може негативно вплинути на добросовісно отримані учаснками права, що реалізуються.

Є три види строків набрання рішенням чинності.

1.  Рішення набуває чинності відразу після його оголошення (доведення до відома учасників)2. При цьому рішення може оголошуватись одразу по закінченні засідання, але оформлятись воно може протягом декількох днів після цього засідання .

2.  Рішення набуває чинності з моменту його прийняття. Однак такий припис не сприяє забезпеченню прав зацікавлених осіб4. Рішення є обов'язковим для всіх суб'єктів, на яких поширюється  юрисдикція  проводу.   На  підставі  даного  адміністративного рішення можуть вчинятись інші акти. Але вони не

1  Параграф 48 Порядку розгляду справ, що підлягають віданню адміністративних закладів (правила здійснення адміністративної процедури), і виконання адміністративних рішень від 1.10.1957 p., затвердженого Законом Угорської Республіки № IV/1957.

2  Пункт 8.3. Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.02.2001 р. № 27// Офіційний вісник України. - 2001. - № 12.

3  Пункт 21 Інструкції щодо застосування Положення про порядок накладення штрафів на суб'єктів господарської діяльності, затвердженої Постановою НКРЕ від 01.09.99 р. № 1134// Офіційний вісник України - 1999. - № 38. - Ст. 1922.

4  Пункт 4.9. Положення про кваліфікаційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ, затвердженого постановою правління Національного банку України № 271 від 16.07.2001 р.// Офіційний вісник України. - 2001. - № 32. - Ст. 1501.

>>>270>>>

набуватимуть юридичної значимості одночасно з набранням чинності первісного рішення. Перш за все це стосується ліцензій. Ліцензія суб'єкта підприємницької діяльності набуває чин-нотсі з дати її реєстрації. Тоді як рішення Національної комісії з регулювання електроенергії про видачу ліцензії оформляється протоколом засідання цієї комісії і набуває чинності з моменту підписання цього протоколу1.

3. Рішення набуває чинності, якщо протягом левого строку воно не було оскаржене. Так, у разі відмови Національної комісії з регулювання електроенергії у видачі ліцензії, заявнику в тижневий термін з дня прийняття рішення направляються умови, в разі виконання яких НКРЕ матиме підстави для повторного розгляду2. При цьому немає значення, який шлях оскарження обирає учасник. До прикладу, адміністративне рішення за зверненням не набирає чинності, якщо воно буде оскаржене до суду .

При цьому обов'язок виконання рішення виникає у сторони тільки після того, як вона ознайомиться із рішенням.

Про прийняте рішення провід повідомляє інші органи, які входять до системи його відомства4. А якщо правові вимоги,

1  Пункт 3.5. Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності ліцензії на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1174 від 09.09.98 р.// Офіційний вісник України. - 1998. - № 40. - Ст 1503.

2 Там же. - Пункт 5.6.

3  пункт 18 Порядок розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки України № 265 від 4.12.2000.// Офіційний вісник України. - 2000. - № 51. - Ст. 2232.

4  Пункт 2.6.5. Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання, умови і правила здійснення ними цих видів діяльності та контроль за їх дотриманням, затвердженої Наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України та Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № АП-8/21  від 24.02.97 р.// Офіційний вісник України. - 1997. - №18. - Ст. 125.

>>>271>>>

стосовно яких прийняте рішення підвідомчі декільком органам, то про рішення провід повідомляє суміжний орган. До прикладу. Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку повідомляє Національний банк України стосовно рішень по відношенню комерційних банків1, а Державний комітет у справах захисту прав споживачів повідомляє про накладення штрафу органи державної податкової служби України".

Оголошення рішення може проводиться не відразу після засідання проводу. Існує декілька способів доведення рішення до відома зацікавлених осіб: 1) вручається представнику учасника під розписку. Якщо особа не бажає розписатись, то цей факт фіксується представниками лідируючого суб'єкта. При цьому існує й інший вихід із цієї ситуації. У разі, якщо вручити рішення немає можливості внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання; відсутності посадових осіб чи уповноважених представників юридичних осіб-учасників, адміністративне рішення вважається таким, що вручене, через певну кількість днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в місцевому чи загальнодержавному офіційному друкованому органі за останнім відомим місцем проживання, юридичної адреси учасника3; 2) висилається порушнику рекомендованим або цінним листом; 3) передається по телеграфу, телетайпу, телефаксу, телексу або по радіо із засвідченням відправлення відповідними документами (поштова картка, опис цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень, виписка з журналу радіограм тощо)4.

Пункт 8.6. Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.02.2001 р. № 27// Офіційний вісник України. - 2001. - № \2.

2  Пункт 21 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.97 р. № 997 // Урядовий кур'єр. - 1997. - 16 вересня.

3  Стаття 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 р.// Голос України. - 2001. - 27 лютого.

Пункт 2.16. Порядку застосування фінансових санкцій за порушення

>>>272>>>

Рішення, видані з порушенням вимог, які до них ставляться, є дефектними. Залежно від характеру й ступеня дефектності адміністративні рішення Л.В.Коваль поділяє на: первісне нікчемні, нікчемні в силу оспорювання та відносно недійсні (заперечні).

Первісне нікчемними, на його думку, є рішення, які не породжують юридичних наслідків із самого свого виникнення, їхня цілковита юридична неспроможність настільки очевидна, що вони не піддаються будь-якому виправленню, їхні вади ніколи та ні в який спосіб не можна усунути. Первісне нікчемними можна назвати акти, які містять вказівки на скоєння протизаконних кримінальне карних дій. Це акти, якими виконавців примушують до зради, до дій, що підривають суверенітет країни, до насильницького повалення конституційного ладу тощо. Серед первісне нікчемних можна назвати акти, вчинені за браком свободи проводу, коли рішення приймається посадовою особою під психічним чи фізичним примусом. Підставами такої нікчемності можуть бути також1: 1) особливо значима помилка, яка очевидна при розгляді всіх обставин справи, які потрібно враховувати: 2) невідомий орган, що видав письмовий акт; 3) документ не був вручений належним чином зацікавленим особам: 4) не може бути ніким виконаний через фактичну неможливість. Якщо нікче-мінсть стосується лише частини адміністративного рішення, то воно є нікчемним у цілому в тому випадку, якщо нікчемна частина мала настільки важливе значення, що без неї адміністративне рішення не має смислу. Всі зазначені акти недійсні з початку їх видання. Вони не спричиняють правових наслідків навіть і без скасування їх особливим рішенням проводу чи за протестом прокурора, рішенням суду.

Акти, нікчемні в силу оспорювання, це такі, що видаються з порушенням компетенції за предметами та обсягом правового регулювання. Як приклад акта недійсного в силу оспорювання, можна навести факт розгляду керівником територіального ор-

санітарного законодавства, затвердженого Наказом міністерства охорони здоров'я № 135 від 20.07.95 р.

1 Параграф 44 Закону ФРН "Про порядок адміністративного провадження" від 25 травня 1976 р.

>>>273>>>

гану Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України правових вимог, що підвідомчі Голові Комісії. До таких актів належить відносити і акти, адресовані непідпорядкованим, непідконтрольним органам. Наприклад, таким є наказ начальника підрозділу міліції застосувати до громадянина заходи фізичного примусу, що не передбачено Законом "Про міліцію" та відповідними нормативними актами. До нікчемних можна віднести і наказ керівника державного органу, яким він заборонив своїм підлеглим звертатися без його дозволу до органів виконавчої влади вищого рівня, до джерел масової інформації. Цим актом порушено конституційне право громадян і посадових осіб на звернення, скарги з будь-яких приводів, до будь-яких органів, у будь-який час. Акти, про які йдеться вище, мають оспорюватися у позовному порядку до суду, бути предметом прокурорського протесту, скасовуватися вищестоящими органами.

Акти заперечні — це такі, які містять окремі незаконні положення або технічні помилки; акти, в яких відсутні окремі реквізити; акти, видані з порушенням процедури, без належного кворуму і т. д. Вони є частково дійсними, оскільки їх доопрацювання, усунення незаконних приписів повертає їм правову усталеність. Інструментом заперечення дійсності цих актів можуть стати протести прокурора, відповідні дії вищих ланок адміністративного устрою1.