§ 4. Профілактика насильницьких злочинів

Попередження насильницьких, як і інших злочинів, базується на позитивних загальносоціальних зрушеннях економічного, культурно-виховного, правового, організаційного характеру, що дає можливість протистояти криміногенним чинникам. Найперспективнішими в цьому плані є заходи, пов'язані з:

— усуненням, ослабленням або нейтралізацією факторів, що обумовлюють зниження життєвого рівня громадян, кризові явища в

95

суспільстві. Йдеться, зокрема, про соціальний захист найуразливі-ших прошарків населення, оскільки відчуття цими особами свого відторгнення від суспільства штовхає на добування засобів для задоволення своїх потреб на шлях вчинення злочинів;

— організаційно-управлінськими заходами, спрямованими на усунення про рахунків в управлінні економікою, політикою, соціальною сферою, а також правоохоронною діяльністю, оскільки ці недоліки є криміногенними чинниками. Сюди включаються заходи щодо оптимізації регулювання процесів урбанізації і міграції, працевлаштування, соціальної адаптації; у правоохоронній сфері це стимулювання повноти виявлення й розкриття злочинів, подоланням "ножиць" між тенденціями злочинності і практикою обрання запобіжних заходів і застосування покарань;

— усуненням або обмеженням дії криміногенних факторів шляхом формування у членів суспільства моральної позиції, орієнтованої на базові загальнолюдські цінності: заходи, що формують у громадській думці нетерпимість до злочинів та інших правопорушень, підвищення загальної, побутової, правової культури людей. Особливої уваги потребує молодь, яка в силу недостатньої сформованості світогляду і навичок життєдіяльності, різкої зміни ідеологічних цінностей у суспільстві дуже схильна до негативних впливів, імітації протиправним варіантам поведінки;

— установленням контролю за діяльністю засобів масової інформації, зокрема, телебаченням, яке фактично пропагує, всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням України, злочинний спосіб життя. Нагадаємо, що в 1935 році в колишньому CPCP була введена заборона на випуск книг і фільмів, що пропагують "подвиги" злочинців. Ніякі демократичні принципи, що ми так ретельно обстоюємо, не можуть виправдати невтручання держави до здійснюваного засобами масової інформації отупіння й розбещення молоді.

Наведені вище заходи мають більш масштабні цілі, ніж боротьба з насильницькою злочинністю. Однак вони мають і важливий кримінологічний аспект, будучи основою спеціальної профілактики злочинів, оскільки їхня спрямованість на вирішення завдань соціального розвитку протидіє усім криміногенним чинникам.

До спеціально-кримінологічних засобів попередження насильницьких злочинів належать:

1). Застосування кримінально-правових норм так званої "подвійної превенції" для своєчасного реагування на погрози убивством, тяжкими тілесними ушкодженнями, на готування до вчинення злочинів, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність тощо.

96

2). Послідовна й наступальна боротьба з пияцтвом та наркоманією. Відомо, що пияцтво і наркоманія сьогодні — масова форма де-віантної поведінки, що завдає великої шкоди сім'ї, виробництву І суспільству в цілому. Ці негативні явища є своєрідним каталізатором насильницьких злочинів, посилюють їхню жорстокість і безвмо-тивованість. Пияцтво й наркоманія тісно пов'язані з груповою злочинністю, поза як вони об'єднують нестійких осіб у групи з антисоціальною спрямованістю. Нарешті, людина в стані сп'яніння частіше стає жертвою злочинів.

У цій справі не можна ігнорувати й правові заходи боротьби з цими негативними явищами, які дістали своє відображення у нормах кримінального законодавства. Зокрема, це норми, які:

а) передбачають обставини, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання, а також застосування примусового лікування;

б) спрямовані на боротьбу зі втягненням неповнолітніх у пияцтво і доведення їх до стану сп'яніння, залучення до немедичного вживання лікарських та інших засобів, що спричинюють одурманення;

в) спрямовані на боротьбу з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням і збутом наркотичних засобів, а також з їхнім розкраданням, з організацією або утриманням притулків для вживання наркотичних і психотропних речовин.

3). Своєчасне реагування на правопорушення, що чиняться на грунті сімейних та інших побутових конфліктів. Відповідно до статистики, сьогодні в Україні понад 60 % злочинів проти особи вчиняються у побуті. Це обумовлюється насамперед негативними змінами в житті багатьох сімей, протиріччям між збільшенням вільного часу громадян і невмінням його правильно використати. Найбільш криміногенним є побут, для якого типові систематичні конфлікти в сім'ї, пияцтво, паразитичний спосіб життя.

4). Запобігання криміногенним впливам рецидивістів і професійних злочинців. Це пов'язано з: обмеженням поширення злодійських традицій та звичаїв, особливо в середовищі неповнолітніх і молоді; руйнацією впливу злочинних "авторитетів" у кримінальному та за-гальнопобутовому оточенні; використанням кримінально-правових норм з "подвійною превенцією"; забезпеченням запобіжного впливу через суворе покарання професійних злочинців.

5). Поліпшення якості профілактичної роботи в маргінальному середовищі. Слід зазначити, що прошарок маргиналів, тобто людей, Які втратили свої національні корені, звичаї, традиції, є криміногенним чинником, своєрідним каталізатором насильницької злочинності, особливо серед неповнолітніх та молоді.

4   ,^79 97

6). Підвищення ефективності діагностики психічних аномалій і акцентуацій у осіб з девіантною поведінкою й тих, хто перебуває на профілактичному обліку органів внутрішніх справ Важливо активізувати роботу центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх, на які покладається обов'язок лікування правопорушників від алкоголізму, наркоманії й інших психічних аномалій.

7). Посилення боротьби з організованою злочинністю. Несприятливі тенденції цього виду злочинності тісно корелюють із такими процесами в суспільстві, як безробіття, втрата гарантій працевлаштування випускників навчальних закладів, деформація моральності, тобто йдеться про те ж коло чинників, що детермінує зростання злочинності в цілому. Водночас організована злочинність має специфічні детермінанти, що пов'язані з різким майновим розшаруванням серед населення, виділенням 5—10 % осіб із дуже високими доходами. Механізм взаємозв'язку насильницької і організованої злочинності має принаймні три аспекти: а) створення десятків і сотень тисяч "адрес" для корнсливо-насильницьких злочинів, що вчинюються організованими групами; б) встановлення взаємовигідних кримінальних зв'язків для усунення конкурентів, використання одних кримінальних структур для захисту від інших тощо; в) розширення нелегального обігу зброї та вибухових речовин.

8). Забезпечення належної охорони громадського порядку. У цій справі правоохоронним органам основну увагу треба зосередити на таких моментах:

— систематично узагальнювати й аналізувати дані про кримінологічну обстановку в громадських місцях;

— встановити і брати під контроль найкриміногенніші об'єкти, використовувати при цьому можливості громадськості, вивчати склад осіб, що збираються на таких об'єктах, наявність серед них раніше засуджених або тривалий час не працюючих та осіб, які зловживають спиртними напоями;

— підвищити якість роботи патрульно-постової служби міліції. Для цього слід систематично, з урахуванням оперативної обстановки, аналізувати розстановку сил і засобів патрульно-постової служби, поліпшити її взаємодію з іншими підрозділами органів внутрішніх справ, а також з громадськістю.

9). Своєчасність профілактичного впливу на осіб із підвищеним ступенем віктимності. Врахування ролі потерпілого у механізмі насильницьких злочинів — важлива ланка в усуненні факторів, що сприяють їх вчиненню. Віктимологічна профілактика цих злочинів повинна мати диференційований підхід, тобто враховувати особли-

98

вості різних контингентів осіб, які володіють високим ризиком стати жертвою насильницьких посягань. Це підвищить конкретність і дієвість попередження названих злочинів.