§ 7. Цивільний процес в іноземних державах12

У країнах СНД правове регулювання цивільного судочинства мало загальну основу, на якій побудовано і цивільне судочинство України, за незначними відмінностями, зумовленими особливостями державного будівництва.

В інших іноземних державах цивільний процес є однією з форм реалізації в установленому порядку судової влади як важливої функції управління державою, спрямованої на охорону прав та інтересів суб'єктів матеріально-правових відносин шляхом розгляду судами справ із спірних правовідносин, постановлення ними рішень та їх виконання іншими органами влади, підконтрольними суду. Така діяльність провадиться в процесуальних формах, додержання яких є обов'язковим для суду і учасників процесу. В окремих державах процесуальна форма характеризується певними особливостями, але має спільну мету — забезпечення примусового здійснення цивільного матеріального права і захист — у випадках його порушення чи оспорювання.

Цивільний процес як термінологічна юридична категорія включає до свого змісту і цивільне процесуальне право як самостійну галузь системи внутрішнього права, що складається із сукупності правових норм та інститутів, які визначають діяльність судових органів по розгляду і вирішенню цивільних справ, підпорядковану судові діяльність учасників процесу і органів держави, котрі примусово виконують рішення суду.

У більшості іноземних держав джерелами цивільного процесуального права виступають ЦПК або відповідні їм за змістом закони. У Франції — ЦПК 1806 р. (нова редакція 1976 p.), який був прийнятий повністю чи зі змінами Бельгією, Голландією, Італією, Іспанією, Португалією та ін. В Англії діють: Закон про цивільне судочинство 1997 p., Правила цивільного судочинства 1998 р. У США — Федеральні Правила цивільного процесу, Правила провадження справ у Верховному суді США (1990), в штатах — кодекси.

Норми цивільного процесу Франції, Англії, США поширюють свою дію й на іноземців (фізичних і юридичних осіб), які за загальними правилами мають право вільного доступу до судів, у країні їх перебування як сторони — позивач і відповідач. В Англії І США суди можуть розглядати також справи тільки між Іноземцями.

У Франції при відсутності відповідних міжнародних угод іноземці можуть пред'являти тільки позови до відповідачів-французів, а не до іноземців Виняток становлять справи по спорах між іноземцями з приводу нерухомого майна, що знаходиться у Франції; виконання у Франції іноземного судового рішення, торгових угод, спадкоємства, яке відкрилося у Франції, допущених у Франції правопорушень та ін. Отже, Цивільний процесуальний кодекс Франції діє лише в окремих випадках при розгляді справ між Іноземцями. Від іноземців вимагається надання забезпечення на сплату відповідачеві зазнаних ним судових витрат і відшкодування шкоди в разі, коли позивачеві-іноземцю буде відмовлено в позові.

За правилами цивільного процесу Англії надання забезпечення не вимагається, але якщо позивач проживає за кордоном, суд може вимагати від нього надання забезпечення для оплати судових витрат відповідачеві, який проживає в Англії.

В суді Франції позов може бути пред'явлений кожним французом і французькою юридичною особою в національному суді до відповідача-іноземця, в тому числі й до іноземної юридичної особи, які не перебувають у Франції.

В США позов до іноземця може бути пред'явлений у будь-якому районному суді, на території діяльності якого можна розшукати Іноземця і вручити йому судову повістку про виклик до суду.

Посилання до глави 1

1 Права людини Міжнародні договори України — К.1992 — С 20-23 Відомості Верховної Ради України — 1997 — № 40 — Ст 263

2 Юдельсон К С Советский гражданский процесе — М , 1956 — С 182, Шту-тін Я Л Лекції з радянського цивільного процесу — К, 1954 — С 84 Че-чотД М Субьективное право й формьі его защитьі — М , 1968 — С 54

3 МельникоВ А А Правовеє положение личности в советском гражданском процессе — М , 1969 — С 28

4 Цивільне процесуальне право України / За ред проф В В Комарова — Харків, 1992 — С 5-7, Штефан М Й Підприємство І правосудця — К, 1992 — С 21, ТертьІшникоВ В Й Гражданский процесе Курс лекций — Харьков, 1993 — С 3, ЧечинаН А Основньїе направлення развития науки советского гражданско-го процессуального права — Л , 1987 — С 52, Штутін Я Л Вказ праця — С 9

5 Чєчина Н А Вказ праця — С 52-53

6 Штутін Я Л Вказ праця —СЮ

7 Мозолим В П О гражданском процессуальном правоотношении // Сов гос й право — 1955 — № 5 — С 51-53, Клейнман А ф Советский гражданский процесе — М , 1954 — С 7, Гражданский процесе БССР — Минск, 1979 — С 4

8 Гражданский процесе Отв ред М С Шакарян — М , 1993 — С 12 9. Зейдєр Н Б Предмет и система советского гражданского процессуального права // Правоведение — 1962. — № 3 — С 81, Щеглов В Н Советское гражданское процессуальное право — Томск, 1976 — С 8, Арапов Н Т Проблемы теории и практики правосудия по гражданским делам — Л , 1984 — С 68-95.

10 Тертышников В И Вказ праця Курс лекцій —С 3

11. Комаров В В К вопросу о методе гражданского процессуального права // Вопроси теории и практики гражданского процесса — 1979 — Вып 2 — С 32-37, Сорокин В Д Метод правового регулирования (теоретические проблемы). — М , 1976. — С. 94, Сахнова Д В Реформа цивилистического процесса проблемы и перспективы // Государство и право — 1979, № 9, Горше-нев В М, Крупний В Г, Мельников Ю И и др Теория юридического процесса — Харьков, 1980, Шевчук П І, Кривенко В В, Ярема А Г Проблеми судово-правової реформи // Вісник Верховного Суду украіни — 1997, № 1

12 Кейлин А Д Судоустройство и гражданский процесе капиталистических государств Часть вторая — М , 1958, Пучинский В К Английский гражданский процесс Основные понятия, принципы и институты — М , 1974, Довтян А Г Гражданское процесуальнеє право Германии — № 1, 2000, Кудрявцева Е В Реформа ангийского гражданского судопроизводства // Законодательство. 2000, № 1 — С 77-84, Шишкин В І Забезпечення прав людини в судочинстві США (організаційні І процесуальні засади) — К, 2000