§ 5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин

Цивільні процесуальні правовідносини виникають у процесі правоохоронної діяльності суду, в зв'язку з чим їх об'єкт тісно пов'язаний з об'єктом матеріальних правовідносин, з приводу якого виникає цивільне судочинство, і це ускладнює його визначення. В теорії цивільного процесу ним називаються: дії суб'єктів правовідносин або тільки діяльність суду; матеріально-правові відносини, які захищаються судом; спір про право між учасниками матеріально-правових відносин, переданий на розгляд суду; передбачені законом наслідки процесуальних дій, які виступають як мета цивільного судочинства (загальний об'єкт), захист матеріальних прав і законних інтересів сторін й третіх осіб (спеціальний об'єкт), конкретна справа та ін.16. Висловлювалися також міркування, що процесуальні правовідносини взагалі не мають об'єкта.

Процесуальні дії суб'єктів правовідносин не можуть бути об'єктом відносин, оскільки вони не є тією категорією, з приводу якої виникають самі відносини. Процесуальними діями реалізуються процесуальні права і обов'язки. Вони необхідні для виникнення правовідносин і наступного їх розвитку. Право на порушення цивільного процесу реалізується в результаті вчинення процесуальних дій — подачі позовної заяви, скарги і прийняття її судом. Між судом й заінтересованою особою виникають цивільні процесуальні правовідносини, але не стосовно цих дій, а тих наслідків, на досягнення яких вони спрямовані, — порушення цивільної справи в суді на захист суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу. Процесуальні дії свідків спрямовуються на реалізацію обов'язку на свідчення певних фактів у справі; експерта — для дачі висновку про обставини, необхідні для вирішення справи судом. Отже, процесуальні дії входять до змісту процесуальних правовідносин і одночасно виступають юридичними фактами, які спричиняють виникнення, розвиток і припинення цивільних процесуальних правовідносин.

Об'єктом цивільних процесуальних правовідносин не виступають і матеріально-правові відносини, які захищаються судом, оскільки ними охоплюються тільки відносини позовного провадження, які характеризують динаміку розвитку процесуальних правовідносин. Викликає сумнів правильність положення про наявність загального спеціального об'єкта, оскільки воно неминуче призводить до існування по кожній цивільній справі одних загальних правовідносин і системи простих спеціальних правовідносин або ж до визнання того, що кожні цивільні процесуальні правовідносини мають два об'єкти. Об'єктом будуть процесуальні наслідки, на досягнення яких спрямовуються процесуальні права, обов'язки і процесуальні дії суб'єктів правовідносин, зокрема: показання свідка, висновок експерта.

Але, беручи до уваги, що обсяг, зміст, характер процесуальних прав і обов'язків встановлюється і визначається ЦПК залежно від мети участі суб'єктів правовідносин у судочинстві і виконуваних ними цивільних процесуальних функцій по справі, кожні цивільні процесуальні правовідносини в системі правовідносин у справі мають свій самостійний об'єкт.

Посилання до глави 3

1. Гурвич М. А. Гражданские процессуальные правоотношения и процессуальные дейстивия / Труды ВЮЗИ: В 3-х т. — М., 1965. — Т. 3. — С. 93; Щеглов В. Н. Гражданское процессуальное правоотношение. — М., 1966. — С. 5-6.

2. Чечина Н. А. Гражданские процессуальные правоотношения. — Л., 1966. — С. 8; Клейнман А. ф. Новейшие течения в советской науке гражданского процессуального права. — М., 1967. — С. 19; Заворотько П. П., Штефан М. Й. Судове виконання. — К., 1967. — С. 13-22.

3. Курс советского гражданского процессуального права: В 2-х т. — М., 1981. — Т. 1,-С. 185.

4. Гражданское судопроизводство. — Свердловск, 1974. — С. 50.

5. Елисейкин П. ф. Гражданское процессуальное правоотношение. — Ярославль, 1975. — С. 11-12; Комиссаров К. И. К теории гражданских процессуальных отношений / Вопросы судебной защиты прав. — Свердловск, 1978. — С. 76; Бутне-ев В. В. Понятие предмета процессуальной деятельности в суде и арбитраже. — Ярославль, 1985. — С. 10.

6. Чечина Н. А. Вказ. праця. — С. 46; Щеглове. Н. Вказ. праця. — С. 125: Советское гражданское процессуальное право. — Томск, 1976. — С. 76.

7. Курс советского гражданского процессуального права. — Т. 1. — С. 191.

8. Штефан М. Й. Підприємство і правосуддя. — К., 1992. — С. 16-61.

9. Гурвич М. А. Право на иск. — М., 1978. — С. 6-26; Кожухарь А. Н. Право на судебную защиту в исковом производстве. — Кишинев, 1989. — С. 49-102; Осоки-на Г. Л. Право на защиту в исковом производстве. — Томск, 1990. — С. 77-141; Пушкарь Є. Г. Конституционное право на судебную защиту. — Львов, С. 29-185.

10. Щеглов В. Н. Гражданское процессуальное правоотношение. — С. 77; Гражданское судопроизводство. — Свердловск, 1974. — С. 54; Мозолин В. П. Гражданское процессуальное правоотношение по советскому праву. — М., 1954. — С. 12; Гражданский процесс. — М., 1993. — С. 73.

11. АвдюкоВ М. Г. Исполнение судебных решений. — М., 1960. — С. 5, 12-13; Курс советского гражданского процессуального права. — Т. 1 — С. 218.

12. Чечина Н. А. Нормы гражданского процессуального права и их применение. — Л., 1965. — С. 17; Штефан М. Й. Цивільна процесуальна правосуб'єктність державних і громадських організацій // Проблеми правознавства. — 1970. — №16. — С. 105-111.

13. Шакарян М. С. Понятие субъектов гражданского процессуального права и правоотношения и их классификация. / Труды ВЮЗИ. — М., 1971. — Т. 17 / Вопросы гражданского процессуального права. — С. 94-120; Козлов А. ф. Суд первой инстанции как субъект советского процессуального права. — Томск, 1983. — С. 46-51; Чечот Д. М. Субъективное право и формы его защиты. — Л., 1968. — С. 10-12; Викут М. А. Предпосылки права на участие в гражданском процессе // Правоведение. — 1967. — № 3. — С. 10; Щеглов В. Н. Иск о судебной защите гражданского права. — Томск, 1987. — С. 70.

14. Штефан М. Й. Підприємство і правосудця. — С. 13-16; Правосубъектность социалистических торговых организаций в гражданском судопроизводстве. — К., 1977. — 19-27.

15. Чечина Н. А. Вказ. праця. — С. 38; Курс советского гражданского процессуального права. — Т. 1. — С. 197-203.

16. Щеглове. Н. Вказ. праця. — С. 21; Чечот Д. М. Участники гражданского процесса — м : i960. — С. 10; КлейнманА. ф. Новейшие течения в советской науке гражданского процессуального права. — М„ 1967. — С. 12; Зейдер Н. Б. Гражданские процессуальные правоотношения. — Саратов, 1965. — С. 53; Викут М. А., Зайцев И. М. Гражданский процес. — Саратов, 1998. — С. 46; Цивільне процесуальне право України. — Харків, 1999. — С. 65; Гражданский процесс. — Харьков, 2001. — С. 75-76.