§ 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції

Участь процесуального представника в реалізації заінтересованими особами права на порушення цивільної справи в суді

Заінтересовані громадяни і юридичні особи мають право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом свого чи інших осіб порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (статті 4, 5 ЦПК). Це право може бути реалізоване ними особисто або через представника (ст. 110 ЦПК).

На підставі наданих повноважень процесуальні представники можуть брати участь у реалізації заінтересованими особами права на звернення до суду за захистом шляхом порушення цивільної справи в суді. Для цього використовуються цивільні процесуальні засоби порушення справ у суді позовного провадження — позовна заява, в справах з адміністративно-правових відносин і окремого провадження — заява і скарга. До подачі позовної заяви (заяви, скарги) представник має виконати значну і складну роботу по вивченню матеріалів справи і написанню письмової заяви. Матеріали справи збираються і вивчаються на підставі усних пояснень заінтересованих осіб і поданих ними письмових документів — договорів, посвідчень, довідок, квитанцій, актів, ордерів, листів службового і особистого характеру, що містять у собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Згідно зі ст. 6 Закону «Про адвокатуру» адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних справах, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян — за 'їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення по процесуальному представництву документами і матеріалами за винятком тих, таємниця яких перебуває під охороною закону, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, а також, виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Вивчення матеріалів справи надає можливість процесуальному представникові визначити правову природу справи, наявність необхідних умов для реалізації права на звернення до суду з вимогою на порушення справи, склад сторін, інших осіб, які будуть брати участь у справі, та інших учасників процесу, визначити обставини предмета доказування і коло необхідних доказів для їх підтвердження, зібрати їх та пред'явити до суду разом з позовною заявою, заявою, скаргою.

Позовна заява, заява, скарга виконуються процесуальним представником у письмовій формі, визначеного ст. 137 ЦПК змісту з необхідними додатками і подаються в суд з дотриманням правил родової і територіальної підсудності (статті 123-131 ЦПК), безпосередньо (судді, до канцелярії суду) або опосередковано (надісланням поштою). Ухвала судді про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржена представником за наявності у нього на це необхідного повноваження (статті 115,136 ЦПК). З прийняттям заяви порушується цивільна справа в суді і процесуальний представник може виконувати процесуальні дії, передбачені ЦПК і визначені наданими повноваженнями.

Участь процесуального представника в стадії підготовки справи до розгляду

Процесуально-правове становище представника в цій стадії цивільного судочинства дає йому можливість активно сприяти досягненню мети підготовки цивільних справ до судового розгляду, якою є забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи. Процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі, а також їх процесуальних представників, здійснюються в основному на вимогу судці як відповідь на його дії. Така взаємозалежність визначається характером існуючих цивільних процесуальних правовідносин цих суб'єктів. Разом з тим процесуальні дії по підготовці цивільної справи до судового розгляду можуть здійснюватися за ініціативою процесуальних представників і спрямовуватися на встановлення обставин, які підлягають з'ясуванню по справі, залучення необхідних доказів і визначення всіх осіб, що братимуть участь у справі, тощо.

Вони мають право порушувати перед суддею питання про сприяння у витребуванні доказів, про забезпечення доказів і позову (ст. ЗО, п. 7 ст. 143, ст. 149 ЦПК), про зміну умов забезпечення позову (ст. 154 ЦПК) та його скасування (ст. 155 ЦПК). Процесуальний представник, за наявності відповідних повноважень, (який захищає відповідача), може використати загальні процесуальні засоби для захисту його прав й інтересів, передбачені статтями 99, 103 та іншими ЦПК, а також спеціальні процесуальні засоби — заперечення проти позову і зустрічний позов, які подаються до суду після ознайомлення відповідачем зі змістом пред'явленого позову і поданими на його обгрунтування доказами. Заперечення проти позову можуть бути подані в письмовій формі за ініціативою відповідача і на пропозицію судді (п. 2 ст. 143 ЦПК).

Для реалізації права на пред'явлення зустрічного позову він має бути втілений у процесуальну форму письмової зустрічної позовної заяви з додержанням щодо змісту вимог статей 137, 138 ЦПК і оплачений державним митом. У цій стадії з метою підготовки справи до судового розгляду процесуальні представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право заявляти судові клопотання про призначення експертизи, проведення місцевого огляду, об'єднання і роз'єднання позовів та вирішення інших питань, необхідних для забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи.

Процесуальна діяльність представника в стадії судового розгляду цивільних справ

Процесуальним забезпеченням участі процесуальних представників у судовому засіданні по розгляду цивільних справ є право на своєчасне одержання від суду викликів і повідомлень про день, місце і час розгляду судом спірної справи (ст. 90 ЦПК), а також відкладення судом розгляду справи за відсутності відомостей, що їм вручені повістки (ч. 1 ст. 172 ЦПК)

У підготовчій частині судового засідання процесуальні представники можуть спрямовувати свої зусилля на з'ясування можливості розгляду справи в даному судовому засіданні, при даному судці (суддях — при колегіальному розгляді справи) і учасниках процесу; на ознайомлення осіб, інтереси яких вони представляють, з процесуальними правами і обов'язками, порядком і способом їх реалізації та процесуальними наслідками, які можуть настати в разі їх здійснення. З цією метою вони мають право знати склад суду, а також прізвище прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання (ст. 169 ЦПК) і заявляти їм відвід за наявності для цього підстав (статті 18-20 ЦПК). Обов'язок судді роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права (ст. 170 ЦПК), доповнюється правом процесуального представника проконсультувати особу, яку він захищає, про її права, порядок їх реалізації та правові наслідки зазначених дій. Вони можуть заявляти клопотання про витребування від громадян і юридичних осіб, які не беруть участі в справі, необхідного доказового матеріалу, про внесення змін до складу осіб, які беруть участь у справі, про зміну у позовному спорі; подавати заяви про залучення до справи співучасників, третіх осіб, органів державної влади прокурора, зміну неналежних сторін (статті 99,104,109,121 ЦПК). За наявності належних повноважень представник позивача може подавати заяви про зміну предмета позову; повної або часткової відмови від позовних вимог та ін.; представник відповідача — про визнання позову повністю або частково. Представники сторін можуть укласти мирову угоду. Правами позивача наділена і третя особа із самостійними вимогами, а, отже — і процесуальний її представник, за наявності у нього належно оформленого повноваження (ст. 115 ЦПК). При дослідженні в судовому засіданні матеріалів справи, коли сторони та інші особи дають пояснення судові про обставини справи та інші питання, які підлягають розгляду (ст. 180 ЦПК), представник має право ставити їм запитання для уточнення вимог, їх підстав і заперечень, висловлювати свої міркування з приводу питань, що постають у процесі провадження в справі. До початку судового засідання представник має проконсультувати довірителя, щоб останній у поясненнях уникав зайвої деталізації обставин, щоб повідомляв судові тільки правду і називав лише ті факти, які стосуються справи.

Основною ланкою в поясненні виступає реалізація обов'язку сторін та їх процесуальних представників, пов'язаного з доказуванням підстав позову і заперечень проти нього (ст. ЗО ЦПК). Активна участь у доказовій діяльності забезпечується процесуальними правами: при дослідженні показань свідка першим ставити запитання йому (якщо він викликаний за їх ініціативою), вимагати повторного його допиту, призначення очної ставки (ст. 182 ЦПК); бути ознайомленим судом з письмовими доказами, що є у справі, або протоколом їх огляду і дати з приводу їх пояснення (ст. 186 ЦПК); бути ознайомленими з речовими доказами і звернути в разі потреби увагу суду на обставини, пов'язані з їх оглядом, із занесенням до протоколу судового засідання і дати пояснення з приводу їх (ст. 188 ЦПК), бути ознайомленими з протоколами судових доручень (ст. 33 ЦПК), брати участь в огляді на місці речових і письмових доказів і подати свої зауваження на протокол огляду (ст. 189 ЦПК); бути ознайомленими з висновками органів державної влади, органів місцевого самоврядування (ст. 121 ЦПК) і ставити їм запитання з метою тлумачення і доповнення висновку (ст. 191 ЦПК) тощо.

Процесуальні представники мають право на участь у судових дебатах, з дозволу суду обмінятися репліками (ст. 194 ЦПК). У судових дебатах представники осіб, які беруть участь у справі, підбивають підсумки розгляду судом справи, дають оцінку дослідженим доказам і правову оцінку спірних правовідносин, викладають свої загальні судження з приводу напрямів розв'язання справи по суті — підлягає чи ні задоволенню позов тощо. У промові представник висловлює свою думку щодо розподілу між сторонами судових витрат, про допущення судом негайного виконання, про розстрочку і відстрочку виконання, про забезпечення виконання тощо, а при встановленні судом при розгляді справи порушення законності має право порушити клопотання про постановлення судом окремої ухвали. При проголошенні суддею рішення має право одержати роз'яснення його змісту, порядку і строків оскарження (ст. 212 ЦПК).

В подальшому представник має право подати зауваження на протокол судового засідання і взяти участь у його розгляді в судовому засіданні (статті 200, 201 ЦПК), порушити перед судом питання про виправлення описок і явних арифметичних помилок у рішенні, про постановлення додаткового рішення, про роз'яснення рішення (статті 213-215 ЦПК) і взяти участь в їх розгляді у судовому засіданні.