18.1. Поняття звільнення від покарання та його відбування

Досягнення мети покарання передбачає не тільки обов'язковість його застосування до винного, а й достатність його виконання. Під достатністю розуміється такий обсяг застосування покарання, який свідчить про досягнення його мети. При перевищенні рівня достатності досягнута мета покарання може бути втрачена. Цей інститут кримінального права одночасно є проявом гуманізму з боку держави до осіб, які засуджені за вчинення злочину (див. розділ XII КК).

Слід зауважити, що КК 2001 р. пішов набагато далі в питаннях його застосування, виключивши низку положень, відомих законодавству I960 p., які на практиці не застосовувалися.

Звільнення від покарання застосовується виключно відносно осіб, які визнані винними обвинувальним вироком суду і засуджені до відбування покарання.

Усі передбачені розділом XII КК види звільнення від покарання та його відбування можуть бути поділені на два види;

^ звільнення від покарання;

^ звільнення від відбування покарання.

Звільнення від покарання включає в себе:

♦                               звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності;

♦                              звільнення на підставі актів про амністію або помилування.

♦                               Звільнення від відбування покарання об'єднує всі залишені види:

♦                              звільнення від відбування покарання з випробуванням;

♦                               звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;

♦                              звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;

♦                               умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

♦                               заміна невідбутої частини покарання більш м'яким;

♦                               звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

♦                               звільнення від відбування покарання за хворобою.

328

Крім цієї класифікації, вказані види звільнення від покарання та його відбування можуть бути поділені так:

•/ безумовні;

•S умовні.

До безумовних видів звільнення від покарання та його відбування належать:

♦                               звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності;

♦                              звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;

♦                              звільнення від відбування покарання за хворобою;

♦                               амністія І помилування.

До умовних видів звільнення від покарання та його відбування належать:

♦                               звільнення від відбування покарання з випробуванням;

♦                               звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років;

♦                              умовно дострокове звільнення від відбування покарання. Амністія і помилування за загальним правилом не входять до

жодної з цих груп, хоча найчастіше вони застосовуються як безумовні види звільнення. Разом з тим, теоретично можливі випадки видання актів амністії й помилування, які передбачають відповідні умови їх застосування.

Розділ XII КК, перелічуючи види звільнення від покарання та його відбування, не вказує на звільнення у зв'язку із зміною кримінального законодавства й поширенням на відповідні категорії засуджених правила про зворотну дію кримінального закону в часі, яке передбачено ст. 5 КК. Це питання докладно було проаналізовано у відповідній темі курсу, а зараз лише нагадаємо, що закон, який декриміналізує ті чи інші діяння або пом'якшує покарання, яке передбачається за їх вчинення, поширюється на осіб, засуджених за відповідні злочини до набрання чинності новим кримінальним законом. У зв'язку з цим такі особи або повністю звільняються від подальшого відбування покарання (ст. 74 ч. 2 КК), або воно скорочується до меж, передбачених новим КК (ст. 74 ч. З КК).