1

X

з;

Ho|

1

Рис. 3. Компонентна організація картографічної інфраструктури держави

17

(здатність функціонувати і задовольняти запити суспільства у картографічних тво­рах).

Визначальною рисою картографічної інфраструктури є її внутрішня структуро­ваність. Автор вказує ни існування щонайменше трьох видів взаємопов'язаних між собою внутрішніх структур: компонентної (виявляється в існуванні установ та орга­нізацій, які пов'язані із виробництвом та обігом картографічних творів), терито­ріальної (проявляється через територіальну мережу вказаних об'єктів) та функ­ціональної (базується на матеріальних елементах компонентно-структурної органі­зації, які виконують свої управлінські та регулюючі повноваження на основі юри­дично-правових, науково-методичних та інструктивно-технологічних положень). Розглянуті риси картографічної інфраструктури дозволяють виконувати їй основну функцію, а саме: забезпечувати суспільство якісною картографічною продукцією. Ця основна функція об'єднує усі інші (часткові) функції - управлінську, регулюючу, політичну, ідеологічну, інформаційну, накопичувальну, спадкоємницьку.

Детально розглянуто об'єкти матеріальної складової сучасної картографічної інфраструктури України.

Вагомим чинником розвитку картографії в державі є формування української наукової картографічної школи. її ідейні витоки проступають ще в першій половині XX ст., з моменту створення перших українських атласів, наукової та картографіч­ної діяльності С. Рудницького та В. Кубійовича. Організаційно оформлення сучасної картографічної школи пов'язане з формуванням картографічних осередків у Київ­ському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка та в Секторі географії АН УРСР (навколо ідеї створення комплексних картографічних творів, а пізніше національно­го атласу у 60-х pp. XX ст.), у Харківському сільськогосподарському інституті ім. В.В. Докучаева (теорія та методика комплексного сільськогосподарського кар­тографування), у Харківському державному університеті (еколого-природоохоронне картографування та регіональне тематичне картографування), у Львівському дер­жавному університеті ім. І.Я. Франка (атласне регіональне сільськогосподарське та комплексне картографування) та у Чернівецькому державному університеті (карто­графування територіальних комплексів). У цих осередках, поряд із опрацюванням науково-методичних основ окремих напрямів картографування, було розроблено відповідні картографічні твори, видано монографії. Пізніше осередок картографії сформувався у Дніпропетровському державному університеті.

Становлення української наукової картографічної школи у 8О-х-9О-х pp. XX ст. пов'язане з науково-організаційною і теоретико-методичною діяльністю нинішнього Інституту географії АН України, що відбилось у розробці теоретичних засад кар­тографування, підготовці декількох великих картографічних творів, виконанні ди­сертаційних досліджень, в організації та проведенні фахових наукових конференцій. Відділ картографії Інституту географії НАН України нині виступає основним вираз­ником ідеї національної наукової картографічної школи.

18

Ознакою української картографічної школи уже з 70-х рр  XX ст  є системний підхід до створення тематичних каріоірафічних творів поява нових тематичних нап рямів (картографування природоохоронне  міжгалузевих комплексів, еколого-геогра фічне)  Науково методичне забезпечення національної картографії слід визначити з огляду на специфічні особливості її розвитку та беручи то уваги існування її у системі географічних наук  При цьому чітко розрізняються теоретичні засади національного картографування  пов'язані із домінуванням модельно пізнавальної концепції (Руден ко 200/) та засади методичні, ям базуються на принципах комплексного та системно го картої рафування  3 точки зору модельно-пізнавальної концепції суть картографу вання полягає у побудові адекватних просторових моде чей реальних об'єктів та явищ за відомими загальними правилами (методологія картографічного моделювання) але за певною методикою у залежності від конкретного призначення картографічної мо делі   Така сутність модельно-пізнавальної концепції чітко виявляється у сучасному картоїрафуванні через наступні основні ознаки   етапність у пізнанні об'єктів кар тоїрафічного модеаювання, етапність самого процесу картографування, цілеспрямо ваність, відкритість одержаних результатів досліджень

Методичною основою сучасного картографування є системний підхід, який генетич но базується на комплексному відображенні реальних об'єктів та явищ  Останній пе редбачає комплексне відтворення на одній карті різнорідних характеристик об єкту дослідження або ж поєднання споріднених ознак багатьох об єктів Еволюція поілядів -від оцінки функції карт як дослідження певних об єктів, які вони відображають, до розуміння того, що сам процес картографування вже є науковим дослідженням - зумо вило перехід комплексного картографування до нової якості - системного картографу вання  Його методологічною основою є положення про те, що системний підхід реалі зується як відносно самого об'єкту, так і відносно картографічної моделі Це положення реалізується на основі дотримання трьох основних принципів цілісності (розгляд об єк ту картографування як самодостатньої системи), завершеності (обмеженість глибини досліджень) структурності (відбір основних ланок (підсистем) об єкту)

Сучасний картої рафічний процес не може існувати без інформаційного напов­нення   Зокрема, кагалои та бібліографічні покажчики   що розглядаються як кон центровані джерела спеціальної інформації, здатні допомогти у вирішенні низки питань - від системного пошуку інформації до проведення аналізу картографічної

ЦЯЛЬНОСП

V четвертому розділі "Перспективи розвитку комплексного картографуван­ня України на системній основі" подано методологічні принципи каргоірафічного забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку держави, розкрито меіу та зміст відповідних завдань, умови їх реалі 'ami, а також перспективи і завдання картографування території України

Національне комплексне картографування України на системнії! основі    це сис гема тонографо геодезичних, аерокосмічних, державних і відомчих картографічних

19

робіт на засадах ПС технолопй з метою системного топографічного га всіх напря мів тематичного і спеціальних досліджень іериторп держави шляхом створення науково обґрунтованої  "истеми обов язкових (і рекомендованих) картографічних творів - топографічних карт всього масштабного ряду, тематичних і спеціальних карт серій карт і атласів, створення яких має координуватися загальнодержавною і регіональними програмами, що передбачатимуть комплексну характеристику при родних соціально-економічних умов і ресурсів та історії розвитку Таке картографу вання повинно здійснюватись на основі додержання системи основних уніфікованих вимог до структури, точності змісту зображувальних засобів та оформлення карт і атласів різних типів, вщповідно до їх тематики і призначення, що охоплюють систе му територіальних адміністра^ивно-господарських одиниць держави

Узагальнюючим чинником розвитку картографічної діяльності є поступальний рух суспільства, що проявляється зокрема у виникненні нових понять, галузей діяльності, сфер прикладання праці тощо Це зумовлює появу нових ідей, концеп цій, методик і технічних засобів, які потребують відповідного інформаційного забез печення Усе це разом приводить до необхідності створення нових за тематикою, змістом навантаженням карт як моделей, які забезпечують певний вид діяльності За таким принципом формується суспільний запит на картографічну продукцію

Для вирішення завдань розвитку національної картографії в Україні необхідне загальнодержавне об'єднання досі розрізнених ідей методик технологій та колективів фахівців на засадах єдиної концепції та спільної мети їх діяльність регламентується такими загальними методологічними принципами ретроспективно-перспективної спря­мованості або традиційності, програмно-шльової о планування та управління сфери на­ціональної картографії на державному рівні, стратегічної орієнтації наукового підходу узгодженого розвитку пріоритетності, інформаційної безпеки, завершеності

Метою картографічного забезпечення розвитку держави і суспільства є всебічне забезпечення державних та інших потреб суспільства актуальною картографічною інформацією в усіх н видах шляхом удосконалення національної системи вітліку активізації фундаментальних та прикладних наукових досліджень, широкого впро вадження новітніх технологій (ПС-технолопй, методів дистанційної о зондування Землі Інтернет тощо), формування національної інфраструктури просторових да них, подальшого удосконалення картографічної інфраструктури держави

Можливості реалізації картографічного забезпечення розвитку держави і сус пільства набувають реальності при існуванні трьох базових умов, а саме формуван ням необхідності створення картографічної продукції, що відбиває конкретні запити суспільства та перспективи розвитку, спроможності теоретике методичного та нау ково організаційного забезпечення процесу картографування, відповідною вироб ничого, технічного та кадрового потенціалу (рис 4)

Аналіз творчого та матеріального потенці&пу картографічної галузі, а також по ступальний рух суспільства із врахуванням зарубіжного досвіду - все це дозволяє

20

Умови реалізації картографічного забезпечення розвитку держави і суспільства

Необхідність в

картографічній

продукції

Спроможність теоретико-методичного

та науково-організаційного

Розвиток виробничо-технічного та кадрового потенціалу

Рис. 4. Структурно-графічна модель умов реалізації картографічного забезпечення розвитку держави і суспільства

накреслити завдання перспективного розвитку картографування території України.

Першочерговим є Ґрунтовне комплексне опрацювання проблем топографічного картографування (науково-методичне, організаційне, виробничо-технологічне за­безпечення) з метою вироблення загальних підходів до забезпечення картографіч­ною (топографічною) інформацією державних та інших потреб. Останні мають базу­ватися на: 1) переосмисленні змісту топографічних карт виходячи із сучасних пот­реб користувачів і можливостей (технологічних, економічних, фінансових) підтри­мування їх за певними параметрами, які слід визначити, у стані постійної актуаль­ності; 2) виключності цифрових методів створення та оновлення топографічних карт (з використанням цифрових матеріалів дистанційного зондування з високою роз­дільною здатністю та цифрових методів їх фотограмметричної обробки); 3) викорис-

21

танні просторової інформації топографічних карт для формування національної інфраструктури просторових даних; 4) переході від оновлення топографічних карт до ведення топографічного моніторингу.

Виходячи з аналізу змісту та навантаження топографічних карт, сучасного стану топографічного забезпечення України, тенденцій топографічного картографування в зарубіжних країнах, фінансових можливостей, необхідності постійного оновлення топографічних карт, пропонуємо встановити наступний масштабний ряд для топо­графічних карт України: 1:10 000, 1:50 000, 1:250 000. Топографічну карту масштабу 1:50 000 доцільно видавати у двох варіантах - цивільне видання для відкритого користування (у тому числі окремі видання у межах адміністративних районів) та військове видання з обмежувальним грифом. Для оглядово-топографічних карт (масштаби 1:500 000 і 1:1 000 000) для цивільних цілей доцільно, виходячи із конфі­гурації території України, продумати їх раціональне компонування на поліграфічних аркушах, відійшовши від розграфки міжнародної мільйонної карти. Перспективним напрямом залишатиметься великомасштабне картографування населених пунктів (1:5 000; .1:2 000; 1:1 000; 1:500), що забезпечить ведення земельного та містобудів­ного кадастрів, управління нерухомістю та землекористуванням. Новим напрямом повинно стати створення атласів топографічних карт масштабів 1:250 000, а пізніше - 1:50 000, доповненими планами великих міст.

Повноцінне забезпечення державних та інших потреб у базовій топографічній ін­формації вимагає вирішення комплексу умов для формування національної інфраструк­тури геопросторових даних. Формування базових наборів геопросторових даних і виді­лення їх рівнів відбуватиметься на основі топографічних карт базових масштабів. Тому до формування нових засад топографічного картографування та формування національ­ної інфраструктури геопросторових даних слід підходити комплексно.

Узагальнюючими факторами розвитку тематичного та спеціального картогра­фування в Україні є: досягнутий високий рівень розвитку картографії; посилення протиріч у взаємодії суспільства і природи, що потребує постійного картографічно­го моніторингу; необхідність картографічного забезпечення реформ та загальнодер­жавних програм; необхідність розвитку напрямів картографування, які пов'язані з повсякденними запитами суспільства (освіта, наука, управлінська діяльність, куль­тура тощо) та ін.

Для тематичних карт (настінних, настільних і складаних) пропонуються такі основні масштаби:

національний рівень:   Україна -   1:500 000  і   1:750 000 (науково-довідкові

видання), 1:1 000 000 (довідкові видання), 1:1 500 000 і 1:2 000 000 (довідкові та

популярні видання), 1:2 500 000 і дрібніше (для карт в атласах);

регіональний  рівень:   адміністративна   область   (автономна   республіка)   —

1:250 000, 1:500 000; 1:75О 000 і дрібніше (для карт в атласах);

-               локальний рівень: адміністративний район - 1:50 000, 1:100 000; велике місто -

1 25 000, I 50 000, адміністративний район міста- 1 10 000, 1 25 000

- детапьнті рівень   сільськогосподарське підприємство - 1 10 000,  1 25 000, лісогосподарське підприємство - 1 10 000, 1 25 000, промислове підприємство 1 2 000, 1 5 000, фермерське юсподарство - 1 500, 1 2 000

Завдання картографування компонентів природи на сучасному етапі розвитку розглядаються через призми національного природокористування та ресурсного по тенціалу держави Розвиток іеолопчного картографування доцільно здійснювати за наступними напрямами створення державних геологічних карт прийнятого мас­штабного ряду, створення загальної геологічної карти України масштабу 1 500 000, яка би стала основою для інших геологічних карт, еколого-геолопчне картографу­вання, інженерно-геологічне картографування у традиційних масштабах, а також створення карт більш дрібних масштабів для вирішення завдань загальнодержавних проектів, геолого-економічний напрям

У картографуванні рельєфу земної поверхні насамперед відзначимо потребу ство рення гіпсометричних і орографічних карт, а також геоморфологічних карт (велико-середньо- та дрібномасштабних) Подальший розвиток повинні одержати метеороло пчне та кліматичне, фенологічне, океанографічне, гідролої ічне, Грунтів, геоботанічне, зоогеографічне, ландшафтне картографування   Серед них виокремимо, як найбільш актуальні та перспективні   картографування фунтів, геоботанічне та ландшафтне

Особливе місце належи іь еколого-географічному картографуванню продовження створення карт забруднень та його оцінки, запровадження картографічного моніто рингу, в першу чергу на регіони з екстремальними ситуаціями, реалізація інвентариза­ційної зйомки еталонних природних територій, картографування екологічного стану Чорного та Азовського морів Відповідальним завданням має стати розроблення та видання Державної еколог ічної карти масштабів 1 50 000, 1 250 000 і 1 500 000

У картографуванні соціально економічних явищ важливим є розвиток напрямів які відбивають динамічні процеси (характеристики населення, промисловосп тощо) Розвиток економіки потребує розробки та укладання карт традиційного змісту (про­мисловість, будівництво, транспорт тощо), а також карт нової тематики які пов яза-ні з галузями, що формуються і розвиваються (телекомунікації, банківська справа тощо) Картографічною забезпечення потребує проведення реформи адміністратив но-територіального устрою

Укладання та видання системи атласів України (комплексних довідкових, спе щалізованих тематичних), першочерговим серед яких є фундаментальний Нащо нальний атлас   До переліку завдань атласного тематичного картографування  на найближчу перспективу слід віднести створення науково-довідкових і цовщкових аїласів України   загальногеографічного, кліматичного, природно-заповідного фон ду  комплексного для широкого вжитку, демографічного, української діаспори, ба гатотомного (орієнтовно 8 10 томів) лексичного атласу української мови, еколопч ного, змін адміністративно територіального устрою, рекреаційного та туристичною

21

комплексу транспортного комплексу та окремих видів транспорту, історичних

Створення серп стінних комплексних науково-довідкових карт України слід розпочати з підготовки чо видання політико-адміністративної, загальногеографічної або гіпсометричної карт у масштабі 1 500 000, які є географічними основами та адресними картами для створення інших тематичних карт Розроблено оптимальний склад карт серп у масштабах 1 500 000 і 1 750 000 Нині можна говорити про можливість створення базових тематичних карт масштабу 1 500 000 - геологічної, грунтів, рослинності, ландшафтів, населення, земельних угідь

Комплект картоірафічних творів для вищої школи повинен включати серію стінних карт світу, півкуль материків, України, п природних зон та економічних районів, комплексний та галузеві науково-довідкові та довідкові атласи, електронні версії карт і атласів на компакт-дисках (CD-Rom), комплект навчальних топогра фічних карт тощо Розроблено перелік стінних карт з географії світу та України а також з історії України

Репональне картографування доцільно розвивати в таких напрямах створення картографічних творів інвентаризаційно-прогнозного характеру для забезпечення прийняття управлінських рішень (карти природно-ресурсного потенціалу трудових ресурсів, політичної, виробничої і соціальної інфраструктури, екологічних проб лем), розробка комплексних фундаментальних науково-довідкових атласів еконо­мічного регіону області, великого міста тощо, створення серп обласних карт (адмі­ністративної екологічних проблем, туристичної, автомобільних шляхів тощо), а також шкільно краєзнавчих атласів і стінних навчальних карт з географії та історії

Актуальним є створення нового державного стандарту "Картографія Терміни та визначення' (замість застарілого, 1993 р ), видання картографічного енциклопедич ного словника та біографічного довідника постатей української картографи, прове­дення досліджень зі стандартизації географічних назв та видання відповідних доку­ментів, здійснення заходів по збереженню картографічної спадщини (створення каталогів, факсимільні видання тощо)

Гаким чином перспективи картографування України визначатиме комплексне картографування на системній основі Реалізація окремих напрямів картографування може бути здійснена за умов розробки відповідних програм, необхідними чинника­ми є організаційно технічне, науково методичне та фінансове забезпечення

ВИСНОВКИ

Вивчення розвитку картографування території України від найдавніших часів до сьогодні та конструктивне осмислення сучасних тенденцій розвитку практичної кар­тографи і теорії наукової картографії створили об'єктивні передумови для розробки теоретико-методолопчних основ розвитку картографування в Україні як тривалого і комплексного соціально історичного процесу, що характеризується специфічними риса ми, зокрема, тривалою історією, відзначається певними особливостями сучасного стану, що все разом визначає умови подальшого його розвитку 3 цією метою обгрунтовано

?4

визначальні риси картографічної діяльності як суспільно історичної системи розроб лено принципи періодизації розвитку кар парафування території України і на цій основі виділено основні етани її розвитку аргументовано визначені поняття картографічної інфраструктури держави та національного картографування обгрунтовано особливості сучасною сі ану національного картографування та української наукової картографічної школи окреслено основні напрями роівитку національного картографування на перс иективу як комплексного картографування на системній основі

У відповідності до поставленої мети в дисертації виконано узаіальнення ісю ричного аосвіду картографування України  його сучасного науково методичного ы організаційно технологічного забезпечення  теоретичних і експериментальних дос ліД/кень які дозволили розв язати важливу наукову проблему пов язану з комплекс ним  всебі іним дослідженням картографування території України у регроспективі сучасності та перспективі   Основні наукові та практичні реіультаїи досліджень можна сформулювати так

1              На основі розгляду картографічної діяльності як. суспільно історичної систс

ми що розвивається у часі основних принципів за якими конструюється схема не

рюдизацн розвитку картографування  і авторських досліджень картографічної спаи

щини виділено шісіь основних етапів картографування території України   1) Кар

тографічш юораження у первісному суспільстві, 2) Картографування у стародавні

часи (IV ст до н є - V ст не)  3) Картої рафування у середньовіччі (VI ст - поча

ток XVII ст )  4; Картої рафування у нові часи (середина XVII ст - 1920 р)  який

включає гри періоди середина XVII с г     друїа половина XVIII ст , кінець XVIII с г

1918 р   і 1918-1920 рр    5) Картографування у радянські часи (початок 20 \

початок 90 х рр XX ст) який також включає гри періоди початок 20 х рр XX сі

1Q41 р    1941-1945 рр    1945 - початок 90-х рр   XX ст    6) Картографування у

незалежній Україні (з 1992 р )

Дослідження розвитку картографування території України проведено ) ураху ванням суспільно політичних умов і стану науково організаційного забезпечення виконання картографічних робіт стану та можливостей технічних засобів метоцик та прийомів створення карт якості га змісту самих картографічних творів досвіду дослідників попередників як вітчизняних іак і представників тих країн сю складу якик упродовж певного історичною часу належали окремі частини території України (Польща Австрія Росія)

2              На основі комплексною аналізу складових картої рафічної діяльності введено

поняття картографічної інфраструктури держави   визначено її компонентно с і рук

турну організацію як систему матеріальних (об'єкти забезпечення управлінського

виробничого кадрового та наукового інформаційного допоміжного) га інституцій

но правових (продукти забезпечення юридично-правового, нормативно технічною

науковою  традиції) компонентів   визначено її основні риси та функції  Таким чи

ном  картографічна інфраструктура    цс ск іадний комплекс різних сфер діяльності

2S

що створює умови для забезпечення держави актуальною і детальною картографіч ною   інформацією    Виявлено  складові   сучасної   картографічної   інфраструктури України їх територіальну та функціональну структури

3              Встановлено сучасні тенденції топографічного та тематичного картографу

вання  Помітною тенденцією сьогодні є прагнення до комплексності і системності

картографування   намагання до системного охоплення територій,  що картогра

фуються, до створення систем взаємодоповнюючих картографічних творів, до сис

темності їх структури та комплексності змісту, до системи у розробці стандартів і

створенні баз геопросторових даних і технологій Характерною ознакою сучасного

періоду є перехід картографічної галузі на використання цифрової просторової

інформації та комп'ютерних технологій створення  карт   активне впровадження

сучасних навігаційних систем та Інтернет-технолопй  застосування матеріалів цис

танційного зондування  формулювання проблеми стандартизації географічних назв

та початок розробок по її вирішенню

Основними ознаками сучасного етапу національного картографування є створен­ня власної державної картографо-геодезичної служби та напрацювання нормативно технічної бази, відносно активний розвиток на самоокупній основі окремих напря мів, які забезпечують актуальні потреби суспільства (навчальні атласи, атласи і пла ни міст, атласи і карти автошляхів тощо) занепад стратегічно важливих - і для влас­не картографії  і для суспільства загалом - напрямів топографічного та державного тематичного  картографування   Позитивною тенденцією є намагання  осмислити особливості національної картографії звернувшись до її історичного розвитку

4              Встановлено, що однією з основних умов розвитку національної картографії є

існування національної наукової картографічної шкопи, початком формування якої

стала діяльність Українського науково дослідного інституту географії та картографії

під керівництвом С Л   Рудницького  Організаційне оформлення й у післявоєнний

період пов'язане з активізацією картографічних досліджень в університетах Львова

Києва, Харкова Чернівців і створенням наукового осередку в Академії наук УРСР,

що згодом став науковим центром картографічних досліджень в Україні  Процес

формування та становлення школи зумовлений спадковістю в розвитку ідей та мето

дик, що знайшло своє відображення у дисертаційних дослідженнях і у проведенні

фахових наукових конференцій   Характерною особливістю української  наукової

картографічної школи є цілеспрямоване дослідження природи і суспільства, а також

результатів їх взаємодії з метою створення актуальних картографічних творів

Модельно пізнавальна концепція, на якій грунтується теоретична і практична діяльність національної наукової картографічної школи пов'язана з розробкою теоретико-методичних основ комплексного картографування, яке виробило низку ідей, методик та визначних картографічних творів Завдяки цьому став можливим успішний розвиток системного картографування Його теоретичні, методологічні та організаційні засади домінують сьогодні і з ними пов язаний подальший розвиток

26

картографи Необхідною умовою такого розвитку є також засоби систематизації та узагальнення необхідної інформації Насамперед - це каталоги картографічних творів та бібліографічні описи літературних джерел

5              Для  формування загальних основ  картографічного забезпечення  України

сформовані та обгрунтовані  методологічні  принципи,  які  враховують історичні

особливості розвитку картографи (принцип ретроспективно-перспективної спрямо

ваносі і або традиційності), враховують запити суспільства (принципи узгодженого

розвитку,  пріоритетності,  завершеності),  гарантують й сприйняття суспільством

(принципи інформаційної безпеки, інформаційної підтримки), визначають можли

вість й виконання (принцип програмно-цільового планування та управління страте­

гічної орієнтації, наукового підходу)

Розроблено загальні засади картографічного забезпечення соціально-економіч ного та політичного розвитку України як складової частини усього процесу дер­жавотворення, сформульовані базові умови для їх реалізації (запит суспільства на картографічну інформацію, теоретико-методичне та науково-організаційне забезпе­чення, виробничо технічний та кадровий потенціал)

6              Розроблено перспективи розвитку комплексного картографування України на

системній основі дано визначення та обгрунтовано його основні ознаки Авторське

бачення перспектив розвитку комплексного картографування грунтується на усві­

домленні використання системного підходу при визначенні змістовного наповнення

основних його напрямів, виходячи із зростаючих суспільних запитів та можливостей

картографічної і алузі

Пріоритетною розвитку слід надавати топографічному картографуванню, що пов'язано із забезпеченням актуальних потреб держави, національною безпекою, а також становить необхідну базу для тематичного картографування (геологічного, грунтів тощо)  Серед основних завдань топографічного картографування - комп лексний підхід до формування нових засад створення топографічних карт і фор­мування національної інфраструктури геопросторових даних, використання сучас­них цифрових та інформаційних технологій, зменшення масштабного ряду держав них топографічних карт від п'яти до трьох з метою їх оперативнішого створення на територію всієї держави удосконалення імісту та умовних знаків

Поілиблено розуміння перспектив розвитку основних напрямів тематичного кар тографування компонентів природи еколого географічного, соціально-економічних явищ і об'єктів, атласного, регіонального Запропоновано масштабний ряд для тема­тичних карт (стінних, настільних і складаних) Розроблено науково-методичні заса ди створення сери стінних комплексних науково-довідкових карт України масштабу 1 500 000, а також комплекту картографічних творів для вищої школи  Крім того окреслено перспективи організаційно технічного та науково-методичного забезпе­чення розвитку картографування в Україні, у тому числі й завдання у сфері дос лідження та збереження картографічної спадщини

27

7 Встановлено, що вирішальний вплив на картографування України у найближ­чій перспективі матиме розвиток методів геоінформащйного картографування та дистанційного зондуван'я Землі оперативне картографування, віртуальне картогра­фування, Інтернет-каргографування