1.1. Поняття правоохоронної діяльності

Поряд з державними органами, які вирішують поточні та перс­пективні питання господарської діяльності, техніки, освіти, науки, обороноздатності, зовнішньої політики тощо, у державі існують та­кож органи, що створюються тільки з метою охорони й захисту права — діяльності, що називається правоохоронною.

Правоохоронна діяльність характеризується низкою специфічних ознак:

може здійснюватись тільки із застосуванням юридичних за­

ходів впливу, до яких належать заходи державного примусу і

державного стягнення. Так, до особи, яка скоїла злочин, може

бути застосоване кримінальне покарання, встановлене кримі­

нальним кодексом, або інший передбачений законодавством

захід впливу;

юридичні заходи впливу, які застосовуються при здійсненні та­

кої діяльності, повинні суворо відповідати вимогам законів,

що регламентують їх застосування. Наприклад, при вирішенні

питання про накладення адміністративного стягнення за скоє­

не правопорушення орган, який його накладає, не може при­

значити суворіше стягнення, ніж вказане в санкції відповідної

статті адміністративного кодексу;

реалізується у встановленому законом порядку з дотриманням

певної процедури. Рішення про застосування чи незастосуван-

ня юридичних заходів впливу приймаються за встановленими

законом правилами, дотримання яких обов'язкове. Наслідком

порушення цих правил може бути визнання прийнятого рішен­

ня незаконним і недійсним. Так, порушення встановлених чин­

ним Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) України

правил розгляду кримінальної справи в суді є підставою для скасування вироку;

•               здійснення цього виду діяльності покладено на органи, які, як

правило, спеціально створюються державою з цією метою і

комплектуються спеціалістами.

Отже, правоохоронна діяльність — це така державна діяльність, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноважени­ми органами шляхом застосування юридичних заходів впливу із су­ворим дотриманням встановленого законом порядку.

До завдань правоохоронної діяльності належить захист:

встановленого Конституцією України суспільного ладу держави;

прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій,

установ, суб'єктів усіх форм власності;

•               суверенітету та територіальної цілісності України.

Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності посідає

захист прав і свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, не­доторканності та безпеки.

Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямків, кож­ний з яких має специфічні завдання і здійснюється властивими тіль­ки йому певними методами. Такими напрямами є: здійснення право­суддя; прокурорський нагляд; досудове розслідування; здійснення захисту у кримінальних справах і подання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; боротьба зі зло­чинністю та ін. Основним напрямом правоохоронної діяльності, без­перечно, є здійснення правосуддя, якому належить найважливіше місце в забезпеченні охорони прав і свобод громадян. Інші напрями певною мірою підпорядковуються меті й завданням здійснення пра­восуддя, сприяють його виконанню.