§ 92. Правовий статус міліції

Міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспіль­ства та держави від протиправних посягань. Загальні за­сади організації та діяльності міліції регламентуються За­коном України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.

До складу міліції входять такі підрозділи:

кримінальна міліція;

міліція громадської безпеки;

206

207

транспортна міліція;

державна автомобільна інспекція;

міліція охорони;

спеціальна міліція.

На службу до міліції приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, які за своїми осо­бистими, діловими і моральними якостями, освітнім рів­нем, фізичною підготовкою і станом здоров'я здатні вико­нувати покладені на міліцію завдання. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засу­джувалися за вчинення злочину.

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення   і   розкриття   злочинів,   розшук   осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань.

Для виконання своїх обов'язків міліції надається ряд прав, серед яких права:

вимагати припинення протиправних дій;

перевіряти у підозрілих осіб документи, затриму­вати їх;

складати протоколи про правопорушення;

проводити  дізнання  та  слідчі дії  відповідно  до кримінально-процесуального законодавства;

вести оперативно-розшукову діяльність;

проводити огляди;

перевіряти технічний стан автотранспорту;

користуватися безкоштовно засобами зв'язку та ін.

У передбачених законом випадках міліція при вико­нанні покладених на неї функцій має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:

до жінок з явними ознаками вагітності;

до осіб похилого віку або з вираженими ознака­ми інвалідності;

до малолітніх.

Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад на людей, який загрожує її життю і здоров'ю, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір.