§ 1. Правозахисна діяльність юстиції

Органи юстиції традиційно належать до правозастосовних органів нашої держави.

Враховуючи те, що діяльність юстиції межує з виконанням правоохоронних дій (охорона прав; відновлення порушеного пра­ва або виконання покарань; захист конституційного порядку і на­ціональної безпеки; підтримання правопорядку; забезпечення стану законності), органи юстиції, безумовно, посідають впли­вове становище в системі забезпечення прав і свобод людини.

Якщо розглядати правоохоронну діяльність органів юстиції, то вони виконують два типи дій: правозабезпечення та правовід-новлення.

Основними напрямами діяльності органів юстиції є: а) діяль­ність із забезпечення правосуддя; б) діяльність з юридичної до­помоги; в) діяльність з виконання рішень (вироків), постанов су­дових органів.

Органи юстиції очолює Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади в Україні, що забезпечує реалізацію державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин.

Мін'юст накопичує значний досвід у розробці відповідних державних програм, а в більшості з них він є центральним вико­навцем з питань правової політики, створення сучасного інфор­маційно-правового простору.

До органів юстиції звертається дедалі більше громадян.

Останні зміни у діяльності Мін'юсту стосуються утворення Департаменту у справах національностей та міграції. Він покли­каний впливати на соціальний і національно-культурний розви­ток усіх етнічних спільнот, що проживають в Україні.

Правову основу діяльності органів юстиції становлять Кон­ституція, закони України "Про державну виконавчу службу", "Про нотаріат", Положення про Міністерство юстиції України,

 

затверджене Указом Президента України від ЗО грудня 1997 ро­ку № 1396/97, Положення про Головне управління юстиції Мі­ністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, об­ласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, за­тверджене наказом Міністерства юстиції України від 5 лютого 1999 року № 9/5, та інші нормативно-правові акти.

Основні напрями (функції) діяльності органів юстиції за­кріплюються саме в зазначених нормативно-правових актах.

Так, до забезпечення правосуддя безпосередньо віднесено:

організаційне, матеріально-технічне забезпечення судів за­гальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та госпо­дарських судів), затвердження кошторисів на утримання судів та їх фінансування';

роботу з кадрами, соціальний захист працівників суду, до­бір та підготовка кандидатів у судді, підготовка матеріалів для призначення або обрання суддів, голів судів, їх заступників, переведення на посади в інші суди та звільнення з посад (крім Верховного Суду України та господарських судів), формування суддівського кадрового резерву, здійснення нормування та мето­дичного забезпечення управлінської діяльності голів судів, орга­нізація професійного навчання, стажування і підвищення квалі­фікації суддів, голів і заступників голів судів, а також інших пра­цівників судів;

експертне забезпечення правосуддя, формування державно­го замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової екс­пертизи, спрямування і контроль діяльності підвідомчих науко­во-дослідних інститутів судових експертиз, координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку судової екс­пертизи, ведення реєстру атестованих судових експертів;

внесення Президентові України пропозицій з питань мере­жі місцевих судів та кількості в них суддів.

До завдань органів юстиції щодо здійснення діяльності з юридичної допомоги можна віднести:

розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду;

розробку проектів законів (наприклад, за 1998 рік підготов­лено 51 законопроект) та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і

Згідно із Законом "Про судоустрій України", що набирає чинності 1 чер­вня 2002 p., створюється Державна судова адміністрація, яка перебиратиме на себе, зокрема й питання з фінансування судів.

9*

 

 

260

Розділ IV, Правозахисні органи України

державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочин­ства, цивільного і кримінального законодавства; у подальші роки кількість розроблених та опрацьованих законопроектів значно збільшилась;   .

•-здійснення правової експертизи (висновків) щодо відповід­

ності Конституції та законам України основних положень зако­

нодавства Європейського Союзу, вимог нормопроектної техніки

проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на

розгляд до органів державної влади. Наприклад, лише за один

1998 рік за дорученням Президента України Міністерством юс­

тиції проведено 2722 правові експертизи проектів нормативно-

правових актів, опрацьовано 1814 проектів міжнародних дого­

ворів1;    .              ,,..,-.-:.

розробку пропозицій щодо усунення суперечностей між ак­тами законодавства та заповнення прогалин у ньому;

здійснення відповідно до законодавства державної реєстра­ції нормативних актів органів виконавчої влади, органів госпо­дарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або. мають міжвідомчий характер, ведення реєстру цих актів, надання інформації з бази даних реєстру;       ........

систематизацію законодавства України;

легалізацію всеукраїнських, міжнародних та місцевих об'єд­нань громадян, реєстрацію політичних партій, міжнародних гро­мадських організацій, відділень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні та їхньої символіки, контроль за до­держанням ними положень їх статутів;

сприяння розвиткові юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, здійснення у випадках, передбачених законодавством, державної реєстрації юридичних осіб та реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави майна, організація у системі органів юс­тиції надання громадянам і юридичним особам додаткових плат­них послуг правового характеру;

організацію роботи установ нотаріату, перевірку їх діяль­ності, здійснення контролю законності вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами;

Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини // Право України. — 1999. — № 5. — С. 3.

 

Глава 2. Юстиція України                 ^"'

•               підготовку нотаріально оформлених документів для їх кон­

сульської легалізації, надання допомоги консульським установам

з питань вчинення нотаріальних дій;

-     • реєстрацію адвокатських об'єднань;

•               здійснення заходів щодо вдосконалення роботи органів

реєстрації актів громадянського стану, контроль їх діяльності, за­

безпечення виконання законодавства з питань реєстрації фізич­

них осіб;

•               надання допомоги консульським установам та дипломатич­

ним представництвам України за кордоном щодо реєстрації актів

громадянського стану;

здійснення нормативно-методичного забезпечення діяль­ності бюро технічної інвентаризації щодо проведення реєстрації прав власності на нерухоме майно;

здійснення методичного керівництва правовою роботою в органах виконавчої влади, перевірку стану цієї роботи, надання рекомендацій щодо її поліпшення та приведення їх нормативних актів відповідно до законодавства;

•               координацію діяльності органів виконавчої влади, під­

приємств, установ та організацій щодо правової освіти населен­

ня, розробку і розповсюдження освітніх програм у сфері захисту

прав людини;

здійснення правової експертизи на відповідність Конститу­ції України, законам України проектів міжнародних договорів України;

забезпечення підготовки відповідних документів та пред­ставництво інтересів держави в Європейському Суді з прав лю­дини під час розгляду справ про порушення прав людини в Україні, направлення спостерігачів у місії з контролю за додер­жанням прав і свобод людини і громадянина;

виступ як представника інтересів Президента України і Ка­бінету Міністрів України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органа­ми та установами;

організацію розгляду звернень громадян з питань, які нале­жать до компетенції органів юстиції, виявлення та усунення при­чин, що породжують скарги громадян.

Одним із основних напрямів діяльності органів юстиції є діяльність, спрямована на виконання рішень (вироків), постанов судових органів. При цьому органи юстиції організують заходи щодо своєчасного, повного і кеупередженого примусового вико­нання рішень судових органів. Виконання покладених завдань у

 

262

 

Розділ IV, Правозахисні органи України

 

Глава 2. Юстиція України

 

263

 

 

 

цьому плані виявляються у здійсненні добору кадрів, методично­му керівництві діяльністю державних виконавців, підвищенні їх професійного рівня, фінансовому і матеріально-технічному за­безпеченні органів державної виконавчої служби, розгляді скарг на дії державних виконавців. Органи юстиції організовують ви­конання законів і здійснюють керівництво відділами державної виконавчої служби, координують і контролюють їх діяльність; організовують професійну підготовку й атестацію державних ви­конавців; заохочують їх за успіхи в роботі та накладають стяг­нення за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до покладених на органи юстиції завдань і повно­важень вони мають право:

залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівни­ками) для розгляду питань, що належать до їхньої компетенції;

утворювати у разі потреби комісії та експертні групи, залу­чати на договірній основі фахівців для підготовки проектів актів за­конодавства, здійснення їх експертизи та надання консультацій;

одержувати у встановленому законодавством порядку без­платно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики — статистичні дані для ви­конання своїх завдань;

перевіряти у центральних та місцевих органах виконавчої влади, установах та організаціях додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, стан організа­ції нормотворчої діяльності, вносити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та притягнення до відповідаль­ності винних посадових осіб;

скасовувати рішення про державну реєстрацію норматив­но-правових актів міністерств, інших центральних і місцевих ор­ганів виконавчої влади, установ та організацій;

залучати до перевірок з питань організаційного забезпе­чення діяльності та діловодства судів (крім Верховного Суду Ук­раїни та господарських судів) голів і заступників голів інших су­дів або суддів, які перебувають у резерві на ці посади;

разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контролювати цільове використання державних коштів, виділених на реалізацію прийнятих програм, проектів, заходів, а також міжнародних програм, у межах своєї компетенції;

користуватися іншими правами, передбаченими чинними положеннями про органи юстиції України.

 

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 97      Главы: <   81.  82.  83.  84.  85.  86.  87.  88.  89.  90.  91. >