§ 2. Організаційні засади діяльності адвокатури

Діяльність адвокатури регламентується Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру" іншими законодав­чими актами України та статутами адвокатських об'єднань (ст. З Закону).

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкри­ти своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднан­ня, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань.

Закон України "Про адвокатуру" закріплює, що адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначе­ному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстра­цію, а адвокати — про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації ад­вокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витра­чання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулю­ються статутом відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, контори та інші адвокатські об'єд­нання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднан­ня відкривають розрахунковий рахунок та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством

*0 г-т

290

Розділ IV. Правозахисні органи України

Глава 4. Адвокатура в Україні         291

порядку — і в іноземних банках; можуть мати печатку і штампи зі своїм найменуванням.

Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створюються строком на три роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адво­катури.

Порядок організації та діяльності такої комісії визначається Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвока­тури, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/931.

Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій та організаційне забезпечення їх діяльності здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські ради.

Комісію очолює голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням та на альтернативній основі з числа членів палат на першому засі­данні комісії.

Заступниками голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою є голови палат комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної.

Атестаційна палата створюється у складі 11 членів. До неї входять 4 адвокати, 4 судді, по одному представникові від відпо­відної міської ради, Головного управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київ­ського та Севастопольського міського управління юстиції, відді­лення Спілки адвокатів України (п. 8 Положення).

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комі­сії складається з 9 членів. До неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представникові відповідно від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення Спілки адвокатів України (п. 9 Положення).

За своїми повноваженнями атестаційна палата: розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю і

допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання квалі­фікаційних іспитів; приймає кваліфікаційні іспити; ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Дисциплінарна палата має право розглядати скарги грома­дян, окремі ухвали судів, постанови судів, постанови або подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або н членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів. Вона може вирішувати питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та роз­глядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про за­стосування дисциплінарного стягнення або про відмову у при­тягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності; узагаль­нює дисциплінарну практику палати.

Рішення про відмову у передачі свідоцтва про право на за­няття адвокатською діяльністю або на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

Порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється Положенням, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1999 року № 155/931.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та Поло­ження Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України. Строк повноважень комісії стано­вить 3 роки.

Утворюється Вища кваліфікаційна комісія адвокатури з представників від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та п. 10 По­ложення Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:

— розглядає скарги: на рішення кваліфікаційно-дисциплінар­них комісій адвокатури або їх палат про відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів, відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, про анулювання рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, розглядає скарги про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення, про припинення адвокат-

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2000. — № 1. — —32

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 2000. — № і. _ С. 32-38.

10*

292

Розділ IV. Правозахисні органи України

Глава 4. Адвокатура в Україні

293

ської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

—            розробляє і затверджує програми та порядок складання

кваліфікаційних іспитів особами, які виявили намір займатися

адвокатською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоц­

тва про право на заняття адвокатською діяльністю;

здійснює контроль за діяльністю кваліфікаційно-дисциплі­нарних комісій адвокатури, аналізує практику застосування ними Закону України "Про адвокатуру", Положення про квалі­фікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, актів, прийнятих Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, розробляє і здій­снює заходи щодо поліпшення роботи цих комісій;

схвалює Правила адвокатської етики;

встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають із Присяги адвоката України, актів законодавства України, Правил адвокатської ети­ки, порядок організації та проведення перевірок, передбачених п. 18і Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;

—            затверджує Положення про Єдиний реєстр адвокатів

України, складає, веде і систематично оприлюднює цей Реєстр;

затверджує зразок ордера, що використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень і представництва або захисту клієнта;

виготовляє за встановленим зразком бланки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

встановлює порядок і форми підвищення кваліфікації адвокатів та координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з цих питань;

вживає заходів щодо усунення порушень вимог несуміс­ності адвокатської діяльності з іншими видами роботи та причин і умов, що сприяли вчиненню інших порушень законодавства.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в межах своїх пов­новажень приймає або затверджує положення, рекомендації, роз'яснення, рішення, обов'язкові для виконання кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, адвокатами та адво­катськими об'єднаннями, на яких поширюється їх дія.

Сильна, незалежна адвокатура, завдання якої визначено в Конституції України, можлива лише за умов існування єдиної професійної організації адвокатів. Про створення такої ще у 1994 році заявила Спілка адвокатів, і ця ініціатива була підтри­мана адвокатами. На створенні професійної всеукраїнської орга-

нізації адвокатів наполягала і Рада Європи, а Україна при вступі до цієї поважної організації дала зобов'язання утворити профе­сійну асоціацію адвокатів, але не виконала його до цього часу1.

Питання для самоконтролю

Назвіть та дайте характеристику принципів адвокатської діяльності.

Якими  нормативно-правовими  актами регламентується

діяльність адвокатури?

Яким чином визначається рівень професійних адвокатів та осіб, які мають намір займатися адвокатською діяль­ністю?

Назвіть права та обов'язки адвокатів, якими вони наділені для виконання професійної діяльності.

Українська адвокатура: яка її подальша доля //Адвокат. — 1999. — № 2. — С.23.

Додаток

295