11.3. Обмеження відрахувань із заробітної плати

Трудове законодавство охороняє право працівників на отриман­ня ними заробітної плати, встановлює обмеження відрахувань із за­робітної плати. Відрахування із заробітної плати можуть відбувати­ся тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх за­боргованості підприємству, установі та організації, де вони працю­ють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу у розмірах, визначених ст. 127 КЗпП.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлені ст. 128 КЗпП.

Згідно зі ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржни­ка обчислюється виходячи із суми, що залишається після утримання податків.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчи­ми документами до повного погашення заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної ка­

ліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою году­

вальника, та збитків, заподіяних злочином, — п'ятдесят відсотків

заробітної плати боржника;

за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено зако­

ном, — двадцять відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі в разі відраху­вання за кількома виконавчими документами. Це обмеження не по­ширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні вип­равних робіт і в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей; у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може переви­щувати сімдесяти відсотків.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсацій­них та інших виплат, на які згідно із законодавством стягнення не звертається (ст. 129 КЗпП).

91