8.4.   Ліквідаційна процедура.

У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

До наслідків, які наступають після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закон відносить:

117

Господарське законодавство

1.    завершення      підприємницької      діяльності      банкрута закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

2.    строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

3.    припинення    нарахування    неустойки    (штрафу,    пені), процентів та  інших економічних санкцій  по  всіх  видах заборгованості банкрута;

4.    відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

5.    укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;

6.    скасування   арешту,   накладений   на   майно   боржника, визнаного     банкрутом,     чи     інші     обмеження     щодо розпорядження   майном   такого   боржника.   Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

7.    вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть    пред'являтися    тільки    в    межах   ліквідаційної процедури;

8.    виконання  зобов'язань  боржника,   визнаного  банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

118

Господарське законодавство

Ліквідатор (ліквідаційна Іюмісія), призначені господарським судом, виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому законодавством.

У ліквідаційній процедурі господарський суд:

•    розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури;

•   здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Ліквідатор    з    дня    свого    призначення    здійснює    такі

повноваження:

•     приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

•    виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

•    здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

•    аналізує фінансове становище банкрута;

•     виконує   повноваження   керівника   (органів   управління) банкрута;

•    очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

•     пред'являє   до   третіх   осіб   вимоги   щодо   повернення дебіторської заборгованості банкруту;

•     має   право   отримувати   кредит  для   виплати   вихідної допомоги   працівникам,   що  звільняються   внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31  Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

•    з   дня   визнання   боржника   банкрутом   та   відкриття ліквідаційної процедури  повідомляє  працівників банкрута  про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

•    заявляє    в   установленому   порядку   заперечення    по заявлених   до   боржника   вимогах   поточних   кредиторів   за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;

•    з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону,   подає  до   господарського  суду  заяви   про  визнання недійсними угод боржника;

•     вживає  заходів,  спрямованих  на  пошук,   виявлення  та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

119

Господарське законодавство

•     передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута,   які   відповідно  до  нормативно-правових доі«ументів підлягають обов'язковому зберіганню;

•     реалізує    майно    банкрута    для    задоволення    вимог, включених    до     реєстру     вимог     кредиторів,     у     порядку, передбаченому цим Законом;

•     повідомляє  про  своє  призначення  державний  орган  з питань  банкрутства  в  десятиденний  строк з  дня  прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

•     здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора

відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, а в разі необхідності - також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного Іюмітету України, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство, та представник органів місцевого самоврядування.

Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену заіюном чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржниіа у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Стягнені суми включаються в ліквідаційну масу і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку

120

Господарське законодавство

черговості, встановленої статтею 31 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору спеціалістів з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Продаж цінних паперів, що належать банкруту на праві власності, здійснюється відповідно до законодавства.

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури,

121

Господарське законодавство

використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду або державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

•    показники     виявленої     ліквідаційної     маси     (дані     її інвентаризації);

•    відомості   про  реалізацію  об'єктів  ліквідаційної  маси  з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

•    копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

•    реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

•    документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та

думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо в неї залишилося майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством.

122

Господарське законодавство

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 88      Главы: <   71.  72.  73.  74.  75.  76.  77.  78.  79.  80.  81. >