Переход к международным стандартам бухгалтерского учета
Керівництво підприємства організовує контроль за виконанням цих заходів і визначає ефективність їх у збереженні цінностей. За кожним випадком нестачі коштів і матеріальних цінностей, виявленої у підзвіті матеріально відповідальних осіб або внаслідок недопоставки підприємствами-постачальниками сировини і матеріалів, подаються позовні вимоги про відшкодування збитку відповідно правоохоронним органам, до державного або відомчого арбітражу.
Позовну заяву складають на підставі первинних документів, що підтверджують матеріальну відповідальність конкретних осіб або інших підприємств у розмірі заподіяного збитку. Підприємство-позивач вживає необхідних заходів щодо задоволення своїх позовних вимог у судових і арбітражних органах.
У відшкодуванні завданих збитків підприємству, а також окремим громадянам велике значення має добре налагоджений облік виконавчих листів, виданих судами. Облік переміщення виконавчих листів на утримання заборгованості ведеться бухгалтерією у спеціальному журналі.
Представник суду (судовий виконавець) систематично контролює виконання судових рішень на підприємствах,
розташованих на території регіону, який обслуговує суд. В окремих випадках ці функції виконує прокуратура.
У процесі проведення комплексних ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств об’єктом контролю с також достовірність і своєчасність обліку виконавчих листів та інших документів (рішень арбітражу) на відшкодування завданих збитків.
При визначенні питань замовники аудиторського контролю ставлять на його вирішення не тільки питання, що мають підтверджувати достовірність бухгалтерської звітності, декларацій про доходи, а й щодо виявлення причин і обставин, що зумовлюють спад економічної активності підприємств розташованих на території регіону, який обслуговує суд. В окремих випадках ці функції виконує прокуратура.
У процесі проведення комплексних ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств об’єктом контролю с також достовірність і своєчасність обліку виконавчих листів та інших документів (рішень арбітражу) на відшкодування завданих збитків.
При визначенні питань замовники аудиторського контролю ставлять на його вирішення не тільки питання, що мають підтверджувати достовірність бухгалтерської звітності, декларацій про доходи, а й щодо виявлення причин і обставин, що зумовлюють спад економічної активності підприємства нестачі і крадіжки цінностей та інші негативні явища. Звичайно, такі питання не повинні виходити за межі компетенції аудитора та його правового статусу у фінансово-господарському контролі.
Оскільки бухгалтерський облік є функцією управління, яка виявляється передусім у контролі за діяльністю матеріально відповідальних осіб, збереження цінностей, виконання державних і договірних зобов’язань, раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, додержання законодавства і нормативних актів у господарській діяльності та відображення її у системі обліку і звітності, щодо причин правопорушень, то їх слід досліджувати у взаємозв’язку обліку і контролю. Цілком закономірним є постановка питань перед аудитом такого змісту:
Чи забезпечує облік і контроль на підприємстві закріплення матеріальної відповідальності конкретних осіб за цінності?
Таблиця 1.
Заходи щодо ліквідації і запобігання недолікам,
виявленим у процесі ревізії.
Захід Форма впровадження Місце впровадження Час впровад-ження Особи, відповідальні за впровадження
Стягнення нестачі грошей у касира. Подання позову до суду Народний суд 10.04. 200_ р. Гол. бухгалтер
Проведення оперативних раптових контрольних перевірок збереження коштів і цінних паперів Ревізія Каса підприємства Не рідше одного разу на місяць Зам. гол. бух-галтера.
Оперативний контроль дефіцитних матеріалів на складах підприємства. Перманентний Склади підприємства Постійно Відділи матеріа-льно технічного постачання, бух-галтерія
Контрольний запуск сировини у заготівельних цехах. Технологічний контроль Заготівельні цехи Після кожної перевірки Виробничий і технічний від-діли, бухгалтерія
Вибіркові перевірки продукції, яку закладають у контейнери для відправлення покупцям. За окремим графіком їнвентаризації Склади готової продукції Те саме Відділ збуту продукції, бухгалтерія
Хто відповідальний за порушення нормативних актів з обліку і контролю коштів на підприємстві?
Наскільки організація обліку забезпечує здійснення контрольних функцій при виконанні державного замовлення?
За даними бухгалтерського обліку здійснюється попередній, поточний та післяопераційний (ретроспективний) контроль господарських операцій. Виявляючи причини правопорушень, аудит встановлює, як бухгалтерія на стадії попереднього контролю господарської операції, тобто до її виконання, контролює застосування норм витрат сировини при виписуванні лімітно-забірних карт на одержання цехами матеріалів зі складі» та ін. На стадії поточного контролю господарських операцій аудит встановлює, чи достатньо бухгалтерія контролює оприбуткування виготовленої продукції, правильність її реалізації тощо. Бухгалтерський облік і звітність дають необхідну інформацію для післяопераційного контролю господарських операцій (за місяць, квартал, рік), тому аудит, встановлюючи причини нестач, пересортування, псування товарно-матеріальних цінностей, знову вдається до функцій внутрішньогосподарського контролю, який здійснює бухгалтерія (своєчасність) та якість проведення інвентаризації, залік пересортування матеріалів, відображення її результатів в обліку тощо).
Таким чином, вивчаючи причини правопорушень і недоліків у господарській діяльності, аудит встановлює виконання контрольних функцій, покладених на бухгалтерський облік.
Бухгалтерський облік є перевіреним джерелом інформації для управління маркетингом. Аудит, виявляючи причину спаду економічної активності, пов’язаної з випуском неконкурентноспроможної продукції, відвантаженої покупцям, додержання договірної дисципліни, управління матеріальними запасами і іншими господарськими операціями, встановлює повноту і своєчасність забезпечення інформацією різних ланок управління для раціонального господарювання; використання цієї інформації для своєчасного коригування конфліктних ситуацій у виробництві та збуті продукції на ринку тощо. Зокрема, це стосується оперативності бухгалтерського обліку ресурсів підприємств (матеріальних, фінансових, трудових) і виробничо-комерційних процесів, тобто роботи фінансової і управлінської бухгалтерії.
Отже, аудит, досліджуючи принципи недоліків, правопорушень у господарській діяльності, вивчає інформаційне забезпечення менеджменту (управління економікою), яке є однією з функцій бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік у господарському механізмі виконує важливу загальноекономічну (розподільну) функцію, яка полягає у нарахуванні і виплаті заробітної плати працівникам за кінцевими результатами їхньої діяльності — виготовленою продукцією, наданими послугами тощо, тобто за допомогою обліку здійснюються розподільні функції в усіх ланках народного господарства. Одночасно за допомогою обліку контролюють темпи зростання виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) та оплати праці.
У обліку відображається формування собівартості продукції, яка є основою її ціноутворення, а отже, і рентабельності, від якої залежить величина прибутку (госпрозрахункового доходу), що є джерелом утворення фондів матеріального стимулювання, виробничого і соціального розвитку підприємства, тобто фондів споживання і нагромадження. Недоліки у бухгалтерському обліку при виконанні загальноекономічних його функцій призводять до необґрунтованого завищення заробітної плати, приписування обсягів невиконаних робіт, збільшення коштів, які відраховуються до фондів економічного стимулювання, і зниження платежів до державного бюджету та ін.
Таким чином, протиправні дії у бухгалтерському обліку при здійсненні розподільних та інших загальноекономічних функцій у господарському механізмі можуть бути причиною зловживань, збагачення окремих осіб за рахунок суспільства та інших негативних явищ які досліджує аудит з метою профілактики їх у наступній діяльності підприємства.
Порушення функцій бухгалтерського обліку у господарському механізмі всіх ланок народного господарства пов’язане з незадовільною організацією бухгалтерського обліку та недодержанням його методології. Надмірна централізація бухгалтерського обліку в торгівлі і громадському харчуванні, як свідчить практика, є першопричиною безконтрольності за збереженням цінностей, неправильного використання продуктів, привласнення виторгу. Спрощення так само, як і ускладнення методології бухгалтерського обліку, недодержання нормативних актів, порушення законодавства, як правило, є причинами нестачі і крадіжок коштів, товарів, сировини, будівельних та інших матеріалів, а також безгосподарності, які завдають збитків підприємствам, а звідси — і всьому суспільству. У профілактиці цих недоліків важливу роль відіграє аудит.
Аудит досліджує питання, поставлені на його вирішення, а також за власною ініціативою вивчає причини недоліків, правопорушень і розробляє профілактичні заходи щодо недопущення повторення їх у майбутній господарській діяльності підприємств. Причини правопорушень та профілактичні заходи щодо запобігання їм виявляють на дослідній стадії контрольно-ревізійного процесу і систематизують у журналі групування недоліків ревізії, аудиту.
Профілактичні заходи щодо запобігання виникненні недоліків, правопорушенням у господарській діяльності ревізор, аудитор викладають в окремому розділі акта або окремо оформляють їх і подають разом з актами органу, який призначив ревізію або аудит.
Отже, ревізія і аудит фінансово-господарської діяльності активно впливають на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв’язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності.
Список використаної літератури
1. Аудит: практичний посібник / А. Кузьминський, Н. Кужельний, Е. Петрик, В. Савченко та ін.; під.ред. А. Кузьминського. – Київ: “Облікінформ”, 1996. – 283 с.
2. Курс аудиту: підручник. – 2-ге видання, перероб. – К.: Вища школа: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 574 с.
3. Бухгалтерський облік в сільському господарстві: навчальний посібник / Фесенко Д.Н., Штейнман М.Я., Атрощенко В.І. – К.: Вища школа, 1987. – 360 с.
6