КОНСТИТУЦцЯ УКРА°НИ
Верховна Рада Укращни вчд чменч Укращнського народу - громадян
Укращни всчх нацчональностей,
виражаючи суверенну волю народу,
спираючись на багатовчкову чсторчю укращнського державотворення ч на
основч здчйсненого укращнською нацчхю, усчм Укращнським народом права
на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав ч свобод людини та гчдних умов щщ життя,
пчклуючись про змчцнення громадянськощ злагоди на землч Укращни,
прагнучи розвивати ч змчцнювати демократичну, соцчальну, правову
державу,
усвчдомлюючи вчдповчдальнчсть перед Богом, власною совчстю,
попереднчми, нинчшнчм та прийдешнчми поколчннями,
керуючись Актом проголошення незалежностч Укращни вчд 24 серпня 1991
року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,
приймах цю Конституцчю - Основний Закон Укращни.
РОЗДцЛ I
ЗАГАЛЬНц ЗАСАДИ
Стаття 1. Укращна х суверенна ч незалежна, демократична, соцчальна,
правова держава.
Стаття 2. Суверенчтет Укращни поширюхться на всю щщ територчю.
Укращна х унчтарною державою.
Територчя Укращни в межах чснуючого кордону х цчлчсною ч
недоторканною.
Стаття 3. Людина, щщ життя ч здоров'я, честь ч гчднчсть,
недоторканнчсть ч безпека визнаються в Укращнч найвищою соцчальною
цчннчстю.
Права ч свободи людини та щх гарантчщ визначають змчст ч
спрямованчсть дчяльностч держави. Держава вчдповчдах перед людиною за
свою дчяльнчсть. Утвердження ч забезпечення прав ч свобод людини х
головним обов'язком держави.
Стаття 4. В Укращнч чснух хдине громадянство. Пчдстави набуття ч
припинення громадянства Укращни визначаються законом.
Стаття 5. Укращна х республчкою.
Носчхм суверенчтету ч хдиним джерелом влади в Укращнч х народ.
Народ здчйснюх владу безпосередньо ч через органи державнощ влади та
органи мчсцевого самоврядування.
Право визначати ч змчнювати конституцчйний лад в Укращнч належить
виключно народовч ч не може бути узурповане державою, щщ органами або
посадовими особами.
Нчхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Укращнч здчйснюхться на засадах щщ подчлу
на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчощ, виконавчощ та судовощ влади здчйснюють свощ
повноваження у встановлених цчхю Конституцчхю межах ч вчдповчдно до
закончв Укращни.
Стаття 7. В Укращнч визнахться ч гарантухться мчсцеве самоврядування.
Стаття 8. В Укращнч визнахться ч дчх принцип верховенства права.
Конституцчя Укращни мах найвищу юридичну силу. Закони та чншч
нормативноправовч акти приймаються на основч Конституцчщ Укращни ч
повиннч вчдповчдати щй.
Норми Конституцчщ Укращни х нормами прямощ дчщ. Звернення до суду
для захисту конституцчйних прав ч свобод людини ч громадянина
безпосередньо на пчдставч Конституцчщ Укращни гарантухться.
Стаття 9. Чиннч мчжнароднч договори, згода на обов'язковчсть яких
надана Верховною Радою Укращни, х частиною нацчонального законодавства
Укращни.
Укладення мчжнародних договорчв, якч суперечать Конституцчщ Укращни,
можливе лише пчсля внесення вчдповчдних змчн до Конституцчщ Укращни.
Стаття 10. Державною мовою в Укращнч х укращнська мова.
Держава забезпечух всебччний розвиток ч функцчонування укращнськощ
мови в усчх сферах суспчльного життя на всчй територчщ Укращни.
В Укращнч гарантухться вчльний розвиток, використання ч захист
росчйськощ, чнших мов нацчональних меншин Укращни.
Держава сприях вивченню мов мчжнародного спчлкування.
Застосування мов в Укращнч гарантухться Конституцчхю Укращни та
визначахться законом.
Стаття 11. Держава сприях консолчдацчщ та розвитковч укращнськощ
нацчщ, щщ чсторичнощ свчдомостч, традицчй ч культури, а також розвитковч
етнччнощ, культурнощ, мовнощ та релчгчйнощ самобутностч всчх корчнних
народчв ч нацчональних меншин Укращни.
Стаття 12. Укращна дбах про задоволення нацчонально-культурних ч
мовних потреб укращнцчв, якч проживають за межами держави.
Стаття 13. Земля, щщ надра, атмосферне повчтря, воднч та чншч
природнч ресурси, якч знаходяться в межах територчщ Укращни, природнч
ресурси щщ континентального шельфу, виключнощ (морськощ) економччнощ
зони х об'хктами права власностч Укращнського народу. Вчд чменч
Укращнського народу права власника здчйснюють органи державнощ влади та
органи мчсцевого самоврядування в межах, визначених цчхю Конституцчхю.
Кожний громадянин мах право користуватися природними об'хктами права
власностч народу вчдповчдно до закону.
Власнчсть зобов'язух. Власнчсть не повинна використовуватися на шкоду
людинч ч суспчльству.
Держава забезпечух захист прав усчх суб'хктчв права власностч ч
господарювання, соцчальну спрямованчсть економчки. Усч суб'хкти права
власностч рчвнч перед законом.
Стаття 14. Земля х основним нацчональним багатством, що перебувах пчд
особливою охороною держави.
Право власностч на землю гарантухться. Це право набувахться ч
реалчзухться громадянами, юридичними особами та державою виключно
вчдповчдно до закону.
Стаття 15. Суспчльне життя в Укращнч грунтухться на засадах
полчтичнощ, економччнощ та чдеологччнощ багатоманчтностч.
Жодна чдеологчя не може визнаватися державою як обов'язкова.
Цензура заборонена.
Держава гарантух свободу полчтичнощ дчяльностч, не забороненощ
Конституцчхю ч законами Укращни.
Стаття 16. Забезпечення екологччнощ безпеки ч пчдтримання екологччнощ
рчвноваги на територчщ Укращни, подолання наслчдкчв чорнобильськощ
катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду
Укращнського народу х обов'язком держави.
Стаття 17. Захист суверенчтету ч територчальнощ цчлчсностч Укращни,
забезпечення щщ економччнощ та чнформацчйнощ безпеки х найважливчшими
функцчями держави, справою всього Укращнського народу.
Оборона Укращни, захист щщ суверенчтету, територчальнощ цчлчсностч ч
недоторканностч покладаються на Збройнч Сили Укращни.
Забезпечення державнощ безпеки ч захист державного кордону Укращни
покладаються на вчдповчднч вчйськовч формування та правоохороннч органи
держави, органчзацчя ч порядок дчяльностч яких визначаються законом.
Збройнч Сили Укращни та чншч вчйськовч формування нчким не можуть
бути використанч для обмеження прав ч свобод громадян або з метою
повалення конституцчйного ладу, усунення органчв влади чи перешкоджання
щх дчяльностч.
Держава забезпечух соцчальний захист громадян Укращни, якч
перебувають на службч у Збройних Силах Укращни та в чнших вчйськових
формуваннях, а також членчв щхнчх счмей.
На територчщ Укращни забороняхться створення ч функцчонування
будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
На територчщ Укращни не допускахться розташування чноземних
вчйськових баз.
Стаття 18. Зовнчшньополчтична дчяльнчсть Укращни спрямована на
забезпечення щщ нацчональних чнтересчв ч безпеки шляхом пчдтримання
мирного ч взахмовигчдного спчвробчтництва з членами мчжнародного
спчвтовариства за загальновизнаними принципами ч нормами мчжнародного
права.
Стаття 19. Правовий порядок в Укращнч грунтухться на засадах,
вчдповчдно до яких нчхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством.
Органи державнощ влади та органи мчсцевого самоврядування, щх
посадовч особи зобов'язанч дчяти лише на пчдставч, в межах повноважень
та у спосчб, що передбаченч Конституцчхю та законами Укращни.
Стаття 20. Державними символами Укращни х Державний Прапор Укращни,
Державний Герб Укращни ч Державний Гчмн Укращни.
Державний Прапор Укращни - стяг чз двох рчвновеликих горизонтальних
смуг синього ч жовтого кольорчв.
Великий Державний Герб Укращни встановлюхться з урахуванням малого
Державного Герба Укращни та герба Вчйська Запорчзького законом, що
приймахться не менш як двома третинами вчд конституцчйного складу
Верховнощ Ради Укращни.
Головним елементом великого Державного Герба Укращни х Знак Княжощ
Держави Володимира Великого (малий Державний Герб Укращни).
Державний Гчмн Укращни - нацчональний гчмн на музику М.Вербицького чз
словами, затвердженими законом, що приймахться не менш як двома
третинами вчд конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни.
Опис державних символчв Укращни та порядок щх використання
встановлюються законом, що приймахться не менш як двома третинами вчд
конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни.
Столицею Укращни х мчсто Кищв.
РОЗДцЛ II
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ ц ГРОМАДЯНИНА
Стаття 21. Усч люди х вчльнч ч рчвнч у свощй гчдностч та правах.
Права ч свободи людини х невчдчужуваними та непорушними.
Стаття 22. Права ч свободи людини ч громадянина, закрчпленч цчхю
Конституцчхю, не х вичерпними.
Конституцчйнч права ч свободи гарантуються ч не можуть бути
скасованч.
При прийняттч нових закончв або внесеннч змчн до чинних закончв не
допускахться звуження змчсту та обсягу чснуючих прав ч свобод.
Стаття 23. Кожна людина мах право на вчльний розвиток свохщ
особистостч, якщо при цьому не порушуються права ч свободи чнших людей,
та мах обов'язки перед суспчльством, в якому забезпечухться вчльний ч
всебччний розвиток щщ особистостч.
Стаття 24. Громадяни мають рчвнч конституцчйнч права ч свободи та х
рчвними перед законом.
Не може бути привчлещв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкчри,
полчтичних, релчгчйних та чнших переконань, статч, етнччного та
соцчального походження, майнового стану, мчсця проживання, за мовними
або чншими ознаками.
Рчвнчсть прав жчнки ч чоловчка забезпечухться: наданням жчнкам рчвних
з чоловчками можливостей у громадсько-полчтичнчй ч культурнчй
дчяльностч, у здобуттч освчти ч професчйнчй пчдготовцч, у працч та
винагородч за нещ; спецчальними заходами щодо охорони працч ч здоров'я
жчнок, встановленням пенсчйних пчльг; створенням умов, якч дають жчнкам
можливчсть похднувати працю з материнством; правовим захистом,
матерчальною ч моральною пчдтримкою материнства ч дитинства, включаючи
надання оплачуваних вчдпусток та чнших пчльг вагчтним жчнкам ч матерям.
Стаття 25. Громадянин Укращни не може бути позбавлений громадянства ч
права змчнити громадянство.
Громадянин Укращни не може бути вигнаний за межч Укращни або виданий
чншчй державч.
Укращна гарантух пчклування та захист свощм громадянам, якч
перебувають за щщ межами.
Стаття 26. цноземцч та особи без громадянства, що перебувають в
Укращнч на законних пчдставах, користуються тими самими правами ч
свободами, а також несуть такч самч обов'язки, як ч громадяни Укращни, -
за винятками, встановленими Конституцчхю, законами чи мчжнародними
договорами Укращни.
цноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у
порядку, встановленому законом.
Стаття 27. Кожна людина мах невчд'хмне право на життя.
Нчхто не може бути свавчльно позбавлений життя. Обов'язок держави -
захищати життя людини.
Кожен мах право захищати свох життя ч здоров'я, життя ч здоров'я
чнших людей вчд протиправних посягань.
Стаття 28. Кожен мах право на повагу до його гчдностч.
Нчхто не може бути пчдданий катуванню, жорстокому, нелюдському або
такому, що принижух його гчднчсть, поводженню чи покаранню.
Жодна людина без щщ вчльнощ згоди не може бути пчддана медичним,
науковим чи чншим дослчдам.
Стаття 29. Кожна людина мах право на свободу та особисту
недоторканнчсть.
Нчхто не може бути заарештований або триматися пчд вартою чнакше як
за вмотивованим рчшенням суду ч тчльки на пчдставах та в порядку,
встановлених законом.
У разч нагальнощ необхчдностч запобчгти злочиновч чи його перепинити
уповноваженч на те законом органи можуть застосувати тримання особи пчд
вартою як тимчасовий запобчжний захчд, обгрунтованчсть якого протягом
счмдесяти двох годин мах бути перевчрена судом. Затримана особа негайно
звчльняхться, якщо протягом счмдесяти двох годин з моменту затримання щй
не вручено вмотивованого рчшення суду про тримання пчд вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому мах бути невчдкладно
повчдомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та
надано можливчсть з моменту затримання захищати себе особисто та
користуватися правовою допомогою захисника.
Кожний затриманий мах право у будь-який час оскаржити в судч свох
затримання.
Про арешт або затримання людини мах бути негайно повчдомлено родиччв
заарештованого чи затриманого.
Стаття 30. Кожному гарантухться недоторканнчсть житла.
Не допускахться проникнення до житла чи до чншого володчння особи,
проведення в них огляду чи обшуку чнакше як за вмотивованим рчшенням
суду.
У невчдкладних випадках, пов'язаних чз врятуванням життя людей та
майна чи з безпосереднчм переслчдуванням осчб, якч пчдозрюються у
вчиненнч злочину, можливий чнший, встановлений законом, порядок
проникнення до житла чи до чншого володчння особи, проведення в них
огляду ч обшуку.
Стаття 31. Кожному гарантухться тахмниця листування, телефонних
розмов, телеграфнощ та чншощ кореспонденцчщ. Винятки можуть бути
встановленч лише судом у випадках, передбачених законом, з метою
запобчгти злочиновч чи з'ясувати чстину пчд час розслчдування
кримчнальнощ справи, якщо чншими способами одержати чнформацчю
неможливо.
Стаття 32. Нчхто не може зазнавати втручання в його особисте ч
счмейне життя, крчм випадкчв, передбачених Конституцчхю Укращни.
Не допускахться збирання, зберчгання, використання та поширення
конфчденцчйнощ чнформацчщ про особу без щщ згоди, крчм випадкчв,
визначених законом, ч лише в чнтересах нацчональнощ безпеки,
економччного добробуту та прав людини.
Кожний громадянин мах право знайомитися в органах державнощ влади,
органах мчсцевого самоврядування, установах ч органчзацчях з вчдомостями
про себе, якч не х державною або чншою захищеною законом тахмницею.
Кожному гарантухться судовий захист права спростовувати недостовчрну
чнформацчю про себе ч членчв свохщ счм'щ та права вимагати вилучення
будь-якощ чнформацчщ, а також право на вчдшкодування матерчальнощ ч
моральнощ шкоди, завданощ збиранням, зберчганням, використанням та
поширенням такощ недостовчрнощ чнформацчщ.
Стаття 33. Кожному, хто на законних пчдставах перебувах на територчщ
Укращни, гарантухться свобода пересування, вчльний вибчр мчсця
проживання, право вчльно залишати територчю Укращни, за винятком
обмежень, якч встановлюються законом.
Громадянин Укращни не може бути позбавлений права в будь-який час
повернутися в Укращну.
Стаття 34. Кожному гарантухться право на свободу думки ч слова, на
вчльне вираження свощх поглядчв ч переконань.
Кожен мах право вчльно збирати, зберчгати, використовувати ч
поширювати чнформацчю усно, письмово або в чнший спосчб - на свчй
вибчр.
Здчйснення цих прав може бути обмежене законом в чнтересах
нацчональнощ безпеки, територчальнощ цчлчсностч або громадського порядку
з метою запобчгання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я
населення, для захисту репутацчщ або прав чнших людей, для запобчгання
розголошенню чнформацчщ, одержанощ конфчденцчйно, або для пчдтримання
авторитету ч неупередженостч правосуддя.
Стаття 35. Кожен мах право на свободу свчтогляду ч вчросповчдання. Це
право включах свободу сповчдувати будь-яку релчгчю або не сповчдувати
нчякощ, безперешкодно вчдправляти одноособово чи колективно релчгчйнч
культи ч ритуальнч обряди, вести релчгчйну дчяльнчсть.
Здчйснення цього права може бути обмежене законом лише в чнтересах
охорони громадського порядку, здоров'я ч моральностч населення або
захисту прав ч свобод чнших людей.
Церква ч релчгчйнч органчзацчщ в Укращнч вчдокремленч вчд держави, а
школа - вчд церкви. Жодна релчгчя не може бути визнана державою як
обов'язкова.
Нчхто не може бути увчльнений вчд свощх обов'язкчв перед державою або
вчдмовитися вчд виконання закончв за мотивами релчгчйних переконань. У
разч якщо виконання вчйськового обов'язку суперечить релчгчйним
переконанням громадянина, виконання цього обов'язку мах бути замчнене
альтернативною (невчйськовою) службою.
Стаття 36. Громадяни Укращни мають право на свободу об'хднання у
полчтичнч партчщ та громадськч органчзацчщ для здчйснення ч захисту
свощх прав ч свобод та задоволення полчтичних, економччних, соцчальних,
культурних та чнших чнтересчв, за винятком обмежень, встановлених
законом в чнтересах нацчональнощ безпеки та громадського порядку,
охорони здоров'я населення або захисту прав ч свобод чнших людей.
Полчтичнч партчщ в Укращнч сприяють формуванню ч вираженню полчтичнощ
волч громадян, беруть участь у виборах. Членами полчтичних партчй можуть
бути лише громадяни Укращни. Обмеження щодо членства у полчтичних
партчях встановлюються виключно цчхю Конституцчхю ч законами Укращни.
Громадяни мають право на участь у професчйних спчлках з метою захисту
свощх трудових ч соцчально-економччних прав та чнтересчв. Професчйнч
спчлки х громадськими органчзацчями, що об'хднують громадян, пов'язаних
спчльними чнтересами за родом щх професчйнощ дчяльностч. Професчйнч
спчлки утворюються без попереднього дозволу на основч вчльного вибору щх
членчв. Усч професчйнч спчлки мають рчвнч права. Обмеження щодо членства
у професчйних спчлках встановлюються виключно цчхю Конституцчхю ч
законами Укращни.
Нчхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'хднання
громадян чи обмежений у правах за належнчсть чи неналежнчсть до
полчтичних партчй або громадських органчзацчй.
Усч об'хднання громадян рчвнч перед законом.
Стаття 37. Утворення ч дчяльнчсть полчтичних партчй та громадських
органчзацчй, програмнч цчлч або дчщ яких спрямованч на лчквчдацчю
незалежностч Укращни, змчну конституцчйного ладу насильницьким шляхом,
порушення суверенчтету ч територчальнощ цчлчсностч держави, пчдрив щщ
безпеки, незаконне захоплення державнощ влади, пропаганду вчйни,
насильства, на розпалювання мчжетнччнощ, расовощ, релчгчйнощ ворожнечч,
посягання на права ч свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
Полчтичнч партчщ та громадськч органчзацчщ не можуть мати
вохнчзованих формувань.
Не допускахться створення ч дчяльнчсть органчзацчйних структур
полчтичних партчй в органах виконавчощ та судовощ влади ч виконавчих
органах мчсцевого самоврядування, вчйськових формуваннях, а також на
державних пчдприхмствах, у навчальних закладах та чнших державних
установах ч органчзацчях.
Заборона дчяльностч об'хднань громадян здчйснюхться лише в судовому
порядку.
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлчннч державними
справами, у всеукращнському та мчсцевих референдумах, вчльно обирати ч
бути обраними до органчв державнощ влади та органчв мчсцевого
самоврядування.
Громадяни користуються рчвним правом доступу до державнощ служби, а
також до служби в органах мчсцевого самоврядування.
Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброщ ч
проводити збори, мчтинги, походи ч демонстрацчщ, про проведення яких
завчасно сповчщаються органи виконавчощ влади чи органи мчсцевого
самоврядування.
Обмеження щодо реалчзацчщ цього права може встановлюватися судом
вчдповчдно до закону ч лише в чнтересах нацчональнощ безпеки та
громадського порядку - з метою запобчгання заворушенням чи злочинам, для
охорони здоров'я населення або захисту прав ч свобод чнших людей.
Стаття 40. Усч мають право направляти чндивчдуальнч чи колективнч
письмовч звернення або особисто звертатися до органчв державнощ влади,
органчв мчсцевого самоврядування та посадових ч службових осчб цих
органчв, що зобов'язанч розглянути звернення ч дати обгрунтовану
вчдповчдь у встановлений законом строк.
Стаття 41. Кожен мах право володчти, користуватися ч розпоряджатися
свохю власнчстю, результатами свохщ чнтелектуальнощ, творчощ дчяльностч.
Право приватнощ власностч набувахться в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення свощх потреб можуть користуватися об'хктами
права державнощ та комунальнощ власностч вчдповчдно до закону.
Нчхто не може бути протиправно позбавлений права власностч. Право
приватнощ власностч х непорушним.
Примусове вчдчуження об'хктчв права приватнощ власностч може бути
застосоване лише як виняток з мотивчв суспчльнощ необхчдностч, на
пчдставч ч в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього ч
повного вчдшкодування щх вартостч. Примусове вчдчуження таких об'хктчв з
наступним повним вчдшкодуванням щх вартостч допускахться лише в умовах
вохнного чи надзвичайного стану.
Конфчскацчя майна може бути застосована виключно за рчшенням суду у
випадках, обсязч та порядку, встановлених законом.
Використання власностч не може завдавати шкоди правам, свободам та
гчдностч громадян, чнтересам суспчльства, погчршувати екологччну
ситуацчю ч природнч якостч землч.
Стаття 42. Кожен мах право на пчдприхмницьку дчяльнчсть, яка не
заборонена законом.
Пчдприхмницька дчяльнчсть депутатчв, посадових ч службових осчб
органчв державнощ влади та органчв мчсцевого самоврядування обмежухться
законом.
Держава забезпечух захист конкуренцчщ у пчдприхмницькчй дчяльностч.
Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку,
неправомчрне обмеження конкуренцчщ та недобросовчсна конкуренцчя. Види ч
межч монополчщ визначаються законом.
Держава захищах права споживаччв, здчйснюх контроль за якчстю ч
безпечнчстю продукцчщ та усчх видчв послуг ч робчт, сприях дчяльностч
громадських органчзацчй споживаччв.
Стаття 43. Кожен мах право на працю, що включах можливчсть заробляти
собч на життя працею, яку вчн вчльно обирах або на яку вчльно
погоджухться.
Держава створюх умови для повного здчйснення громадянами права на
працю, гарантух рчвнч можливостч у виборч професчщ та роду трудовощ
дчяльностч, реалчзовух програми професчйно-технччного навчання,
пчдготовки ч перепчдготовки кадрчв вчдповчдно до суспчльних потреб.
Використання примусовощ працч забороняхться. Не вважахться примусовою
працею вчйськова або альтернативна (невчйськова) служба, а також робота
чи служба, яка виконухться особою за вироком чи чншим рчшенням суду або
вчдповчдно до закончв про вохнний ч про надзвичайний стан.
Кожен мах право на належнч, безпечнч ч здоровч умови працч, на
заробчтну плату, не нижчу вчд визначенощ законом.
Використання працч жчнок ч неповнолчтнчх на небезпечних для щхнього
здоров'я роботах забороняхться.
Громадянам гарантухться захист вчд незаконного звчльнення.
Право на свохчасне одержання винагороди за працю захищахться законом.
Стаття 44. Тч, хто працюх, мають право на страйк для захисту свощх
економччних ч соцчальних чнтересчв.
Порядок здчйснення права на страйк встановлюхться законом з
урахуванням необхчдностч забезпечення нацчональнощ безпеки, охорони
здоров'я, прав ч свобод чнших людей.
Нчхто не може бути примушений до участч або до неучастч у страйку.
Заборона страйку можлива лише на пчдставч закону.
Стаття 45. Кожен, хто працюх, мах право на вчдпочинок.
Це право забезпечухться наданням днчв щотижневого вчдпочинку, а також
оплачуванощ щорччнощ вчдпустки, встановленням скороченого робочого дня
щодо окремих професчй ч виробництв, скороченощ тривалостч роботи у
нччний час.
Максимальна тривалчсть робочого часу, мчнчмальна тривалчсть
вчдпочинку та оплачуванощ щорччнощ вчдпустки, вихчднч та святковч днч, а
також чншч умови здчйснення цього права визначаються законом.
Стаття 46. Громадяни мають право на соцчальний захист, що включах
право на забезпечення щх у разч повнощ, частковощ або тимчасовощ втрати
працездатностч, втрати годувальника, безробчття з незалежних вчд них
обставин, а також у старостч та в чнших випадках, передбачених законом.
Це право гарантухться загальнообов'язковим державним соцчальним
страхуванням за рахунок страхових внескчв громадян, пчдприхмств, установ
ч органчзацчй, а також бюджетних та чнших джерел соцчального
забезпечення; створенням мережч державних, комунальних, приватних
закладчв для догляду за непрацездатними.
Пенсчщ, чншч види соцчальних виплат та допомоги, що х основним
джерелом чснування, мають забезпечувати рчвень життя, не нижчий вчд
прожиткового мчнчмуму, встановленого законом.
Стаття 47. Кожен мах право на житло. Держава створюх умови, за яких
кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у
власнчсть або взяти в оренду.
Громадянам, якч потребують соцчального захисту, житло надахться
державою та органами мчсцевого самоврядування безоплатно або за доступну
для них плату вчдповчдно до закону.
Нчхто не може бути примусово позбавлений житла чнакше як на пчдставч
закону за рчшенням суду.
Стаття 48. Кожен мах право на достатнчй життхвий рчвень для себе ч
свохщ счм'щ, що включах достатнх харчування, одяг, житло.
Стаття 49. Кожен мах право на охорону здоров'я, медичну допомогу та
медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечухться державним фчнансуванням вчдповчдних
соцчально-економччних, медико-санчтарних ч оздоровчо-профчлактичних
програм.
Держава створюх умови для ефективного ч доступного для всчх громадян
медичного обслуговування. У державних ч комунальних закладах охорони
здоров'я медична допомога надахться безоплатно; чснуюча мережа таких
закладчв не може бути скорочена. Держава сприях розвитковч лчкувальних
закладчв усчх форм власностч.
Держава дбах про розвиток фчзичнощ культури ч спорту, забезпечух
санчтарно-епчдемччне благополуччя.
Стаття 50. Кожен мах право на безпечне для життя ч здоров'я довкчлля
та на вчдшкодування завданощ порушенням цього права шкоди.
Кожному гарантухться право вчльного доступу до чнформацчщ про стан
довкчлля, про якчсть харчових продуктчв ч предметчв побуту, а також
право на щщ поширення. Така чнформацчя нчким не може бути засекречена.
Стаття 51. Шлюб грунтухться на вчльнчй згодч жчнки ч чоловчка. Кожен
чз подружжя мах рчвнч права ч обов'язки у шлюбч та счм'щ.
Батьки зобов'язанч утримувати дчтей до щх повнолчття. Повнолчтнч
дчти зобов'язанч пчклуватися про свощх непрацездатних батькчв.
Счм'я, дитинство, материнство ч батькчвство охороняються державою.
Стаття 52. Дчти рчвнч у свощх правах незалежно вчд походження, а
також вчд того, народженч вони у шлюбч чи поза ним.
Будь-яке насильство над дитиною та щщ експлуатацчя переслчдуються за
законом.
Утримання та виховання дчтей-сирчт ч дчтей, позбавлених батькчвського
пчклування, покладахться на державу. Держава заохочух ч пчдтримух
благодчйницьку дчяльнчсть щодо дчтей.
Стаття 53. Кожен мах право на освчту.
Повна загальна середня освчта х обов'язковою.
Держава забезпечух доступнчсть ч безоплатнчсть дошкчльнощ, повнощ
загальнощ середньощ, професчйно-технччнощ, вищощ освчти в державних ч
комунальних навчальних закладах; розвиток дошкчльнощ, повнощ загальнощ
середньощ, позашкчльнощ, професчйно-технччнощ, вищощ ч пчслядипломнощ
освчти, рчзних форм навчання; надання державних стипендчй та пчльг учням
ч студентам.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освчту в державних ч
комунальних навчальних закладах на конкурснчй основч.
Громадянам, якч належать до нацчональних меншин, вчдповчдно до закону
гарантухться право на навчання рчдною мовою чи на вивчення рчднощ мови у
державних ч комунальних навчальних закладах або через нацчональнч
культурнч товариства.
Стаття 54. Громадянам гарантухться свобода лчтературнощ, художньощ,
науковощ ч технччнощ творчостч, захист чнтелектуальнощ власностч, щхнчх
авторських прав, моральних ч матерчальних чнтересчв, що виникають у
зв'язку з рчзними видами чнтелектуальнощ дчяльностч.
Кожний громадянин мах право на результати свохщ чнтелектуальнощ,
творчощ дчяльностч; нчхто не може використовувати або поширювати щх без
його згоди, за винятками, встановленими законом.
Держава сприях розвитковч науки, встановленню наукових зв'язкчв
Укращни зч свчтовим спчвтовариством.
Культурна спадщина охороняхться законом.
Держава забезпечух збереження чсторичних пам'яток та чнших об'хктчв,
що становлять культурну цчннчсть, вживах заходчв для повернення в
Укращну культурних цчнностей народу, якч знаходяться за щщ межами.
Стаття 55. Права ч свободи людини ч громадянина захищаються судом.
Кожному гарантухться право на оскарження в судч рчшень, дчй чи
бездчяльностч органчв державнощ влади, органчв мчсцевого самоврядування,
посадових ч службових осчб.
Кожен мах право звертатися за захистом свощх прав до Уповноваженого
Верховнощ Ради Укращни з прав людини.
Кожен мах право пчсля використання всчх нацчональних засобчв
правового захисту звертатися за захистом свощх прав ч свобод до
вчдповчдних мчжнародних судових установ чи до вчдповчдних органчв
мчжнародних органчзацчй, членом або учасником яких х Укращна.
Кожен мах право будь-якими не забороненими законом засобами захищати
свощ права ч свободи вчд порушень ч протиправних посягань.
Стаття 56. Кожен мах право на вчдшкодування за рахунок держави чи
органчв мчсцевого самоврядування матерчальнощ та моральнощ шкоди,
завданощ незаконними рчшеннями, дчями чи бездчяльнчстю органчв державнощ
влади, органчв мчсцевого самоврядування, щх посадових ч службових осчб
при здчйсненнч ними свощх повноважень.
Стаття 57. Кожному гарантухться право знати свощ права ч обов'язки.
Закони та чншч нормативно-правовч акти, що визначають права ч
обов'язки громадян, мають бути доведенч до вчдома населення у порядку,
встановленому законом.
Закони та чншч нормативно-правовч акти, що визначають права ч
обов'язки громадян, не доведенч до вчдома населення у порядку,
встановленому законом, х нечинними.
Стаття 58. Закони та чншч нормативно-правовч акти не мають зворотнощ
дчщ в часч, крчм випадкчв, коли вони пом'якшують або скасовують
вчдповчдальнчсть особи.
Нчхто не може вчдповчдати за дчяння, якч на час щх вчинення не
визнавалися законом як правопорушення.
Стаття 59. Кожен мах право на правову допомогу. У випадках,
передбачених законом, ця допомога надахться безоплатно. Кожен х
вчльним у виборч захисника свощх прав.
Для забезпечення права на захист вчд обвинувачення та надання
правовощ допомоги при вирчшеннч справ у судах та чнших державних органах
в Укращнч дчх адвокатура.
Стаття 60. Нчхто не зобов'язаний виконувати явно злочиннч
розпорядження чи накази.
За вчддання ч виконання явно злочинного розпорядження чи наказу
настах юридична вчдповчдальнчсть.
Стаття 61. Нчхто не може бути двччч притягнений до юридичнощ
вчдповчдальностч одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична вчдповчдальнчсть особи мах чндивчдуальний характер.
Стаття 62. Особа вважахться невинуватою у вчиненнч злочину ч не може
бути пчддана кримчнальному покаранню, доки щщ вину не буде доведено в
законному порядку ч встановлено обвинувальним вироком суду.
Нчхто не зобов'язаний доводити свою невинуватчсть у вчиненнч
злочину.
Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним
шляхом, а також на припущеннях. Усч сумнчви щодо доведеностч вини особи
тлумачаться на щщ користь.
У разч скасування вироку суду як неправосудного держава вчдшкодовух
матерчальну ч моральну шкоду, завдану безпчдставним засудженням.
Стаття 63. Особа не несе вчдповчдальностч за вчдмову давати
показання або пояснення щодо себе, членчв счм'щ чи близьких
родиччв, коло яких визначахться законом.
Пчдозрюваний, обвинувачений чи пчдсудний мах право на захист.
Засуджений користухться всчма правами людини ч громадянина, за
винятком обмежень, якч визначенч законом ч встановленч вироком суду.
Стаття 64. Конституцчйнч права ч свободи людини ч громадянина не
можуть бути обмеженч, крчм випадкчв, передбачених Конституцчхю Укращни.
В умовах вохнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися
окремч обмеження прав ч свобод чз зазначенням строку дчщ цих обмежень.
Не можуть бути обмеженч права ч свободи, передбаченч статтями 24, 25,
27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цчхщ
Конституцчщ.
Стаття 65. Захист Вчтчизни, незалежностч та територчальнощ цчлчсностч
Укращни, шанування щщ державних символчв х обов'язком громадян Укращни.
Громадяни вчдбувають вчйськову службу вчдповчдно до закону.
Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподчювати шкоду природч,
культурнчй спадщинч, вчдшкодовувати завданч ним збитки.
Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки ч збори в порядку ч
розмчрах, встановлених законом.
Усч громадяни щорччно подають до податкових чнспекцчй за мчсцем
проживання декларацчщ про свчй майновий стан та доходи за минулий рчк у
порядку, встановленому законом.
Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституцчщ
Укращни та закончв Укращни, не посягати на права ч свободи, честь ч
гчднчсть чнших людей.
Незнання закончв не звчльнях вчд юридичнощ вчдповчдальностч.
РОЗДцЛ III
ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 69. Народне волевиявлення здчйснюхться через вибори,
референдум та чншч форми безпосередньощ демократчщ.
Стаття 70. Право голосу на виборах ч референдумах мають громадяни
Укращни, якч досягли на день щх проведення вчсчмнадцяти рокчв.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недчхздатними.
Стаття 71. Вибори до органчв державнощ влади та органчв мчсцевого
самоврядування х вчльними ч вчдбуваються на основч загального, рчвного ч
прямого виборчого права шляхом тахмного голосування.
Виборцям гарантухться вчльне волевиявлення.
Стаття 72. Всеукращнський референдум призначахться Верховною Радою
Укращни або Президентом Укращни вчдповчдно до щхнчх повноважень,
встановлених цчхю Конституцчхю.
Всеукращнський референдум проголошухться за народною чнчцчативою на
вимогу не менш як трьох мчльйончв громадян Укращни, якч мають право
голосу, за умови, що пчдписи щодо призначення референдуму зчбрано не
менш як у двох третинах областей ч не менш як по сто тисяч пчдписчв у
кожнчй областч.
Стаття 73. Виключно всеукращнським референдумом вирчшуються питання
про змчну територчщ Укращни.
Стаття 74. Референдум не допускахться щодо законопроектчв з питань
податкчв, бюджету та амнчстчщ.
РОЗДцЛ IV
ВЕРХОВНА РАДА УКРА°НИ
Стаття 75. фдиним органом законодавчощ влади в Укращнч х парламент -
Верховна Рада Укращни.
Стаття 76. Конституцчйний склад Верховнощ Ради Укращни - чотириста
п'ятдесят народних депутатчв Укращни, якч обираються на основч
загального, рчвного ч прямого виборчого права шляхом тахмного
голосування строком на чотири роки.
Народним депутатом Укращни може бути громадянин Укращни, який на день
виборчв досяг двадцяти одного року, мах право голосу ч проживах в
Укращнч протягом останнчх п'яти рокчв.
Не може бути обраним до Верховнощ Ради Укращни громадянин, який мах
судимчсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимчсть не погашена ч
не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження народних депутатчв Укращни визначаються Конституцчхю та
законами Укращни.
Стаття 77. Черговч вибори до Верховнощ Ради Укращни вчдбуваються в
останню недчлю березня четвертого року повноважень Верховнощ Ради
Укращни.
Позачерговч вибори до Верховнощ Ради Укращни призначаються
Президентом Укращни ч проводяться в перчод шчстдесяти днчв з дня
опублчкування рчшення про дострокове припинення повноважень Верховнощ
Ради Укращни.
Порядок проведення виборчв народних депутатчв Укращни встановлюхться
законом.
Стаття 78. Народнч депутати Укращни здчйснюють свощ повноваження на
постчйнчй основч.
Народнч депутати Укращни не можуть мати чншого представницького
мандата чи бути на державнчй службч.
Вимоги щодо несумчсностч депутатського мандата з чншими видами
дчяльностч встановлюються законом.
Стаття 79. Перед вступом на посаду народнч депутати Укращни складають
перед Верховною Радою Укращни таку присягу:
"Присягаю на вчрнчсть Укращнч. Зобов'язуюсь усчма свощми дчями
боронити суверенчтет ч незалежнчсть Укращни, дбати про благо Вчтчизни ч
добробут Укращнського народу.
Присягаю додержуватися Конституцчщ Укращни та закончв Укращни,
виконувати свощ обов'язки в чнтересах усчх спчввчтчизникчв".
Присягу зачитух найстарший за вчком народний депутат Укращни перед
вчдкриттям першощ сесчщ новообранощ Верховнощ Ради Укращни, пчсля
чого депутати скрчплюють присягу свощми пчдписами пчд щщ текстом.
Вчдмова скласти присягу мах наслчдком втрату депутатського мандата.
Повноваження народних депутатчв Укращни починаються з моменту
складення присяги.
Стаття 80. Народним депутатам Укращни гарантухться депутатська
недоторканчсть.
Народнч депутати Укращни не несуть юридичнощ вчдповчдальностч за
результати голосування або висловлювання у парламентч та його органах,
за винятком вчдповчдальностч за образу чи наклеп.
Народнч депутати Укращни не можуть бути без згоди Верховнощ Ради
Укращни притягненч до кримчнальнощ вчдповчдальностч, затриманч чи
заарештованч.
Стаття 81. Повноваження народних депутатчв Укращни припиняються
одночасно з припиненням повноважень Верховнощ Ради Укращни.
Повноваження народного депутата Укращни припиняються достроково у
разч:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законнощ сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недчхздатним або безвчсно вчдсутнчм;
4) припинення його громадянства або вищзду на постчйне проживання за
межч Укращни;
5) смертч.
Рчшення про дострокове припинення повноважень народного депутата
Укращни приймахться бчльшчстю вчд конституцчйного складу Верховнощ Ради
Укращни.
У разч невиконання вимоги щодо несумчсностч депутатського мандата з
чншими видами дчяльностч повноваження народного депутата Укращни
припиняються достроково на пчдставч закону за рчшенням суду.
Стаття 82. Верховна Рада Укращни працюх сесчйно.
Верховна Рада Укращни х повноважною за умови обрання не менш як двох
третин вчд щщ конституцчйного складу.
Верховна Рада Укращни збирахться на першу сесчю не пчзнчше нчж на
тридцятий день пчсля офчцчйного оголошення результатчв виборчв.
Перше засчдання Верховнощ Ради Укращни вчдкривах найстарший за
вчком народний депутат Укращни.
Порядок роботи Верховнощ Ради Укращни встановлюхться Конституцчхю
Укращни та законом про регламент Верховнощ Ради Укращни.
Стаття 83. Черговч сесчщ Верховнощ Ради Укращни починаються першого
вчвторка лютого ч першого вчвторка вересня кожного року.
Позачерговч сесчщ Верховнощ Ради Укращни, чз зазначенням порядку
денного, скликаються Головою Верховнощ Ради Укращни на вимогу не менш як
третини народних депутатчв Укращни вчд конституцчйного складу Верховнощ
Ради Укращни або на вимогу Президента Укращни.
У разч введення вохнного чи надзвичайного стану в Укращнч Верховна
Рада Укращни збирахться у дводенний строк без скликання.
У разч закчнчення строку повноважень Верховнощ Ради Укращни пчд час
дчщ вохнного чи надзвичайного стану щщ повноваження продовжуються до дня
першого засчдання першощ сесчщ Верховнощ Ради Укращни, обранощ пчсля
скасування вохнного чи надзвичайного стану.
Стаття 84. Засчдання Верховнощ Ради Укращни проводяться вчдкрито.
Закрите засчдання проводиться за рчшенням бчльшостч вчд конституцчйного
складу Верховнощ Ради Укращни.
Рчшення Верховнощ Ради Укращни приймаються виключно на щщ пленарних
засчданнях шляхом голосування.
Голосування на засчданнях Верховнощ Ради Укращни здчйснюхться народним
депутатом Укращни особисто.
Стаття 85. До повноважень Верховнощ Ради Укращни належить:
1) внесення змчн до Конституцчщ Укращни в межах ч порядку,
передбачених роздчлом XIII цчхщ Конституцчщ;
2) призначення всеукращнського референдуму з питань, визначених
статтею 73 цчхщ Конституцчщ;
3) прийняття закончв;
4) затвердження Державного бюджету Укращни та внесення змчн до нього;
контроль за виконанням Державного бюджету Укращни, прийняття рчшення
щодо звчту про його виконання;
5) визначення засад внутрчшньощ ч зовнчшньощ полчтики;
6) затвердження загальнодержавних програм економччного,
науково-технччного, соцчального, нацчонально-культурного розвитку,
охорони довкчлля;
7) призначення виборчв Президента Укращни у строки, передбаченч цчхю
Конституцчхю;
8) заслуховування щорччних та позачергових послань Президента Укращни
про внутрчшнх ч зовнчшнх становище Укращни;
9) оголошення за поданням Президента Укращни стану вчйни ч укладення
миру, схвалення рчшення Президента Укращни про використання Збройних Сил
Укращни та чнших вчйськових формувань у разч збройнощ агресчщ проти
Укращни;
10) усунення Президента Укращни з поста в порядку особливощ процедури
(чмпччменту), встановленому статтею 111 цчхщ Конституцчщ;
11) розгляд ч прийняття рчшення щодо схвалення Програми дчяльностч
Кабчнету Мчнчстрчв Укращни;
12) надання згоди на призначення Президентом Укращни Прем'хр-мчнчстра
Укращни;
13) здчйснення контролю за дчяльнчстю Кабчнету Мчнчстрчв Укращни
вчдповчдно до цчхщ Конституцчщ;
14) затвердження рчшень про надання Укращною позик ч економччнощ
допомоги чноземним державам та мчжнародним органчзацчям, а також про
одержання Укращною вчд чноземних держав, банкчв ч мчжнародних фчнансових
органчзацчй позик, не передбачених Державним бюджетом Укращни,
здчйснення контролю за щх використанням;
15) призначення чи обрання на посади, звчльнення з посад, надання
згоди на призначення ч звчльнення з посад осчб у випадках, передбачених
цчхю Конституцчхю;
16) призначення на посади та звчльнення з посад Голови та чнших
членчв Рахунковощ палати;
17) призначення на посаду та звчльнення з посади Уповноваженого
Верховнощ Ради Укращни з прав людини; заслуховування його щорччних
доповчдей про стан дотримання та захисту прав ч свобод людини в Укращнч;
18) призначення на посаду та звчльнення з посади Голови Нацчонального
банку Укращни за поданням Президента Укращни;
19) призначення та звчльнення половини складу Ради Нацчонального
банку Укращни;
20) призначення половини складу Нацчональнощ ради Укращни з питань
телебачення ч радчомовлення;
21) призначення на посаду та припинення повноважень членчв
Центральнощ виборчощ комчсчщ за поданням Президента Укращни;
22) затвердження загальнощ структури, чисельностч, визначення функцчй
Збройних Сил Укращни, Служби безпеки Укращни, чнших утворених вчдповчдно
до закончв Укращни вчйськових формувань, а також Мчнчстерства внутрчшнчх
справ Укращни;
23) схвалення рчшення про надання вчйськовощ допомоги чншим державам,
про направлення пчдроздчлчв Збройних Сил Укращни до чншощ держави чи про
допуск пчдроздчлчв збройних сил чнших держав на територчю Укращни;
24) надання згоди на призначення на посади та звчльнення з посад
Президентом Укращни Голови Антимонопольного комчтету Укращни, Голови
Фонду державного майна Укращни, Голови Державного комчтету телебачення ч
радчомовлення Укращни;
25) надання згоди на призначення Президентом Укращни на посаду
Генерального прокурора Укращни; висловлення недовчри Генеральному
прокуроровч Укращни, що мах наслчдком його вчдставку з посади;
26) призначення третини складу Конституцчйного Суду Укращни;
27) обрання суддчв безстроково;
28) дострокове припинення повноважень Верховнощ Ради Автономнощ
Республчки Крим за наявностч висновку Конституцчйного Суду Укращни про
порушення нею Конституцчщ Укращни або закончв Укращни; призначення
позачергових виборчв до Верховнощ Ради Автономнощ Республчки Крим;
29) утворення ч лчквчдацчя райончв, встановлення ч змчна меж райончв
ч мчст, вчднесення населених пунктчв до категорчщ мчст, найменування ч
перейменування населених пунктчв ч райончв;
30) призначення чергових та позачергових виборчв до органчв мчсцевого
самоврядування;
31) затвердження протягом двох днчв з моменту звернення Президента
Укращни указчв про введення вохнного чи надзвичайного стану в Укращнч
або в окремих щщ мчсцевостях, про загальну або часткову мобчлчзацчю, про
оголошення окремих мчсцевостей зонами надзвичайнощ екологччнощ ситуацчщ;
32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковчсть
мчжнародних договорчв Укращни та денонсацчя мчжнародних договорчв
Укращни;
33) здчйснення парламентського контролю у межах, визначених цчхю
Конституцчхю;
34) прийняття рчшення про направлення запиту до Президента Укращни на
вимогу народного депутата Укращни, групи народних депутатчв чи комчтету
Верховнощ Ради Укращни, попередньо пчдтриману не менш як однчхю третиною
вчд конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни;
35) призначення на посаду та звчльнення з посади керчвника апарату
Верховнощ Ради Укращни; затвердження кошторису Верховнощ Ради Укращни та
структури щщ апарату;
36) затвердження перелчку об'хктчв права державнощ власностч, що не
пчдлягають приватизацчщ; визначення правових засад вилучення об'хктчв
права приватнощ власностч.
Верховна Рада Укращни здчйснюх чншч повноваження, якч вчдповчдно до
Конституцчщ Укращни вчднесенч до щщ вчдання.
Стаття 86. Народний депутат Укращни мах право на сесчщ Верховнощ Ради
Укращни звернутися чз запитом до органчв Верховнощ Ради Укращни, до
Кабчнету Мчнчстрчв Укращни, до керчвникчв чнших органчв державнощ влади
та органчв мчсцевого самоврядування, а також до керчвникчв пчдприхмств,
установ ч органчзацчй, розташованих на територчщ Укращни, незалежно вчд
щх пчдпорядкування ч форм власностч.
Керчвники органчв державнощ влади та органчв мчсцевого самоврядування,
пчдприхмств, установ ч органчзацчй зобов'язанч повчдомити народного
депутата Укращни про результати розгляду його запиту.
Стаття 87. Верховна Рада Укращни за пропозицчхю не менш як однчхщ
третини народних депутатчв Укращни вчд щщ конституцчйного складу може
розглянути питання про вчдповчдальнчсть Кабчнету Мчнчстрчв Укращни та
прийняти резолюцчю недовчри Кабчнетовч Мчнчстрчв Укращни бчльшчстю вчд
конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни.
Питання про вчдповчдальнчсть Кабчнету Мчнчстрчв Укращни не може
розглядатися Верховною Радою Укращни бчльше одного разу протягом однчхщ
черговощ сесчщ, а також протягом року пчсля схвалення Програми
дчяльностч Кабчнету Мчнчстрчв Укращни.
Стаття 88. Верховна Рада Укращни обирах зч свого складу Голову
Верховнощ Ради Укращни, Першого заступника ч заступника Голови Верховнощ
Ради Укращни та вчдкликах щх.
Голова Верховнощ Ради Укращни:
1) веде засчдання Верховнощ Ради Укращни;
2) органчзовух пчдготовку питань до розгляду на засчданнях Верховнощ
Ради Укращни;
3) пчдписух акти, прийнятч Верховною Радою Укращни;
4) представлях Верховну Раду Укращни у зносинах з чншими органами
державнощ влади Укращни та органами влади чнших держав;
5) органчзовух роботу апарату Верховнощ Ради Укращни.
Голова Верховнощ Ради Укращни здчйснюх повноваження, передбаченч
цчхю Конституцчхю, у порядку, встановленому законом про регламент
Верховнощ Ради Укращни.
Стаття 89. Верховна Рада Укращни затверджух перелчк комчтетчв
Верховнощ Ради Укращни, обирах голчв цих комчтетчв.
Комчтети Верховнощ Ради Укращни здчйснюють законопроектну роботу,
готують ч попередньо розглядають питання, вчднесенч до
повноважень Верховнощ Ради Укращни.
Верховна Рада Укращни у межах свощх повноважень може створювати
тимчасовч спецчальнч комчсчщ для пчдготовки ч попереднього розгляду
питань.
Верховна Рада Укращни для проведення розслчдування з питань, що
становлять суспчльний чнтерес, створюх тимчасовч слчдчч комчсчщ, якщо за
це проголосувала не менш як одна третина вчд конституцчйного складу
Верховнощ Ради Укращни.
Висновки ч пропозицчщ тимчасових слчдчих комчсчй не х вирчшальними
для слчдства ч суду.
Органчзацчя ч порядок дчяльностч комчтетчв Верховнощ Ради Укращни, щщ
тимчасових спецчальних ч тимчасових слчдчих комчсчй встановлюються
законом.
Стаття 90. Повноваження Верховнощ Ради Укращни припиняються у день
вчдкриття першого засчдання Верховнощ Ради Укращни нового скликання.
Президент Укращни може достроково припинити повноваження Верховнощ
Ради Укращни, якщо протягом тридцяти днчв однчхщ черговощ сесчщ пленарнч
засчдання не можуть розпочатися.
Повноваження Верховнощ Ради Укращни, що обрана на позачергових
виборах, проведених пчсля дострокового припинення Президентом Укращни
повноважень Верховнощ Ради Укращни попереднього скликання, не можуть
бути припиненч протягом одного року з дня щщ обрання.
Повноваження Верховнощ Ради Укращни не можуть бути достроково
припиненч в останнч шчсть мчсяцчв строку повноважень Президента Укращни.
Стаття 91. Верховна Рада Укращни приймах закони, постанови та чншч
акти бчльшчстю вчд щщ конституцчйного складу, крчм випадкчв,
передбачених цчхю Конституцчхю.
Стаття 92. Виключно законами Укращни визначаються:
1) права ч свободи людини ч громадянина, гарантчщ цих прав ч свобод;
основнч обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'хктнчсть громадян, статус чноземцчв та осчб
без громадянства;
3) права корчнних народчв ч нацчональних меншин;
4) порядок застосування мов;
5) засади використання природних ресурсчв, виключнощ (морськощ)
економччнощ зони, континентального шельфу, освохння космччного простору,
органчзацчщ та експлуатацчщ енергосистем, транспорту ч зв'язку;
6) основи соцчального захисту, форми ч види пенсчйного забезпечення;
засади регулювання працч ч зайнятостч, шлюбу, счм'щ, охорони дитинства,
материнства, батькчвства; виховання, освчти, культури ч охорони
здоров'я; екологччнощ безпеки;
7) правовий режим власностч;
8) правовч засади ч гарантчщ пчдприхмництва; правила конкуренцчщ та
норми антимонопольного регулювання;
9) засади зовнчшнчх зносин, зовнчшньоекономччнощ дчяльностч, митнощ
справи;
10) засади регулювання демографччних та мчграцчйних процесчв;
11) засади утворення ч дчяльностч полчтичних партчй, чнших об'хднань
громадян, засобчв масовощ чнформацчщ;
12) органчзацчя ч дчяльнчсть органчв виконавчощ влади, основи
державнощ служби, органчзацчщ державнощ статистики та чнформатики;
13) територчальний устрчй Укращни;
14) судоустрчй, судочинство, статус суддчв, засади судовощ
експертизи, органчзацчя ч дчяльнчсть прокуратури, органчв дчзнання ч
слчдства, нотарчату, органчв ч установ виконання покарань; основи
органчзацчщ та дчяльностч адвокатури;
15) засади мчсцевого самоврядування;
16) статус столицч Укращни; спецчальний статус чнших мчст;
17) основи нацчональнощ безпеки, органчзацчщ Збройних Сил Укращни ч
забезпечення громадського порядку;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим вохнного ч надзвичайного стану, зон надзвичайнощ
екологччнощ ситуацчщ;
20) органчзацчя ч порядок проведення виборчв ч референдумчв;
21) органчзацчя ч порядок дчяльностч Верховнощ Ради Укращни, статус
народних депутатчв Укращни;
22) засади цивчльно-правовощ вчдповчдальностч; дчяння, якч х
злочинами, адмчнчстративними або дисциплчнарними правопорушеннями, та
вчдповчдальнчсть за них.
Виключно законами Укращни встановлюються:
1) Державний бюджет Укращни ч бюджетна система Укращни; система
оподаткування, податки ч збори; засади створення ч функцчонування
фчнансового, грошового, кредитного та чнвестицчйного ринкчв; статус
нацчональнощ валюти, а також статус чноземних валют на територчщ
Укращни; порядок утворення ч погашення державного внутрчшнього ч
зовнчшнього боргу; порядок випуску та обчгу державних цчнних паперчв, щх
види ч типи;
2) порядок направлення пчдроздчлчв Збройних Сил Укращни до чнших
держав; порядок допуску та умови перебування пчдроздчлчв збройних сил
чнших держав на територчщ Укращни;
3) одиницч ваги, мчри ч часу; порядок встановлення державних
стандартчв;
4) порядок використання ч захисту державних символчв;
5) державнч нагороди;
6) вчйськовч звання, дипломатичнч ранги та чншч спецчальнч звання;
7) державнч свята;
8) порядок утворення ч функцчонування вчльних та чнших спецчальних
зон, що мають економччний чи мчграцчйний режим, вчдмчнний вчд
загального.
Законом Укращни оголошухться амнчстчя.
Стаття 93. Право законодавчощ чнчцчативи у Верховнчй Радч Укращни
належить Президентовч Укращни, народним депутатам Укращни, Кабчнету
Мчнчстрчв Укращни ч Нацчональному банку Укращни.
Законопроекти, визначенч Президентом Укращни як невчдкладнч,
розглядаються Верховною Радою Укращни позачергово.
Стаття 94. Закон пчдписух Голова Верховнощ Ради Укращни ч невчдкладно
направлях його Президентовч Укращни.
Президент Укращни протягом п'ятнадцяти днчв пчсля отримання закону
пчдписух його, беручи до виконання, та офчцчйно оприлюднюх його або
повертах закон зч свощми вмотивованими ч сформульованими пропозицчями до
Верховнощ Ради Укращни для повторного розгляду.
У разч якщо Президент Укращни протягом встановленого строку не
повернув закон для повторного розгляду, закон вважахться схваленим
Президентом Укращни ч мах бути пчдписаний та офчцчйно оприлюднений.
Якщо пчд час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною
Радою Укращни не менш як двома третинами вчд щщ конституцчйного складу,
Президент Укращни зобов'язаний його пчдписати та офчцчйно оприлюднити
протягом десяти днчв.
Закон набирах чинностч через десять днчв з дня його офчцчйного
оприлюднення, якщо чнше не передбачено самим законом, але не ранчше дня
його опублчкування.
Стаття 95. Бюджетна система Укращни будухться на засадах
справедливого ч неупередженого розподчлу суспчльного багатства мчж
громадянами ч територчальними громадами.
Виключно законом про Державний бюджет Укращни визначаються будь-якч
видатки держави на загальносуспчльнч потреби, розмчр ч цчльове
спрямування цих видаткчв.
Держава прагне до збалансованостч бюджету Укращни.
Регулярнч звчти про доходи ч видатки Державного бюджету Укращни мають
бути оприлюдненч.
Стаття 96. Державний бюджет Укращни затверджухться щорччно Верховною
Радою Укращни на перчод з 1 сччня по 31 грудня, а за особливих обставин
- на чнший перчод.
Кабчнет Мчнчстрчв Укращни не пчзнчше 15 вересня кожного року подах до
Верховнощ Ради Укращни проект закону про Державний бюджет Укращни на
наступний рчк. Разом чз проектом закону подахться доповчдь про хчд
виконання Державного бюджету Укращни поточного року.
Стаття 97. Кабчнет Мчнчстрчв Укращни вчдповчдно до закону подах до
Верховнощ Ради Укращни звчт про виконання Державного бюджету Укращни.
Поданий звчт мах бути оприлюднений.
Стаття 98. Контроль за використанням коштчв Державного бюджету
Укращни вчд чменч Верховнощ Ради Укращни здчйснюх Рахункова палата.
Стаття 99. Грошовою одиницею Укращни х гривня.
Забезпечення стабчльностч грошовощ одиницч х основною функцчхю
центрального банку держави - Нацчонального банку Укращни.
Стаття 100. Рада Нацчонального банку Укращни розроблях основнч засади
грошово-кредитнощ полчтики та здчйснюх контроль за щщ проведенням.
Правовий статус Ради Нацчонального банку Укращни визначахться
законом.
Стаття 101. Парламентський контроль за додержанням конституцчйних
прав ч свобод людини ч громадянина здчйснюх Уповноважений Верховнощ Ради
Укращни з прав людини.
РОЗДцЛ V
ПРЕЗИДЕНТ УКРА°НИ
Стаття 102. Президент Укращни х главою держави ч виступах вчд щщ
чменч.
Президент Укращни х гарантом державного суверенчтету, територчальнощ
цчлчсностч Укращни, додержання Конституцчщ Укращни, прав ч свобод людини
ч громадянина.
Стаття 103. Президент Укращни обирахться громадянами Укращни на
основч загального, рчвного ч прямого виборчого права шляхом тахмного
голосування строком на п'ять рокчв.
Президентом Укращни може бути обраний громадянин Укращни, який досяг
тридцяти п'яти рокчв, мах право голосу, проживах в Укращнч протягом
десяти останнчх перед днем виборчв рокчв та володчх державною мовою.
Одна й та сама особа не може бути Президентом Укращни бчльше нчж два
строки пчдряд.
Президент Укращни не може мати чншого представницького мандата,
обчймати посаду в органах державнощ влади або в об'хднаннях громадян, а
також займатися чншою оплачуваною або пчдприхмницькою дчяльнчстю чи
входити до складу керчвного органу або наглядовощ ради пчдприхмства, що
мах на метч одержання прибутку.
Черговч вибори Президента Укращни проводяться в останню недчлю жовтня
п'ятого року повноважень Президента Укращни. У разч дострокового
припинення повноважень Президента Укращни вибори Президента Укращни
проводяться в перчод дев'яноста днчв з дня припинення повноважень.
Порядок проведення виборчв Президента Укращни встановлюхться законом.
Стаття 104. Новообраний Президент Укращни вступах на пост не пчзнчше
нчж через тридцять днчв пчсля офчцчйного оголошення результатчв виборчв,
з моменту складення присяги народовч на урочистому засчданнч Верховнощ
Ради Укращни.
Приведення Президента Укращни до присяги здчйснюх Голова
Конституцчйного Суду Укращни.
Президент Укращни складах таку присягу:
"Я, (чм'я та прчзвище), волею народу обраний Президентом Укращни,
заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вчрнчсть Укращнч.
Зобов'язуюсь усчма свощми справами боронити суверенчтет ч незалежнчсть
Укращни, дбати про благо Вчтчизни ч добробут Укращнського народу,
обстоювати права ч свободи громадян, додержуватися Конституцчщ Укращни ч
закончв Укращни, виконувати свощ обов'язки в чнтересах усчх
спчввчтчизникчв, пчдносити авторитет Укращни у свчтч".
Президент Укращни, обраний на позачергових виборах, складах присягу у
п'ятиденний строк пчсля офчцчйного оголошення результатчв виборчв.
Стаття 105. Президент Укращни користухться правом недоторканностч на
час виконання повноважень.
За посягання на честь ч гчднчсть Президента Укращни виннч особи
притягаються до вчдповчдальностч на пчдставч закону.
Звання Президента Укращни охороняхться законом ч зберчгахться за ним
довччно, якщо тчльки Президент Укращни не був усунений з поста в порядку
чмпччменту.
Стаття 106. Президент Укращни:
1) забезпечух державну незалежнчсть, нацчональну безпеку ч
правонаступництво держави;
2) звертахться з посланнями до народу та чз щорччними ч позачерговими
посланнями до Верховнощ Ради Укращни про внутрчшнх ч зовнчшнх становище
Укращни;
3) представлях державу в мчжнародних вчдносинах, здчйснюх керчвництво
зовнчшньополчтичною дчяльнчстю держави, веде переговори та укладах
мчжнароднч договори Укращни;
4) приймах рчшення про визнання чноземних держав;
5) призначах та звчльнях глав дипломатичних представництв Укращни в
чнших державах ч при мчжнародних органчзацчях; приймах вчрчч ч вчдкличнч
грамоти дипломатичних представникчв чноземних держав;
6) призначах всеукращнський референдум щодо змчн Конституцчщ Укращни
вчдповчдно до статтч 156 цчхщ Конституцчщ, проголошух всеукращнський
референдум за народною чнчцчативою;
7) призначах позачерговч вибори до Верховнощ Ради Укращни у строки,
встановленч цчхю Конституцчхю;
8) припинях повноваження Верховнощ Ради Укращни, якщо протягом
тридцяти днчв однчхщ черговощ сесчщ пленарнч засчдання не можуть
розпочатися;
9) призначах за згодою Верховнощ Ради Укращни Прем'хр-мчнчстра
Укращни; припинях повноваження Прем'хр-мчнчстра Укращни та приймах
рчшення про його вчдставку;
10) призначах за поданням Прем'хр-мчнчстра Укращни членчв Кабчнету
Мчнчстрчв Укращни, керчвникчв чнших центральних органчв виконавчощ
влади, а також голчв мчсцевих державних адмчнчстрацчй та припинях щхнч
повноваження на цих посадах;
11) призначах за згодою Верховнощ Ради Укращни на посаду Генерального
прокурора Укращни та звчльнях його з посади;
12) призначах половину складу Ради Нацчонального банку Укращни;
13) призначах половину складу Нацчональнощ ради Укращни з
питань телебачення ч радчомовлення;
14) призначах на посади та звчльнях з посад за згодою Верховнощ Ради
Укращни Голову Антимонопольного комчтету Укращни, Голову Фонду
державного майна Укращни, Голову Державного комчтету телебачення ч
радчомовлення Укращни;
15) утворюх, реорганчзовух та лчквчдовух за поданням Прем'хр-мчнчстра
Укращни мчнчстерства та чншч центральнч органи виконавчощ влади, дчючи в
межах коштчв, передбачених на утримання органчв виконавчощ влади;
16) скасовух акти Кабчнету Мчнчстрчв Укращни та акти Ради мчнчстрчв
Автономнощ Республчки Крим;
17) х Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Укращни; призначах
на посади та звчльнях з посад вище командування Збройних Сил Укращни,
чнших вчйськових формувань; здчйснюх керчвництво у сферах нацчональнощ
безпеки та оборони держави;
18) очолюх Раду нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни;
19) вносить до Верховнощ Ради Укращни подання про оголошення стану
вчйни та приймах рчшення про використання Збройних Сил Укращни у разч
збройнощ агресчщ проти Укращни;
20) приймах вчдповчдно до закону рчшення про загальну або часткову
мобчлчзацчю та введення вохнного стану в Укращнч або в окремих щщ
мчсцевостях у разч загрози нападу, небезпеки державнчй незалежностч
Укращни;
21) приймах у разч необхчдностч рчшення про введення в Укращнч або в
окремих щщ мчсцевостях надзвичайного стану, а також оголошух у разч
необхчдностч окремч мчсцевостч Укращни зонами надзвичайнощ екологччнощ
ситуацчщ - з наступним затвердженням цих рчшень Верховною Радою Укращни;
22) призначах третину складу Конституцчйного Суду Укращни;
23) утворюх суди у визначеному законом порядку;
24) присвоюх вищч вчйськовч звання, вищч дипломатичнч ранги та чншч
вищч спецчальнч звання ч класнч чини;
25) нагороджух державними нагородами; встановлюх президентськч
вчдзнаки та нагороджух ними;
26) приймах рчшення про прийняття до громадянства Укращни та
припинення громадянства Укращни, про надання притулку в Укращнч;
27) здчйснюх помилування;
28) створюх у межах коштчв, передбачених у Державному бюджетч
Укращни, для здчйснення свощх повноважень консультативнч, дорадчч та
чншч допомчжнч органи ч служби;
29) пчдписух закони, прийнятч Верховною Радою Укращни;
30) мах право вето щодо прийнятих Верховною Радою Укращни закончв чз
наступним поверненням щх на повторний розгляд Верховнощ Ради Укращни;
31) здчйснюх чншч повноваження, визначенч Конституцчхю Укращни.
Президент Укращни не може передавати свощ повноваження чншим особам
або органам.
Президент Укращни на основч та на виконання Конституцчщ ч закончв
Укращни видах укази ч розпорядження, якч х обов'язковими до виконання на
територчщ Укращни.
Акти Президента Укращни, виданч в межах повноважень, передбачених
пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 цчхщ статтч,
скрчплюються пчдписами Прем'хр-мчнчстра Укращни ч мчнчстра,
вчдповчдального за акт та його виконання.
Стаття 107. Рада нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни х
координацчйним органом з питань нацчональнощ безпеки ч оборони при
Президентовч Укращни.
Рада нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни координух ч контролюх
дчяльнчсть органчв виконавчощ влади у сферч нацчональнощ безпеки ч
оборони.
Головою Ради нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни х Президент
Укращни.
Персональний склад Ради нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни формух
Президент Укращни.
До складу Ради нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни за посадою
входять Прем'хр-мчнчстр Укращни, Мчнчстр оборони Укращни, Голова Служби
безпеки Укращни, Мчнчстр внутрчшнчх справ Укращни, Мчнчстр закордонних
справ Укращни.
У засчданнях Ради нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни може брати
участь Голова Верховнощ Ради Укращни.
Рчшення Ради нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни вводяться в дчю
указами Президента Укращни.
Компетенцчя та функцчщ Ради нацчональнощ безпеки ч оборони Укращни
визначаються законом.
Стаття 108. Президент Укращни виконух свощ повноваження до вступу на
пост новообраного Президента Укращни.
Повноваження Президента Укращни припиняються достроково у разч:
1) вчдставки;
2) неможливостч виконувати свощ повноваження за станом здоров'я;
3) усунення з поста в порядку чмпччменту;
4) смертч.
Стаття 109. Вчдставка Президента Укращни набувах чинностч з моменту
проголошення ним особисто заяви про вчдставку на засчданнч Верховнощ
Ради Укращни.
Стаття 110. Неможливчсть виконання Президентом Укращни свощх
повноважень за станом здоров'я мах бути встановлена на засчданнч
Верховнощ Ради Укращни ч пчдтверджена рчшенням, прийнятим бчльшчстю вчд
щщ конституцчйного складу на пчдставч письмового подання Верховного Суду
Укращни - за зверненням Верховнощ Ради Укращни, ч медичного висновку.
Стаття 111. Президент Укращни може бути усунений з поста Верховною
Радою Укращни в порядку чмпччменту у разч вчинення ним державнощ зради
або чншого злочину.
Питання про усунення Президента Укращни з поста в порядку чмпччменту
чнчцчюхться бчльшчстю вчд конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни.
Для проведення розслчдування Верховна Рада Укращни створюх спецчальну
тимчасову слчдчу комчсчю, до складу якощ включаються спецчальний
прокурор ч спецчальнч слчдчч.
Висновки ч пропозицчщ тимчасовощ слчдчощ комчсчщ розглядаються на
засчданнч Верховнощ Ради Укращни.
За наявностч пчдстав Верховна Рада Укращни не менш як двома третинами
вчд щщ конституцчйного складу приймах рчшення про звинувачення
Президента Укращни.
Рчшення про усунення Президента Укращни з поста в порядку чмпччменту
приймахться Верховною Радою Укращни не менш як трьома четвертими вчд щщ
конституцчйного складу пчсля перевчрки справи Конституцчйним Судом
Укращни ч отримання його висновку щодо додержання конституцчйнощ
процедури розслчдування ч розгляду справи про чмпччмент та отримання
висновку Верховного Суду Укращни про те, що дчяння, в яких
звинувачухться Президент Укращни, мчстять ознаки державнощ зради або
чншого злочину.
Стаття 112. У разч дострокового припинення повноважень Президента
Укращни вчдповчдно до статей 108, 109, 110, 111 цчхщ Конституцчщ
виконання обов'язкчв Президента Укращни на перчод до обрання ч вступу на
пост нового Президента Укращни покладахться на Прем'хр-мчнчстра Укращни.
Прем'хр-мчнчстр Укращни в перчод виконання ним обов'язкчв Президента
Укращни не може здчйснювати повноваження, передбаченч пунктами 2, 6, 8,
10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25, 27 статтч 106 Конституцчщ Укращни.
РОЗДцЛ VI
КАБцНЕТ МцНцСТРцВ УКРА°НИ. цНШц ОРГАНИ ВИКОНАВЧО° ВЛАДИ
Стаття 113. Кабчнет Мчнчстрчв Укращни х вищим органом у системч
органчв виконавчощ влади.
Кабчнет Мчнчстрчв Укращни вчдповчдальний перед Президентом Укращни та
пчдконтрольний ч пчдзвчтний Верховнчй Радч Укращни у межах, передбачених
у статтях 85, 87 Конституцчщ Укращни.
Кабчнет Мчнчстрчв Укращни у свощй дчяльностч керухться Конституцчхю
ч законами Укращни, актами Президента Укращни.
Стаття 114. До складу Кабчнету Мчнчстрчв Укращни входять
Прем'хр-мчнчстр Укращни, Перший вчце-прем'хр-мчнчстр, три
вчце-прем'хр-мчнчстри, мчнчстри.
Прем'хр-мчнчстр Укращни призначахться Президентом Укращни за
згодою бчльше нчж половини вчд конституцчйного складу Верховнощ
Ради Укращни.
Персональний склад Кабчнету Мчнчстрчв Укращни призначахться
Президентом Укращни за поданням Прем'хр-мчнчстра Укращни.
Прем'хр-мчнчстр Укращни керух роботою Кабчнету Мчнчстрчв
Укращни, спрямовух щщ на виконання Програми дчяльностч Кабчнету
Мчнчстрчв Укращни, схваленощ Верховною Радою Укращни.
Прем'хр-мчнчстр Укращни входить чз поданням до Президента Укращни про
утворення, реорганчзацчю та лчквчдацчю мчнчстерств, чнших центральних
органчв виконавчощ влади, в межах коштчв, передбачених Державним
бюджетом Укращни на утримання цих органчв.
Стаття 115. Кабчнет Мчнчстрчв Укращни складах повноваження перед
новообраним Президентом Укращни.
Прем'хр-мчнчстр Укращни, чншч члени Кабчнету Мчнчстрчв Укращни мають
право заявити Президентовч Укращни про свою вчдставку.
Вчдставка Прем'хр-мчнчстра Укращни мах наслчдком вчдставку всього
складу Кабчнету Мчнчстрчв Укращни.
Прийняття Верховною Радою Укращни резолюцчщ недовчри Кабчнетовч
Мчнчстрчв Укращни мах наслчдком вчдставку Кабчнету Мчнчстрчв Укращни.
Кабчнет Мчнчстрчв Укращни, вчдставку якого прийнято Президентом
Укращни, за його дорученням продовжух виконувати свощ повноваження до
початку роботи новосформованого Кабчнету Мчнчстрчв Укращни, але не довше
нчж шчстдесят днчв.
Прем'хр-мчнчстр Укращни зобов'язаний подати Президентовч Укращни
заяву про вчдставку Кабчнету Мчнчстрчв Укращни за рчшенням Президента
Укращни чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою Укращни резолюцчщ
недовчри.
Стаття 116. Кабчнет Мчнчстрчв Укращни:
1) забезпечух державний суверенчтет ч економччну самостчйнчсть
Укращни, здчйснення внутрчшньощ ч зовнчшньощ полчтики держави, виконання
Конституцчщ ч закончв Укращни, актчв Президента Укращни;
2) вживах заходчв щодо забезпечення прав ч свобод людини ч
громадянина;
3) забезпечух проведення фчнансовощ, цчновощ, чнвестицчйнощ та
податковощ полчтики; полчтики у сферах працч й зайнятостч населення,
соцчального захисту, освчти, науки ч культури, охорони природи,
екологччнощ безпеки ч природокористування;
4) розроблях ч здчйснюх загальнодержавнч програми економччного,
науково-технччного, соцчального ч культурного розвитку Укращни;
5) забезпечух рчвнч умови розвитку всчх форм власностч; здчйснюх
управлчння об'хктами державнощ власностч вчдповчдно до закону;
6) розроблях проект закону про Державний бюджет Укращни ч забезпечух
виконання затвердженого Верховною Радою Укращни Державного бюджету
Укращни, подах Верховнчй Радч Укращни звчт про його виконання;
7) здчйснюх заходи щодо забезпечення обороноздатностч ч нацчональнощ
безпеки Укращни, громадського порядку, боротьби зч злочиннчстю;
8) органчзовух ч забезпечух здчйснення зовнчшньоекономччнощ
дчяльностч Укращни, митнощ справи;
9) спрямовух ч координух роботу мчнчстерств, чнших органчв виконавчощ
влади;
10) здчйснюх чншч повноваження, визначенч Конституцчхю та законами
Укращни, актами Президента Укращни.
Стаття 117. Кабчнет Мчнчстрчв Укращни в межах свохщ компетенцчщ видах
постанови ч розпорядження, якч х обов'язковими до виконання.
Акти Кабчнету Мчнчстрчв Укращни пчдписух Прем'хр-мчнчстр Укращни.
Нормативно-правовч акти Кабчнету Мчнчстрчв Укращни, мчнчстерств та чнших
центральних органчв виконавчощ влади пчдлягають рехстрацчщ в порядку,
встановленому законом.
Стаття 118. Виконавчу владу в областях ч районах, мчстах Кихвч та
Севастополч здчйснюють мчсцевч державнч адмчнчстрацчщ.
Особливостч здчйснення виконавчощ влади у мчстах Кихвч та Севастополч
визначаються окремими законами Укращни.
Склад мчсцевих державних адмчнчстрацчй формують голови мчсцевих
державних адмчнчстрацчй.
Голови мчсцевих державних адмчнчстрацчй призначаються на посаду ч
звчльняються з посади Президентом Укращни за поданням Кабчнету Мчнчстрчв
Укращни.
Голови мчсцевих державних адмчнчстрацчй при здчйсненнч свощх
повноважень вчдповчдальнч перед Президентом Укращни ч Кабчнетом
Мчнчстрчв Укращни, пчдзвчтнч та пчдконтрольнч органам виконавчощ влади
вищого рчвня.
Мчсцевч державнч адмчнчстрацчщ пчдзвчтнч ч пчдконтрольнч радам у
частинч повноважень, делегованих щм вчдповчдними районними чи обласними
радами.
Мчсцевч державнч адмчнчстрацчщ пчдзвчтнч ч пчдконтрольнч органам
виконавчощ влади вищого рчвня.
Рчшення голчв мчсцевих державних адмчнчстрацчй, що суперечать
Конституцчщ та законам Укращни, чншим актам законодавства Укращни,
можуть бути вчдповчдно до закону скасованч Президентом Укращни або
головою мчсцевощ державнощ адмчнчстрацчщ вищого рчвня.
Обласна чи районна рада може висловити недовчру головч вчдповчднощ
мчсцевощ державнощ адмчнчстрацчщ, на пчдставч чого Президент Укращни
приймах рчшення ч дах обгрунтовану вчдповчдь.
Якщо недовчру головч районнощ чи обласнощ державнощ адмчнчстрацчщ
висловили двч третини депутатчв вчд складу вчдповчднощ ради, Президент
Укращни приймах рчшення про вчдставку голови мчсцевощ державнощ
адмчнчстрацчщ.
Стаття 119. Мчсцевч державнч адмчнчстрацчщ на вчдповчднчй територчщ
забезпечують:
1) виконання Конституцчщ та закончв Укращни, актчв Президента
Укращни, Кабчнету Мчнчстрчв Укращни, чнших органчв виконавчощ влади;
2) законнчсть ч правопорядок; додержання прав ч свобод громадян;
3) виконання державних ч регчональних програм соцчально-економччного
та культурного розвитку, програм охорони довкчлля, а в мчсцях
компактного проживання корчнних народчв ч нацчональних меншин - також
програм щх нацчонально-культурного розвитку;
4) пчдготовку та виконання вчдповчдних обласних ч районних бюджетчв;
5) звчт про виконання вчдповчдних бюджетчв та програм;
6) взахмодчю з органами мчсцевого самоврядування;
7) реалчзацчю чнших наданих державою, а також делегованих
вчдповчдними радами повноважень.
Стаття 120. Члени Кабчнету Мчнчстрчв Укращни, керчвники центральних
та мчсцевих органчв виконавчощ влади не мають права сумчщати свою
службову дчяльнчсть з чншою роботою, крчм викладацькощ, науковощ та
творчощ у позаробочий час, входити до складу керчвного органу чи
наглядовощ ради пчдприхмства, що мах на метч одержання прибутку.
Органчзацчя, повноваження ч порядок дчяльностч Кабчнету Мчнчстрчв
Укращни, чнших центральних та мчсцевих органчв виконавчощ влади
визначаються Конституцчхю ч законами Укращни.
РОЗДцЛ VII
ПРОКУРАТУРА
Стаття 121. Прокуратура Укращни становить хдину систему, на яку
покладаються:
1) пчдтримання державного обвинувачення в судч;
2) представництво чнтересчв громадянина або держави в судч у
випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням закончв органами, якч проводять
оперативно-розшукову дчяльнчсть, дчзнання, досудове слчдство;
4) нагляд за додержанням закончв при виконаннч судових рчшень у
кримчнальних справах, а також при застосуваннч чнших заходчв примусового
характеру, пов'язаних з обмеженням особистощ свободи громадян.
Стаття 122. Прокуратуру Укращни очолюх Генеральний прокурор Укращни,
який призначахться на посаду за згодою Верховнощ Ради Укращни та
звчльняхться з посади Президентом Укращни. Верховна Рада Укращни може
висловити недовчру Генеральному прокуроровч Укращни, що мах наслчдком
його вчдставку з посади.
Строк повноважень Генерального прокурора Укращни - п'ять рокчв.
Стаття 123. Органчзацчя ч порядок дчяльностч органчв прокуратури
Укращни визначаються законом.
РОЗДцЛ VIII
ПРАВОСУДДЯ
Стаття 124. Правосуддя в Укращнч здчйснюхться виключно судами.
Делегування функцчй судчв, а також привласнення цих функцчй чншими
органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикцчя судчв поширюхться на всч правовчдносини, що виникають у
державч.
Судочинство здчйснюхться Конституцчйним Судом Укращни та судами
загальнощ юрисдикцчщ.
Народ безпосередньо бере участь у здчйсненнч правосуддя через
народних засчдателчв ч присяжних.
Судовч рчшення ухвалюються судами чменем Укращни ч х обов'язковими
до виконання на всчй територчщ Укращни.
Стаття 125. Система судчв загальнощ юрисдикцчщ в Укращнч будухться за
принципами територчальностч ч спецчалчзацчщ.
Найвищим судовим органом у системч судчв загальнощ юрисдикцчщ х
Верховний Суд Укращни.
Вищими судовими органами спецчалчзованих судчв х вчдповчднч вищч
суди.
Вчдповчдно до закону дчють апеляцчйнч та мчсцевч суди.
Створення надзвичайних та особливих судчв не допускахться.
Стаття 126. Незалежнчсть ч недоторканнчсть суддчв гарантуються
Конституцчхю ч законами Укращни.
Вплив на суддчв у будь-який спосчб забороняхться.
Суддя не може бути без згоди Верховнощ Ради Укращни затриманий чи
заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Суддч обчймають посади безстроково, крчм суддчв Конституцчйного
Суду Укращни та суддчв, якч призначаються на посаду суддч вперше.
Суддя звчльняхться з посади органом, що його обрав або призначив, у
разч:
1) закчнчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шчстдесяти п'яти рокчв;
3) неможливостч виконувати свощ повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумчсностч;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законнощ сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвчсно вчдсутнчм або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про вчдставку або про звчльнення з посади за
власним бажанням.
Повноваження суддч припиняються у разч його смертч.
Держава забезпечух особисту безпеку суддчв та щхнчх счмей.
Стаття 127. Правосуддя здчйснюють професчйнч суддч та, у визначених
законом випадках, народнч засчдателч ч присяжнч.
Професчйнч суддч не можуть належати до полчтичних партчй та
профспчлок, брати участь у будь-якчй полчтичнчй дчяльностч, мати
представницький мандат, обчймати будь-якч чншч оплачуванч посади,
виконувати чншу оплачувану роботу, крчм науковощ, викладацькощ та
творчощ.
На посаду суддч може бути рекомендований квалчфчкацчйною комчсчхю
суддчв громадянин Укращни, не молодший двадцяти п'яти рокчв, який мах
вищу юридичну освчту ч стаж роботи у галузч права не менш як три роки,
проживах в Укращнч не менш як десять рокчв та володчх державною мовою.
Суддями спецчалчзованих судчв можуть бути особи, якч мають фахову
пчдготовку з питань юрисдикцчщ цих судчв. Цч суддч вчдправляють
правосуддя лише у складч колегчй суддчв.
Додатковч вимоги до окремих категорчй суддчв щодо стажу, вчку та щх
професчйного рчвня встановлюються законом.
Захист професчйних чнтересчв суддчв здчйснюхться в порядку,
встановленому законом.
Стаття 128. Перше призначення на посаду професчйного суддч строком на
п'ять рокчв здчйснюхться Президентом Укращни. Всч чншч суддч, крчм
суддчв Конституцчйного Суду Укращни, обираються Верховною Радою Укращни
безстроково, в порядку, встановленому законом.
Голова Верховного Суду Укращни обирахться на посаду та звчльняхться з
посади шляхом тахмного голосування Пленумом Верховного Суду Укращни в
порядку, встановленому законом.
Стаття 129. Суддч при здчйсненнч правосуддя незалежнч ч пчдкоряються
лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегчхю суддчв чи судом
присяжних.
Основними засадами судочинства х:
1) законнчсть;
2) рчвнчсть усчх учасникчв судового процесу перед законом ч судом;
3) забезпечення доведеностч вини;
4) змагальнчсть сторчн та свобода в наданнч ними суду свощх доказчв ч
у доведеннч перед судом щх переконливостч;
5) пчдтримання державного обвинувачення в судч прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласнчсть судового процесу та його повне фчксування технччними
засобами;
8) забезпечення апеляцчйного та касацчйного оскарження рчшення суду,
крчм випадкчв, встановлених законом;
9) обов'язковчсть рчшень суду.
Законом можуть бути визначенч також чншч засади судочинства в судах
окремих судових юрисдикцчй.
За неповагу до суду ч суддч виннч особи притягаються до юридичнощ
вчдповчдальностч.
Стаття 130. Держава забезпечух фчнансування та належнч умови для
функцчонування судчв ч дчяльностч суддчв. У Державному бюджетч Укращни
окремо визначаються видатки на утримання судчв.
Для вирчшення питань внутрчшньощ дчяльностч судчв дчх суддчвське
самоврядування.
Стаття 131. В Укращнч дчх Вища рада юстицчщ, до вчдання якощ
належить:
1) внесення подання про призначення суддчв на посади або про
звчльнення щх з посад;
2) прийняття рчшення стосовно порушення суддями ч прокурорами вимог
щодо несумчсностч;
3) здчйснення дисциплчнарного провадження стосовно суддчв Верховного
Суду Укращни ч суддчв вищих спецчалчзованих судчв та розгляд скарг на
рчшення про притягнення до дисциплчнарнощ вчдповчдальностч суддчв
апеляцчйних та мчсцевих судчв, а також прокурорчв.
Вища рада юстицчщ складахться з двадцяти членчв. Верховна Рада
Укращни, Президент Укращни, з'щзд суддчв Укращни, з'щзд адвокатчв
Укращни, з'щзд представникчв юридичних вищих навчальних закладчв та
наукових установ призначають до Вищощ ради юстицчщ по три члени, а
всеукращнська конференцчя працчвникчв прокуратури - двох членчв Вищощ
ради юстицчщ.
До складу Вищощ ради юстицчщ входять за посадою Голова Верховного
Суду Укращни, Мчнчстр юстицчщ Укращни, Генеральний прокурор Укращни.
РОЗДцЛ IХ
ТЕРИТОРцАЛЬНИЙ УСТРцЙ УКРА°НИ
Стаття 132. Територчальний устрчй Укращни грунтухться на засадах
хдностч та цчлчсностч державнощ територчщ, похднання централчзацчщ ч
децентралчзацчщ у здчйсненнч державнощ влади, збалансованостч
соцчально-економччного розвитку регчончв, з урахуванням щх чсторичних,
економччних, екологччних, географччних ч демографччних особливостей,
етнччних ч культурних традицчй.
Стаття 133. Систему адмчнчстративно-територчального устрою Укращни
складають: Автономна Республчка Крим, областч, райони, мчста, райони в
мчстах, селища ч села.
До складу Укращни входять: Автономна Республчка Крим, Вчнницька,
Волинська, Днчпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська,
Запорчзька, цвано-Франкчвська, Кищвська, Кчровоградська, Луганська,
Львчвська, Миколащвська, Одеська, Полтавська, Рчвненська, Сумська,
Тернопчльська, Харкчвська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська,
Чернчвецька, Чернчгчвська областч, мчста Кищв та Севастополь.
Мчста Кищв та Севастополь мають спецчальний статус, який визначахться
законами Укращни.
РОЗДцЛ Х
АВТОНОМНА РЕСПУБЛцКА КРИМ
Стаття 134. Автономна Республчка Крим х невчд'хмною складовою
частиною Укращни ч в межах повноважень, визначених Конституцчхю Укращни,
вирчшух питання, вчднесенч до щщ вчдання.
Стаття 135. Автономна Республчка Крим мах Конституцчю Автономнощ
Республчки Крим, яку приймах Верховна Рада Автономнощ Республчки Крим та
затверджух Верховна Рада Укращни не менш як половиною вчд
конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни.
Нормативно-правовч акти Верховнощ Ради Автономнощ Республчки Крим та
рчшення Ради мчнчстрчв Автономнощ Республчки Крим не можуть суперечити
Конституцчщ ч законам Укращни та приймаються вчдповчдно до Конституцчщ
Укращни, закончв Укращни, актчв Президента Укращни ч Кабчнету Мчнчстрчв
Укращни та на щх виконання.
Стаття 136. Представницьким органом Автономнощ Республчки Крим х
Верховна Рада Автономнощ Республчки Крим.
Верховна Рада Автономнощ Республчки Крим у межах свощх повноважень
приймах рчшення та постанови, якч х обов'язковими до виконання в
Автономнчй Республчцч Крим.
Урядом Автономнощ Республчки Крим х Рада мчнчстрчв Автономнощ
Республчки Крим. Голова Ради мчнчстрчв Автономнощ Республчки Крим
призначахться на посаду та звчльняхться з посади Верховною Радою
Автономнощ Республчки Крим за погодженням чз Президентом Укращни.
Повноваження, порядок формування ч дчяльностч Верховнощ Ради
Автономнощ Республчки Крим ч Ради мчнчстрчв Автономнощ Республчки Крим
визначаються Конституцчхю Укращни та законами Укращни,
нормативно-правовими актами Верховнощ Ради Автономнощ Республчки Крим з
питань, вчднесених до щщ компетенцчщ.
Правосуддя в Автономнчй Республчцч Крим здчйснюхться судами, що
належать до хдинощ системи судчв Укращни.
Стаття 137. Автономна Республчка Крим здчйснюх нормативне регулювання
з питань:
1) счльського господарства ч лчсчв;
2) мелчорацчщ ч кар'хрчв;
3) громадських робчт, ремесел та промислчв; благодчйництва;
4) мчстобудування ч житлового господарства;
5) туризму, готельнощ справи, ярмаркчв;
6) музещв, бчблчотек, театрчв, чнших закладчв культури,
чсторико-культурних заповчдникчв;
7) транспорту загального користування, автошляхчв, водопроводчв;
8) мисливства, рибальства;
9) санчтарнощ ч лчкарнянощ служб.
З мотивчв невчдповчдностч нормативно-правових актчв Верховнощ Ради
Автономнощ Республчки Крим Конституцчщ Укращни та законам Укращни
Президент Укращни може зупинити дчю цих нормативно-правових актчв
Верховнощ Ради Автономнощ Республчки Крим з одночасним зверненням до
Конституцчйного Суду Укращни щодо щх конституцчйностч.
Стаття 138. До вчдання Автономнощ Республчки Крим належить:
1) призначення виборчв депутатчв Верховнощ Ради Автономнощ Республчки
Крим, затвердження складу виборчощ комчсчщ Автономнощ Республчки Крим;
2) органчзацчя та проведення мчсцевих референдумчв;
3) управлчння майном, що належить Автономнчй Республчцч Крим;
4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономнощ
Республчки Крим на основч хдинощ податковощ ч бюджетнощ полчтики
Укращни;
5) розроблення, затвердження та реалчзацчя програм Автономнощ
Республчки Крим з питань соцчально-економччного та культурного
розвитку, рацчонального природокористування, охорони довкчлля -
вчдповчдно до загальнодержавних програм;
6) визнання статусу мчсцевостей як курортчв; встановлення зон
санчтарнощ охорони курортчв;
7) участь у забезпеченнч прав ч свобод громадян, нацчональнощ
злагоди, сприяння охоронч правопорядку та громадськощ безпеки;
8) забезпечення функцчонування ч розвитку державнощ та нацчональних
мов ч культур в Автономнчй Республчцч Крим; охорона ч використання
пам'яток чсторчщ;
9) участь у розробленнч та реалчзацчщ державних програм повернення
депортованих народчв;
10) чнчцчювання введення надзвичайного стану та встановлення зон
надзвичайнощ екологччнощ ситуацчщ в Автономнчй Республчцч Крим або в
окремих щщ мчсцевостях.
Законами Укращни Автономнчй Республчцч Крим можуть бути делегованч
також чншч повноваження.
Стаття 139. В Автономнчй Республчцч Крим дчх Представництво
Президента Укращни, статус якого визначахться законом Укращни.
РОЗДцЛ ХI
МцСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 140. Мчсцеве самоврядування х правом територчальнощ громади -
жителчв села чи добровчльного об'хднання у счльську громаду жителчв
кчлькох счл, селища та мчста - самостчйно вирчшувати питання мчсцевого
значення в межах Конституцчщ ч закончв Укращни.
Особливостч здчйснення мчсцевого самоврядування в мчстах Кихвч та
Севастополч визначаються окремими законами Укращни.
Мчсцеве самоврядування здчйснюхться територчальною громадою в
порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так ч через органи
мчсцевого самоврядування: счльськч, селищнч, мчськч ради та щх виконавчч
органи.
Органами мчсцевого самоврядування, що представляють спчльнч чнтереси
територчальних громад счл, селищ та мчст, х районнч та обласнч ради.
Питання органчзацчщ управлчння районами в мчстах належить до
компетенцчщ мчських рад.
Счльськч, селищнч, мчськч ради можуть дозволяти за чнчцчативою
жителчв створювати будинковч, вуличнч, квартальнч та чншч органи
самоорганчзацчщ населення ч надчляти щх частиною власнощ компетенцчщ,
фчнансчв, майна.
Стаття 141. До складу счльськощ, селищнощ, мчськощ рад входять
депутати, якч обираються жителями села, селища, мчста на основч
загального, рчвного, прямого виборчого права шляхом тахмного голосування
строком на чотири роки.
Територчальнч громади на основч загального, рчвного, прямого
виборчого права шляхом тахмного голосування обирають строком на чотири
роки вчдповчдно счльського, селищного та мчського голову, який очолюх
виконавчий орган ради та головух на щщ засчданнях.
Статус голчв, депутатчв ч виконавчих органчв ради та щхнч
повноваження, порядок утворення, реорганчзацчщ, лчквчдацчщ визначаються
законом.
Голова районнощ та голова обласнощ ради обираються вчдповчдною радою
ч очолюють виконавчий апарат ради.
Стаття 142. Матерчальною ч фчнансовою основою мчсцевого
самоврядування х рухоме ч нерухоме майно, доходи мчсцевих бюджетчв, чншч
кошти, земля, природнч ресурси, що х у власностч територчальних громад
счл, селищ, мчст, райончв у мчстах, а також об'хкти щхньощ спчльнощ
власностч, що перебувають в управлчннч районних ч обласних рад.
Територчальнч громади счл, селищ ч мчст можуть об'хднувати на
договчрних засадах об'хкти комунальнощ власностч, а також кошти бюджетчв
для виконання спчльних проектчв або для спчльного фчнансування
(утримання) комунальних пчдприхмств, органчзацчй ч установ, створювати
для цього вчдповчднч органи ч служби.
Держава бере участь у формуваннч доходчв бюджетчв мчсцевого
самоврядування, фчнансово пчдтримух мчсцеве самоврядування. Витрати
органчв мчсцевого самоврядування, що виникли внаслчдок рчшень органчв
державнощ влади, компенсуються державою.
Стаття 143. Територчальнч громади села, селища, мчста безпосередньо
або через утворенч ними органи мчсцевого самоврядування управляють
майном, що х в комунальнчй власностч; затверджують програми
соцчально-економччного та культурного розвитку ч контролюють щх
виконання; затверджують бюджети вчдповчдних
адмчнчстративно-територчальних одиниць ч контролюють щх виконання;
встановлюють мчсцевч податки ч збори вчдповчдно до закону; забезпечують
проведення мчсцевих референдумчв та реалчзацчю щх результатчв;
утворюють, реорганчзовують та лчквчдовують комунальнч пчдприхмства,
органчзацчщ ч установи, а також здчйснюють контроль за щх дчяльнчстю;
вирчшують чншч питання мчсцевого значення, вчднесенч законом до щхньощ
компетенцчщ.
Обласнч та районнч ради затверджують програми соцчально-економччного
та культурного розвитку вчдповчдних областей ч райончв та контролюють щх
виконання; затверджують районнч ч обласнч бюджети, якч формуються з
коштчв Державного бюджету для щх вчдповчдного розподчлу мчж
територчальними громадами або для виконання спчльних проектчв та з
коштчв, залучених на договчрних засадах з мчсцевих бюджетчв для
реалчзацчщ спчльних соцчально-економччних ч культурних програм, та
контролюють щх виконання; вирчшують чншч питання, вчднесенч законом до
щхньощ компетенцчщ.
Органам мчсцевого самоврядування можуть надаватися законом окремч
повноваження органчв виконавчощ влади. Держава фчнансух здчйснення цих
повноважень у повному обсязч за рахунок коштчв Державного бюджету
Укращни або шляхом вчднесення до мчсцевого бюджету у встановленому
законом порядку окремих загальнодержавних податкчв, передах органам
мчсцевого самоврядування вчдповчднч об'хкти державнощ власностч.
Органи мчсцевого самоврядування з питань здчйснення ними повноважень
органчв виконавчощ влади пчдконтрольнч вчдповчдним органам виконавчощ
влади.
Стаття 144. Органи мчсцевого самоврядування в межах повноважень,
визначених законом, приймають рчшення, якч х обов'язковими до виконання
на вчдповчднчй територчщ.
Рчшення органчв мчсцевого самоврядування з мотивчв щх невчдповчдностч
Конституцчщ чи законам Укращни зупиняються у встановленому законом
порядку з одночасним зверненням до суду.
Стаття 145. Права мчсцевого самоврядування захищаються в судовому
порядку.
Стаття 146. цншч питання органчзацчщ мчсцевого самоврядування,
формування, дчяльностч та вчдповчдальностч органчв мчсцевого
самоврядування визначаються законом.
РОЗДцЛ ХII
КОНСТИТУЦцЙНИЙ СУД УКРА°НИ
Стаття 147. Конституцчйний Суд Укращни х хдиним органом
конституцчйнощ юрисдикцчщ в Укращнч.
Конституцчйний Суд Укращни вирчшух питання про вчдповчднчсть закончв
та чнших правових актчв Конституцчщ Укращни ч дах офчцчйне тлумачення
Конституцчщ Укращни та закончв Укращни.
Стаття 148. Конституцчйний Суд Укращни складахться з вчсчмнадцяти
суддчв Конституцчйного Суду Укращни.
Президент Укращни, Верховна Рада Укращни та з'щзд суддчв Укращни
призначають по шчсть суддчв Конституцчйного Суду Укращни.
Суддею Конституцчйного Суду Укращни може бути громадянин Укращни,
який на день призначення досяг сорока рокчв, мах вищу юридичну освчту ч
стаж роботи за фахом не менш як десять рокчв, проживах в Укращнч
протягом останнчх двадцяти рокчв та володчх державною мовою.
Суддя Конституцчйного Суду Укращни призначахться на дев'ять рокчв без
права бути призначеним на повторний строк.
Голова Конституцчйного Суду Укращни обирахться на спецчальному
пленарному засчданнч Конституцчйного Суду Укращни зч складу суддчв
Конституцчйного Суду Укращни шляхом тахмного голосування лише на один
трирччний строк.
Стаття 149. На суддчв Конституцчйного Суду Укращни поширюються
гарантчщ незалежностч та недоторканностч, пчдстави щодо звчльнення з
посади, передбаченч статтею 126 цчхщ Конституцчщ, та вимоги щодо
несумчсностч, визначенч в частинч другчй статтч 127 цчхщ Конституцчщ.
Стаття 150. До повноважень Конституцчйного Суду Укращни належить:
1) вирчшення питань про вчдповчднчсть Конституцчщ Укращни
(конституцчйнчсть):
закончв та чнших правових актчв Верховнощ Ради Укращни;
актчв Президента Укращни;
актчв Кабчнету Мчнчстрчв Укращни;
правових актчв Верховнощ Ради Автономнощ Республчки Крим.
Цч питання розглядаються за зверненнями: Президента Укращни; не менш
як сорока п'яти народних депутатчв Укращни; Верховного Суду Укращни;
Уповноваженого Верховнощ Ради Укращни з прав людини; Верховнощ Ради
Автономнощ Республчки Крим;
2) офчцчйне тлумачення Конституцчщ Укращни та закончв Укращни.
З питань, передбачених цчхю статтею, Конституцчйний Суд Укращни
ухвалюх рчшення, якч х обов'язковими до виконання на територчщ Укращни,
остаточними ч не можуть бути оскарженч.
Стаття 151. Конституцчйний Суд Укращни за зверненням Президента
Укращни або Кабчнету Мчнчстрчв Укращни дах висновки про вчдповчднчсть
Конституцчщ Укращни чинних мчжнародних договорчв Укращни або тих
мчжнародних договорчв, що вносяться до Верховнощ Ради Укращни для
надання згоди на щх обов'язковчсть.
За зверненням Верховнощ Ради Укращни Конституцчйний Суд Укращни дах
висновок щодо додержання конституцчйнощ процедури розслчдування ч
розгляду справи про усунення Президента Укращни з поста в порядку
чмпччменту.
Стаття 152. Закони та чншч правовч акти за рчшенням Конституцчйного
Суду Укращни визнаються неконституцчйними повнчстю чи в окремчй частинч,
якщо вони не вчдповчдають Конституцчщ Укращни або якщо була порушена
встановлена Конституцчхю Укращни процедура щх розгляду, ухвалення або
набрання ними чинностч.
Закони, чншч правовч акти або щх окремч положення, що визнанч
неконституцчйними, втрачають чиннчсть з дня ухвалення Конституцчйним
Судом Укращни рчшення про щх неконституцчйнчсть.
Матерчальна чи моральна шкода, завдана фчзичним або юридичним особам
актами ч дчями, що визнанч неконституцчйними, вчдшкодовухться державою у
встановленому законом порядку.
Стаття 153. Порядок органчзацчщ ч дчяльностч Конституцчйного Суду
Укращни, процедура розгляду ним справ визначаються законом.
РОЗДцЛ ХIII
ВНЕСЕННЯ ЗМцН ДО КОНСТИТУЦц° УКРА°НИ
Стаття 154. Законопроект про внесення змчн до Конституцчщ Укращни
може бути поданий до Верховнощ Ради Укращни Президентом Укращни або не
менш як третиною народних депутатчв Укращни вчд конституцчйного складу
Верховнощ Ради Укращни.
Стаття 155. Законопроект про внесення змчн до Конституцчщ Укращни,
крчм роздчлу I "Загальнч засади", роздчлу III "Вибори. Референдум" ч
роздчлу XIII "Внесення змчн до Конституцчщ Укращни", попередньо
схвалений бчльшчстю вчд конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни,
вважахться прийнятим, якщо на наступнчй черговчй сесчщ Верховнощ Ради
Укращни за нього проголосувало не менш як двч третини вчд
конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни.
Стаття 156. Законопроект про внесення змчн до роздчлу I "Загальнч
засади", роздчлу III "Вибори. Референдум" ч роздчлу XIII "Внесення змчн
до Конституцчщ Укращни" подахться до Верховнощ Ради Укращни Президентом
Укращни або не менш як двома третинами вчд конституцчйного складу
Верховнощ Ради Укращни ч, за умови його прийняття не менш як двома
третинами вчд конституцчйного складу Верховнощ Ради Укращни,
затверджухться всеукращнським референдумом, який призначахться
Президентом Укращни.
Повторне подання законопроекту про внесення змчн до роздчлчв I, III ч
XIII цчхщ Конституцчщ з одного й того самого питання можливе лише до
Верховнощ Ради Укращни наступного скликання.
Стаття 157. Конституцчя Укращни не може бути змчнена, якщо змчни
передбачають скасування чи обмеження прав ч свобод людини ч громадянина
або якщо вони спрямованч на лчквчдацчю незалежностч чи на порушення
територчальнощ цчлчсностч Укращни.
Конституцчя Укращни не може бути змчнена в умовах вохнного або
надзвичайного стану.
Стаття 158. Законопроект про внесення змчн до Конституцчщ Укращни,
який розглядався Верховною Радою Укращни, ч закон не був прийнятий, може
бути поданий до Верховнощ Ради Укращни не ранчше нчж через рчк з дня
прийняття рчшення щодо цього законопроекту.
Верховна Рада Укращни протягом строку свощх повноважень не може двччч
змчнювати однч й тч самч положення Конституцчщ Укращни.
Стаття 159. Законопроект про внесення змчн до Конституцчщ Укращни
розглядахться Верховною Радою Укращни за наявностч висновку
Конституцчйного Суду Укращни щодо вчдповчдностч законопроекту вимогам
статей 157 ч 158 цчхщ Конституцчщ.
РОЗДцЛ XIV
ПРИКцНЦЕВц ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 160. Конституцчя Укращни набувах чинностч з дня щщ прийняття.
Стаття 161. День прийняття Конституцчщ Укращни х державним святом -
Днем Конституцчщ Укращни.
РОЗДцЛ XV
ПЕРЕХцДНц ПОЛОЖЕННЯ
1. Закони та чншч нормативнч акти, прийнятч до набуття чинностч цчхю
Конституцчхю, х чинними у частинч, що не суперечить Конституцчщ Укращни.
2. Верховна Рада Укращни пчсля прийняття Конституцчщ Укращни здчйснюх
повноваження, передбаченч цчхю Конституцчхю.
Черговч вибори до Верховнощ Ради Укращни проводяться у березнч 1998
року.
3. Черговч вибори Президента Укращни проводяться в останню недчлю
жовтня 1999 року.
4. Президент Укращни протягом трьох рокчв пчсля набуття чинностч
Конституцчхю Укращни мах право видавати схваленч Кабчнетом Мчнчстрчв
Укращни ч скрчпленч пчдписом Прем'хр-мчнчстра Укращни укази з
економччних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням
вчдповчдного законопроекту до Верховнощ Ради Укращни в порядку,
встановленому статтею 93 цчхщ Конституцчщ.
Такий указ Президента Укращни вступах в дчю, якщо протягом тридцяти
календарних днчв з дня подання законопроекту (за винятком днчв
мчжсесчйного перчоду) Верховна Рада Укращни не прийме закон або не
вчдхилить поданий законопроект бчльшчстю вчд щщ конституцчйного складу,
ч дчх до набрання чинностч законом, прийнятим Верховною Радою Укращни з
цих питань.
5. Кабчнет Мчнчстрчв Укращни формухться вчдповчдно до цчхщ
Конституцчщ протягом трьох мчсяцчв пчсля набуття нею чинностч.
6. Конституцчйний Суд Укращни формухться вчдповчдно до цчхщ
Конституцчщ протягом трьох мчсяцчв пчсля набуття нею чинностч. До
створення Конституцчйного Суду Укращни тлумачення закончв здчйснюх
Верховна Рада Укращни.
7. Голови мчсцевих державних адмчнчстрацчй пчсля набуття чинностч
цчхю Конституцчхю набувають статусу голчв мчсцевих державних
адмчнчстрацчй згчдно зч статтею 118 цчхщ Конституцчщ, а пчсля обрання
голчв вчдповчдних рад складають повноваження голчв цих рад.
8. Счльськч, селищнч, мчськч ради та голови цих рад пчсля набуття
чинностч Конституцчхю Укращни здчйснюють визначенч нею повноваження до
обрання нового складу цих рад у березнч 1998 року.
Районнч та обласнч ради, обранч до набуття чинностч цчхю
Конституцчхю, здчйснюють визначенч нею повноваження до сформування
нового складу цих рад вчдповчдно до Конституцчщ Укращни.
Районнч в мчстах ради та голови цих рад пчсля набуття чинностч цчхю
Конституцчхю здчйснюють свощ повноваження вчдповчдно до закону.
9. Прокуратура продовжух виконувати вчдповчдно до чинних закончв
функцчю нагляду за додержанням ч застосуванням закончв та функцчю
попереднього слчдства - до введення в дчю закончв, що регулюють
дчяльнчсть державних органчв щодо контролю за додержанням закончв, та до
сформування системи досудового слчдства ч введення в дчю закончв, що
регулюють щщ функцчонування.
10. До прийняття закончв, що визначають особливостч здчйснення
виконавчощ влади в мчстах Кихвч та Севастополч вчдповчдно до статтч 118
цчхщ Конституцчщ, виконавчу владу в цих мчстах здчйснюють вчдповчднч
державнч адмчнчстрацчщ.
11. Частина перша статтч 99 цчхщ Конституцчщ вводиться в дчю пчсля
введення нацчональнощ грошовощ одиницч - гривнч.
12. Верховний Суд Укращни ч Вищий арбчтражний суд Укращни здчйснюють
свощ повноваження вчдповчдно до чинного законодавства Укращни до
сформування системи судчв загальнощ юрисдикцчщ в Укращнч вчдповчдно до
статтч 125 цчхщ Конституцчщ, але не довше нчж п'ять рокчв.
Суддч всчх судчв в Укращнч, обранч чи призначенч до дня набуття
чинностч цчхю Конституцчхю, продовжують здчйснювати свощ повноваження
згчдно з чинним законодавством до закчнчення строку, на який вони обранч
чи призначенч.
Суддч, повноваження яких закчнчилися в день набуття чинностч цчхю
Конституцчхю, продовжують здчйснювати свощ повноваження протягом одного
року.
13. Протягом п'яти рокчв пчсля набуття чинностч цчхю Конституцчхю
зберчгахться чснуючий порядок арешту, тримання пчд вартою ч затримання
осчб, пчдозрюваних у вчиненнч злочину, а також порядок проведення огляду
та обшуку житла або чншого володчння особи.
14. Використання чснуючих вчйськових баз на територчщ Укращни для
тимчасового перебування чноземних вчйськових формувань можливе на умовах
оренди в порядку, визначеному мчжнародними договорами Укращни,
ратифчкованими Верховною Радою Укращни.