Перейти к содержимому
ВТРАТИ ВІД БРАКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ, ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана”
Обліково-економічний факультет
Кафедра обліку підприємницької діяльності
Попов Олег Валерійович
(напрям підготовки 6.030509 “Облік і аудит”, 3-й курс, 7-а група)
КУРСОВА РОБОТА
з науки “Фінансовий облік – 2”
на тему:
ВТРАТИ ВІД БРАКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ, ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ
Керівник науки:
_________________________________
(науковий ступінь, звання, прізвище, ініціали
керівника науки)
“____”_______________20___ р.
_________________________________
(підпис керівника науки)
Керівник курсової роботи:
к.е.н., доцент Кірданов М.Г.
“____”_______________20___ р.
(дата отримання роботи – зазначається керівником)
______________________________
(підпис керівника курсової роботи)
Студент здав роботу на кафедру:
“___”________________20___ р.
(дата здачі роботи – зазначається студентом)
_____________________________
(підпис студента)
Київ – 2013
РЕФЕРАТ
«Втрати від браку готової продукції, документування та особливості обліку»
Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Основний текст курсової роботи викладено на 38 сторінках друкованого тексту. Робота містить 7 таблиць, 10 рисунків, 7 додатків. Список використаних літературних джерел включає 40 найменувань.
Ключові поняття роботи – брак продукції, втрати від браку, відшкодування браку, собівартість браку, контроль втрат від браку.
Мета курсової роботи – розкрити економічну сутність поняття «брак готової продукції», відобразити причини виникнення, розкрити особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, визначити методику контролю втрат від браку готової продукції.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання обліку втрат від браку готової продукції, порядок їх документального оформлення.
Об'єктом дослідження є втрати від браку готової продукції.
Практичні результати дослідження. В курсовій роботі розглянуто: економічну сутність поняття «брак готової продукції», досліджено його класифікацію, відображено причини виникнення, розкрито особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, визначено методику контролю втрат від браку готової продукції.
Рік виконання курсової роботи: 2012-2013.
Рік захисту курсової роботи: 2013.
ЗМІСТ
ВСТУП ......................................................................................................................... 3
1. Характеристика браку готової продукції , його причини та класифікація .. 5
2. Документування втрат від браку готової продукції ...................................... 11
3. Відображення в обліку втрат від браку готової продукції ....................... ..... 14
4. Організація контролю втрат від браку готової продукції ............................. 27
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................................... 44
ДОДАТКИ ................................................................................................................... 49
ВСТУП
Основними факторами в економіці будь - якої країни є, перш за все, її виробничий потенціал, рівень розвитку виробничої інфраструктури, її конкурентоспроможність як на вітчизняних, так і на закордонних ринках. Виробництво є запорукою стабільності як національної грошової одиниці, так і економіки держави в цілому. Допуск на ринок бракованої продукції зумовлює зниження довіри до продукції виробника, негативно впливає на його імідж і, як наслідок, впливає на його фінансовий стан. Тому, необхідно вживати заходи щодо зменшення втрат від браку готової продукції, дотримуватись стандартів якості і попереджувати можливість його виникнення.
Правильне і достовірне визначення і відображення в обліку втрат від браку готової продукції потребує, перш за все, детального дослідження господарських операцій, пов’язаних з виявлення бракованої продукції, а також основних втрат на виправлення браку готової продукції.
Актуальність обраної теми обумовлюється необхідністю детального висвітлення як теоретичних, так і практичних питань обліку втрат від браку готової продукції та порядку їх документування, оскільки в науковій літературі не існує дійсно глибоких теоретичних досліджень в даній галузі. Більшість робіт характеризується поверхневим оглядом обраної теми в межах виробничих втрат. В літературі, яка досліджує вищезазначену тему не існує згоди щодо визначення поняття «брак продукції», відсутня чітка класифікація даного поняття.
Враховуючи вищезазначене, обрана тема роботи є актуальною і потребує подальшого розвитку і вивчення.
Мета курсової роботи – розкрити економічну сутність поняття «брак готової продукції», відобразити причини виникнення, розкрити особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, визначити методику контролю втрат від браку готової продукції.
Завдання курсової роботи:
1. Розкрити економічну сутність поняття «брак готової продукції».
2. Розглянути класифікацію виробничого браку, визначити причини його виникнення.
3. Розглянути питання оцінки втрат від браку готової продукції .
4. Розглянути питання обліку і документування втрат від браку готової продукції.
5. Визначити організаційні особливості контролю втрат від браку готової продукції.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання обліку втрат від браку готової продукції, порядок їх документального оформлення.
Об'єктом дослідження є втрати від браку готової продукції
Методи дослідження – діалектичний метод, аналіз, синтез, системний аналіз, класифікація даних з метою їх систематизації.
Базою дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпітер», що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Курська, 10., зареєстроване виконкомом Сумської міської Ради народних депутатів згідно з рішенням за № 383 від 6 листопада 1992 р., перереєстроване відділом держреєстрації Сумської міської Ради 23 квітня 1998 р. за № 3097 згідно прийнятого рішення про затвердження в новій редакції Статуту від 30 березня 1998 р.
Основними видами діяльності підприємства є виготовлення запасних частин до насосів та нестандартного обладнання, механічна і слюсарна обробка деталей та складання роторів.
Практичні результати дослідження. В курсовій роботі розглянуто: економічну сутність поняття «брак готової продукції», досліджено його класифікацію, відображено причини виникнення, розкрито особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, визначено методику контролю втрат від браку готової продукції.
1. Характеристика браку готової продукції, його причини та класифікація
Процес виробництва є важливою умовою існування кожного суб’єкта господарювання, оскільки виробництво – процес створення матеріальних і духовних благ, які задовольняють потреби суспільства. Виробництво пройшло тривалий шлях свого історичного розвитку: від найменших устаткувань до виготовлення найрізноманітніших товарів, робіт, послуг. Як відомо, кожне виробниче, хімічне, сільськогосподарське, промислове, текстильне підприємства тощо стикаються з проблемами високої якості продукції.
Забезпечення системи якості передбачає створення відповідного рівня управління, впровадження новітніх технологій та комунікацій. Недотримання даних вимог може призвести до появи такої категорії як брак [28].
Брак – основна та головна проблема кожного підприємства. Внаслідок браку збільшується собівартість одиниці продукції, що призводить до зменшення фінансового результату діяльності підприємства, а в деякий випадках до появи банкрутства.
Тому, перш за все, необхідно здійснювати оперативний контроль над господарською діяльністю та розібратися в сутності появи такої категорії як брак та його види, чим вони зумовлені, за яких обставин тощо.
Брак виробництва є одним із важливих елементів втрат виробництва. З цією проблемою зіткнулося багато суб’єктів господарювання, оскільки брак виявляється на різних стадіях господарювання, але в наш час багато суб’єктів господарювання приховують це, і не відображають в обліку. Тому, для ефективності діяльності та чіткого розуміння значення та правильності відображення в обліку втрат від браку, розглянемо, що являє собою дане поняття.
У фаховій літературі часто разом з поняттям «брак» виділяють такі поняття, як «брак у виробництві», «бракована продукція», «комерційний брак».
Брак – це економічне поняття, яке відображає обсяг матеріальних витрат у вигляді відсутності потрібного кінцевого результату виробництва, які неможливо компенсувати в процесі реалізації без здійснення додаткових витрат, які виникають в результаті порушення технології виробництва.
Погляди різних вчених до характеристики поняття «брак» надано в Додатку А.
Брак у виробництві – це продукти, вироби, напівфабрикати, деталі, (а у нашому випадку - вся готова продукція), які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть бути використані лише після їх перероблення або виправлення. При цьому не є браком товари, виготовлені за особливими підвищеними технічними вимогами, коли вони не відповідають цим вимогам на аналогічні продукти або вироби для загального вжитку.
Комерційний брак – це порушення правил оформлення транспортних документів, платіжних документів, митних декларацій і т. д., в результаті яких ці документи втрачають свою юридичну силу чи виникають різні труднощі при видачі вантажу (навіть з повною конфіскацією), при взаємних розрахунках вантажовідправників та вантажоодержувачів; порушення строків доставки вантажу, псуванні, втраті вантажу і т.д.
Бракована продукція – продукція, передавання якої споживачеві не допускається через наявність дефектів [22].
Крім сутності браку, дуже важливим є питання визначення його видів за різними класифікаційними ознаками (Рис. 1.1)
Рис 1.1. Класифікаційні ознаки браку готової продукції
Розглянемо детальніше дані класифікаційні ознаки.
За місцем виявлення брак поділяють на внутрішній та зовнішній, рис. 1.2.
Рис 1.2. Класифікація браку в залежності від місця виявлення
За характером дефектів брак може бути виправним та невиправним або остаточним, рис. 1.3.
Рис. 1.3. Класифікація браку в залежності від характеру дефектів
За причиною виникнення вирізняють технічно неминучий та випадковий брак, рис. 1.4.
Рис. 1.4. Класифікація браку в залежності від причини виникнення
В залежності від вини інших осіб розрізняють такі види браку, рис. 1.5.
Рис. 1.5. Класифікація браку в залежності від вини інших осіб
Брак з вини працівників – існує тоді , коли виявлено осіб, яких можна притягти до відповідальності за завдання збитків унаслідок їх халатності або навмисних дій.
З вини постачальників - коли встановлено осіб, з яких можна стягнути суму компенсації збитку від браку, отриманого в результаті використання неякісної сировини, матеріалів, комплектуючих отриманих від постачальників.
Винних осіб не встановлено – коли неможливо визначити винних у браку.
Крім того, з поміж усіх видів, необхідно виділити таке поняття як прихований брак, який може мати статус доброякісної продукції (передусім - готової продукції). Таке явище є наслідком зменшення вимогливості відділу технічного контролю або його недбалості. Прихований брак створює враження доброї організації виробництва, його безпроблемності. Проте він накопичується в складі незавершеного виробництва і поступово збільшує ту його частку, котра непридатна для дальшого виробництва. Він порушує ритм роботи і спричиняє несподівані збитки в майбутньому. Класифікація браку за винуватцями та причинами наведена в Додатку Б [7].
Узагальнимо класифікацію видів браку в Додатку В.
Для більш детального висвітлення даної теми необхідно розглянути причини виникнення браку готової продукції, відобразити їх основні характеристики, класифікацію.
За причинами розрізняють брак, допущений через:
• порушення технологічної дисципліни (недбале ставлення робітника до своєї роботи),
• помилок у технічній документації,
• роботи на несправному або неправильно налагодженому устаткуванні,
• використання неякісного інструменту,
• дефектів у вихідному матеріалі,
• пропуску дефектів ОТК на наступних операціях,
• інші, в залежності від виду діяльності підприємства.
Для виявлення можливих причин виникнення браку на кожному підприємстві розробляється класифікатор причин браку.
Використання підприємствами класифікатора можливих причин виникнення браку дозволяє систематизувати та класифікувати дефекти, які зустрічаються при виробництві продукції. Крім того, наявність класифікатора надає можливість вирішувати не тільки завдання, пов’язані з оцінкою якості продукції і праці, а оперативно й об’єктивно визначити значення узагальнених показників якості та рівнів якості продукції.
Застосування класифікатора дозволяє також відслідковувати техніко-економічну інформацію про якість продукції, розширити номенклатуру її показників, а також поліпшити внутрішньовиробничий облік і звітність якості, та техніко-економічний аналіз якості. Використання його службами відділу технічного контролю дає можливість підвищити об’єктивність статистичної звітності з якості.
2. Документування втрат від браку готової продукції
Порядок складання первинних документів щодо оформлення внутрішнього браку регламентується як пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88 [19] так і Переліком типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Мінюсту України від 12.04.2012 № 578/5.
Виникнення браку у виробництві супроводжують такими документами:
• «Акт на брак», (Додаток Г)
• «Повідомлення»,
• «Листок на брак»,
• «Акт № про виявлені дефекти устаткування». (Додаток Д)
Документи мають містити:
• дані про забраковану продукцію,
• винуватця причин браку,
• причини появи браку,
• вони підписуються комісією у складі керівника або замісника керівника підприємства, головного бухгалтера, керівників відділів: матеріально-технічного, збуту, ціноутворення, виробництва [31].
У разі коли вартість матеріальних цінностей зменшується за рахунок втрат початкових якостей, комісія підприємства повинна мати пояснювальні записки від матеріально відповідальних осіб про неправильне збереження їх чи використання [9].
Розглянемо виробничу ситуацію з використанням нормативних документів щодо документування браку ТОВ «Юпітер».
Процес виробництва продукції на підприємстві планується плановим відділом, в якому головний економіст складає планову калькуляцію на виробництво продукції і визначає технічно неминучий брак, який прогнозується на підставі аналізу виявлення браку в попередніх звітних періодах і становить в межах 0,5 % від кількості виробленої продукції.
На вказаний брак здійснюють вплив наступні фактори:
• можливий дефект сировини, матеріалів і комплектуючих, які використовуються для виробництва готової продукції;
• допущення браку при виробництві, який можливий як при припущенні
помилок майстром, так і в випадках виходження із ладу станків, вимикання електроенергії і інших факторів.
Приймання продукції здійснюється комісією по якості підприємства в присутності завідуючого виробництвом і завідуючого складом підприємства. Складається акт приймання продукції по якості (Додаток Е) і, у випадку виявлення бракованої продукції, складається акт вибракування продукції, в якому зазначаються наступні відомості: найменування продукції, дата приймання-передачі продукції, кількість об’єктів, планова вартість, дефект, можливість виправлення.
У разі, якщо брак можна виправити, або складові об’єкта готової продукції можна використати для комплектації інших аналогічних виробів, то на підставі акту вибракування продукції складається акт повернення бракованої продукції на переробку і в акті вибракування продукції ставиться помітка про направлення виробів на переробку.
У разі, якщо брак неможливо виправити, або складові об’єкта готової продукції не можна використати для комплектації інших аналогічних виробів, то комісією направляється виріб на демонтаж і відправлення його на брухт, при цьому складається відповідний висновок комісії з якості.
У першому і другому випадку комісія визначає і оцінює фактори, які вплинули на допущення браку при виробництві виробів, а також визначає винних осіб, якщо брак допущено з їх вини і складається службова записка, яка направляється керівникові підприємства для прийняття рішення про застосування стягнення щодо винних осіб, формується наказ по підприємству щодо оплати бракованої продукції (Додаток Є).
Після проведення усунення браку вироби передаються знову на перевірку комісією з якості підприємства і перевіряються в загальному порядку. Якщо недоліки виправлені повністю, комісія дозволяє передачу виробів на склад готової продукції.
У випадках, коли проводиться передачі комплектуючих між цехами для використання їх у виробництві іншими відділами, перевірка і виявлення бракованих комплектуючих проводиться цеховими комісіями в складі завідуючих цехами обох цехів в присутності члена комісії з якості підприємства. При цьому комплектуючі перевіряються вибірковим способом, і, у разі виявлення бракованих комплектуючих, перевіряються всі комплектуючі і складається акт вибраковки комплектуючих. В подальшому комплектуючі направляються виправлення браку або на брухт.
Аналітичний облік ведеться в відомостях обліку бракованих виробів по найменуваннях виробів. Записи вносяться на підставі актів на вибракування продукції із зазначенням дати надходження (вибуття) бракованого виробу.
В відомості також зазначаються відомості про направлення бракованих виробів на доробку, або, у разі наявності невиправного браку, на брухт [33].
3. Відображення в обліку втрат від браку готової продукції
Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено активний рахунок 24 «Брак у виробництві». За дебетом рахунка 24 «Брак у виробництві» відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невикористаного, остаточного браку та витрат на виправлення браку).
За кредитом рахунка 24 "Брак у виробництві" відображаються:
• суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку;
• суми зменшення втрат від браку продукції;
• вартість доходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною;
• вартість утримання з винуватців браку;
• суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів, які спричинили брак готової продукції [17].
Зовнішній остаточний брак оцінюється за фактичною виробничою собівартістю забракованих виробів з додаванням витрат на виправлення, демонтаж і повернення цих виробів. Вартість забракованих виробів відновлюється на рахунку 23 «Виробництво» сторнувальними операціями з відвантаження продукції:
Дт 26 «Готова продукція»;
Кт 23 «Виробництво»;
Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;
Кт 26 «Готова продукція».
Витрати на повернення за рахунок покупця відображаються:
Дт 704 «Вирахування з доходу» на суму витрат, пов'язаних з поверненням продукції;
Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
Дт 374 «Розрахунки за претензіями»;
Кт 704 «Вирахування з доходу» на суму витрат, пов'язаних з поверненням продукції.
Вартість забракованих виробів оприбутковується:
Дт 24 «Брак у виробництві»;
Кт 23 «Виробництво»;
Дт 24 «Брак у виробництві»;
Кт 374 «Розрахунки за претензіями».
До внутрішнього браку відносять пошкодження або втрату якісних характеристик товарно-матеріальних цінностей.
Втрати внутрішнього браку відшкодовуються за рахунок:
а) винних осіб;
б) норм природних втрат;
в) понаднормативних втрат.
Розглянемо випадки відшкодування втрат від внутрішнього браку за рахунок:
а) виннх осіб:
Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»;
Кт 24 «Брак у виробництві» .
б) норм природних втрат:
Дт 23 «Виробництво»;
Кт 24 «Брак у виробництві».
Одночасно на суму браку в межах природних втрат:
Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;
Кт 23 «Виробництво».
Понаднормативні втрати відображаються так само, як у випадку б) [23].
Витрати на виправлення браку зазвичай відносять на рахунок 24 «Брак у виробництві» і розподіляють на весь процес виробництва за період.
Типові облікові записи втрат з виправлення браку відображені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Відображення втрат з виправленню браку
№
з/п Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1 Відпущено матеріали на виправлення браку продукції. 24 “Брак у виробництві” 20 “Виробничі запаси”
2 Відпущено напівфабрикати на виправлення браку продукції. 24 “Брак у виробництві” 25 “Напівфабрикати”
3 Нараховано заробітню плату працівникам задіяним у виправленні браку продукції. 24 “Брак у виробництві” 66 “Розрахунки з оплати праці”
4 Нараховано ЄСВ працівникам за виправлення браку. 24 “Брак у виробництві” 65 “Розрахунки за страхуванням”
5 Нараховано плату стороннім особам задіяним у виправленні браку продукції. 24 “Брак у виробництві” 31 “Рахунки в банках” або
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Собівартість внутрішнього браку визнається фактичними витратами за всіма статтями калькуляції, за винятком витрат на підготовку та освоєння виробництва, загальновиробничих та інших витрат, які відносяться тільки на собівартість готової продукції.
Втрати підприємств від браку, який можна виправити, визначаються витратами на повторну або додаткову обробку.
Втрати від браку зменшуються на вартість отриманих матеріалів за ціною їх можливого використання, а також на суму позовів на постачальників за поставку неякісних матеріалів, які стали причиною браку. На виробничих рахунках суми втрат від браку відображаються за мінусом втрат, віднесених на винних осіб.
Втрати від браку списуються щомісяця на витрати відповідного виду виробництва і включаються до собівартості тих виробів або робіт, за якими виявлено брак.
Сальдо з урахуванням кредитових оборотів списують на рахунок 23 «Виробництво». Рахунок 24 «Брак у виробництві» щомісяця закривається. На забраковану продукцію оформляються відповідні акти про брак.
Схема можливих бухгалтерських записів з використанням рахунку 24 «Брак у виробництві» відображена в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
Кореспонденція рахунків з обліку браку
№
з/п Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1 Списання товарно-матеріальних цінностей на виправлення браку 24
20,22
2 Нарахування заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування працівникам за виправлення браку 24
66, 65, 64
3 Списання загальновиробничих видатків на виправлення браку 24
91
4 Списання запасних частин на виправлення браку 24 806
5 Списання фактичної собівартості остаточного браку 24 23
6 Транспортні видатки і послуги сторонніх організацій на виправлення браку 24 377, 36, 631
7 Вартість оприбуткованої забракованої продукції за ціною можливого використання 20, 22 24
8 Утримання з робітників за допущений брак 66 24
9 Списання на собівартість втрат від браку 23 24
10 Суми відшкодувань збитків, присуджені судом за постачання недоброякісної продукції 374, 375 24
При розподілі фактичних витрат на утримання та експлуатацію устаткування слід враховувати, що відповідна їх частина відноситься на собівартість технічного неминучого браку. Ці витрати включаються до собівартості технічного неминучого браку пропорційно основній заробітній платі робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), за нормативним співвідношенням, підрахованим при визначенні кошторисних (нормативних) ставок.
На підставі акта брак оцінюють за допомогою нормативної вартості з урахуванням місця та операції з виникнення браку. Після цього вартість забракованої продукції відображають на рахунку 24 «Брак у виробництві», остаточні витрати на браковану продукцію відносять на дебет рахунку 23 «Виробництво».
Такий порядок обліку браку використовують при нормативному методі, оскільки сума втрат — це особливий вид відхилення від норм. У багатьох видах виробництва втрати від браку нормуються. Передбачений нормою розмір втрат у цих випадках слід прийняти за змінну величину втрат. Щоденно у випуску продукції на основі бухгалтерської довідки обліковують нормативний вид витрат, а фактичні втрати визначають звичайним шляхом. Різниця між фактичним та нормативним розміром втрат буде особливим видом відхилення.
У деяких виробництвах виникають відходи, які поділяються на технологічні втрати і технічний неминучий брак.
До технологічних втрат належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, які не відповідають вимогам нормативно-технічної документації, що виникають у виробництві внаслідок недостатньої керованості окремими операціями технологічного процесу, пов'язаної з недостатнім знанням фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів і виготовлення виробів, недосконалими технологічним обладнанням та вимірювальною технікою, а також невідповідністю окремих фізико-хімічних властивостей використовуваних матеріалів і напівфабрикатів, які виготовляються і поставляються за діючою нормативно-технічною документацією, оптимальним вимогам виробництва.
До технічного неминучого браку у виробництві належать напівфабрикати, деталі, вузли, вироби, які з технологічних причин не відповідають вимогам нормативно-технічної документації і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після усунення недоліків [10].
До статті «Втрати внаслідок технічного неминучого браку» належать:
• вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) з
технологічних причин;
• вартість матеріалів, напівфабрикатів (деталей), зіпсованих при
налагодженні устаткування, у разі зупинки або простою обладнання, через вимикання енергії;
• вартість скляних, керамічних і пластмасових виробів, розбитих під час
транспортування на виробництві;
• витрати на усунення технічного неминучого браку.
Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені відповідно до особливо підвищених технічних вимог у тому разі, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам чи технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.
Не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції в нижчий сорт за якістю.
Облік бракованих виробів у бухгалтерському обліку відрізняється від податкового обліку. Наказом ДПА України від 28.02.2011 № 112 затверджено порядок обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту. У разі заміни продукції на аналогічну, ціна продажу якої змінилась, перерахунок вартості на підприємстві не здійснюють. Разом з тим коли заміняється бракована продукція на іншу модель, перерахунок здійснюється за цінами продажу, які діяли на момент заміни. До витрат підприємства дозволяється віднести вартість бракованої готової продукції — не більше 10% вартості реалізованих товарів, гарантійний термін яких не закінчився. Якщо виробник зареєстрований як платник податку на додану вартість, гарантійна заміна оформляється коригувальною податковою накладною, де зазначено кількісні й якісні показники заміни [38].
У П(С)БО 11 «Зобов'язання» передбачено створювати забезпечення гарантійних зобов'язань. Це рахунок 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань». На цьому субрахунку ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонтів предметів прокату. Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямами формування й використання. В кінці року невикористані забезпечення сторнуються. Сума забезпечень визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного заміщення), необхідних для відшкодування відповідного зобов'язання на дату балансу.
Створення забезпечення відображається таким записом:
Дт 39 «Витрати майбутніх періодів»;
Кт 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань».
Використання забезпечення відображається:
Дт 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»;
Кт 26 «Готова продукція» — у разі заміни виробу і 20 «Виробничі запаси» - у разі заміни деталей.
І одночасно:
Дт 94 «Інші витрати операційної діяльності»;
Кт 39 «Витрати майбутніх періодів».
Невикористані забезпечення в кінці року відображаються:
Дт 39 «Витрати майбутніх періодів»;
Кт 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань» сторно.
Браку у виробництві необхідно уникати. Потрібно складати періодичні контрольні звіти, у яких зазначено порядковий номер замовлення або виробника, причини відбраковки одиниць продукції, а також витрати на виправлення дефектних одиниць, місце виникнення браку, щоб керівництво могло вчасно прийняти рішення щодо його виправлення.
Визначення собівартості бракованої продукції є ключовим моментом у веденні обліку втрат від браку готової продукції. Тому, перш за все, необхідно визначити собівартість браку готової продукції охарактеризувавши його складові.
У собівартість внутрішнього поправного браку включаються:
• витрати на сировину, матеріали і напівфабрикати, витрачені при виправленні дефектної продукції;
• заробітна плата виробничих робітників, нарахована за операції з виправлення браку з відрахуваннями на соціальне страхування та забезпечення;
• відповідна частка витрат на утримання й експлуатацію обладнання та цехових (загальногосподарських) витрат.
У свою чергу, вартість зовнішнього браку визначається, рис 3.1.
Рис. 3.1. Сума вартості зовнішнього браку
В залежності від характеру браку поправного або остаточного у вартість увійдуть ті чи інші складові. При зовнішньому поправному браку до складових собівартості, що враховуються при внутрішньому поправному браку, додається як мінімум транспортні витрати, так як виправлений виріб доставляється в місце виправлення або ж працівники виїжджають до покупця для проведення виправних робіт.
При зовнішньому остаточному браку до складових, що визначають собівартість бракованої продукції, що враховується при внутрішньому поправному браку, додається ще витрати на продаж, так як зовнішній брак оцінюється за повною собівартістю. Додавши до отриманого значення виробничої собівартості продукції, суму відшкодування покупцеві витрат, понесених ним у зв'язку з придбанням цієї продукції, а також величину транспортних витрат, викликаних заміною забракованої продукції, отримуємо вартість остаточного браку.
Для визначення втрат від остаточного внутрішнього і зовнішнього браку з отриманих їх вартостей віднімаються:
• вартість забракованої продукції за ціною її можливого використання;
• суми, фактично утримані з винуватців браку;
• суми відшкодування збитків, присуджені арбітражем або фактично стягнуті з постачальників за поставку недоброякісних матеріалів або напівфабрикатів.
Втрати від внутрішнього браку повинні відображатися у витратах того місяця, в якому виявлено брак, а втрати від зовнішнього браку - у тому місяці, в якому отримані і взяті претензії (рекламації) споживачів (або вони визнані судовими органами).
Втрати від зовнішнього браку, що відносяться до готової продукції, виготовленої в попередньому звітному періоді, списуються на собівартість таких же виробів, вироблених в поточному звітному періоді. Якщо ж у звітному періоді подібна продукція не виготовлялася, втрати від зовнішнього браку розподіляються за видами готової продукції в порядку, встановленому для загальновиробничих витрат (або в іншому порядку, прийнятому організацією).
Собівартість внутрішнього браку визначається, як правило, виходячи з фактичних, а в окремих випадках - з планових або нормативних витрат.
Втрати від браку, обумовлені низькою якістю матеріально-виробничих запасів, поставлених раніше контрагентами, зменшуються на величину претензії постачальниками після визнання її ними або після задоволення позову арбітражем. Враховані втрати від браку щомісяця списуються на рахунки виробництва
і включаються в собівартість відповідних видів продукції.
В індивідуальному і дрібносерійному виробництві втрати від браку можуть бути віднесені на вартість незавершеного виробництва за умови, що ці втрати відносяться до певного замовлення, виконання якого не закінчено. У всіх інших випадках
втрати від браку включаються в собівартість продукції.
На вартість браку відноситься і частина витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією устаткування [26].
Розглянемо приклади обліку бракованої продукції в ТОВ «Юпітер».
Приклад 1. За звітний період комісією з якості було забраковано при передачі із виробництва до складу готової продукції 10 насосів і 8 роторів, плановою собівартістю 600 і 2500 грн. відповідно. Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку браку, який наведено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Юпітер» бракованої продукції
№
з/п Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків Сума
Дебет Кредит
1 Віднесення до складу бракованих виробів насосів 24 26 6000,00
2 Віднесення до складу бракованих виробів роторів 24 26 20000,00
Приклад 2. Висновками комісії з якості передбачено, що 8 насосів і 7 роторів мають дефекти, які можна виправити і направлені для усунення дефектів в цех, а 2 насоси і 1 ротор мають дефекти, які неможливо виправити, але в їх складі існують компоненти, які не містять недоліків і можуть бути використані для комплектації інших аналогічних виробів. Вартість бракованих комплектуючих, в сумі 665 грн., віднесена на розрахунки за претензіями. Ці вироби направленні на демонтаж і комплектуючі були оприбутковані на склад запасів підприємства, а решта відноситься на брухт.
Відображення в бухгалтерському обліку вказані операції обліковуються в порядку зазначеному в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4.
Відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Юпітер» виправлення браку і демонтажу бракованих виробів
№
з/п Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків Сума
Дебет Кредит
1 Нарахування заробітної плати працівникам, зайнятим виправленням браку 24 661 200,00
2 Відображення нарахувань на заробітну плату 24 65 65,00
3 Списано на виправлення браку комплектуючі 24 201 100,00
4 Направленні до складу готової продукції виправлені повністю вироби 26 24 29965,00
5 Нарахування заробітної плати працівникам, зайнятим демонтажем 24 661 100,00
6 Відображення нарахувань на заробітну плату 24 65 37,00
7 Оприбутковано матеріали 201 24 700,00
8 Оприбутковано брухт 209 24 200,00
9 Списано втрати в межах норм природного убутку 946 24 100,00
10 Віднесено на розрахунки за претензіями вартість бракованих комплектуючих 374 24 665,00
11 Списано втрати понад норми природного убутку 946 24 1000,00
12 Відображення на позабалансовому рахунку невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей 072 - 1000,00
Приклад 3. В звітному періоді вартість забракованих насосів і роторів в сумі 1000 грн. 00 коп. відшкодована за рахунок винних осіб, і 665 грн. за рахунок відшкодування витрат постачальником бракованої сировини.
Відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку підприємства відображена в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5.
Відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Юпітер» відшкодування витрат від браку
№
з/п Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків Сума
Дебет Кредит
1 Відображення відшкодування за рахунок винних осіб 661 375 1000,00
2 Відображення відшкодування за рахунок повернення коштів постачальником 311 374 665,00
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Юпітер» втрат зумовлених зовнішнім браком. Зовнішній остаточний брак оцінюється за фактичною виробничою собівартістю забракованих виробів з додаванням витрат на виправлення, демонтаж і повернення цих виробів. Вартість забракованих виробів відновлюється на рахунку 26 «Готова продукція» сторнувальними операціями з відвантаження продукції.
Приклад 4. В звітному періоді було повернуто покупцями 1 ротор продажною вартістю 3600 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ 600 грн. 00 коп. Продукцію замінено, собівартість 2550 грн. 00 коп..
Відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку підприємства відображена в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6.
Відображення в бухгалтерському обліку ТОВ „Юпітер” повернення від покупця бракованої продукції
№
з/п Зміст господарських операцій
Кореспонденція рахунків Сума
Дебет Кредит
1 2 3 4 5
1 Сторнування собівартості готової продукції 901 26 2500,00
2 Відправлення бракованих виробів на усунення недоліків 24 26 2500,00
Продовження табл. 3.6.
1 2 3 4 5
3 Заміна бракованого товару 901 26 2550,00
4 Направленні до складу готової продукції виправлені повністю вироби 26 24 29965,0
Таким чином в цьому підпункті ми розглянули основні операції ТОВ „Юпітер” з обліку витрат браку і можна зробити висновок, що витрати браку відображаються у відповідності до обраної облікової політики і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
4. Організація контролю втрат від браку готової продукції
Процес виготовлення високоякісної продукції неможливий без налагодження дієвої системи контролю. Забезпеченню ефективності діяльності суб’єктів господарювання багато в чому сприяє раціональна організація системи внутрішнього контролю. Одним із завдань такого контролю є вдосконалення організації й управління виробництвом, визначення резервів його зростання. Він повинен здійснюватися на всіх стадіях кругообороту капіталу підприємства, надавати науково обґрунтовану оцінку господарським операціям. Проведення внутрішнього контролю має надавати можливість виявити відхилення та здійснювати певні коригування щодо рівня якості продукції.
Проведення внутрішнього контролю якості продукції зумовлює для підприємства появу значних витрат. Тому одним із завдань для управлінців, особливо за сучасних кризових умов функціонування економіки, є оптимізація процесу контролю, тобто найефективніше його проведення з якомога меншими витратами. У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження питань, пов’язаних з проведенням внутрішнього контролю браку у виробництві, оптимізацією даного процесу, впливом на якість продукції та на величину витрат, пов’язаних з його здійсненням.
На даний момент у фаховій літературі спостерігається критика бездіяльності підприємств стосовно низької якості продукції, недостатньо ефективної системи контролю за якістю, відсутності обліку втрат від браку та контролю по його усуненню. Контроль втрат від браку у виробництві не розглядається окремо, а є складовою контролю якості продукції.
Важливу роль в контролі якості продукції відіграє як бухгалтерський, так і управлінський контроль.
Проведення бухгалтерського контролю є важливим етапом здійснення контролю як за браком, так і за якістю продукції в цілому, оскільки він фіксує дані, які в подальшому використовуються для порівняння та виявлення відхилень. Облікові дані дають можливість визначити ефективність контрольних процедур, адже усунення виявлених недоліків на початковому етапі дає змогу уникнути значних витрат на наступних етапах, включаючи втрати від браку.
Бухгалтерська служба як суб’єкт контролю в системі здійснення внутрішнього контролю займає важливе місце. Суб’єкти ведення бухгалтерського обліку виконують наступні контрольні функції в частині контролю за втратами від браку:
• вибір методу оцінки втрат від браку;
• перевірка правильності визначення фактичної суми втрат від браку;
• перевірка правильності погашення винними особами втрат від браку;
• нарахування заробітної плати та здійснення відрахувань до фондів соціального страхування працівників-винуватців браку, оплата праці працівників не причетних до виникнення браку у виробництві;
• розрахунок суми відшкодування постачальниками неякісних товарно-матеріальних цінностей з вини яких виник брак;
• розрахунок суми відшкодування постачальникам за зовнішній брак;
• ведення обліку виставлених і пред’явлених претензій;
• забезпечення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку відображення браку у виробництві [21].
Адміністративний (управлінський) контроль включає сукупність методів, а також інструкцій (наприклад, посадових), які допомагають управлінню, плануванню та контролю господарської діяльності підприємства (прикладом може бути бюджетування та подання звітів).
Адміністративний контроль на основі бухгалтерської інформації допомагає розробляти та контролювати норми й нормативи. Однак ні бухгалтерський, ні управлінський контроль не може ефективно функціонувати без наявності відповідного середовища контролю, облікової політики та обмеження доступу як до об’єктів контролю, так і до інформації. Тому необхідно організовувати ефективну систему контролю, а також передбачати відповідну її регламентацію в обліковій політиці підприємства.
Організація контролю якості здійснюється шляхом вирішення типових завдань контролю за рівнями управління. Так, на рівні підприємства вирішуються такі завдання:
• координація діяльності підрозділів технічного контролю;
• контроль якості готової продукції, комплектуючих виробів, сировини,
матеріалів;
• участь в удосконаленні та оновленні методів і засобів контролю;
• участь у розробці заходів з покращання якості продукції та підготовка її
до державної атестації;
• впровадження системи автоматизованого контролю;
• облік та аналіз браку, рекламацій;
• встановлення порядку переведення робітників та підрозділів на
самоконтроль;
• інспекційний контроль якості продукції.
У виробничих підрозділах підприємства вирішуються наступні завдання:
• здійснення контролю операцій з використанням системи автоматизованого контролю, передбачених технологічним процесом та узгоджених з відділом технічного контролю;
• контроль технологічних процесів, комплектації продукції, її упаковки, маркування;
• оформлення документів за результатами контролю;
• організація робіт з покращання якості продукції.
Основним недоліком в організації контролю втрат від браку є те, що кожен із функціональних відділів, на які покладено функції контролю, вирішують вузько функціональні завдання, які часто не відповідають стратегічним напрямам діяльності підприємства. Крім того, вони у більшості випадків не пов’язані між собою, більше того, суперечать один одному, чим наносять збитки всій системі контролю, зокрема організації контролю витрат.
Потрібно наголосити на тому, що внутрішній контроль втрат від браку є необхідним для застосування нормативного методу витрат. Своєчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий за такої організації та методології обліку, коли причини змін собівартості, допущених перевитрат і відхилень та отримання економії засобів проявляється в щоденному процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Систематичний контроль за господарською діяльністю підприємства дозволяє контролювати виконання встановлених норм. Поточний контроль дозволяє виявляти відхилення фактичних витрат браку від поточних встановлених норм, що впливає на їх перегляд та зміну. Попередній контроль втрат від браку на основі первинних документів та фіксації відхилень від норм у момент їх виникнення з одночасним виявленням місця їх виникнення, винних осіб та причин дозволяє розробити ефективні превентивні заходи. Для своєчасного й ефективного обліку відхилень від встановлених норм, які є основою застосування нормативного методу, необхідне застосування оперативного поточного контролю. Одним з видів відхилень від встановлених норм в системі нормативного обліку витрат є відхилення якості матеріалів від встановленого стандарту. Причиною даного виду відхилення може бути виникнення браку, тому ефективна система внутрішнього контролю може запобігти його появі, що сприятиме уникненню відхилень від встановлених норм та ефективного виробничого процесу [27].
Слід звернути увагу на те, що в системі контролю нормативний метод обліку витрат має подвійне значення, виступаючи одночасно об’єктом контролю через низку норм і нормативів та засобом контролю, адже нормативний метод обліку охоплює всі види господарських витрат (рис. 4.1.).
Можна стверджувати, що інформація контролю слугує основою для регулювання та коригування господарської діяльності та повинна задовольняти вимоги управлінського персоналу.
Рис. 4. 1. Подвійна роль нормативного методу обліку витрат у системі внутрішнього контролю
Функція контролю, що базується на співставленні планових і фактичних даних вимагає чіткої взаємодії планового відділу та бухгалтерської служби. Однак, на практиці відокремленість планування й обліку призводить до того, що планові та облікові дані групуються за різними принципами, а отже, часто не сумісні. Крім того, на практиці планування витрат ведеться не на основі науково і технічно обґрунтованих норм, а за рівнем витрат попереднього періоду.
Недоліки аналітичного обліку втрат від браку надзвичайно ускладнюють визначення меж відповідальності за втрати, призводить до суттєвого послаблення, а інколи повністю унеможливлюють здійснення контролю за втратами від браку.
Труднощі у здійсненні ефективного контролю пов’язані з тим, що ні у виробничих підрозділах, ні в бухгалтерській службі не здійснюється оперативне групування виявлених відхилень за причинами, винуватцями, відповідальними особами та підрозділами, в сфері впливу яких знаходяться ці витрати. Повна відсутність контролю на етапі стратегічного планування, який покликаний направляти здійснення всіх функцій системи управління, ще більше посилює функціональні інтереси відділів, що виконують ці функції. Організація контролю на етапі реалізації тактичних планів у незначній мірі сприяє успіху в діяльності підприємств.
Отже, планування й облік втрат від браку як база для здійснення наступного контролю не забезпечують необхідною інформацією управлінський персонал для прийняття управлінських рішень.
Вважаємо за доцільно удосконалити організацію контролю втрат від браку у виробництві у наступних напрямах:
1. Організаційний і методичний зв’язок обліку та контролю;
2. Організація контролю браку на рівні стратегічного планування, де контроль дає значний ефект у підвищенні ефективності діяльності підприємства;
3. Посилення оперативності виявлення, узагальнення та групування втрат від браку в розрізі центів відповідальності та місць їх виникнення;
4. Організація контролю на етапах постачання та реалізації.
Удосконалення організації наступного контролю браку у виробництві повинно бути направлено на узагальнення винуватців, причин та місць виникнення браку в цілому по підприємству, що дасть змогу проаналізувати та запобігти його виникненню в майбутньому [5].
Потрібно зазначити, що необхідним є поточне документування відхилень від встановлених норм технічно неминучого браку та зміни норм. Контрольні властивості планової і облікової інформації повинні реалізуватися у напрямі розширення статей витрат: втрати від виправного браку з вини працівника, втрати від невиправного браку з вини постачальника чи працівника та ін.
Рівень ефективності контролю втрат від браку залежить від якості документування, тому важливим є процес документування браку у виробництві. Вирішити проблему отримання якісної первинної інформації можливо створивши систему первинного контролю, що ґрунтується на самоконтролі та взаємному контролі робітників, автоматизації збору, обробки та контролю інформації.
З точки зору контролю ефективності виробництва, виникнення браку необхідно пов’язувати не лише з місцем його виникнення, а й центром відповідальності, винуватцем. Відхилення повинні фіксуватися в облікових документах не лише в абсолютній величині, слід обов’язково вказувати причину та винуватців їх виникнення.
Найбільш складним етапом у проведенні первинного контролю відхилень є “доведення” відхилень від місця виникнення до центру відповідальності, від факту наявності до їх зв’язку з діями конкретного робітника чи постачальника.
З метою ефективного постійного контролю за господарською діяльністю на підприємстві створюється спеціалізований відділ – відділ внутрішнього контролю. Створення даного відділу повинно забезпечувати економічний ефект, а саме, ефективність від його функціонування повинна бути вищою за витрати, понесені на його створення. Вважаємо, що для малих підприємств доцільність створення даного відділу в організаційній структурі підприємства буде незначною, це пояснюється простим технологічним процесом, невеликою чисельністю працюючих та незначним обсягом господарських операцій. Для середніх і великих підприємств понесені витрати на створення відділу внутрішнього контролю окупляться в ході його господарської діяльності. При організації роботи служби внутрішнього контролю необхідно враховувати принципи організації контролю, особливості діяльності підприємства, а також передбачити лінійне підпорядкування даного відділу – безпосередня підпорядкованість керівнику (власнику), що допоможе уникнути конфлікту інтересів та зловживань з боку управлінського персоналу.
Ефективність внутрішнього контролю багато в чому залежить від постановки основних завдань, які він повинен виконувати на підприємстві. З огляду на це слід відмітити, що основними завданнями організації контролю втрат від браку є наступні (рис. 4.2.)
Рис. 4.2. Основні завдання організації контролю втрат від браку
Також потрібно навести приклад завдань і суб’єктів контролю втрат від браку на підприємстві див. (табл. 4.1.).
Таблиця 4.1.
Завдання та суб’єкти контролю втрат від браку
Вид контролю
Види робіт Відповідальні особи, відділи або функціональні підрозділи
1 2 3
Попередній контроль Оцінка обґрунтованості та своєчасності розробки планових показників втрат від браку по підприємству та в розрізі центів відповідальності Відділ внутрішнього аудиту, плановий відділ
Вхідний контроль товарно-матеріальних цінностей Відділ матеріально- технічного забезпечення
Формування вимог положення про заходи морального та матеріального стимулювання працівників відносно виникнення браку Керівники структурних підрозділів, управлінський персонал
Планування здійснення тематичних перевірок вибіркового та суцільного контролю якості продукції Керівники структурних підрозділів, управлінський персонал
Поточний контроль Організація технологічних процесів: фіксація всіх відхилень і порушень від нормального його ходу Керівники структурних підрозділів, відділ матеріально-технічного забезпечення
Контроль втрат від браку в розрізі винуватців, причин, місць виникнення та центрів відповідальності Відділ внутрішнього аудиту
Контроль виявлених витрат від браку Відділ внутрішнього аудиту, керівники структурних підрозділів
Виявлення та діагностика проблем, що виникають при зміні технології виробництва та коригування планів і діяльності підприємства Відділ внутрішнього аудиту, управлінський персонал
Наступний контроль Контроль відхилень від планових норм Бухгалтерська служба, плановий відділ
Оцінка стану бухгалтерського контролю втрат від браку Відділ внутрішнього аудиту
Контроль законності списання втрат від браку Відділ внутрішнього аудиту, бухгалтерська служба
Виконання договірних зобов’язань у частині
якості предмету договору (наявність браку) Керівники структурних підрозділів
Вивчення наявних причин виникнення браку
у виробництві та розробка превентивних заходів Керівники структурних підрозділів, плановий відділ
Запропонований системний підхід до організації контролю втрат від браку сприяє розмежуванню відповідальності за виникнення втрат від браку, а отже, його посиленню, що позитивно впливає на результати діяльності.
Слід відмітити, що ефективність від проведення внутрішнього контролю досягається за умови, що управлінський персонал буде брати до уваги інформацію контролю та приймати оперативні рішення, наприклад, зміна норм та нормативів – повинна формуватися гнучка система норм, яка дозволить уникнути неадекватної оцінки витрат поточним умовам господарювання та забезпечить досягнення високого рівня результатів діяльності. В сучасних умовах жорсткої конкуренції залишилися підприємства, які використовують систему норм та нормативів встановлену ще за радянських часів, що може призвести до значних збитків.
Система контролю якості продукції є сукупністю взаємозв’язаних об’єктів і суб’єктів контролю, видів, методів, засобів оцінки якості виробів і профілактики браку, що використовуються на різних етапах життєвого циклу продукції та рівнях управління якістю. Ефективна система контролю дозволяє в більшості випадків здійснювати своєчасну та цілеспрямовану дію на рівень якості продукції, що випускається, попереджати всілякі недоліки та збої в роботі, забезпечувати їх оперативне виявлення та ліквідацію з якнайменшими витратами ресурсів. Позитивні результати дієвого контролю якості можна виділити і в більшості випадків визначити кількісно на стадіях розробки, виробництва, реалізації, експлуатації (споживання) і відновлення (ремонту) продукції.
З огляду на це, запропоновано технологію контролю втрат браку у виробництві, що забезпечить контроль якості продукції в цілому. Технологія контролю передбачає сукупність послідовних етапів, які за їх функціональним призначенням можна згрупувати у стадії (організаційну, методичну, результативну, анспекційну), необхідність дотримання яких зумовлена виконанням завдань, поставлених перед суб’єктом контролю див. (рис.4.3.).
Організаційна стадія контролю передбачає визначення: суб’єктів та об’єктів контролю, завдань, які слід вирішити у ході проведення контролю, джерел інформації, необхідної для здійснення контролю, вибору прийомів контролю.
Методична стадія контролю браку у виробництві полягає у перевірці правильності оформлення первинних документів, облікового відображення браку у виробництві, розрахунку відхилень від встановлених норм (технічно неминучий брак). Виявлення причин виникнення браку, їх аналіз і встановлення винник осіб – здійснюється на результативній стадії контролю.
Інспекційна стадія контролю втрат від браку у виробництві передбачає перевірку виконання рішень і контроль за впровадженням розроблених пропозицій [12].
Рис. 4.3. Технологія внутрішнього контролю втрат від браку у виробництві
Необхідно відмітити основні завдання служби контролю з перевірки операцій з обліку втрат від браку:
• встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання втрат від браку;
• перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат від браку та їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат і калькулювання;
• підтвердження законності й правомірності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій браку у виробництві (відшкодування втрат працівниками та контрагентами).
З метою ефективного запобігання та виявлення браку у виробництві необхідно також застосовувати технічний контроль, який є складовою технологічного процесу виготовлення та ремонту виробів, який повинен надавати інформацію для своєчасного та необхідного управління технологічним процесом, який починається з надходження на завод сировини, матеріалів і закінчуючи випуском готової продукції з наступним забезпеченням її придатності до експлуатації. Він необхідний для запобігання виникненню браку чи дефектів на кожній операції технологічного процессу.
Потрібно зазначити, що організація технічного контролю якості на підприємстві повинна охоплювати сферу проектування, практичну організацію процесів контролю якості й управління виробничо-технологічними факторами та якістю продукції з метою забезпечення випуску продукції з таким рівнем якості, який повністю відповідає вимогам нормативно-технічної документації. Одним з проявів організації технічного контролю якості є розробка методів аналізу браку та дефектів.
В основу раціональної організації технічного контролю якості продукції на підприємствах покладено наукові принципи його організації, які випливають із загальних принципів організації виробництва. Вважаємо одними з основних принципів технічного контролю якості продукції є принцип:
• профілактичності – виходить з необхідності виконання однієї з функцій контролю, яка полягає в попередженні появи бракованих виробів у процесі виробництва. Цей принцип робить технічний контроль активним і передбачає постійний активний вплив на технологічний процес з метою недопущення дефектів;
• безперервності контролю – передбачає організацію проведення постійного контролю за операціями технологічного процесу з виготовлення продукції й оперативну ліквідацію виявлених недоліків, які можуть призвести до виникнення браку чи дефектів;
• комплексності контролю – передбачає комплексність охоплення контролем всіх елементів виробничого процесу (засобів і предметів праці) і всіх факторів, що визначають якість продукції під час її виготовлення (технічні, організаційні, економічні фактори виробництва, а також соціально-економічні фактори);
• економічності – вимагає проведення контролю втрат від браку у виробництві й якості в цілому з мінімальними витратами на виконання конкретних операцій. Цей принцип передбачає необхідність оптимізації вибору засобів і методів контролю на всіх стадіях діяльності підприємства.
Необхідність першочергового вдосконалення діяльності служб технічного контролю підприємств визначається їх особливим місцем у виробничому процесі. Так, безпосередня причетність до контрольованих об’єктів, процесів і явищ (у часі та просторі) створює працівникам контрольних служб найсприятливіші умови для:
• розробки оптимальних планів контролю, які базуються на результатах тривалого нагляду, аналізу й узагальнення інформації про якість початкових компонентів готової продукції, точність устаткування, якість інструменту та оснащення, стабільність технологічних процесів, якість праці виконавців й інші чинники, що здійснюють безпосередній вплив на якість продукції;
• попередження браку та забезпечення активної профілактичної дії контролю на процеси виникнення відхилень від вимог затверджених стандартів, технічних умов, параметрів діючих технологічних процесів тощо;
• своєчасного проведення в необхідному обсязі всіх передбачених контрольних операцій;
• цілеспрямованої оперативної зміни умов функціонування об’єкта контролю для усунення виникаючих збоїв в роботі та запобігання виробництву й постачанню споживачам виробів неналежної якості.
Контроль якості, здійснюваний відповідними підрозділами підприємств, є первинним (передуванням в часі) у відношені до контролю з боку інших суб’єктів управління якістю. Ця обставина свідчить про необхідність першочергового вдосконалення діяльності служб технічного контролю на підприємствах. На деяких підприємствах вимогливість і об’єктивність працівників технічного контролю при прийманні виготовленої продукції залишаються на низькому рівні. Погана робота з виявлення внутрішнього браку практично повсюдно супроводжується збільшенням рекламацій на продукцію, що випускається. На багатьох підприємствах спостерігається перевищення суми збитків від претензій і рекламацій на продукцію низької якості над величиною втрат від браку у виробництві.
Виявлення багатьох дефектів виробів лише споживачами продукції свідчить про незадовільну роботу служб технічного контролю підприємств, про відсутність необхідної зацікавленості й відповідальності персоналу контролюючих підрозділів у повному виявленні браку на обслуговуваних ділянках виробництва.
У структурі служб контролю якості продукції багатьох підприємств в основному наявні підрозділи, що забезпечують технічні та технологічні аспекти контролю якості. При цьому недостатньо розвинені організаційно-економічні й інформаційні функції відділів і управлінь технічного контролю. На багатьох підприємствах у роботі названих підрозділів існують такі проблеми:
• низька пропускна спроможність контрольних служб і недостатня чисельність персоналу призводить до порушення ритмічності виробництва і реалізації продукції, невиконання окремих робіт з контролю якості, появи безконтрольних ділянок виробництва;
• невірогідність результатів контролю;
• низька вимогливість і суб’єктивізм в оцінці якості продукції;
• недосконала технічна озброєність і недоліки метрологічного забезпечення;
• недосконалість методик вимірювань, дублювання і паралелізм у роботі з оцінки якості;
• відносно низька заробітна плата працівників служб контролю якості продукції підприємств;
• недоліки в системах преміювання персоналу контрольних служб, що призводять до незацікавленості в повному й своєчасному виявленні браку;
• невідповідність кваліфікації контролерів розряду виконуваних контрольних робіт, низький освітній рівень працівників відділу внутрішнього контролю підприємств.
Усунення недоліків у роботі служб технічного контролю, що перешкоджають досягненню високої превентивності, достовірності й об’єктивності перевірок, чинить позитивний вплив на процеси формування й оцінки якості виробів.
По-перше, технічний контроль, спрямований на попередження розбалансування виробничих процесів і виникнення відхилень від вимог, встановлених до якості виробів, сприяє профілактиці браку, його виявленню на ранніх стадіях технологічних процесів і оперативному усуненню з мінімальними витратами ресурсів, що призводить до підвищення якості продукції та ефективності.
По-друге, суворий і об’єктивний контроль якості виробів працівниками відділу технічного контролю перешкоджає проникненню браку за межі підприємств-виробників, сприяє зменшенню обсягів недоброякісних виробів, що поставляються споживачам, знижує ймовірність появи неминуче виникаючих при недосконалому контролі додаткових непродуктивних витрат з виявлення й усунення різних дефектів у вже зібраних виробах, зберіганні, відвантаженні та транспортуванні недоброякісної продукції до споживачів, поверненню дефектної продукції виробникам.
По-третє, надійна робота служби контролю якості створює необхідні передумови для усунення дублювання і паралелізму в роботі інших служб підприємства, зниження обсягів інформації, яка обробляється ними, вивільнення багатьох кваліфікованих фахівців, зайнятих повторною перевіркою продукції, прийнятої службою технічного контролю підприємства, істотного зменшення кількості розбіжностей, що виникають при оцінці якості продукції різними суб’єктами контролю, зниження витрат на технічний контроль і підвищення його ефективності.
Для істотного покращання результатів діяльності з контролю якості продукції необхідна також концентрація зусиль працівників контрольних служб для забезпечення пріоритетного розвитку прогресивних видів технічного контролю, що дозволяють здійснювати профілактику браку у виробництві. На рис. 4.4. зображено склад елементів системи профілактики браку на підприємстві та їх взаємозв’язок [12].
Рис. 4.4. Система заходів з профілактики браку на виробництві
Правильне використовування перерахованих заходів профілактики сприяє значному підвищенню його активної дії на процес формування якості виробів, оскільки здійснюється не пасивна фіксація браку у виробництві, а профілактика його виникнення. Застосування вказаних заходів дозволяє здійснювати своєчасне виявлення відхилень від встановлених вимог, що намічаються, оперативне виявлення і усунення різних причин зниження якості продукції, запобігання можливості їх появи надалі.
ВИСНОВКИ
У даній роботі зроблена спроба, використовуючи численну літературну та джерельну базу, дослідити особливості обліку втрат від браку готової продукції, їх документування та основні методичні шляхи контролю втрат від браку готової продукції.
Отримані в процесі дослідження висновки підтверджують актуальність обраної тематики, а реалізовані мета і завдання роботи дають можливість зробити наступні висновки:
1. На основі проведеного аналізу визначено основні види браку за різними класифікаційними ознаками, що дозволяє отримувати інформацію про якість продукції, розширити номенклатуру її показників, а також поліпшити внутрішній облік та звітність.
2. В роботі з’ясовані основні причини виникнення бракованої продукції та відображено основні методи профілактики браку виробництва.
3. Висвітлені особливості документування втрат від браку готової продукції та актуальні аспекти аналітичного обліку.
4. Охарактеризовані основні складові собівартості браку готової продукції.
5. Аналіз методики обліку браку продукції на підприємстві дав змогу визачити особливості ведення обліку втрат від браку готової продукції на ТОВ «Юпітер». Бухгалтерський облік в товаристві ведеться з застосуванням журнальної форми обліку. Порядок оформлення первинної документації, відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України.
6. Була доведена необхідність введення, організаційних заходів щодо контролю втрат від браку готової продукції на підприємстві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Азрилиан А.Н. Большой экономический словарь / А.Н.Азрилиан.–[4-е изд. доп. и перераб.]. –М.: Институт новой экономики, 1999. –574с.
2. Бутова О. Брак бухгалтеру не враг [Електронний ресурс] / О. Бутова // Московский бухгалтер. – 2006 – № 6. – Режим доступу до журн.: http://www.sv- audit.ru/print_p.php?id=30.
3. Виговська Н.Г. Господарський контроль в соціально орієнтованій економіці: проблеми теорії і методології: [монографія] / Н.Г. Виговська. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 288 с.
4. Войтенко Т. Облік втрат від браку: до і після / Т. Войтенко // Податки та бухгалтерський облік – 2006 р. – № 37 (292) – С. 38-50.
5. Гладких-Родионов М. / От качества до брака один шаг [Електронний ресурс] / М. Гладких-Родионов // Расчет. – 2008 – № 10. – Режим доступу до журн.: http://www.audit-it.ru/articles/account/buhconcret/a65/183273.php.
6. Головко Т.В. Фінансовий облік-1: Підручник.- К.: КНЕУ, 2008.- 416с.
7. Грачова Р. Брак у виробництві [Електронний ресурс] / Р. Грачова // Дебет- Кредит – 2007. – № 19. – Режим доступу до журн.: http://www.dtkt.com.ua/show/1cid0591.php.
8. Державний класифікатор відходів України ДК 005-96, затверджений наказом Держстандарту України від 29.02.96р. No89[Електронний ресурс] // –Режим доступу: http://ukraine.uapravo.net/data/akt53/page1.php.
9. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
10. Ефимов В.В. Средства и методы управления качеством: [учебное пособие] / В.В. Ефимов – М.: КНОРУС, 2008. – 232 с.
11. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 10.07.1999р. № 996-XI, зі змінами .
12. Игонина А.Е. Управление системой закупок на основе оценки поставщика как элемента логистической цепи [Електронный ресурс]: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05. / А.Е. Игонина. – Саратов, 2007. – Режим доступа: http://www.dissertant.org .
13. Ильенкова С.Д. Управление качеством: [учебник для вузов, под общ. ред. С.Д. Ильенковой] / С.Д. Ильенкова, Н.Д. Ильенкова, В.С. Мхитарян и др. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 334 с.
14. Іванків О.Я. Управління витратами і його вплив на якість продукції підприємства [Електронний ресурс] / О.Я. Іванків // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі України. – 2007. – № 12. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/nvvnu/ekonomika/2007_12/R4/3.pdf .
15. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій: Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291
16. Кирш А. Есть произведения, которые не горят, а есть которые не тонут // Бухгалтер. – 2007. - № 12. – с. 2-3.
17. Кучерак Д. Хто заплатить за брак? / Д. Кучерак // Дебет-Кредит. – 2006. – № 42. – С. 16-20.
18. Ламоткин С.А. Управление качеством товарной продукции: [учеб. пособ.] / С.А. Ламоткин, Н.М. Несмелов. – Мн.: БГЭУ, 2006. – 141 с.
19. Лапухин Н.В. Роль учета и анализа в системе управления качеством/Н.В. Лапухин // Бухгалтерский учет. – 1986. – № 6. – С. 7-10.
20. Лист Міністерства промислової політики України від 15.12.2006 р. № 01/5-1-2928 “Щодо класифікації браку і особливостей обліку витрат від браку” / Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_6s/pg_gewxwf.php .
21. Малишко В.Втрати від браку: облік і використання. Практичний Бухгалтерський облік № 14. [Електронний ресурс] // –Режим доступу: http://alls.in.ua/61638-vtrati-vid-braku-oblik-i-vikoristannya.php.
22. Мамедова Э. Калькулирование себестоимости. Внешний и внутренний брак // Ориентир. – 2004. - № 35. – с. 5 – 7.
23. Методичні рекомендації № 373 - Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Мінпромполітики України від 09.07.2007 р. № 373.
24. Методичні рекомендації № 584 - Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень (додаток 7 до наказу ДПАУ від 11.09.2008 р № 584.).
25. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції, робіт, послуг затверджені наказом Державного комітету промислової політики України № 47 від 02.02.2001 р. // Вісник податкової служби України – 2004. - № 15. – с. 20-21.
26. Миронов М.Г. Управление качеством: [учеб. пособие] / М.Г. Миронов.– М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 288 с.
27. Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 2(20): Боднар О.В.Брак як обліково-економічна категорія: підходи до сутності та класифікації [Електронний ресурс] // –Режим доступу: http://eztuir.ztu.edu.ua/115/1/16.pdf.
28. Міжнародний збірник наукових праць. Збірник 3(21).Пархоменко В.М. Економічна сутність браку у виробництві:змістовне наповнення та класифікація. [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://eztuir.ztu.edu.ua/115/1/290.pdf.
29. Момот О.І. Менеджмент якості та елементи системи якості: [навчальний посібник] / О.І. Момот. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 368 с.
30. Наказ Міністерства статистики України від 21.06.96 p. N 193 Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів //Вісник податкової служби України. – 2004. - № 30. – с. 5-8.
31. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: [монографія] / Л.В. Нападовська. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2009. – 224 с.
32. Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами. Підручник.За Податковим кодексом України., Київ 2011. [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1212032142608/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/peredmova_finansoviy_upravlinskiy_oblik.
33. Панченко Т. Учет внутреннего брака в производстве [Електронний ресурс] / Т. Панченко // Финансовая газета. – 2006. – № 36. – Режим доступу до журн.: http://alt-x.narod.ru/DOC/8Proizv/0905brak.txt.
34. Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затверджений наказом Мінюсту України від 12.04.2012 № 578/5.
35. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Мінюст України 19.01.00 № 27/4248. Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 // Українська Інвестиційна Газета. – 2007. – №48. – С. 12-13.
36. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”. Мінюст України 02.11.99 № 751/4044. Затв. наказом Міністерства фінансів України від 02.10.99 № 246 // Українська Інвестиційна Газета. – 2006. – №48. – С. 15-16.
37. Порядок № 203 - Порядок обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, які отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.97 р. № 203.
38. Порядок № 506 - Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений Кабміном України від 11.04.2002 р. № 506.
39. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.92 р. № 14.
40. Слюсарчук Л. Облік браку у виробництві // Вісник податкової служби України – 2008. - № 8. – с. 15-18.
Додаток А
Погляди різних вчених до характеристики поняття «брак»
Ключове поняття, яке визначає сутність браку АВТОРИ
Абашина А.М. [5, с. 56-59]
Азрилиян А.Н. [1, с. 43]
Алдашкин Ф.И. [2]
Бутинець Ф.Ф. [3, с. 24]
Бутова О. [4]
Гладких-Родионов М. [9]
Грачова Р. [10]
Грунфест И.Л. [11]
Дмитриев М.В. [13]
Загородній А.Г. [14]
Іванків О.Я. [15]
Мошенський С.З.[231 с. 253]
Нашкерська Г.В. [22, с. 361]
Панченко Т. [23]
Фоминский И.П. [24]
Хом’як Р.Л. [7, с. 275]
Неякісна
продукція + + + + + +
Сукупність
дефектів /
бракована продукція
+
+
+
Продукція,
виготовлена з відхиленнями від стандартів і тех. умов
+
+
+
+
+
+
+
+
*прізвища авторів наведені мовою оригіналу
Додаток Б
Класифікатор браку за причинами та винуватцями
№
з/п Винуватець Причина браку
1 2 3
Машинобудування
1 Робітник-виконавець Неналежне ставлення до роботи
2 Робітник з
налагодження Неякісне налагодження обладнання
3
Адміністрація цеху Ненормативне зберігання та транспортування матеріалів
Неналежне інформування робітника Невідповідність матеріалів вимогам Неналежне налагодження обладнання Неякісні інструменти, моделі вироби
4
Відділ головного технолога Помилки в технічній документації
Несвоєчасна зміна технології
Технологічні дефекти оснащення
5 Відділ головного
конструктора Помилки в кресленнях
Несвоєчасне корегування креслень
6 Відділ технічного
контролю Пропуск браку
Несвоєчасний контроль
7 Відділ головного
механіка Невиправне обладнання
8 Зовнішній
постачальник Приховані дефекти, неякісні та неукомплектовані матеріали
Будівництво
1 Замовники Нечіткі вимоги до виконавців
2
Проектуючі організації Помилки в кресленнях
Несвоєчасне коригування креслень
Неузгодженість креслень з нормативами та стандартами
3
Субпідрядники Погана якість робіт
Неналежне інформування робітників
Недотримання правил виконання робіт за стадіями
Псування робіт, які були виконані на попередніх стадіях
Несвоєчасне виконання робіт
4 Відділ маркетингу Несвоєчасне поширення інформації про побудований об’єкт
Несвоєчасний пошук постачальників матеріалів
5 Зовнішній
постачальник Приховані дефекти, неякісні та некомплектні матеріали
Харчова промисловість
1
Робочий-виконавець Неналежне ставлення до роботи
Помилки у виконанні на переділах, між передільних стадіях
виробництва, а також фазах виробництва Неналежне упакування готової продукції Недотримання заданої рецептури
2
Відділ головного технолога Помилки в технічній документації
Недосконала технологія виробництва Несвоєчасна зміна технології Технологічні дефекти оснащення
3
Адміністрація цеху Ненормативне зберігання та транспортування матеріалів
Неналежне інформування робітника
Невідповідність матеріалів вимогам Неналежне налагодження обладнання Неякісні інструменти, моделі вироби
Продовження додатку Б
4
Відділ технічного контролю Пропуск браку
Несвоєчасний контроль
Неналежне тестування та інспектування продукції
Погана підтримка в робочому стані засобів і приладів контролю якості на вхідному контролі, в процесі виробництва та остаточний контроль
5 Робітники
лабораторій Невідповідність продукції фізико-хімічним, мікробіологічним,
органолептичним показникам
6
Комірники Неналежні умови зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції
Навмисне їх псування
7 Зовнішній
постачальник Приховані дефекти, неякісні та некомплектні матеріали
Сільське господарство
1 Робочий-виконавець Неналежне ставлення до роботи
Помилки у виконанні етапів роботи
2 Робітники
лабораторій Невідповідність продукції фізико-хімічним, мікробіологічним,
органолептичним показникам
3
Комірники Неналежні умови зберігання добрив, насіння, м’яса та інше
Навмисне їх псування
4
Адміністрація Ненормативне зберігання та транспортування с/г продукції
Неналежне інформування робітника Невідповідність добрив вимогам Неналежне налагодження с/г обладнання
5 Зовнішній
постачальник Приховані дефекти с/г обладнання, низькі сорти насіння,
хворі (погані породи) тварини