Давні печерні житла на території України

ВстPAGE  2

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………....3

Розділ І. Історіографія питання вивчення палео-мезолітичних

            пам’яток на території України…………………………………….…7

Розділ ІІ. Печерні пам’ятки на території Криму…………………...…..21 - 44

          2.1. Палеолітичні печерні пам’ятки……………………………….…21

  2.1.1.Печерні пам’ятки Ак-Кайської мустьєрської культури….…..25

                  2.2. Печерні пам’ятки часів мезоліту…………………………….….37

Розділ ІІІ.  Печерні пам’ятки на території Прикарпаття, Карпат і

           Закарпаття……………………………………………………..…45 - 71

  1.  Палеолітичні прикарпатські печерні пам’ятки ………….….45
    1.  Мезолітичні печерні пам’ятки Прикарпаття …………….….54
    2.  Карпато-закарпатські печерні пам’ятки……………………..61

Висновки……………………………………………………………………...70

Список використаної літератури……………………………………………74

Вступ

Актуальність теми дослідження. Людина з'являється на території України близько 1 мільйона років тому. Близько 100 тисяч років тому заледеніння змусило людей відступити на південь. Вони облаштовуються на берегах Дніпра, Дністра, Південного Буга, Сіверського Дінца. Заледеніння вимушує людину споруджувати житло, шукати притулки в печерах. Ця доба має назву «доби каменя». Найдавніша називається «давньокам'яною добою», або палеолітичною.

Найдавніша палеолітична доба - Шельська характеризується масивними мигдалевидними кам'яними ручними рубилами. Датується вона приблизно 200 000 років до Р.Х.., коли, між періодами двох зледенінь, було в Європі тепло. Деякі археологи, як от І. Г. Шовкопляс, Я. Пастернак, відносять до Шельської доби знахідки біля с. Лука-Врублевська в Подністров'ї. Інші археологи, серед яких В. Щербаківський, А. Л. Монгайт та інші, ставляться скептично до цього і вважають речі Луки-Врублевської пізнішої доби. Аналогічні речі знайдено на півдні Англії, на верхів'ях Рони, Райну, Дунаю. Більше матеріалів (і певнішого характеру) про людність України стосуються наступної доби - Ашельської. Вона збігається з наступом на Україну льодовика. Кліматзмінюється, зникають теплолюбні тварини, людина шукає захисту від холоду в печерах, гротах. Вона полює на звірів, м'ясо яких споживає, а з шкір робить одяг.

До цієї доби на Україні належать стоянки на Дніпрі, в урочищах Круглий, Ненаситець, у с. Буремка, на Сулі. Наступна доба - Муст'єрська, що датується біля 100 000 років до Р. X., припадає на найбільше зледеніння в Україні, з тварин живуть мамонти, шерстисті носороги, зубри, дикі коні, північні олені, ведмеді, гієни тощо. До цієї добивідноситься вже багато пам'яток перебування людини в Україні.

Сліди перебування перших поселенців кам’яного віку, який ще називається палеолітом, на території сучасної України виявлені на Закарпатті, Середньому Дністрі, поблизу Житомира, на Донеччині та в Криму.

Вивчення стоянок первісних людей на території сучасної України, зокрема печерних, у печерах, які були пристосовані до житла, дозволяє зрозуміти життя та побут мешканців тої доби. Це і обумовлює актуальність вевчення даної теми.

Мета роботи -  комплексний аналіз  первісних печерних стоянок на території сучасної України.

Мета  опосередковує ті задачі, які поставлені  перед роботою:

  •  вивчити стан дослідженості первісних печерних стоянок на території сучасної України;
  •  порівняти  погляди науковців на об`єкт вивчення у роботі – первісні печерні  житла (стоянки) на території України;

-   розкрити сутність та  основні риси  житла печерного типу на основі знахідок та отриманих нових даних про людину  і  природне середовище, що її оточувало в добу палеоліту та мезоліту.

  •  дослідити печерні пам’ятки на території Криму палеолітичної доби та  часів мезоліту;
  •  вивчити відмінності печерних пам’яток на території Криму палеолітичної доби та  часів мезоліту від печерних пам’яток  мустьєрської культури;

 -  дослідити печерні пам’ятки на території Прикарпаття, Карпат і Закарпаття.  Здійснити порівняльний аналіз при їх дослідженні.

Об’єкт дослідження  - печерно-скельні ансамблі періоду палеоліту та  мезоліту   які  були розташовані на території сучасної України.

Предмет вивчення  - основи  облаштування та необхідність  печерних стоянок на  території України в певні  історичні епохи та часи.

Методи дослідження.  Для досягнення поставленої у роботі мети,  використано наступні методи дослідження теми: системно-структурний, історичний, порівняльний, формально-логічного аналізу, статистичний, мовний, аналітичний, діалектичний.

Системно-структурний метод використано при дослідженні складових, що включає у себе поняття “первісні печерні житла”, та при визначенні місця первісних печерних стоянок на території України в  археологічній науці

Історичний метод знайшов своє застосування при розгляді питань стосовно: виникнення та розвитку уявлень про поняття “первісні печерні житла”, “стоянки давніх людей”,  утворення  первісних печерних стоянок на території Криму,Прикарпаття, Карпат і Закарпаття.

Порівняльний метод дослідження  використано при визначенні особливостей “первісних печерних  стоянок” на території України в різні епохи и часи.

  Метод формально-логічного аналізу задіяно для з`ясування змісту досліджуваного матеріалу, його аналізу та класифікації.    

 Статистичний метод використано при характеристиці побуту, устрою, особливостей  побудови  печер первісних людей на території сучасної України.

Аналітичний метод використано для з`ясування причин, особливостей та закономірностей появи перших печерних стоянок на території України, при аналізі стану дослідженості даної проблеми  на сьогодні, визначенні перспектив подальшого дослідження  даної проблеми.

Хронологічні рамки дослідження обмежені 30 000 до Р. Х. -  7 тис. років до н.е.

Територіальні рамки обмежені місцерозташуванням печерних стоянок первісної людини на території України. Це Кримські гори та верхів’я  Дністра.

Джерельну базу роботу складають праці вчених, які присвятили свої праці питанням, що так або інакше мають відношення до вивчення печерних стоянок  первісної людини на території України. Серед них, зокрема: Колосов Ю.Г. , Формозов А.А.2, Федоровский А.Н.3,  Спесивцев В.4,  Спіцин О. О.5, Крайнов Д.А.6, Рудинський М.Я.7  та ін.Важливою віхою у розвитку української науки щодо первісних печерних стоянок  на території України стали роботи Мацкевого Л.Г.  Базою роботи і послугували наукові праці  вказаних авторів.

Структурно робота складається із вступу, трьох розділів, які містять 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел.

Посилання

 Колосов Ю.Г.  Аккайская мустьерская культура. - К.: Наук. думка, 1986.

2 Формозов А.А. Периодизация мезолитических стоянок Европейской части СССР // Советская археология,  1954

3 Федоровский А.Н. Древности окрестности с. Райгородка Изюмского уезда. – В кн. Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХІІ АС. Харьков, 1902.

4 Спесивцев В. Находки в Райгородке. – В кн. Труды ХІІ АС. – М., 1905

5 Спіцин О. О. Південно-руський неоліт. – В кн..: Записки історико-філологічного відділу АН УРСР, 1927,. - №51.

6 Крайнов Д.А. Пещерная стоянка Таш-Аир 1 как основа периодизации послепалеолитических культур Крыма // МИА, 1960. - №91.

7 Рудинський М.Я. До питання про культури мезолітичної доби на Вкраїні. – Антропологія. - 1928. -  Т. 1.

Рис. 10. Навіс Львів VII. Кам'яні вироби доби мезоліту

У цілому типологічні показники крем'яних артефактів, остеологічні рештки, стратиграфічні спостереження та ізотопна дата дають змогу зарахувати комплекс до мезолітичної культури Незвисько-Оселівка, зокрема пам'яток типу Незвисько ІХ-Атаки VI21.

                        3.3. Карпато-закарпатські печерні пам’ятки

У Карпатському регіоні знаходиться велике скупчення печер. Такі утвори давно стали об'єктами, що дали значну кількість першоджерел щодо давнього заселення.

На території Карпат було проведено дослідження поселення в урочищі Кути поблизу селища Більшівці Галицького району. Ці дослідження були розпочаті Т.Ткачуком ще 1999 року, у ході яких було встановлено, що пам'ятка заселялася неодноразово, починаючи з новокам'яної доби. Нижній шар поселення залишений носіями культури лінійно-стрічкової кераміки періоду неоліту, верства трипільської культури має два нашарування - середнього (заліщицька група) і пізнього етапів (кошиловецька та шипинецька групи) розвитку культури. Тут зустрічаються також матеріали ранньої пори бронзового віку (межановицька культура) і києво-руського часу.

Посилання

Леруа-Гуран А. Религиозные верования палеолита (культ костей) // Донецкий археол. сборник. — Донецк, 1993. -С. 24-41.

2 Беляева E.B. К вопросу о вариабельности хозяйственных типов мустьерских памятников // АА. - 1996. - № 5. - С. 41-48.

3 СкленаржК. За пещерным человеком. — М., 1987. — 270 с.

4 Соффер О.А. Верхний палеолит Средней и Восточной Европы: Люди и мамонты // Проблемы палеоэкологии древних обществ. — М., 1993. — С. 99.

5 Оленковський М.П. Про походження граветських елементів в амвросіївській та ново-володимирівській культурах // ПИАУ — Харьков, 1997. — С. 6—7.

6 Грибович РТ. Мацкевой Л.Г, Пелещишин Н.А. и др. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). — Киев, 1987. — С. 60.

7 Мацкевий Л.Г. Роботи Львівської обласної експедиції... — С. 43—46.

8 Ткаченко В.І. Оріньякоїдні культури Закарпаття у системі пізнього палеоліту Центральної та Східної Європи // ПИАУ. — Харьков, 1997. — С. 8.

9 Оленковский Н.П. Культурно-историческая градация позднего палеолита Нижнеднепровского региона // АА. — 1994. — № 3. — С. 202, № 12.

10 Ефименко П.П. К вопросу о характеристике исторического процесса в позднем палеолите Европы // СА. — М., 1956. — 26. — С. 41.

11 Нужный Д.Ю. Проблема сезонної адаптації фіналь-нопалеолітичних мисливців на мамонта Середнього Подніпров'я і нові епіграветські пам'ятки у басейні Трубежа // Археологія. — К., 1997. — № 2. — С 3—23.

12 Гладилин В.Н., Пашкевич ГА. Указ.соч. — С. 106—112; Ткаченко В.І. Зазн. праця. — С. 8.

13 Бибиков С.Н. Древние кремневые выработки на горе Белой в районе Каменец-Подольска // Материалы сес., посвященной итогам археол. и этнограф, исследований 1964 г. в СССР. — Баку, 1965. — С. 56—58.

14 Мацкевий Л.Г. Дослідження в печерних утворах Придністров'я в 1991—1992 pp. // Тези доп. 12-ї Вінн. обл. історико-краєзн. конф. 7 вер. 1993 p. — Вінниця, 1993. — С. 18—19.

15 Адаменко О.М. Чертовец. Обнажение 507 // Мацкевой Л.Г. Звіт про роботи у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях у 1976 році. — АФ ІУ та НА ІА НАНУ. — Львів, 1976 (1977). — С 6—7.

16 Черниш О.П. Стародавнє населення Подністров'я в добу мезоліту. — К., 1975. — С 124—125.

17 Формозов А.А. Очерки по первобытному искусству // МИА.— 1969. — № 165. — С. 143.

18 Мацкевий Л.Г. Дослідження в печерних утворах... — С. 19.

19 Мацкевой Л.Г., Адаменко О.М., Артюх B.C. Работы в Предкарпатье и Поднестровье // АО 1977. — М., 1978. — С. 356—357

20 Целевич Ю. История Скиту Манявского. — Львов, 1887. — 72 с.

21 Мацкевой Л.Г. Мезолит запада... — С. 70—71.

22 Мацкевой Л.Г. Мезолит запада... — С. 71 - 75.

23 Мацкевой Л.Г. Мезолит запада... — С. 52 - 75.

24 Григорье Г.П. Неандерталец и его эпоха // АВ. — СПб., 1992. — С. 185—187.

25 Мацкевой Л.Г. Мезолит запада... — С. 71—75.

26 Мадейська Т. Природная среда во время развития палеолитических культур на территории Польши // АА — 1996.— № 5.— С. 33—40.

27 Сергин В. Я. О сезонах обитания на палеолитических поселеннях // КСИА — 1992. — Вып. 206 — С. 48—52.

28 Формоюв А. А. Мустьерская стоянка Кабази в Крыму (первый опыт изучения погребенных пещер в СССР)   //  СА. —1959. —29—30. —С. 143—159.

29 Ткачук Т. Матеріали до вивчення актуальних проблем трипільської культури Верхнього Подністров'я і Попруття // Галич в доісторії і середньовіччі. Матеріали міжнародної археологічної конференції. Галич, 4-6 вересня 2003.- Галич.- 2003.- С.58; 61.

30 Ткачук Т.М. Кошиловецький шар поселення Більшівці і його місце в енеоліті Верхнього Подністров'я // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції "Трипільський світ і його сусіди" (м. Збараж 20-25 серпня 2001 року).-Збараж: Видавництво державного історико-архітектурного заповідника в м. Збаражі. - 2001.- С.61.

31 Мацкевий Л. Питання використання печер Галицько-Тлумацького Подністров'я // Галич в доісторії і середньовіччі. Матеріали міжнародної археологічної конференції. Галич, 4-6 вересня 2003.- Галич.- 2003.- С. 18.

32 Там само. - С.19.

33 Державний реєстр пам'яток археології Івано-Франківської області. - Івано-Франківськ.- 2001.- С.163-165.

34 Кочкін І., Мацкевий Л. та ін.. Підсумки роботи Галицької археологічної експедиції Прикарпатського університету імені В. Стефаника у 2002 – 2003 роках // Галичина. – 2003. - №9. – С. 41.

35 Гладилин В.Н., Смирнов С.В. Закарпатская палеолитическая экспедиция // Археологические открытие 1969 г. – М.: Наука, 1970. – С.218.

36 Левенець М. Печери Малої та Великої Угольки // Атлас Закарпаття, 2007.

37 Карстові печери Закарпаття // Збірник "Охороняймо природу" Ужгород 1964, сторінка 32 - 49.

38 Печера Молочний камінь // Праліси в центріЄвропи //  http://www.karpaty.lviv.ua

Висновки

Розглянуті пам’ятники палеолітичної та мезолітичної епох на Україні дозволяють зробити висновки про основні форми господарської діяльності населення того часу, а також певною мірою висвітлити питання про устрій тогочасного суспільства, вірування, міжплемінні зв'язки тощо.

Тел. для заказа работы в Украине:

Киевстар 097-629-90-82

МТС  095-876-54-70

Также пишем работы любой тематики

      Список використаної літератури

  1.  Адаменко О.М. Чертовец. Обнажение 507 // Мацкевой Л.Г. Звіт про роботи у Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях у 1976 році. - АФ ІУ та НА ІА НАНУ. - Львів, 1976 (1977). – С. 6-7.
  2.  Александровский А.Л., Мацкевой Л.Г. Почвенно-стратиграфические условия залегания мезолита запада Украины // Четвертичный период. Палеонтология и археология. - Кишинев, 1989. - С. 218-224.
  3.  Артюх В. Нові печерні пам'ятки Середнього Подністров'я // СПІКСНУ. — Львів, 1995. – С.3-7.
  4.  Бадер Н.О. О соотношении верхнепалеолитических и мезолитических культур Крыма, Кавказа и Ближнего Востока. – М.: Наука, 1964.
  5.  Беляева E.B. К вопросу о вариабельности хозяйственных типов мустьерских памятников // АА. - 1996. - № 5. - С. 41-48.
  6.  Беляшевский Н.Ф. Следы пребывания первобытного человека на берегах р. Дніпр вблизи г. Києва. – В кн.. Труды VII АС. – М., 1897.
  7.  Бибиков С.Н. Грот Мурзак-Коба – новая позднепалеолитическая стоянка в Крыму // СА, 1940, V.
  8.  Бибиков С.Н. Древние кремневые выработкина горе Белой в районе Каменец-Подольска // Материалы сес., посвященной итогам археол. и этнограф, исследований 1964 г. в СССР. -Баку, 1965. - С. 56-58.
  9.  Бибиков С.Н. К вопросу о неолите Крыма // КСИИМК, 1940 (1940 а), вып. 4.
  10.  Бибиков С. Н. Предварительный отчет о работе Кримской зкспедиции 1935 г. // СА. -1936,. - № І.- 166 с.
  11.  Бибиков С.Н. Фауна из навеса Фатьма-Коба // КСИА АН СССР, 1959, №8.
  12.  Бобринський А. Курганы и случайные археологические находки близ г. Смелы. - СПб, 1887.
  13.  Бонч-Осмоловский Г. А. Грот Киик-Коба // Палеолит Крима, вип. 1. М.— Л.: Наука,1940. – 88 с.
  14.  Бонч-Осмоловський Г.А. Итоги изучения Крымского палеолита. – Труды ІІ Международной конф. АИЧПЕ, вып.V. M.-Л., 1934. – С.82-96.
  15.  Векилова Е.А. Мезолитическая стоянка Сюрень 2 // КСИА АН УССР, 1957. - №7.
  16.  Векилова Е.А. К вопросу о свидерской культуре в Крыму (стоянка Сюрень 2) // КСИА АН УССР, 1961, 82.
  17.  Векилова Е: А. Стоянка Сюрень І й ее место среди палеолитических местонахождений Крыма и ближайших территорий // МИА, № 59. М.— Л.: Наука, 1957. – 320 с.
  18.  Воєводский М.В.  К вопросу о ранней (свидерской) стадии эпипалеолита на территории Восточной Европы // Труды АИЧП. – Л.-М., 1934, вып. 2.
  19.  Воеводский М.В. Мезолитические контуры Восточной Европы // КСИИМК,  1950, №31.
  20.  Гладилин В.Н., Пашкевич ГА. Палеогеография среднего и позднего вюрма Закарпатья по данным исследований в пещере Молочный Камень // Палеоэкология древнего человека. -М., 1977.- С. 106-112.
  21.  Гладилин В.Н., Смирнов С.В. Закарпатская палеолитическая экспедиция. – Археологические открытие 1969 г. – М.: Наука, 1970. – С.218.
  22.  Грибович Р.Т. Мацкевой Л.Г, Пелещишин Н.А. и др. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). - Киев, 1987. - С. 60.
  23.  Григорье Г.П. Неандерталец и его эпоха // Археологический вестник. - СПб., 1992. - С. 185-187.
  24.  Гуменюк В. Деякі аспекти палеоекономіки на прикладі печерних комплексів Прикарпаття //СПІКСНУ. — Львів, 1995. — С 24—26.
  25.  Державний реєстр пам'яток археології Івано-Франківської області. -Івано-Франківськ.-2001.- С.163-165.
  26.  Ефименко П.П. К вопросу о характеристике исторического процесса в позднем палеолите Европы // Советская археология. - М., 1956. - 26. - С. 41;
  27.  Єфименко П.П.  Мелкие кремневые орудия геометрических и иных своеобразных очертаний в руських стоянках ранненеолитического возраста // Русский антропологический журнал, 1924, т. 13, вып. ¾.
  28.  Єфименко П.П. Стоянки каменного века в окрестностях г. Изюма. – Старовинності Ізюмини. Ізюм 1928, вып. 3.
  29.  3ахарчук О. Деякі аспекти стратиграфії та оцінки геоморфологічних умов печерних комплексів Прийма І і Львів VII // Мацкевий Л.Г. Дослідження Львівської обласної експедиції ІУ НАНУ у 1996 році. - АФ ІУ та НА ІА НАНУ. - Львів, 1996. - С 59-64.
  30.  Иванова Й. К. Геологический возраст ископаемого человека. - М.: Мысль, 1965. – 280 с.
  31.  Карстові печери Закарпаття // Збірник "Охороняймо природу" Ужгород 1964, сторінка 32 - 49.
  32.  Кибальчич Т.О. О находках предметов каменного периода на левом берегу Днепра, 1880
  33.  Ковалюх Н.Н. Результаты радиоуглеродного датирования археологических памятников Украины // Мацкевий Л.Г. Дослідження Прикарпатської експедиції у 1992 році. - АФ ІУта НА ІА НАНУ. - Львів, 1992 (1993). - С. 1.
  34.  Колосов Ю.Г.  Аккайская мустьерская культура. - К.: Наук. думка, 1986. - 224 с.
  35.  Колосов Ю.Г. До питання про виділення аккайської культури в Криму // ХV наук. конф. Ін-ту археології АН УРСР: Тези докл. - Одеса, 1977. - С.57-59.
  36.  Колосов Ю. Г. До питання про заселення Кримських яйл в кам'яну добу.- Археологія, т. XIX. - К.: Наукова думка, 1965. – 530 с.
  37.  Колосов Ю. Г Дослідження післяпалеолітичних стоянок Криму в 1958—1959 pp.Археологія, т. XVI К.: Наука, 1964. – 460 с.
  38.  Колосов Ю.Г.  Мустьерские стоянки района Белогорска. - К.: Наук. думка, 1983. - 207 с.
  39.  Колосов Ю.Г.  Раскопки пещеры Кара-Коба в Крыму // КСИА АН УССР, 1960, вып. 10.
  40.  Колосов Ю.Г. Специфические типы орудий аккайской мустьерской культуры в Крыму // Орудия каменного века. - К.: Наук. думка, 1978. - С.6-19.
  41.  Колосов Ю.Г., Степанчук В.Н., Чабай В.П. Ранний палеоліт Крыма. - К.: Наукова думка, 1993. - С.61.
  42.  Комар М.С. Результати спорово-пилкового аналізу матеріалів з Прийми І // Мацкевой Л.Г. Звіт про роботи в Передкарпатті та на Поділлі в1988 році. — АФ ІУ та НА ІА НАНУ. — Львів,1988. — С 1—2.
  43.  Кочкін І., Мацкевий Л. та ін.. Підсумки роботи Галицької археологічної експедиції Прикарпатського університету імені В. Стефаника у 2002 – 2003 роках // Галичина. – 2003. - №9. – С. 41.
  44.  Крайнов Д.А. Пещерная стоянка Замиль-КобаІ. В кн.: Труды ГИМ, 1938. - №8.
  45.  Крайнов Д.А. Пещерная стоянка Таш-Аир 1 как основа периодизации послепалеолитических культур Крыма. – МИА, 1960. - №91.
  46.  Кричевський Є. Ю. Ранній  неоліт  і походження  трипільської культури. – В кн..: Палеоліт і неоліт України. – К., 1949, т. 1 .
  47.  Левенець М. Печери Малої та Великої Угольки// Атлас Закарпаття, 2007.
  48.  Левицький І.Ф.  Стація в ур. Піщаному біля Народич. – Антропологія, 1931, ІV.
  49.  Леруа-Гуран А. Религиозные верования палеолита (культ костей) // Донецкий археол. сборник. — Донецк, 1993. -С. 24-41.
  50.  Мадейська Т. Природная среда во время развития палеолитических культур на территории Польши // АА — 1996.— № 5.— С. 33—40.
  51.  Мацкевой Л.Г., Адаменко О.М., Артюх B.C. Работы в Предкарпатье и Поднестровье // АО 1977. — М., 1978. — С. 356—357
  52.  Мацкевий Л.Г, Гуньовський І.М., Демедюк М. С. Археологічні дослідження в печерах і навісах Поділля // Тези доп. 8-ї Вінн. обл. історико-краєзн. конф. — Вінниця, 1989. — С 6—7.
  53.  Мацкевий Л.Г Дослідження 1993 року в Західному Поділлі // Матеріали IX Поділ, історико-краєзн. конф. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С 133-137.
  54.  Мацкевой Л.Г, Демедюк К С. Природные условия обитания человека в Украинских Карпатах // Четвертичный период: Методы исследования, стратиграфия и экология. -Таллинн, 1990. - Т. 2. - С. 168.
  55.  Мацкевий Л.Г. Дослідження в печерних утворах Придністров'я в 1991-1992 pp. // Тези доп. 12-ї Вінн. обл. історико-краєзн. конф. 7 вер. 1993 p. - Вінниця, 1993. - С. 18-19.
  56.  Мацкевой Л.Г. Каменное сырье в мезолите запада Украины. // Задачи советской археологии. - М., 1987. - С. 164-165.
  57.  Мацкевий Л.Г. Мезолит запада Украины. – Киев, 1991. – 148 с.
  58.  Мацкевий Л. Печерні пам'ятки заходу України - джерело матеріальної і духовної культури // СПІКСНУ - Львів, 1995. - С 62-66.
  59.  Мацкевий Л.Г. Роботи Львівської обласної експедиції у 1995 році // АДЛ 1995. - Львів, 1996. - С 43-46.
  60.  Никифорова К.В. Общая стратиграфическая шкала верхнеплиоценовых и четвертичных (антропогенових) обложений на территории СССР // Стратиграфія СССР. Четвертичная система. - М.: Наука, 1982. - С. 128.
  61.  Нужный Д.Ю. Проблема сезонної адаптації фіналь-нопалеолітичних мисливців на мамонта Середнього Подніпров'я і нові епіграветські пам'ятки у басейні Трубежа // Археологія. - К., 1997. - № 2. - С 3-23.
  62.  Оленковський М.П. Про походження граветських елементів в амвросіївській та ново-володимирівській культурах // ПИАУ — Харьков, 1997. - С. 6-7.
  63.  Оленковский Н.П. Культурно-историческая градация позднего палеолита Нижнеднепровского региона // АА. - 1994. - № 3. - С. 202.
  64.  Печера Молочний камінь // Праліси в центріЄвропи //  http://www.karpaty.lviv.ua
  65.  Полікарпович М.К. Дагістарычна стаянкі Сярэдняга Сажа. – Запіскі адд. гум. наук. – Минск, 1930. – кн. 2.
  66.  Рудинський М.Я. До питання про культури мезолітичної доби на Вкраїні //Антропологія. - 1928. -  Т. 1.
  67.  Рудинський М.Я.  Матеріали до вивчення неолітичної доби сточища р. Ворскли. – К., 1929.
  68.  Сергин В. Я. О сезонах обитания на палеолитических поселеннях // КСИА. - 1992. - Вып. 206 - С. 48-52.
  69.  Сібільов М.В. Старовинності Ізюмини, 1926-1930, вип.. I-IV.
  70.  Скленарж К. За пещерным человеком. - М., 1987. – С. 212.
  71.  Соффер О.А. Верхний палеолит Средней и Восточной Европы: Люди и мамонты // Проблемы палеоэкологии древних обществ. -М., 1993. - С. 99.
  72.  Спесивцев В. Находки в Райгородке. – В кн. Труды ХІІ АС. – М., 1905.
  73.  Спіцин О. О. Південно-руський неоліт. – В кн..: Записки історико-філологічного відділу АН УРСР, 1927, №51.
  74.  Степаненко В.А. Кукрекский комплекс стоянки Балин-Кош в Крыму. – В кн.: Нове исследования археологических памятников на Украине. – Кияк, Наук. думка, 1978.  
  75.  Столяр А.Д. Мезолитические комплексы Алимовского навела в Крыму. - КСИА АН СССР, 1961, №84.
  76.  Татаринов K.A. Історія і роль полювання у становленні сучасної людини // Мисливство. - К., 1993. - С. 6-21.
  77.  Ткаченко В.І. Оріньякоїдні культури Закарпаття у системі пізнього палеоліту Центральної та Східної Європи // ПИАУ. - Харьков, 1997. - С. 8.
  78.  Ткачук Т.М. Кошиловецький шар поселення Більшівці і його місце в енеоліті Верхнього Подністров'я // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції "Трипільський світ і його сусіди" (м. Збараж 20-25 серпня 2001 року).- Збараж: Видавництво державного історико-архітектурного заповідника в м. Збаражі. - 2001.- С.61.
  79.  Ткачук Т. Матеріали до вивчення актуальних проблем трипільської культури Верхнього Подністров'я і Попруття // Галич в доісторії і середньовіччі. Матеріали міжнародної археологічної конференції. Галич, 4-6 вересня 2003.- Галич.- 2003.- С.58; 61.
  80.  Федоровский А.Н. Древности окрестности с. Райгородка Изюмского уезда. – В кн. Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХІІ АС. Харьков, 1902.
  81.  Формозов А. А. Мустьерская стоянка Кабази в Крыму (первый опыт изучения погребенных пещер в СССР) // Советская археология. -1959. -29-30. - С. 143-159.
  82.  Формозов А.А. Очерки по первобытному искусству // МИА.- 1969. - № 165. - С. 143.
  83.  Формозов А.А. Периодизация мезолитических стоянок Европейской части СССР // Советская археология,  1954. -  С.40.
  84.  Черниш О.П. Стародавнє населення Подністров'я в добу мезоліту. - К., 1975. - С 124-125.
  85.  Целевич Ю. История Скиту Манявского. - Львов, 1887. - 72 с.
  86.  Эрнст Н. Л. Четвертичная стоянка в пещере у д. Чокурча в Криму.-Труди II Международной конференции АИЧПЕ, вып. V. М.-Л., 1934. – 440 с.