Денежно-кредитные системы

1. Конц-ція та центр-ція банк-го капіталу, відкриті закриті форми. Банк монополії, їх форми. ТНБ.

Початкові процеси централізації та концентрації банківського капіталу почались на початку 20 ст коли виділилися найкрупніші банки в окремих країнах . Загальна централізація та концентрація у світовому маштабі відбулась на межі 70-80 років на базі найпотужніших банків розвинутих капіталістичних країн. Ці банки в результаті зазначених процесів зайняли провідні місця у ГКС світу.

За останні роки темпи укруплення набули ще більшого росту. За активами найкрупніші банки 70 років не увійшлиб зараз навіть до 100 кращіх банків . Найпотужнішими банками зараз є японські банки. В основі процесу концентрації та централізації банківського капіталу лежать відповідні процеси у галузі промислового капіталу.

Концентрація та централізація може проявлятися у відкритих та закритих формах. На початковому етапі розвитку капіталізму панували відкриті форми, з появою законодавчих обмежень монополізму у ГКС ФКУ були вимушені перейти до закритих форм.

Відкриті форми це :

1) злиття – поглиненя більш потужним банком менш потужного, така форма зявилася в кінці 19 на початку 20 ст у звізку з чисельними банкруцтвами мілких банків , ації яких були викуплені їх конкурентами. Злиття шляхом поглинення мілких банків повторилося у значних маштабах в 70-80 роках. Але злиття повязано не лише з банкруцтвами , 50 – 70 роках провідні банки світу добровільно зливалися для посилення свої позицій на внутрішньому та зовнішніх ринках ( в результаті таких злиттів утворилися Фьост нешнл сити бенк , Нешнл вестминстер бенк та ін ).

2) Філіальна мережа – застосовується для залучення нових потоків капіталів та витіснення конкурентів.

Закриті форми це :

1) Кореспонденські відносини – договірні відносини між банками з ціллю взаємовигідного виконання операції.

2) Холдингові компанії – компанії які шляхом залучення капіталів ( як правило через випуск акцій) скуповують контрольні пакети акцій ФКУ та компаній інших галузей для провадження через них власної політики.

3) Банківські ланцюги – форма контролю одним банком групи інших При цій формі одні й тиж самі люди входять до керівних органів акціонерів або директоратів різних банків

4) Система дочерних підприємств - основний банк-контролер володіє акціями лише одного банку з підконтрольної групи , це банк в свою чергу володіє акціями іншого банку і так далі по ланцюгу.

Виділення крупних банків та концентрація в них капіталів приводять до монополізації банківської справи – зосередження основного обсягу операцій в руках декількох провідних банків. Форми банківських монополій:

1) Трест – первинна форма банківської мономолії яка виникла при злитті декількох баків або поглинанні одним банком іншого.

2) Картель – домовленість між банками , щодо застосування єдиної кредитної політики

3) Консорціум – тимчасове обєднання декількох банків між собою ( а також можливо з промисловими монополіями ) для фінансування надвеликих фін проектів або розміщення ЦП

4) Концерн – обєднання декількох банків під контролем одного банка обо іншої установи.

Зростання конкуренції в банківській справі з одночасним зростанням потреби ТНК у якісно новому підході до надання банківських послуг( великий обсяг необхідних ресурсів, велика швидкість операцій , конфеденційність , надійність ьта ін ) привели до утворення ТНБ.

ТНБ – крупні кредитно фінансові комплекси універсального типу , що мають шороку мережу закодонних філій( не меньше ніж у 5 країнах) і більшисть прибутків одержують за кордоном . Серед ТНБ різних країн проявляється дуже жорстка конкуренція за останні роки склалася наступна ситуація : ТНБ США та Великобританії уступили свої позиції ТНБ Японії. Різкоко розширили свій вплив ТНБ Фрації та Швейцарії.

________________________________________________________

2. Роль конкуренції в банківській справі

Конкуренція в банківські справі проявляється :

1) Між банківськими інститутами.

Конкуренція у банківській справі останнім часом носить всебільше неціновий характер. Це повязано з тим , що сучасні банки намагаються зберігати на постійному рівні ціни на свої послуги. Конкуренція зосереджується на умовах надання кредитів ( сторк розмір умовах погашення ), на додаткових послугах ( цілодобова інкасація документів, надання безкоштовних консультацій постійним клієнтам) , на системі пільг для постійних клієнтів , на підвищенні якості обслуговування

2) між банківськими та іншими ФКУ ( боротьба за вклади населення , за користувачів споживчого кредиту та ін )

3) між банками та установами , що не відносяться до ФКУ ( останній час намітилася тенденція вторгнення крупних корпорацій у сферу надання банківських посуг – надання кредиту, обслуговування кредитних карток.)

4) між монополістичними та немонополістичними структурами за ринок капіталів та споживача . Ця боротьба проявляється у намаганні монополій витіснити невеличкі банків ринку і намаганні невеличких банків протистояти цьому

В останні роки конкуренція в банківькій справі значно зросла . Причини :

1) політика держав світу на обмеження монополізації банківської сфери та розширення конкуренції

2) швидке зростання фін іновацій – нових видів операцій та послуг , інструментів ринку позичкових капіталів та розрахунків

3) Зростання ролі використання ЕОМ та засобів комунікацій

4) Вторгнення на ринок банківських операцій та послуг промислових корпорацій

Роль конкуренції в банк справі настільки ж важлива як і взагалі макроекономічна роль конкуренції. Конкуренція є причиною того що :

1) постійно вдосконалюються та підвищується якість операцій та послуг

2) впроваджувються іновації

3) стримується зростання цін а в деяких випадках відбувається їх відносне зниження

4) відбувається відсіювання неефктивних методів управління банківськими ресурсами.

5) Проходить постійне впровадження результатів НТП тим самим сприючи його подальшому розвитку.

_______________________________________________________

3. Струк-ні зміни у КС . Універс-ція та інтернац-ція банківської діяльн. Утворення банківської СЕП .

На прикінці 20 ст відбулись наступні події які мали значний вплив на банківську сферу :

1) Дерегулювання фін ринків - законодавче помягшення чи повне скасування обмежень у фін діяльності як наслідок цього розвиток конкуренції

2) Посилення конкуренції в банківській справі

А) Між банківськими інститутами. Конкуренція у банківській справі останнім часом носить всебільше неціновий характер. Це повязано з тим , що сучасні банки намагаються зберігати на постійному рівні ціни на свої послуги. Конкуренція зосереджується на умовах надання кредитів ( сторк розмір умовах погашення ), на додаткових послугах ( цілодобова інкасація документів, надання безкоштовних консультацій постійним клієнтам) , на системі пільг для постійних клієнтів , на підвищенні якості обслуговування

Б) між банківськими та іншими ФКУ ( боротьба за вклади населення , за користувачів споживчого кредиту та ін )

В) між банками та установами , що не відносяться до ФКУ ( останній час намітилася тенденція вторгнення крупних корпорацій у сферу надання банківських посуг – надання кредиту, обслуговування кредитних карток.)

Г) між монополістичними та немонополістичними структурами за ринок капіталів та споживача . Ця боротьба проявляється у намаганні монополій витіснити невеличкі банків ринку і намаганні невеличких банків протистояти цьому

3) компютерізація

4) фінансові нововедення ( нові види депозитів,кредитів, нові види банк послуг)

5) фінансова глобалізація ( поширення діяльності банків за межі нац кордонів – ТНБ та МНБ

Наслідком цих подій стало

1) проявлення теденція до універсалізації операцій ,

2) створенню багатопрофільних кредитних установ , що взмозі надавати весь обсяг фінансових послуг.

3) Комерційні банки успішно освоїли такі види послуг як лізінг операції з нерухомістю , посередницькі операції та інші незвичні для банків послуги.

4) Набуло розвитку створення, підвищення ролі та розширення обсягу операцій спеціальних кредитно фінансових установ

5) Пирились та ускладнились звязки банків з промисловістю

6) З появою в кредитній системі нових ланцюгів знизилась питома вага ком банків у сукупній сумі ресурсів та операцій ( але роль банків в економіці продовжує залишатися дуже важливою )

Післявоєнне зростання міжгалузевої спеціалізації і міжнародної кооперації , розвиток зовнішньоторгівельних операцій , розвиток евровалют призвели до інтернаціоналізації діяльності банківських установ , перенесеннб закордон значної частини їх операцій.

Розрізняють 2 види міжнародних банків – транс національні (ТНБ) та міжнаціональні (МНБ).

ТНБ – крупні кредитно фінансові комплекси універсального типу , що мають шороку мережу закодонних філій( не меньше ніж у 5 країнах) і більшисть прибутків одержують за кордоном . До утворення ТНБ привели зростання конкуренції в банківській справі з одночасним зростанням потреби ТНК у якісно новому підході до надання банківських послуг( великий обсяг необхідних ресурсів, велика швидкість операцій , конфеденційність , надійність ьта ін )

Серед ТНБ різних країн проявляється дуже жорстка конкуренція за останні роки склалася наступна ситуація : ТНБ США та Великобританії уступили свої позиції ТНБ Японії. Різкоко розширили свій вплив ТНБ Фрації та Швейцарії.

МНБ – це мн банківські групування засновані на паях великими банками ряду країн. Це одні з найпотужніших ФКУ , вони обслуговують операції найбільших ТНК, займаються кредитуванням урядів країн, кредитуванням значних зовнішньоторгівельних операцій , здійснюють операції на світових ринках валют

_______________________________________________________4. Конвертованість валюти, поняття та види

Конвертованість валюти це її здатність бути обміняною на валюти інших країн.

Види :

1) повна – включає внутрішю та зовнішню конвертованість . При внутрішній конвертованості задовольняються потреби резидентів в іноземній валюті . При зовнішній конветртованості - задовольняються потреби нерезидентів у конвертації їх національної валюти в іноземну . Зовнішня конвертованість дає змогу швидкого і якомога повного інтегрування нац економіки в світове господарсво

2) часткова .

Забезпечення конвертованіості винно проводитися поетапно – спочатку часткова потім повна. При цьому важливо створити відповідні передумови :

1) структурна перебудова економіки

2) нагромадження достатніх золото-валютних стандартів

3) збалансували струтури цін на зовнішньому та внутрішніх ринках

4) Стабілізація темпів економічного розвитку країни

_____________________________________________________5. Державна власність у кредитній сфері

Після 2 світової війни в світі значного розвитку набули процеси втручання держави в економіні процеси. Одним з проявів такого втручання стало розширення частки державної власності в країні. Розширення державної власности у ФКС обумовлено такими причинами:

1) тенденція до усуспільнення виробництва

2) намагання приватного сектору отримати захист з боку держави від недолікив ринкового способу господарювання ( циклічність ринкової економіки, обмеження конкуренції та ін )

3) Намагання держави досягти стабільності власної економіки і недопущення різких коливань в економічних процесах для забезпечення стійких позицій на зовнішній та внутрішній аренах

Держ сектор у ФКС утворився в результаті націоналізації банків в деяких країнах , створення державних та напівдержавних кредитних установ , участі держави у капіталі акціонерних банків .

На долю держ банків припадає від 50 у Італії до 75 % у Фрації вкладі в до запитання. В Італії 6 держ та 3 напів держ банки , у Бельгії 10 і 5, у Франції 3 націоналізованих і 14 змішаних фін-кредит установи. У Фрінції в 1982 було націоналізовано 39 банків та 2 фін компанії , також держава володіє контрольним пакетом в 70 банках . Обєднання монополістичного приватного капіталу з державою привело до створення нового типу монополій . До цих монополій фактично перейшло право визначати економічну політику держави у відповідних галузях, за їх рахунок провадиться більшість наукових розробок та запровадження їх у життя, вони сприяють концентрації капіталу та ефективному його розподілу . Під їх контролем в різних країнах знаходиться від 50 до 90 % ВНП . Еле останнім часом в деяких кап країнах ( Франція ) намітилась тенденція до зворотнього процесу – держава позбавляється власності у фін кредит сфері , залишаючи за собою контроль лише у найважливіших секторах.

_____________________________________________________6. Заг закономірн формув ГКС у період становлення кап-му.

Грошові системи

Недивлячись на те що в період мануфактурного капіталізму в кожній країні за золотом і серебром зберігалася однакова роль ( система біміталізму) фактичнко в кожній країні домінував один метал. Чим інтенсивніше становилося капіталістичне виробництво тим інтенсивніше один метал витісняв інший і біміталізм більше не відповідав як грошова система потребам суспільно-економічного ладу. Все частіше країни були вимушені переглядати вартісне співвідношення між золотом та сріблом. Разом з тим з розвитком капіталізму повноцінні гроші замінялися в обігу кредитними грошима та безготівковими розрахунками. Так з розвитком капіталізму обєктивно були створені умови і необхідність переходу від біміталізму до монометалізму. Раніше інших країн до монометалізму перейшла Англія ( кінець 18 ст) інші країни здійснили перехід в основному в останній третині 19 ст.

Франція	1874
Бельгія	1874
Італія	1874
Швейцарія	1874
Германія	1871-73
Данія	1873
Швеція	1873
Росія	1895-97
Японія	1897
США	1900

Отже до кінця 19 ст биметалізм поступився місцем монометалізму. Те що майже всі країни перейшли до золотого монометалізму пояснюється більш високою вартістю золота порівняно зі сріблом ( в 33 рази). Золотий монометалізм до п1 св війни виступав в ролі золотомонетного стандарта. Його ознаки :

1) виконання золотом функцій засобів обігу та платежу у формі монет ,

2) необмежений розмін банкнот на золото в монетній формі,

3) вільний вивіз та ввіз золота з країни в країну,

4) валютний курс коливався в межах золотих точок навколо валютного паритету.

Золотомонетний стандарт забезпечивши стабільність грошових одиниць краін світу сприяв розвитку кредитних відносин оскільки був відсутній ризик повязаний зі знецінюванням грошей. Розвиток кредиту в свою чергу призвів до зростання капіталістичного виробництва , його централізації та концентрації.

З її початком більшість країн припинила розмін паперових грошей на золото та вілне переміщення золота через кордон. Повернутися до золотого стандарту більшість кап країн змогли лише у 20 роки . Повернення було здійснено не до золотомонетного а до золотозлиткового та золотодивізного стандарту.

Золото злитковий стандарт – грошова система коли паперові гроші розмінювались на золото в злитках при чому обміну підлягала сума не нижче встановленого мінімуму . До цього стандарту перейшли Англія Франція Італія Голандія Данія Канада та ін .

При золотодивізному стандарті обмін здійснювався не на золото , а на валюту яка в своючергу обмінювалась на золото. Такий стандарт бу введений в 30 країнах світу. При золотому стандарті у нових формах золото припинило виконувати функції обігу та платежу . Треба зазначити що повернення до золотого стандарту не принесло значного позитивного ефекту в маштабах світової економіки . Це було викликано нерівномірністю розвитку країн після війни та нестабільністю політичного та економічного положення кап країн. Те що золотий стандарт віджив своє у всіх формах довела криза 1929-33 років після якої золотий стандарт продовжував зберігатися у країнах золотого блоку ( Фр Бельгія Голандія Швейцарія Італя і польша) однак в 1935-36 роках і вони відмовились від золотого стандарту.

Особливістю формування ГС періоду становлення капіталізму були грошові системи колоній. Вони являли собою найгірший вид золотодивізного стандарту , що повною мірою відповідав лише ГС метрополії.Для ГС колоній було притаманне наступне :

1) емісія грошей здійснювалась банками метрополій або спеціальними валютно-грошовими агенціями.

2) Валюти колооній прикріплювались до валют метрополій шляхом встановлення валютного курсу , який був вигідний метрополіям

3) Забезпеченням валюти колонії повинна була бути валюта метрополії в розмірі 100% еміссії. Тому валюта колоній була фактично дублікатом валюти метрополії. Але на цьому не закінчувались притиснення прав колоній у грошовому обігу . Накопичені за рахунок торгівлі сировиною резерви валюти метрополії колонії повинні були розмістити у державних цінних паперах метрополії під дуже низький відсоток і виступати таким чином дуже вигідними кредиторами для совїх колонізаторів.

Кредитна система

Швидкий розвиток капіталізму в 19 т , що був наслідком промислового перевороту , супроводжувався зростанням маштабів операцій банків , розширенням їх функцій і виникненням спеціальних кредитних установ. В багатьох країнах утворюються центральні емісійні банки і упорядковується емісія грошей , зявляються взаїмнозберігальні каси та судо-зберігальні асоціації. В 2 половині 19 ст починають утворюватися держ зберкаси. Створення зберкас мало на меті залучити збереження робочих які не приймали участі в господарському обороті до цього обороту.

З середини 19 ст в багатьох країнах створюються іпотечні банки . Інтенсивний розвиток акціонерної форми підприємництва стало причиною виникнення таких спеціальних кредитних установ як інвестиційні банки та компанії.

В кінці 19 ( завершальна стадія капіталізму вільної конкуренції для більшості країн ) існувли надзвичайно жорсткі умови конкуренції в якіх здійснювали свою діяльність ФКУ .

Жорстка конкуренція призвела до чисельних банкруцтв у ФКС .Саме це стало початком первиних процесів концентрації та централізації банківського капіталу . На тому етапі ці процеси проходили шлялом поглинання збанкрутілих ФКУ їх конкурентами та злиття банків які хотіли тим самим забезпечити своє виживання.

Також початок 20 ст характерезувався першими спробами злиття банківського та промислового капіталу . Зазначені процеси у Кредитній сфері стали причинами переходу від капіталізму вільної конкуренції до монополістичного капіталізму. З формуванням нової економічної формації намітилися наступні теденції для розвитку кредитної ситеми :

1) концентрація та централізаці банківського капіталу і поява банківських монополій

2) посилення конкуренції між різними видами кредитних установ

3) поєднання банківського та промислового капіталу і утворення фінансовго капіталу

4) інтернаціоналізація банківської діяльності та утворення міжнародних банківських монополій.

_______________________________________________________

7. Банківська криза: поняття, прояв та шляхи виходу

Банківська криза – масова неплатоспроможність у фінансово – кредитній сфері що потребує втручання уряду

Форми прояву :

1) попит на резерви так зростає що не може бути задоволеним за короткий строк

2) різко падають обсяги кредитування

3) традиційно платоспроможні позичальники втарчають можливість отримувати кошти

4) масово розпродаються активи бо структура пасивів не відповідає новій ринковій вартості активів

Шляхи виходу :

1) відновити довіру вкладників захистивши інтереси всіх або більшості

2) запобігти терміновому розпродажу активів

3) уникнути коливань у обсязі грошової маси

4) уникнення від ризикованих фін операцій

5) захистити стабільні банки

6) упорядкувати платіжну систему

7) скорочення використання бюджетних коштів

_____________________________________________________ 8. Зміна стратегій західних кБ у 90 рокі

1) Універсалізація ( фінансовий супермаркет ). Банки починають виконувати не притаманні їм операції та надавати всебільший обсяг послуг.

2) Централізація та концентрація ( обєднання )

3) Інтернаціоналізація - міжнародні фінансові концерни у формі ТНБ і МНБ

4) Повна автоматизація діяльності банків.

5) Застосування в діяльності банків стратегії маркетингу у звязку зі всезростаючою конкуренцією

_______________________________________________________9. Золотий стандарт та стабільність ГКС

Франція	1874
Бельгія	1874
Італія	1874
Швейцарія	1874
Германія	1871-73
Данія	1873
Швеція	1873
Росія	1895-97
Японія	1897
США	1900

1) виконання золотом функцій засобів обігу та платежу у формі монет ,

2) необмежений розмін банкнот на золото в монетній формі,

3) вільний вивіз та ввіз золота з країни в країну,

4) валютний курс коливався в межах золотих точок навколо валютного паритету.

Стабільність валютних курсів сприяла розвитку мн торгівлі , мн кредитних відносин та вільному переміщеню капіталів. Все це стало основою переходу від капіталізму вільної конкуренції до монополістичного капіталізму на початку 20 ст. Розвиток домонополістичного катілізму супроводжувався впорядкуванням грошового обігу однак стабільність досягнута за рахунок введення золотомонетного стандарту пороіснувала недовго - до першої світової війни. З її початком більшість країн припинила розмін паперових грошей на золото та вілне переміщення золота через кордон. Повернутися до золотого стандарту більшість кап країн змогли лише у 20 роки . Повернення було здійснено не до золотомонетного а до золотозлиткового та золотодивізного стандарту.

_______________________________________________________

10. КБ : поняття функції види операцій

Визначення - ???????

Банки це установи функцією яких є кредитування субєктів госп діяльності та громадян зарахунок залучення коштів підприємств установ організацій населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства виконання валютних та ін банківських операцій.

Функції

1) Залучення тичасово вільних коштів і перетворення їх на позичковий капітал. Одна з настаріших функцій банків. Допомагає повернути вилучені з обороту кошти які знаходяться без використання у населення та ю.о.

2) Кредитування ю.о. ф.о. держави . Останнім часом наряду з кредитуванням держвати та ю.о. банки звертають велику увагу на надання споживчого кредиту. Це відбувається через відносно низьку ризикованість даної операції і можливість майже повністю обрахувати ступінь ризикованості.

3) Здійснення грошових розрахунків і платежів. Завдяки цій функції банків більша частина платежів здійснюється у безготівковій формі шляхом списання коштів з рахунку одного контр агента і зарахування їх на рахунок іншого. Здійснення цієї функції відбувається за допомогою спеціальних установ- рорахункових палат , клірингових центрів та ін в яких банки можуть мати коррахунки для здійнення розрахунків між собою. Також розрахунки між контрагентами можуть проводитися за допомогою чеків та векселів. Покупець товару розміщуючи свої кошти на рахунку в банку отримує від нього чекову книжку за допомогою якої він може розрахуватися з покупцем виписавши йому чек на відповідну суму. Потім покупець предявляє даний чек до банка і банк оплачує цей чек списуючи відповідну суму з рахунку покупця. Також покупець може розрахуватися векселем , який предявляється продавцем у визначений час до оплати в банк. Останім часом все більше використовується така система безготівкових розрахуків як система банківських кредитних карток.

4) Випуск кредитних засобів обігу . Завдяки цій функції було досягенне повне витіснення повноцінних грошей неповноцінним що надало грошовому обігу необхідну еластичність Але одночасно зявилася загроза необгрутованого випуску грошей та їх знеціннення.

5) Консультації , надання комерційної та фінансової інформації клієнтам.

Операції : пасивні та активні .

Пасивні : операції за допомогою яких банки утворюють власні ресурси.Це :

1) випуск власних ЦП

2) відрахування від поточного прибутку

3) Залучення коштів ю.о. та ф.о.

Залучені кошти існують у формі депозитів( строкові та до запитання), поточних, кредитних та коресподенських рахунків.

Депозит це кошти які клієнт вносить в банк на зберігання і може

використати для розрахунків або вилучити у формі готівки. За користування депозитним коштами банк сплачує їх власнику винагороду – процент. По депозитним рахункам до запитання кошти можуть вноситися та вилучатися за першою вимого клієнтів. По строкових депозитних рахунках рахунках вилучення коштів можу бути здійснено лише по закінченні строку депозиту або при умові попередження за певний термін. Іноді при відкритті депозитного рахунку його власнику видається депозитний сертифікат який свідчить про внесення вкладу і дає право на його вилучення тільки в повній сумі. Це сертифікат може бути використаний як засіб платежу шляхом нанесення на нього передточних написів. В операціях з населенням розповсюджені зберігальні вклади здійснення яких удостовіряється видачею зберіг книжки . Цей вклад може бути як строковим та і до запитання , його часто використовують для здійсення поточних безготівкових платежів.

За поточними рахунками проценти не нараховуються це пояснюється тим що банки не стягують платні за операції по них.

Кошти на кредитних рахунках це так звані мнимі вклади , це кредитні ресурси отримані клієнтом банку і зараховані на спеціальні рахунки.

Кошти на кореспонденських рахунках – це кошти інших банків які знаходяться на рахунках ЛОРО.

Також джерелом ресурсів банку є акцептні операції. Акцепт це погодження банку здійснити платіж по данному векселю по настанні строку його погашення. При акцептній операції банк здійснює платіж за рахунок коштів які заздалегіть перерахував йому векселедавець. Ці заздалегідь перераховані кошти до моменту платежу є ресурсами банку.

Активні операції :

Кредитні

Операції з цінними паперами

Касові операції

Розрахункові

Угоди з іноземною валютою

Угоди з нерухомістю

Акцептні операції

Гарантійні операції

Трастові

Лізінгові операції

Факторингові операції

Кредитні операції класифікуються за наступними ознаками

1) По забезпеченню :забезпечені та незабезпечені,

2) За строками погашення : короткотермінові середньотермінові довготермінові та до запитання

3) За характером погашення : в розтсрочку та одночасні

4) За утриманням проценту : при видачі кредиту, при поверенені та на протязі кредитування.

5) За категоріями позичальників : комерціний кредит,

Вищенаведені функції є основними і визначають ті операції якими займаються банки ( депозитні , ощадні , кредитні, зідійснення безготівкових розрахунків, здійснення мн розрахунків, перетворення безготівкових коштів на готівку, випуск чеків, облік векселів , косультаційні послуги, інвестиційні операції ) однак останнім часом існує стійка тенденція до універсалізації банків . Вони почали займатися операціями та послугами які раніше не знаходилися в полі їх діяльності : лізінг , факторинг, надання споживчого кредиту та ряду ін операцій

_____________________________________________________11. Інтеграція у ГК сфері

стор 205

_____________________________________________________12. Центр-ція банкнотн еміссії: необхідність, шляхі, наслідки

вирвати з країн

_______________________________________________________

13. Поняття види та елементи ГС

ГС – форма організації грошового обігу що склалася в даній країні історично та закріплена законом.

Елементи ГС :

1) найменування грош одиниці

2) маштаб цін ( вміст металу в грошовій одиниці )

3) види грошей

а) повноцінні – номінальна вартість відповідає реальній. Як правило це монети – грошові знаки що виготовлені з металу та мають певні закріплені законом ознаки

б) неповноцінні – номінальна вартість не співпадає з реальною . Від випуску неповноцінних грошей держва отримує дохід як різницю між їх номінальною та реальною вартістю. До неповноцінних грошей відносяться неповноцінні монети , паперові та кредитні гроші

паперові гроші ( грошові знаки наділені примусовим наміналом в більшості випадків не розмінні на золото. Випускаються державою для покриття своїх витрат

кредитні гроші – паперові знаки вартості що виникли назаміну золота на основі кредиту.Основні види вексель банкнота та чек.

4) порядок еміссі та обігу грошей

5) регламентація безготівкового обігу

Види грошових систем – паперові та металічні

Металічні ГС це грошові системи при яких паперові гроші підлягають обміну на повноцінні гроші незалежно від того чи є остінні засобом обігу та платежу.

Паперові – це грошові системи при яких в обігу знаходяться тільки нерозмінні на грошовий метал знаки грошей – казначейські зобовязання та банкноти.

Металічні системи діяльться на монометалізм та біметалізм

Біметалізм - роль загального еквіваленту виконують два метали золото та срібло. При такій системі банноти підлягають обмну на обидва метали. Для обміну на банкноти встановлювався курс для кожного з металів враховуючи їх реальну вартість.

Монометалізм - роль загального еквіваленту виконує один метал золото чи срібло. При такій системі банноти підлягають обмну на один з цих металів. В більшості країн світу існував золотий монометалізм в таких формах :

Золотомонетний монометалізм

Золотозлитковий монометалізм

Золотодивізний монометалізм

______________________________________________________14. Зміни у грошових системах країн у роки 1 світової війни

Розвиток домонополістичного катілізму супроводжувався впорядкуванням грошового обігу однак стабільність досягнута за рахунок введення золотомонетного стандарту пороіснувала недовго - до першої світової війни. З її початком більшість країн припинила розмін паперових грошей на золото та вілне переміщення золота через кордон.

добавить из стран

_____________________________________________________15. Долар США у ролі світової резервної валюти

В роки 1ё св війни яка сприяла значному розширенню зовнішньої торгівлі США і перетворенню їх з боржника в кредитора , долар почав завойовувати положення світової розрахункової та резервної валюти. Подальшому закріпленню долара в цій ролі сприяла післявоєнна інфляція в кап світі, а потім крах золотого стандарту в період кризи 29-33 років. Треба зазначити що в результаті того шо в періолд1 світової війни на теріторії США не велись бойові дії . Тому ця країна не зазнала таких руйнівних втрат як країни Европи. І враховуючи те що на підприємствах США виконувались значні обсяги військових замовлень країн учасниць 1 св війни США змогли накопичити значні золотовалютні запаси. Однак до 2 світової війни долар займав 2 міце у ролі світової валюти після англ ф.ст який все ще зберігав своє лідируюче положення.

Суттєві зміни у положення долару як світової валюти внесла 2 світова війна . В результаті того що США знову не вели бойових дій на своїй теріторії а лише виконували війскові замовлення воюючих країн вони змогли зосередити за роки війни 70 % золотих запасів світу. Це дало змогу США домогтися в 1944 на БВ конференції офіційного визнання долара як основної резервної валюти кап світу. Укріплена в роки війни економіка дала змогу заяняти США 1 місце у світовій кап економічній системі : 56 % пром виробництва , 40 % зовн торгівлі . Це призвело до формування значного активного сальдо тогрівельного балансу і створило підвищений попит на долари в світі який перетворився в так званий доларовий голод. В ціх умовах долар який вільно розмінювався на золото для центр баків і казначейств ін країн користувався достатньою довірою щоб успішно виконувати роль св резервної валюти.

Після 2 св війни США почало активно вивозити капітали і розміщувати їх у країнах західної Европи це призвело до того що в 50 - 60 роках зруйнована економіка країн Зах Европи та Японії почала відновлюватися , попит на американські товари та їх конкурентноздатність на зовнішніх ринках відносно зменшувалась як результат - було зменшення активного сальдо торгівельного балансу. В той час коли сальдо активне ТБ зменшувалось і переросло в пасивне державні витрати США на війскові цілі росли значними темпами .

Хронічна пасивність платіжного балансу , зростання корорткотермінової доларової заборгованості, скророчення золотих запасів, а також все зростаючі темпи інфляційного знецінення долару так підірвали до нього довіру і привели до масового предявлення долару для обміну на валюти інших кап країн і на золото.

Все це призвело до того що США вимушені були відмовитися від обміну доларів на золото в 1971. Нестабільність долара привела до того що кап країни відмовилися від фіксованих курсів своїх валют по відношенню до долара і перейшли до плаваючих курсів.Таким чином притерпіла крах БВС.

Зараз ......

_____________________________________________________16. Криза БвВС вплив на національні валютні системи країн

Після 2 св війни США почало активно вивозити капітали і розміщувати їх у країнах західної Европи це призвело до того що в 50 - 60 роках зруйнована економіка країн Зах Европи та Японії почала відновлюватися , попит на американські товари та їх конкурентноздатність на зовнішніх ринках відносно зменшувалась як результат - було зменшення активного сальдо торгівельного балансу. В рез-ті доля США в кап пром. вир-ві скоротилась за післявоєнні роки з 54,6% до 36,8%, в експорті - з33 до 12,9%, в офіційних золотих резервах - з 73 до 28%. В той час коли сальдо активне ТБ зменшувалось і переросло в пасивне державні витрати США на війскові цілі росли значними темпами.

осн. причины :

1. нестабильность капит. економики, обремененной военными и др. непроизводительными расходами.

2. отрицательное влияние инфляции на мировые цены и конкурентоспособность фирм, поощрение спекулятивного перемещения горячих денег.

3. несбалансированность межд. расчетов, проявившаяся в хронической пассивности платежных балансов одних стран (Великобр., США) и длительной активности балансов других (ФРГ, Япония).

4. несоответствие принциповвал. системы изменившимся условиям мирового хозяйства, когда безраздельное господство США сменилось системой трех центров империализма.

5. активизация рынков евродолларов.

_____________________________________________________17. Кредитна система у вузькому та широкому розумінні

У широкому значенні кредитна система це сукупність кредитних відносин , форм кредита, методів кредитування та кредитних установ, при широкій трактовці в кредитну систему включають усі інститути які функціонують на фін ринку . При такій трактовці зникає різниця між фінансовою системо та кредитною . В вузькому - сукупність кредитних установ країни.

У вузькій трактовці існують 3 ланки кредитної системи

1) ЦБ

2) КБ ( Універсальні та спеціалізовані . Спеціалізовані : інвестиційні , іпотечні , збербанки , зовнішеконом банки

3) Небанківські фін кредитні інститути ( пенс фонди страх компанії інвестиційні фонди трастові компанії ломбарди , фінансові компанії , товариства взаємного кредитування , фін-кредитні спілки , пересилка грошей ті ін )

_____________________________________________________18. Европейська валютна система : створення та механізм дії

Характерна риса сучасного етапу розвитку ГС - розвиток регіональної економічної і валютної інтергації як наслідок інтернаціоналізації господарського життя. Процес поглиблення взаємозвяків розподіл праці між національними господарствами та створення міжнародних господарських комплексів в рамках економічних групувань знайшов своє вираження в ЕЄС.

ЕЄС - регіональна інтеграційна державно-монополістична організація країн зах Европи. Функціонує з 01.01.1958 на основі Римського договору підписаного в березні 1958 Францією ФРН Італією , країнами Бенелюксу. З 1973 в ЕЄС увійшли Великобританія Ірландія Данія , 1981 - Греція 1986 Іспанія Португалія. ЗЕЄС асоційовані 66 країн Африки Карибського та Тихоокеанського басейну.

Поетапна програма створення валютно-економічного союзу співтовариствав ( план Варнера ) була розрахована на 10 років 71-80.

На першому етапі 71-73 передбачалося звуження меж коливань валютних курсів, введення повгної оберненості валют, уніфікація валютної політики , шляхом узгодження економічної фінансової та грошової політики

на другому етапі 74-76 предбачалося завершення розпочатих мироприємств

на третьму етапі 77-80 передбачалось передати національним органам ЕЄС деяких повноважень що належали національним урядам, створити европейську валюту за допомогою якої відбувалося б автоматичне вирівнювання валютних курсів та рівня цін на базі фіксованих паритетів, ставилося за мету заснувати загальний центр для вирішення валютно фінансових проблем та поєданти центральні банки ЕЄС по типу ФРС США для гармонізації ГК та вал політики.

Структурні принципи ЕВС

1) Основа ЕВС - европейська валютна одиниця - ЕКЮ з 1977 . Це регіональна розрахункова мн одиниця . У вал корзині - 10 валют Переважає марка ФРН - 1/3 . на відміну від СДР ЕКЮ використовується в приватних операціях банків та фірм

2) Режим валютних курсів в ЕВС заснований на механізмі “ европ вал змії “ : встановлено ліміт взаїмних коливань курсів ( + - 2. 25 % ) від їх центрального курсу. Передбачене скорочення лімітів курсових коливань до +- 1% в 1981 не було досягнуто

3) Для підтримки нестабільних валют введено колективну валютну інтервенцію. ЦБ-кам надаються кредити ЕФВС ресурси якого збільшені в 1979 до 25 млрд ЕКЮ. Проект створення на його базі в 1981 ЕВФ не було здійснено.

4) В ЕВС поновлено міждержавні операції з золотом на відміну від офіційної демонетизації його в ямайській валютній системі :

а) в ЕВС створено мн фонд золота за рахунок обєднання 20 % офіційних золотих резервів країн членів ( 2.7 тис тон

б) використовується середньоринкова ціна золота для визначення розміру внесків золота , регулювання еміссії та розміру резервів в ЕКЮ.

в) золото слугує забезпеченням еміссії ЕКЮ

Введення ЕВС сідчить про створення зах Европі нового вал центру начолі з нім маркою напротидію долару США у відповідності до змін у співідношенні сил у кап світі. Процес координації вал політики , формування наднаціонального механізму валютного регулювання , створення міждержавних регіональних валютно-кредитних та фін організацій називається валютною інтеграцією. Вал інтеграція ЕС ще незавершена . Цьому перешкоджує економ нестабільність а також небажання країн членів співтовариства передавати свої суверенні права наднаціональним органам валютного регулювання

_____________________________________________________19. Національна валютна система: поняття та структура

Національна валютна система - це складова частина національної грошової системи країни. Ця форма організації економічних зв’язків країни за допомогою яких здійснюється міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні ресурси країни.

Національна валютна система залежить від розвитку зовнішньо-економічних відносин країни та юридично закріплена національним законодавством.

Складовими елементами національної валютної системи є:

1. національна валюта. Це грошова одиниця.

2. валютний паритет. Це база валютного курсу, це співвідношення між двома валютами, що встановлено в законодавчому порядку. З 1979 р. валютний паритет встановлюється на базі СДР (валюта МВФ).

3. режим курсу націон. валюти. Валютні курси - можуть бути фіксовані, або гнучкі. Фіксовані - це система, що припускає наявність зареєстрованих паритетів. Фіксовані валютні курси можуть бути або дійсно фіксовані, що базуються на золотому стандарті, вони можливі лише за умов золотого стандарту, або договірно фіксовані, що базуються на одній чи кількох валютах або на умовно встановленій офіційній цін золота. Гнучкі курси - це системи, при який у валют не має офіційних валютний паритетів. Тут виділяють дві групи валют: плаваючі валюти (самостійно змінюються на базі попиту та пропозиції на ринку) та коливні валюти (прив’язують валютні курси до валютний кошиків).

Для держав з ринковою економікою найдоцільнішим є притримування керованого плаваючого курсу відносно ВКВ. На У. нині діє режим валютного коридору, на 1998 рік валютний коридор встановлено: 1.7 - 1.9 грн. за 1 $.

4. органи валютного ринку

5. національні органи, що обслуговують та регулюють валютні відносини в країні

6. можливість та умови обміну нац. валюти на золото та іноземні валюти, тобюто конвертованість валюти.

_____________________________________________________20. Св економічна криза 1929-1933 наслідки для ГКС світу

___________________________________________________

21. Утвор м/н валютно-кредитних орг-цій після 2 св війни

Міжнародні регіональні валютно-кредитні і фінансові організації - державно-монополістичні інститути які створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних економічних , валютно-кредитних і фінансових відносин.

МВФ - почав діяти в 1947 як спеціаліз орган ООН

МВФ - Міжурядова валютно-кредитна організація яка здійснює регулювання валютних відносин між державами членами і надає їм коротко та середньострокові кредити в іноземній валюті для покриття дифіциту платіжних балансів.

Перш ніж БВВС зазнала краху була здійснена спроба укріпити її шляхом створення МВФ штучної валютної одиниці - СДР. Випуск СДР почався з 01.01.70 . Протягом 70-72 МВФ випустив 9.3 млрд одиниць СДР що були розподілені між його членами пропорційно розміру їх внесків . СДР не існує у вигляді готівки а лише у формі кредитних записів на спеціальних рахунках в МВФ і використовується в розрахунках між ЦБ країн - членів МВФ. З переходом до плаваючих курсів вартість СДР виражається через ринкові курси валют 16 країн а з 01.01.81 - 5 країн ( США ФРН Франція Англія Японія )

Членами МВФ стали 151 країна ( 1988 ) капітал - 90 млрд Голоси в керівних органах МВФ розподіляються між країнами виходячи з розмірів квот. Кожна держава володіє 250 голосами + 1 голос на кожні 100 000 СДР її квоти. 46 % голосів належить США та країнам ЕЄС 34 % країнам що розвиваються.

У звязку зі змінами які внесла ямайська валютна реформа 1976 ( поряд з доларом США в якості резервних валют визнаються валюти інших країн та СДР, національні валюти та СДР не мають золотого вмісту і не розмінюються на золото , офіційно визнаються плаваючі курси які вільно встановлюються на ринку) в Устав фонду були внесені деякі зміни а також доля США в капіталі фонду знизилась до 20.1 % а в загальній кількості голосів до 19.3 %. Разом з тим підвищилася питома вага голосів і квот країн експортерів нафти.

МВФ здійснює кредитні операції . Для покриття дифіциту платіжного балансу країна член може отримати необхідні кошти в іноз валюті в обмін на національну строком від 3-5 р . Країна погашає кредит шляхом викупу з фонду своєї національної валюти на конвертовані валюти. Без обмежень країна може отримати кредити лише в розмірі 25 % квоти. При видачі кредиту білше ліміту МВФ вимагає проведення економічних заходів по стабілізації економіки краіни позичальника. Крім того МВФ надає додаткові кредити : ( стенд-бай, для покриття дифіцитів платіжних балансів , що викликані падінням цін на сировину і структурними зсувами в економіці, для стабілізації цін на сировину, для країн що відчувають серйозні порушення платіжних балансів ( розширене кредитування)

Фонд здійснює контроль за дотриманням країнами членами принципів світової валютної системи що зафіксовані в його Статуті.

МБРР - створений 1947 як спец орган ООН

Основна ціль створення - надання кредитів для розширення виробничих потужнгостей країн члені. Членами можуть бути тільки члени МВФ.Джерало ресурсів - акціонерний капітал країн членів 85.2 млрд дол 1987 та випуск облігацій - 47 млрд дол.

Банк видає кредити строком до 20 років під гарантію урядів країн членів банку і надає гарантії по довгостроковим кредитам інших банків. При наданні кредитів для змін в структурі економіки банк вимагає денаціоналізації підприємств , надання свободи дій приватному капіталу в тому числі іноземному , лібералізація зовнішньої торгівлі. Для розширення кредитів країнам що розвиваються були засновані два філіали банка.

1) Міжнародна фінансова корпорація ( МФК) 1956 - для заохочення інвестицій приватного капіталу в промисловість країн що розвиваються . МФК надає кредити високо рентабельним приватним підприємствам без гарантій уряду на термін до 15 років в розмірі до 20 % вартості проекту.

2) Міжнародна асоціація розвитку ( МАР) 1960 - налдає пільгові кредити країнам що розвиваються на термін 50 років під 0.75 % річних. МВФ МФК МАР мають єдиний орган управління та президента.

Регіональні банки розвитку ( Межамериканський банк розвитку, Африканський БР , Азіацький банк розвитку )

Виникли в 60 роках . Причини виникнення : крах колоніальної системи , підвищення ролі звільнених країн у світовому розвитку, розвиток регіонального співробітництва і економічної інтеграції країн що розвиваються в цілях колективного розвязання проблем нац екон.

Різниція між банками обумовлена рівнями економчного розвитку країн континентів на яких вони знаходяться, особливостями їх історичного розвитку і часом утворення . Разом з тим регіональні банки мають спільні риси : вони мають єдині цілі , які витікають з потреб країн що розвиваються. У цих баків однотипний порядок формування пасивів та форм керівництва. А також едентичні обєкти кредитування ( інфраструктура, добувна та обробна промисловість ). Існує значний вплив розвинутих кап країн на ці банки.

Регіональні валютно кредитні і фінансові організаці ЕС

Европ інвест банк 58 - довгострокове кредитування

Европейський фонд розвитку 58 - субсидії та пільгові кредити

Европейський фонд орієнтації СГ 62 - субсидування експорту сг продукції ЕС і підтримання цігн

Европейський фонд регіонального розвитку 75 - фінансування заходів по вирівнюванню регіональних диспропорцій в країнах ЕС

Европейський фонд вал співробітництва 73 - кредити для покриття дифіциту платіжних балансів країн членів

Банк міжнародних розрахунків 1930 - обєднання ЦБ 30 країн забезпечує мн розрахунки своїх членів.

_____________________________________________________22. Страх-ня банк депозитів : необхідність , існуючі системи

За допомогою системи страхування депозитів в різних країнах надаються гарантії вкладникам повернення їх депозитів. Це є важливою формою забезпечення стабільності банківської системи. Практично у всіх розвинених країнах існує та чи інша форма страхування депозитів. Це може бути державна (федеральна) установа (США, Італія, Великобританія, Японія) або спеціальна добровільна асоціація (Німеччина, Франція Швейцарія). Наприклад, у Франції гарантія складає 400 тис франків на одного вкладника, але існує при цьому загальний ліміт гарантії – не більше 200 млн франків на 1 банк. Тут існує асоціація французьких банків, яка не отримує якихось регулярних внесків від своїх членів, а суми фактичних виплат покриваються членами асоціації пропорційно розміру їх депозитів.Банки що ефективно працюють надають допомогу банкам які знаходяться у скрутному стані.

У Німеччині існує фонд захисту депозитів, також під егідою федеральної асоціації німецьких банків. Участь носить добровільний характер, але існує система щорічних внесків. Розмір гарантії 30 % від суми банківського вкладу на 1 вкладника. У надзвичайних ситуаціях федеральні органи земель та приватні банки надають допомогу.

У Великобританії програма страхування існує під егідою держави. Банки не платять регулярних внесків, а вносять кошти на покриття витрат. Гарантується не весь депозит, а лише 75% до 20 тис фунтів на 1 вкладника.

В США існує федеральна корпорація страхування депозитів. Це державна установа. Кожному вкладнику гарантується його вклад у сумі до $100 тис. на одного вкладника.

Федеральна корпорація по страхуванню депозитів. Створена в 1934 р. Всі банки-члени ФРС зобов’язані вступити в цю корпорацію. Інші банки – за бажанням.

Цілі корпорації:

1. захист вкладників від фінансових втрат;

2. запобігання масовому вилученню вкладів.

На сьогодні 98% КБ страхують свої депозити в цій компанії. ФКСД здійснює контроль за діяльністю банків, які страхують свої депозити, робить все для того, щоб не довести банк до банкрутства.

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищі:

1. може надати кредит для здійснення злиття цього банку з іншими, більш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деякі кошти на його рахунок.

3. на крайній випадок, оголошується банкрутство з виплатою максимальної суми страхового відшкодування.

Щорічні внески ростуть, зараз – 0,15% загальної суми депозитів, але ця сума диференційюється за галузями. Максимальний ліміт внесків можу складати 0,325%.

___________________________________________________23. ГКС кооніально залежного типу.Валютні зони

1) емісія грошей здійснювалась банками метрополій або спеціальними валютно-грошовими агенціями.

Забезпеченням валюти колонії повинна була бути валюта метрополії в розмірі 100% еміссії. Тому валюта колоній була фактично дублікатом валюти метрополії. Але на цьому не закінчувались притиснення прав колоній у грошовому обігу . Накопичені за рахунок торгівлі сировиною резерви валюти метрополії колонії повинні були розмістити у державних цінних паперах метрополії під дуже низький відсоток і виступати таким чином дуже вигідними кредиторами для совїх колонізаторів.

Наслідком існування ГС колоніального типу стали валютні зони - группування країн( колоній чи бувших колоній ) повязані з головною країною( метрополія ) единим валютно фінансовим режимом. Під час другої світової війни були оформлені такі валютні зони : стерлінгова, доларова, фр франку, португальського ескудо, іспанської песети, голанського гульдена. Серлингова зона - валютне угрупування країн колишньої британської імперії, яке склалося історично під егідою і проводило більш-менш узгоджену політику у сфері міжнародних валютних відносин з переважним використанням ф.с. у валютних операціях. Політика зони регулюється банком Англії та казначейством.

До цього існував стерлинговий блок (виник у 1931)

Особливості:

1) юридично стерлингова зона не мала централізованого керівного органу;

2) діяльність здійснюється на базі джентельменських угод банку та казначейства

Із 60-х років стерлінгова зона почала розпадатися і зараз практично не існує.

Зона франка . Виникла у 1939 році . Особливістю було юридичне оформлення міждержавними угодами та наявність централізованого головного органу - Валютного комітету зони франку. Деякі країни вийшли з зони франка інші продовжують своє членство : основою зони є незалежні держави Африки. Нині зона охоплює 23 країни. Зона має 2 валютних союзи : Західноафриканський валютний союз та Валютний союз Центральної Африки . Грошовою одиницею цих країн є франк КФА. 1 фр франк= 50 Франкам КФА

Механізм зони : встановлення твердого паритету валют з францульким франком, гарантування франку КФА франц казначейством та його вільний обмін на фр франк , контроль франції над кредитною політикою банків країн членів , збереження всіх інвалютних резервів у фр франках , відсутність валютних обмежень між країнами членами, здача виторгу у іноземній валюті у централізований пулл при фр казначействі , здіснення всіх розрахунків через валютний рахунок у Парижі.

В доларовий блок увійшли країни Цент та ПД Америки та Канада де панували американські монополії

___________________________________________________24. Тимчасова стабілізація ГКС у 20-ті роки нашого століття

___________________________________________________25. Банк Фр : створення , управління особливості діяльності

Центром кредитної системи є БФ, Який було створено в 1800р. рішенням Наполеона. Це був приватний акціонерний банк, з початковим капіталом 30млн. фр. Право еміссії банкнот банк отриамв у 1803 р. , але це право було обмежено лише рамками Парижу. З 1848 ЦБ здобув право еміссії на всій території Франції. До середини 19 ст. це був єдиний акціонерний банк у Фр. Зараз ЦБ Франції має у всіх важливих пунктах Фр. свої відділення і філії (заг. кільк. 260). До його націоналізації у 1945 цей банк поряд із функціями центр. еміссійного банку виконував фукції комерційного банку (випускав банкноти шляхом кредитування торгово-пром. буржуазії). Як банк банків БФ був менш за все пов”язаний з комер-ми банками і його вплив на них до 2 світ війни був незначним (т.б. він виконував функції звичайного комерційного банку). Згідно закону 1945 р. БФ був націоналізований і його акціонерний капітал був викуплений протягом 20 років в обмін на 3% облігацій держ. позики. Тільки після прийняття закону 1967р. для ком. банків стало обв”язковим резервування коштів у ЦБ. Він є центром безготівкових розрахунків, які здійснюються через ролзрахункові палати. В БФ зберігаються офіційні золотовалют. резерви. БФ є банкиром та касиром держави, покриває її розходи в тому числі невиробничі у формі прямих та прихованих позик, макс. ліміт заборгованості держави банку Фр. визначається парламентом. Банк приймає учесть у розподіленні держ. позик. На чолі банку-керуючий, 2 замісники, які призначаються перзидентом Франції на необмежений строк. Принципові фін. рішення приймаються геенеральною радою банку, яка складається з 12 членів, з яких: 7 призначаються міністром фінансів, 4- провідні директора націоналізованих банків, 1- представник співробітників БФ. Т.б. в значній мірі грошово-кред. політику Франції визначає мінфін.

___________________________________________________26. Зміни в діяльності депозит установ США по закону “ Про дерегул-ня депозитн установ та контроль за гр обігом“ 1980

Значний вплив на діяльність американських комерційних банків має закон 1980 р. «Про дерегулювання депозитних установ та контроль за грошовим обігом». Згідно цього закону, всі ФКУ поділено на дві групи:

1. депозитні

2. не депозитні.

До депозитних належать комерційні банки, а також взаємноощадні банки, ссудо-ощадні асоціації, та кредитові спілки.

Недепозитні установи – страхові та пенсійні компанії, інвестиційні компанії, фінансові компанії, взаємні фонди грошового ринку та ін.

Згідно цього Закону, внесені деякі зміни у функціонування банків та банківських установ, а саме:

1. встановлений єдині вимоги щодо резервів для всіх депозитних установ;

2. відмінені вимоги до резервів по депозитах на строк більше ніж 1.5 роки;

3. зменшений сам показник норми обов’язкових резервів, вимоги до резервів встановлено для 3-х типів вкладів:

4. трансакційні рахунки (поточні) – 3% до суми , але не більше 36,7 млн. дол; якщо сума більше 36,7 млн – 12 %.

5. депозити юридичних осіб – якщо строк менше 1.5 років – 3%

6. вимоги за євровалютою – 3%.

7. Федеральні резервні банки повинні брати плату за операції по клірингу чеків та інші послуги (до 1980 року ці операції бали безкоштовними, але здійснювати ці розрахунки могли тільки банки – члени ФРС, тепер – всі КБ.)

8. закон дав право всім депозитним установам отримувати позики у ФРБ свого округу (до цього – лише банки –члени ФРС).

9. скасовано верхню межу норми відсотка по депозитах на 6 та більше років;

10. збільшено страхове відшкодування Федеральною корпорацією по С. депозитів з 40 тис. до 100 тис.$.

________________________________________________________

27. ФРС США : структура , цілі , функції.

Федеральна резервна система складається з 5-ти ланок:

1. Рада керуючих ФРС

2. 12-ть федеральних резервних банків. (Вся територія США була поділена на 12 федеральних резервних округів, і в кожному з них було створено федеральний резервний банк)

3. федеральний комітет відкритого ринку

4. Федеральні консультативні Ради

5. банки - члени ФРС (приблизно біля 40% всіх комерційних банків США)

Федеральна Резервна система становить незвичну суміш державних та приватних елементів, централізованих та децентралізованих складових.

1. Рада керуючих ФРС

В її складі – 7 членів, які призначаються Президентом США на 14-річний період. Призначаються після консультації, та затверджуються Сенатом.

Члени цієї Ради, які відпрацювали повний термін, не можуть бути призначені ще раз. Голова Ради та його заступник теж призначаються Президентом з цих членів, але на 4-річний період, крім того вони можуть бути призначені друге.

Обов’язки Ради керуючих:

1. нагляд за банками – членами ФРС та за всіма банківськими холдинговими компаніями

2. нагляд за діяльністю резервних банків

3. встановлення норм та правил щодо кредитів споживачам

4. затвердження змін дисконтних ставок

5. встановлення резервних вимог

6. члени Ради керуючих виконують обов’язки членів Федерального Комітету відкритого ринку

2.Федеральні резервні банки

Кожен з ФРБ обслуговує певний регіон країни, а також має відділення в межах свого округу для надання послуг депозитним установам та громадянам.

ФРБ іменуються за місцем розташування своїх центральних органів. Знаходяться в найбільших містах США: Бостон, САн-Франциско, Клівленд, Канзас, Чікаго, Далас та інші.

12 ФРБ виконують функції центрального емісійного банку країни.

Пасиви ФРБ складаються з невеликої долі власного капіталу (пайові внески банків-членів), вкладів банків-членів ФРС у даному округу, найбільш значна частина у пасивах – банкнотна емісія.

Отримання прибутків не є метою ФРБ, тому якщо прибуток і з’являється, то він майже повністю повертається у державну скарбницю.

Основне місце в активах ФРБ посідають інвестиції у державні цінні папери та золоті сертифікати (це свідоцтво, яке було передано казначейству згідно закону 1954 р.)

В 1933 р. США были вынуждены принять решение о прекращении размена на золото федеральных резервных билетов, отмена золотого стандарта. На протяжении мирового экономического кризиса США сохраняло размен банкнот на золото. В 1933 г. большинство банков оказалось не ликвидными и были закрыты, были объявлены «банковские каникулы» (7 дней), за это время был принят закон, в соответствии с которым комерческие банки не обменивали банкноты золото. Затем – указ о передаче ФРБ золота казначейству. Взамен, они (ФРБ) получили золотые сертификаты. Они были в обращении до 1968

Крім того, невелика доля в активах належить кредитам комерційним банкам.

3.Федеральний комітет відкритого ринку.

Це найважливіший орган ФРС, який формує її грошово-кредитну політику. Він здійснює широкий контроль за зростанням пропозиції грошей у державі, а також несе відповідальність за діяльність системи на внутрішніх ринках цінних паперів та ринках іноземних валют.

І внутрішні, і зовнішні операції здійснюються Нью-Йоркським ФРБ як представником Комітету.

Крім 7 членів Ради керуючих, в цей Комітет входять 5 президентів ФРБ, один з яких – обов’язково - президент Нью-Йоркського ФРБ, інші 4 постійно змінюються, працюють в Комітеті на протязі року, на принципі ротації.

4. Федеральні консультативні Ради.

Згідно з Законом, консультативними комітетами є Федеральна консультативна Рада, та консультативна Рада споживачів. Крім того, у 1980 р. Рада керуючих утворила також консультативну Раду ощадних (депозитних) закладів.

Ці Ради, члени яких обираються з кожного з 12-ти федеральних округів, збираються на свої засідання 2-4 рази на рік для здійснення консультацій Раді керуючих з поточних питань.

5. Банки члени ФРС

Майже 40% всіх комерційних банків є банками – членами ФРС.

Загальна кількість банків становить 10700 банків (на кінець 1996 р.)

У США немає єдиного банківського законодавства. Тобто, одні комерційні банки підпорядковані федеральному законодавству, інші – підпорядковані законодавству окремих штатів. Ті комерційні банки, які підпорядковані вимогам окремих штатів, це штатні банки (7000).

________________________________________________________28. Організація банківської діяльності на основі холдингових компаній . Закон США про холдингові компанії 1956

Діяльність банківських холдингів регулюється основними положеннями закону «Про холдингові компанії» від 1956 р. Поправки внесено у 1970 р. Згідно цього закону, контроль вважається встановленим, якщо холдингова компанія має не менш ніж 25% акцій цього банку, і якщо це так, то така компанія періодично зобов’язана надавати Раді Керуючих ФРС свої бухгалтерські звіти.

За останні роки намітилася тенденція росту таких банківських холдингів. Всі найбільші, найпотужніші комерційні банки в США організовані як банківські холдингові компанії. Банківські холдинги можуть бути або однобанківськими або мульті-банківськими. В тому разі, коли холдингова компанія здійснює контроль над одним банком – це однобанківські холдинги.

Поряд з банківськими установами в такій холдинг можуть входити небанківські ФКУ і є перелік таких небанківських установ, які можуть бути взяті під контроль однобанківського холдингу (іоптечні, факторингові, трастові, страхові компанії, брокерські, консультаційні, фінансові, лізингові компанії та ін.)

У США саме однобанківські холдинги займають найбільше місце у сукупних активах банківської системи.

Мульти-банківські холдинги – це компанії, які володіють контрольними пакетами акцій двох або більше банків.

Переваги банківських холдингів:

1. банківський холдинг – компанії сприяють підвищенню ефективності банківської справи;

2. підвищують стійкість банків;

3. надають більш широкий круг послуг клієнтам.

4. Основні недоліки:

5. зниження рівня конкуренції;

6. підвищується плата за банківські послуги;

7. байдужість до потреб регіонів.

___________________________________________________29. Еволюція та сучасний стан ГС Японії

ГКС Японії почала формуватися після бурж рев 1868 р В Яп було введено золотомонетний стандарт 1897 , золотий вміст йени 0.75 гр. З початком 1 св війни відмінено зол стандарт на протязі війни безперервно зростали ціни і єйна знецінилася на 64 % але це період супроводжувався екон піднесенням Японії : витрати на війну не були дуже великими бо участь у війні обмежувалась лише захватом теріторій Німетчини . Пднесенню сприяли :

1) Великі замовлення з Анг Рос США

2) Послаблення конкуренції на Вел Сході з боку Анг Нім Рос

Піднесення було тимчасовим 1920 -21 - криза , становище погіршилось участю Яп в інтервенції на Дал Сході . Після тимчасової стабілізації у 1930 було відновлено золотий стандарт ( реставрація ) у формі золотозлиткового стандарту . Ця стабілізація продовжувалась до 1931 - відміна золотого стандарту. З 1932 було введено вал контроль для обмеження різких коливань валютного курсу . В 1933 Яп прикріпила свою валюту до Анг фунту і стала учасником стерлінгової зони ( до 1939)

Економічна криза 1929 - 33 стала причиною значних темпів інфляції та падіння курсу єйни.

В 1937 , 39 Японія провела 2 офіційні девальвації своєї валюти і в 1939 курс йени до долара 4:1

В період 2 св війни - нестабільність грошового обігу та падіння курсу йени. З метою зменшення кількості грошей в обігу в 1946 була проведена грошова реформа : старі банкноти обмінювалися на нові 1:1 , але суми які більше 100 йен на 1 чоловіка тимчасово блокувались на рахунках . Наслідок - різко зменшилась кількість банкнот але господарство Яп ще не було підготовлено до здійнення реформи.

Після проведення реформи грошова маса збільшувалась великими темпами , до кінця 1956 - більше ніж у 6 разів. Реальна ЗП зменшилась до 19 % довоєнного рівня. За роки відбудовчого періоду 45-52 ейна знецінилась у 100 разів. В 1952 інфляція дещо знизилась . Головною особливістю післявоєнного розвитку Яп є високі темпи ек зростання. З сер 50 х років в Яп мали місце найб високі у світі темпи приросту ВВП та експорту. У кінці 60 х років Яп вийшла на 2 місце в світі після США за обсягом ВВП.

У це період темпи зростання грошової маси перевищуванли темпи зростання ВНП але були нижчими ніж у відбудовчий період , тому інфляційне знецінення грошей уповільнелось але не припинилось . Найбільш високий рост споживчих цін мав місце у період 1974-78 , зростання цін відбувалося на фоні економічної кризи . Спочатку 80 ріс цін уповільнився і становив 0.2 % за рік це пояснюється значним зниженням цін на нафту сировину .

Валютне становище

У після воєнні роки офіційний курс йени знизився в 4 рази ( 1дол=900 йен ) У квітні 1949 - девальвація ( 1 дол = 360 йен ) цей курс не змінювався до 1971 . В 1971 після відміни обміну дол на золото - ревальвація йени на 17 %, курс 308 йен за дол.

1973 - ревальвація на 35 % 1дол=265 йен, запроваджується плаваючий курс йени

1981-1985 курс 220-250 йен за долар . З 1985 США почало проводити політику спрямовану на зниження курсу долара з метою підриву конкурентноспроможності Яп на світ ринку. На протязі 90х - стійке зростання курсу йени : 110 - 120 йен за долар

___________________________________________________30. Грошова система Великобританії після 2 світової війни

З початком 2 світової війни в Англія переходять до валютних обмежень (припинено вільний обмін ф.с. крім стерлингової зони) - валютне угрупування країн колишньої британської імперії, яке склалося історично під егідою і проводило більш-менш узгоджену політику у сфері міжнародних валютних відносин з переважним використанням ф.с. у валютних операціях.

До цього існував стерлинговий блок (виник у 1931)

Особливості:

* юридично стерлингова зона не мала централізованого керівного органу;

* діяльність здійснюється на базі джентельменських угод банку та казначейства.

Із введенням валютних обмежень було встановлено офіційний курс на рівні 4$ за 1 ф.с. і цей курс не змінювався до девальвації 1949 року.

Золотий вміст ф.с. - 3.6 г золота.

За період 2 світової війни грошова маса збільшилася у 2.5 рази, а ціни зросли на 75%, хоча розміри інфляції були нижче ніж у інших країнах.

Причини:

питома вага податків у фінансуванні воєних витрат (більше 40%)

значна роль зовнішніх джерел фінансування (колоніальна імперія)

державний контроль над цінами.

Англія згідно з рішенням Бреттон-Вудськолї конференції з 1 липня 1947 року ввела обмежену конвертованість валюти для нерезидентів. Це призвело до збільшення темпів втрати залишків золотих запасів країни, тому 20 вересня 1947 року було введено жорсткі валютні обмеження.

Після 2 світової війни Англія довго зберігала карткову систему та контроль над цінами. Наявність великого зовнішнього боргу та дефіцит платіжного балансу стали причиною збереження жорстких валютних обмежень до кінця 50-х років. Лише в кінці 1958 року було введено вільний обмін ф.с. на $ та інші валюти, але лише за поточні операції платіжного балансу і лише для нерезидентів, за іншими операціями валютні обмеження зберіглися до 1979 року.

У післявоєнний час темпи інфляції в Англії були більшими ніж в інших країнах. Головна причина - хронічна інфляція та дефіцит платіжного балансу.

За 1945-80 роки дефіцит платіжного балансу зріс з 23 до 95 млрд.ф.с.

Після 2 світової війни відбулося падіння курсі ф.с., як результат цього - було проведено девальвацію ф.с. у 1949 році.

Курс ф.с. було знижено на 30,5% і офіційний курс становив 1ф.с.=2.8$. Девальвація не вирішила валютних проблем Великобрит в подальшому вал криза повторилася в 51, 55, 58, 60-61, 64-65

1967 - чергова девальвація (на 14%), новий курс - 2.4$ за 1 ф.с., але ця девальвація була доповнена різкими фінансовими обмеженнями.

1969-1971 - велике позитивне сальдо за поточними операціями платіжного балансу.

У 1971 році ф.с. було револьвовано : 1 ф.с. = 2.6$.

1972 - встановлено режим плаваючого валютного курсу. З цього часу почалося різке падіння курсу англійської валюти.

З середини 1977 року позиції англійської валюти відносно змінилися. Причини: приток капіталів у країну з початком видобутку нафти у Північному морі.

1979 р.- знято всі валютні обмеження

1979 -1982 рр. - криза - відплив капіталу, падіння курсу . Це триває і дотепер.: 1 ф.с. = 1.65 - 1.67 $.

Із 60-х років стерлінгова зона почала розпадатися і зараз практично не існує.

Міжнародна роль ф.с. з роками зменшилася. На початок 1 світової війни біля 80% зовнішньої торгівля здійснювалося у англійській валюті, після 2 світової війни біля 50%, зараз - 5-6%.

Доля ф.с. у золото-валютних резервах країн : післявоєнні роки - 20%, зараз - 2%. Ф.с. втрачає статус світового резервного фонду.

___________________________________________________31. Інвест-ні банки США Осн положення Гласа-Стігола 1933

Згідно закону Гласа Стігала (1933) існують обмеження на виконання комерційними банками операцій, пов’язаних з інвестиціями в корпоративні цінні папери. Але для потужних банків в останнє 10-річчя Рада керуючих ФРС робить деякі винятки: вона дає згоду таким банкам на придбання та операції по андеррайтингу цінних паперів найбільш стабільних корпорацій.

1. депозитні

2. не депозитні.

Згідно цього Закону, внесені деякі зміни у функціонування банків та банківських установ, а саме:

1. встановлений єдині вимоги щодо резервів для всіх депозитних установ;

2. відмінені вимоги до резервів по депозитах на строк більше ніж 1.5 роки;

3. зменшений сам показник норми обов’язкових резервів, вимоги до резервів встановлено для 3-х типів вкладів:

4. трансакційні рахунки (поточні) – 3% до суми , але не більше 36,7 млн. дол; якщо сума більше 36,7 млн – 12 %.

5. депозити юридичних осіб – якщо строк менше 1.5 років – 3%

6. вимоги за євровалютою – 3%.

9. скасовано верхню межу норми відсотка по депозитах на 6 та більше років;

10. збільшено страхове відшкодування Федеральною корпорацією по С. депозитів з 40 тис. до 100 тис.$.

___________________________________________________32. Кредитна реформа 1930 – 1932

___________________________________________________33. Система кредитної підтримки фермерів у США

У США існує система установ, що займаються кредитуванням сільського господарства (державні та кооперативні установи). В систему входять:

1 ФРБ, які займаються наданням довгострокового кредиту від 5 до 40 років; капітал банків належить фермерським кредитним асоціаціям;

2 ФРБ середньострокового кредиту – від 9 місяців до 3-х років;капітал належить державі. Кредити не надають, а проводять облік (дисконт) зобов’язань, що надані іншими фінансово-кредитними установами.

3 окружних кооперативних банків, які очолює ЦБ для фермерських кооперативів;

4 корпорація товарного кредиту; державна; Кредити – під заставу товарів на складі; не потребує обов’язкового викупу заборгованості, якщо до настання строку виявилося, що ринкова ціна менша, ніж розмір позики, боржник може відмовитися від викупу заставленої продукції, втрати відшкодовуються державою.

5 Центральний банк для кооперативів у Вашингтоні і 12 банків для кооперативів кредити для реалізації врожаю , будівництва складів та ін

6 12 федеральних корпорацій по кредитуванню виробництва ( 1933 ) займаються видачею короткотермінових суд до 1 року через кредитні кооперативи.

___________________________________________________34. Спеціальні КФІ США. Установи споживчого кредиту

Інвестиційні банки США виникнення 1861-1865

Експортно імпортний держ банк.

Взаємно-ощадні банки ( 1816) -

Акціонерні зберігальні банки -

Держ зберкаси при пошт відділеннях (1910) -

Івестиційні компанії ( трести) -виникли 20 роках -

Компанії по страхуванню життя

Пенсійні фонди

Фінансові компанії 1915 - надають споживчі кредити 2 шляхами . Опосередкованим , купуючи у торгівельних фірм зобовязання покупців та прямим у формі надання персональних позичок. Крім споживчих кредитів , що погашаються в розстрочку ці компанії надають короткотермінові споживчі кредити з одночасним погашенням а також практикую надання кредитів на виробничі потреби , а також іпотечні кредити. За формою організації фін компаніє є АТ , в якості ресурсів використовують власні кошти та залучений капітал ( випуск облігацій , позички КБ )

Компанії що надають персональні позички - АТ що надають невеликі позички індивідуальним позичальникам для покриття витрат , що повязані з мед обслуговуванням навчанням туризмом уплатою податків ті іншими терміновими платежами. Діяльність регулюється законами штатів , строки позичок 2-3 роки, відсотки - 36 - 42 %, забезпечення - мебель , ЗП. в якості ресурсів використовують власні кошти та залучений капітал ( продаж власних зобовязань , позички КБ )

Кредитні союзи (1900) - кооперативні установи , поєднують осіб , що працюють на одному підприємстві , належать одній профспілці або проживають в одній місцевості. Діяльність регулюється законами штатів і фед закон. За законом 1934 почали створюватися федеральні кредитні союзи. Ресурси складаються зі вступних взносів , доходи від емісії акцій та вкладів та інколи використовують позички КБ . Союзи надають позички ( не більше 500 дол ) тільки своїм членам на споживчі цілі , відсотки 10-12 % річних , забепечення- закладні на майно та ЗП , також особові зобовязання.

Позичково-ощадні асоціації початок 19 ст - кооперативні установи що надають своїм членам позички на купівлю та будівництво домів. Регул законом 1933 . Кошти формуються за рахунок продажу різного роду зобовязань, штатні практикують залучення вкладів та іноді кредити КБ

1 Спеціальні установи сг кредита :

· ФРБ, які займаються наданням довгострокового кредиту від 5 до 40 років; капітал банків належить фермерським кредитним асоціаціям;

· ФРБ середньострокового кредиту – від 9 місяців до 3-х років;капітал належить державі. Кредити не надають, а проводять облік (дисконт) зобов’язань, що надані іншими фінансово-кредитними установами.

· 12 окружних кооперативних банків, які очолює ЦБ для фермерських кооперативів;

· корпорація товарного кредиту; державна; Кредити – під заставу товарів на складі; не потребує обов’язкового викупу заборгованості, якщо до настання строку виявилося, що ринкова ціна менша, ніж розмір позики, боржник може відмовитися від викупу заставленої продукції, втрати відшкодовуються державою.

· Центральний банк для кооперативів у Вашингтоні і 12 банків для кооперативів кредити для реалізації врожаю , будівництва складів та ін

· 12 федеральних корпорацій по кредитуванню виробництва ( 1933 ) займаються видачею короткотермінових суд до 1 року через кредитні кооперативи.

35. Спеціальні кредитни інститути США . Ощадні установи. Основні положення Закону Гарна-Сенжермена 1982

Інвестиційні банки США виникнення 1861-1865

Експортно імпортний держ банк.

Фінансові компанії

Компанії що надають персональні позички

Кредитні союзи (1900) -

Позичково-ощадні асоціації початок 19 ст

Спеціальні установи сг кредита

Взаємно-ощадні банки ( 1816) - приймають термінові вклади які можна вилучити через 30-60 днів після повідомлення , свої кошти ці установи використовують для надання позичок під заставу нерухомості і для купівлі облігацій федерального уряду , штатів місцевих органів влади та АТ. Керівництво ціми банками здійснюється радами довірених осіб що вибираються їх вкладниками . Діяльність банків регюлюється штатними та фед законами.

Акціонерні зберігальні банки - їх кошти складаються з акціонерного капіталу та вкладів. Ці банки приймають вклади 2 видів : строкові та на поточні рахунки . Свої кошти банки вкладають в різні види ЦП, надають кредити власникам поточних рахунків і виконують для них розрахункові операції.

Держ зберкаси при пошт відділеннях (1910) - їх кошти вкладаються в облігації фед уряду і частково у вигляді термінових вкладів в місцеві КБ.-

Івестиційні компанії ( трести) -виникли 20 роках - новий етап розвитку закон 1940 : передбачено організацію компаній 3 видів . В основу їх класифікацій покладено вид емітованих ЦП ( акції або сертифікати ), порядок випуску та викупу акцій . Найбільш широкого розвитку набули взаємні фонди - інвестиційні компанії , що постійно пропонують для продажу акції і викупають їх за вимогою власника .

Компанії по страхуванню життя - мобілізують великі кошти у формі страх платежів страхувальників. Кошти компанії вкладають в ЦП корпорацій , закладні листи , держ ЦП, надають позички під забезпечення полісами.

Пенсійні фонди - Основна доля коштів вкладається ЦП корпорацій .

1982 – Закон Гарна-СенЖермена. Згідно цього закону , він був призначений для коригування деяких положень закону 1980 р. Цей закон намагався наблизити ощадні установи до банків за сукупністю послуг, які вони надають своїм клієнтам, і завдяки цьому підвищити конкурентоспроможність всіх депозитних установ. Так, згідно цього закону, було дозволено створення банків – грошових центрів 9також звуться – банки банків). Це оптові банки. Вони отримують федеральний чартер (ліцензію) на свою діяльність, це об’єднання банків у спеціальні корпорації, які призначені для прискорення розробки та надання нових видів фінансових послуг.

Дуже часто ці нові види фінансових послуг є дорогими для одного комерційного банку, і тільки банки банків можуть цим займатися. Крім того, в їх функції входить надання кредитів іншим банкам, які відчувають нестачу готівкових коштів, кліринг чеків, інвестиції у цінні папери банків – членів такої системи.

Національні банки можуть купити акції такого центру при умові, що такі інвестиції – не більше 10% їх акціонерного капіталу.

На такі центри не розповсюджуються зобов’язання по резервах, а зобов’язання з достатності капіталу значно нижче. також вони у своїй діяльності можуть перетинати межі штатів

___________________________________________________36. Кредитна реформа 1930-1933 року у СРСР

___________________________________________________37. Створення та та функції ФКС депозитів у США

Цілі корпорації:

1. захист вкладників від фінансових втрат;

2. запобігання масовому вилученню вкладів.

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищі:

1. може надати кредит для здійснення злиття цього банку з іншими, більш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деякі кошти на його рахунок.

3. на крайній випадок, оголошується банкрутство з виплатою максимальної суми страхового відшкодування.

___________________________________________________

38. Спеціальні кредитно-фінансові установи Німетчини

Спеціалізовані банки

Поліляються на дві групи:

) приватні банки

· Іпотечні банки. Німеччина - батьківщика іпотечного кредиту. До першої світової війни провідну роль грав приватний іпотечний кредит, а після закінчення 1-ї світової війни, вже велике значення відіграють державні іпотечні банки. Це банки, які належать, як правило, місцевим органам влади. Зараз 30 акціонерних ат 10 державних іпотечних банків.

Дуже часто контрольний пакет акцій акціонерних іпотечних банків належить одному з Грос-банків.

* інвестиційні компанії почали діяти в середені 50 років реалізують свої сертифікати і на залучені капітали купують акції підприємств, що попадають до гросбанків і дозволяють ім формувати контр пакети без затрат власних коштів. За законом 1957 основний капітал - не менше 0.5 млн марок .

* будівельні асоціації

* банки споживчого кредиту. 1926 .

) публічно-правові установи.

* державні іпотечні банки

* Кредитні установи з особливими завданнями. Це банки, які було створено Федеральним Урядом для виконання завдань, які або не можуть, або не бажають виконувати інші кредитні установи. Це банки, підпорядковані уряду.

У числі таких установ, наприклад, є банк Відновлення. Це банк, який було створено у 1949 році на основі Плану Маршала, його головним завданням було довгострокове кредитування провідних галузей промисловості.

До цієї групи належать також Експортний банк, створений у 1952 р.; сільськогосподарський рентний банк, для довгострокового кредитування сільського господарства; Промисловий кредитний банк та багато інших кредитних установ.Кошти до цих банків надходять, як правило, з державного бюджету, та використовуються згідно цільового призначення

* державні будівельні ощадкаси основу пасивів складають заощадження населення , активні операції зберкас - довгострокові іпотечним та житловим кредитам . Центральним органом муніципальних збер касс є 12 жироцентралей. Начолі системи зберкас - Німецький комун банк

* поштові банки.

.___________________________________________________39. Спеціальні кредитні установи Великобританії

Унікальним явищем у Британській банківській системі є наявність спеціальних квазібанківських установ (дисконтні дома). Англійські комерційні банки хоч і мають свої поточні рахунки в Банку Англії, але на відміну від дисконтних домів вони не мають права користуватися позиками Банку Англії, тому протягом багатьох років дисконтні дома відіграють роль буфера між банком Англії та комерційним банками.

Маючи привілеї, дисконтні дома фінансують ті чи інші витратми держави, і на практиці, вони залучають кошти комерційних банків та вкладають їх , як правило, в короткострокові активи.

Зараз в Англії існують також іноземні банки. З юридичної точки зору термін «іноземний банк» використовується для таких банківських установ, які діяють у Великобританії, але управління ними здійснюється з-за кордону. Нині - 286 іноземних банків. Найбільш поширеним явищем серед іноземних банків є відкриття офісів з метою обслуговування своїх ділових партнерів.

Наступна ланка банківської системи - заморські банки. Це колишні банки Співдружності. Вони мають свої головні офіси у Великобританії, але їх основні операційні пункти та відділення розміщені та діють за кордоном. Сьогодні виділення цієї групи банків в окрему групу є тільки данню традиції, не є реальним. В чистому вигляді такі банки вже практично не існують, частина поглинута кліринговими, інші банки стали іноземними.

З спеціальних фінансово-кредитних установ слід виділити будівельні товариства. Це інститути, які перебувають у власності окремих осіб, вони є основним джерелом грошей для придбання будинків. ДО 60% дорослого населення країни має свої вклади в ці товариства. Банківський закон 1986 року дозволив їм значно диверсифікувати свою діяльність, це сприяло розгортанню конкуренції в банківській діяльності. Спеціалізуються на наданні індивідуальних довгострокових позик для будівництва або купівлі будинків за рахунок коштів, залучених у вигляді вкладів населення.

Значне місце належить також ощадним установам. Це ощадні банки, інвестиційні компанії, страхові компанії та пенсійні фонди.

Ощадні банки: є два різновиди: ощадно-довірчі банки та Національний Ощадний банк. Національний ощадний банк управляється урядовим відомством. Цей банк сприяє позикам уряду, пропонуючи вкладникам ряд інвестиційних програм. Не видає чекові книжки, а вилучення грошей з рахунку можливо тільки в вигляді готівки. Ощадно-довірчі банки зародилися в середині XIX ст., це була мережа трастових ощадних кас, вони об`єднувалися в банки, і в 1973 році було створено Центральний трастовий ощадний банк (TSB) для координації діяльності банків, які входять в систему TSB. В 1975 році цей банк отримав статус клірингового.

Остання ланка: Жиробанк. Створено в 1968 році за ініціативою поштової служби. Необхідність його створення обумовлена поширенням грошових переказів через відділення зв`язку. У 1988 році він також отримав статус клірингового банку. Це установа, послугами якої користуються тільки державні відомства та місцеві органи при розрахунках з населенням.

Торгові банки - основна сферара інтересів - зовнішня торгівля та міжнар. фін-кред. операції. Займають важливе місце на ринку позичкових кап-в та ЦП. Діяльність: депозитно-ссудні операції для обмеженої кількості клієнтів; емісійно-засновницька діяльність; консультаційні послуги. Посередницькі операції по злиттю та поглинанню компаній. Управляють портфелями ЦП, займаються валют. операціями та операціями з золотом.

Фінансові дома - спеціалізація: кредитування продажу споживчих товарів і пром. обладнання в розстрочку. Джерело рес-в:короткострокові депозити фірм, банків, населення. Займаються лізінговими операціями та кредитними картками.

Страхові компанії та пенсійні фонди: довгострокове інвестування.

Івестиційні компані: займаються виключно операціями з ЦП, залучають капітал через еміссію власних ЦП.

Фінансові корпорації: специалізуються на кредитуванні малих підпр-в. Мають підтримку держави.

Венчурні фірми: займаються кпредитуванням підпр-в в передових ризикованих галузях.

___________________________________________________40. Загальна характеристика діяльності французських КБ

Після 2 Світ війни у Фр. було націоналізовано 4 найбільших депозитних банки. Після злиття 2-х в 1966р. маємо такі банки:

Банк Національ де Парі

Сосьєте женераль

Креді Ліонне

Ці банки діють як АТ. В 1982р було націоналізовано 36 КБ. Зараз зворотній процес-денаціоналізація. До 2 Світ війни КБ виконували широкий перелік операцій. Законом з 1945р. було офіційно проведено розподіл КБ на три групи за характером їх операцій:

1. депозитні банки

2. фондові інвестиційні банки

3. банки довгострокового та середньострок. кредиту

В 1984р. було відмінено розподіл на три групи і введено статус універсального банку. Для заохочення конкуренції відбувається зближення операцій КБ і фін. компаній. З 1945р. поширюється держ. контроль за банками - сурова регламентація діяльності банків. Основна роль в системі контролю: мінек. та фінансів та БФ. Значну роль відіграють 4 спец. органи контролю за діяльністю ьанків:

1. нац. кредитна рада

2. комітет банк-ї регламентації

3. комітет кредитних установ

4. банківська комісія

___________________________________________________41. Еволюція та сучасний стан грошової системи Франції

1789р. - замість лівра франк.

1803-1873рр. - біметалізм.

1873-1978- золотий монометалізм.

1914р - відміна золотого стандарту. Значна інфляція через значні втрати у війні, бюджетний дефіцит через витрати на відновлення економіки та компенсації монополіям.

З 1926р. бюджет був збалансований за допомогою додаткових податків. Провадилися значні накопичення золот. вал. резервів.

1926-золотодевізний стандарт.

1928-золотозлитковий. Мін. сума обміну 215 тис. франків =12кг. золота.

Реформа 1928 року узаконила скриту девольвацію фр. на 80%.

Емісійна система була заснована на 35%золотому покритті банкнот. Через те що криза 29-33рр охопила Фр. пізніше ніж інші кроаїни, вона довше всіх зберігала золотий стандарт. Золот. запас до кінця 1932р хбільшився в 5 разів. через те Фр. була ініциатором створення золотого блоку 1933-36рр з метою збереження золотого стандарту.

Погіршення екон. та фін. положення визвало відток золота з країни. В 1936р -девольвація на 25% та припинення розміну банкнот на золото. Створений валют. стабілізаційний фонд для підтримання франку шляхом купівлі продажу золота та валюти.

1937-скасування лімітів коливань курсу фр. До 2 Світ. війни фр. втратив 91% золотого вмісту.

1939-введені вал. обмеження. Франк став неконвертованою валютою.

В період 2Світ. війни -значна інфляція. Причини:великі окупаійні витрати, відміна золотого забезпечення банкнот, зв”язок з випуском окупаційної рейсх марки, курс якої був завищений, розруха від військових дій. Все це визвало дефіцит держ.бюджету.

післявоєнна інфляція викликана зростанням грош. маси, вал. кризи, післявоєнна розруха, сім прихованих девольвацій (розпад колоніальної системи та колоніальні войни).

За період 1913-1958 золотий вміст зменшився в 161раз. Девольвації були малоеффективні. Причини: бюдж. дефіцит, пасивність плат. балансу, виснаження золотовал. резервів, сильна інфляція.

1959-67 - валютна стабілізація. Причина: зростання вир-ва на базі НТП.

1958-60-деномінація 1:100. В 1960 - старі гроші були вилучені.

1959-66 - баланс став активним.

Золотовал. рез-ви збільшилися в 6 разів.

1969-девольвація на 11%.

1979-1987 Франція офіційно 9 разів девольвувала франк. Особливістю є те, що зараз Франція зберігає золотовал. резерви - найбільші в світі.

___________________________________________________42. Діяльність спеціальних кредитних установ Японії.

1.Приватні.

Інвестиційні компанії . Операції: інвестиційні та трастові, контроль за діяльністю брокерських компаній по операціям зЦП. Розповсюджують свою діяльність на інші країни.

Приватні банки довгострокового кредиту. Створені після 2 Світ війни на основі напівдерж. банків довгострокового кредиту. Джерело ресурсів: облігаційні займи.

Страхові компанії.

Брокерські фірми.

Лізінгові компанії 1963р. Е універсальними, а є спеціалізованими.

2. Державні СФКУ.

Сберкаси. Залучені кошти переводять в бюро довірчих фондів мінфіна.

Бюро довірчих фондів. Отримані кошти направляють на кредитування держ підп-в і кредитних інститутів.

Японський банк розвитку 1951 - довгострокове кредитування промисловості. Ресурси: бюджетні ассигнування, позичкибюро, кошти фін. установ. Кредитує ризиковані галузі.

Екс.ім. Банк 1950р. капітал належить держ. Ресурси: бюджетні ассигнування, позички держ. установ і іноземн. кредиторів. Структуру операцій затверджує парламент. Надає кредити на експорт пром-го обладнання. надає кредити покупцям Яп-х товарів та урядам інш. країн, японс. компаніям для зарубіжних інвестицій, кредити японським імпортерам сировини і мат-в.

Фін. кред. корпорації. Спеціалізація на кредитуванні окремих галузей. Знаходяться під контролем відповідних мін-в. Кредити пільгові. Бюджети затверджуються парламентом.

Кредитні кооперативи. Бувають: С/г кооп.(члени майже всі селяни). Керівництво здійснює центральний кооп. банк с/г.

міська кредитна кооперація. Члени - власники малих та середніх підпр-в. На чолі -ЦБ торгових та пром-х кооперативів. Контроль за системою коопер. на державі.

___________________________________________________43. Св економічна криза 1929-1933 наслідки для ГКС США

Ще до кризи більша частина золотих грошей була тезаврована приватними власниками та банками при чому останні вносили золото в федеральні резервні банки в якості резерва по дерпозитам світова криза призвела до відміни золотого стандарту в квітні 33 року Законом від 1934 долар було девальвовано на 40 % . Ю.о та Ф.о. в США було заборонено володіти золотом в монетарній формі . Відмінено розмін грошей на золото. Акт 1934 централізов запас ФРБ був переданий казначейству за старою ціною. В обмін ФРБ отримали золоті сертифікати як забезпечення банкнотної еміссії. Через це офіційний золотий запас зріс на 2.8 млрд дол . За рахунок цієї суми було створено вал стабіліз фонд для регулювання курсу долара. Також акт 1934 уповноважив казначейство обмінювати долари на золото іноземним офіційним установам за ціною 35 дол за унцію

Для кредитної системи

Створена в 1934 р. Федеральна корпорація по страхуванню депозитів.

Всі банки-члени ФРС зобов’язані вступити в цю корпорацію. Інші банки – за бажанням.

Страхове відшкодування у разі банкрутства – 100 тис $.

Цілі корпорації:

1. захист вкладників від фінансових втрат;

2. запобігання масовому вилученню вкладів.

На сьогодні 98% КБ страхують свої депозити в цій компанії.

ФКСД здійснює контроль за діяльністю банків, які страхують свої депозити, робить все для того, щоб не довести банк до банкрутства.

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищі:

1. може надати кредит для здійснення злиття цього банку з іншими, більш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деякі кошти на його рахунок.

3. на крайній випадок, оголошується банкрутство з виплатою максимальної суми страхового відшкодування.

Згідно закону Гласа Стігала (1933) введені обмеження на виконання комерційними банками операцій, пов’язаних з інвестиціями в корпоративні цінні папери.

В результаті кризи відбулись чисельні банкруцтва у ФКС

__________________________________________________ ______44. ФРА 1913 і реорганіз системи банкнотної еміссії в США

1913 р. – видано Федеральний резервний Акт. Його головною метою було створення центрального банку у вигляді системи резервних банків із 25 відділеннями, для того, щоб впорядкувати грошову емісію Рерганізація системи банк еміссії була здійснена на основі поділу теріторії на 12 округів з 1 ФРБ який мав виключне право еміссі банкнот . Банкнотна еміссія в країні стала централізована . Акт вніс зміни в систему забезпечення банкнот еміссі. Банкноти ФРБ забезпечувались не менш ніж на 40 % золотом а решта короткостроковими комерц векселями Ставилася також мета концентрації банківських резервів і встановлення контролю за діяльністю кредитних установ.

Федеральна резервна система складається з 5-ти ланок:

1. Рада керуючих ФРС

3. федеральний комітет відкритого ринку

4. Федеральні консультативні Ради

5. банки - члени ФРС (приблизно біля 40% всіх комерційних банків США)

Рада керуючих ФРС

Обов’язки Ради керуючих:

· нагляд за банками – членами ФРС та за всіма банківськими холдинговими компаніями

· нагляд за діяльністю резервних банків

· встановлення норм та правил щодо кредитів споживачам

· затвердження змін дисконтних ставок

· встановлення резервних вимог

· члени Ради керуючих виконують обов’язки членів Федерального Комітету відкритого ринку

Федеральні резервні банки

12 ФРБ виконують функції центрального емісійного банку країни.

Федеральний комітет відкритого ринку.

І внутрішні, і зовнішні операції здійснюються Нью-Йоркським ФРБ як представником Комітету.

Федеральні консультативні Ради.

___________________________________________________45. Особлив орг-ції та операц КБ США. З-н Макфадена 1927

1927 р. – закон Макфадена. Згідно цього закону, банкам штатів було заборонено відкривати свої відділення за межами того штату, де знаходиться головний офіс банку.

У зв’язку з забороною відкритої концентрації, у США розвиваються приховані форми концентрації. Нині все частіше використовуються такі форми, як створення банківських холдингових компаній, розвиток кореспондентських зв’язків та банківські ланцюги.

Банківські холдинг-компанії – це група осіб, які володіють контрольними пакетами акцій одного чи більше банків (розповсюджені одно-банківські холдинги).

Кореспондентські зв’язки дозволяють використовувати значнучастину капіталів дрібних банків в інтересах більш потужних банків. Потужні банки приймають від дрібних банків чеки, векселі, цінні папери на інкассо, зберігають частину їх грошових резервів, виконують ряд інших послуг для дрібних банків, які змушені користуватися послугами потужних, і по суті, перетворюються у філії потужних банків.

Розповсюджені банківські ланцюги. Це ряд банків, які є юридично самостійними, але фактично знаходяться під контролем однієї чи декількох фізичних осіб.

________________________________________________________46. Aкт Роберта Піля для центр-ції банкнотної емісії в GB

Основні положення :

1) Він вимагав до 100% -го зберігання емісії золотом за винятком 14 млн - федуціарної емісіії

2. нові КБ були позбавлені права еміссії банкнот

3.Емісія решти банків обмежена сумою емісії на момент прийняття закону

4. При зливанні КБ та відкритті перефірійними банками віділень у Лондоні вони втрачали право емісії а 2/3 цього права переходило до банку Англії

___________________________________________________47. Сис-ма контролю та регулюв діяльності франц КБ.

З 1945р. поширюється держ. контроль за банками - сурова регламентація діяльності банків. Основна роль в системі контролю: мінек. та фінансів та БФ. У Франції нагляд за банками здійснюють декілька комітетів. Частина з них очолена міністром фінансів, а частина – керуючим банком Франції.

4 спец. органи контролю за діяльністю банків:

1. нац. кредитна рада ( президент - мін-р фінансів , віцепрезидент - керуючий банком ФР )

2. комітет банк-ї регламентації

3. комітет кредитних установ

4. банківська комісія

До найважливіших інструментів контролю належать вимоги до мінімального власного капіталу, встановлюються мінімальний розмір банківського капіталу. У Франції – це 2.3 млн екю

___________________________________________________48. Англійські КБ особливості організації та діяльності

Правове регламентування грошово-кредитної системи пройшло декілька етапів. Особливо слід виділити 70-80-ті роки нашого століття. Саме в цей час було прийнято послідовно 2 законодавчих акти, які складають основу законодавчого регулювання банків:

- закон 1979 року;

- закон 1987 року.

У банківському законодавстві Великобританії до 1979 року відсутнім було офіційне визначення терміну «банк». Тобто кожна організація, яка могла продемонструвати три основні банківські функції (приймати депозити, видавати кредити, проводити розрахунково-касове обслуговування) могла називатися »банком».

У 1979 році з прийняттям Закону про банки, особливу увагу було приділено саме визначенню терміну «банк». Було вказано, що під банком розуміється така компанія, яка визначається у якості банку державним банком Англії. Такий підхід мав два наслідки:

* бакн Англії отримав монопольне право дозволяти чи недозволяти банківську діяльність тій чи іншій установі.

* кожна організація, яка вирішала стати банком, отримувала чіткий план придбання необхідного їй статусу, тобто отримати ліцензію банку Англії.

Для одержання ліцензії на банківську діяльність від банку Англії:

* відповідна організація повинна переконати, що має достатній капітал ( не менше 5 млн. ф.с.)

* відповідну ліквідність

* реальний бізнес-план

* адекватну систему організації та контролю

* чесні наміри стосовно здійснення цієї діяльності

* майстерність та розсудливість у її здійсненні.

Якщо установа відповідає цим умовам, то державний банк повинен надати ліцензію.

Але є виключення, які складають дисконтні дома (discount houses), для них непотрібна ліцензія збоку банку Англії. Під виключення підпадають також банківські установи з обмеженими функціями (ліцензовані установи по прийому депозитів), ці організації отримують дозвіл на обмежені банківські функції і на практиці перед тим, як отримати статус банку, установа має пройти випробувальний термін в якості такої установи з обмеженими банківськими функціями.

Банк Англії також є має право анулювати статус банку у вже існуючих банків.

Другий Закон (1987) не відмінив повністю положення закону 1979 року, а лише доповнив деякі положення. Головне доповнення стосувалося системи захисту депозитів. Згідно закону 1987 року схема захисту депозитів в цілому залишилася незмінною, але максимальна сума вкладу , по якому надається 75-процентна компенсація підвищилася до 15000 ф.с.

До кінця XIX ст. майже всі комерційні банки втратили право банкнотної емісії

Другий рівень англійської банківської системи: самі комерційні банки. Згідно законодавству вони розділяються на:

* роздрібні

* оптові

Роздрібні банки призначені переважно для задоволення потреб громадян та малого бізнесу. Головні роздрібні банки мають досить розгалужену мережу, яка нараховує 12 тис. філій. До 75% дорослого населення мають рахунки в банку, а більше як 1/3 мають депозитні рахунки.

Ці банки називають ще депозитними, вони характеризуються надмірним ступенем концентрації та централізації. Серед них виділяють «велику 4 комерційних банків»: National Westminster Bank, Banklase, Lloyd, Midland. Ці банки є банками-трестами, які створені на базі злиття та поглинання багатьох індивідуальних та акціонерних банків.

Найбільш важливими є депозитні банки, які розташовані в Лондоні і звуться клірінговими банками, бо свої взаємні розрахунки вони здійснюють через лондонську клірингову палату. Особливий статус клірингових банків пояснюється тим фактом, що по законодавству всі розрахунки між всіма банками та іншими фінансовими організаціями можуть здійснюватися тільки через клірингові банки. Але в сучасних умовах традиційні форми заліку документів поступово витісняються системою електронних платежів (на сьогодні сформовано 3 електроні системи).

Оптові банки приймають великі вклади за вищими процентами та розміщують їх на ринках капіталів. В Англії до цієї групи належать торговельні банки. Ці банки традиційно займалися гарантуванням торговельних операцій, нині їх діяльність диверсифікована, вони відіграють помітну роль на ринку боргів (?), надають фінансові послуги та консультації для структурних перебудов.

___________________________________________________49. Причини і наслідки припинення розміну $ на Au у 1971

Все це призвело до того що США вимушені були відмовитися від обміну доларів на золото в 1971. Нестабільність долара привела до того що кап країни відмовилися від фіксованих курсів своїх валют по відношенню до долара і перейшли до плаваючих курсів. На ряду з доларом в якості світових валют стали виступати валюти інших країн .Таким чином притерпіла крах БВС.

___________________________________________________50. Зона фр франку : створення , механізм функціонування

___________________________________________________51. Еволюція та сучасний стан грошової системи Німетчини

До 70-х років ХІХ ст на території Німеччини знаходилася 21 держава, які користувалися різними грошовими системами.

У 1871 році створено єдину Німецьку державу )(Отто Бісмарк). На її основі шляхом проведення грошової реформи 1875 створено єдину грошову систему. В цей час було заборонено карбування срібних монет і введено марку, що мала вміст 0.35 г золота. Впроваджені монети – 5, 10, 20. Перехід до золотого монометалізму (5 млрд контрибуція від Франції).

В обігу були кредитні гроші – банкноти у 100 і більше марок. По закону 1875 р. їх емісія не повинна бела перевищувати більше як у 3 рази їх золоте забезпечення.

З початком 1-ї світової війни – розмін ан золото припинили, почалась інфляція.

У 1924 р. приймається закон, згідно з яким проводиться грошова реформа – обмін старих знецінених грошей на нові: 1 трлн. старих на 1 нову марку. Наслідком був перехід до золотодевізного стандарту, що проіснував до 1931 року.

Внаслідок витрат у роки 2 –ї світової війни, розпочаласьінфляція і стан країни був критичним.

У 1948 р. – прооведено післявоєнну грошову реформу, що являла собою частину загальної реформи (початківець – Людвіг Герхард).

Можливість поміняти 40 (потім – 20) рейхсмарок курсом 1:1 на нові гроші. Інші кошти – готівку та половину приватних заощаджень було – 1:10, другу половину заощаджень було заморожено, потім – 1:20. Всі інші бер. суми та ціни – 1:10.

Загальний обмін у розрахунку 6.5 нових – за 100 рейхсмарок.

Через 1.5 року після початку реіорми було досягнуто 60%-ного росту виробництва.

У травні 1949 р. – після прийняття конституції, курс захвдно-німецької марки встановлено у розмірі 3,3 марки за 1$ США, золотий вміст – 0.2 г.

У 50-ті- першу половину 60-х рр. марка ФРН була найбільш стабільною валютою, а плітіжний баланс зводився з активним сальдо. Збільшувалися золотовалютні резерви країни. ФРН першою із Західноєвропейських країн запровадила часткову конвертацію своєї валюти. Здійснення ревальвації – у 1961, 1969, 1971, 1973 р.

З 1979 р. – ФРН – член європейської валютної системи, та на марку припадає 33% валютного кошики ЕС

Зараз 1$ - 1.5DM.

___________________________________________________52. КC України та Росії до першої світової війни

___________________________________________________53. Зміни у ГКС німетчини після приєднання східних земель

Заключення валютного та економічного союзу міх сх та зах Нім у липні 1990 поставило перед економістами 2 країн цілу низку проблем щодо адаптації економічних структур НДР та ФРН

01.07 .90 німецька марка стала офіційною грошовою одиницею в НДР . Банкноти та монети які були деноміновані у марках НДР припинили свою функцію як офіційні гроші на прикінці червня 1990 . В цей же час відбулась крнвертація на рахунках за курсом 2:1 , а ЗП і пенсія не змінились. До 90 Зах Нім мала стабільні темпи зростання економіки після 90 року відбулося незначне зниження цих темпів. Реформа БС НДР розпочалась весною 1990 це було не приєднання банк системи до Зах Нім , а реформа була націлена на повну адаптацію до системи ФРН. Нині від БС НДР залишилась лише мережа ощадних кас та коп банків. Для банків Зах Нім зявився великий простір дій. Провідне місце на теріторії Сх земель зайняли Гросбанки. БС НДР стала складовою частиною БС ФРН. На Сх землі розповсюджені всі угоди ФРН в межах ЕВС.

___________________________________________________54. Характеристика спеціальних кредитних установ Франції

1) СКУ які спеціаліз на фінансуванні кап вкладень

а) Креди фонсье - поземельний кредит - надання іпотечних позик. Приватний Акц банк , керуючі та замісники призначаються державою . Надає середньо та довгострок позики буд комп та землевласн

б) Креді насіональ - напівдержавний банк .Від держави отримує субсидії і за їх рахунок надає кредити на 5 - 7 років держ та приватним підприємцям, кредитує експортні операції в контакті з банком зовн торг

2) Кредитна кооперація

а) сільска кооп - кредитування касами сг кредиту , що поєднані в регіон кред кооп . На чолі Нац каса сг кредиту

б) міська кредитна кооп - кредити дрібним підприємцям та торгівцям ( система народних банків ) . Для коорд Нар банків в 1921 створено центр касу нар банків

3) Обслуговування зовн економ діяльн

Напів державний банк . Засновникі держава та кредитні установи. Виконує кредитування експорту, та надання гарантій по експортним кредитам

4) фінансові компанії - фінансування окреми галузей і регіонів країни

5) страхові компанії - найбільші - націоналізовані , в СК по страхуванню життя основна доля активів - зобовязання держави

___________________________________________________55. Грошова реформа 1947 її наслідки для економіки СРСР

________________________________________________________56. Становлення та розвиток грошової системи США до 1913

Кінець 18 ст в грошовому обігу багато валют, відсутність централіз еміссії

1875 - введений долар як нац грошова один

1792 - введено біміталізм ( 1дол=1.62 гр зол 1дол=24.057гр срібла)

1861-1865 випуск грибеков

1863 - створення нац банків підпорядкованих фед законодавству, вони здійснювали емісію під забезпечення держ ЦП

1873 - відмінена чеканка срібла

1900 - перехід до золотого стандарту ( 1.5 гр)

___________________________________________________57. Німецька та англ моделі звязку банків з промисловістю

А) англійська

Щодо розподілй функцій фінансового посередництва, то для англійських фінансових інститутів характерна джосить чітка спеціалізація, а саме:

* депозитно-позичкова та емісійна функції закріплені за банківським сектором

* інвестиційна - за небанківськими інститутами, які є незалежними від банків.

Більше того, навіть в сомаму банківському скекторі існують розмежування, так:

· «оптовим» кредитуванням займаються так звані обікові компанії (discount houses)

· «роздрібним» - депозитні установи. Переважну більшість депозино-позичкових операцій здійснюють так звані англійські клірігнгові банки

· емісійна функція - це прерогатива торгових банків

Інвестиційна функція закріплена за інвестиційними фондами, страховими компаніями, та іншими установами. Але, згідно з законом, в Англії комерційним банкам ніколи на було заборонено займатися інвестиційною діяльністю, втім вони дуже неохоче займаються такими операціями, вважаючи їх досить ризиковими.

Основний принцип володіння акціями у небанківському секторі - це формування дисперсного портфелю і це по»язано з структурою пасивів небанківського сектора, які формукються за рахунок коштів пасивів.

В) німецька

Німецька модель характеризується тим, що всі три функції фінансового посередництва зосереджуються в комерційному банку.

У Німеччині банки домінують в кредитно-фінансовій системі, інші інститути нечислені і є або асоційованими компаніями трьох потужніх Грос-банків, або діють у зоні їх впливу. Ці банки є універсальними за характером операцій. Протягом багатьох років саме ці універсальні банки надають кошти у власний капітал підприємства. Присутність німецьких банків у капіталі підприємств веде до того, що ці утсанови нерідко рятують підприємства, які попали в скрутне становище.

На фондовому ринку Німеччини банки відіграють провідну роль. Банки - голловні учасники торгівлі. Контроль фінансового ринку над виробничим сектором здійснюють саме ці універсальні банки, вони приймають контрольні пакети акцій багатьох підприємств.

________________________________________________________58. Англ фунт у ролі світової резервн валюти . Стерл блок

Промислова рев перетворила Анг в кінці 18 в провідну кап країну , Лондон в найб центр світової торгівлі, фс в мн валюту.

Перед 1 св війною 80 % здійснювалось у фс

Не дивлячись на відміну 1931 зол стандарту деякі країни підтримували незміними курси власних валют до фс і використов його в якості мн плат засобу. На цій основі виник стерлінговий блок 1931

Особливості:

1) юридично стерлингова зона не мала централізованого керівного органу;

2) діяльність здійснюється на базі джентельменських угод банку та казначейства

Із 60-х років стерлінгова зона почала розпадатися і зараз практично не існує.

Зараз фс втратив функції мн валюти . 5% операцій здійснюються через фс

___________________________________________________59. Японська модель звязку банків з промисловістю

___________________________________________________60. Створення , структура функції та роль Бундес Банку

Головна ланка – Німецький Федеральний банк. Було створено згфідно закону 1957 р. шляхом об’єдання існуючих тоді центральних банків земель з банком німецьких земель, який існував з 1948 року, та ЗахідноБерлинським банком.

Основний капітал – 290 млн. марок – належить державі, їй же нараховуються прибутки.

НФБ зобов’язаний підтримувати загальну економічну політику уряду, але при виконанні своїхз повноважень, він є незалежним від вказівок уряду.

НФБ має структуру, що складається з 3-х рівнів:

1. дтиректор, знаходиться у Франкфурті.

2. Центральні банки земель, які після створення НФБ перетворилися в його головні управління.

3. філії – головні відділення та відділення федеральних банків у великих населених пунктах. – 183.

Керівними органами є Рада ЦБ-ків, рада директорів та управління земель.

Рада ЦБ визанчає грошову та кредитну політику, здійснює адміністративне управління та розподіл сфер компетенції Ради директорів та правлінь ЦБ земель.

Склад – президент, віце-президент НФБ, інші члени Ради лдиректорві та президенти ЦБ земель. Зараз – 16 чоловік, головою Ради ЦБ є президент НФБ.

Функціїї – центрального емісійного банку.

___________________________________________________61. ГС Німетчини у роки 1 св війни . Грош реформа 1923-1924

З початком 1-ї світової війни – розмін ан золото припинили, почалась інфляція.

________________________________________________________62. ГКС СРСР на передодні його розпаду

________________________________________________________63. Створення та сучасний стан кредитної системи України

________________________________________________________64. Грошова реформа 1948 у Німетчині

Внаслідок витрат у роки 2 –ї світової війни, розпочаласьінфляція і стан країни був критичним.

Загальний обмін у розрахунку 6.5 нових – за 100 рейхсмарок.

Через 1.5 року після початку реіорми було досягнуто 60%-ного росту виробництва. В результаті грош. реформи трудящі загубили 95% своїх збережень. В виіграше були монополії, ще і тому, що сума їх боргів зменшилась в 10 разів. В цьому був антидемократичний характер сепаратної грошової реформи. У травні 1949 р. – після прийняття конституції, курс захвдно-німецької марки встановлено у розмірі 3,3 марки за 1$ США, золотий вміст – 0.2 г.

З 1979 р. – ФРН – член європейської валютної системи, та на марку припадає 33% валютного кошики ЕС

Зараз 1$ - 1.5DM.

________________________________________________________65. Система органів контролю за діяльністю КБ у США

Контроль за діяльністю комерційних банків дуже жорсткий, здійснюється на двох рівнях: на федеральному та на штатному рівнях.

До федеральних органів контролю належать:

Казначейство

ФРС

Ці дві установи займаються розробкою грошово-кредитної політики.

ФРС здійснює контроль безпосередньо за діяльністю банків-членів ФРС.

контролер грошового обігу;

федеральна корпорація страхування депозитів.

Всі банки, які страхують свої депозити, знаходяться під контролем цієї організації.

До штатних органів контролю належать спеціальні банківські департаменти штатів. Всі банки, які зареєстровані на території штату, контролюються цими установами (крім національних банків). Вони підпорядковані контролеру грошового обігу.

Федеральна корпорація по страхуванню депозитів.

Створена в 1934 р.

Всі банки-члени ФРС зобов’язані вступити в цю корпорацію. Інші банки – за бажанням.

Страхове відшкодування у разі банкрутства – 100 тис $.

Цілі корпорації:

1. захист вкладників від фінансових втрат;

2. запобігання масовому вилученню вкладів.

На сьогодні 98% КБ страхують свої депозити в цій компанії.

ФСКД може надати допомогу тому банку, який опинився у скрутному становищі:

1. може надати кредит для здійснення злиття цього банку з іншими, більш потужними;

2. може поручитися за такий банк та перерахувати деякі кошти на його рахунок.

3. на крайній випадок, оголошується банкрутство з виплатою максимальної суми страхового відшкодування.

________________________________________________________66. Німецькі КБ. Особливості операцій

Друга ланка кредитної системи – Універсальні банки:

1. приватні КБ;

2. кооперативні кредитні установи;

3. державні кредитні установи.

1. – 3 найпотужніші банківські монополії: Грос-банки, Регіональні КБ, філії іноземних банків, приватні банкіри.

Грос-банки:

Після кризи 1929-1933 рр. з найпотужніших 8-ми банків залишилося тільки 3. Отримали назву «банків великої трійки»: Дойчебанк, Дрезднер банк, Комерцбанк. Ці банки є акціонерними товариствами і кожен з цих банків має 200-300 тис. акціонерів. Мають розгалужену мережу філій: більше як 3.5 тис.

Діяльність цих банків вихродить далеко за межі надання кредитів. Особливі позиції цих ббанків пояснюються їх особливим місцм в структурі фінансового капіталу, та їх зв`язками із монополіями інших галузей.

В галузі цих банків найбільш помітне посилення зрощуваня банківського капіталу з промисловим. Це здійснюється через емісію цінних паперів, ат також придбання акційз метою отримання контрольного пакету акцій. Всі операції по розміщенню, зберіганню і т.п. цінних паперів здійснюють в Німеччині переважно комерційні банки, зокрема Грос-банки (вони мають місце на фондовій біржі та здійснюють ці операції).

Регіональні та інші комерційні банки. Це провінціальні банки, їх діяльність обмежена рамками окремих регіонів. До цієї групи належать галузеві банки деяких крупних німецьких концернів. Основою активних операцій всіх регіональних банків є короткострокове та середньострокове кредитування промисловості. І на відміну від Грос-банків, банки цієї групи не займаються емісією корпоративних цінних паперів, та вони не приймають участі, як правило, у банківських консорціумах.

Філії іноземних комерційних банків. Представлені 58 відділеннями. Обслуговують підприємства своїх країн, які ведуть торговельно-промислові справи в Німеччині. Основна частина розміщена у портових містах. Відктриття таких відділень відбувається з дозволу німецької адміністрації і їх діяльність підпорядковується банківському законодавству Німеччини.

Приватні банкіри. Це приватні комерційні банки, які не мають статусу акціонерного товариства.

Кооперативні кредитні установи. які належать до універсальних банків:

1. кредитні кооперативи, вони мають два види:

а) сільськогосподарські кооперативи (райфазенд банки)

б) народні банки (або фольксбанки). Це кредитні кооперативи у містах.

2. центральні кооперативні банки. Система сільськогосподарських кооперативів має свій центральний банк, і система народних банків має свій центральний банк.

Кредитні кооперативи створюються для обслуговування дрібних та середніх підприємств. З`явилися ще в ХІХ ст.

Державні кредитні установи.

До універсальних банків належать такі банки, як:

* ощадні каси;

* жироцентралі.

Ощадні каси виникли в другій половині XVIII ст., виникли як приватні банки дрібних підприємств, які надавали кредити населенню. З початку ХІХ ст. у Берліні засновується перша комунальна ощадна каса, яка належала міській владі, і саме міська влада несла повну відповідальність за діяльність цієї каси.

У подальшому ощадні каси створювалися як правило місевими органами державної влади. Важливою рисою діяльності ощадних кас є кредитування комерційних банків.

Жироценталі є регіональними центральними інститутами ощаднгих кас. Їх 12. Це корпорації, які знаходяться під контроллем держави. Вони опосередковують рух грошей між ощадними касами регіону та підтримують їх загальніий платіжний обіг за допомогою взаємозаліку між ощадними касами.

Спеціалізовані банки

Поліляються на дві групи:

приватні банки

публічно-правові установи.

До приватних банків належать:

* іпотечні банки

* інвестиційні компанії

* будівельні асоціації

* банки споживчого кредиту.

До публічно-правових установ належать:

* державні іпотечні банки

* кредитні установи з особливими задачами

* державні будівельні ощадкаси

* поштові банки.

Іпотечні банки. Німеччина - батьківщика іпотечного кредиту. До першої світової війни провідну роль грав приватний іпотечний кредит, а після закінчення 1-ї світової війни, вже велике значення відіграють державні іпотечні банки. Це банки, які належать, як правило, місцевим органам влади. Зараз 30 акціонерних ат 10 державних іпотечних банків.

Дуже часто контрольний пакет акцій акціонерних іпотечних банків належить одному з Грос-банків.

Кредитні установи з особливими завданнями. Це банки, які було створено Федеральним Урядом для виконання завдань, які або не можуть, або не бажають виконувати інші кредитні установи. Це банки, підпорядковані уряду.

Кошти до цих банків надходять, як правило, з державного бюджету, та використовуються згідно цільового призначення.

___________________________________________________67. Створення , функції та роль Банку Англії

БА основан в 1694 році як приватна акціонерна компанія. З середини 18 ст став виконувати функції центрального банку, монополізувавши емісію банкнот і виступаючи в ролі банкіра уряду. З прийняттям банківського акту Роберта Піля 1844р. - офіційно отримав статус ЦБ. Основні положення закону:

1. Вся еміссія БА, яка перевищувала 14 млн. ф.ст. повинна була на 100% забезпечуватись золотом (фідуциарна еміссія).

2. еміссія інших банків обмежувалась суммою на момент прийняття закону.

3. при зливанні КБ або при відкритті перефірійними банками своїх відділень у Лондоні вони взагалі втрачали право еміссії, а 2:3 їх права переходила до банку Англії В 1946 р. він був націоналізован лейбористами шляхом викупу акцій в обмін на 3% облігацій держ. ц.п.( т.б. держ. позики) 1:4. Сьогодні БА виконує роль урядового банку, тримає головні рахунки Уряду, т. б. виконує всі головні функції ЦБ. Головне завдання - забезпечення життедіяльності грошово-кредитної системи країни. БА здійснює нагляд за діяльністю КБ: встановлює мінімальний набір правил для діяльності фінансових інститутів, але разом з тим БА не гарантує що КБ будуть виконувати ці правила, т.б. правила носять рекомендаційний характер; здійснює еміссію банкнот, обслуговує земні операції держави, здійснює валютні операції і контроль, від імені казначейства управляє золото-вал. резервами страни, консультує уряд з питань грошово-кредитної політики. БА має формальну незалежність від уряду але працює під керівництвом мінфіну. Строк вповноважень керуючого БА незалежить відзміни уряду.

________________________________________________________68. Стабілізація фунту після 1 св війни. Гр реформа 1925-28

Війна визвала розстройство грошового обігу страни. Після припинення розміну банкнот на золото уряд став використовувати еміссію грошей для покриття своїх воєнних розходів. Маса грошей з1913-1918рр. виросла з 35 млн. до 399 млн. ф.ст; в 1920 році вона достигла 555 млн. ф.ст. З ціллю стабілізації ф.ст. уряд в 1920 році взяв курс на дефляцію, проводичи “політику дорогих грошей”. Це відповідало інтересам фінансової оллігархії, яка отримувала великі доходи від капіталовкладень за кордоном. Дефляційна політика способствовала з одного боку, зниженню цін в той час, як в Германії і Франції бушевала інфляція, а з іншої загостренню економічного кризису 1920-1921 рр, росту безробіття, зниженню зароб. плати трудящих. В 1925 році почалась грошова реформа, яка була направлена на реставрацію ф. ст. Великобританія восстановила розмін банкнот на золото по довоєнному паритету але з обмеженнями(обміну підлягали суми банкнот 1700 і більше = 12,5 кг. золота., ввівши золотозлитковий стандарт. Підтримку курсу ф. ст. Банк Англії здійснював за допомогою високої облікової ставки. Грошова реформа закінчилась прийняттям закону про надання банку Англії права на фідуциарну еміссію у розмірі 260 млн. ф.ст. У 20-ті роки курс ф. ст. був завищений у порівнянні з купівельною спроможністю і збільшення курсу було не тільки наслідком росту купувельної спроможності, а й наслідком надмірного попиту на валюту, що обмінювалась на золото. Все це стимулювало імпорт в країну

________________________________________________________

69. Грошовий обіг в Росії та Україні до першої світової війни. Грошові реформи 1839-1843 та 1895-1897

________________________________________________________70. КБ Японії: особливості організації та діяльності

Кредитна система Японії почала формуватись на основі зікону “Про НБ” 1872 року та на основі закону, який дозволив створення комерційних банків по типу банків Європейських країн 1897р. Історично склалася та законодавчозакріплена сегментована структура кредитної системи. Вона передбачає чітке законодавче розмежування сфер операційної діяльності і функцій окремих Кт-фінансових установ. КБ у Японії 2-х видів:

1. міські (10 найпотужніших монополістичних банків Японії і світу);

2. місцеві (регіональні).

Міськи зосередили більше 1:4 загального обсягу залучених депозитів. 30% всіх позичок надаються міськими банками. Дуже розгалужена мережа філій. Кожен з цих банків має дуже тісні контакти з промисловими та торгівельними компаніями. Під їх контролем знаходиться діяльність більшості інших фінансово-кредитних установ, в тому числі і регіональні місцеві банки.Вони є головними постачальниками коштів, в ті галузі, які швидко розвиваються і є центром найбільших фінансових груп Японії.

Місцеві - дрібні та середні за мастабами організації, і можуть відкривати свої філії лише в тій префектурі, де знаходиться їх головна контора.

Зараз посилилось взаємопроникнення між між трас-банками і комерційними банками: в траст-банках функціонують банківськи відділи, а в комерційних банках - відділи довірчих операцій.

________________________________________________________71. Дисконтні комп Англії : особлив організації та діяльності

________________________________________________________

5rik.ru

Материалы для учебы и работы

Денежно-кредитные системы