Газове господарство

1. Загальна частина

1.1. Задачі експлуатаційної служби

Основна задача газового господарства;

-         це надійна і без перебійна газифікація споживачів, при цьому виконуються слідуючі роботи:

-         технічне обслуговування,

-         плановий поточний і капітальний ремонт,

-         аварійно відновлювальні роботи.

-        

Основною задачею технічного обслуговування являється провірка герметичності газопроводів.

         До технічного обслуговування відносяться слідуючі роботи:

1.     Обхід траси,

2.     Періодичний огляд арматури,

3.     Вимірювання потенціалів на газопровід,

4.     Провірка технічного стану газопроводу приладним методом,

5.     Вимірювання тиску газу,

6.     Визначення кількості газу в резервуарі,

7.     Злив газу в резервуар,

8.     Фарбування газопроводів арматури та огорожі.

Газова служба виконує слідуючі роботи:

1.     Виконання газонебезпечних монтажних та аварійних робіт,

2.     Проведення технічного нагляду,

3.     Інструктаж населення по безпечним методам використання газу.

1.2 Структура і оснащення АДС

         Аварійні бригади створюються при міжрайонних і міських трестах

газового господарства. У великих містах аварійні служби представляють собою самостійну службу із адміністративним управлінням і виробничо-технічним персоналом. В інших газових господарствах аварійні служби організовуються як відділ або служба і мають тільки виробничо-технічний персонал.

1.3 Характеристика міста аварії

Місце розташування села Красний кут Волинської області.

Село знаходиться 21 будинків з них 18 з плитами та опалюючими пристроями та водопроводом.

Середня температура зовнішнього повітря за грудень місяць -2,1С;

Абсолютна мінімальна температура -34С;

Середньо максимальна температура найбільш жаркого місяця +24,4С;

Глибина промерзання 0,9м;

Середня температура найбільш холодних 5 днів за безпечністю 0,98-22С;

Середня температура найбільш холодного періоду -8С;

Середня відносна вологість повітря найбільш холодного місяця 82%;

Кількість опадів за рік 666 мм;

Грунти середня рухливість з зсувним процесом, лісоподібні ґрунти з великої потужності і деформацією при додатковому просіданні.

\

2. Розрахунково-технічна частина

2.1 Дії АДС по заявці «Запах газу на вулиці»

     Можливі причини аварії: розрив стика, утворення свисту в результаті корозії газопроводу, негерметичність різьбових  з’єднань запірних пристроїв, оголовків конденсатозбірників та гідрозатворів. 

      Послідовність проведення робіт по локалізації і ліквідації аварії:    

     - Прийняття заявки та інструктаж особи яка подає заявку по виконанні заходів  безпеки до прибуття аварійної бригади;

     - Реєстрація аварійної заявки та виписка заявки аварійної бригади;

     - Доведення до складу аварійної бригади складу заявки. Короткий інструктаж робітників по  порядку виконання газонебезпечних робіт на аварійному об’єкті і  підготовка необхідної документації. Виїзд на об’єкт.

     - Розстановка попереджувальних знаків в містах  підходу до аварійної зони і  охорона зони з ціллю недопускання відкритого полум’я;

     - Огляд трас  підземних газопроводів які  знаходяться в  загальній зоні;

     - Провірка на загазованість  газоаналізатором приміщень, колодязів, підвалів та інших споруд які розміщені  в радіусі до 50 м від  загазованої зони;

     - Пошук міста  витікання газу приладним методом або  буровим способом;

     - Усунення порушення і відновлення газопостачання.

2.2 Обслідування газопроводу за допомогою апаратури АЗПІ

         Основним прибором використання в теперішній час для перевірки ізоляції підземного газопроводу, для обслуговування його на належність контакту «труба-земля», не залежно від типу дорожнього покриття, являється апаратура находження пошкодженої ізоляції (АНПІ) розроблена Гипроженгазом.

         Ця апаратура дозволяє без скриття грунту знаходить не тільки місця пошкодження ізоляційних покрить але й місця розташування і глибину закладання газопроводу.

         Визначення мість пошкодження ізоляційних покриттів газопроводів з допомогою АНПІ обґрунтовано на принципі уловлювання характеру змінюючих потенціалів, виникаючих на поверхні землі над місцем пошкодження ізоляційного покриття, при підключення генератора до апаратури до газопроводу, а місце знаходження газопроводу і глибина його закладання- по принципу фіксації магнітного поля, індуктуєм навколо газопроводу, при підключенні до нього генератора.

         В городських умовах надають перевагу паралельному розположенню електродів, при якому пошкодження виявляють по мінімальному значенню.

         Для оточення місцеположення дефектів ізоляції потрібно перемінять перпендикулярне роз положення електродів.

         Апаратура АНПІ із генератора, приймача і пошукового контура. Обстеження газопроводу за допомогою АНПІ потрібно проводить тільки після відключення електризації на перевіряючій ділянці газопроводу. Для знаходження мість пошкоджень ізоляції генератор апаратури підключають до газопроводу і заземляють.

         При обслідуванні ізоляції газопроводів апаратура обслуговується двома операторами. Перший оператор переміщується вздовж траси з приймачем в руках, другий із спеціальною ізольованою пластиною, з’єднаною з приймачем поводом довженою 4 м. Величина сигналу визначається різницею потенціалів на поверхні землі, виникаючих при проходженні першої напруги по ланцюгу «генератор-труба-ізоляція-земля-заземлювач-генератор». Оцінка змінення потенціалу проводиться без контакту з грунтом.

         Дослідження використання апаратури АНПІ в газових господарствах свідчить про те, що по характеру змінення сигналу можна провести приблизну оцінку величини дефекту ізоляції газопроводу:

         -якщо площа пошкодження ізоляції більше 10 см, то при приближенні до дефекту сигнал змінюється в 2 і більше раз;

         -якщо площа пошкодження ізоляції менша 10 см  то сигнал змінюється не значно.

         При приближенні до повороту газопроводу на відстані 4-5 м від нього потрібно переключити приймач в положення «режим опре ділення траси» і точно оприділити місце повороту. Потім вернутися на попереднє місце і пройти прибором по напрямку стрілки «Б» перейшовши на 3 м точку повороту. Якщо пошкодження ізоляції більше немає, то більше змінних сигналів не буде.

         В містах пошкодження ізоляційного покриття потрібно перевіряти глибину закладання газопроводу. Це необхідно для визначення об’єму земляних робіт їх вартості і продовженості ремонтних робіт.

         Оператори виконуючі приборне обстеження повинні бути забезпечені маршрутними картами. В кожній маршрутній карті повинні бути вказані:

-         схема траси газопроводу і її довжина

-         колодязі газопроводів та другі комунікації, а також підвали споруд розташовані на відстані  до 15 м по обидві сторони газопроводу

-         всі перетини газопроводів другими підземними комунікаціями.

Для підвищення єфективнрсті обстежування ізоляційного покриття газопроводів потрібно попередньо помітить місця підключення до газопроводу генератора приборів для відшукання мість пошкодженої ізоляції. Вибір мість підключення генератора до газопроводу потрібно проводити з розрахунком можливості обстеження з найбільшої протяжності газопроводу з одного підключення. Для цього потрібно використати підземні вводи газопроводу, контрольні провідники, гідро затвори, конденсатозбірники. Підключення генератора до газопроводу в газових колодязях допускається лише в крайніх випадках, при цьому особливо увагу повино бути звернуто на всі потреби безпеки. Вибір мість підключення генератора повинен проводитися також з урахуванням  того щоб технологічні заземлення газопроводів знаходяться від них на відстані не менше 200 м.

При кожному підключенні генератора АНПІ до газопроводу необхідно:

- провести перевірку на наявність частоти генератора і приймача

- перевірить напругу джерела.

2.3 Визначення зони аварії, за допомогою бурового огляду газопроводу

         При буровому огляді газопроводу виконується буріння свердловини вздовж траси газопроводу і визначаеться наявність газу в них. Свердловини буряться пневмобуром, або електровібраторами. Буріння свердловини виконують на відстані  0,3-0,5 м від стінки газопроводу глибиною, яка відповідає глибині закладання трубопроводу до верха труби. А в зимовий час не менше глибини промерзання грунту. На розподільчих газопроводах свердловини буряться біля стиків газопроводу, якщо стик важко знайти то свердловини буряться через кожні 2 м. Якщо свердловини розміщені на відстані більше 3 м від будинку то для перевірки загазованості використовується вогонь. Перед перевіркою на загазованість оголовок свердловини закривають і тримають у закритому положенні 5-10 хв. Для того, щоб газ у випадку витікання зміг потрапити у свердловину. Вмістах встановлення контрольних трубок буріння свердловини можна не виконувати. Розпорна мурфа на газопроводі для ліквідації загазованості виконується на ділянці бурової свердловини яка має найбільшу концентрацію газу. Робітники які ведуть ці роботи повинні мати з собою протигази готові до застосування. При ручному забиванні колів робітники не повинні становитися один проти одного, а такж тримати коли руками. Коли тримають спеціальними утримувачами. При провірці  свердловини за допомогою вогню, спочатку випробовують оголовок  свердловини на відстані витягнутої руки, тільки при відсутності вспишки опускають факел у ссвердловину.

2.4 Технологія проведення шурфового огляду

         Шуровий огляд газопроводів виконують шляхом відривання ділянки газопроводу довжиною 1,5-2 м на кожен кілометр магістрального газопроводу і на кожні 200 м дворового газопроводу. Перед початком земляних робіт необхідно визначити які підземні комунікації прокладені в зоні розриття і визвати їх представника для уточнення місця знаходження комунікацій. Земляні роботи ведуться під наглядом представника комунікацій. Виритий котлован повинен бути огорожений, вивішується попередній знак і напис «вогненебезпечно». В темні періоди доби встановлюють спеціальні червоні фон арі. Увесь грунт з котловану викидається на відстань не менше 0,5 м від краю траншеї, камінь, асфальт і бетон складаються окремо і не засипаються.

         Механічні транспортні засоби розміщуються на відстані не менше 1 м від краю траншеї. Для спуску працівників у котлован або траншею встановлюються стеменні лази шириною 0,6 м із перилами або пересувальні драбини. Для переходу працівників через траншеї використовуються переносні мостики із перилами, або щільний настил, шириною не менше 0,5м. В містах перетину з іншими комунікаціями роботи потрібно вести обережно. При відсутності інвентарних деталей для кріплення траншеї глибиною до 3 м застосовують:

         -доски товщиною 4 см

         -встановлюють стійки через 1,5м

         -розміщуються розпорки кріплень на відстань 1,4м

         -виступ верхніх досок кріплень над краєм траншеї повинен бути не менше ніж 15 см.

         Розбирання кріплень виконується зверху вниз, кількість одночасно вийнятих досток повинно бути не менше 3. При прийняті досток встановлюють розпорки.

         При розробці траншеї екскаватором останній шар ґрунту 20-30 см згрібається вручну. Розігрівання виконується на відстані віддаленій від вогнестійких будинків.на 50 м. Бітум розігрівають на відстані 15 м від шурфа, подають бітум у циліндричному відрі з кришкою. Робітники повинні брати відро після того як воно стане на дно траншеї.

2.5 Вибір методу виконання робіт

         При виборі методу виконання робіт для будівництва підземного газопроводу орієнтується на термін виконання робіт, оскільки саме проценс створює тимчасові незручності для жителів даного району.

         Найбільш ефективним є потоко-захватний метод виконання робіт.Суть його зводиться до того, що будівництво розділене на однакові ділянки (захватки), довжиною яка становить 70-80 м, іколи 100-150 м.Назахватках одночасно виконуються взаємозв’язані комплексні роботи з однаковою швидкістю. Це створює умови, за яких роботу можна закінчити швидше. Будівництво розділене на 5 захваток, які мають свій перелік робіт.

1. Захватка «Підготовчі роботи»

1.     Геодезична розбивка газопроводу на місцевості

2.     Зняття покриття бруківки

3.     Захист оголених комунікацій

4.     Відкриття шурфів у містях перетину газопроводів

5.     Огородження будівельного майданчика

6.     Завезення труб із розкладанням

7.     Підготовка стиків до зварювання

8.     Зварювання труб у пліті повторними стиками

9.     Перевірка і ізоляція поворотних стиків

2.Захватка «земляні роботи»

10.                        Риття траншеї екскаватором

11.                        Риття траншеї вручну

12.                        Риття приямків

13.                        Вкладення аостелі

14.                        Встановлення містків

3. Захватка «Монтажно вкладальні-роботи»

15.                        Вкладання окремих плітей в траншею

16.                        Підготовка стиків до зварювання

17.                        Зварювання неповоротніх стиків

18.                        Ізоляція неповоротніх стиків

19.                       Ручна присипка газопроводу

4.     Захватка «Випаробування»

20.                       Перевірка стиків фізичним методом

21.                       Проведення випробування на міцність

22.                       Проведення випробування на герметичність

5.     Захватка «Заключні роботи»

23.                       Ручна присипка, ущільнення ґрунту.

24.                        Зняття захисних комунікацій

25.                        Розмір тимчасових огороджень

26.                        Бульдозерне засипання траншеї

27.                        Вивезення надлишкового ґрунту

28.                        Ущільнення грунту бульдозером, катком.

2.6 Обгрунтування форм і габаритів траншеї

         Глибина траншеї визначається із глибини закладання газопроводу Нз і діаметру із ізоляційним покриттям  Dіз.

Н_тр.= Н_з + D_{із            (1)}

Де - Н_з  глибини закладання газопроводу

D_із- - Зовнішній діаметр газопроводу із ізоляційним покриттям м,

Н_тр.=0,8+0,105=0,905 м^{3            (2)}

Діаметр газопроводу із ізоляційним покриттям визначається за формулою:

D_із= D_зов +2*Т, м^{3                               (3)}          

Де - D_зов  Зовнішній діаметр газопроводу 0,089 м

Т- Товщина ізоляційного покриття, яка є бітумно-гумова дуже посилена, 0,008 м³

D_із=0,089+2*0,008=0,105 м^{3 (4 )}

Підбираємо екскаватор  ЭО- 2621, ширина ковша 0,65 м, місткість ковша 0,25 м.

Ширина траншеї по низу визначається по формулі;

В= Вков + S, м^{3    (5)}

Де –   S  надбавка на осипання грунту, 0,1 м,

         Вков- ширина ковша екскаватора, 0,65 м,

В=0,65+0,1=0,75 м^{3        (6)}

2.7 Підрахунок об’ємів робіт і вибір ведучого механізму

         Земляні роботи відносяться до найбільш трудоємких робіт і мають виконуватись механізованим способом. При цьому від раціональному вибору машин залежить якість і термін виконання комплексних робіт.

         Після визначення розмірів траншеї приступають до підрахунку визначення обсягів по розробці, засипці і визову грунту. Розрахунки проводять окремо для механізованих і окремо ручних робіт.

         Розробка грунту

         Обсяг робіт при розробці грунту екскаватором визначається по формулі:

, м^{3          (7)}

         Де – В,В1- ширина траншеї поверху і понизу, 0,75;

                   Нз – глибина закладання газопроводу, 0,8;

                   С – величина ручного добору грунту, яка залежить від типу екскаватората ковша 0,1;

                   L – довжина газопроводу, 195 м.

 м^{3     (8)}

         Обсяг ручного добору грунту визначається:

                                                     , м^{3     (9)}

Де В – ширина траншеї понизу, 0,75:

 м³

Крім вказаних вище робіт потрібно влаштовувати приямки для зварювання стиків. Найбільш зручними є приямки довжиною 1,5 м, шириною Dіз+1,2 м, глибиною 0,7 м. При цьому поводиться також додаткове зрізання відкосів.

Для визначення обсягу робіт по влаштуванню приямків користуються формулою.

, м^{3             (10)}

 м³

         Загальний обсяг земляних робіт становить

Vзаг=Vруч.роб+Vуш.пр      ⁽¹¹⁾

Vзаг=14,63+6,6=138,93 м^{3     (12)}

Засипка грунтом.

         Для засипки траншеї необхідно присипати газопровід вручну. Присипка виконується м’яким ґрунтом без твердих домішок і твердих включень на висоту 20 см над верхом труби. При вкладенні газопроводу у траншею згідно вимог БНІП повинна виготовлятися постіль з піску або мілкого щебіню.

         Об’єм матеріалу для влаштування постелі визначається за формулою:

V пос = B*Dіз/2*L-П* Dіз*L, м³,   ⁽¹³⁾

V пос =0,75*0,105/2*195-3,14*0,105/8*195=6,8 м³,

         Після вкладання газопроводу влаштовують постіль, газопровід присипається, за винятком зварних стиків, вручну на 0,2 м.

V руч.пр= B*(Dіз/2+0,2)*L-П* Dіз/8*L, м³,     ⁽¹⁴⁾

V руч.пр=0,75*(0,105/2+0,2)*195-(3,14*0,105)/8*195=28,9 м³

         Обсяг робіт по засипці траншеї бульдозером становить:

V булд = В*(НТР*Dіз-0,2)*L, м³,  ⁽¹⁵⁾

V булд=0,75(0,905-0,105-0,2)*195=87,75 м³,

         Обсяг робіт по присипці газопроводу потрібно зменшити на об’єм, який займає газопровід.

V труб = П*Dіз/4                  ⁽¹⁶⁾

V труб = 3,14*0,105/4=1,69 м³

         Загальний об’єм по присипці траншеї становить:

Vзас=Vр.пр        ⁽¹⁷⁾

Vзас=28,9 м³

         Об’єм грунту у відвалі:

Vвід=Vзаг*(100+к1)/100 м³, ⁽¹⁸⁾

         Де – к1, коефіцієнт початкового рихлення грунту, 24%,

Vвід=138,93*(100+24)/100=172,3 м³,

         Об’єм вивезення надлишкового грунту:

Vвив=Vтр+Vкін.рих. м³,      ⁽¹⁹⁾

         Де - Vкін.рих. об’єм кінцевого рихлення, 7,9 м

Vвив=1,69+7,9=9,6м .

         Об’єм  кінцевого рихлення

Vкін.рих = Vзаг*К2/100, м³,          ⁽²⁰⁾

         Де – К2 – коефіцієнт кінцевого рихлення грунту, 5%

Vкін.рих = 138,93*5/100=7,9 м³,

Розрахунок обсягів земляних робіт по розробці траншеї та вкладання газопроводу.

         Загальний обсяг розробленого грунту, 138,93 м²

         Загальний обсяг засипки грунту, 123,45 м²

         Обсяг робіт по уширенню приямків, 6,6 м²

         Обсяг кінцевого рихлення грунту, 6,9 м²

         Кількість грунту що підлягає вивезенню, 9,6 м²

Розрахунок обсягу земляних робіт по розробці траншеї

та вкладання газопроводу.

 Таблиця 1                                            

         Баланс земляних робіт становить:

       ⁽²¹⁾

138,93-(1123,45+9,6)/(123,45+9,6)=4,4%

Вибір ведучого механізму

         Ведучим механізмом при будівництві газопроводу до споживача є екскаватор. Він виконує найбільш трудоємку роботу – риття траншеї, а вже за його продуктивністю й інтенсивністю визначають інші машини і механізми.

         Радіус вивантаження грунту визначається за формулою:

  ⁽²²⁾

         Де – В1- ширина траншеї поверху, 0,75 м,

                   В – ширина відвалу грунту, м

         Об’єм відвалу грунту визначається за формулою:

         ⁽²³⁾

Vвід=138,93*(100+24)/100=172,3 м³

         Площа попереднього січення відвалу

    ⁽²⁴⁾

 м²

         Поперечне січення відвалу являє собою рівнобедрений прямокутний трикутник.

         Визначаю висоту відвалу;

h = Fвідв,м          ⁽²⁵⁾

h = 0.88 = 0.94 м²,

         Ширина відвалу становить:

В= 2*h , м^{2                (26)}

В=2*0,94=188 м²

         До прийнятому рішенню об’єму ковша, глибини траншеї, радіусу і висоти вивантаження грунту підбираю екскаватор ЭО – 2621, який підходить до роботи з вище вказаними вимогами.

2.8 Підрахунок затрат праці

Підрахунок обсягів будівельно-монтажних робіт при будівництві газопроводу

    Таблиця 2                                         

Підрахунок затрат праці при будівництві газопроводу

      Таблиця 3                                       

2.9Вибір і обґрунтування будівельних машин і механізмів

         Для вкладення труб у траншею використовують самохідні стрілові крани різних типів. Вони бувають на гусеничному, автомобільному, пневматичному ходу і тракторному.

         В траншею вкладається секція, яка складається з 3 труб, по 10 м кожна. Секція вкладається двома автокранами.

         Попередньо підбираємо марку крана КС-4361

         Вантажопідйомність крана 9 тон

         Мінімальний виліт стріли 3,75 м

         Максимальний виліт стріли 10 м

         Виліт стріли крана визначається за формулою:

Rроз=Rмін+1,5+Dіз+(В1/2) ⁽²⁷⁾

         Де – 1,5 – відстань від краю траншеї до трубної секції, м

                   Dіз – Діаметр газопроводу з ізольованим покриттям, 0,105 м

                   В1 – Ширина траншеї поверху, 0,75 м

Rроз=3,75+1,5+0,105+(0,75/2)=5,73 м

         З розрахунку можна зробити висновок, що розрахунковий виліт стріли крана менший за максимальний виліт стріли, 5,73менше10 м.

         Вантажопідйомність крана на розрахунковому вильоті стріли визначається

За формулою:

Ррозр = Р*Rмін/Rроз, т                 ⁽²⁸⁾

         Де – Р – вантажопідйомність крана 9 тон

                   Rмін – мінімальний виліт стріли, 3,75,

                   Rроз – виліт стріли крана, 5,73,

Рроз=9*3,75/5,73=5,9 т,

         Вага трубної секції визначається за формулою:

Q=Qпог.м*L*1,1 т,      ⁽²⁹⁾

         Де - Qпог.м – вага одного погонного метра труби, 0,00636 т,

                   L – довжина трубної секції, 30 м,

                   1,1 – коефіцієнт маси ізоляційного покриття

Q=0,00636*30*1,1=0,21 т

         Оскільки підібрано 2 крани, то навантаження на 1 кран сановить:

Р1кр= Q/2, т       ⁽³⁰⁾

         Де – Q – вага трубної секції, 0,21 т

Р1кр=0,21/2=0,105 т,

         Крани марки КС-4361 підібрані вірно, оскільки навантаження на 1 кран не перевищує вантажопідйомність на розрахунковому вильоті стріли, тобто справджується вираз, що вантажопідйомність крана на розрахунковому вильоті стріли більша за вагу трубної секції, 5,9 більше 0,105 т

         Для транспортування труб підбираю трубовіз марки  ЗиЛ- 130, вантажопідйомність якого становить 8 тон.

         Для розвантаження труб зтрубовозу використовую двовітковий строп, а для викладання секції в траншею – два м яких  стропа (полотнища).

         Розривне зусилля в канаті визначається за формулою:

R=S*K, кг*с        ⁽³¹⁾

         Де – S – зусилля на одну вітку канату, кг*с

                   К – коефіцієнт запасу міцності,6

R=49, 63*6=297,8 кг*с

         Зусилля на одну вітку стропа визначаю за формулою:

S=(1/cosa)*(Q/n)=m*(Q/n), кг*с      ⁽³²⁾

         Де – Q – маса вантажу,69,9 кг,

                   n – Число віток стропу, 2,

                   m – розмірний   коефіцієнт, 1,42,

                   a – кут нахилу вітки стропу по вертикалі, 45,

S=1,42*(69,9/2)=49,63 кг*с

         Довжина вітки стропу визначається за формулою:

С= а+b, м   ⁽³³⁾

         Де – а, b –довжина катетів 5метрів.

С=7 м,

         По підрахунках підбираю кран ТК 6*37(1+6+12+18)+1о.с.. Його діаметр 8,5мм, розривне зусилля 3310 кг*с

         Для вкладання секції 30 м в траншею використовую 2 автокрани, а також 2 полотнища, які підбираю по розрахунковому зусиллю В залежності від вантажопідйомності полотнища шести тон і діаметру газопроводу 89*3,0 мм підбираю 2полотнища типу ПМ-377.

         Для роботи в комплексі з екскаватором рекомендую наступні типи машин і механізми.

         Кількість автосамоскидів визначаю за формулою:

N=Пе/Па, шт.      ⁽³⁴⁾

         Де – Пе – експлуатаційна продуктивність екскаватора, м/зміна,

                   Па - експлуатаційна продуктивність автосамоскиду, м/зміна,

N=76,02/572=0,13=1 автосамоскид

         Експлуатаційна продуктивність екскаватора визначаю за формулою:

Пе=Тзм/Нч м²/зміна,   ⁽³⁵⁾

         Де – Тзм –тривалість зміни 8 годин

                   Нч – норма машинного часу екскаватора на розробку одного кубометру грунту з навантаженням на транспортні засоби, 0,10523 маш*год/м

Пе=8/0,10523=76,02 м²/зміна,

         Підбираю автосамоскид типу ЗиЛ ММЗ 555

         Експлуатаційна продуктивність автосамоскиду визначається за формулою:

Па=Пц*n, м²/зміна,      ⁽³⁶⁾

         Де – Пц – циклічна продуктивність одного самоскида ,м/зміна,

                   N – кількість циклу у зміну, 40,

14,3*40=572 м²/зміна,

         Циклічна продуктивність одного самоскиду визначаю за формулою:

Пц = Q/Тц , м²/цикл     ⁽³⁷⁾

         Де – Q – вантажопідйомні самоскиду, 2,88 м

                   Тц – тривалість циклу автосамоскида, 0,2 год при відвозі 500 м,

Пц =2,86/0,2=14,3 м²/цикл

         Вантажопідйомність самоскида визначається за формулою:

Q=Q1/Vгр, м^{2         (38)}

         Де - Q1 – вантажопідйомність самоскида 5 тон,

                   Vгр – обємна вага грунту  в щільному стані, 1,75 т/м,

Q=5/1,75=2,86 м²,

Кількість циклів у зміні визначається за формулою:

n=Тзм/Тч, шт.     ⁽³⁹⁾

n=8/0,2=40 шт,

         Автосамоскид ЗиЛ ммз 555 підібрано вірно.

         Умовна швидкість екскаватора визначається по формулі:

Uекс=П/(V*Тзм), м²/год        ⁽⁴⁰⁾

         Де – П – продуктивність екскаватору, 76,02 м²/зміна,

                   V – середній об’єм грунту, що проходить на 1 метер траншеї 0,85м/м

Uекс=76,02/(0,85*8)=11,2, м²/год,

         Продуктивність бульдозера визначається за формулою:

Пб=Тзм/Нвр, м²/зміна ⁽⁴¹⁾

         Де – Нвр –норма машинного часу на розробку одного метра кубічного грунту в щільному стані, 0,02635 маш/год,

Пб=8/0,02635=303,6 м²/зміна

         Швидкість бульдозера визначається за формулою:

Uб=П/(V*Тзм), м²/год,          ⁽⁴²⁾

         Де – V – середній об’єм грунту,що приходиться на один метер траншеї, 0,6 м/м

Uб=303,6/(0,6*8)=63,3 м²/год

         По прибутковості і швидкості підбираю бульдозер ДЗ-42, марка трактора, ДТ-75.

         Трамбівку вибираю по продуктивності. Підбираю ручну електричну трамбівку ИЄ-4502. Умовна швидкість руху трамбівки – 4,5 м/год.

         Для ущільнення грунту використовую  каток, який підбираю по ширині ватної полоси і продуктивності. Підбираю каток Д-130.

         Список підібраних машин і механізмів:

         Екскаватор                            ЄО-2621

         Автокан                        КС-4361

         Трубовіз                       ЗиЛ-130

         Канат                                     ТК 6*37 (1+6+12+18)+1о.с.

         Полотнище                            ПМ-377

         Бульдозер                    Дз-42

         Трамбівка                    ИЄ-4502

Каток                            Д-130

Автосамоскид              ЗиЛ ММЗ 555

2.10 Вибір матеріалів для будівництва

Загальні витрати матеріалів для будівництва газопроводу

1.     Вкладання піску і щебеню в постіль з вирівнюванням і ущільненням.

195,*0,75*6,36/100=9,3 м.

2.     Вкладання сталевих труб прямих ділянок трубопроводу,

195*100,4/100=195,78 м

3.     Зварювання труб при допомозі ручного електродугового зварювання з застосуванням електродів типу Є-42 УОНИ 12/45.

20*1/10=2 кг

4.     Гідроізоляція стиків сталевих трубопроводів газопроводу.

Матеріали для ізоляції стиків

Таблиця 4

2.11 Опис генерального плану виконання робіт

         Ділянка відведина під будівництво, газопровід знаходиться у зеленій зоні. Рельєф спокійний. Рівень залягання ґрунтових вод 11м. що не впливає на будівництво. Переважна кількість грунту – суглинок.

         Весь будівельний майданчик відокремити канатнтно - стійковою огорожею. Труби завозяться на трасу трубовозами по існуючій дорозі. Їх будуть розкладати вздовж осі прокладання газопроводу на відстані 1,5 м краю траншеї. Будівництво пропоную виконувати в одну зміну. Через траншею будуть встановлюватись перехідні містки. Освітлення будівельного майданчика здійснюється прожекторами ПЗЗ-55, використовуючи при цьому існуючу електромережу ВЛ-0,38 кВт. Освітлювану проводку виконую ізольованими проводами АПР-4, перерізом 16 мм на висоті не менше 2,5 м над робочим місцем, 3,5м – над проходом, 5 – над проїздами.

         Для риття траншеї використовую екскаватор ЄО-2621, для монтажу газопроводів автокрани КС-4361. Трубовіз підбираю марки ЗиЛ-130. Для засипки грунту використовують бульдозер ДЗ-42. Також на будівельному майданчику знаходиться майданчик для складання матеріалів, бітумоварочний котел, зварювальний апарат, компресор, прокладено тимчасовий водопровід і каналізацію.

2.12 Поопераційний контроль якості

         Контроль якості окремих видів виконаних робіт проводять:

1.     Інженерно-технічний персонал будівництва.

2.     Технічний нагляд замовника.

3.     Авторський нагляд проектної організації.

4.     Державний архітектурно-будівельний контроль.

5.     Банківський контроль.

6.     Державна сан інспекція.

7.     Операційний контроль.

8.     Техінспекція, лабораторії, геодезичний нашляд.

Операційний контроль – провірка виконаних будівельно-монтажних і спеціальних робіт по операціях з метою попередження та своєчасного усунення браку, недоробок.. Операційному контролю передує вхідний контроль. За спеціальним слідує прийомний контроль з оцінкою якості виконання бригадою будівельно-монтажних і спеціальних робіт.

Операційний контроль прокладається на майстрів та виробників, які здійснюють керівництво будівництвом. До операційного контролю  залучаються  будівельні лабораторії і геодезичні служби і спеціалісти, які контролюють окремі види робіт.

На кожному будівництві є журнал проведення робіт, який є певним документом, в якому відображається хід виконання будівельно-монтажних робіт, термін виконання та якість робіт. Записи в журналі проводить особа, яка відповідає за будівництво об’єкта (виконроб, майстер). В журналі є перелік скритих робіт. На кожен вид потайних робіт складається акт прийомки цих робіт, який підписується виконробом даної організації та інженером по тех.нагляду замовника.

В журналі є відомість прийомки потайних робіт, куди записують вас акти на потайні роботи від земляних робіт до покрівлі на зовнішніх і внутрішніх газових мережах.

По закінченню будівництва, журнал майстром передається в планово-виробничий відділ буд організації для послідовного його показу Державній комісії по прийомці об’єкта в експлуатацію.

2.13 Технологічна карта та її застосування

     Дана технологічна карта поширюється на роботи по очисткі порожнини газопроводів.

     Очистку порожнини газопроводів виконують по спеціальній інструкції і під наглядом комісії, яка складається з представників генерального підрядника, субпідрядних організацій, заказника та органів технадзору.

         Спецінструкція складається заказником і будівельно-монтажною організацією і затверджується представником комісії.

         Спецінструкція на очистку порожнини газопроводів має включати:

1.     Способи і послідовність виконання робіт.

2.     Методи і засоби виявлення та ліквідації несправностей.

3.     Схема організації зв’язку.

4.     Вимоги попарної, газової, технічної безпеки.

Очистку газопроводів дозволяють виконувати одним із даних способів:

1.     Промивкою з пропусканням очисних поршнів.

2.     Продувкою з пропусканням очисних поршнів.

3.     Продувкою  без пропусканням очисних поршнів.

Очистка порожнини підземного газопроводу повинна виконуватись після вкладання і записки. Після очистки на відкритих кінцях газопроводу потрібно встановити тимчасові заглушки, які дадуть змогу ділянці газопроводу не забруднюватися.

Продувка підземного газопроводу з пропусканням очисних поршнів повинна проводитися стисненим повітрям. В деяких випадках із затвердженням з газовою інспекцією продувку можуть виконувати природнім газом.

При продувці газопроводу природнім газом із нього попередньо має бути витіснено повітря. Газ із витісненим повітрям має подаватися із тиском не більше 0,2МПа. Витіснення повітря являється закінченим, якщо кисню в газі, який виходить із продув очного газопроводу складає не більше 2 %.Склад кисню повинен аналізуватися газоаналізатором.

Грошові і трудові затрати на очистку порожнини газопроводу встановлюється проектом конкретно для кожного газопроводу, включати місцеві умови і вибраного способу робіт по очисткі.

Основне обладнання для виконання робіт і витрата матеріалів встановлюється для кожного газопроводу окремо.

3. Експлуатаційна частина

            Ремонт аварійної ділянки

Витікання газу які виявлені при буровому і шурфовому огляді газопроводів необхідно ремонтувати. Найпоширенішим методом руйнування газопроводу є руйнування стика і корозія труб. При розриві стиків газопровід ремонтується за допомогою наварки муфти, або вирізання або вварювання котушки.

При встановленні муфти наложується бинт із тонкого брезенту або мішка густо змазаний глиною, щоб запобігти виходу газу із тріщини. Зварюють муфту із двох половинок швом на відстані 1 м від  стика і надівають зварену муфту на стик. При ремонту розриву стика  на газопроводах високого і середнього тиску замість бинта використовують бандажу а потім наварюють муфту.

            Ізоляційні роботи

Способи захисту підземних газопроводів слідуючі:

-         нанесення ізоляції на газопроводи рекомендується, полімерні, бітумно-резинові, бітумно-полімерні покриття.

-         Катодна поляризація.

Перед нанесенням ізоляції на стики, стики зачищають від ржав чини, землі пилу ,вологи. Поверхня очищеного трубопроводу повинна мати сірий колір із проблисками металу. Очищену поверхню грунтують. Грунтовку наносять на суху поверхню рівним шаром. Далі накладають мастину суцільним шаром відповідної товщини , вона забезпечує необхідне зчеплення з трубопроводом і ізоляцією. Далі накладають обертові рулонні матеріали із накладкою. Накладка при одношаровій намотці становить 2-2,5см. При двошаровій намотці рулонній намотці накладена перекриває раніше накладений шар на половину його ширини +2-2,5 см. Стики ізолюють тим же матеріалом, що і труби.

Якість нанесення ізоляції провіряють двічі

-         на траншеї

-         після опускання трубопроводу в траншею і засипання на 20-25 см.

Дефекти виправляють до остаточної засипки.

Якість ізоляції провіряють і ремонтують у присутності замовника.

Рівномірність товщини ізоляційного покриття провіряють товщиноміром, не менше ніж через кожні 100 м в чотирьох точках по окружності труби.

Повірку суцільності ізоляційного покриття провіряють іскровим електричним дефектоскопом .

Присипання ізоляції до труби являється одним із основних показників якості ізоляції. Зчеплення ізоляції із металом провіряють шляхом надрізання ізоляції по двом лініям під кутом 45-60 через кожні 500 м. Добре прилипнута ізоляція відривається окремими шматками, а частина залишається на трубі.

            Прийняття газопроводу в експлуатацію

Системи газопостачання міст, селищ, підприємств, піся закінчення їх монтажу, або капітального ремонту, повинні прийматися в експлуатацію комісією. Забороняється приймати в експлуатацію об’єкти із незакінченими монтажними роботами, або не прийнятий комісією.

Для прийняття в експлуатацію систем газопостачання замовникам призначається приймальна комісія до складу якої входить представники замовника, будівельно-монтажної організації і підприємств газового господарства. Представники держ тех  нагляду беруть участь у прийнятті місцевих, магістральних, розподільчих газопроводів , ГРП, систем газопостачання промислових підприємств, котельних, Гнс, резервуарних установок зрідженого газу.

Представники приймальної комісії повинні бути повідомлені пор день і місце прийняття об’єкту в експлуатацію не менше ніж за 2 дні до початку робіт.

Представники держ тех  нагляду не менше ніж за 5 днів до початку робіт. Прийняття в експлуатацію газопроводів низького тиску підземних довжиною 200 м, і надземних довжиною до 500 м, виконується без  представники держ тех  нагляду.

По прийнятті об’єкту в експлуатацію комісією складається акт, на онові акту прийняття в експлуатацію експлуатаційна організація дає дозвіл пусконалагоджувальній організації на проведення пусконалагоджувальних робіт по закінченню яких об’єкт береться під контроль держ тех  нагляду.

При наявності на підприємстві складного обладнання по вимогі комісії складається спеціальна організація по виробництву.

При прийнятті об’єкту в експлуатацію комісії надається право:

- провірити технічну документацію на об’єкт

- оглянути всю змонтовану газову систему, на відповідність її проекту та виявлення дефектів.

- провіряється відповідність проекту димових і вентиляційних каналів.

Комісія має право провіряти любі ділянки газопроводу шляхом розбирання її, вирізання стиків для механічного випробування, а також проводити повторне випробування. Якщо об’єкт прийнятий комісією не був прийнятий протягом 6 місяців із дня останнього випробування на щільність із повіркою стиків, арматури, вентиляційних каналів, приладів захисту від корозії.

            Спостереження за газопроводом після усунення аварії  

            Маршрутна карта

Спостереження підземних і надземних газопроводів і споруд, на них повинно проводитися шляхом систематичного обходу траси, Обхід трас підземних газопроводів здійснюється бригадою слюсарів в складі не менше 2 чоловік за кожною бригадою закріплюється окрема ділянка яка розділена на маршрути. В залежності від протяжності і взаємного розміщення підземних газопроводів при складанні маршрутів повинні бути враховані можливості сумісного обходу підземних і надземних газопроводів. Для обслуговування підземних газопроводів необхідно складати і видавати на руки обхідника маршрутної карти з відповідними номерами. На маршрутній карті схема траси газопроводу по вулицям, проїздам та кварталам, основні і постійні орієнтири, будинки та інші надземні споруди. Споруди на газопроводі, а також підвали будинків, колодязі інших комунікацій які знаходяться на відстані до 15 м. від вісі газопроводу по обидва боки на маршрутній карті також вказується загальна протяжність газопроводу, кількість споруд які обслуговуються в розрахунок на одну умовну одиницю. За одну умовну одиницю приймаємо норму часу для провірки на загазованість в колодязі, маршрутна карта на відомості обходу трас на листу креслення.

            Графік обслуговування закріпленої ділянки газового господарства

Зараз застосовується сумісне обслуговування трас підземних газопроводів ГРП. Аналіз маршруту обходу підземних газопроводів і ГРП було встановлено що обхідники трас підземних газопроводів ідуть по тому самому маршруті що й обхідники ГРП, і не виконують ніяких робіт в ГРП. Сумісне обслуговування газових мереж і ГРП дало можливість встановити паралельність в роботі, більш раціонально використовувати робочий час, а також підвищити кваліфікацію робітників. Обслуговуюча ділянка газового господарства розділена на 4 маршрути, на кожен із маршрутів складається завдання.

На основі денних завдань складаються графіки обслуговування на першому маршруті обслуговуються газопроводи низького тиску і вводи в житлові будинки. При сумісному обході газопроводів і ГРП, підвищується якість обслуговування, збільшується об’єм робіт кожним робітником, так газопроводи і вводи в житлові будинки обслуговуються два рази в місяць а не один. А середнього тиску через день при нормі 1 раз в 4 дні. Наявність ремонтних днів дозволяє ланці виконувати маленькі ремонти споруд на закріпленій ділянці.