Операции с ценными бумагами

Зміст

Вступ.......................................................................................................................  3

Частина І

Характеристика форм та методів навчання у студентській освітньо-віковій

групі.........................................................................................................................  4

Частина ІІ

Розробка навчальної програми дисципліни «Діяльність комерційних

банків» ..................................................................................................................... 7

2.1 Цілі навчання, загальні відомості про дисципліну......................................  7

2.2 Структурна декомпозиція курсу....................................................................  8

2.3 Тематичний план курсу.................................................................................. 12

2.4 Модель засвоєння бази знань......................................................................... 13

2.5 Форми та методи контролю...........................................................................  15

Список рекомендованої літератури.....................................................................  16

Частина ІІІ

Розробка навчально-методичних матеріалів до теми «Інвестиційні

операції комерційних банків»............................................................................... 17

3.1 Місце теми в структурі курсу........................................................................  17

3.2 Модель засвоєння бази знань..........................................................................19

3.3 Рекомендації до проведення занять............................................................... 20

3.4 Завдання для самостійної роботи................................................................... 27

3.5 Вправи та задачі до теми................................................................................. 27

3.6 Тестові завдання по темі.................................................................................. 29

Список рекомендованої літератури................................................................... .. 33

Частина ІV

Організаційні основи реформування економічної освіти в школі...................  34

Заключення ........................................................................................................... 42   

Вступ

На запитання чи впливає економічна освіта на рівень економічного розвитку в країні сьогодні однозначно відповідаємо «так», хоча масштаби такого впливу визначити поки що тяжко. Отже система ефективної економічної освіти, звичайно, необхідна суспільству, і з чим однозначно слід погодитись, так це - з необхідністю реформування сучасної системи економічної освіти в Україні.

Звичайно, що ці останні роки економічна освіта в Україні не стояла на місці. І це в першу чергу обумовлено тим, що об’єкт вивчення в цій галузі стрімко видозмінювався. Зміни в економіці неминуче приводять до реформ в економічній освіті, адже безглуздим було б вчитися жити вчора, а не сьогодні чи завтра.

Іншим є питання як швидко і наскільки ефективно відбуваються зміни в системі економічної освіти України. Специфіка і особливість її серед інших видів освіти полягає в тому, що кожен з нас вивчає економіку в практичному житті, незалежно від бажання. А практика, як відомо, завжди підштовхує розвиток теорії. Тому навряд чи можна говорити, що без дерективних методів з боку Міносвіти або інших органів економічна освіта застигла в своєму розвитку. Інше, якщо ми скажемо, що правове врегулювання, політика уряду спрямована на підвищення рівня економічної освіти сприятимуть швидшому виведенню її на світові стандарти, підвищенню її доступності для більшості верств населення тощо.

Частина І .

 Характеристика форм та методів навчання у студентській освітньо-віковій групі.

Дана методична розробка призначена для викладання в вищому навчальному закладі економічного спрямування, наприклад у фінансово-банківській школі. Студенти такого закладу знаходяться у віці від 18 років і до 22 - 23 років. Характерною рисою психічного розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Вивчення даного предмету відбувається, як правило, не на перших курсах, а вже ближче до завершення навчання. Відповідно на старших курсах мотивація студентів посилюється, чому сприяє остаточне усвідомлення цілей свого навчання у вузі, уявлення про свою майбутню діяльність, зв’язок з практикою і т.д. Так для студентів на даному етапі найбільший інтерес викликають предмети і заняття якнайбільше пов’язані з практичною їхньою майбутньою або теперішньою професійною діяльністю. Враховуючи все вище сказане, можна зробити висновки, що важливим дидактичним принципом в даній конкретній  ситуації є зв’язок теорії з практикою.

Разом з тим є і деякі негативні наслідки цього процесу. Справа в тому, що в юнацькому віці все ще зберігається  схильність переоцінювати власний досвід і власні знання. Тому нерідко студентами, накопичений за останні декілька років власний досвід, ставиться вище всіх тих теоретичних надбань, які намагається донести до них викладач.

Тому велику роль відіграє рівень компетентності викладача у всіх аспектах предмету вивчення або обговорення.

Ефективними методами проведення занять з обраної теми і предмету вцілому можуть бути дискусії, розв’язування конкретних проблемних ситуацій тощо. Студенти повинні мати змогу на заняттях висловити свою думку з даного предмету, що потім сприятиме сприйняттю ними інформації, що надходить від викладача.

Звичайно велике значення для проведення занять з активним залученням студентів до співробітництва має актуальність обраного для цього предмету обговорення, а також те наскільки студенти знайомі з цією сферою діяльності.

У зв’язку з вище сказаним, а також з огляду на те, що при використанні так званої модульної системи освіти, різні суб’єкти навчальної групи підходять до вивчення окремого предмету або предметного модулю з різним рівнем початкових базових знань, умінь, навичок доцільно на початку вивчення такого предмету (модулю) проводити заняття-перевірки початкового ступеню базових знань, необхідних для сприйняття нових знань. Широко впроваджуваною формою таких перевірок останнім часом є проведення комплексних іспитів. Результати такого іспиту, що, наприклад, включатиме питання з політичної економії, економічної історії, мікро та макроекономіки, загальної теорії грошей, дозволяють оцінити готовність студента до вивчення курсу «Банківська справа».

Враховуючи специфіку курсу, а також очікування студентської аудиторії щодо нього, ефективним методом проведення занять можуть бути малі групи.

Згідно з найновішими течіями в менеджменті одним з найпродуктивніших форм управління персоналом є командна робота, прийняття і формування колективних рішень. А робота в малих групах в процесі навчання є безпосередньою імітаційною формою командної роботи. Іншими перевагами цього методу є:

·     він розвиває вміння колективно приймати рішення та генерувати ідеї;

·     виховує почуття відповідальності не лише за свої дії, але й за дії інших учасників групи;

·     дає можливість оцінити рівень власної компетентності в порівнянні з іншими партнерами, а також перевірити свою точку зору з приводу будь-якого явища, питання, проблеми співставляючи її з поглядами інших учасників групи.

Паралельно з використанням малих груп при проведенні практичних та семінарських занять з курсу «Банківська справа» ефективними були б дискусії, бесіди, а також заняття типу « наукові конференції».

На таких заняттях студенти мали б висловлюватись з приводу найбільш зацікавивших їх питань,  актуальних проблем, з якими вони, можливо, стикаються самі, або про які добре освідомленні, а також залучати своїх одногрупників до вирішення, обговорення цих питань.

Звичайно коло методів та форм викладання цими, що наведені, не обмежуються і у викладача разом з  суб’єктами учіння є безліч можливостей для нововведень, експериментів, пошуку таких методів, що найбільш відповідають цілям їхньої діяльності.

Частина ІІ .

Розробка навчальної  програми дисципліни «Діяльність комерційних банків»

§ 2.1. Цілі навчання, загальні відомості про дисципліну

         «Діяльність комерційних банків»

Дисципліна, що пропонується для викладання у вказаному вище закладі та освітньо-віковій групі носить назву «Діяльність комерційних банків». Як зрозуміло з назви, предметом вивчення дисципліни є діяльність комерційних банків як вцілому в світі, так і в Україні, зокрема.

Мета курсу: формування системи ЗУН щодо діяльності комерційних банків, їх операцій, результати діяльності; формування певних практичних навичок для їх подальшого застосування в майбутній професійній діяльності.

Основні завдання курсу:

1. Вивчення принципів організації комерційного банку, та мети його створення.

2. Вивчення принципів діяльності комерційного банку та сутності його основних операцій.

3. Вивчення факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, що впливають на діяльність КБ, а саме:

 поглиблене вивчення банківського законодавства України;

             аналіз сучасного стану розвитку та майбутніх тенденцій банківської системи.

4. Вивчення основ банківського менеджменту.

5. Вивчення нових напрямків діяльності КБ.

6. Набуття практичних вмінь та навичок виконання основних банківських операцій.

§ 2.2 Структурна декомпозиція курсу.

§ 2.3. Тематичний план курсу «Діяльність комерційних банків»

          § 2.4. Модель засвоєння бази знань

Розділ I

Розділ ІІ.

§ 2.5. Форми та методи контролю.

Контроль знань студентів з курсу «Діяльність комерційних банків» має проводиться в 3-х розрізах:

*попередній

*поточний

*підсумковий

Попередній контроль. Його мата полягає у виявленні готовності студентів до курсу, наявності у них певних базових знань, що включають знання з курсів «Гроші та кредит», «Грошово-кредитна система» та ін. Проводиться у вигляді комплексного іспиту у формі тесту, що включає питання з вище названих предметів.

Поточний контроль. Встановлення зворотного зв’язку між студентом та викладачем, перевірка ефективності методики викладання з точки зору засвоєння знань, умінь, навичок. Форми контролю різноманітні, залежать від специфіки кожної окремої теми.

 Можуть бути: задачі, опитування, дискусії, тести і т.д.

Підсумковий контроль. Проводиться у формі іспиту, що складається з двох частин:

 перша - усний іспит, мета - перевірка та оцінка ступеню засвоєння теоретичного, нормативною та методологічного матеріалу;

друга - письмове завдання (задача, ситуація), мета- перевірка ступеню засвоєння прикладних умінь та навичок.

§ 2.6    Рекомендована література

1.  Питер Роуз С. « Банківський менеджмент». М.: 1995 р.

2.  Мороз А.Н. « Основы банковского дела». К.: Либідь., 1994 г.

3.  Жуков « Банки и банковские операции». Москва., 1997 г.

4.  Банковский портфель -1./ Под отв.ред. Коробова Н.М. и др. Москва.: 1995 г.

5.  Банковский портфель -2./ Под отв.ред. Коробова Н.М. и др. Москва.: 1995 г.

6.  Банковский портфель -3./ Под отв.ред. Коробова Н.М. и др. Москва.: 1995 г.

7.  Усоскин. Современный комерческий банк и его операции. М.: 1993 г.

8.  Маркова О.М. Коммерческие банки и их операции. М.: 1995 г.

9.  Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков российский и зарубежный опыт. М.: 1995 г.

10.Иванов В.А. Настольная книга по немецкому банковскому делу.: М.: 1996 г.

11.Мінеба С.П. Участь банківського капіталу у фінансуванні промисловості. К.: 1997 р.

12.Розвиток ощадної справи в Україні. Під ред.Кульчицької О.Й. К.:1996 р.

13.Львов К.С. Банки и финансовый рынок. Санк-Петербург., 1995 г.

14.ЗУ « Про банки і банківську діяльність»

15.Положення « Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків» від 29.09.97 № 323

16.Положення НБУ « Про кредитування» від 28.09.95 № 299

17.Інструкція НБУ № 10 « Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків».

Частина ІІІ.

 Розробка навчально-методичних матеріалів до теми «Інвестиційні операції комерційних банків»

§ 3.1. Місце теми в структурі дисципліни.

Кредитний та інвестиційні операції комерційних банків є основними в структурі їх активів, а також приносять банку головну долю прибутку.

Тоді як історично склалося, що основною функцією банківського сектору є кредитування, інвестиційна діяльність банків останнім часом теж займає значне місце серед банківських операцій.

Крім того стійка тенденція до універсалізації банківської системи України змушує нас більш детально розглядати весь широкий ряд інших, крім кредитних операцій, що виконує банк. Особливе місце серед них належить інвестиціям в цінні папери, а також всім іншим видам діяльності з цінними паперами, так як це найбільш перспективний і динамічно розвиваючийся сектор фінансового ринку. Саме тому інвестиційну функцію банків виділяють в окрему галузь від комерційної банківської справи (видача позик, залучення депозитів, проведення розрахунків) - інвестиційну банківську справу.

Все вище сказане ще раз доводить необхідність виділення даного матеріалу в окрему тему лекційних та семінарських занять.

§ 3.2. Головні завдання вивчення теми.

1. Розуміння сутності і призначення інвестиційних операцій в комерційному банку.

2. Вивчити можливості КБ по використанню різних інструментів фондового ринку.

3. Навчитися розраховувати доходність інвестиційних операцій.

4. Вміти проводити оцінку та знати способи захисту від ризиків при здійсненні інвестиційних операцій.

5. Ознайомитися з засадами побудови інвестиційного портфелю та методами управління ним.

6. Оцінити ( по-можливості) сучасний рівень інвестиційних операцій в КБ України.

7. Розуміти тенденції розвитку інвестиційних операцій комерційних банків як в Україні так і в інших країнах світу

8. Розуміти відмінності і механізм взаємозв’язку між кредитними та інвестиційними операціями в комерційному банку, а також зв’язок інвестиційних операцій з іншими активними операціями комерційного банку.

9. Оволодіти практичними навичками здійснення інвестиційних операцій.

§ 3.2 Модель засвоєння бази знань до теми

«Інвестиційні операції комерційних банків».

§ 3.3 Рекомендації до проведення занять

Для засвоєння даної теми рекомендується проводити як лекційні заняття так і практичні. Співвідношення годин лекційних та практичних слід регулювати в залежності від особливостей навчальної групи. При достатній теоретичній підготовці студентів більше уваги можна приділити практичній роботі.

Для ефективной роботи студентів рекомендується широко використовувати задачі, вирішення конкретних проблемних ситуацій, вибір з альтернативних варіантів.

Для набуття студентами більш високого рівня знань по темі ефективним було б проведення заняття -проектування, заняття-дискусії.

При проектуванні студенти мали б навчитися визначати місію та стратегію банку в області інвестицій.

На заняття-дискусію рекомендується виносити питання:

1)     Розвиток фондового ринку в Україні

2)     Роль банків на фондовому ринку

3)     До якої системи фондового ринку ми прямуємо?

4)     Проблеми організації інвестиційних операцій в комерційному банку

5)     Роль аналітиків в проведенні інвестиційних операцій?

Ці заняття мають підштовхнути студентів до подальшої пошукової та дослідницької роботи в даній області.

Опорний конспект лекцій.

Інвестиційні операції комерційних банків - це викладення коштів в цінні папери.

Інвестиційні папери поділяються:

а) за призначенням:

1) купівля цінних паперів з метою інвестиції

2) купівля цінних паперів з метою наступного їх продажу

б) за об’ємом:

1) викладення в акції акціонерних товариств

2) викладення в облігації

3) операції з векселями

4) операції з державними цінними паперами

5) операції з цінними паперами в іноземній валюті

6) операції з деревативами

7) операції з іншими цінними паперами

Цілі інвестиційних операцій:

Під безпекою розуміють надійність того, що

І  Безпека           а) кошти вкладені в ЦП будуть повернені

                            б) інвестор отримає гарантований доход

                             Найбільш безпечними є державні цінні папери

ІІ  Доход              Найбільш доходними вважаються цінні папери, що є більш

                              ризиковими. Це: акції (прості) корпорацій, облігації та акції вентурних компаній.

                              Доход також може забезпечуватись за рахунок спекулятивних операцій з цінними паперами

ІІІ Ліквідність     Під ліквідністю розуміють здатність швидко перетворити дані ЦП на високоліквідні активи (грошові кошти) з мінімальними витратами.Найбільш ліквідними є, як правило, державні цінні папери, цінні папери високої інвестиційної якості(облігації та акції гарантовані урядом, цінні папери- «голубі фішки»)

ІV Диверсифі-

кація ризику        Диверсифікація може здійснюватися:

                              *по строкам

                              *по об’єктам

                              *по емітентам

                              *в галузевому розрізі

                              *в регіональному розрізі

Диверсифікація - розподіл коштів певними долями між різними напрямками їх інвестування.

Інвестиціний портфель банку - сукупність всіх його вкладень в ЦП, що знаходиться у його власності в даний час. Існують такі стратегії формування інвестиційного портфелю:

1. Стратегія « сходів»: всі кошти інвестуються рівними долями таким чином, щоб поточні надходження від погашення одних цінних паперів інвестувалися в інші цінні папери.

Переваги: забезпечення стабільного доходу, зниження ризику, не вимагає великих витрат на управління портфелем (Схема 1-1)

2. Стратегія « короткострокового акценту»: всі кошти інвестуються в корострокові цінні папери

Переваги: забезпечує високі негайні доходи, зменшує ризик зміни процентних ставок (Схема 1-2)

3. Стратегія « довгострокового акценту»: всі кошти інвестуються в довгострокові цінні папери.

Переваги ріст капіталу, висока доходність.

4. Стратегія «штанги»: половина коштів інвестується в короткострокові цінні папери, інша половина - в довгострокові при незначній частці або відсутності середньострокових вкладень.

Переваги: забезпечує негайні доходи, зростання капіталу.

В процесі прийняття рішення щодо вибору тих чи інших цінних паперів інвестиційний менеджер аналізує їх з точки зору:

а) доходності

б) ліквідності

в) ризику

Доходність:

а) номінальна

б) ефективна

Номінальна вираховується за формулою:

                                                              (1)

де         S(t) - загальна сума отриманого доходу (номінал+дивіденди) після погашення цінного паперу

                 S(0) -  ціна покупки  

                 t       -  строк до погашення, в днях

Ризики, що притаманні інвестиційним операціям (див.табл.2). Інвестиційна політика банку - загальна стратегія проведення інвестиційних операцій на тривалий період для досягнення поставленої мети.

Типи інвестиційної політики (див.табл.№3)

Особливості інвестиційних операцій комерційних банків України (див.тиабл.4)

Оцінка акцій

                                                              (2)

                                        (3)

При економіці з високою інфляцією застосування постійного дивіденду на практиці трапляється рідко. Більш прийнятий метод передбачає постійне зростання дивіденду. Тоді оцінити вартість акції можна таким чином:

 де                                                                                         (4)

V_c - ціна ( вартість) простої акції

D₁  - поточний дивіденд

k  - обліковий банківський процент    

g  - очікувана норма зростання дивіденлу.

Таблиця 2.

Види інвестиційних ризиків

Таблиця 3.

Типи інвестиційної політики

Сценарій ділової гри-дискусії « Яка найкраща модель?»

Етап І. Підготовчий.

На цьому етапі слід забезпечити кожного учасника навчальної групи матеріалами з теми, літературою. Доцільно також або ж приготувати роздатковий матеріал у вигляді ОІС, або ж виконати її у вигляді плакату (див. ОІС №2).

Перед початком гри треба провести:

а) або перевірку підготовки групи до гри;

б) або вступну лекцію-нагадування необхідної інформації.

(а)         Перевірку можна здійснити викликаючи декількох осіб з групи, кожен з яких має розкрити одне з питань:

1) Характерні риси «англ.»  моделі.

2)  Характерні риси « нім.»  моделі.

3)  Характерні риси « амер.»  Моделі.

(б)          Лекцію-нагадування можна провести силами групи організаторів гри.

Етап ІІ. Початок гри

Маємо три моделі взаємодії банків з фондовим ринком, а точніше з ринком акціонерного капіталу. Навчальну групу ділимо відповідно на 3 групи. Шляхом жеребкування, або іншим чином кожна мала група отримує завдання:

а) або довести, що дана з трьох моделей є ідеальним варіантом, наприклад, для впровадження на Україні;

б) або ж довести, що дана з трьох моделей є повністю непридатною, наприклад, для впровадження на Україні.

Етап ІІІ. Дискусія.

За  наданий час учасники кожної нашої групи мають вирішити:

1)  чи вони підтримують чи ні дану модель;

2)  які основні переваги даної моделі;

3)  які передумови впровадження цієї моделі в Україні (у випадку якщо розглядається питання конкретно по Україні) і підготувати доповідь, що б довела правильність їх рішення.

Представнику (нам) кожної з груп надається слово для виступу. Після ще й час на відповіді на запитання групи.

Етап ІV. Підсумковий.

Вчитель або представник групи організаторів має підвести підсумок дискусій, виділити найкращу групу, назвати плюси та мінуси в роботі інших груп.

§ 3.4 Завдання для самостійної роботи .

1.Назвіть інструменти грошового ринку і ринку капіталу, що можуть бути об’єктом  інвестицій комерційних банків.

2.Визначіть цілі інвестиційних операцій комерційних банків, за допомогою яких портфельних стратегій вони досягаються.

3. Назвіть і охарактеризуйте основні портфельні стратегії.

4. Яке місце в портфелях банків займають державні цінні папери, і яку функцію вони виконують.

§ 3.5 Вправи та задачі до теми

 «Інвестиційні операції комерційних банків»

Задача 1.

На сьогоднішньому аукціоні НБУ по розміщенню держоблігацій (ОВДП) відбулися розміщення облігацій на таких умовах:

Заповніть останню графу

Задача 2.

Інвестиційний менеджер банку розглядає можливість придбання облігацій корпорації  «Сітікорп»,    яка  погашається через 5 років, з номіналом $ 1000 і купонною ставкою 8 %, Поточна вартість облігацій становить $ 900. (Виплата і нарахування відсотків раз на рік).

Користуючись таблицями теперішньої вартості, а також теперішньої вартості акцітетів обрахуйте номінальну доходність облігацій до моменту погашення.

Задача 3.

Інвестиційний менеджер планує купівлю пакету акцій страхової компанії Іншуренс. Прості акції компанії приносять дивіденди в кількості 2 грн. на акцію. Облікова ставка банку становить 12% річних.

Оцініть вартість акцій при умові:

а) якщо дивіденди будуть зростати на 5 % щороку

б) якщо дивіденди не будуть рости

Задача 4.

Банк зацікавлений в проведенні деякої трансформації свого інвестиційного портфеля. Останні півроку роботи були дуже успішними для банку, попит на кредити зростав. Доходи банку по кредитам також зросли. Банківський інвестиційний менеджер може вибирати із декількох видів облігацій, які він деякий час тримав в своєму портфелі:

а) Продати облігації місцевої позики строком 12 років на суму 4 млн.грн. і купівлю облігацій корпорації «Газпром» (також з 12-річним строком) і 8 % купоном по номінальній вартості. Облігації місцевої позики мають поточну ринкову вартість 3750 тис.грн., а в банківському балансі зареєстровані по номіналу.

б) Продаж 12-річних державних облігацій уряду з щорічною купонною ставкою 12 % річних на суму 4 млн.грн., що значаться в балансі по номіналу, по якому банк їх придбав. Ринкова вартість цих паперів зросла до 4330 тис.грн. за штуку.

Яку б з двох портфельних трансформацій ви порекомендували і чому?

Задача 5

Інвестиційний менеджер розглядає можливість придбання акцій акціонерного товариства «Лотус» за курсом 230 при номінальній ціні 100 грн.

Акція приносить дивіденд у кількості 50 грн. Щорічно. Якою є поточна доходність акції?

§ 3.6 Тестові завдання 1-го рівня складності.

1. Які цілі переслідує банк при проведенні інвестиційних операцій з державними цінними паперами в умовах стабільної ринкової економіки:

а) доход

б) ріст капіталу

в) ліквідність

г) безпека

д)  а і б

е)  в і г

2. Найбільш прибутковими є цінні папери:

а) держави

б) місцевих органів самоуправління

в) корпорацій

г) венгурних компаній

3. Інструменти грошового ринку мають строк погашення:

а) до 3-х місяців

б) до 1 року

в) до 3-х років

г) до 5-ти років

4. Курс акцій поточна вартість якої складає 100 гр.од. приноміналі 150 гр.од. дорівнює:

а) 66.6 %

б) 100 %

в) 150 %

г) 50 %

5. Ризик що виникає у випадку зниження курсів цінних паперів у зв’язку з загальним зниженням ділової активності, коливання курсів і процентних ставок на ринку називається:

а) процентний

б) ринковий

в) систематичний

Тестові завдання 2-го рівня складності.

1. Яку з портфельних стратегій необхідно обрати при очікуванні зниження ринкових процентних ставок:

а) довгострокового акценту

б) короткострокового акценту

в) сходів

2. При очікуваному підвищенні процентних ринкових ставок виникає ризик:

а) зниження вартості цінних паперів в портфелі банку

б) підвищення вартості цінних паперів емітованих раніше

в) зниження доходності цінних паперів в портфелі банку

3. Під час високої інфляції більші втрати несуть:

а) володарі простих акцій

б) володарі облігацій з купонним доходом

в) володарі привілейованих акцій

4. Ринкова ціна облігації А вища за ринкову ціну облігації В на 35 %, а доход від облігації А у вартісному виразі вищий за доход від облігації В на 20 %. Поточна доходність буде вищою

а) по облігації А

б) по облігації В

5. Впорядкуйте по ступеню зростання ліквідності такі інструменти:

а) короткострокові корпоративні боргові зобов’язання з середнім рейтингом

б) короткострокові депозитні сертифікати з найвищим інвестиційним рейтингом

в) середньострокові депозитні сертифікати з середнім рейтингом

г) казначейські векселі

д) казначейські ноти

Тестові завдання 3-го рівня складності

1. Поршневий нахил кривої доходності цінних паперів слідчить про:

а) перевищення короткострокових ставок над довгостроковими

б) перевищення довгострокових процентних ставок над короткостроковими

в) короткострокові і довгострокові ставки знаходяться на одному рівні

2. Інструментарії портфельної трансформації передбачає:

а) продажу деяких цінних паперів зі збитками, щоб компенсувати великі об’єми доходів по іншим цінним паперам;

б) продажу деяких цінних паперів зі збитками, щоб компенсувати великі об’єми доходів по кредитам;

в) заміну нових високодоходних випусків цінних паперів - старими, що є менш доходними;

г) заміну старих менш доходних цінних паперів - новими, що є більш доходними

3. В результаті наступної портфельної трансформації:

банк отримає (ставка оподаткування 34 %)

а) поточний прибуток - 50 тис.грн.

б) поточний збиток     -  33 тис.грн.

в) довгостроковий прибуток додатково щороку 20 тис.грн. на протязі 10 років

г) довгостроковий збиток щороку 70 тис.грн.

д) довгостроковий прибуток додатково щороку 90 тис.грн. на протязі 10 років.

Ключ до тесту:

Рівень 1:         1е; 2г; 3б; 4а; 5б

Рівень 2:          1а; 2а; 3б; 4б; 5г; б, д, а, в

Рівень 3:           1б; 2 б і в; 3 б і в

Список рекомендованої літератури

1. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том1. Теория.

                                                                                     Том 2. Стратегия

                                                                      Брук Н., Вашингтон., 1995.

2. Банковские операции. Часть 3. Миркин Д.М., М.: 1995.

3. Гудков А.М. Инвестиции в ценные бумаги., Инфра-М., М.: 1996.

4 .Банковский менеджмент. Питер Роуз С., Дело., М.: 1997 г.

5.Ефремов Н.А. Операції комерційних банків з цінними паперами., М.: 1995 р.

6. Рябова Р.И. Операції в банку з цінними паперами. М.: 1996 р.

7. Тадвей Ричард. Операції банків з цінними паперами. Великобританія - Київ. 1995 р.

8. Романенко О.В. Фінансові ризики в діяльності комерційних банків. Київ.: 1997 р.

9. Сков А. Нильс. Фінанси і управління./Прет.А.О., Варшава.: 1994 р.

Частина ІV

Організаційні основи реформування економічної освіти в школі.

Загальноекономічні питання незмінно привертають увагу - як у нас, так і за кордоном. Вдома та в школі, в пресі та телепередачах ми стикаємося з різними економічними проблемами. Через це вивчення економіки у сучасній школі (зокрема, в курсі «Людина та сіспільство) дозволить краще зрозуміти систему економічних зв’язків у дії, з дитинства засвоїти найважливіші економічні поняття, вірно оцінювати причини та наслідки різних суспільних явищ.

Результати опитування дніпропетровських старшокласників проведене центром економіки та підприємництва при Дніпропетровському обласному інституті удосконалення вчителів свідчать про зацікавленість учнів середньої школи проблемами економіки.

Водночас на запитання « Де б Ви бажали отримати комерційні знання?» було одержано таку відповідь: у школі - 57,9% опитаних, на курсах типу нашого Центру - 34,6 % у вузах (коледжах) - 7.5 %.

Як бачимо, більшість хотіла б отримати економічні знання ще у школі для того, щоб, закінчивши її, бути здатним використати ці знання в реальному житті, а можливо, й керуватися ними все життя.

Проте задовольнити економічний інтерес школярів поки що вдається лише у небагатьох випадках, і насамперед тому, що школа не має необхідних кадрів, а спеціальна підготовка викладачів економіки можлива лише протягом кількох років (принаймі, не менш як 5 років, якщо сьогодні розпочати їх навчання). Реальним виходом з становища, яке склалося, може стати перепідготовка тих вчителів, які виявлять бажання вести новий курс. Для цього виникне потреба у спеціальній економічній та методичній літературі, якої практично не має. Але й відкладати на майбутнє економічну підготовку школярів і випускати їх у життя без мінімальних знань з економіки, підприємництва та ін., посилаючись на важкі обставини, також не можна. Культурний підприємець повинен вирости з нинішнього покоління школярів. Вирішення цього завдання передбачає, зокрема, і осмислення того дуже небагатого досвіду, який нагромаджено у сьогоднішніх умовах. Так, Міністерство освіти підготувало програму курсу «Основи економічних знань» для одинадцятого класу в трьох варіантах. У діючому навчальному плані він, правда, розглядається як курс за вибором учнів, але із завершенням роботи над навчальними посібниками стане інтегрованим або навіть базовим.

Деякі вузи почали створювати у себе економічні факультети для школярів. З’явилися вже окремі спеціалізовані класи, базові школи, ліцеї та інші форми організації навчання економіці безпосередньо в системі середньої освіти, заняття у яких проводять вузівські викладачі економіки. Це основна сила і реальна опора у справі забезпечення шкільної економічної освіти. Крім того, є вузи, які організовували довузівську економічну підготовку, мережу базових шкіл, гімназій та ліцеїв при цих вузах, є школи, що організовували роботу з навчання економічним знанням самостійно або при підтримці різних структур.

Головна проблема цих установ - відсутність підручників і конкретних методичних розробок.

Створюючи власну методику викладання економіки у середній школі цікаво ознайомитись з організацією економічного навчання в Американських школах, мета якого - навчити учнів (студентів) застосувати інструменти економічного аналізу при вирішенні особистих, суспільних та національних проблем.¹

1 Курс экономики для старших классов средней школы. Учебное пособие по экономике. Методика обучения. Под редакцией профессора Дж. С. Моргана. Нью-Йорк, 1984.

Так, однією з провідних фундаментальних проблем вважається «дефіцит» - стан, що виникає через невідповідність потреб та обмеженість ресурсів покликаних ці потреби задовольнити, дефіцит  змушує зробити вибір, розподіляючи ці обмежені ресурси.

Характерною є послідовність впровадження цього поняття: від розвитку економічної термінології (І) через пояснення « на мові учнів» (ІІ) до контролю засвоєння матеріалу (ІІІ). Наприклад:

І етап: «дефіцит» є результатом невідповідності порівняно необмежених потреб обмеженим ресурсам;

ІІ етап: учні пояснюють, чому вони не можуть мати всі ігри, одяг, спортивне спорядження, якими їм хотілося б володіти, вказуючи на недостатність певних ресурсів, необхідних для виробництва цих речей.

На пізнішому етапі навчання дефіцит вже визначається учнями як вибір не лише на персональному рівні, але й на рівні суспільства. Причому наголошується: уряд стикається і завжди стикатиметься з цією ж проблемою. Свідченням засвоєння є те, що учні тепер перелічують речі, необхідні їхнім родинам, а також послуги, які мають бути наданими місцевою владою та урядом. Потім вони вибирають те, від чого готові відмовитися, щоб отримати перелічені урядові послуги, та мотивують своє рішення. Крім цього, учні показують, що якість трудових ресурсів («людського капіталу») може бути поліпшена шляхом вкладання додаткових коштів у освіту, професійну підготовку та охорону здоров’я.

Слід зазначити, що при навчанні економіці в американській школі проблема вибору та альтернативних витрат постійно і наполегливо вводиться у свідомість учнів. Більшість досліджень у галузі економіки пов’язані  з аналізом причин, які спонукають індивідуумів, організацій та суспільство у цілому робити вибір. Кожного разу, коли робиться подібний вибір, необхідно відмовитися від однієї з альтернативних можливостей. Людина в ринковій системі має вирішувати: чи дотримуватися раніше вибраного шляху, чи віддати перевагу новому. Таким чином, ціна вибору та можливість його здійснення - ключові категорії економіки.

Схожа методика застосовується й при вивченні багатьох інших економічних категорій: прибутку, продуктивності, обміну тощо. Так, при вивченні теми про підприємництво можна запросити до класу місцевих підприємців, після чого учні напишуть короткий твір про ризик, який бере на себе підприємець, приймаючи рішення. Можна також провести анкетування «Характерні риси підприємця», в ході якого відповісти на головне питання: «Якою мірою володієте рисами підприємця?». Відповіді даються за трибальною шкалою (незначний, середній, значний ступінь володіння) за різними рисами та якостями: високий рівень енергії: міцне здоров’я; готовність ризикувати; наполегливість і т. д.за 20 позиціями.

Поряд з цим групі учнів(класу) доручається вивчити біографії знаменитих підприємців (заняття «Підприємці - раніше та тепер») - наприклад, від Б. Франкліна до братів Макдональдс  - і потім скласти рейтинг їхнього характеру та здібностей, порівнявши з рейтингом, складеним самими підприємцями за якостями, які:

 а) найважливіші для успіху;

 б) важливі для успіху;

 в) найменш важливі для успіху.

Таке порівняння не тільки буде корисним для учнів, але й може дати дещо несподівані результати - зокрема, виявиться, що підприємцю «потреба у владі», «сильне бажання заробити гроші» та інші якості менш властиві ніж «дух суперництва», « сильна необхідність чогось досягти».

Аналіз відносин між виробниками та споживачами у рамках ринкової економіки роз’яснюється за допомогою різноманітних дидактичних ігор («Заробити на життя», «Дай та візьми», «Чому люди торгують?»). В результаті учні підводяться до висновку: власники ресурсів пропонують їх виробникам в обмін на гроші та використовують останні для придбання готової продукції; виробники використовують виручені від продажу гроші для придбання ресурсів. Таким чином здійснюються кругооборот грошей, товарів та послуг. Важливим моментом є обгрунтовання теоритичних знань прикладами з практичної дійсності.Таким чином, кожну економічну категорію, що вивчається можна проілюструвати конкретною ситуацією.

а) Ринок - це система, яка дозволяє здійснювати обмін товарами та послугами між продавцями і покупцями; ціна товару визначається співвідношенням попиту та пропо-зицій; зміни, які вносяться у технологію виробництва, коливання цін можуть впливати на пропозицію, а зміни доходів, смаків, чисельності населення, ріня цін - на попит.

Приклад.

В результаті зростання попиту на дієтичні продукти зросла їхня ціна, а потім і обсяг виробництва. Зміни технології у бік зниження собівартості викликали зростання пропозиції, а це знизило ціни.

б) Ефективна взаємодія продавців і покупців забезпечується завдяки раціональному розміщенню ресурсів, що спрямовуються на виробництво тих товарів, за які споживачі готові платити. Рушійною силою ринкового механізму є конкуренція. Ринок, на якому конкуренція відсутня, характеризується зростанням цін та скороченням виробництва.

Приклад.

Конкуренція серед виробників персональних комп’ютерів  змусила їх поставляти на ринок комп’ютери, що мають якомога більшу кількість функцій, за найнижчими цінами, якби виробництво було монополізованим, картина була б зовсім іншою.

в) Ринок регулює розподіл більшої частини національного доходу. В США розмір заробітної плати залежить від співвідношення попиту та пропозиції на той чи інший вид продукції.

Приклад. Програмісти одержують набагато вищу заробітну плату, ніж кваліфіковані робітники, оскільки попит на послуги програмістів вищий.

В процесі вивчення розглядаються поняття «потреби» та «споживання», ставлення людей до праці, можливості збільшення особистого доходу. Навчитися визначати величину продуктивності праці, вивчити вплив на неї спеціалізації та інвестицій, зрозуміти її значення для економіки допомагає ділова гра «Ключ до продуктивності».

У своєму вступному слові вчитель роз’яснює: оскільки основною проблемою економіки є дефіцит ресурсів, необхідно постаратися одержати максимум можливого з тих ресурсів, які ми маємо у своєму розпорядженні. Учні поділяються на групи по 4-5 чол., кожна група обирає своїй фірмі назву. Мета - за допомогою простих матеріалів (папір, ручки, скріпки) виготовити якомога більше паперових книжок.

Робота складається з 4-х етапів на кожному з яких змінюються умови (спершу всі виготовляють книжки від початку до кінця; потім впроваджуються поопераційний поділ праці; збільшується кількість засобів виробництва (ручок); « звільняються» один робітник). Попросіть учнів звернути увагу на показники колонки «Зразок», використані в таблиці при підрахуванні продуктивності:

Потім проводиться обговорення виконаної роботи (дані по групах зводяться на дошці воєдино). Приблизні запитання:

n який ефект дав поділ праці на ІІ етапі?

n яка форма організації виробництва ефективніша?

n як вплинуло на собівартість підвищення продуктивності праці?

n чому необхідно підвищувати продуктивність?

n що можна ще здійснити для її підвищення?

Наприкінці оцінюється якість відповідей на поставлені вчителем питання.

Не менш важливим моментом при вивченні умов переходу до ринку є обгрунтування необхідності системи соціального захисту населення (підсумкові уроки теми з економічної реформи на сучасному етапі). Коли економіка переживає інфляцію, хтось виграє. Учням необхідно засвоїти, хто саме втрачає або виграє у кожному конкретному випадку, та  вміти, по можливості, уникати негативних наслідків інфляції.

В цьму може допомогти така форма заняття, як урок-«суд»¹ під назвою «Справа місіс Енн Флейшн» (від англ. «інфляція»).

Серед учнів розподіляються ролі «містер Конгломерат», «місіс Домовласниця». «містер Бакс», «Професор», «місіс Енн Флейш», суддя, обвинувач, захисник.

 Після проведення рольової гри слід обговорити її результати з метою поглиблення розумінняя зображених процесів. При цьому можна поставити такі проблеми:

n припустимо, що всі персонажі сценки дізнаються, що інфляція утримається на рівні 10 % протягом 20 років. Як вони поводитимуться у такому випадку?

¹ Див.: «Преподавание истории в школе» №2, 1991.

n місіс Домовласниця бореться з інфляцією, придбаваючи нерухомість - чи має вона рацію?

n як позначиться інфляція на реальних доходах різних людей?

Поряд з розглянутими діловими іграми, які навчають азам ринку, не менш важливою є й проблема оцінки рівня знань. Систематичний контроль допоможе вплинути на засвоєння матеріалу не лише шляхом внесення змін до методики навчання, але й шляхом повідомлення учнів про їхні успіхи.

Не секрет, що наведені вище елементи методики викладання економіки вже відомі достатньо і в нас, але далі розмов і схвалень справи не йдуть. Це частково пояснюється складністю впровадження інновацій, недостатністю коштів, кваліфікованих  та зацікавлених кадрів, консервативністю існуючої системи  освіти.

Заключення

Наведену в роботі методичну розробку теми « Інвестиційні операції комерційних банків, на мою думку, можна використовквати для проведення занять з цієї теми в курсі «Діяльність комерційних банків» як у вищих навчальних закладах загального економічного напрямку, так і в навчальних закладах типу банківських шкіл, коледжів тощо.

Дана розробка пропонує наряду з традиційними формами проведення занять, нові форми та методи, що мають на меті підвищити ефективність засвоєння матеріалу учнями(студентами, слухачами). А також дати змогу набути практичних навичок з області банківської діяльності шляхом активізації навчального процесу. Під активізацією навчання розуміється широке застосування АМН та засобів наочності.

Так автором розробки пропонується проведення заняття у формі ділової гри-дискусії «Яка модель найкраща», що містить як елементи гри (розподіл ролей, сценарій і т.д.), так і елементи дискусії (обмін різними точками зору, запитання аудиторії тощо).

Ця гра була апробована на заняттях з методики викладання економіки студентів 4 курсу НЕУ. Тобто вже з власного досвіду можна зробити висновки про ефективність використання таких методів в процесі навчання.