ЗМІСТ

стор.

Вступ..........................................................................................................

Розділ 1. Підготовка вихідних картографічних матеріалів для

cтворення кадастрової бази даних............................................................

1.1. Оцінка стану та актуальності вихідних картографіічних

матеріалів....................................................................................................

1.2. Визначення умовних позначень, які знаходяться на

вихідних картографічних матеріалів........................................................

1.3. Визначення меж кадастрових кварталів для сворення

кадастрової бази даних...............................................................................

1.4. Координація меж кадастрових кварталів................................

1.5. Координація меж землеволодінь і землекористувань.............

1.6. Оформлення плану меж кадастрових кварталів......................

Розділ 2. Визначення категорій земель і розподіл їх по угіддях.

Визначення форм власності на землю.......................................................

2.1. Інвентаризація земель міського кварталу (кадастровий

землеустрій).................................................................................................

2.1.1. Підготовчий етап робіт..........................................................

2.1.2. Виробничий етап робіт..........................................................

Висновки.

Список використаної літератури.

Картографічний матеріал:

1. Вихідні картографічні матеріали до курсової роботи

2. План меж кадастрових кварталів

3. План меж кадастрового кварталу

4. План меж земельних ділянок кадастрового кварталу

5. Кадастровий план меж земельної ділянки

6. План кадастрового кварталу за формами власності

ВСТУП

Землями населених пунктів - є всі землі в межах міської, селищної та сільської смуг. Всі населені пункти класифікуються за чисельністю населення, науково-виробничою спеціалізацією, а також значенням в системі розселення населення.

Землі населених пунктів одна із складових частин єдиного земельного фонду. Ця категорія земель є територіальною базою для забудови житловими, комунально-побутовими, промисловими, транспортними, та іншими будівлями та спорудами. В цілях задоволення житлово-комунальних, культурно-побутових та інших потреб населення, що проживає на цій території. Земля населеного пункту відрізняються від земель с/г призначення, лісового фонду та інших як цільовим призначенням, так і правовим режимом, який докорінно відрізняється від правового режиму інших категорій земель.

За своїм цільовим призначенням землі НП неоднорідні. В їх складі виділяються: землі міської, селищної та сільської забудови, землі загального користування, землі с/г призначення та інші угіддя, землі природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі зайняті міськими лісами, землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення.

Така висока різноманітність цільового призначення та правового режиму земель населених пунктів, а також у зв'язку з тим, що у складі земель житлової та громадської забудови щорічно відбуваються закономірні зміни пов'язані з будівництвом тих чи інших об'єктів, розширенням або скороченням їх території, обумовило необхідність високого рівеня ведення державного земельного кадастру на їх території.

Земельний кадастр житлової та громадської забудови повинен дати характеристику земель, яка повинна включати характеристику за власниками землі, землекористувачами, складом угідь, їх якісним станом на початок проведення робіт. Земельний кадастр повинен забезпечити своєчасне внесення всіх змін у відповідні документи.

Це обумовлює поділ земельного кадастру населених пунктів на два види:

• первинний (основний),

• поточний (наступний).

Завдання основного земельного кадастру населених пунктів - це першочергове отримання відомостей про правовий, природний та господарський стан земель і внесення цих відомостей у відповідні земель-кадастрові документи. Збираються, аналізуються, систематизуються матеріали і документи про загальну площу землеволодінь, землекористувань на території НП, склад угідь і їх якісну характеристику.

Після проведення основного земельного кадастру ведеться поточний. Поточний кадастр полягає у виявленні і внесенні у відповідні земельно-кадастрові документи всіх змін, які відбувалися після проведення основного земельного кадастру. Також завданням поточного кадастру є ліквідація допущених помилок, а також внесення пропущених даних.

Основний і поточний земельні кадастри - взаємопов'язані види земельного кадастру. Тому поточний земельний кадастр потрібно проводити зразу після проведення основного. Розрив між ними спричиняє необхідність періодичного проведення основного кадастру, а це пов'язане з додатковими затратами часу та матеріально-грошовими витратами.

Одним із методів отримання інформації для ведення державного зе­мельного кадастру є інвентаризація земель.

Метою проведення інвентаризації є створення основи для:

• ведення ДЗК НП;

• реєстрації земельних ділянок;

• видачі власникам землі і землекористувачам документів, що засвідчують право власності на землю або право користування нею;

• забезпечення створення банку даних як на паперовій основі так і на магнітних носіях.

• Організація постійного контролю за використанням земель в НП.

Основними завданнями інвентаризації земель населених пунктів є:

• виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж ділянок;

• виявлення земельних ділянок що не використовуються або використовуються не раціонально;

• встановлення фактичних меж землекористувань, проектних та фактичних меж районів у містах, а також окружних меж НП і закріплення їх на місцевості відповідними межовими знаками.

Основним призначенням інвентаризації земель населених пунктів є:

- визначення кількісного складу земель;

- отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документації, що посвідчує право власності або право користування землею, які раніше були надані фізичним та юридичним особам;

- одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавств.

Інвентаризація земель населених пунктів може бути запланована в межах населеного пункту, кварталів або окремих землекористувачів.

Загальне керівництво роботами з інвентаризації земель населених пунктів та їх організація покладаються на міські управління земельних ресурсів та управління (відділи) земельних ресурсів міст обласного (рай­онного) підпорядкування й місцеві земельні органи Держкомзему Ук­раїни.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів органів місцевого самоврядування або коштів замовника.

РОЗДІЛ 1.

Підготовка вихідних картографічних матеріалів для створення кадастрової бази даних.

1.1 Оцінка стану та актуальності вихідних картографічних матеріалів

Вихідними матеріалами, при проведені інвентаризації земель населених пунктів є графічні, текстові, правові документи на земельні ділянки, матеріали попередніх інвентаризацій, топографічні карти та плани масштабів 1:500 - 1:10000, каталоги координат пунктів геодезичної мережі.

Усі роботи з інвентаризації земель населених пунктів виконуються в два етапи: підготовчий і виробничий.

Саме підготовчий етап включає в себе збирання, вивчення та аналіз вихідних картографічних матеріалів, а саме:

• матеріали геодезичних і топографічних робіт, виконаних на території НП,

• відомості генерального плану та іншої містобудівної документації, ДБН, необхідні для проведення інвентаризації земель,

• технічні звіти зі становлення зовнішніх меж землеволодінь і землекористувань,

• матеріали попередніх інвентаризацій,

• паспорти ЗД,

• документи і матеріали про відведення ЗД,

• відомості чергових планів, відведень і забудови,

• матеріали з нанесеними меж ЗД та меж НП, матеріали з винесення в натуру,

• матеріали обстеження БТІ та експертної оцінки ЗД та індивідуальної забудови,

• матеріали виконавчих зйомок, що містять відомості про землекористувачів, власників землі,

• матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці, які збираються в різних службах і управліннях комунального господарства).

Для створення кадастрової бази даних в населених пунктах використовуються плани масштабу 1:500, 1:1000, 1:2000. В містах, в зв'язку з наявністю розвинутої мережі інженерних комунікацій і споруд, рекомендуються для використання плани масштабу 1:500. Необхідні матеріали запрошують в архівах відповідних служб, які працюють з потрібними матеріалами (управління архітектури та містобудування, управління земельних ресурсів, геодезичне підприємство та ін.), а також в спеціалізованих проектних і вишукувальних підприємствах.

Основними завданнями після одержання вихідних картографічних матеріалів є:

1. Оцінити стан та актуальність вихідних картографічних матеріалів.

2. Визначити умовні позначення, які знаходяться на вихідних картографічних матеріалах.

3. Визначити межі кадастрових кварталів для створення кадастрової бази даних.

4. Закоординувати визначені межі кадастрових кварталів.

5. Вирахувати площі кадастрових кварталів.

Якщо матеріали не мають явних фізичних пошкоджень, то з них робиться копія для подальшого використання в роботі. В протилежному випадку, знімання копії з плану можливо тільки після усунення пошкодженнь. Якщо пошкодження усунути не вдається, то такі матеріали бажано далі не використовувати, тому що їх точність не буде відповідати нормативним вимогам.

Також при оцінці актуальності вихідних картографічних матеріалів визначається рік видання, наповнення плану вихідною інформацією.

Отже при виконанні даної розрахунково-графічної роботи ми отримали плановий картографічний матеріал масштабу 1:500 загальною площею 6,25 га на територію міста Одеса, Малиновського району. Через територію, що зображена на даному планшеті пролягає вул. Амурська, а також окрім ситуації, що включає будівлі, споруди, дороги та інші об'єкти, показано інженерну інфраструктуру, що забезпечує район необхідними комунальними ресурсами. Вивчивши стан матеріалів можна зробити висновок про відсутність недоліків чи фізичних пошкоджень, і матеріали є цілком придатні до використання.

Після цього було ретельно вивчено умовні позначення об'єктів, що розміщені на даній території, і в результаті чого складено відповідний їм список умовних позначень, де вказується наземними чи підземними вони є.

Визначившись з умовними позначеннями було визначено межі кадастрових кварталів для створення кадастрової бази даних. Відповідні межі було встановлено з дотриманням усіх правил, по лініям споруд, що мають довготривале зберігання (дорогам, проїздам, парканам, комунікаціям та інш.).

Маючи місце розташування всіх меж кварталів за допомогою комп'ютера та відповідного програмного забезпечення було встановлено положення їх поворотніх точок відносно державної геодезичної системи координат, про що складено відповідні каталоги координат, з вирахуванням площ.

1.2. Визначення умовних позначень, які знаходяться на

вихідних картографічних матеріалах.

Для того, щоб визначити зміст картографічного матеріалу необхідно добре вміти читати умовні позначення за допомогою яких зображено ситуацію на плані.

Умовні позначення - графічні символи для зображення на картах різних об'єктів, їхніх якісних і кількісних відмінностей. Вони передають не лише відомості про об'єкт, але й показують їхнє просторове розміщення. Умовні знаки формуються за допомогою зображувальних засобів: точки, лінії, кольору, геометричних фігур. Умовні знаки є різного характеру: для сільськогосподарських і несільськогосподарських угідь, а також для населених пунктів. Всі умовні позначення щодо населених пунктів класифікуються на наземні і підземні.

В даному випадку умовні позначення, розміщені на вихідному картографічному матеріалі масштабу 1:500. Необхідно кожен тип умовного позначення пронумерувати, та підписати його назву, вказати його тип (надземний чи підземний), а також навести його схематичне зображення. При виконанні цього завдання користуються "Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500" затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03 серпня 2001 р. N2295. Данні класифікації умовних позначень приводяться в таблицю 1.

1.3. Визначення меж кадастрових кварталів для створення

кадастрової бази даних.

На вихідних планових матеріалах визначаються межі кадастрових кварталів. Кадастровий квартал - це компактна сукупність (об'єднання) земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами. Межа кварталу визначається як умовна лінія, яка відокремлює територію одного кадастрового кварталу від іншого. Вона прокладається по межам забудованих територій, лініям відводу землі та червоним лініям (де можливо), природних масивів ( наприклад, міський парк, промислова або комунальна зона, масив земель сільськогосподарського користування і т.п.) або по вісі вулиць. Межа кварталу відображається на план - червоним кольором.

Кодування кварталу виконується відповідно до вказівки Державного комітету України по земельних ресурсах № 12 від 20 березня 2002 р. "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель".

Структура кадастрового номера кадастрового кварталу має наступну ієрархічну структуру :

(КОАТУУ): (НКЗ): (НКК)

(КОАТУУ) - код одиниці адміністративно-територіального устрою України ;

(НКЗ) - номер кадастрової зони ;

(НКК) - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони.

Позиційна структура кадастрового номера кварталу має вид:

<ХХХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ>

ХХХ - Номер кадастрового кварталу (трьохзначний)

ХХ - Номер кадастрової зони (двохзначний)

ХХХХХХХХХХ - Код об'єктів адміністративно-територіального устрою України (десятизначний)

Таким чином при виконанні даної розрахунково-графічної роботи ми визначили і вивчили межі чотирьох кварталів. В основному межі кварталів проходять по осям доріг. Після визначення меж кварталів в межах Малиновського району, м. Одеси кожному з них присвоєно індивідуальний кадастровий номер, згідно вказівок Держкомзему України:

• код адміністративного теріторіального устрою (Малиновського району м. Одеси ) - 5005602134;

• номер кадастрової зони - 66;

• номера кварталів - 001, 002, 003, 004,005,006,007.

Нумерація поворотних точок по межам кварталів є однаковою для таких кварталів. Дані про поворотні точки меж кадастрових кварталів приводяться в таблиці № 2.

Дані про поворотні точки меж кадастрових кварталів Таблиця № 2

1.4. Координація меж кадастрових кварталів.

На практиці координати меж кварталів визначаються за даними геодезичних вимірювань, які виконуються сучасними приладами (GPS - приймачі, електронні тахеометри світловіддалеміри тощо) з подальшою комп'ютерною обробкою геодезичних даних і побудовою планового матеріалу.

В зв'язку з відсутністю в учбовому плані дисципліни "Кадастр населених пунктів" виконання геодезичних вимірювань координація меж кадастрових кварталів здійснюється в камеральних умовах з використанням раніше отриманих знань по дисципліні " Геодезія ".

Координати кварталів визначаються аналітичним способом. При наявності, можливе виконання завдання з використанням дігітайзера. Дана робота виконувалась за допомогою програмного забезпечення - AutoCad, та CGT. За допомогою цих програм було векторизовано виданий планшет, нанесено всі необхідні умовні позначення, обраховано площі всіх необхідних контурів, а також визначено координати поворотніх точок міських кварталів.

При цьому використовували умовну систему координат. Дані про координати за координованих поворотних точках меж міського кварталу приводяться в таблиці № 3.

Геодезичні дані меж кадастрового кварталу 003 таблиця 3

1.5. Координація меж землеволодінь і землекористувань.

Основою отримання інформації для обліку кількості і якості земель є проведення крупномасштабних зйомок. Іншим шляхом інформацію про землеволодіння (землекористування) можна одержати, проводячи обмір земельних ділянок у межах кварталів населених пунктів. Данні такого обміру можна використовувати для організації обліку земель з подальшим уточненням. Цю роботу виконує бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Для обліку земель і організації знімальних робіт на території населених пунктів виділяють землі забудованих кварталів і землі за їх межами. Забудовані квартали включають типові райони, мікрорайони, ділянки, зайняті громадськими установами, зеленими насадженнями, вулицями, провулками, бульварами і т.д. в зв'язку з тим, що на території забудованих кварталів розміщена велика кількість будівель різної площі і конфігурації, а також малих земельних ділянок, то виникає потреба в тому, щоб обмір території забудованих кварталів проводився з великою точністю. Перед тим як виконувати роботи в забудованих кварталах, необхідно спочатку скласти схематичний план забудованої частини міста. Зйомка забудованих кварталів повинна проводитися з використанням раніше складених матеріалів обліку земель. При відсутності таких матеріалів проводиться горизонтальна зйомка, яка ділиться на дві частини: зйомка меж і зйомка ситуації. Зйомка меж і ситуації включає перенесення на абрис всіх контурів, та капітальних об'єктів не зображуються лише тимчасові споруди.

В розрахунково-графічній роботі на власний розсуд було вибрано один із сформованих кадастрових кварталів при цьому опираючись на наявність в його межах всіх необхідних об'єктів. Визначили координати поворотних точок меж землеволодінь і землекористувань на території кварталу, показали всі необхідні об'єкти, чітко відмежували контури земель з різним призначенням, нанесли всю необхідну ситуацію, використовуючи при цьому уиовні позначення. Після цього було вирахувано за допомогою програмного комплексу CGT площі всіх контурів на території даного кварталу, а також площі сформованих земельних ділянок. Опираючись на ці розрахунки було складено експлікацію земель на території кадастрового кварталу.

Відомість вирахування площ земельних ділянок в міському кварталі 5005602134:66:003, поданні в таблицях: 4,5 та містять в собі інформацію про об'єкти в межах земельної ділянки під номером 0009

Відомість обчислення площ земельних ділянок

в кадастровому кварталі 5005602134:66:003

Таблиця № 4

Відомість площ угідь земельної ділянки 0009 в межах кадастового кварталу 5005602134:66:003

Таблиця № 5

1.6. Оформлення плану меж кадастрових кварталів

Використовуючи попередньо вирахувані координати поворотніх точок меж кадастрового кварталу викреслюється план меж кадастрових кварталів. На плані меж повинна бути наступна інформація :

- коди кадастрових кварталів (за даними таблиці 3);

- номера поворотних точок кадастрових кварталів за даними таблиці 3;

-міри ліній між поворотними точками меж кадастрових кварталі (визначаються по зворотній геодезичній задачі);

- площа кадастрових кварталів (визначаються за даними таблиці 3).

План меж кадастрових кварталів складається в масштабі 1:2000.

Коди кадастрових кварталів показуються на плані в чисельнику, в знаменнику вказується вирахувана площа кадастрового кварталу.

Межі, коди і площі кадастрових кварталів, номера поворотних точок викреслюються червоним кольором. Також відображаються на плані всі умовні позначення.

РОЗДІЛ 2.

Визначення категорій земель і розподіл їх по угіддях.

Визначення форм власності на землю.

Визначення категорій земель і розподіл їх по угіддях, власниках землі, землекористувачах та видах економічної діяльності виконується згідно інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, яка розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15 " Про порядок ведення державного земельного кадастру" і затверджена наказом Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 р. № 377. В основу класифікації земель покладені Стандартна статистична класифікація землекористування ЄЕК, розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН, та Класифікація видів економічної діяльності ДК 009-96, затверджена і введена в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. №441.

2.1. Інвентаризація земель міського кварталу (кадастровий землеустрій).

Одним із способів створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру є виконання робіт по інвентаризації земель (кадастровий землеустрій).

Роботи по інвентаризації земель поділяються на два етапи:

1 етап - підготовчий;

2 етап - виробничий.

Замовником робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад, а також сільських. А виконавцями робіт по інвентаризації земель виступають державні підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів, або інші організації які мають відповідні ліцензії на проведення даних робіт.

2.1.1. Підготовчий етап робіт.

Підготовчий етап робіт полягає у :

• збиранні, вивчені і оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

• підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

• розробці технічного завдання;

• підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми );

• аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;

• складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

• аналізі наявних геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

• аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;

• аналізі технічних звітів по встановленню зовнішніх меж землекористувань;

• аналізі матеріалів по внутрішньогосподарському землекористуванню.

На практиці, як правило, вивченню і аналізу підлягають наступні матеріали і документи:

• облікові карти (паспорти) земельних ділянок;

• документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

• матеріали по винесенню в натуру, встановленню (поновленню) і визначенню меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

• матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації ( БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

• відомості про землевласників та землекористувачів;

• матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

• матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці і т.п.) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення і т.п.

На базі вибраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання на проведення інвентаризації.

В технічному завданні для складання розділу 2 розрахунково-графічної роботи потрібно передбачити наступні етапи робіт:

• структуризація території населеного пункту на кадастрові квартали;

• вибір та опис технології виконання робіт по проведенню інвентаризації;

• встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

• формування землевпорядної документації на окремий кадастровий квартал;

• обстеження пунктів геодезичної мережі;

• обстеження існуючих меж кварталів;

• обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань і складання списку (реєстру) фактичних землекористувачів;

• встановлення меж зон обмежень і обтяжень;

• виготовлення кадастрового плану;

• складання акта встановлення та погодження меж кварталу - складання акта встановлення та погодження меж землекористувань;

• складання експлікації земель за формою 6-зем в межах кадастрових кварталів;

• складання експлікації земель за формою 2-зем в межах кадастрових кварталів.

На практиці, технічне завдання затверджується начальником міського управління земельних ресурсів.

На підставі аналізу вихідних картографічних матеріалів створено робочий інвентаризаційний план і підготовлено проект розпорядження виконавчого органу Одеської міської ради стосовно подальшого проведення інвентаризаційних робіт. Проект розпорядження виконавчого комітету Одеської міської ради виготовлений у вигляді рішення, яке складається із двох частин: констатуючої і постановляючої.

Затверджую:

Начальник міського

управління

земельних ресурсів

Воронова А.В.

12 лютого 2008 р.

Технічне завдання

на виконання робіт по інвентаризації земель

міського кварталу № 5005602134:66:003 м. Одеси.

1. Замовник - Одеське міське управління земельних ресурсів.

2. Виконавець - студент ІV курсу1/б групи факультету землевпорядкування Одеського державного аграрного університету Тарлєва А.І.

3. Потрібно виконати наступні види робіт:

3.1. Встановити межі кадастрового кварталу і скласти каталог координат;

3.2. Визначити межі землеволодінь і землекористувань і скласти каталог координат;

3.3. Визначити землі державної власності і скласти каталог координат їх меж;

3.4. Визначити землі комунальної власності і скласти каталог координат їх меж;

3.5. Визначити землі на яких потрібно встановити обмеження і накласти сервітути і скласти каталог координат їх меж;

3.6 За матеріалами інвентаризації скласти державну статистичну звітність за формами 6-зем. і 2-зем. Одиниця виміру - га.

4. Вихідні дані:

4.1. План землекористування міського кварталу № 5005602134:66:003

масштабу 1:500.

5. При виникненні спірних питань при розмежуванні землекористувачів подати матеріали на розгляд міської земельно-адміністративної комісії.

6. Виконавцю матеріали інвентаризації земель міського кварталу № 5005602134:66:003 подати на розгляд міської земельно-адміністративної комісії і затвердження виконкому міської ради.

Технічне завдання склав: Тарлєва А.І.

Технічне завдання погодив: Анастасова Н.Г.

<>