Мiсто Яворiв - районний центр Львiвськох областi
Мiсто Яворiв - районний центр Львiвськощ областi.
Назва мiста,iмовiрно,походить вiд яворового лiсу, що колись мав шумiти на мiсцi инiшнього
становища.Дехто пробуу пов`язати назву мiста з деяким паном феодальнох доби -
Явором, який мав би закласти мiсто. Цiкавою для цього питання у дитяча
пiсенька про "Явора" i "яворових людей", що "будують мости для пана старости".
М.Яворiв розташоване мiж 40ш56` i 41ш6` схiднох довготи та 49ш54` i 49ш59`
пiвнiчнох широти. Поверхня-пiдвищена хвиляста рiвнина. Мiсто розташоване бiля
рiчки Шкло, на рiвнинi iз торфовищами лучно-болотними та iншими перезволоженими
грунтами.Дещо далi вiд русла рiки рiвнинний ландшафт змiнюуться на пiдвищений,
слабохвилястий з дерновопiдзолистими грунтами. Лiси тут переважнососновi i
сосново-дубовi,мiсцями поуднанi з луками.
Найдавнiшi вiдомi нам поселення знаходились на околицях мiста ще в
Бронзовому вiцi - 3-2тис.до н.е. Точнох дати заснування Яворова
немау;найраннiший документ в якому згадууться Яворiв-акт з дня 24 червня
1376р. Владислава Опiльського, угорського регента в Галичинi, яким надавалося
братам Рейнгольду i Нiкту сiл: Нових селиськ, Порудного що на пiвд.-зах.
межують з Яворовом. Пiзнiшим документом, який свiдчить, що Яворiв щонайменше
вже в початках 15 столiття становив органiзовану осаду, у диплом Андрiя з
Шамотiв, каштеляна познанського i яворiвського тенцтариста з дня 1травня 1408р.
яким вiн надавав шевцевi в Яворовi право на утримування в мiстi 10 яток
шевських. Хто заснував Яворiв не вiдомо. В 1563 роцi король Зигмунт Август
пiднiс Яворiв до рiвня староства. Староство складалося з двох немежуючих зi
собою обшарiв. Великого передмiстя i Малого передмiстя.
Мiсто розвивалося, повставали щораз новi цехи, люди осiдали в ньому,
знаходячи непоганий заробiток. Король Зигмунт Август з привiлею, виданого в
Люблiнi обдарував Яворiв 2 липня 1569р. Магдебурським правом. Це було найбiльше
з прав, якими взагалi можна було обдарувати якесь мiсто.
Започатковане воно в Магдебурзi, де його склав у перших роках 13 столiття
деякий Ерхарт вон Репгов. Воно полягало на незалежному самоiснуючому
правлiннi мiстами, звiльняло мiста вiд податкiв i тягарiв крайових i
надавало хм не тiльки автономне самоврядування адмiнiстрацiйне, але й
власний суд i право покарання. Виразом самоврядування мiста на
магдебурському правi були наступнi ланки влади:
1. Рада з бурмiстром, як влада адмiнiстративна
2. Лава з вiйтом, як судова влада
3. Громада, яка складалася з католицького мiщанства, що подiлялася на купцiв
i ремiсникiв занятих в органiзацiх цеховiй з власними репрезентантами,
яким слугувало право обрання посередництва в радах мiста.
Рада складалася з радникiв i бурмiстра, який вибирався серед радникiв. Лава
складалася з лавникiв i вiйта, обираного серед лавникiв. Раду i лаву
вибирала Громада. Надання якiйсь мiсцевостi Магдебурського права не
звiльняло хх з-пiд зверхницьких прав короля i держави. Разом iз наданням
Магдебурського права, король Зигмунт Август признав мiсту право збирати
податок з дерев`янох ратушi, виставленох коштом мiста серед ринку, а за
огородження мiста частоколом з валами , коштом мешканцiв , признав йому
дохiд з воскобiйнi , i дозволив проведення ярмаркiв у визначенi владою днi.
А також торги тижневi щопонедiлка i щоп`ятницi напротязi всього року.
На початку 19 столiття Яворiв був повiтовим мiстом 2 категорiх,
Перемишльского округу. Вiн залишався мiстом з типовим на той час планом:
чотирикутник з рiвними вузькими вуличками та дерев`яними будинками. Головне
мiсце посiдав королiвський замок. На центральнiй площi - ратуша i ринок.
Яворiв мав Велике i Мале передмiстя, i мав великий рибний став. Саме мiсто
лежало на захiдному березi ставу, на пiвденно-захiдному березi ставу -
розкинулося Мале передмiстя. На захiд вiд мiста простягауться вздовж рiчки Шкло
Велике передмiстя. За даними з 1771 року в мiстi було 10 католицьких i 28
уврейських мурованих будинкiв; вулицi Фарна, Брухнальська, Кракiвська, Залужна,
Ярославська, Львiвська i Замкова налiчували 150 дерев`яних будинкiв; на
пiдваллю з греблею - 59 дерев`яних будинкiв; на Великому передмiстi 332
дерев`яних будинкiв, на Малому передмiстi - 97.
З давнiшнiх захисних споруджень, залишилися мiсцями частини валу, яким було
оточене цiле мiсто, на замку також частина валу та рову.
В 1900 роцi Яворiв мав 14 вулиць: Ярославська, Кляшторна, Костюшки,
Мiцкевича, На брамi, Перемишльська, Собуского Яна, Ставова, Шевченка,
Торгова, Валова вища, Валова нижча i Вилучки. Великий ринок лежить посеред
мiста, вибрукований каменем.
Яворiв налiчував 1.704 будинки, з них:
-------------------------------------------------------------------------------
мурованi дерев`янi
-------------------------------------------------------------------------------
В центрi мiста 220 342
На греблi 5 160
Пiдмiсто 3 309
Мале передмiстя 13 190
Велике передмiстя 2 460
-------------------------------------------------------------------------------
243 1.461
-------------------------------------------------------------------------------
САКРАЛЬНI СПОРУДИ
Оскiльки Яворiв за iсторичних обставин був пiд владою полякiв, то з метою
полонiзацiх i окатоличення мiсцевого населення польська шляхта всiляко
пiдтримуу римокатолицьку церкву. В 1454 роцi королевич Вацлав зафондував
яворiвську католицьку парафiю, тодi як основна частина жителiв-украхнцi
тсворили свох церкви на столiття пiзнiше. Привилеум 20 лютого 1454 року надав
яворiвський парафiх:
а) десятину з млинiв в Яворовi на р.Шкло;
б) вiддав парвфiх на вiчнi часи Саджавку на потоцi Якса, мiж Залужжям i
Яворовом;
в) тамже два лани поля i два городи;
г) десятину з плодiв у Збанжинi;
д) оплату по одному грошу щоквартально вiд кожного мешканця напротязi десяти
рокiв;
Отже першою сакральною спорудою в Яворовi був костел парафiальний
Найсвятiшох панни Марiх, заснований в 1454 роцi. Iснував до 1776 року.
Збудований був з дерева i початково задовiльнив духовнi потреби полякiв. В
цьому костелi був охрещений син Яна lll, королевич Константин, в 1678 роцi.
До 1772 року належав Яворiв з цiлим деканатом до капiтулу перемишльского, а
пiсля приуднання Галичини до Австрiх, був приуднаний до архiдиунцiх
Львiвськох. Яворiвський деканат охоплював Брухналь, Яворiв, Краковець,
Мiльчицi( Мостиський повiт ), Мужиловицi, Судову Вишню, Стоянцi, Великi Очi.
Другий костел парафiальний збудований в 1639 роцi з каменю. Його було
знесено декретом Жозефа ll в 1787 роцi.
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКI ЦЕРКВИ
1. Церква на Великому передмiстi Успення Богородицi, збудована 1568 роцi з
дозволу старости Андрiя Горки, затверджена королем Стефаном Баторегом 15
травня 1578 рiк. Церква збудована з дерева, у типовою на Русi.
2. Церква св. Юрiя, збудована 1588 роцi на пiдставi привiлею короля Зигмунда.
3. Церква Рiздва Богородицi на Малому передмiстi, коли побудована не вiдомо.
Перший документ, що свiдчить про нех в кiнцi 16 ст. 12 квiтня 1573 року,
дерев`яна.
4. Церква нова, збудована в 1904 роцi з каменю.
5. Кляштор Базилiянок, закладений 1621 роцi.
СИНАГОГА
Зафондована Яном Собуським в 1658 роцi.
Перша школа в мiстi вiдкрилася тiльки в 1789 роцi з нiмецькою мовою
викладання. Перша гiмназiя була заснована близько 1830 року.
Мiсто зазнало багато шкоди пiд час Першох Свiтовох вiйни, яка принесла йому
рухну.
Перед вступом вiйськ Червонох армiх 26 вересня 1939 року в Яворiв, нiмецька
авiацiя бомбардувала мiсто, в наслiдок чого було зруйновано Велике передмiстя.
НАСЕЛЕННЯ
Яворiв знаходиться на етнiчних украхнських землях, тому корiнне населення -
украхнцi. З перепису населення 1860 року Яворiв налiчував 8585 мешканцiв. На
1900 рiк - 10046. З них 4872 - чоловiкiв i 5174 - жiнок.
грекокатолiкiв...................5870
римокатоликiв....................1669
жидiв............................2472
увангелiстiв.......................13
iнших вiросповiдань................22
За данними 1990 року Яворiв населяло 13200 жителiв.
Прилеглi до ринку вулицi заселяло уврейське населення, в руках якого була
зосереджена дрiбна торгiвля. Впорядкованi центральнi квартали займали нiмецькi
колонiсти та польська шляхта. На бiльш вiддалених вулицях жили украхнцi,
переважно ремiсники та кустарi. Жителi передмiстя, серед яких найбiльше було
украхнцiв, крiм обробiтку землi, займалися кустарним промислом. Яворiвськi
мiщани жили в звичайних хатах критих соломою, з низькими i задушливими
кiмнатами, лише в деяких хатах було двi кiмнати. Ще в 1931 роцi 49% населення
мiста тулилося в однокiмнатних житлах.
Пiд час польскох окупацiх 1918-1939 рокiв багато збiднiлих украхнських сiмей
вихжджало за кордон. Тiльки в 1928 роцi було видано 222 закордонних паспортiв.
Багато терпiло населення вiд пожеж. В 1636 роцi велика пожежа охопила все
мiсто крiм Малого передмiстя i замку. Згорiла бiльшiсть будинкiв i дерев`яна
ратуша.
Яворiв, лежачи на узбiччi головнох комунiкацiйнох артерiх мiж Сходом i
захiними краями Польщi, яка проходила з Кракова до Львова, мав добрий фундамент
для розвитку торгiвлi та промислу. Рукодiльство тут квiтло з найдавнiших часiв,
а з 14 ст. стало органiзованим. На початку 16 столiття тут створений пивний
бровар, а дещо пiзнiше воскобiйня.
З розвитком капiталiстичного вирибництва починау занепадау мiське ремесло.
На економiчний занепад Яворова вплинула побудова у 1861 роцi залiзницi
Перемишль - Городок - Львiв, в наслiдок чого шосейна дорога, що проходила зi
Львова через Яворiв до Перемишля втратила своу значення. Залiзнична лiнiя Львiв
- Яворiв була прокладена лише в 1895 роцi.
Пiсля приуднання Захiднох Украхни до УРСР почала проводитись перебудова на
соцiалiстичних засадах. Зразу була проведена нацiоналiзацiя промислових i
торгових пiдприумств. 1948 роцi побудований спиртзавод, мясокомбiнат,
райпромкомбiнат, цегляний завод. 1970 роцi завод "Металопластмас".
Пiсля здобуття незалежностi 1991 роцi в Яворовi як i в iнших мiстах
проводиться приватизацiя пiдприумств.
Напротязi свого iснування, Яворiв проходив рiзнi фази з погляду устрою влад,
керуючих мiстом. До 1569 року мiсто було пiд необмеженою владою тенутаристiв
i свохх старост. З наданням йому в цьому ж роцi Магдебурського права, вiн
отримав самоврядування. В 1773 роцi пiддано його пiд владу камеральних
урядовцiв. В 1790 роцi внесено до гiдностi вiльного королiвського мiста з
самоврядуванням. В 1855 роцi правила в Яворовi Рада з
головуючим, який призначався урядом, в 1867 роцi отримав право самоврядування
яким користууться до теперiшнього часу. До 1772 року Яворiв належав до Речi
Посполитох. Вiд 1772 року до 1918 року мiсто разом iз Галичиною було пiд
владою Австро-Угорщини. З 1918 року до 1919 року мiсто пiдпорядковувалося
Захiдно-Украхнськiй Народнiй Республiцi. З 1919 по 1939 рiк Яворiв знов пiд
владою Польщi. В 1939 роцi Захiдна Украхна приуднана до Радянськох Украхни. В
1991 роцi у мiстом в незалежнiй украхнськiй державi.
В другiй половинi 17 ст. Яворiв стау одним iз важливих центрiв полiтичного
життя Польщi. Яворiв обводився земляними валами, укрiплювався бастiонами i
водним ровом. У замку монетний двiр. Сюди прибувають для переговорiв посли
рiзних крахн, вiдбуваються урочистi королiвськi церемонiх. Пiд час визвольнох
вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького мiсто зазнало значних руйнувань. Пiд
час Першох та Другох Свiтовох вiйни - теж великi втрати.
За часiв Радянськох влади мiсто розвивалося швидкими темпами, розвинулася
промисловiсть, було збудовано багато заводiв, також це помiтно у житловому
будiвництвi.
В мiстi збереглося двi значнi пам`ятки архiтектури - Успенська церква 1670
року та дзвiниця i церква Рiздва Богородицi 1670 рiк.
ЦЕРКВА РIЗДВА БОГОРОДИЦI
Дерев`яна церква була напочатку тризрубною, одноверхою з шестигранною схiдною
частиною. Пiзнiше вона була розширена за рахунок добудови. В сучасному виглядi
церква у п`ятизрубною, одноверхою, хрестовою у планi спорудою. Центральний зруб
завершений главою, посадженою на низький восьмерик. В iнтер`рi глибинне
розкриття простору об`уднано з висотно розкритим центральним об`умом.
В пiвденнiй частинi подвiр`я знаходиться двоярусна, каркасна, квадратна у
планi дзвiниця. фх завершення представляу собою комбiнацiю чотиригранного шатра
з восьмериком. Верхнiй ярус на рiвнi ажурнох аркади вирiшений у виглядi
нависаючого фартуха, що нагадуу пiдсябиття оборонних башт. Пам`ятка
вiдрiзняуться монументальнiстю, вишуканнiстю форм i пропорцiй, характерною для
народнох архiтектури Яворiвщини 17 - 18 ст.
Обидвi пам`ятки утворюють гармонiйний ансамбль народнох архiтектури
галицькох школи.
УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА
Споруда у дерев`яною, тризрубною, одноверхою. до квадратного центрального зрубу
з заходу примикау менший, квадратний в планi в планi бабинець, а зi сходу -
гранений п`ятистiнний об`ум з невеликим бiчним примiщенням. Центральний верх
мау два заломи: нижнiй - квадратний в основi, верхнiй - восьмигранний,
перекритий шоломовидною главою з перехватом при основi. Низька схiдна частина i
зруб бабинця з одним заломом накритi схильними дахами, гребенi яких увiнчанi
макiвками. Широкий звiс пiддашшя опирауться на винос фiгурно вирiзаних випускiв
вiнцiв.
В iнтер`урi висотно розкрито простiр центрального верху, бiчнi об`уми
перекритi зiмкнутимизрубними склепiннями. При захiднiй стiнi бабинця,
вiдкритого в середнiй об`ум арковим вирiзом, розмiщенi хори. Пам`ятка
належить до витворiв народнох архiтектури галицькох школи.
ЛIТЕРАТУРА:
1. Edward Webersfeld "Jaworow.Monografia historyczna, etnografichna i
statystyczna" Lwow 1909r.
2. Збiрка " Яворiвщина з хх минулого i сучасного" Яворiв 1931р.
3. Iсторiя мiст i сiл УРСР в 26 томах. Кихв, 1968 р.