Збірка

2.2.1     Розрахунок трудомісткості відділення.

Твід. = Тпр * В   (люд.год.)                                                            (2..2.1)

де    В    -    % робіт ПР в слюсарно-механічному відділенні.

Твід.  -   трудоємкість в слюсарно-механічному відділенні.

Твід. = 36003 * 0,26 = 9360

2.2.2          Розрахунок чисельності виробничих робітників.

Ршт = Тпідр / Фрд * К     (люд.)                                                   (2.2.2)            

Ряв = Тпідр / Фрн * К       (люд.)                                                  (2.2.3)

Ршт = 9360 / 1770 * 1,03 = 5,1 =5

Ряв = 9360 / 2002 * 1,03 = 4,5 = 4

2.2.4  Добір технологічного обладнання.

                  Обладнання для слюсарно-механічного відділення.

2.2.5           Розрахунок площі відділення.

Fвід = fобл * К     (м2)                                                                         (2.2.4)

де      fобл    -     сумарна горизонтальна проекція підібраного обладнання.

К  -   коеф. щільності.

Fвід = 28,7 * 3,5 = 100,4

Fзаг = 9 * 6 *2 = 108  (м2)

2.2.6           Будівельні данні відділення.

Слюсарно-механічне відділення займає 108 (м2)          

Фундаменти металеві пальові зі сталевих труб довжиною 3-9 м. Після занурення порожнина паль заповнюється пескобетоном. Зовнішні стіни виконані з тришарових алюмінієвих панелей, покрівля складається з: металевої форми, залізобетонної плити, минплиты в=125кг/м, асфальтової стяжки 10 мм, три шари руберойду на бітумній мастиці, захисний шар гравію.

       Підлоги: покриття бетон м 300 із щебенем , 25 мм; шар-бетон, що       підстилає, м 300-120 мм; гідроізоляційний шар-шар щебеню подиткой бітуму-50 мм; підстава ґрунт.

      Двері дву- і однопольные розміром 1400х2000 ;1000x2000 мм.

     Ворота розстібні , відкриваються назовні , розміром 2400х2400 мм.

     Висота будинку 10000 мм , крок колон 6000 - 9000 мм , проліт 6000 - 9000 мм.

     Віконні прорізи - з одинарними плетіннями.

Стіни будинку обгороджують приміщення від зовнішніх температурних і атмосферних впливів, несуть навантаження від перекриття даху до фундаменту. Стіни повинні забезпечувати нормальний температурно-вологий режим. У середині будинку  стіни виконані з залізобетонних плит товщиною 250 мм і габаритними розмірами 1200х6000 мм. Перегородки у середині зон,  відділеннь виконані теж із плит товщиною 80 мм. Колони виконані з металевих труб, діаметром 480 мм. Дах будинку  складається з несущої  й огороджуючої частин.  Несуща частина являє собою конструктивні елементи, що сприймають усі навантаження, у станції - це металева ферма і теплоізоляційні  плити з армованих легких бетонів.            Частиною даху, що обгороджує, є верхній водонепроникний шар, тобто покрівля і підстава.     Покрівля верхній елемент покриття, що  охороняє  будинок  від проникнення атмосферних опадів. Підстава під покрівлю - поверхня теплоізоляції, по якій наклеюють шари  водоізоляційного  килима рулонного, що складає з трьох шарів руберойду антисептированного дегтевого і бітумної мастики. Покрівля станції складається з пенополиуретанових плит і теплоізоляційних плит з армованих легких бетонів

     Карниз горизонтальний виступ стіни, служить для відводу від поверхонь стін атмосферних опадів. Величина, на яку карниз виступає за поверхню стіни, називається виносом карниза і дорівнює 800 мм.

     Карниз  виконаний зі збірних залізобетонних блоків 600х600 мм заводського виготовлення.

     Вікна служать для висвітлення і провітрювання приміщення. Двері служать для повідомлення між суміжними приміщеннями.

Покриття підлоги виконане з цементобетона; керамічної плитки товщиною 13 мм; лінолеуму. Підстильний шар шар статі, що розподіляють навантаження на ґрунт. Бетон М300 служить гідроізоляційним шаром, що перешкоджає проникненню через стать стічних вод і інших рідин. Підставою статі є ущільнений ґрунт. Стяжка  шар статі, службовець для вирівнювання поверхні нижележащего статі, додання покриттю статі заданого ухилу.

                3. Організаційний розділ

  3.1  Небезпечні та шкідливі фактори у зонах ТО-2 і ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

В зоні ТО-2 та ПР є шість постів, підвісна кран-балка, чотири верстаки, також існують різноманітні пристосування.

      В слюсарно-механічному відділенні застосовується велика кількість верстатів, верстаків, пресів та іншого обладнання.

       У проектованих ділянках можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі фактори:

1)                     Обертові частини верстатів і деталі, що обробляються;

2)                     Деталі, заготовки та їх осколки, стружка, а також інструмент, які вилітають;

3)                     Частини абразивних кругів, які розлітаються;

4)                     Різальний інструмент;

5)                     Ураження електричним струмом;

6)                     Підвищені рівні шуму.     

    3.2 Заходи з техніки безпеки у зонах ТО-2,ПР та слюсарно-механічному відділенні.

Перед початком роботи у проєктуємому відділенні або в зонах ТО-2 та ПР  перевіряються справність устаткування, пристосувань та інструмента, огороджень, захисного заземлення, вентиляції.  Під час роботи  дотримуються всі правила використання технологічного устаткування, правила безпечної експлуатації транспортних засобів, тари і вантажопідйомних механізмів, дотримувати вказівки про безпечний зміст робочого місця. При аварійних ситуаціях  неухильно виконуються всі правила, регламентуюче поводження персоналу при виникненні аварій і ситуацій, що можуть привести до аварій і нещасних випадків. По закінченні роботи  виключене все електроустаткування, зроблене збирання відходів виробництва й інших заходів, що забезпечують безпеку на ділянці.

Приміщення  оснащено необхідними попереджувальними  плакатами, устаткування  має відповідне фарбування,  виконана розмітка проїзної частини проїздів.У проектуємих зонах та відділенні все сплановано відповідно до вимог техніки безпеки, а саме дотримання: ширини проходів, проїздів, мінімальна відстань між устаткуванням.

3.3 НОП у зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

 Значення  розвитку НОП на автомобільному транспорті на своєчасному етапі тяжко переоцінити. Тому розвиток НОП в зонах ТО-2, ПР і  в слюсарно-механічному відділенні головним образом втілюється для покращення організації праці та поновлювання нормування та оплати праці. Це:

1)      Удосконалювання організації й обслуговування робочих місць,

2)Раціоналізацію прийомів і методів праці,

3)Ущільнення робочого дня,

4)Підвищення культурно-технічного рівня працюючих,

5)Розвиток творчої ініціативи і виховання,

6)Поліпшення умов праці,

7)Удосконалювання нормування і стимулювання праці.

Однією з центральних проблем якою є    подальше        удосконалювання організації й обслуговування робочих місць у зонах і проектованому відділенні, а також сфери безпосереднього застосування праці.

3.4НОП на робочому місці.

Робоче місце - це обмежена зона, а  високопродуктивна робота можлива лише при правильній організації робочого місця, що полягає в правильному розташуванні засобів виробництва, інструментів і пристосувань, раціональному розташуванні  "важелів" керування. Від правильної організації робочого місця залежать також безпека роботи і підвищення продуктивності праці.

 Завдяки прогресивному застосуванню пристосування для ростачування отвору верхньої головки шатуна, була підвищена безпека робіт, полегшилися умови праці та такі роботи стали більш дешевими з економічної точки зору.

Це привело до раціоналізації прийомів та методів праці, підвищівся культурно-технологічний рівень працівників.

 3.5  Промислова естетика у зонах   ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні.

 Серед різних проблем промислової естетики важливе місце на автотранспортних підприємствах належить зміні виробничого середовища, створенню так названої "зони комфорту", правильному розміщенню джерел світла, створенню сприятливого кольорового оформлення, обмеженню шуму і вібрації, устаткуванню робочих місць.

Для рішення цих проблем у зонах ТО-2, ПР і слюсарно-механічному відділенні були спеціально підібрані  кольори стін, підлог, потолків. Підлоги у зонах пофарбовані в сірий колір, а у відділенні світло коричневий. Стіни во всіх приміщеннях голубого кольру. Потолки пофарбовані в білий колір.  Ця кольорова обробка інтер'єра виробничих будинків проектувалася на основі загального архітектурно-композиційного рішення інтер'єра з урахуванням фізіологічного впливу кольору і сприяння поліпшення гігієнічних умов праці у виробничих приміщеннях, також зниження стомлюванності, підвищення продуктивності праці, поліпшення безпеки виробничих процесів і освітлення приміщень і підвищення естетичного рівня.

          3.6  Промислова санітарія.

Санітарно-побутові приміщення для працівників зон та відділення були передбачені відповідно до  вимог санітарних норм і правил. Обов'язковою умовою яких є наявність гардеробних, обладнаних вішалками і шафами для збереження вуличного, домашнього і спеціального (робочого) одягу, душові; умивальники та туалети.

3.6.1  Освітлення.  

Вірно спроектоване і виконане виробниче освітлення поліпшує умови праці, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню виробництва і якості  продукції, що сприяє безпеці праці і зниженню травматизму на ділянках. 

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. У залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути двох видів - природне і штучне. Природне освітлення підрозділяється на: бічне, здійсненне через світлові прорізи в зовнішніх стінах;  верхнє, здійсненне через аераційні і зенітні ліхтарі, прорізи в перекриттях; комбіноване, коли до верхнього освітлення добавлюєься бічне. Штучне освітлення може бути двох систем  загальне і комбіноване, коли до загального освітлення додається місцеве, що концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

 Проектовані ділянки мають загальне штучне освітлення з рівномірним розташуванням світильників, тобто з однаковими відстанями між ними.  Джерелами світла є звичайні лампи накалювання.

Розрахунок системи штучного освітлення.

N = Pзаг / Pламп                      N = 19044 / 150 = 127

Pзаг = S * W                        Pзаг =  828 * 23 = 19044         

W = (20-25) Вт/м2

3.6.2   Вентиляція.

Одне з необхідних умов здорової і високо-продуктивної праці - забезпечити нормальні умови і чистоту повітря в робочому приміщенні. Необхідне очищення повітря робочих зон та віділення  забезпечено виконанням визначених заходів до основного з котрих відносяться:

1) Застосування технологічних процесів і обладнання, що виключають утворення шкідливих речовин або попадання їх у робочу зону або відділення,  що досягається заміною токсичних речовин нетоксичними.

2) Надійна   герметизація   устаткування,  наприклад, у термостата, де нагріваються підшипники, з поверхнхні яких випаровується масло.

3) Встановлення на проектованих ділянках пристроїв вентиляції , що має велике значення для оздоровлення повітряного середовища.

4) Застосування засобів індивідуального захисту, а саме: спецодяг, що захищає тіло людини; захисні окуляри і фільтруючі засоби захисту (при продувці від пилу і стружки статора двигуна стисненим повітрям); захисні мазі, що захищають шкіру рук від нафтопродуктів і масла (при змащенні підшипників і деталей двигуна); захисні рукавиці (при виконанні транспортувальних робіт).

.В зонах ТО-2,ПР та у слюсарно-механічному відділенні застосовується приливно-витяжна вентиляція.

Для визначених умов праці оптимальними є:

                            Оптимальні умови праці.

* холодний и теплий период.

Припустимими є: t = 17¸23 °С, вологість – 75%, u=0.3 м/с.

t (поза постійними робочими місцями) 13¸24°С.

3.6.3  Водопостачання та каналізація.

Всі проектовані виробничі дільниці забезпечуються водою, де велика її частина застосовується на промислові потреби: технологічні процеси, охолодження та мийка обладнання, пожежні крани, мийка підлог.

Друга частина води йде на побутові потреби: джерела питного водопостачання, де застосовуються спеціальні фонтанчики, які знаходяться не ближче 75 м від робочої зони ; для гігієнічних потреб: умивальники, душі. 

Для стічної води проектовані зони та відділення були під’єднані до міської каналізаційної системи. До  попадання стічних вод до каналізації вони проходять місцеві очисні пристрої, тому що вона містить горючі рідини та завислі речовини. До цих заходів ще додаються гідрозатвори, які застосовуються для бензо- і маслоуловильних приладах.

      3.6.4  Опалення.

Усі проектовані приміщення обладнанні водним опаленням  загальнообмінною. Ця система забезпечує рівномірне нагрівання приміщень, легке регулювання і вимикання, зручне в експлуатації та ремонті.

Температура впріміщеннях в зимовий час 21 – 23 С.

Зовнішні ворота приміщення обладнано  повітряно-тепловими завісами, всі двері виробничих приміщень мають механічні пристрої для примусового закриття.  

3.6.4  Боротьба з шумом і вібрацією.

Шум - це безладне хаотичне сполучення хвиль різної частоти й інтенсивності. Шум і вібрація на виробництві завдає великої шкоди, шкідливо діючи на організм людини і знижуючи продуктивність. Шум виникає при механічних коливаннях. Розрізняють три форми впливу шуму на органи слуху:

а)  стомлення слуху;

б)  шумова травма;

в)  посередня приглухуватість.

На проектованих зонах та в відділенні відсутні допоміжні джерела шуму. Для зниження шуму, що виникає в робочих приміщеннях, при використанні виробничого устаткування, передбачено: спеціальний бетонний фундамент для для верстатів, а між ними пісок, який поглинає вібрацію; шумопоглинаючі лаки, застосування звукоізолюючих кожухів і акустичних екранів на устаткуванні, що є джерелами підвищеного рівня шуму.

3.6.5  Спецодяг та спецїжа.

На проектованих зонах та відділенні робочі застосовують різний спецодяг: куртки з комбінізонами, захисне чоботи, захисні рукавиці, захисний головний убор, захисні окуляри.

Спецїжа для робочих зон ТО-2, ПР та  слюсарно-механічного відділення  передбачаеться у вигляді молока, яке видають раз на день по 0,5 л

           3.7.  Протипожежні заходи.

 Пожежі на авторемонтних підприємствах представляють велику небезпеку для працюючих і можуть зробити величезний матеріальний збиток. На проектируємомих ділянках можливі такі причин пожежі: перенавантаження проводів, коротке замикання, виникнення великих перехідних опорів, самозаймання різноособистих матеріалів, сумішей і мастил, висока конденсація займистої суміші газу, пари або пилу з повітрям (париы розчинника).

Для локалізації і ліквідації пожежі створюються наступні умови попередження пожеж: палити тільки в суворо відведених місцях, витік і розлив мастил, і розчинника прибирати дрантям, дрантя повинне знаходитися в спеціально пристосованому контейнері.

Проектована ділянка по ступені засобів пожежо-гасиння належить до категорії Б (828 м2).

На  проектованих  ділянках мається:

1) план евакуації працівників;

2) Пожежна сигналізація;

3) Добровільна пожежна дружина, яка складаєть з  робітників;

4) Металеві скрині,

5) Блискавковідвід,

6) Пожежний водойом на 150 м2

7) Проти пожежні прилади.

                         На ділянках застосуваються такі вогнеліквідуючі прилади:

3.8  Протирадіаційні заходи.

На проектованих ділянках приймаються такі протирадіаційні заходи:

1)     Існує протирадіаційне сховище:

2)     Розроблен план евакуації в сховище, при радіаційній небезпеці.

3)     Є засоби індивідуального захисту, т.т. противогази, медикаменти, питнева вода.

4)     Сховище спроектовано на добру герметичність.

5)     Також проводяться спеціальні навчання.

   3.9 Захист навколишнього середовища при проектуванні виробничих приміщень.

При проектуванні зон ТО-2,ПР та слюсарно-механічного відділення велика увага приділялася:

1)     Розташування будівлі відносно “Рози вітрів”

2)     Розташування навколо санітарної зони радіусом 50 м

3)     Застосовування очисних споруд для води.

4)     Централізована утилізація масляних ганчірок.

5)     Озелення прилеглої тетіторії.

4.                         Конструкторський розділ.

4.1  Призначення пристосування, та опис його улаштування і принцип дії.

Пристосування призначено для розточування отвору втулки верхньої голівки шатуна двигуна  ЗИЛ-130. Воно встановлюється на супорті токарно-гвинторізного верстата, різці (чорновий і чистовий) - у шпинделі. На установку шатуна в пристосування і зняття його затрачають 0,3 хв.

При розточуванні отвору втулки, запресованої у верхню голівку шатуна, за базу приймають отвір нижньої його голівки.

Зварена підстава 1 пристосування має два горизонтальних отвори. В одне з них установлена ексцентрикова вісь 7, на ексцентричній шийці якої встановлена по ковзній посадці втулка 8, що має на торцевій поверхні з однієї сторони радіальний паз. В останній входить штифт 10, кінець якого запресований у підставу. При поверненні ексцентрикової осі 7 за рукоятку 6 кільця (посаджено на шпонці з тильної сторони пристосування) штифт 10 утримує втулку 8 від обертання, але дозволяє їй рухатися в горизонтальній площині. Стопорне кільце 9 фіксує втулку 8 в осьовому напрямку. Другий отвір у підставі  пристосування служить для установки в нього  пальця, що центрує, 11.

Шатун установлюють на пристосування так, щоб отвір нижньої голівки сіло на втулку 8; положення верхньої голівки фіксують  пальцем, що центрує, 11, кінець якого входить в отвір втулки шатуна. Потім ексцентрикову вісь повертають до упору поверхні втулки верхньої голівки шатуна в гладку поверхню пальця 11. При цьому вісь отвору втулки верхньої голівки шатуна розташовується концентрично осі шпинделя верстата.

Після цього, не виймаючи  пальця, що центрує, 11, відкриваю розподільний кран, у результаті чого стиснене повітря надходить у пневматичну камеру 2.

        Під дією стиснутого повітря шток камери переміщується вправо і притискає спочатку штангами 5 нижню голівку шатуна, а потім, деформуючи пакет пластинчастих пружин 3, притиском 4 - верхню його голівку. Потім центрує палець виймають і обробляють отвір втулки верхньої голівки шатуна.

4.2   Розрахунок деталі пристрою на зминання.

                                    Розрахунок отвору втулки зминання.

d=25мм.            h=30мм.               F= 6745,09 Н

sсм = F/A <=21 МПа

А= 2*p*R*h

A= 2*3,14*12,5*30= 2355 мм^2

sсм=674563,09 / 2355,4  = 2,8 МПа

2,8 МПа<21 МПа

4.3  Зміни пропоновані студентом у пристосуванні або прострою.

Зміни в пристосуванні з моєї точки зору в ньому роботи не потрібно, бо він на мій погляд добре з конструйований, і все що потрібно там вже є.

4.4  Економічна ефективність  впровадження пристосування.

Економічний  ефект , від упровадження пристосування, на експлуатаційних витратах , грн.

      Ээкс = Сэкс1 - Сэкс2

      Ээкс = 471,156 - 174,461 = 296,69

Строк окупності витрат , на впровадження пристосування.

      Т = Спр / Ээкс

      Т = 1002,93 / 296,695 = 3,38 » 3 года

        У такий спосіб упровадження пристосування дозволяє підвищити продуктивність праці на  25%, скоротити експлуатаційні витрати на                                                      296,69  грн. , поліпшити умови праці .

        4.5 Техніка безпеки при роботі з пристосуванням.

При включенні вневматичной камери на затиск, ручне втручання не допускається.

5.                  Економічний розділ.

5.1  Визначення вартості основних виробничих засобів.

5.1.1 Згідно з попередніми розрахунками в технологічному розділі площа будівлі дорівнює 828 м2.

5.1.2         Об’єм будівлі визначається за формулою:

Vзд. = F * H + 1/3 F * h                                                             (5.1)

        де     Vзд.   -    об’єм будівлі

      H   -    висота будівлі

      h    -    висота будівлі від підлоги до затяжки, м

(висоту виробничих будівель орієнтовано прийнято:

з крановим навантаженням H = 8-12, h = 2-3, м ;

без кранового навантаження H = 5-6, h = 1,5-2, м

Vзд. = 828 * 10 + 1/3 * 828 * 2 = 8832  (м3)

5.1.3          Вартість будівель визначається за діючими нормами витрат на     1 м3 об’му будівлі:

Вбуд. = Vзд. * n                                                                                             (5.2)

де    Вбуд.   -    вартість будівлі

n    -    норма витрат на 1 м3 об’єму будівлі.

Вбуд. = 8832 * 30 = 264960  (грн) 

5.1.4  Вартість обладнання розраховується в розмірі  65% від вартості будівель.

Вобл. = Вбуд. * 65%                                                                                     (5.3)

Вобл. = 264960 * 0,45 = 119232  (грн)

5.1.5           Вартість пристосувань і інструментів, визначається в розмірі     8-11% від вартості обладнання, вартість інвентаря 1,5-2% від вартості обладнання.

Впр. і інстр. = Вобл. * 8-11%                                                                       (5.4)

Вінвент. = Вобл. * 1,5-2                                                                               (5.5)

Впр. і інстр. = 119232 * 0,1 = 11923  (грн) 

Вінвент. = 11923 * 0,02 = 2385  (грн)

                           Вартість основних виробничих засобів.

                                                                                                                       Таблиця 5.1

5.2   Розрахунок прямих матеріальних витрат.      

Витрати матеріалів і запчастин розраховують за нормами на 1000 км пробігу автомобілів.

5.2.1 Норми витрат на матеріали і запчастини.

                                                                  ЗИЛ                            ГАЗ

                                                            (ПР)   (ТО-2)             (ПР)    (ТО-2)

Норми ремонтних матеріалів           64        6,8                 50,8       5,4

Норми запчастин                              52,2        -                  43,2         -

5.2.2  Витрати ремонтних матеріалів:

Вр.м. = (Lрп / 1000) * nр.м.                                                                        (5.6)

де    Вр.м.   -    витрати ремонтних матеріалів

nр.м.    -     норми витрат ремонтних матеріалів на 1000 км пробігу.

                 (ЗИЛ)                                        (ГАЗ)

(ТО-2) Вр.м. = (3752222 / 1000) * 6,8 = 25515  (грн)

                                        Вр.м. = 3748404 / 1000 * 5,4 = 20241  (грн)

(ПР)      Вр.м. = (3752222 / 1000) * 64 * 0,43 = 103261  (грн)

                              Вр.м. = 3748404 / 1000 * 50,8 * 0,43 = 81880  (грн)

(Від-ня) Вр.м. = (3752222 / 1000) * 64 * 0,26 = 62437  (грн)

                              Вр.м. = 3748404 / 1000 * 50,8 * 0,26 = 49509  (грн)

        5.2.3  Витрати запчастин:

Вз.ч.. = (Lрп / 1000) * nз.ч..                                                                         (5.7)        

де    Вз.ч.   -     витрати запчастин

nз.ч..   -    норми витрат запчастин на 1000 км пробігу.

(ПР)   Вз.ч.. = 3752222  / 1000 * 59,2 * 0,43 = 95516  (грн)

                                   Вз.ч.. = 3748404 / 1000 * 43,2 * 0,43 = 69630  (грн)

(Від-ня) Вз.ч.. = 3752222  / 1000 * 59,2 * 0,26 = 57754  (грн)

                                   Вз.ч.. = 3748404 / 1000 * 43,2 * 0,26 = 42102  (грн)

            5.3 Розрахунок витрат на оплату праці і інших матеріальних витрат.

         Згідно з розрахунками в технологічному розділі чисельність  робочих виходить така: Чр = 17; Чд = 3; Чкс = 2; Чін = 1.

5.3.1 Згідно з розрахунками технологічної частини вибираємо чисельність основних робочих, і зводимо їх у таблицю.

                               Чисельність основних робочих за розрядами

                                                                                                       Таблиця 5.2

Знаходимо середній розряд :

Rср = Чр2 * 2 + Чр3 * 3 + Чр4 * 4 + Чр5 * 5 + Чр6 * 6                            (5.8)

де   Чр2 ,Чр3   -   чисельність робочих відповідних 2 – 3 розрядів.

(ТО-2)

Rср = 1 * 3 + 2 * 4 / 3 = 3,6 

(ПР)

Rср = 1 * 2 + 2 * 3 + 4 * 4 + 1 * 5 +1 * 6 / 9 = 3,9

(Від-ня)

Rср = 2 * 3 + 2 * 4 + 1 * 5 +1 / 5 = 3,8

Середня погодинна тарифна ставка,визначпється за формулою:

Сср = См +(Сб – См) * (Rср – Rм)                                                           (5.9)

де    См   -   погодинна тарифна ставка меншого розряду

Сб   -    погодинна тарифна ставка більшого розряду

Rср    -    середній розряд робіт

Rм   -    менший розряд робіт.

(ТО-2)

Сср = 1,041 + (1,149 – 1,041) * (3,6 – 3) = 1,106  (грн)

(ПР)

Сср = 1,041 + (1,149 – 1,041) * (3,9 – 3) = 1,138  (грн)

(Від-ня)

Сср = 1,041 + (1,149 – 1,041) * (3,8 – 3) = 1,127  (грн)

5.3.2           Штатний розклад КСС (керівників і спеціалістів і інших службовців) складається виходячи із одержаних за розрахунком чисельності робітників і дючих окладів.

                                                 Штатний розклад КСС

                                                                                                              Таблиця 5.3

5.3.3  Розрахунок загального фонду зарплати оснивних виробничих

робочих:

Фзаг. = Фосн. + Фдод.                                                                               (5.10)

де     Фзаг.    -     загальний фонд заробітної плати.

Фосн.   -     основний фонд заробітної плати.

Фдод.  -    додатковий фонд заробітної плати.

(ТО-2)

Фзаг. = 5291 + 3865 = 9156  (грн)

(ПР)

Фзаг. = 17617 + 12866 = 30483  (грн)

(Від-ня)

Фзаг. = 10549 + 7704 = 18253  (грн)

5.3.4  Основний фонд заробітної плати визначається за формулою:

Фосн. = Тпр * Сср                                                                                      (5.10)

де     Сср  -   середня погодинна тарифна ставка

(ТО-2)

Фосн. = 4784 * 1,106 = 5291  (грн)

(ПР)

Фосн. = 15481 * 1,138 = 17617  (грн)

(Від-ня)

Фосн. = 9360 * 1,127 = 10549  (грн)

5.3.5          Додатковий фонд зарплати включає доплати і надбавки, премії і оплату непроробленого, але оплачуваного часу:

Фдод. = Дн * Пр * Он                                                                               (5.11)

де     Дн    -    доплати і надбавки

Пр    -     премії

Он   -    оплата непроробленого, але оплачуваного часу.

(ТО-2)

Фдод. = 159 + 2725 + 981 = 3865  (грн)

        (ПР)

Фдод. = 528 + 9072 + 2306 = 12866  (грн)

        (Від-ня)

Фдод. = 316 + 5432 + 1956 = 7704  (грн)

Дн = Фосн. * Кдоп.                                                                                     (5.12)

де    Кдоп.  -   коеф. доплат  3%

(ТО-2)

Дн = 5291 * 0,03 = 159  (грн)

(ПР)

Дн = 17617 * 0,03 = 528  (грн)

(Від-ня)

Дн = 10549 * 0,03 = 316  (грн)

Пр = (Фосн. + Дн)* Кпр                                                                            (5.13)

де    Кпр   -  коеф. премій за діючими нормами

(ТО-2)

Пр = (5291 + 159) * 0,5 = 2725  (грн)

(ПР)

Пр = (17617 + 528) * 0,5 = 9072  (грн)

(Від-ня)

            Пр = (10549 + 316) * 0,5 = 5432  (грн)

Он = (Фосн. + Дн + Пр) * m / 100                                                          (5.14)

де  m - процент оплати непроробленого, але оплачуваного часу 12%     

(ТО-2)

Он = (5291 + 159 + 2725) * 12 / 100 = 981  (грн)

(ПР)

Он = (17617 + 528 + 9072) * 12 / 100 = 3266  (грн)

(Від-ня)

Он = (10549 + 316 + 5432) * 12 / 100 = 1956  (грн)

5.3.5         Відрахування на соц.заходи (пенсійне забезпечення, соц.страхування та інш.)прийняти в процентах від загального фонду зарплати основних робочих за діючими нормами:

Взп = Фзаг. * Квзп                                                                                      (5.15)      

де Квзп   -   коеф., який враховує розмір відрахування на соц.заходи.

(ТО-2)

Взп = 9156 * 0,41 = 3754  (грн)

(ПР)

Взп = 30483 * 0,41 = 12498  (грн)

(Від-ня)

Взп = 18253 * 0,41 = 7484  (грн)

5.3.6           Середньорічна зарплата одного основного робочого визначається шляхом ділення загального фонду зарплати на чисельність основних робочих.

Зріч.о.р. = Фзаг. / Чр                                                                                  (5.16)

(ТО-2)

Зріч.о.р. = 9156 / 3 = 3052  (грн)

(ПР)

Зріч.о.р. = 30483 / 9 = 3387  (грн)

(Від-ня)

Зріч.о.р. = 18253 / 5 = 3651  (грн)

5.3.8 Середньомісячна зарплата одного основного робочого визначається шляхом ділення середньорічної зарплати на 12 місяців.

Зміс.о.р. = Зріч / 12                                                                                     (5.17)

(ТО-2)

Зміс.о.р. = 3052 / 12 = 254  (грн)

(ПР)

Зміс.о.р. = 3387 / 12 = 282  (грн)

(Від-ня)

Зміс.о.р. = 3651 / 12 = 304  (грн)

5.3.9  Загальний фонд зарплати допоміжних робочих визначається виходячи з їх чисельності і середньорічної зарплати одного допоміжного робочого (прийняти в розмірі 90% відсередньорічної зарплати основного робочого).                   

Фзаг.д.  = Чд * Зріч.д.р.                                                                             (5.18)

Фзаг.д.  = 3065 * 3 = 9195  (грн)

Середньорічна зарплата одного допоміжного робочого:

Зріч.д.р. = (9156 + 30483 + 18253) / (3 + 9 + 5) / 0,9 = 3065  (грн)

Відрахування на соціальні заходи допоміжних робочих:

Взп д = Фзаг.д. * 0,41                                                                                 (5.19)

Взп д = 9195 * 0,41 = 3769  (грн)

5.3.10 Загальний фонд зарплати КСС та інших службовців визначається, виходячи з їх чисельності і місячних посадових окладів допоміжних робочих за формулою:

Фкс = Чкс * Зміс.д.р. * 12                                                                         (5.20)       

Фкс = 2 * 340 * 12 = 8160  (грн)

      Фін = Чін * Зміс.д.р. * 12                                                                           (5.21)

        Фін = 1 * 140 * 12 = 1680  (грн)

Відрахування на соціальні заходи:

Взп кс.= Фкс * 0,41                                                                                     (5.22)                       

Взп кс.= 8160 * 0,41 = 3346  (грн)

Взп ін.= Фін * 0,41                                                                                     (5.23)

        Взп ін.= 1680 * 0,41 = 689  (грн)

                       Чисельність робітників і фонд оплати праці.

                                                                                                                       Таблиця 5.4

5.4  Розрахунок кошторсу загально-виробничих і собівартості ТО-2 і ПР автомобілів.

5.4.1           Витрати на управління виробництвом включають оплату праці апарату управління  виробничими підрозділами та відрахуваннями насоціальні заходи.

Вуп.в. = Фкс + Взп кс.                                                                               (5.24)       

Вуп.в. = 8160 + 3346 +1680 + 689 = 13875  (грн)

5.4.2 Витрати на обслуговування виробничого процесу вклюають оплату праці допоміжнихробочих та відрахування на соціальні заходи.

Вобс. = Фзаг.д.  + Взп д                                                                            (5.25)        

Вобс. = 9195 + 3769 = 12964  (грн)

5.4.3  Амортизацію основних засобів, визначають за нормами амортизаційних відрахувань від їх вартості, і розрахунок ведуть покожному виду за формулою:

А = В / 100 * На                                                                                         (5.26)

де     А   -    сума амортизації, (грн)

В    -     вартість виду основних засобів, (грн)

На    -     норма амортизації,%

Абуд. = 264960 * 0,05 = 13248  (грн)  

                                                            Аобл. = 119232 * 0,15 = 17885  (грн)       

Апр.і інстр. = 11923 * 0,25 = 2981 (грн)         

                                                      Аінв. = 2385 * 0,15 = 358  (грн)

5.4.4         Витрати на ремонт основних засобів (прийняти в Вр.буд = 4%, Вр.обл = 12 % від вартості будівель і обладнання).

Вр.буд = Вбуд * Нр                                                                                   (5.27)                     

Вр.обл = Вобл * Нр                                                                                    (5.28)

Вр.буд = 264960 * 0,04 = 10598  (грн)       

Вр.обл = 119232 * 0,12 = 14308  (грн)

5.4.5         Витрати на утримання і експлуатацію обладнання.  

1) Витрати на утримання обладнання прийняти в 1% від вартості:

Ву.обл = Вобл * 0,01                                                                                  (5.29)        

Ву.обл = 119232 * 0,01 = 1192  (грн)

Витрати на експлуатацію обладнання включають витрати на силому електро-енергію, стиснення повітря для роботи пневмообладнання і інструменту, води для технологічних цілей:

2) Витрати електро-енергії для роботи обладнання прийняти за тарифами 1кВт години:

Ве = Ц * Qe                                                                                                (5.30)

де      Ве    -    вартість електроенергії

Qe    -    витрачання електроенергії, кВт. год.

Ц    -     ціна 1кВт години, грн

Ве = 0,156 * 59325 = 9255  (грн)

Qe = Nдв * Фв * Кс                                                                                 (5.31)

де     Nдв    -    потужність двигунів

Фв   -   річний фонд роботи обладнання (2100 год)

Кс   -    коеф. попиту, який враховує одночасне використання потужності двигунів (0,4 – 0,6)

Qe = 56,5 * 2100 * 0,5 = 59325  (кВт.год.)

3) Витрати стисненого повітря для роботи пневмообладнання і інструментів прийняти за тарифами 1 м3 повітря:

Вст = Ц * Qст                                                                                      (5.32)

де      Вст     -    вартість стисненого повітря,грн

Вст = 0,1 * 24192 = 2419  (грн)

Ц    -     ціна 1 м3 стисненого повітря,грн

Qст   -   витрачання стисненого повітря, м3

Qст = (1,2 – 1,3) * Nпр * Vп * Фд * Кв                                              (5.33)

де      Nпр    -    кількість приймачів

Vп    -    погодинна витрата стисненого повітря, м3

 Кв   -    коеф. використання приймача за часом (0,2 – 0,5 )

Qст = 1,2 * 4 * 8 * 2100 * 0,3 = 24192  (м3)

4) Витрати на воду для тех. цілей визначаються укрупнено в розмірі 4,5 м3 на 100 люд.год. і вартості 1 м3

Вв = Т / 100 * n м3 * Ц                                                            (5.34)

де     Вв    -    витрати на воду,грн

Т    -    трудомісткість робіт, люд. год.

n м3  -   норма витрат в м3 на 100 люд.год.

Ц    -     ціна 1 м3,грн

Вв = 29625 / 100 * 4,5 * 0,8 = 1066  (грн)

5.4.6           Витрати на утримання інструменту і його відновлення приймати за нормамиодного виробничого робочого.

Вінс. = (Чр + Чд) * n                                                                                  (5.35)

Вінс. = (17 + 3) * 40 = 800  (грн)

5.4.7           Витрати на оппалення, освітлення і водопостачання приміщеннь:

1)                     Витрати на оппалення прийняти за діючими тарифами на опалення 1 м2 площі за місяць:

Воп. = F * Ц * Nм                                                                                     (5.36)

де    Воп.   -    вартість оппалення,грн

F   -   площа дільниці

Nм   -   кількість місяців оппалення

Воп. = 828 * 1,46 * 6 = 7253  (грн)

2) Витрати на освітлення приміщень прийняти за діючими тарифами    1 кВт год.

Вос. = Qосв * Ц                                                                                         (5.37)

      де    Вос.   -    витрати на освітлення,грн

Qосв   -   витрати, кВт.год.

Ц    -     тариф 1 кВт.год

Вос. = 34776 * 0,156 = 5425  (грн)

Qосв = F * Фд * a / 1000                                                                       (5.38)

        де    a   -    нормавитрат на освітлення 1 м2 площі, Ватт

Qосв = 828 * 2100 * 20 / 1000 = 34776 кВт.год

3) Витрати води на водопостачання приміщеннь прийняти в розмірі 40 л гарячої води і 25 л холодної води на одного робочого в зміну: 

Qв. = (Чр + Чд) * Др * n л х / 1000                                                         (5.39)

де   Qв.   -   витрати води, м3

n л     -    норма витрат води на одного робочого.

Qв.х. = (17 +3) * 305 * 25 / 1000 = 152

                                     Qв.х. = (17 +3) * 305 * 40 / 1000 = 244

Вартість води прийняти за діючими тарифами 1 м3 гарячої і холодної вод.

Вв.х. = Qв.х. * Ц                                                                                (5.40)

Вв.х. = 152 * 0,8 = 121  (грн)

Вв.г. = Qв.г. * Ц                                                                                         (5.41)

Вв.г. = 244 * 3,54 = 863  (грн)

5.4.8  Витрати на вдосконалення технології і організації виробництва прийняти в розмірі 2 – 3 % від загального фонду зарплати всіх  робітників.

Вт.в. = 76927 * 0,03 = 2307  (грн)

5.4.9  Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища прийняти в розмірі 2 – 4 % від загального фонду зарплати основних і допоміжних робочих.

Во.п. = (57892 + 18253) * 0,03 = 2284  (грн)

5.4.10    Інші витрати прийняти в розмірі 3% від вищеперелічених витрат.

Вінш = 119502 * 0,03 = 3585  (грн)

                                     Кошторис загально-виробничих витрат

                                                                                                                        Таблиця 5.5

5.4.11  Загально-виробничі витрати розподіляють  по кожному виду діянь пропорційно основному фонду зарплати, визначивши розмір загально-виробничих витрат, які приходять на 1 грн. основної зарплати.     

      Рзвв = S Взв / Фосн                                                                              (5.41)

де    Рзвв   -    розмір загально-виробничих витрат на 1 грн. основної зарплати, грн.

Взв   -    сума загально-виробничих витрат, грн.

        Рзвв = 122787 / 33457 = 3,669  (грн)

         По кожному виду діянь загально-виробничі витрати складають:

 Ввз = Рзвв * Фосн                                                                                 (5.42)

де      Ввз    -     загально-виробничі витрати по виду діянь, грн.

      Фосн   -    основний фонд зарплати по виду діянь, грн.

(ТО-2)

 Ввз = 3,669 * 5291 = 19412  (грн)

(ПР)

 Ввз = 3,669 * 17617 = 64636  (грн)

 (Від-ня)

  Ввз = 3,669 * 10549 = 38704  (грн)

       Загальна сума витрат на виконання робіт ТО-2 та ПР автомобілів.

                                                                                                               Таблиця 5.6

5.4.12  Собівартість робіт визначається за формулою:

S = (SB / Lзаг) * 1000                                                                              (.5.43)

де     S   -   собівартість одиниці роботи

SB   -    загальна сума витрат по виду діянь, грн

       (ТО-2)

       S = (78078 / 7500626) * 1000 = 10  (грн)

      (ПР)

       S = (457904 / 7500626) * 1000 = 61  (грн)

      (Від-ня)

       S = (276243 / 7500626) * 1000 = 37  (грн)

                Співставлення нормативних і розрахункових витрат на   1000км пробігу.

                                                                                                             Таблиця 5.7

5.4.13  Річний економічний ефект від проектування виробничих зон та відділеннь визначається за формулою:

Еріч.= (Sн – Sп) * Lзаг / 1000                                                                 (5.44)

де    Еріч.   -    річний економічний ефект, грн.

(ТО-2)   Еріч.= (12 – 10) * 7500626 / 1000 =  15001  (грн)    

(ПР) Еріч.= (73 – 61 ) * 7500626 = 90007  (грн)

        (Від-ня) Еріч.= (44 – 37) * 7500626 = 52504  (грн)

5.5  Розрахунок техніко-економічних показників роботи  служби технічної експлуатції.

  Техніко-економічні показники робрти ремонтної майстерні.

                                                                                         Таблиця 5.8

         Об’єм умовної валової продукції визначається шляхом множення  собівартості річного об’єму робіт на коефіціент КR , величена якого дорівнює:

КR = 1 + R / 100                                                                                             (5.45)

де   R  -   рентабільність майстерні (зони, дільниці)

(ТО-2)

КR = 1 + 2 / 100 = 1,02

        (ПР)

КR = 1 + 12  / 100 = 1,12

        (Від-ня)

КR = 1 + 7 / 100 = 1,07

Об’єм умовної валової продукції:

Вn = С * КR                                                                                                                                        (5.46) 

(ТО-2)

Вn = 78078 * 1,02 = 79639  (грн)

(ПР)

Вn = 457904 * 1,12 = 512852  (грн)

        (Від-ня)

Вn = 276243 * 1,07 = 295580  (грн)

Прибуток майстерні визначається, як різниця між об’ємом валової продукції і собівартості річного об’єму робіт:

Пр = Вn – С                                                                          (5.47)

(ТО-2)

Пр = 79639 – 78078 = 1561  (грн)

(ПР)

Пр = 512852 – 457904 = 54948  (грн)

(Від-ня)

Пр = 295580 – 276243 =19337  (грн)

                                                                 Література

1.Общесоюзные нормы технологического проектирования автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания: ОНТП-АТП-80-М; ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР,1980

2.Табель технологического оборудования и специализированного инструмента для АТП,АТО и БЦТО.МЦБНТИ Минавтотранспорта РСФСР,1983

3.Пособие для выполнения дипломных проектов.Челябинск,1996.

4.ОНТП-01-86 "М: Минавтотранс  РСФСР."

5."Положение..." часть 1:М:1986.

6."Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава ав­томобильного транспорта "Часть 2,нормативная.М.Транспорт.

7.С.Л.Голованенко.Справочник инженера-экономиста.Киев,1979.

8.Ю.М.Кузнецов.Охрана труда на автотранспортных предприятиях. М.Транспорт,1990.

9.Б.Н.Суханов. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по курсовому и дипломному проектированию. М. Транспорт.

10.Г.В.Крамаренко. Техническое обслуживание автомобилей. М. Транспорт 1982