Саркоптоз свиней (Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ "Надія" Хотинського району Чернівецької області)
Міністерство Аграрної Політики України
Подільська Державна Аграрно-Технічна Академія
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра інфекційних
та інвазійних хвороб
К У Р С О В А Р О Б О Т А
на тему:"Комплекс лікувально – профілактичних заходів при саркоптозі свиней в ТзОВ "Надія" Хотинського району Чернівецької області".
Виконав:
студент 4 СП курсу
факультету ветеринарної медицини
Шаріков Михайло В'ячеславович
м.Кам'янець-Подільський
2001 рік
План
1.Вступ. 3
2.Характеристика господарства. 4
3.Характеристика епізоотичної ситуації у господарстві. 6
4.Характеристика захворювання. 7
4.1.Особисті спостереження 10
5.Лікувально-профілактичні заходи. 10
6.Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.13
7.Техніка безпеки. 14
8.Підсумки. 15
9.Пропозиції господарству. 15
Додатки
Список використаної літератури
1.Вступ
У сільськогосподарських тварин реєструється велика кількість паразитарних хвороб. При наявності великого числа хворих тварин господарство недоотримує молоко, м'ясо, вовну, яйця, а через загибель молодняка знижується відтворення поголів'я. Великі втрати у тваринництві від паразитарних хвороб зумовлюються їх масовим поширенням і прихованим протіканням. Особлива увага приділяється гельмінтозним інвазіям оскільки при них значно знижується продуктивність тварин, напруження імунітету проти інфекційних хвороб та наявність такого факту, що багато гельмінтозів є зооантропозними захворюваннями (у тварин паразитує 67 видів гельмінтів, що передаються людині).
Але поряд із гельмінтозними захворюваннями паразитологія вивчає ще великий розділ хвороб, що викликаються паразитичними кліщами. До цих хвороб відноситься і саркоптоз свиней. В результаті перехворювання цим захворюванням молодняк свиней виснажується, що в подальшому призводить до зниження продуктивності, зниження несприятливості до інфекційних хвороб, або й до загибелі.
Господарство при цьому може понести значні збитки виражені в недоотриманні продукції, збитків від загибелі, витрат на проведення заходів по ліквідації захворювання, збитків унаслідок карантинно-обмежувальних заходів.
Метою даного дослідження є:
- висвітлити теоретичні аспекти хвороби.,
- показати заходи боротьби та профілактики на прикладі конкретного випадку.,
- закріпити знання про біологію та поширення збудника.
2.Характеристика господарства.
Господарство ТзОВ "Надія", Хотинського району, Чернівецької області розміщене в басейні р.Дністер, в зоні помірного клімату. Відстань до :
-
-
-
Інформація про економічні показники господарської діяльності ТзОВ "Надія"
Хотинського району Чернівецької області
Показник |
за 1999 рік |
за 2000 рік |
Земельна площа , га |
1353 |
1353 |
Чисельність працівників , чол |
196 |
170 |
Вартість річної валової продукції , тис.грн |
957,4 |
1211,2 |
Спеціалізація господарства зерн. рослинництво з розв. скотарством |
||
Кількість сіножатей і пасовищ , га |
185 |
185 |
Поголів'я тварин |
||
Велика рогата худоба , всього |
331 |
307 |
В т. ч. корови |
125 |
111 |
На вирощуванні й відгодівлі |
206 |
196 |
Коні дорослі , гол |
16 |
18 |
Молодняк коней , гол |
9 |
9 |
Свині , всього |
348 |
295 |
В т. ч. маточне поголів'я |
40 |
40 |
На вирощуванні і відгодівлі |
308 |
255 |
Птахівництво , всього |
300 |
100 |
Кури дорослі , гол |
100 |
100 |
Молодняк |
200 |
- |
Бджолярство , сімей |
58 |
58 |
Деякі показники кормовиробництва |
||
Валовий збір кормових культур : |
||
Коренеплоди ,ц |
2854 |
1700 |
Сіно ,ц |
1652 |
2003 |
Зеленої маси багаторічних трав ,ц |
12621 |
8840 |
Закладено : |
||
Силосу ,ц |
7646 |
6340 |
Сінажу ,ц |
5179 |
3162 |
Урожайність кормових культур : |
||
Коренеплоди ,ц / га |
285,4 |
170 |
Зеленої маси багаторічних трав ,ц / га |
41,3 |
38,6 |
Кукурудзи ц / га |
103,7 |
131,9 |
Потреба в кормах , ц ВКО |
||
Велика рогата худоба : |
||
В т. ч. корови |
2182 |
1283 |
На вирощуванні й відгодівлі |
3907 |
2963 |
Свині |
2495 |
2372 |
Птиця |
48 |
34 |
Ін. види тварин |
812 |
746 |
Забезпеченість власними кормами |
100 % |
100 % |
Виробництво продукції тваринництва |
||
Велика рогата худоба : |
||
Молоко , ц |
2585 |
2191 |
Молоко , собівартість, тис. грн |
105,2 |
93,3 |
Приплід , гол |
125 |
118 |
Приріст ,ц |
325 |
233 |
Свині : |
||
Маса поросят при народженні, кг |
5 |
3 |
Кількість відлучених поросят |
500 |
335 |
Птахи : |
||
Яйця,тис.шт |
2,2 |
1,8 |
Бджоли : |
||
Мед , ц |
1,9 |
2,1 |
Всього вирощено худоби і птиці, ц ж/м |
476 |
365 |
Шляхи сполучення з сусідніми господарствами та адміністративними центрами – грунтові покращені та шосейні.
Тварини утримуються в типових приміщеннях, напування централізоване, роздача кормів – вручну з підводи.
3. Характеристика епізоотичної ситуації у господарстві.
Господарство забезпечує себе власним молодняком, тварин з інших господарств не завозять, крім зміни кнурів-плідників, яких після завозу ставлять на 30-денне профілактичне карантинування, де протягом цього періоду досліджують на наявність гострих та хронічних хвороб, приховане носійство збудників.
Серед інвазійних хвороб, що реєструються в господарстві мають місце фасціольоз ВРХ, телязіоз ВРХ, диктіокаульоз ВРХ, гіподерматоз ВРХ, аскаридоз свиней, лігульоз риби, ехінококоз, саркоптоз свиней.
Фасціольоз ВРХ, телязіоз ВРХ, ехінококоз, диктіокаульоз ВРХ, гіподерматоз ВРХ: джерела – хворі тварини особистого сектору, шлях поширення – пасовища., аскаридоз та саркоптоз свиней: джерела – хворі тварини, шлях поширення – інвентар, обслуговуючий персонал., лігульоз – наявність р.Дністер.
Серед інших шляхів передачі і розвитку збудників інвазійних хвороб є наявність річки, як важливого пункту в поширенні захворювань. Низька швидкість течії, наявність заплав, болотистих мілких берегів створюють сприятливі умови для розвитку збудників більшості паразитарних захворювань. В вечірні години спостерігається значний літ кровосисних двокрилих – комарі, мошки.
4.Характеристика захворювання.
Короста – інвазійне захворювання шкіри, що викликається коростяними кліщами і характеризується ураженням епідермального шару шкіри, свербежом, екзематозними змінами на шкірі, відставанням в рості поросят та зниженням вгодованості дорослих тварин.
Поширення: короста відноситься до поширених хвороб. Вона спостерігається скрізь як спорадично, так і ензоотично. Великого поширення короста набуває при скупченому утриманні та порушенях в годівлі тварини.
Етіологія:
коростяні кліщі відносяться до роду Acariformis, родини Sarcoptes. Кліщі дрібні, самці довжиною до
Яйця великі, довжиною 0,15 –
Розвиток: кладка яєць можлива лише при відповідній температурі тіла тварини, вона проходить у Sarcoptes всередині ходів, заглиблень в епідермісі, в волосяних сумках. Вихід личинок проходить приблизно через 68 годин після яйцекладки (Ф.Гутіра,І.Марек), після чого шестинога личинка протягом 3 – 4 днів стає восьминогою німфою, яка через декілька линьок ( 7 – 12 днів) стає статевозрілим кліщем. Таким чином повний розвиток проходить за 2–3 тижні.
Тривалість життя Sarcoptes на тілі тварини досягає: самки – 3-6 тижнів, самці – 5-6 тижнів. Поза тілом тварини кліщі залишаються живими (всі стадії розвитку) найбільше три тижні (експериментально – 18 днів). Предмети та приміщення інвазовані кліщами Sarcoptes надійно знешкоджуються через 4 тижні; в суху теплу погоду літом для цього достатньо десяти днів (Ф.Гутіра,І.Марек).
Епізоотичні
дані: зараження проходить шляхом контакту з хворими тваринами,
при цьому на шкіру тварин можуть потрапляти розвинуті кліщі, німфи,
личинки та яйця. Факторами передачі можуть бути: предмети догляду,
підстилка, руки та частини одягу обсловуючого персоналу, а при
особливих умовах – місця для купання, гній. Певну роль може відігравати
і самостійне пересування кліщів, які в теплому приміщенні можуть рухатись зі швидкістю
Сприяючі фактори: довгий волосяний покрив, недостатній догляд за шкірою, холодна та сира пора року, недостатня годівля.
Сприйнятливість: короста зазвичай поширюється в межах тварин одного виду, в рідких випадках можливе зараження тварин різних видів, але процес носить сприятливий характер і проявляється локальними ураженнями.
Патогенез : Кліщі Sarcoptes залишаються і прикріплюються на місці попадання і звідки потім і поширюються на інші ділянки, причому запліднені самки через короткий час починають проробляти ходи в шкірі, в той час коли решту кліщів(проходячих різні стадії розвитку) рухаються на шкірі і при цьому можуть долати доволі великі відстані. Кліщі Sarcoptes живляться молодими клітинами епідермісу, лімфою та тканинною рідиною.
Хвороботворний вплив коростяних кліщів зумовлюється в першу чергу введенням різко подразнюючої речовини(можливо слини) між надгризені тканинні елементи верхнього шару шкіри; механічного подразнення внаслідок гризення та буріння епідермісу; травматичного впливу внаслідок тертя, розчухуванню та подряпинам при розчухуванню твариною уражених місць.
Розвиток змін на шкірі при ураженні Sarcoptes починається з утворення маленького вузлика на місці ушкодженого епідермісу внаслідок серозно-клітинної інфільтрації. Тканинна рідина, що просочилася на поверхню шкіри, разом з злущеними лусочками утворює склеюючу кірку. В результаті хімічного подразнення виникає паракератичне зроговіння. Продукти життєдіяльності сенсибілізують шкіру. Запальна інфільтрація і порушення трофіки волосяної цибулини призводить до випадіння волосся, а надмірне зроговіння, утворення кірок та скупчення інфільтрату викликає потовщення шкіри з утворенням на ній складок.
Клінічні ознаки: явно захворювають тільки молоді тварини та поросята-сисуни, які захворівають уже в віці декількох днів чи тижнів. Перші симптоми,що супроводжуються сильним свербежем часто з'являються на голові(вуха,область очей),на спині, боках, внутрішній поверхні стегон. Захворювання характеризується появою на шкірі вузликів, пухирців, які лопаються і утворюють кірочки. Спостерігається випадіння волосся. У занедбаних випадках – облисіння, стовщення і складчатість шкіри, особливо в ділянці шиї, а також схуднення, зниження продуктивності та загибель.
Діагноз: ставимо за клінічними ознаками(свербіж, поява вузликів і міхурців на шкірі),епізоотологічними даними(перезараження тварин), лабораторного дослідження(виявлення кліщів в зіскобах зі шкіри).
4.1.Особисті спостереження:
В моєму випадку саркоптоз свиней виник серед поголів'я молодняка свиней у віці до 4 місяців і проявлявся появою на стегнах та черевній стінці зони гіперемії з вузликами та пустулами,це супроводжувалось сильним свербежем в зоні ураження, поросята розчухували уражені ділянки, сильно непокоїлись. При пальпації уражених ділянок відчувалася рельєфність та кіркоподібні нашарування.
З метою постановки діагнозу та його диференціювання проводив відбір проб на дослідження в лабораторію ветеринарної медицини. Проби відбирав шляхом глибокої скарифікації шкіри(до крові)на уражених ділянках у трьох поросят. Проби поміщав у пробірку і щільно закривши наклеїв етикетку і направив у лабораторію.
Діагоноз встановив використовуючи клінічні ознаки та лабораторне підтвердження.
5.Лікувально-профілактичні заходи.
Календарний план заходів по ліквідації
саркоптозу свиней на свинофермі ТзОВ "Надія".
№ п\п |
Назва заходів |
Термін виконання |
Хто виконує |
Хто контролює |
Примітка |
1.Організаційні заходи |
|||||
1. |
Провести обстеження свиноферми |
до 17.09. 2001 р. |
зав. фермою, зоотехнік вет.спе-ціаліст с\ферми. |
Головн. лікар господар-ства |
|
2. |
Відновити огорожу навколо ферми |
до 20.09. 2001 р. |
буд. бригада |
Зав. фермою. |
|
3. |
Встановити сан.пропускник з дезбар'єрами при вході на територію с/ферми і слідкувати за кількістю деззасобів. |
до 21.09. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар г-ва. |
|
4. |
Забезпечити обслуговуючий персонал спец.одягом та слідкувати за його станом. |
до 18.09. 2001 р. |
зав. фермою. |
вет. лікар г-ва. |
|
5. |
Забезпечити обслуговуючий персонал необхідною кількістю засобів особистої гігієни. |
до 18.09. 2001 р. |
зав. фермою. |
вет. лікар г-ва. |
|
6. |
Провести розрахунок та закупити препарати для обробки тварин та дезінвазії приміщень. |
до 19.09. 2001 р. |
вет. лікар г-ва. |
головн. вет. лікар району. |
|
7. |
Провести з обслуговуючим персоналом роз'яснюючу бесіду про заходи боротьби з саркоптозом свиней. |
до 18.09. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар г-ва. |
|
2.Загально-профілактичні заходи |
|||||
1. |
Заборонити неконтрольовані перегрупування тварин на с/фермі. |
з 15.09. 2001 р. |
зав. фермою, зоотехнік |
вет. лікар г-ва. |
|
2. |
Провести клінічний огляд поголів'я на наявність хворих та носіїв. |
до 16.09. 2001 р. |
вет. фельдшер вет. лікар |
головн. вет. лікар району. |
|
3. |
Ізолювати хворих, призначити за ними окремо виділений персонал та предмети догляду. |
до 17.09. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар |
|
4. |
Провести вітамінізацію молодняка свиней комплексними препаратами вітамінів. |
до 17.09. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар |
|
5. |
Збалансувати раціон по поживних речовинах. |
до 16.09. 2001 р. |
зав. фермою, зоотехнік |
вет. лікар г-ва. |
|
3.Спеціальні заходи |
|||||
1. |
Провести клінічний огляд ураженого поголів'я, важкохворих та виснажених відділити в окрему групу. |
до 21.09. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар |
|
2. |
Провести випробування робочого розчину акарициду на 2-х ослаблених поросятах. |
21.09. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар |
|
3. |
Провести обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10. |
22.09. 2001 р. |
вет. спеціа-лісти г-ва. |
головн. вет. лікар району. |
|
4. |
Провести обробку вушних раковин дорослого свинопоголів'я за допомогою аерозолю акродексу. Струмінь інсектициду спрямовувати на уражену ділянку протягом 2-3 с. |
22.09. 2001 р. |
вет. спеціа-лісти г-ва. |
головн. вет. лікар району. |
|
5. |
Провести дезінвазію приміщень де утримуються тварини та нав-колишньої території ферми. Для дезінвазії використовували 3% розчин NaOH при температурі 800 С. Малоцінні знеособлені предмети догляду – спалити. |
23.09. 2001 р. |
Дез. загін |
головн. вет. лікар району. |
|
6. |
Провести повторну обробку ураженого поголів'я від саркоптозу, використовуючи 0,005 %-ну водну емульсію бутоксу. Обробку провести шляхом розпилення робочого розчину на уражені місця за допомогою ранцевого обприскувача ОП – 10. |
1.10. 2001 р. |
вет. спеціа-лісти г-ва. |
головн. вет. лікар району. |
|
7. |
Провести контрольні зіскоби з місць ураження і направити їх у лабораторію для виключення саркоптозу. |
до 5.10. 2001 р. |
вет. фельдшер |
вет. лікар |
|
8. |
В подальшому дотримуватись правил ввозу тварин в господарство, проводити профілактичне карантинування тварин, періодичне дослідження тварин на хвороби згідно плану досліджень. |
2001 - 2002 рр. |
вет. фельдшер |
вет. лікар |
6. Аналіз проведених заходів та їх наукове обгрунтування.
При постановці діагнозу було застосовано лабораторну діагностику, за допомогою якої було підтверджено клінічний діагноз.
Згідно "Інструкції про заходи по попередженню і ліквідацію саркоптозу свиней" п. 4.3. якої зазначає, що заходи по ліквідації саркоптозу передбачають лікування хворих і підозрілих в захворюванні тварин та знищення збудника захворювання на тілі тварини і в зовнішньому середовищі з одночасним підвищенням резистентності організму тварини, був розроблений план заходів в якому визначено шляхи ліквідації даного захворювання на свинофермі ТзОВ "Надія".
В плані було врахована біологія розвитку паразита тому обробку тварин здійснювали двічі з інтервалом 10 днів, що забезпечило надійне знищення паразита на тілі тварин.
При ліквідації захворювання були використані сучасні препарати, які застосовуються для боротьби з паразитичними кліщами. Згідно теоретичних даних проводилась обробка як молодняка, так і дорослих тварин – носіїв збудника інвазії ("Інструкція …" п.4.3.1).
Паразитичних кліщів знищували і в зовнішньому середовищі, враховуючи вчення ак.К.І.Скрябіна про девастацію, використовуючи для цього гарячий розчин дезінфектанта. Правильне поєднання теоретичних знань і практичних досліджень дало можливість ліквідувати захворювання поголів'я молодняка свиней.
7.Техніка безпеки.
Щоб забезпечити спокійний стан тварини при діагностичних дослідженнях, оперативному втручанні й інших лікувальних прийомах тварин попередньо фіксують. Вибір способу фіксації залежить у кожному окремому випадку від виду тварини, її стану, характеру лікувального чи діагностичного прийому, а також від способу знеболювання. При фіксації свиней необхідно убезпечити себе від укусу. Для цього свині накладають петлю на верхню щелепу позаду ікол. Вільний кінець мотузки закріплюють на основі вкопаного в підлогу стовпа чи кільця. Для нетривалих маніпуляцій помічники втримують тварину за хвіст і мотузку закріплену за верхню щелепу.
При роботі з акарицидами необхідно строго дотримуватись концентрації діючої речовини, так як ці речовини легко всмоктуються не лише при потраплянні в ШКТ, а й через шкіру і слизові оболонки, викликаючи отруєння у людей, що проводять обробку. При проведенні обробки забороняється курити, приймати їжу.
При проведенні робіт з аерозолями необхідно попередити потрапляння цих речовин інгаляційним шляхом.
Тому необхідно використовувати захисні рукавички, захисні окуляри, для захисту органів дихання використовують респіратор типу РУ-60М з патроном "А".
Термін каренції:
"Бутокс" – забій дозволяється через 20 днів після застосування препарату;
"Акродекс" - забій дозволяється через 12 днів після застосування препарату.
8.Підсумки.
В результаті проведеного дослідження можна викласти наступне:
1. Тварини знаходяться в свинарниках з порушеним мікрокліматом, в приміщеннях порушена вентиляція, тому проходить скопичення шкідливих газів, що в свою чергу негативно впливають на організм тварини.
2. Рівень годівлі і напування є задовільним.
3. Джерелами інвазії можна назвати доросле свинопоголів'я, яке перехворіває латентно. В поширенні збудника певну роль відіграють предмети догляду та обслуговуючий персонал, який переносить його на одязі та інших предметах.
4. Діагноз було поставлено і підтверджено вчасно, що дало змогу виявити і ліквідувати випадок захворювання молодняка свиней на саркоптоз.
5. В результаті правильної постановки діагнозу стало можливим своєчасно розробити і виконати план заходів по ліквідації хвороби, що в свою чергу зменшило економічні збитки господарства від цього захворювання.
9.Пропозиції господарству.
1. Покращити умови утримання тварин, зменшити скученість, нормалізувати умови мікроклімату, покращити стан з прибиранням гною.
2. В літній період використовувати випасання тварин на підготовлених ділянках пасовищ. В зимовий період при відсутності сильних морозів випускати тварин на вигульні майданчики.
3. Покращити забезпеченість обслуговуючого персоналу спец. одягом, засобами особистої гігієни і контролювати стан використання цього одягу.
4. Дотримуватись плану профілактичних досліджень і обробок тварин.
5. Проводити періодичну дезифекцію та дезакаризацію приміщень, де утримуються тварини.
6. Не допускати завозу в господарство свиней з господарств неблагополучних по саркоптозу.
7. Регулярно проводити огляд поголів'я і по необхідності проводити мікроскопію зіскобів.
8. Двічі на рік (весною і восени) проводити профілактичні обробки вушні раковини у кнурів та свиноматок розчинами чи аерозолями акарицидів.
Список використаної літератури
1. Алфимова А.В. Продолжительность жизни возбудителя зудневой чесотки во внешней среде – Научные труды УНИИЭВ, М.,1956г.,том. XXIII,с.287-302.
2. Ветеринарная энтомология и акарология.-Всесоюзная академия с.х. наук им.В.И.Ленина.,М, 1983г.
3. Галат В.Ф.,Євстаф'єва В.О. Акарицидна ефективність препаратів при саркоптозі свиней //Вісник Полтавського Державного с/г інституту – 2000р. - №6 – с.44-45.
4. Гутира Ф.,Марек И.,Маннингер Р.,Мочи И. Частная патология и терапия домашних животних.,т.2.,к.4.,Сельхозиздат.,М., 1963.-584 с.
5. Довідник ветеринарного лікаря //вид.2,доповнене і перероблене.,під ред.Ротова В.І.,Чернухи В.К.,К.,Урожай., 1976.,-592с.
6. Инструкция о мероприятиях по предупреждению и ликвидации саркоптоза свиней //Ветеринарное законодательство.-1988.-т.4.
7. Справочник по охране труда и ТБ в животноводстве//Под ред.Бакшеева П.Д.-2-е изд.,доп. и перераб.-К.Урожай,1985.-200 с.
8. Хмельницький Г.О.,та ін.//Ветеринарна фармакологія.-Харків.,"Парітет ЛТД",1995.-480 с.
9. http://www.novovet.narod.ru/skin/skin3.php