Облік процесу заготівлі. Математична модель процесу заготівлі. Обчислення собівартості придбаних засобів виробництва

Завданнями обліку процесу заготівлі є:

правильне і своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачан­ням предметів і продуктів праці;

контроль за своєчасністю і повнотою оприбуткування, додер­жанням встановлених правил зберігання продукції І матеріалів;

своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використо­вуються в господарстві і які доцільно реалізувати для мобілі­зації внутрішніх ресурсів;

систематичний контроль за цільовим використанням предме­тів праці на виробництво відповідно до технічно обгрунтованих норм витрачання;

своєчасне запобігання незаконному і нераціональному ви­трачанню предметів і продуктів праці, виникненню можливих фактів їх псування, нестач І крадіжок;

контроль за матеріально-технічним постачанням, щоб запо­бігти придбанню не потрібних для господарства матеріальних цінностей;

систематичний контроль за транспортно-заготівельними ви­тратами під час придбання матеріальних цінностей на стороні, правильне визначення повної собівартості придбаної продукції і матеріалів;

чітка організація обліку з тим, щоб своєчасно одержати до­стовірну інформацію про витрачання на виробничі потреби на­сіння, кормів, мінеральних добрив, нафтопродуктів, сировини і матеріалів кожною госпрозрахунковою одиницею;

контроль за своєчасністю і правильністю ведення складсько­го обліку, періодичне проведення інструктивних семінарів з ма­теріально відповідальними особами з питань правильного оформ­лення первинних документів і ведення складського обліку, до­тримання правил зберігання продукції і матеріалів.

     Облік процесу заготівлі організовується і ведеться під керівництвом головного бухгалтера господарства і бухгалтера з обліку матеріальних цінностей. Як правило, організація обліку предметів і продуктів праці грунтується на основі оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу обліку. Суть сальдового методу обліку матеріальних цінностей полягає в тому, що бух­галтерський і складський облік поєднують в оперативно-бухгал­терський облік. При цьому звіти матеріально відповідальних осіб про рух матеріальних цінностей після перевірки в бухгал­терії замінюють аналітичний облік. Застосування сальдового методу дає змогу усунути відставання між аналітичним і син­тетичним обліком, а також дублювання записів на складах і в бухгалтерії. В облікових працівників виникає можливість біль­ше уваги приділяти контролю за організацією зберігання і облі­ку матеріальних цінностей безпосередньо на складах, за своє­часним і правильним документальним оформленням операцій руху їх.

     Важливою умовою підвищення контрольних функцій обліку за збереженням і ефективним використанням предметів і про­дуктів праці є: обов'язкове зважування, вимірювання та пере­рахування продукції і матеріалів; своєчасне проведення інвен­таризації; скорочення зайвих проміжних складів; визначення кола осіб, відповідальних за приймання і відпуск матеріальних цінностей; укладання письмових договорів про повну матеріальну відповідальність; звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб лише за погодженням з головним бухгалте­ром господарства; визначення переліку посадових осіб, яким на­дано право підписувати документи на одержання і відпуск зі складів продукції і матеріалів; встановлення чіткої системи документообороту і порядку оформлення операцій руху продукції і матеріалів; своєчасне відображення в бухгалтерському обліку наслідків інвентаризації і вибіркових перевірок наявності мате­ріальних цінностей; періодичне вдосконалення розроблених норм зберігання запасів і витрачання продукції та матеріалів; широ­ке впровадження ефективних засобів механізації і автоматиза­ції обліку предметів та продуктів праці.

Для обліку процесу заготівлі застосовують типові фор­ми облікової документації. Первинні документи на одержання і відпуск матеріальних цінностей мають бути заздалегідь про­нумерованими і належно оформленими. Вони дійсні за наявності відповідних підписів на дозвіл відпуску та одержання продук­ції чи матеріалів.

Метою обліку витрат та визначення собівартості процесу заготівлі є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат в грошовому виразі на процес заготівлі, а також контроль за раціональним і економним витрачанням різного роду ресурсів.

При цьому, матеріальні    витрати   становлять   вартість   цінностей (матеріалів), використаних на обслуговування  виробничого  процесу  шляхом  забезпечення сировиною,  насінням,  паливом,  та іншими  засобами  і  предметами  праці.

Вартість матеріальних ресурсів та послуг,  що входять  до елементу  "Матеріальні  витрати",  включає  ціну  їх придбання без урахування податку на добавлену вартість  (за  винятком  випадків, коли   це   передбачено  законодавчими  актами),  витрати   на   транспортування,   зберігання   та   доставку,  які здійснюються сторонніми організаціями.

Вартість  матеріальних  ресурсів,  які   відносяться   до собівартості заготівлі,   зменшується   на   вартість  зворотних відходів.  Зворотні  відходи  -  це  залишки  сировини  та   інших матеріальних  ресурсів,  які відповідно до встановленої технології передаються до інших цехів і підрозділів як  повноцінний  матеріал для  виробництва  інших видів продукції (виконання робіт,  надання послуг).

Зворотні відходи оцінюються за  зниженою  ціною  вихідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути використані в основному (промисловому) виробництві,  але з підвищенням  витрат (зниженням  виходу  готової  продукції),  для  потреб  допоміжного виробництва,  виготовлення  предметів  широкого  вжитку   (товарів культурно-побутового  і господарського призначення) чи реалізовані стороннім підприємствам і організаціям.